Рука Демонічного Дерева була явно сильнішою, коли її застосовували поблизу коріння Священної Гігантської Фіолетової Липи. Можна було навіть використовувати це закляття, щоб керувати товстим корінням Священної Гігантської Фіолетової Липи і розкидати Гірських Людей, які намагалися захистити Гірську Людину із Бронзовими Іклами. Коріння стрімко обплутало Гірську Людину із Бронзовими Іклами, перш ніж вона встигла втекти!
Шао Жу керувала корінням, підтягуючи напівмертву Гірську Людину із Бронзовими Іклами до себе. На її подив, незважаючи на отримані травми, істота продемонструвала сильну волю до життя, перегризаючи коріння, що її зв’язувало. Вона не полишала спроб втекти!
Вона не припиняла несамовито вити, відчайдушно скликаючи своїх підлеглих. І цей поклик не залишився без відповіді — за лічені миті звідусіль насунула величезна орда Гірських Людей. Вони нерозважливо кинулися рятувати Гірську Людину із Бронзовими Іклами, хоча багато з них гинули від заклять армії бойових магів.
— Ці створіння доволі віддані! — Мо Фань засміявся, побачивши паніку Гірських Людей. — Але питання в тому, чи достатньо цього, щоб врятувати їхнього ватажка?
Гірські Люди рвали та кусали коріння, щоб прокласти шлях до свого ватажка. Зрештою це трохи звільнило Гірську Людину із Бронзовими Іклами. Однак кілька Гігантських Тіньових Шипів влучили в неї, коли вона збиралася тікати, прицвяхувавши її до місця.
Свіжа кров продовжувала литися з її ран. Гірська Людина із Бронзовими Іклами була майже на межі своїх можливостей. Магія Тіні була безтілесною. Було кумедно спостерігати, як Гірські Люди намагаються позбутися Гігантських Тіньових Шипів і звільнити Гірську Людину із Бронзовими Іклами.
Можливо, вони й могли розірвати та перегризти коріння, але витягнути Гігантські Тіньові Шипи їм було не під силу!
— Небесне Вогняне Поховання: Пекельне Полум'я!
Мо Фань завершив ще одне Просунуте Закляття. Палаюче червоне Трояндове Полум'я з’явилося і стрімко перетворилося на величезний метеорит, що пронісся небом, опускаючись донизу.
Хоча полум’я Духовного Насіння було не таким уже й сильним, Пекельне Полум'я було Просунутим Закляттям другого рівня. Його потужності було достатньо, щоб впоратися з Гірськими Людьми рівня Воїна. Вони скупчилися разом, намагаючись врятувати свого ватажка. Широка зона ураження Пекельного Полум'я мала спалити їх усіх на попіл!
Залишки тіла Гірської Людини із Бронзовими Іклами сильно постраждали від пекучого жару. Її присутність почала слабшати, коли вона закричала від болю серед полум'я.
Світло від вогню поширилося на велику відстань. Деякі маги, що стояли в низині, були шоковані, побачивши полум'я.
— Хіба... хіба це не Гірська Людина із Бронзовими Іклами? Вона ж близько чотирьох метрів заввишки! — вигукнув Чень Бінбінь.
— Цікаво, кому вдалося вбити Гірську Людину із Бронзовими Іклами такого рівня! — Ван Дако вийшов уперед, щоб ближче роздивитися мага.
— Чому він здається мені таким знайомим? — Ху Дуо вказав у бік мага.
Обличчя Ван Хуа скривилося. Він першим упізнав цього чоловіка. Йому було важко повірити, що молодий юнак володів такою видатною силою.
Навіть його дядько Ван Дакуо, яким він надзвичайно пишався, навряд чи зміг би самотужки впоратися з Гірською Людиною із Бронзовими Іклами, проте цей хлопець зміг!
— Йо, це ви, — Мо Фань обернувся і побачив Ван Хуа, Ван Дакуо та інших. Він не очікував зустріти їх тут. Схоже, вони прийшли разом з армією.
Мо Фань придивився і помітив, що одного чоловіка в групі бракує. Йому не потрібно було питати, щоб зрозуміти, що той, найімовірніше, загинув або поки вони чекали на Ван Дакуо в лісі, або вже після того, як спустилися в долину. Він був дуже здивований, що в цих людей взагалі вистачило сміливості зайти в долину і битися з Гірськими Людьми...
— Це Гірська Людина із Бронзовими Іклами? — Командир армії вийшов уперед. Він був водночас шокований і спантеличений, побачивши залишки чотириметрової Гірської Людини із Бронзовими Іклами.
Решта Гірських Людей раптом втратила волю до боротьби. Лише тоді армія змогла з легкістю прорвати лінію оборони Гірських Людей, оскільки ті почали тікати, рятуючи свої життя. Командир спочатку дивувався, що сталося. Виявилося, що хтось убив ватажка Гірських Людей!
— Гірська Людина із Бронзовими Іклами мертва. Брати, в атаку!
— Гірської Людини із Бронзовими Іклами більше немає, добиймо решту!
Вцілілі Гірські Люди нагадували розсипаний пісок після втрати свого ватажка. А найголовніше — бойовий дух людської армії злетів, щойно новина про смерть Гірської Людини із Бронзовими Іклами поширилася серед солдатів. Раптом їх стало неможливо зупинити. Навіть мисливці відкинули свої сумніви і зосередилися на знищенні Гірських Людей!
Демонічні Горобці з Веселковими Хвостами теж стали агресивнішими. Битва враз перетворилася на побиття в одні ворота!
— Схоже, ми усунули одного з головних ватажків Гірських Людей! — зазначила Шао Жу, коли побачила, як Гірські Люди втрачають бойовий дух.
Те, що Мо Фань розправився з ватажком Гірських Людей, виявилося надзвичайно ефективним. Це запобігло новим жертвам і забезпечило перемогу людям. На жаль, не багато людей були здатні самотужки усунути ватажка демонічних звірів, як це зробив він. Шао Жу все ще була вражена побаченим Гігантським Вибухом Блискавки!
— Їхній лідер мертвий!
— Ватажок Гірських Людей мертвий!
З іншого боку почулися радісні вигуки.
Люди одразу подивилися в напрямку вигуків і побачили чоловіка з коричневими крилами, який ширяв у небі, тримаючи велетенську голову Гірської Людини із Бронзовими Іклами.
Він жбурнув голову в Гірських Людей. Сама лише його велична постава зупинила Гірських Людей від нападу!
— Здається, це Нє Леншань убив найвищого ватажка Гірських Людей. Гірські Люди втратили волю до боротьби! — Шао Жу криво посміхнулася, дивлячись удалечінь.
Гірська Людина із Бронзовими Іклами, яку вбив Мо Фань, була трохи слабшою, це легко можна було визначити за довжиною їхніх ікол. Гірські Люди тремтіли від страху, дізнавшись, що обидва їхні ватажки впали!
Ненависть людей до Гірських Людей зашкалювала. Вони не збиралися щадити Гірських Людей, навіть коли ті тікали, рятуючи свої життя. Зрештою це перетворилося на велике полювання.
Демонічні Горобці з Веселковими Хвостами теж до нестями ненавиділи Гірських Людей. Вони безперервно перехоплювали Гірських Людей, не даючи їм втекти. Зрештою ситуація перетворилася на однобічну різанину, коли все більше Гірських Людей падали мертвими на землю.
Ці істоти, які насолоджувалися тортурами інших живих створінь, нарешті відчули страх смерті. На жаль, магія більшості магів була більше придатна для вбивства, аніж для тортур. Ці жорстокі істоти помирали занадто швидко!
Гірські Люди стрімко гинули, їхні рештки були розкидані всюди. Земля під дивовижною Священною Гігантською Фіолетовою Липою вкрилася ріками крові. Її коріння також забарвилося в червоний.
— Цікаво, чи те, що ми робимо, не є блюзнірством щодо священного дерева, — раптом зітхнула Гуань Сісі.
— Чому ти так думаєш? Усі задоволені результатом. Хіба ти не бачила? Навіть інші види, що мешкають на дереві, не радіють Гірським Людям. Інакше чому б вони допомагали нам у битві проти них? Без допомоги Демонічних Горобців з Веселковими Хвостами ми б не змогли так легко перемогти! — заперечив Лю Сяоцзя.
— Дійсно, ненависть цих демонічних горобців до Гірських Людей сильніша за нашу. Хіба ти не бачила, що вони майже не залишили Гірських Людей живими? — Нє Леншань глянув удалечінь.
Нє Леншань не віддавав наказу переслідувати Гірських Людей, що втекли. По-перше, було нерозумно переслідувати їх у морі трави. По-друге, Демонічні Горобці з Веселковими Хвостами вже переслідували їх і зачищали залишки. Їм залишалося лише організувати людей, прибрати трупи та повернутися до міста після великої перемоги.
Людська армія не зазнала великих втрат, оскільки Мо Фань і Нє Леншань убили двох ватажків Гірських Людей досить рано, поклавши край битві. Це значно мінімізувало їхні втрати.
— Я пропоную піти звідси якнайшвидше. Ми все ще перебуваємо на зовнішній частині Гори Куньюй, території демонічних звірів. Запах крові принесе нам ще більше неприємностей, — сказав Мо Фань.
— Мгм, я згоден з тобою. Пане Тун... — кивнув Нє Леншань.
— Ви знущаєтеся з мене? Ми щойно очистили зовнішні схили Гори Куньюй. Як ми можемо просто піти? Ця Священна Гігантська Фіолетова Липа — це диво. Вона може зробити Яньтай найбагатшим містом на узбережжі! — вигукнув Тун Шан, представник уряду.
— На Священній Гігантській Фіолетовій Липі живе багато сильних видів. У наших інтересах не провокувати їх, — миттєво заперечив Мо Фань.
Саламандро-Тигр Чотирьох Життів явно не був найсильнішим видом на дереві. Мо Фань відчував тривогу щодо чогось іншого, що знаходилося вище на дереві. Найважливіше — хто саме вбив попереднього правителя зовнішньої частини Гори Куньюй?
Це були Гірські Люди?
Відповідь була цілком очевидною. Гірські Люди мали величезну чисельність і чимало Командирів на чолі, але навіть їхній найсильніший ватажок не зміг зрівнятися з Нє Леншанем. Навряд чи істота рівня Правителя, яка раніше панувала над зовнішньою частиною Гори Куньюй, загинула від рук Гірських Людей!
Мо Фань одразу поділився своїми побоюваннями. Проте Тун Шан розреготався і сказав:
— Навіть істоти рівня Правителя колись помирають. Очевидно, що її час просто настав. Вона померла природною смертю... Це занадто хороша можливість для нас! Ми не можемо її змарнувати!
Внутрішні схили Гори Куньюй принесли Яньтай неймовірну користь. Якщо їм вдасться зробити зовнішні схили Гори Куньюй частиною безпечної зони, це означатиме, що вони отримають невичерпну золоту жилу. Це допоможе Яньтай перетворитися на супермісто на узбережжі всього за кілька років. Їм більше не доведеться боятися вторгнення демонічних звірів!
Тун Шан не хотів марнувати таку важко здобуту перемогу. Він прагнув привласнити чудодійну Священну Гігантську Фіолетову Липу!
Щодо створінь, які живуть на дереві?
Яку небезпеку вони можуть становити? У Яньтай теж є Верховні маги! Він міг би легко переконати їх допомогти, якщо розповість їм про Священну Гігантську Фіолетову Липу. Він міг би зібрати достатньо людей, щоб знищити демонічних звірів на Священній Гігантській Фіолетовій Липі, пообіцявши їм певні вигоди натомість. Вони змогли б привласнити всі ресурси на Священній Гігантській Фіолетовій Липі!
Правитель зовнішньої частини Гори Куньюй мертвий, а отже, дерево наразі нікому не належить. Було б великим марнотратством залишити його лише як місце існування демонічних звірів!
Якщо Священна Гігантська Фіолетова Липа була здатна виробляти енергію для посилення демонічних звірів, вона також могла б допомогти людям покращити свою культивацію, дозволивши Яньтай підготувати більше талановитих магів.
Так чи інакше, Тун Шан не збирався йти. Він вирішив привласнити Зовнішню Гору Куньюй, навіть якщо для цього доведеться пролити стільки ж крові, скільки текло ріками під цим деревом!