Дубайська Вежа Магів, Небесна Зала Засідань...
Яскраве сонячне світло лилося крізь напівпрозору завісу, що оточувала кімнату, наповнюючи її м'яким, теплим сяйвом.
— Голово, я вважаю, що не кожна країна має вихід до океану, тому я не згоден з тим, що Азійська Магічна Асоціація повинна брати на себе відповідальність за це. Хіба кожна держава не має власної армії? На мою думку, це взагалі не наша справа, — взяв слово Континентальний Радник Су Лу.
Небесна Зала Засідань завжди використовувалася Азійською Магічною Асоціацією для проведення зустрічей найвищого рівня. Саме тут Радники збиралися для обговорення нагальних питань та узгодження подальших дій.
— Оскільки Радник Су Лу висловився проти, ми маємо відкласти проект щодо берегової лінії.
— Якщо губи зникнуть, зуби залишаться на морозі. Сподіваюся, всі розуміють серйозність нашого становища. Океани завжди вважалися спільним надбанням усіх країн, тож чому лише прибережні держави, як наша, повинні нести тягар захисту решти від морських загроз? Морські монстри завжди були для нас найбільшою небезпекою. Якщо Азія чи навіть усі П'ять Континентів не об'єднають зусилля, рано чи пізно всім доведеться за це поплатитися! — Голова Шао Чжен рвучко підвівся. Рішення відкласти план відверто його обурило.
— Голово Шао Чжен, цілком очевидно, що ви просто хочете, аби Об'єднані Сили охороняли берегову лінію замість вашої країни. Якщо ваша держава справді вважає океани настільки небезпечними, ви можете просто віддати контроль над ними іншим країнам. Я впевнений, що Японія, Корея, Індія, Сінгапур та Філіппіни з радістю візьмуть на себе ці обов'язки, — з глузливою усмішкою відповів Радник Су Лу.
— Що ти маєш на увазі?! — люто випалив Шао Чжен, вп'явшись поглядом у Су Лу.
— Це залежить від того, як на це подивитися. Хай там як, я категорично проти цієї пропозиції. Країни мають самі дбати про власні берегові лінії. І навіть не намагайтеся вразити мене своїми стародавніми китайськими приказками про губи та зуби на морозі. Це Азійська Магічна Асоціація... — відрізав Су Лу.
— Су Лу, ми тут на засіданні. Якщо я ще раз почую від тебе навмисні інсинуації, я не буду з тобою панькатися! — суворо попередив Шао Чжен.
— Шао Чжене, Су Лу просто жартує. Не сприймай це так близько до серця.
— Хм, жарти про суверенітет країни? Якби це сказав хтось інший, ще пів біди, але він — Континентальний Радник. Навіть якщо ви всі готові це терпіти, я — ні! — гаркнув Шао Чжен.
— ХА-ХА-ХА! Виявляється, не всі китайці такі вже боязкі та слабкі! Принаймні в тобі я ще бачу незламний дух. Перепрошую за свої слова, — Су Лу раптом розреготався і злегка вклонився на знак вибачення.
— Залиш свої нещирі вибачення при собі. Не думай, що я проігнорую твої слова лише тому, що ти вдаєш із себе скромника. Не всі китайці боязкі та слабкі? Я взагалі не розумію, як у тебе язик повертається таке казати після того, що сталося на Світовому студентському турнірі! — з крижаним сміхом парирував Шао Чжен.
Китай посів перше місце на Світовому студентському турнірі. Це було беззаперечним доказом того, наскільки талановитим є молоде покоління країни.
Решта країн Азії не змогли продемонструвати бодай якихось вагомих результатів. Шао Чжен чудово знав, хто смикав за ниточки за лаштунками. І він знав, чому їхній план провалився!
— Це наша територія, тож ми обов'язково зробимо все можливе для її захисту. Однак тим, хто відхилив цей план, я хочу сказати: якщо колись ваша країна зіткнеться з подібною проблемою і проситиме нашої допомоги, будь ласка, згадайте про те, як ви повелися з нами сьогодні... — Шао Чжен підвівся і попрямував до дверей.
Йому більше не було сенсу тут залишатися, адже Азійська Магічна Асоціація ясно дала зрозуміти, що допомагати не збирається.
Засідання невдовзі завершилося. Су Лу вийшов у засклений коридор за межами зали. Коридор простягався за межі вежі. Стоячи там, здавалося, що можна доторкнутися до блакитного неба.
Він запалив сигарету і глибоко затягнувся. Випускаючи дим у синє небо, він широко усміхнувся.
— Раднику, надійшли новини від Магічної Асоціації Дунхай. Їм не вдалося захопити ціль; хтось втрутився, — до нього підійшла жінка на п'ятнадцятисантиметрових підборах. Вона зупинилася на шанобливій відстані від Радника.
— Магічна Асоціація Дунхай хоч і виконує наші накази, але вони все одно залишаються китайцями. Я не здивований їхньою нікчемністю, — відповів Су Лу.
— Наказати їм відступити? — запитала асистентка.
— Ні, я сьогодні в чудовому настрої. Я дам їм ще один шанс... О, ми позичимо їм гончаків. Якщо вони знову повернуться без зачіпок щодо Тотемного Звіра, я покажу їм, яку ціну доведеться заплатити за власну безпорадність! — жорстко заявив Су Лу.
— Ваші стосунки з Головою Шао Чженом остаточно зіпсовані. Чи не втрутиться він у справи Магічної Асоціації Дунхай? — поцікавилася жінка.
— Поки що його більше хвилюють берегові лінії. Доки я не пошлю туди своїх домашніх улюбленців з особистим підписом на них, він мене не чіпатиме, — впевнено відповів Су Лу.
— Зрозуміла. Я негайно повідомлю Магічну Асоціацію Дунхай.
— До речі, уявляєш, який вираз обличчя буде в Шао Чжена, коли я приїду на засідання верхи на їхньому Тотемному Звірі?
— Б'юся об заклад, він згорить від сорому!
— ХА-ХА-ХА, він із тих людей, хто втрачає голову, коли йдеться про гідність їхньої країни. Скажи людям із Дослідницького Союзу, щоб прискорилися. Я особисто нагороджу їх, якщо їм вдасться знайти Тотемного Звіра. Думаю, це неабияк стимулюватиме їх працювати на повну, — додав Су Лу.
— Є ще дещо, про що вам варто знати, — сказала асистентка.
— Що саме?
— Храм Парфенону вирішив повернути собі гори з цілющими травами, які раніше були передані вам за контрактом. І це попри те, що ми пропонували за них вищу ціну, — доповіла жінка. — Схоже, вони запідозрили щось недобре щодо цих гір... — додала вона.
Су Лу зітхнув.
— Наші стосунки з Храмом Парфенону погіршилися після смерті Святої Анді та Меллаури. Зв'яжися з Ізішею від мого імені. Вона моя давня знайома. Думаю, вона зможе повернути нам ці гори.
Холодний океанський бриз проносився долиною гори Шуан'ян. Доки він досягав долини Юеян, він ставав пронизливо-крижаним.
Му Нінсюе спеціально найняла фахівців, щоб ті встановили магічну формацію для блокування вітру, аби тут не було так холодно.
Гора Фаньсюе розбудовувалася вражаючими темпами. Завдяки допомозі Лінь Цзюньсяня будівництво містечка виявилося не надто складною справою.
Му Нінсюе погодилася прийняти Юй Шиши. Жінка стримала своє слово і розібралася з Демонічними Леопардами з Мисливськими Іклами.
Власне кажучи, Юй Шиши допомагала Му Нінсюе не з щирих намірів. Їй просто потрібне було безпечне місце для проживання, а також вона використовувала Мо Фаня, на якого все ще тримала зуб, як свій живий щит.
Юй Шиши облаштувала власну територію на горі Фейюе, неподалік від володінь Демонічних Леопардів.
Їй було життєво необхідно залишатися поблизу міста. Як і Клан Крові, вона була більше людиною, ніж демонічним звіром, але водночас не могла просто покинути свою міль. Вона мала забезпечити їм безпечне середовище. Тож їй потрібне було місце, де вона могла б жити разом зі своєю міллю.
Юй Шиши та її міль оселилися на горі Фейюе — горі, що слугувала природним захисним бар'єром на захід від містечка Фаньсюе.
Ця гора стала лінією оборони для міста. Їм навіть не довелося будувати вартові вежі, оскільки міль узяла цю роль на себе. Комахи стали справжньою непробивною стіною для містечка Фаньсюе.
Міль володіла неймовірним чуттям. Вони були надзвичайно чутливі до будь-якої потенційної загрози. Щойно демонічний звір перетинав їхню територію, вони миттєво сповіщали жителів містечка. Водночас частина молі починала стежити за монстром, дозволяючи магам із Гори Фаньсюе без зайвих зусиль його вистежити та знищити!
Такі заходи безпеки були навіть ефективнішими, ніж якби периметр охороняла ціла армія. Поки Юй Шиши не надумала б їх зрадити, Мо Фань усвідомлював, наскільки корисною вона могла для них бути.
Вона розповіла Мо Фаню, що якби популяція її молі відновилася до тих масштабів, що були в Тунсяні, вони б змогли з легкістю захищати все місто.
— Якщо ти пообіцяєш, що люди з Гори Фаньсюе не чіпатимуть їх, вони забезпечать вам найкращий захист, про який можна лише мріяти. А коли я натреную бойову міль, вашим магам навіть не доведеться перейматися через демонічних звірів. Ця бойова міль самостійно знищуватиме всіх порушників кордону, — впевнено заявила Юй Шиши.
— То ось чому ти тут, чи не так? — Мо Фань нарешті зрозумів, чому Юй Шиши обрала саме Му Нінсюе.
Нова територія гостро потребувала захисту по периметру, і Юй Шиши ідеально підходила для цієї ролі. Зі свого боку, Юй Шиши могла попросити в Му Нінсюе притулок, де її міль більше не переслідували б!
— Поки вони не шкодять людям і дійсно здатні захищати місто, даю тобі слово: я введу правило, яке суворо заборонятиме завдавати шкоди молі. Дисциплінарні маги стежитимуть за тим, щоб цього правила дотримувалися всі без винятку, — пообіцяла Му Нінсюе.
— Не хвилюйтеся, ця міль харчується виключно рослинами. Причому такими, які можна легко вирощувати прямо на горі, — відповіла Юй Шиши.
Синьо-Золота Ягода була ідеальним кормом для молі. Юй Шиши зрозуміла, наскільки ця гора підходить для них, ще тоді, коли вперше прийшла потайки спостерігати за Лю Жу. Це також було головною причиною, чому вона звернулася до Мо Фаня по допомогу.
Му Нінсюе планувала заснувати тут свій клан, а це означало, що Юй Шиши знайшла нову домівку. Тут було і місто, і ліси, а ще вона могла будь-якої миті насолоджуватися прекрасним краєвидом на море...
Можливо, почати все з чистого аркуша було не так уже й погано, як вона думала раніше. Було б взагалі ідеально, якби їй не доводилося постійно бачити ненависну пику Мо Фаня!