Аура вогняних драконів Палаючого Заходу Сонця значно перевершила масштаби середнього закляття Вогняного Кулака. Ши Цяньшоу був змушений відступити від нестерпної спеки, коли полум'я люто кинулося на нього.
Вогонь обпалив руку Ши Цяньшоу. Він затулив очі від сліпучого світла. Вогняні дракони закружляли навколо нього, утворивши вогняне кільце. Пекучий жар продовжував запікати його живцем.
Обличчя Ши Цяньшоу перекосилося від люті. Він нахилився вперед і розвів руки в боки.
Чорний порив вітру підняв його закривавлену військову куртку. Вона дико замайоріла, коли густий отруйний газ розповсюдився довкола і зіткнувся з полум'ям Мо Фаня.
Отрута була настільки сильною, що могла роз'їдати навіть вогонь. Ши Цяньшоу глухо зареготав. Коли він розкрив долоні, отруйні комахи затріпотіли крилами і рвонули вперед, мов чорний отруйний туман. Важко було сказати, чи вилетіли вони з тіла Ши Цяньшоу, чи зародилися в самому тумані. Очі цих комах випирали з очниць, а крила нагадували ножиці. Їхні лапки були тонкими й довгими, як у комарів, а ротові апарати — гострими, мов голки. Вони могли легко пробити людську шкіру!
— Брате Фаню, стережися цих отруйних комах! — попередив Чжан Сяохоу.
— Ви з Лю Чжо маєте зайти всередину заводу і знайти безпечне місце, — сказав йому Мо Фань.
— Зрозумів! — Чжан Сяохоу усвідомлював, що вони з Лю Чжо нічим не зможуть допомогти Мо Фаню, оскільки через гул довкола не могли побудувати жодного закляття.
— Знайдіть спосіб повідомити армію, що Ши Цяньшоу тут! — додав Мо Фань.
— Мгм, брате Фаню, не хвилюйся. Залишаю Ши Цяньшоу на тебе! — кивнув Чжан Сяохоу.
Хоча він і не мав можливості вбити Ши Цяньшоу власноруч, йому було достатньо того, що Мо Фань зможе помститися за Лінь Фейлі замість нього.
Чжан Сяохоу та Лю Чжо побігли до заводу саме тоді, коли дві могутні магії знову зіткнулися. Лю Чжо розповів, що під заводами є підземний тунель.
— Без захисту вогню ми загинемо, — тривожно промовив Лю Чжо.
— З нами все буде гаразд, якщо ми не привернемо увагу цілої зграї Демонічної Сарани Піщаної Бурі. Хіба ви не казали, що з цього заводу є підземний хід до шахти? Я пам'ятаю, що шахта знаходиться на півночі, зовсім близько до нашого табору! — відповів Чжан Сяохоу.
— Вона справді близько, але по дорозі повно Демонічної Сарани Піщаної Бурі, — заперечив Лю Чжо.
— Тоді ми проб'ємося силою, ми мусимо хоч щось зробити! — рішуче заявив Чжан Сяохоу.
Вуха Мо Фаня вловили інший звук. Гул, який створювали отруйні комахи, не йшов у жодне порівняння з шумом Демонічної Сарани Піщаної Бурі, але він теж неймовірно дратував, особливо враховуючи, що їхня отрута могла миттєво поширитися від найменшої подряпини на тілі жертви.
— То тобі подобається грати в героя? Я покажу тобі, наскільки нікчемні твої потуги! — прогарчав Ши Цяньшоу.
Отруйні комахи стрімко закрутилися у велетенську дзиґу й оточили Мо Фаня. Вони вивільнили свою отруту, пікіруючи на нього, мов зграя жадібних демонів!
Мо Фаня огорнув отруйний туман. Він без найменших вагань викликав Броню Чорного Змія.
Броня Чорного Змія вкрила його тіло. Зміїна луска швидко ввібрала отруту, розсіюючи каламутний туман навколо нього.
Ши Цяньшоу остовпів. Його елемент отрути був на верховному рівні, достатньо смертоносним, щоб з легкістю здолати сильного монстра рівня Командира, а в цього юнака виявилося щось, здатне повністю ігнорувати його магію!
Броня Чорного Змія засяяла ще яскравіше після поглинання отрути. Це означало, що тривалість її дії лише зросла!
— Маленька Полум'яна Белль, настав час дати цьому покидьку скуштувати нашого нового вогню! — з крижаним виразом обличчя промовив Мо Фань, хоча його очі палали, мов полум'я!
Маленьку Полум'яну Белль огортали два різні види вогню: найчистіше брунатне Полум'я Лиха та Палаючий Захід Сонця, від якого відступала навіть Демонічна Сарана Піщаної Бурі. Два види Насіння Душі Вогню злилися в ще могутніше полум'я, що оточило Мо Фаня, немов Домен!
Тіло Мо Фаня спалахнуло в ту саму мить, коли душа Маленької Полум'яної Белль злилася з його власною. Брунатне Полум'я Лиха осіло на Броні Чорного Змія як додатковий шар захисту, тоді як Палаючий Захід Сонця неспокійно кружляв навколо, ставши його зброєю!
Це був перший раз, коли Мо Фань об'єднався з Маленькою Полум'яною Белль після її воскресіння. Він не лише відчував, як його тіло наповнюється руйнівним вогнем, а й уловлював слабку пульсацію серця, що билося в її грудях. Це напрочуд заспокоювало, ніби чисте джерело посеред бурхливого полум'я, що спонукало його до бою!
На мить Мо Фань поринув у роздуми. Він нарешті зрозумів, чому це відчуття було таким знайомим. Здавалося, ніби він міцно стискає в обіймах когось дуже рідного, ніби вона саме зараз б'ється пліч-о-пліч із ним. Адже серце Маленької Полум'яної Белль було також серцем Є Сінсі.
Жінка, що перебувала так далеко, на берегах Середземного моря, знала, що він зараз веде запеклий бій!
— Маленька Полум'яна Белль, ми не можемо змушувати маму Є Сінсю хвилюватися за нас. Покінчимо з цим швидко! — Мо Фаня огортали два види Насіння Душі Вогню. Він був абсолютно безстрашним, навіть стоячи перед Ши Цяньшоу, чий елемент отрути сягнув верховного рівня.
Душа Маленької Полум'яної Белль відгукнулася на слова Мо Фаня. Він відчув її захват — радість від того, що вона знову може битися поруч із ним. Це було її найбільшим бажанням!
— Хм, дешеві фокуси! — зневажливо пирхнув Ши Цяньшоу, побачивши, як Мо Фаня охоплює вогонь.
Ну то й що з того, що цей шмаркач має два Насіння Душі Вогню? Він — верховний маг отрути, його отруйні комахи здатні знищити все!
— Вітер Поглинання! — Ши Цяньшоу змахнув рукою, посилаючи отруйних комах уперед. Вони злилися в чорний шквал, що стрімко насувався на ворога.
Вітер Поглинання складався з отруйних комах. Подібно до Демонічної Сарани Піщаної Бурі, місця, якими він проносився, перетворювалися на мертву пустку. Це було жорстоке закляття отрути. Ши Цяньшоу явно планував використати його, щоб знищити Мо Фаня так, аби від нього не залишилося жодної кісточки.
Чорне торнадо з мільйонів отруйних комах рвонуло вперед. Мо Фань викинув праву руку йому назустріч. Полум'я Палаючого Заходу Сонця, що кружляло навколо нього, стрімко розрослося. Перед ним з'явився величезний дугоподібний бар'єр, густо вкритий вогняними рунами. Він повністю заблокував Вітер Поглинання. Отруйні комахи перетворювалися на купки чорного попелу, щойно стикалися з палаючим щитом.
Комахи не змогли пробитися ближче. Вогонь Палаючого Заходу Сонця був природним ворогом не лише Демонічної Сарани Піщаної Бурі — він був смертельним для будь-яких комах, перетворюючи їх на попіл без жодних зусиль.
— Вгору! — Ши Цяньшоу здійняв руки. Отруйні комахи довкола обвили його ноги і по спіралі підняли його в повітря.
Отруйні комахи злетіли вгору і поступово вкрили тіло Ши Цяньшоу. Вони продовжували наліплюватися одна на одну, перетворюючи його на отруйного чорного гіганта!
БАМ!
Отруйний гігант, на якого перетворився Ши Цяньшоу, тупнув у повітрі, відправивши величезну хмару отруйних комах на землю. Його сила не поступалася міцному демонічному звіру. Ударна хвиля зрівняла сусідні будівлі з землею, а потік комах понісся до Мо Фаня, що стояв за кілька сотень метрів!
— Здохни! — Ши Цяньшоу підняв руки. З його долонь вирвалася незліченна кількість комах, які злилися над ним у Комашину Бомбу з тисяч отруйних тварюк!
Комашина Бомба ставала дедалі більшою, досягши розмірів двоповерхового будинку. Ши Цяньшоу жбурнув її в Мо Фаня.
Крила отруйних комах клацали, мов ножиці. Сама лише їхня сила могла перетворити на фарш істоту рівня Командира.
Мо Фань осідлав вогняну хвилю і ухилився від Комашиної Бомби. Коли вона врізалася в землю, залишивши по собі величезний кратер, отруйні комахи розсіялися і кинулися навздогін за Мо Фанем. Здавалося, вони намагалися замкнути його в огидну живу кулю!
— Пір'я Вогняного Вибуху! — Мо Фань розправив брунатне Полум'я Лиха, що вкривало його, наче броня. Вогонь перетворився на тисячі вогняних пір'їн, які стрімко полетіли в отруйних комах, що зліталися до нього.
— Вибух! — Мо Фань стиснув кулак, підриваючи вогняне пір'я в різних місцях. Полум'я від вибухів швидко утворило вогняну кулю з Мо Фанем у центрі. Грандіозний вогонь миттєво спопелив отруйних комах, що намагалися його оточити!
— Реактивні Крила!
Мо Фань зробив крок назад. Брунатне Полум'я Лиха з'явилося знову, повністю охопивши його. Цього разу воно не просто вкрило його тіло, а й утворило на його спині пару крил. Широкі крила складалися виключно з вогню, надаючи йому величної постави.
Але це було ще не все. Ще яскравіше, палючо-червоне полум'я піднялося від основи і стрімко розрослося, утворюючи ще одну пару крил трохи вище за крила Полум'я Лиха!
Крила Палаючого Заходу Сонця нагадували палаючі хмари. Світло, яке вони випромінювали, було навіть трохи яскравішим за брунатне Полум'я Лиха. Два види вогню підкреслювали вигляд Мо Фаня, роблячи його схожим на імператора, щойно народженого з полум'я!
— Останнім часом я терпіти не можу комах! — Мо Фань підняв голову і подивився на Ши Цяньшоу, який був повністю вкритий мерзенними тварюками.
Ши Цяньшоу відчув нищівну міць цього вогню, але гордий генерал не збирався відступати. Він продовжував викликати своїх комах, маючи намір відповісти на полум'я Мо Фаня своєю отрутою!
Гігант, утворений із комах Ши Цяньшоу, знову змінив форму. Цього разу вони перетворилися на гігантську сколопендру, що ширяла в повітрі. Вона широко роззявила пащу, оголивши ікла, зроблені з гострих крил отруйних комах.
Гігантська сколопендра кинулася вперед. Її паща була достатньо великою, щоб проковтнути цілий завод. Мо Фань дивився просто в її темну, огидну глотку!
Мо Фань не відступив перед цим моторошним укусом. Він тупнув по землі, вивільнивши приголомшливу силу з крил Палаючого Заходу Сонця та брунатного Полум'я Лиха. Це неймовірно збільшило його швидкість, запустивши його в повітря. За ним тягнувся палючий червоний слід і потужний порив вітру. Ця сила перетворила Мо Фаня на ревуче пекло, що вривалося в небо. Сліпуче, палючо-червоне полум'я намагалося розвіяти хмари у небесах...