Мо Фань миттєво придушив магів тіні, які наївно намагалися скувати його рухи, чим розлютив Чжанf Ціху ще більше.
У непроглядній темряві ніхто не помітив, як мініатюрна фігурка безшумно пробралася до полонених Мисливців Золотої Битви. Якимось невідомим способом їй удалося зняти потужну магію, що сковувала їх.
Сюй Піндун, Ян Бао, Фейшу та інші здобули свободу. Вони миттю вдарили просунутими закляттями по солдатах-зрадниках, до яких плекали величезну ненависть!
— Що сталося?! — Чжан Ціху обернувся і побачив, що його люди потрапили в засідку.
— Хтось звільнив мисливців. Капітане, треба просити підкріплення в генерала Ши! — вигукнув один із солдатів.
— Нікчемні бовдури! Невже ми не можемо впоратися з купкою мисливців і якимись дітлахами?! — заревів Чжан Ціху.
Він не зводив очей з Мо Фаня. Чжан Ціху люто кинувся на нього, мов носоріг у товстій кам'яній броні, рухаючись із неймовірною швидкістю. Якимось дивом він міг бачити, де саме в темряві знаходиться Мо Фань.
— Ти труп! — глухо зареготав Чжан Ціху.
Для Миттєвого Стрибка потрібен був час. Чжан Ціху виявив Мо Фаня в темряві за вібраціями землі. Він був абсолютно впевнений, що юнак просто не встигне застосувати закляття.
Удар, із яким Чжан Ціху врізався в Мо Фаня, був нищівним. Він миттєво розніс тіло хлопця на шматки, але воно застигло в подиві.
За інерцією Чжан Ціху пробіг ще добру відстань, перш ніж зупинитися. Він обернувся, щоб поглянути на останки Мо Фаня. Навіть людина в магічній броні не пережила б такого удару!
— Як це можливо? — Коли Чжан Ціху обернувся, він побачив лише згустки чорного диму, що розсіювалися в повітрі.
Не було ані краплі крові, ані жодних останків. Те, у що він врізався, виявилося лише тіньовим клоном!
— Покидьок, здохни! — Мо Фань безшумно з'явився збоку від Чжана Ціху. Темні блискавки звивалися навколо його рук.
Чжан Ціху здригнувся, але раптом розреготався.
— Ти серйозно думаєш, що зможеш пробити мою кам'яну броню? Це ти зараз здохнеш! — зневажливо кинув Чжан Ціху, ніби викликаючи Мо Фаня на атаку.
Мо Фань не зронив ні слова. Спіралі блискавок на його руках поступово набирали силу, перш ніж вистрілити Тихим Смертельним Променем просто в груди Чжана Ціху!
Коли блискавка з дванадцятикратним множником шкоди перетворилася на промінь світла, навіть просунуті закляття не мали шансів її зупинити. Вона блискавично пробила кам'яну броню, що захищала груди Чжана Ціху; нездоланний промінь наскрізь прошив і його тіло!
Чжан Ціху вихаркнув повний рот крові й повалився на спину. Тихий Смертельний Промінь залишив у його грудях обвуглену діру розміром із кулак. Навіть упавши на землю, його очі залишалися широко розплющеними. Він просто не міг у це повірити!
Елемент землі мав мати потужну опірність до елемента блискавки; як ця блискавка взагалі змогла пробити його захист?!
— Ще не здох? А ти міцний горішок! — Мо Фань глянув на Чжана Ціху, що лежав на землі.
Чоловік бився в конвульсіях. Тихий Смертельний Розряд не пробив його тіло навиліт, але завдав смертельних ран.
Мо Фань не збирався залишати його серед живих. Він стиснув кулак, його руку огорнуло полум'я, яке стрімко перетворилося на вогняний меч...
— Капітане! — Лао Їн нерозважливо осідлав порив вітру і кинувся до Чжана Ціху, побачивши, що життя його командира висить на волосині.
Мо Фань навіть не глянув у бік Лао Їна. Його вільна рука спалахнула срібним світлом, і він недбало змахнув нею в бік Лао Їна, ніби відганяючи настирливу муху.
Потужна сила елемента простору вдарила по Лао Їну, відкинувши його геть.
Мо Фань заніс вогняний меч і встромив його просто в криваву рану на грудях Чжана Ціху.
Полум'я вп'ялося в закам'яніле тіло. Вогонь Палаючого Заходу Сонця був достатньо могутнім, щоб перетворювати на попіл навіть скелі Палаючих Гір; він швидко поглине тіло Чжана Ціху і зітре його на пил!
Чжан Ціху несамовито закричав. Біль від того, як його внутрішні органи перетворювалися на попіл, поки плоть залишалася цілою, був нестерпним. Було цілком очевидно, що Мо Фань не планував убивати його швидко. Він хотів, щоб цей виродок добряче помучився перед смертю!
— У наступному житті постарайся бути хорошою людиною, а не таким покидьком, — холодно відрізав Мо Фань.
Він влив ще більше палючого полум'я у вогняний меч. Вогонь дико завирував усередині тіла Чжана Ціху і зрештою вибухнув, убивши його на місці!
Чжан Ціху хотів помститися за свого брата, але натомість сам загинув найжахливішою смертю...
— Капітане! — очі Лао Їна почервоніли. Він кинувся вперед, наче дикий звір.
Жінка-лейтенант теж поспішала на допомогу. Було очевидно, що смерть Чжана Ціху розлютила їх до нестями.
— Яка відданість. Шкода тільки, що ви не здатні відрізнити правильне від хибного. Ви стали на бік злочинця, а значить, винні не менше за нього! — Мо Фань кинув погляд на двох лейтенантів. На його долоні дико замерехтіли блискавки.
— Кіготь Небесної Блискавки! — Мо Фань націлився на Лао Їна. Блискавка люто рвонула вперед, розриваючи чоловіка і його магічну броню на шматки. Кров бризнула в усі боки, а шматки плоті розлетілися по землі.
Хуан Ї здригнулася. Її серце скував первісний жах, коли вона знову подивилася на Мо Фаня!
Як такий молодий маг міг володіти настільки нищівною силою? Він був просунутим магом, як і вони, але вони не могли пережити жодної його атаки!
Мо Фань подивився на жінку-лейтенанта Хуан Ї і сказав:
— Оскільки ти жінка, я подарую тобі легку смерть.
Але Хуан Ї не збиралася покірно чекати на свій кінець. Вона зціпила зуби, готуючись до останнього зіткнення з Мо Фанем...
Раптом Сніговий Вовк Летючого Струмка накинувся на неї зі спини. Його ікла миттю перекусили жінку навпіл.
Її верхня частина тіла опинилася в пащі вовка, а нижня, стікаючи кров'ю, безсило впала на землю.
Сніговий Вовк Летючого Струмка не збирався переводити харчі. Проковтнувши верхню половину, він підібрав і нижню. З закривавленою мордою вовк навіть видав щось схоже на усмішку в бік Мо Фаня.
Мо Фаню просто відібрало мову.
Він міг закластися, що перед смертю ця лейтенантка відчувала до нього пекельну ненависть. Він щойно пообіцяв їй легку смерть, а натомість її перекусили навпіл. Та й Мо Фаня тут не було в чому звинувачувати — він і гадки не мав, що в Снігового Вовка Летючого Струмка є такий дивний фетиш на поїдання поганих жінок.
— Піди помий пащу, і більше ніколи не їж людей без мого дозволу! — з огидою відрізав Мо Фань, коли вовк спробував підійти ближче.
— Аву-у-у~ — Сніговий Вовк Летючого Струмка, здавалося, був у захваті, але помітивши, що Лінлін теж дивиться на нього з відразою, миттю зрозумів, що накоїв щось не те. Він слухняно відійшов убік, щоб прополоскати пащу. Вовк виплюнув щойно з'їдені останки і закопав їх десь неподалік.
Щиро кажучи, люди на смак були так собі...
Після того як найсильніші маги ворога були знищені, решта солдатів уже не становила серйозної загрози, особливо коли до бою приєдналися Мисливці Золотої Битви. Залишки військ переважно складалися з магів середнього рівня. Вони нічого не могли вдіяти, коли їх притиснули. Мо Фань і Сніговий Вовк Летючого Струмка знищили половину з них, Цзян Шаосюй підкорила близько десятка, ще частину захопили рослини Му Нуцзяо. З рештою розібралися розлючені Мисливці Золотої Битви.
— А ви занадто добрі, — Мо Фань окинув поглядом западину і помітив, що Мисливці залишили багатьох солдатів живими.
— Хай армія вирішує, що з ними робити. Ми мали вбити лише тих, хто чинив опір, — відповів Сюй Піндун.
— Брате Мо Фаню, за все життя мало хто мене вражав, але ти точно вразив мене найбільше, не рахуючи нашого лідера! — схвильовано випалив Ян Бао. Його очі світилися захопленням.
— Я чув, що найсильніший учасник Світового студентського турніру має Подвійні Вроджені Елементи, і кожен із них неймовірно потужний. Спершу я не повірив, але тепер переконався на власні очі. Б'юся об заклад, лише маги верховного рівня і вище мають хоч якісь шанси проти тебе! — додав Фейшу.
Уся група бачила, як Мо Фань самотужки протистояв понад сотні солдатів. Просунуті маги не лише не мали проти нього жодних шансів, навіть групові закляття солдатських загонів не змогли завдати йому шкоди. Цей хлопець прикінчив таких досвідчених офіцерів, як Чжан Ціху, Хуан Ї та Лао Їн, так легко, ніби курчат перерізав!
— Вони були не надто сильними. Намагалися задавити кількістю, але для мене кількість не має жодного значення, — відповів Мо Фань.
Мо Фань не боявся бути в меншості. Здібності шести його елементів дозволяли йому з легкістю битися проти величезних груп магів!
Найбільшою загрозою серед ворогів був Чжан Ціху. Він був сильним просунутим магом; завдяки своєму унікальному Домену його міць дорівнювала силі мага льоду, який напав на Мо Фаня на вулиці в Америці. Але якщо Мо Фань зміг здолати того мага ще тоді, то тепер, коли більшість його елементів значно посилилися, Чжан Ціху не був для нього серйозною проблемою!
— Де Ґе Мін і Чжан Сяохоу? — запитав Мо Фань у Сюй Піндуна.
— Їх повели в той прохід. Вони шукають Земну Маточку, — вказав Сюй Піндун.
— У них має бути якийсь спосіб тримати зв'язок. Ті, хто всередині, найімовірніше, вже знають, що тут сталося. Чжан Ціху — це дрібниці, справжня загроза для нас — Ши Цяньшоу. Цей тип — верховний маг, навіть Ґе Міну було важко з ним упоратися.
— Лідера підставили Тун Чжуан і Чжен Тун. Його сили точно вистачить, щоб протистояти Ши Цяньшоу. Мо Фаню, ми знаємо, на що ти здатний, але Ши Цяньшоу набагато небезпечніший за цих солдатів. Тобі буде важко врятувати інших самотужки. Я вважаю, спершу ми маємо врятувати лідера, адже тільки він зможе битися з Ши Цяньшоу на рівних, — сказав Фейшу.
— Згоден, спускаємося всередину і діятимемо за обставинами, — погодився Мо Фань.
— Що з ними робитимемо? — Цзян Шаосюй кинула погляд на живих солдатів.
— Тому я й казав, що краще було перебити їх усіх. Тепер комусь доведеться залишитися їх охороняти, — відповів Мо Фань.
Від його слів у солдатів по спинах пробіг мороз. Юнак здавався привітним і благородним, але його слова не залишали жодних сумнівів: він не збирався їх щадити. Навіть вони не вбивали Мисливців Золотої Битви одразу після того, як узяли їх у полон!