...
Вся видима округа була поглинута хвилею смерті: чорна гниюча армія мертвих заполонила усе навколо, немов нестримний приплив. Здавалося, що ненависть із Темної Безодні слугувала для них чудовим живильним середовищем — кожен мрець був закутий у чорну броню, утворюючи страхітливе військо.
— Маленький Кулоне-Вугре, час бенкету. Але помолися там краще, щоб із тими праведними лідерами нічого не трапилося. Бо якщо твій тато тут загине, ті, хто тебе знайде, подумають, що ти звичайна цяцька, розплавлять тебе — і вже ніяких душ ти не скуштуєш, — Мо Фань узявся за кулон, що висів у нього на грудях, ніби вів світську бесіду з другом.
Маленький Кулон-Вугор не дозволив би таткові розмовляти з самим собою, мов божевільний. Він здригнувся — отже, почув і зрозумів його.
— Ці мерці, здається, принесуть ще більше користі… — пробурмотів Мо Фань.
Коли він бився з нечистю по дорозі до сіл, він помітив, що Маленький Кулон-Вугор із надзвичайним ентузіазмом поглинав обривки душ мерців і перетворював їх на рядові Есенції Душ. Якби не це, Мо Фань не зміг би посилити аж тридцять три зірки свого Вогняного Елементу.
Найбільша вигода від участі в битві — це, без сумніву, Есенції Душ. І звичайні, очищені із Обривків Душ, і рідкісні, що випадали з нежиті цілими. Усе це неодмінно опиниться всередині кулона.
Тож коли Мо Фань побачив безліч рядових зомбі, він упевнено вирішив, що це буде справжній бенкет для кулона. Не дивно, що маленький Кулон-Вугор так тремтів від нетерпіння сьогодні!
— Убити! Убити їх усіх! — закричав чоловік із хрестоподібним шрамом на обличчі, й під його ногами засяяв Крижаний Зоряний Візерунок.
Чотири крижані ланцюги вмить закружляли навколо мага. Він був досвідченим Льодяним Магом, і його майстерність у «Льодяних Кайданах» досягла найвищого рівня. Він злетів угору, ступаючи на свої ж льодяні ланцюги з такою впевненістю й силою, ніби йшов по небу, і рвонув просто в натовп чорної гнилої нечисті...
Чорні зомбі були скрізь. Навіть погляди вдалечінь губилися в суцільному морі нежиті. Не кожен здатен ринути вперед із такою відвагою, побачивши таку кількість мерців!
Такий вчинок підбадьорив і решту Магів. Вони почали активізувати свою магію і вступили в бій.
— Якщо ви вже мертві, лежіть собі під землею й удобрюйте землю! Не заважайте живим! — вигукнула ефектна бойова магеса. Її довга мантія розвивалася по вітру, поки вона рухалася.
З-під землі одразу ж вирвалися товсті магічні лози, густо вкриті шипами. Їхніх дотиків вистачало, щоб здирати шкіру з демонів, та нежить, що не відчувала болю, все одно повзла вперед, навіть розірвана навпіл. Їхні верхні частини тіл тяглися вперед кігтями, мовби просто дотягтися до жертви вже означало перемогу… але чарівниця просто розчавлювала їм черепи своїми підборами!
— Типаж імператриці — зітхнув Мо Фань подумки. Він хотів скористатися моментом, щоб дізнатися її ім’я, бо стояв зовсім поряд.
Та бойова магеса кинула на нього гордовитий, холодний погляд, мовляв, тут не до залицянь, хлопче, ми не на побаченні.
— Її звати Цін Лацзяо, вона з Магічної Асоціації. Вона не з Союзу Примусу, але лупцює сильніше, ніж деякі з них. Якось вела тренування студентів, і один із мажорів зі знатної родини потрапив до її лоз — вона сікла його понад годину, аж одяг на ньому розірвався на клаптя. Вона сьома у рейтингу Убивць Нежиті: за останні п’ять років знищила 1330 рядових мерців і 78 — рівня Воїна! — пролунав знайомий голос, у якому вчувалося щось збочене.
(ПП: «Лацзяо» китайською означає «перець чилі».).
Мо Фань озирнувся і мало не остовпів, побачивши чоловіка, який, здавалося, був дуже близько до колін, промовляючи це з дивною усмішкою.
— Коротун?! Ти чого це тут?! — вражено вигукнув Мо Фань.
— Та я весь цей час був тут! Ей, хіба я не казав тобі, що живу просто навпроти того місця, де поселилися люди з міста Бо? Я одразу прибіг, щойно побачив сигнал! — обурено відповів Коротун.
— Вибачай, але в натовпі тебе важко помітити… якщо сам не привернеш увагу, — знизав плечима Мо Фань.
— Та ну тебе! Може, я й намагаюся заробити копійчину всілякими химерними способами, але ж присягався колись у Мисливській Спілці бути праведним Магом заради миру у світі… — зітхнув Коротун із патетичністю героя.
— Говори по-людськи, будь ласка! — роздратовано відповів Мо Фань.
— Мисливці, що беруть участь в цій операції, отримають титул «Почесний Мисливець». А це, між іншим, щонайменше вісім мільйонів готівкою! — заявив Коротун, аж очі заблищали.
— Тобі не Магом треба бути, а торговцем! Мене від тебе нудить! — скривився Мо Фань.
— Брате, я ж теж був у вежі, я бачив, як тебе силоміць затягнув туди Радник. Ти ж і не зголошувався!
— Ем... ой... а що то за Рейтинг нежиті ти згадував? І при чому тут перець? — поспішно перевів тему Мо Фань, як завжди майстерно.
(ПП: Ім’я дівчини — Цін Лацзяо. У китайській «цін цзяо» — болгарський перець, а «ла цзяо» — гострий перець чилі.)
Коротун одразу скривив зневажливу міну. Але, не зводячи погляду з товаришів, що билися з нежиттю попереду, пояснив:
— Це рейтинг серед Магів Середнього Рівня. У кожної фракції він свій, складається за кількістю вбитої нежиті. Та сама Цін Лацзяо, до якої ти щойно клеївся, — на сьомому місці. За останні роки вона знищила понад тисячу мерців. Більшість магів і мріяти не можуть про таке... Е, скотино! — обірвав себе Коротун і з люттю глянув униз.
Мо Фань упостив голову і побачив, що під ногами повз зомбі з обірваною рукою, який намагався схопити Коротуна за щиколотку. Той миттю розлютився і, попри свій зріст у п'ять китайських футів, підскочив угору, аж пилюка злетіла.
(ПП: Китайський фут — приблизно третина метра. це десь 1.65м)
— О, бачу, в нашій абияк зібраній команді все-таки є кілька знавців... А тепер тримай, скуштуй, цей вогняний драконячий фрукт має чудовий смак, — сказав Мо Фань, засовуючи Вогняний Вибух у пащу одного із зомбі поблизу. Він робив це так лагідно, що можна було подумати, ніби то добродушний чоловік, який годує на вулиці біженця, що вмирає від голоду.
Закляття прорвалося всередину миттєво. Зомбі зайнявся полум’ям із горлянки, а вже за мить перетворився на жменю попелу. Навіть кісток не лишилося.
Маленький Кулон-Вугор миттєво надувся, всмоктуючи зелений обривок душі, що залишився після смерті мерця.
— Брате Мо Фань, ти теж непоганий. Якби я раніше знав, що ти — той самий володар Вроджених Подвійних Елементів, п’ятий у Рейтингу Талантів, то я б... я б... «Сяйво Світла!» — я б допоміг тобі перейти на новий рівень... ой, ні, не це мав на увазі! Я хотів сказати — я б дав тобі знижку п’ять відсотків! — закінчив Коротун із безсоромною усмішкою.