Геор не був ідіотом і не недооцінював Імперську армію. Він чудово знав, що Імперія підготувала кілька планів, щоб знищити Корпус Тигра.
Попри це, він обрав бій з двох причин.
По-перше, його обов'язком було захистити міста та їхніх мешканців.
Геор відрядив Корпус Орла і Корпус Слона таким чином, щоб захистити вільні міста. Однак це було саме те, чого хотіла Імперія.
По-друге, він знав, що Імперія прагне знищити Корпус Тигра, тому вдарив по їхній слабкості.
Вони використають "дирижаблі", щоб досягти цього! Ці дирижаблі були спроєктовані Геором і Хан Соль, а Гільдія Шторм створила їх.
Нарешті настав час їх використати. Замість вітрил вони літали завдяки велетенським повітряним кулям.
Плюс...
Кяаааахк!
Кожен корабель тягнули десять віверн. Їхня робота полягала в тому, щоб тягнути дирижабль у потрібному напрямку, а також охороняти їх у разі потреби.
Це був спосіб транспортування, якого раніше не існувало в Арті! Крім того, вони подорожували через небо!
Ось чому вони змогли транспортувати Корпус Орла і Корпус Слона непомітно.
Звісно, якщо придивитися, можна було помітити, наскільки вони примітивні. Вони використовували звичайний човен як корпус корабля, і було досить очевидно, наскільки поспіхом робилися повітряні кулі.
Все ж таки, не було кращого методу транспортування, коли Вежа не дозволяла Альянсу чи Імперії використовувати їхні портали!
Без Загону Летючих Драконів чи Гільдії Шторм їх неможливо було б побудувати.
П'ятнадцять дирижаблів зі сходу та заходу швидко летіли до рівнин Назрак.
Вони могли перевозити по 200 осіб на кораблі.
У східних дирижаблях було 3 000 елітних бійців Корпусу Орла. Кожен із них сам по собі був потужною силою.
Серед них був командир Корпусу Орла Буркан, а також Діон, 100 Бійців і Найманці Меча!
Буркан запитав Кан О, чи знає він когось, хто міг би допомогти, і Кан О виконав прохання. Вони супроводжували Буркана на кораблі.
Прибув Барт зі своїми друзями, серед яких були Провісник Смерті, Вайпер, і Воїн-вовк,Мулан.
Прийшли також Хелена, Плам, Дамбі та Єріка.
Західні дирижаблі перевозили 3 000 елітних бійців Корпусу Слона. З ними були їхній командир Оулд і Майстер-Лицар Оландо.
Капітан Загону Летючих Драконів Саладін, Майстер Ближнього Бою Крекер та інші високорангові гравці супроводжували їх.
Це був козир Геора!
Хоча це була невелика кількість у 6 000 військ, вони володіли достатньою силою, щоб змінити хід цієї битви.
Однак...!
Раптово із західними дирижаблями щось трапилося.
"Альянс створив щось дивне".
Чорний Вовк подивився на дирижаблі й вбивчо посміхнувся, сидячи верхи на своєму Орлі Смерті.
Оулд побачив Орлів Смерті з палуби корабля, і його обличчя зблідло.
"Нічні Жахи Небес тут! Усі, готуйтеся до бою!" — закричав Оулд.
"Загін Летючих Драконів, на своїх віверн! Ми не можемо дозволити дирижаблям впасти!" — Саладін кинувся до своєї віверни й свиснув.
Загін Летючих Драконів швидко послідував за Саладіном.
Крик!
Вершники швидко сіли на своїх віверн по одному або по двоє.
Вони негайно від'єдналися від тросів, що з'єднували віверн із дирижаблями. Зрештою, вони не могли битися, коли були прив'язані, чи не так?
Завдяки великим повітряним кулям дирижаблі не впали.
Кяааахк!
150 віверн полетіли на Орлів Смерті.
Вжух!
Віверни випустили чорний або зелений Отруйний Подих зі своїх пащ.
"Розсіюйтеся і бийтеся окремо! Якщо ви втратите свого Орла Смерті, то буде вам пекло!" — люто крикнув Чорний Вовк.
"Так, сер!"
Орел Смерті Чорного Вовка уникнув усього Отруйного Подиху. Його здатність до польоту була справді надзвичайною.
Тепер настав час для їхньої контратаки.
Члени загону Чорного Вовка вказали на свої цілі, і Орли Смерті відкрили свої дзьоби, демонструючи масу блакитної енергії.
Клинок Вітру!
Швидка, гостра енергія була подібна до найтонших клинків.
Різ!
Крила віверн були розірвані, і вони впали на землю.
"Чорт".
Вершник віверни, який був приклеєний до спини своєї віверни, швидко витягнув клей для надання першої допомоги. Алхіміки Гільдії Брейкер розробили це на випадок, якщо крила їхніх віверн будуть розірвані.
Однак тінь нависла над ним і його віверною. Орел Смерті підлетів в одну мить.
Член загону Чорного Вовка пронизав тіло вершника віверни своїм списом.
"Кеок".
Його віверна теж не залишилася цілою. Орел Смерті пронизав її і кігтями, і дзьобом.
Кяаааахк!
Віверна звивалася, але не могла втекти з хватки Орла Смерті.
"Врятуйте Ріка!"
Група віверн кинулася на Орла Смерті. Вони не могли використати свій Отруйний Подих, інакше ризикували влучити і в Ріка.
У той момент Орел Смерті з силою змахнув крилами.
Мах!
Вжух!
Орел Смерті швидко злетів у повітря разом із віверною та її вершником у пазурах!
Віверни ніяк не могли зрівнятися з такою швидкістю. Його майстерність у повітрі була неперевершеною.
"Лайно. Це занадто швидко".
"Скорочуйте дистанцію будь-яким способом! Використовуйте нашу чисельну перевагу!"
Це був бій між 150 вівернами та 40 Орлами Смерті!
Крім того, маги та лучники на дирижаблях здійснювали підтримку з великої відстані.
Але з часом вони зрозуміли, чому Орлів Смерті називали "Нічними Жахами" Небес!
Це було так, ніби вони керували десятками старих літаків проти сучасного винищувача. У них не було жодного шансу змагатися з ними.
Віверни та їхні вершники продовжували гинути, тоді як Орли Смерті та загін Чорного Вовка залишалися абсолютно неушкодженими.
Зрештою...
Орел Смерті наблизився до дирижабля. Його паща була сповнена блакитної енергії.
- Це погано!
Обличчя Саладіна було сповнене відчаю. Було надто пізно. Зупинити їх було неможливо.
Він бачив, як дирижабль розривається на шматки та падає на землю.
Потім...
Повз пролетів червоний метеорит.
Він був неймовірно швидким!
Що це було?
"В-Віверна?" — Саладін роззявив рот.
Це була віверна-мутант з червоною шкірою та чорним обладунком!
Віверна була швидшою за Орла Смерті, навіть попри те, що на спині в неї було двоє людей.
Вдих. Рев!
Варьон вивергнув палаюче полум'я.
Лють Вогняного Дракона!
Орел Смерті відповів гострою енергією вітру.
Клинок Вітру!
Дві енергії люто зіткнулися в небі.
Енергії Варьона і Орла Смерті вступили в перетягування каната.
"Що ви робите!? Ідіть допоможіть тій віверні!" — крикнув Саладін.
Червона віверна не змогла б зупинити Орла Смерті самотужки. Зрештою, віверна була як старий літак, тоді як Орел Смерті — як найновіший винищувач.
Однак...!
"К-Капітане!" — Член Загону Летючих Драконів розширив очі.
"Хо!" — Саладін знову роззявив рот.
Полум'я Варьона прорвалося крізь вибух Орла Смерті і повністю поглинуло його разом із вершником.
Рев!
Гяааахк!
Орел Смерті видав болісний крик і впав на землю. Його вершник теж не врятувався від полум'я.
Це був перший раз, коли найсучасніший винищувач, Орел Смерті, був переможений. До того ж, він був переможений старішою моделлю.
Саладін з невірою дивився на віверну. Однак те, що він побачив, було незаперечною правдою.
- Немає нічого більш дивного, ніж... Хеок! — Здавалося, його очі ось-ось вилізуть з орбіт.
Чоловік на спині Варьона витягнув із грудей жовте "щось". Воно виглядало як якесь курча.
Однак...!
Це курча було охоплене полум'ям і миттєво перетворилося на щось інше.
Фенікс!
З'явився міфічний птах!
***
Загін Велетенських Солдатів та Загін Мобі Діка Імперії вступили в інтенсивну битву із Загоном Звірів гільдії Брейкер.
Тук. Тук. Тук.
Пегас із білими крилами приземлився на землю. Тоді навколо вершника пролунали вигуки.
"Уваааах!"
"Командир Дукерам з'явився!"
"Імператор! Імператор! Імператор!"
"Дукерам! Дукерам! Дукерам!"
Сама присутність Дукерама надала сили його солдатам і членам гільдії Імперія. Дукерам був непереможним. Отже, його присутність була ознакою того, що перемога близько.
"Чорт". — Раон, який бився проти Тайноса, насупився.
Йому було соромно, що йому так важко битися з кимось на кшталт Тайноса.
Але тепер їм доводиться мати справу і з Дукерамом!
- Хтось повинен подбати про нього.
Однак нікого не було. Він і Сноу Флауер були зайняті Тайносом і Мобі Діком.
"Магма, Шаал!" — крикнув Раон.
Гільдія Брейкер мала чотири власні загони: Сталевий Меч, Лава, Леопард і Летючий Дракон!
Шаал був лідером Сталевого Меча, а Магма очолював Загін Лави.
Це були два члени, що представляли міць гільдії Брейкер!
Хоча вони були не в найкращому стані, оскільки були втомлені після битви з гільдією Імперія і отримали рани, ніхто інший не міг впоратися з Дукерамом.
"Так, сер!" — крикнув Шаал, який мав обличчя тигра.
Магма, який не став антроморфом, повернув голову і подивився на Раона.
"Візьми своїх людей і відверни увагу Дукерама. Виграй якнайбільше часу!"
"Зрозумів".
Шаал, Магма і їхні люди зробили те, що їм наказали.
Дукерам витягнув із інвентарю два предмети спорядження.
Неперевершений Макс Каїн і Посох Імператора!
Дукерам підняв золотий посох у повітря. Яскраво-жовта сфера, схожа на сонце, піднялася з кінця його посоха.
Заклик Непереможної Армії!
Блискучі піщані солдати піднялися з-під землі. Їх було так багато.
Він викликав 10 000 солдатів!
Хто б повірив, якби ви сказали, що один гравець може викликати 10 000 солдатів одночасно!?
Однак, якби це зробив Дукерам, багато хто сказав би "як і очікувалося" і кивнув головою.
Він — армія з однієї людини!
Це найкращий спосіб описати його.
Навіть так, Дукерам не міг викликати 10 000 солдатів, коли захоче.
Ставши Імператором Пустелі, Дукерам отримав новий додатковий показник під назвою "Владність". Виклик і утримання цих піщаних солдатів споживали ці очки. Дукерам щойно витратив більше половини своїх накопичених очок, викликавши всіх цих солдатів одночасно.
"Імператор Пустелі!"
"Великий! Віддай нам свої накази!"
Дві піщані людини, які були понад 3 метри заввишки й одягнені у сяючий золотий обладунок, вигукнули одночасно. Це були генерали, які вели Непереможну Армію!
"Убити кожного, хто мені протистоїть!" — наказав Дукерам.
"Як накажете!"
"Непереможна Арміє, слідуйте за мною!"
Закричали піщані генерали.
Давним-давно жив чоловік, який прожив сотні років і правив пустелею як імператор зі своєю дивною Магією Пісочного Годинника.
Кажуть, що армія цього імператора була непереможною; вона не вмирала, не їла і не спала.
Це була Непереможна Армія.
Ця легендарна армія повернулася знову.
"Оце так!"
"Він монстр!"
"Вони повертаються, навіть якщо ти вбиваєш їх!"
Піщані солдати були набагато сильнішими за будь-які звичайні війська. Навіть якщо вам вдавалося вбити їх, вони поверталися.
Звідси й назва, Непереможна Армія!
Вони не зникнуть, поки Дукерам не вичерпає весь свій показник Владності.
Дукерам, Непереможна Армія та Імперія!
Ця комбінація...
Була надто небезпечною!
***
Руді, який перетворився на свою справжню форму, був воістину величною істотою. Він був не тільки більшим за Орлів Смерті, але і його розпростерті крила палали Вогнем Життя.
Сонячне Крило!
Руді вивільняв пір'яподібне полум'я всюди. Їх було так багато, що небо було повністю заповнене ними.
Орли Смерті змахували крилами й уникали шквалу, але троє не змогли цього зробити. Пір'я не давало їм жодного шансу ухилитися.
Фенікс був дивовижним птахом, народженим із Джерела Вогню. Будь-який ворог, що протистояв йому, був би спалений дотла.
Рев!
Крила трьох Орлів Смерті швидко згоріли. Потім їхня шкіра, пазурі, дзьоб і кістки також розтанули.
Їхні вершники намагалися загасити полум'я, але безрезультатно.
Потім...
"Вперед!" — Сефіро схопився за спину Варьона.
Темно-червоний метеорит пролетів крізь повітря.
Метеоритний Удар!
Це був один із ефектів обладунку Варьона.
Протягом 10 секунд швидкість Варьона збільшувалася вп'ятеро, і він був оточений енергією.
Це був фактично молот, який пробив би будь-який бар'єр.
Бум!
Варьон врізався в Орла Смерті. Метеоритний Удар зробив Варьона таким швидким, що Орел Смерті не міг вчасно відреагувати.
Кііііік!
Орел Смерті знепритомнів і впав на землю. Якби він впав з такої висоти, то не залишився б неушкодженим.
Сефіро підвівся і вистрілив стрілою, товстою, як гарпун. Варьон вивергнув червоне полум'я у Орлів Смерті.
Після цього...
Темно-червоний крилатий демон кинув Ланцюг Темряви у Орла Смерті!
Звісно, Орел Смерті був достатньо вправним, щоб ухилитися від чогось подібного.
Вжух! Вжух! Вжух! Вжух!
Якби Кан О не кинув Сарахофф, використовуючи Бомбардування зброєю заздалегідь, це було б так.
Орла Смерті переслідував Сарахофф, тому передбачити, куди він полетить далі, не склало жодних труднощів.
Вжух!
Щойно ланцюг обмотався навколо пазура Орла Смерті, Кан О вкоротив ланцюг і швидко скоротив дистанцію.
"Забирайся геть!" — Вершник спрямував на нього гарний спис. Однак він не був достатньо вправним, щоб влучити в Кан О, майстра ухилення.
Кан О ухилився від атаки, а потім стрибнув на спину Орла Смерті. Потім він змахнув Убістом і Блад.
Меч Шаленого Вітру!
Безжальна буря з лез пронеслася спиною Орла Смерті. Незліченна кількість чорного пір'я та уламків світла змішалися в повітрі.
Вершник давно помер, і вмираючий Орел Смерті впав на землю.
Кан О знову злетів у повітря.
- Це справжній божевільний кошмар!
Вони вже втратили шість Орлів Смерті через групу Кан О!
Загін Чорного Вовка зрозумів, що справжнім кошмаром були не Орли Смерті, а Сефіро, Кан О, Варьон і Фенікс!