Убіст жадібно пожирав Каік.
Тим часом Кан О перевірив стан Реда. На щастя, він усе ще був непритомним. Викластися на повну і перемогти Каік якнайшвидше було того варте.
Скрип.
Він почув, як відчиняються двері. Отруйний скорпіон, Скапі, зазирнула всередину через прочинені двері.
Вона залишалася напоготові зовні. Коли звуки бою вщухли, вона трохи відчинила двері.
Погляди Кан О та Скапі зустрілися. Він жестом покликав її увійти.
"Ти справді переміг Реда... Щ-що це таке!?" — Скапі з недовірою подивилася на закутого в кайдани Реда, але була ще більше шокована, побачивши звіра безодні, що поїдав змію.
"Нема про що хвилюватися", — коротко відповів Кан О.
"Що ти маєш на увазі під «нема про що хвилюватися»!?"
Як він міг взагалі таке казати?
"Як мені звідси вибратися? Чи спрацює сувій повернення?" — запитав Кан О.
"Так. Бос, тобто Ред, не в тому стані, щоб зупинити тебе, тому сувій повернення має спрацювати", — сказала Скапі.
"Зрозумів". — кивнув Кан О і окинув її поглядом.
- За її голову теж величезна нагорода.
Чи була можливість схопити і її? На жаль, ні; він погодився залишити її в спокої, поки з Редом не буде повністю покінчено.
- Як прикро. Справді прикро. — Кан О відчув гіркий присмак у роті.
"Мені не подобається, як ти на мене дивишся". — Скапі вп'ялася в нього поглядом. Вона ніби казала: 'Я знаю, про що ти думаєш'.
"Будь обережна". — посміхнувся, як лиходій Кан О. - Колись я спіймаю і тебе.
"Хмпф". — пирхнула Скапі. 'Ти мене спіймаєш?', здавалося, казала вона. Проте її думки та дії були зовсім іншими.
- Я ніколи більше не матиму з ним справ!
Коли вона перебере контроль над Червоним місяцем, то розірве з ним будь-які контакти.
Кан О був монстром серед монстрів, і саме він переміг Реда; того самого Реда, який вважався непереможним у межах Світу тіней. Не було жодного шансу, що звичайна високорангова гравчиня, як вона, зможе протистояти йому.
"До речі, ми були досить гучними. Червоний місяць справді просто стоятиме осторонь?"
"Я розпустила їх усіх", — сказала Скапі.
"Зрозумів". — ледь помітно кивнув Кан О. Потім він отримав системне повідомлення.
[Хижак безодні, Убіст, поглинув Змію, що поїдає безодню, Каік.]
[Апетит Убіста втамовано. Близькість трохи зросла.]
Він ледь міг впізнати Каік.
- Чи випало з неї щось?
Кан О озирнувся, але не побачив жодних блискучих предметів.
- Убіст же не з'їв їх усі, правда? Ой, та ну. Ніяк.
Кан О похитав головою і міцно стиснув Убіст.
Потужна енергія безодні Убіста розлилася всюди. Він уже бачив це раніше. Убіст отримував покращення.
[Ситість Убіста досягла 100%.]
[Демонічний меч став ще сильнішим!]
Як тільки він витяг Убіст із трупа Каік, змія перетворилася на чорний дим. Це виглядало так, ніби її ніколи й не існувало.
Кан О схопив ланцюг, замість того щоб переглядати оновлену інформацію про Убіст. Спочатку йому потрібно було зосередитися на роботі.
Його головним пріоритетом було залишити Світ тіней і доставити Реда до Бюро безпеки, поки той не прокинувся.
Кан О негайно розірвав сувій повернення. Він навіть не спромігся попрощатися зі Скапі.
Він залишив по собі блискучий пил, йдучи геть, і повністю зник. Тоді очі Скапі засяяли жадібністю.
"Тепер..."
Час брати контроль над Червоним місяцем!
***
Як тільки Кан О вийшов через міжміські ворота переміщення Альтейна, усі погляди були прикуті до нього. Людям було цікаво, хто тягне цей оберемок ланцюгів.
Однак обладунки Кан О вже були добре відомі людям, а його обличчя теж було розкрите.
Звісно, були люди, які впізнали його.
"Га? Це пан Кан О!"
"Хижак Кан О!"
"Пан Кан О з'явився!"
"Кого це він привів із собою?"
Один гравець обережно підійшов до нього.
"Пан Кан О, для мене честь зустріти вас. Кого ви привели з собою?" — запитали вони.
"Реда", — коротко відповів Кан О і потягнув оберемок ланцюгів.
"Реда? Хто це?" — запитач схилив голову. Потім його осяяло.
"Вбивця Ред!" — вигукнув він.
"Кан О спіймав Реда! Він спіймав Реда!"
Це викликало величезний переполох.
Новина про те, що Кан О спіймав Реда, поширилася далеко й широко, і люди зібралися навколо нього.
Зрештою, Ред був у рейтенгу гравців під номером 7! Він був відомий як Найгірший злочинець і Вбивця! Він був сумнозвіснішим за всіх своїх Чотирьох Небесних Королів разом узятих!
Було шокуюче бачити, як Кан О тягне тіло Реда на ланцюгах.
"Ваа! Ура!"
"Ура!"
Ті, хто став жертвою злих підступів Червоного місяця, почали радіти, а кількість людей, які йшли за Кан О, почала зростати в геометричній прогресії.
"Будь ласка, заходьте!"
"Ласкаво просимо!"
Працівники Бюро безпеки зустріли його зовні. Здається, вони вже чули новини.
"Будь ласка, заходьте швидко".
Один працівник провів Кан О всередину, тоді як інший вигукнув: "Вибачте, але нікому не можна заходити до Бюро безпеки. Будь ласка, зрозумійте!"
"Ой, та ну".
"Так, ми хочемо побачити обличчя Реда!"
Вони висловили своє невдоволення, але працівник стояв на своєму.
"Ні!"
Тим часом Кан О деактивував свою навичку, і Ред розплющив очі, які були навіть темнішими за кров.
"Кан О!" — Ред виглядав так, ніби готовий був убити його. Його очі були самим визначенням «вбивчих».
"Ц-це Ред?" — Працівник виглядав шокованим. Здавалося, вони були здивовані зміїним обличчям Реда.
"Це він".
"Будь ласка, дайте мені хвилинку. Я піду і перевірю".
"Звісно".
Працівник прийшов із магічним дзеркалом. Вони направили світло дзеркала на Реда, і ім'я «Ред» чітко відбилося в дзеркалі.
"Це Ред!" — вигукнув працівник.
"Що ви стоїте? Одягніть на нього кайданки і киньте в тюрму!"
"Так, сер".
Працівники метушилися. Тим часом погляд Реда був прикутий до обличчя Кан О.
"Маєш якісь останні слова?" — запитав Кан О.
"Це не востаннє, коли ми бачимося", — холодно сказав Ред.
Кан О посміхнувся. — "Знаєш, кожен, кого я досі кидав у в'язницю, казав мені таке".
"..."
"Тебе посадять туди довічно, то чому б тобі просто не видалити персонажа і не почати спочатку? Наступного разу живи праведним життям!" — поплескав його по плечу Кан О.
"Кухаа!" — Ред відкрив рот і спробував вкусити його.
Потім підійшов працівник, схопив Реда і почав бити його кийком.
"Припиніть, ви!"
"Стояти на місці, сміття!"
Удар! Удар!
"Кан О, Кан О, Кан О!" — скандував Ред.
"Стули пащу, виродку!" — Працівник запхав йому в рот величезного кляпа.
"Еуууп!"
Він не міг зрозуміти, що каже Ред. Однак його вбивчий погляд говорив сам за себе.
'Кан О, я знищу все, що тобі дороге! Просто зачекай!'
"Так, приємно тобі провести час". — байдуже махнув рукою Кан О.
Зазвичай не варто боятися того, хто каже щось на кшталт «Це не востаннє, коли ми бачимося!». Ймовірно, йому не варто було боятися і Реда.
"Ми нарешті упіймали Найгіршого злочинця. Це все завдяки вашим зусиллям, пане Кан О". — Працівник потиснув йому руку і висловив щиру вдячність.
Вбивця Ред.
Він вирізав шість міст і підпалив десять сіл. Він неодноразово вбивав невинних NPC та гравців. Ба більше, саме він створив злочинну організацію Червоний місяць. Він був наче джерелом усього зла.
"Можна отримати свою винагороду зараз?"
"Звісно. Я негайно підготую її".
Працівник швидко дістав золотий сувій. Це був золотий сувій номіналом 100 000 золотих.
"Ось, тримайте".
"Дякую". — посміхнувся Кан О. - О, так!
Невдовзі після цього з'явилася ще одна причина для святкування.
[Найгіршого злочинця, Реда, ув'язнено. Він отримав довічне ув'язнення.]
[Згідно з контрактом Сабри, ви отримали золотий сувій номіналом 100 000 золотих від Скапі.]
Кан О перевірив свій інвентар. Блискучий золотий сувій точно був там.
"Ухаахк!" — Кан О підняв кулаки в повітря.
- Я заробив купу грошей!
***
Якби вони прибули хоча б на хвилину пізніше?
- Я б, мабуть, помер.
Даріон пригадав той запаморочливий момент.
Він і Буркан билися за своє життя проти Послідовників Злого бога. Навколо них було занадто багато демонів, а учні Злого бога теж були сильними.
Однак Даріон зціпив зуби. Він виживе, поки не прибуде підкріплення!
На жаль, скільки б він не чекав, підкріплення не приходило.
- Я мушу принаймні врятувати Майстра! — думав Даріон, спостерігаючи, як Буркан б'ється з двома учнями.
До того ж його симптоми погіршувалися; отрута висмоктувала всю його енергію.
Зрештою, Даріон втратив концентрацію, і злі заклинання Послідовників Злого бога прослизнули крізь його захист, змусивши його впасти на землю.
К'яа!
Нетерплячі демони кинулися на нього.
- Це кінець!
Даріон заплющив очі, але смерть ще не прийшла за ним.
"Розплющ очі, Даріоне!"
Хоча він боровся з двома учнями, Буркан знайшов час, щоб випустити ауру, знищивши демонів, що наближалися до Даріона. Натомість Буркан відкрився, дозволивши Любачі нанести удар.
Удар!
Тіло Буркана злетіло в повітря, а потім покотилося по землі. Любачі був відомий своєю нищівною фізичною силою, тому навіть Буркан не залишився неушкодженим.
"Хе-хе, це кінець". — Канібал Гаруп кинувся на Буркана.
"Ні!" — Даріон кинувся на Гарупа з усією силою, що в нього залишилася.
На жаль, це мало мало ефекту. Гаруп подивився на нього, ніби той жартував, а потім відкинув Даріона до орди демонів.
- Це справді кінець для мене!
Даріон очікував своєї смерті цього разу по-справжньому. Однак хтось підбіг і підхопив Даріона.
"Ти в порядку?" — Це був знайомий голос.
"Пане Діоне!"
Він ніколи не думав, що буде таким щасливим побачити його обличчя.
"Ухааа!"
"Врятуйте Лорда Буркана!"
"Вбити їх усіх!"
100 Бійців кинулися в бій. Це було останнє, що побачив Даріон, перш ніж знепритомнів. А тепер... Буркан і Даріон змогли втекти з бази Послідовників Злого бога за допомогою Діона та 100 Бійців.
Їм справді пощастило. Це було так, ніби сам Ракан оберігав їх. Як і було сказано, якби 100 Бійців прибули хоча б на хвилину пізніше, Даріон би загинув.
"Зв'яжіться з Лордом Махаканом і Майстром Валаном. Скажіть їм, що ми знайшли їхню головну базу, тому ми повинні завдати удару негайно", — сказав Буркан.
Вони знайшли їхню базу, тож було лише питанням часу, коли Послідовники Злого бога втечуть. Їм потрібно було атакувати до того часу.
"Зрозумів". — кивнув головою Діон.
***
Церковна еліта зібралася в одному місці. Верховним головнокомандувачем був Верховний жрець Крові та Заліза, Махакан.
"Ми збираємося знищити Послідовників Злого бога!" — вигукнув Махакан.
"Уооо!" — закричали сили церков, піднімаючи моральний дух.
"В ім'я богів, в атаку!"
Тук! Тук! Тук! Тук!
Елітні загони церков прямували до регіону Далтрак. Проте Назарана ніде не було видно. Він був прикутий до ліжка раптовою хворобою.
Назаран раптово розплющив очі. Однак його очі відрізнялися від звичайних. Вони світилися похмурим, злим світлом!
"Мені нарешті вдалося". — Верховний жрець Злого бога, Амак, злобно посміхнувся. — "Хе-хе!"