Після розправи з кентаврами група Кан О продовжила полювання в Чорному лісі.
Вони стикалися з іншими монстрами, такими як Лісові Огри, що володіли неймовірною фізичною силою, та Болотні Кроко, які нагадували крокодилів. Усі вони були вище 400-го рівня. Монстрів було не так вже й важко вбити, але вони не могли дозволити собі втрачати пильність.
Кан О сподівався, що його команда звикне до полювання в Чорному лісі, оскільки зрештою їм доведеться зіткнутися з Діаком саме тут. Він також сподівався, що їхня командна робота покращиться.
Просуваючись Чорним лісом, група Кан О також обговорювала, як вони переможуть Діака.
"Я можу використовувати заклинання під назвою Гравітаційна Куля. Якщо використати його правильно, воно може сповільнити Діака", — сказала Сорен.
"Хіба використання магії зв'язування, щоб утримати його від руху, також не було б гарною ідеєю?" — додала Карін.
"Едере, як гадаєш, ти зможеш накласти на нього прокляття сповільнення?" — запитав Кан О.
"Якщо я використаю версію з дією по області, то маю зуміти. Але я не впевнений, що це спрацює."
"Гравітаційна Куля, Піщані Пута та прокляття сповільнення. Було б чудово, якби ми змогли використати проти нього всі три", — сказав Кан О.
"Проте є дещо, що мене хвилює", — мовив Даріон.
"Що саме?"
"Я, ви та пан Сефіро фізично підготовлені, тому ми зможемо зреагувати, якщо він нападе на нас, але... Близнючок та пана Едера можуть вибити."
"Це правда."
"Я могла б закликати Піщаного Голема, щойно він з'явиться", — сказала Карін.
"А що, якщо я створю кістяну фортецю?" — запитав Едер.
"Так, давайте ще подумаємо над цим", — сказав Кан О.
"Так."
Загін Кан О продовжував полювання, і зрештою сонце почало сідати.
"Вже ніч. Давайте на сьогодні закінчимо. Ми ще не готові битися з Діаком."
З настанням ночі Чорний ліс ставав володінням Діака. Загін Кан О ще не був готовий до бою з ним, тому піти зараз було правильним рішенням.
"Ми повернемося завтра?" — запитала Сорен.
"Так."
Кан О планував полювати тут, поки вони не будуть готові до битви з Діаком.
"Зрозуміло."
"До завтра."
"Так."
"Бувай-бувай."
Члени його загону йшли по одному або по двоє, а Кан О розірвав сувій повернення.
***
Настав день "Д".
Кан О та його товариші дивилися на повний місяць. Це була гарна ніч для полювання!
"Ну що, рушаймо?" — сказав Кан О.
Едер кивнув, а інші рішуче подивилися на нього.
Кан О вже ввімкнув режим прямої трансляції. Учасники "Першого Мисливця" та знімальна група, ймовірно, спостерігали за ним прямо зараз. Згодом це побачать і багато інших людей.
- Давайте діяти впевнено.
Люди зазвичай стають більш скутими, коли знають, що за ними спостерігають.
Кан О увійшов у Чорний ліс, а товариші послідували за ним.
Чорний ліс був сповнений химерно покручених дерев із гострими шипами. Через це він виглядав як сцена з фільму жахів, і з настанням ночі ставало тільки гірше. Здавалося, ніби зараз раптово вискочать могили та привиди.
- Я б ніколи не привів сюди Су А.
Су А не могла дивитися навіть другосортні жахастики, тому він не міг привести її в таке страшне місце.
На щастя, ні Сорен, ні Карін не боялися лісу. Вони мали сталеві нерви і могли спокійно дивитися фільми жахів. Тож у них не було причин для страху.
У будь-якому разі, загін Кан О блукав лісом у пошуках звіра зі сріблястим хутром, Стрімкого Діака.
Деякий час по тому...
Діак не був першим монстром, якого вони зустріли.
Чорний леопард ступив із тіні. Його називали Тіньовим Леопардом, і він, за переказами, з'являвся в лісі лише вночі.
Загалом їх було п'ятеро.
Грр.
Вони гарчали і ховалися в темряві. Відповідно до своєї назви, Тіньові Леопарди могли вільно пересуватися крізь тіні.
Свист!
Тіньові Леопарди з'явилися під ногами Карін та Сорен. Близнючки швидко відскочили, а Кан О та Даріон підбігли і змахнули зброєю.
Битва розпочалася.
Тіньові Леопарди були не просто швидкими, вони були ще й потайними. Варто було на секунду відвести погляд, як вони занурювалися в тіні й зникали. А якщо ви хоч трохи втрачали пильність, вони знову з'являлися під вашими ногами або в тіні дерев.
"Ах."
Карін скрикнула від болю. Її зачепило гострими кігтями Тіньового Леопарда. Шию Варьона також вкусили.
"Прикривайте спини один одному!" — крикнув Кан О.
Його товариші шалено билися.
Едер виголошував різні заклинання. Тіньові Леопарди не давали Сефіро можливості стріляти з лука, тому він відбивався від них луком або бив ногами.
Сорен і Карін були слабкими фізично, але вони швидко чаклували. Даріон рухався ефектно, тримаючи в кожній руці по гладіусу.
Кан О стояв як неприступна фортеця; щоразу, коли вискакував Тіньовий Леопард, він відповідав потужною контратакою.
Битва тривала вже деякий час.
- Що це?
У Кан О раптом виникло дивне відчуття. Він інстинктивно підняв голову і розширив очі від того, що побачив.
Звір із мерехтливим сріблястим хутром спостерігав за ними з верхівки дерева під світлом повного місяця!
[Ви виявили Господаря Чорного лісу, Осколок Місячного Світла, Діака.]
"Це Діак!" — закричав Кан О.
"Що?"
"Га?"
Його здивовані товариші швидко озирнулися і зрештою знайшли звіра зі сріблястим хутром.
"Це справді Діак."
"Б-битва ще не закінчена."
"Я дам знати, якщо Діак поворухнеться, а поки добийте Тіньових Леопардів!" — крикнув Кан О.
"Так."
"Зрозуміло."
Кан О не зводив очей з Діака. На щастя, Діак робив те саме; він спостерігав за Кан О та його загоном, але не робив жодних інших рухів.
'Він тримається осторонь, тому не робить таких речей, як раптові напади'. Кан О згадав те, що сказав йому Даріон. Якщо його інформація була вірною, це пояснювало б, чому Діак нічого не робить.
- Це було б боягузтвом, тому він не нападе на нас, поки ми б'ємося з іншими монстрами, га?
Чи було це через його відстороненість?
Однак це була лише гіпотеза з його боку. Можливо, він просто спостерігав за загоном Кан О і збирав інформацію про них.
У будь-якому разі, найкраще, що він міг зробити, — це пильно стежити за ним і переконатися, що він не робить жодних раптових рухів. Водночас він покладався на свою Гіперінтуїцію, щоб відбиватися від Тіньових Леопардів, які нападали на нього.
Кан О, який уже кілька разів проходив випробування Убіста, звик до того, що йому закривають зір. Тож йому було неважко битися без допомоги очей.
Деякий час по тому...
Лезо Кан О та Піщаний Спис Карін прошили двох Тіньових Леопардів, убивши їх. Тоді решта Тіньових Леопардів втекли крізь тіні, зрозумівши, що не зможуть перемогти.
Кан О та його товариші не могли переслідувати їх. Адже Діак був прямо перед ними!
"Починаємо операцію! Як і планували, будуємо фортецю..." — Діак перервав його, раптово зникнувши з верхівки дерева.
"Прокляття, він іде!" — терміново крикнув Кан О.
Раптом...
"Аах!" — хтось закричав.
"Карін!" — крикнула Сорен.
Діак знову з'явився посеред їхнього загону, вчепившись у шию Карін.
"Ні!" — Кан О змахнув мечем так швидко, як тільки міг.
Трансцендентний Клинок!
[Ви використали Трансцендентний Клинок.]
[Витрачено велику кількість НР, МР та витривалості.]
[Будь ласка, стежте за своєю витривалістю!]
Світ почав сповільнюватися. Єдиним, що рухалося з нормальною швидкістю, було його лезо. Принаймні так мало бути. Але у сповільненому світі щось іще рухалося нормально.
Це був Діак!
Діак втік разом із Карін.
Свист!
Спалах світла.
Демонічний меч Блад зметнувся так швидко, що його неможливо було побачити. Незважаючи на це, він не влучив у Діака. Той був навіть швидшим за його меч.
Діак швидко збільшив дистанцію між ними, тягнучи Карін за собою. Величезні уламки світла сипалися з її шиї, а Діак стискав щелепи ще сильніше.
Хрускіт.
Карін перестала рухатися, а її тіло стало попелястим. Пустельна Фея, Карін, зустріла свій кінець так легко.
- От лайно!
Це був перший раз, коли він так швидко втратив товариша по команді. Проте це був лише початок.
Бам!
Діак знову зник. Кан О відповів ще одним Трансцендентним Клинком.
Він мчав на Едера. Кан О змахнув мечем швидше, ніж це було можливо, а також використав Подих Блискавки. Якраз перед тим, як він вчепився в шию Едера, білосніжне лезо випустило розряд блискавки, що вдарив прямо в його тіло.
Тріск!
Хутро Діака настовбурчилося, а по шкірі затанцювали іскри. Він також два-три рази перекотився по підлозі. Але потім його тіло яскраво засяяло, як зірка. Його обпалене хутро повернулося до первісного стану.
Кан О точно знав, що сталося.
- Самовідновлення!
Він мав особливу характеристику, яка посилювала його лікування і швидко знімала негативні ефекти, такі як параліч.
"Повстань!" — Едер ледь встиг оговтатися і закричав.
Вух!
Він побудував фортецю, яка захищала Сорен, Сефіро, Варьона та його самого. Це було схоже на гігантську клітку.
Спочатку планувалося, що Карін додасть свою магію піску, щоб зміцнити фортецю, але... Карін загинула на самому початку, тож план розвалився з самого старту.
Чи зможе ця кістяна фортеця зупинити атаки Діака?
Діак ворухнувся. Кан О знову втратив його з виду.
Якби він цілився в нього, Гіперінтуїція попередила б його, і він зміг би впоратися, але той цілився в Даріона.
Проте... гладіус Даріона засяяв. Це було схоже на спалах світла!
Бам!
Діак упав на підлогу, розбризкуючи уламки світла.
- Трансцендентний Клинок!
Очі Кан О розширилися. Саме так. Даріон щойно використав Трансцендентний Клинок.
Трансцендентний Клинок був секретним прийомом Майстра Гладіатора Буркана, тому було логічно, що Даріон зможе його використати. Однак майстерність володіння мечем мала бути на високому ранзі, щоб використовувати його. Іншими словами, майстерність Даріона вже зросла до високого рангу!
Кан О не міг приховати свого здивування. Він не покладав на Даріона великих надій, але той зумів його вразити. Та це тривало недовго.
Він знову зосередився на Діаку.
"Хаап!"
Кан О швидко змахнув мечем на зваленого звіра.
Проте це була пастка. Здавалося, він чекав саме на цей момент. Діак раптово підвівся, ухилився від леза і вчепився в його шию.
Гіперінтуїція попередила його, але це не мало значення, якщо він не встигав зреагувати.
Як і зараз...
Укус!
Гострі зуби Діака вп'ялися в шию Кан О. Це була гра, тому було не так боляче, але відчуття було моторошне; ніби йому зробили укол.
Дінь, дінь, дінь!
У його голові пролунали тривожні дзвіночки. Він також отримав системне повідомлення про те, що його НР стрімко падає.
- Прокляття!
Кан О зціпив зуби і змахнув мечем.
Тигр Буревію!
Це була атака аурою на ближній дистанції. Однак Діак швидко відскочив убік!
Зрештою, золоте світло вдарило в землю.
"Хух."
Кан О потер місце укусу вільною рукою. Він був майже впевнений, що шлях попереду обіцяє лише одні неприємності.