"У тебе немає вибору", — прошепотів Кан О на вухо Даріону.
"Що?" — Обличчя Даріона скривилося.
- Про що ти, в біса, верзеш!?
"Якщо я скажу Буркану, що хочу, аби ми полювали разом, як гадаєш, що він відповість?"
Буркан сказав йому, що якщо той хоче найняти Даріона, то має поговорити з ним особисто. Він не очікував, що Кан О вдасться до примусу.
Однак Даріон не знав про ту розмову.
"Він скаже «ні»!" — рішуче випалив Даріон.
"Впевнений, тобі хочеться в це вірити, але ти ж знаєш, що він дозволив мені позичити 600 000 золотих, так?"
"Що? Майстер позичив комусь гроші? Ще й 600 000?"
"Так. Як гадаєш, чи стане він заперечувати, якщо я візьму тебе з собою, коли він був готовий позичити мені таку суму?"
"Брехун!"
"Коли закінчимо тут, піди і запитай його сам."
"Мм."
Це навряд чи було брехнею. Якби це було так, занадто легко було б перевірити правду.
"Тож тебе вже найняли. Хіба що у тебе вистачить сміливості не підкоритися наказу Буркана."
"Це..."
Тіло Даріона затремтіло. Невже у нього справді немає іншого вибору, крім як знову працювати з цим дияволом!?
"Визнаю, в минулому я поводився з тобою занадто суворо. Це була моя провина. Я щиро перепрошую", — Кан О прибрав руку з плеча Даріона і глибоко вклонився.
Він більше не міг змушувати Даріона робити все, що йому заманеться. Якщо він спробує, Буркан не буде просто сидіти і дивитися. Зрештою, той наказав йому платити Даріону чесну частку.
У такому разі йому потрібно було налагодити стосунки з Даріоном.
"Ч-чому ти це робиш!? Це так на тебе не схоже!" — Даріон був приголомшений.
- Чому цей хлопець так поводиться? Він що, з'їв щось не те?
"Я не можу ставитися до тебе як раніше, адже тепер ти гладіатор першого класу. Я хотів би офіційно найняти тебе. Цього разу до тебе ставитимуться з повагою."
"Ха-а", — Даріон зітхнув. — "Ти... кажеш правду?"
"Так", — Кан О подивився йому прямо в очі. Його погляд був непохитним.
"Я зрозумів. Моя денна платня — 100 золотих. Якщо я працюватиму понаднормово, будь ласка, доплачуй мені. Також ти не можеш наймати мене в день гладіаторського поєдинку та напередодні нього. Знущання, лайка, погрози тощо — заборонені! Будь ласка, не використовуй ім'я Майстра, щоб знову змусити мене щось робити", — Даріон називав умову за умовою.
"А як щодо здобичі?"
"Вона дістається роботодавцю. З мого боку було б занадто жадібно просити і золото, і здобич."
"Зрозумів", — Кан О кивнув головою.
"О, точно. Остання умова!"
"Яка?"
"Отримуй!" — Даріон з силою замахнувся кулаком. У цей удар він вклав увесь сором і приниження, які витерпів, працюючи під керівництвом Кан О!
Кан О міг би ухилитися, але вирішив цього не робити.
Трісь!
Кулак Даріона влучив Кан О в ліву щоку. Звук був досить гучним, але боліло не сильно, оскільки він грав у гру. Проте на душі стало неприємно.
З іншого боку, Даріон відчув захват. Це було так, ніби його хронічне нетравлення нарешті минуло!
"Тобі полегшало?"
"Так."
"Давай забудемо минуле і рухатимемося далі як чоловіки."
"Тоді будь чоловіком і забудь про те, що я тебе вдарив", — Даріон простягнув руку.
"Домовилися!" — Кан О потиснув йому руку.
Тепер, коли він був у команді, йому залишалося знайти лише двох учасників, щоб укомплектувати загін.
***
Йому вдалося знайти третього і четвертого напарників одночасно. Ман Бок почув, що Кан О шукає напарників, і представив їх йому.
"Привіт, мене звати Сорен."
"А я Карін."
Сорен була холоднокровною жінкою з заплетеним волоссям, а Карін — пацанкою з кінським хвостом.
"Мене звати Кан О", — Кан О посміхнувся.
"Я знаю. Ви один із Чисел", — Сорен посміхнулася у відповідь.
Сорен і Карін були вправними гравцями, які володіли магією високого рангу. Їхній рівень був під 400, і обидві були гравцями середньої ланки, які мітили в топ-100.
"Ви з дядьком близькі?" — запитала Карін.
"Дядьком?"
"Дядьком Ман Боком."
"Пан Ман Бок ваш дядько? Не просто знайомий, а справжній дядько?"
"Так", — Сорен ледь помітно кивнула головою.
"Ага, зрозуміло. Ми з паном Ман Боком досить близькі", — Кан О посміхнувся.
"Ви друзі?" — запитала Карін.
"Точніше буде назвати нас партнерами, ніж друзями."
"Ясно. Скільки тобі років, Оппа?"
"Оппа?" — Кан О розширив очі. Це було досить несподівано.
"Я не хочу казати «пане» щоразу, коли звертаюся до тебе, а для «дядька» ти здаєшся занадто молодим, тому буду кликати тебе Оппа."
"Ей!" — Сорен, яка тихо слухала, поглянула на Карін. Вона ніби казала: 'Не будь грубою!'.
"Що!?" — Карін поглянула у відповідь.
Кан О втрутився в їхню суперечку.
"Будь ласка, називайте мене як вам зручно. Ви обидві племінниці пана Ман Бока, тож ви, мабуть, сестри."
"Я старша", — рішуче заявила Карін. Вона намагалася виставити себе старшою сестрою.
"Старша? Ти народилася всього на кілька годин раніше за мене. Тобі треба і поводитися як старша", — зауважила Сорен.
- На кілька годин старша?
"Ви близнючки?" — запитав Кан О.
"Так. І я старша сестра, бо народилася на кілька годин раніше", — сказала Карін.
"Ти смішна", — відповіла Сорен.
"Ти!"
"А ти справді...!"
Здавалося, вони ось-ось почнуть битися. Кан О посміхнувся, дивлячись на сестер.
- Скрізь одне й те саме.
Вони були точнісінько як МінА та ЮРа, коли ті сварилися. Як старший брат, який бачив чимало їхніх бойок, він знав, що краще не лізти в середину.
"Якщо ви збираєтеся битися, то я піду і повернуся, коли ви закінчите", — сказав Кан О, і ці двоє миттєво змінилися, ніби й не збиралися сваритися.
"Ми не билися."
"З чого ти це взяв?"
"Тоді давайте з'ясуємо дещо. Мені за двадцять, і ви можете називати мене як вам зручно."
"Якщо тобі за двадцять, то ти старший за нас", — сказала Карін.
"Тоді я теж буду кликати тебе оппа. Тобі не обов'язково бути офіційним з нами", — додала Сорен.
"Гаразд", — Кан О кивнув головою.
"Слухай, Оппа", — Карін втупилася в нього.
"Так?"
"Ми справді зможемо перемогти Галмосса? Я приєдналася, бо ти береш участь, але його буде нелегко здолати."
Сорен, яка була поруч, кивнула.
Насправді вони вже билися з Галмоссом раніше. Звісно, тоді вони були безсилі проти нього. Після того вони мріяли про помсту.
Тож коли Ман Бок сказав їм, що Кан О збирає команду, щоб здолати його, вони вхопилися за цю можливість.
Однак, коли вони сіли і все обдумали, то запитали себе: 'Чи зможемо ми перемогти?'.
"Зможемо", — впевнено сказав Кан О. У цьому світі немає «непереможних» монстрів! Це було його кредо.
Слава Кан О та його впевненість допомогли їм прийняти рішення.
"Гаразд, зробимо це!" — Карін стиснула кулак.
"Так, зробимо!" — Сорен зробила те саме.
"Йдіть за мною. Я представлю вас іншим напарникам, а потім ми поговоримо про майбутню битву."
"Добре!"
***
Вони зібралися в будинку Едера. Кан О, Едер, Даріон, Карін, Сорен і навіть Ман Бок були там!
Покоївка подала їм чай, і команда почала знайомитися.
"Ти справді Даріон?" — очі близнючок заблищали, коли вони подивилися на нього.
"Так. Я Даріон, Непереможний Гладіатор, останній учень Буркана", — Даріон розправив плечі.
- Це тому, що він гарний.
Завдяки своїй зовнішності Даріон мав чимало фанаток. Тож він був певен, що Сорен і Карін стануть його прихильницями. Звісно, це було величезним непорозумінням з його боку.
"Я чула про тебе. Це той самий Даріон", — прошепотіла Карін.
"Так. Той самий, з якого пішов мем про «Даріона»."
Мем, який він колись опублікував на Артсторі, все ще широко використовувався.
"О. Він справді схожий на Даріона, чи не так?"
"Ага."
Чесно кажучи, вони дивилися на нього, як на рідкісну тварину в зоопарку.
Зрештою, Кан О встав, коли настав час. — "Почнемо збори."
Усі замовкли і втупилися в Кан О.
"Ми збираємося полювати на Галмосса. Будь ласка, роздай це їм", — сказав Кан О покоївці, яка стояла осторонь. Вона роздала стоси паперів, які притискала до грудей.
"Це те, що ми знаємо про Мандрівного Галмосса", — Кан О вказав на папір. — "Будь ласка, запам'ятайте це перед полюванням."
Едер уважно вивчив папір і сказав: "Жнець душ буде проблемою."
Галмос володів величезним мечем під назвою «Жнець душ». Це була справді імбова зброя.
Чому, запитаєте ви?
Жнець душ ігнорував щити та броню. Відповідно до своєї назви, він завдавав колосальної шкоди, наче справді розсікав саму душу.
"Жнець душ. Це головна причина, чому Галмосс вважається непереможним. Танки не можуть нормально виконувати свою роботу проти нього."
Зазвичай стандартна команда складалася з танка, який агрив боса, дд-шників, які наносили шкоду, та інших напарників для підтримки, як-от цілителів.
Однак проти Галмосса танки були марними. Жнець душ проходив крізь їхні міцні щити та обладунки. Це означало, що Галмосс убивав танків рівно за 3 секунди.
"Захист проти нього безглуздий. Тому потрібно постійно ухилятися, водночас завдаючи шкоди", — сказала Сорен.
"Хіба це взагалі можливо?" — запитала Карін.
Була ще одна причина, чому Жнець душ називали чітерським. Вважалося, що його меч взагалі не має ваги. Тому Галмосс махав цим велетенським мечем з неймовірною швидкістю. Через це уникнути його атак було надзвичайно важко.
"Якби вся його сила була лише в спорядженні, хтось би його вже переміг. Однак сам бос надзвичайно могутній. Це бос-привид, тож він імунний до фізичних атак. Тому ви змушені використовувати стихійні атаки, як-от вогонь чи блискавку, але він має до них сміховинно високий опір", — додала Карін.
"Вона права", — Сорен кивнула.
Якщо Жнець душ був найсильнішим списом, то тіло Галмосса було найміцнішим щитом.
"Танкувати буду я", — сказав Кан О.
Сорен мала рацію. Битва з ним віч-на-віч вимагала когось достатньо вправного, щоб постійно ухилятися від атак.
- Когось на кшталт мене.
"Ти?"
"З тобою все буде добре?"
Сорен і Карін стурбовано подивилися на Кан О. Це буде нелегко. Проте вони також розуміли, що Кан О, як один із Чисел, був єдиним, хто здатний впоратися з цим завданням.
"Пан Кан О впорається", — Едер виглядав абсолютно спокійним, адже він довгий час бився пліч-о-пліч з Кан О. Він знав, на що той здатний.
- Він не з тих людей, хто готовий змиритися з тим, що щось «неможливо».
"Так, я впевнений, що він зможе."
Коли він бився разом із ним на Снігових полях Травіуму, Даріон на власні очі бачив майстерність Кан О. Тому він повністю довіряв його навичкам.
- Але все інше...
Характер у нього був так собі. Кан О пообіцяв, що в майбутньому ставитиметься до нього краще, тож залишалося тільки чекати і сподіватися.
"Даріоне, ми з тобою будемо відволікати Галмосса", — сказав Кан О. Він хотів, щоб Даріон був офф-танком.
"Так."
"Едере, ти зосередься на лікуванні, підтримці, дальніх атаках і так далі, добре?"
Едер був одночасно і Цілителем, і Некромантом. Він міг робити все, окрім танкування.
"Зрозумів."
"Сорен і Карін, від вас вимагається лише одне: наносити шкоду."
"Окей!"
"Покладися на мене!"
Сорен і Карін відповіли одночасно.
"Пане Ман Бок..."
"Я підготую все необхідне. Будь ласка, дайте знати, якщо вам знадобиться щось особливе. Я дістану це для вас", — сказав Ман Бок, який досі тихо сидів і попивав чай.
Тут близнючки підхопилися, ніби тільки й чекали на цей момент.
"Дядьку, купи мені посох!"
"А мені потрібна роба!"
"Хе-хе-хе", — Ман Бок просто засміявся.
"На цьому закінчимо збори і підемо на спільне полювання. Нам потрібно навчитися працювати разом."
"Куди ми підемо?" — запитав Даріон.
"У Палац Веліна."