Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Хижак Підземелля

Розділ 248 - Високий ранг Удару.

Прочитано 0% глави

Вуш!

Розлючений Дух Лави, Куріс, змахнув відкритою долонею, наче намагаючись прихлопнути муху. Кан О відскочив убік, уникаючи атаки, а потім по діагоналі змахнув Убістом.

Удар темряви!

Його клинок випустив вугільно-чорну хвилю. Куріс прикрився рукою, через що вона почорніла.

Бам!

"Ух." — Кан О скривився, коли почорніла рука Куріса вдарила його. На дотик вона була твердою, як алмаз.

- Він може зміцнювати своє тіло, значить. У такому разі...

Кан О підстрибнув у повітря і рубонув зверху вниз.

Удар!

Біла лінія пройшла за шляхом його клинка. Однак, раптом, з'явилося несподіване системне повідомлення.

[Майстерність у навичці Удар досягла 100%.]

[Удар піднявся до високого рангу.]

[Удар став потужнішим.]

[Удар залишає по собі рану, а також викликає у цілі кровотечу.]

- Якщо подумати, я вже давно не перевіряв свою майстерність. Коли матиму час, варто перевірити й інші мої навички.

Високий ранг Удару! Яка радісна подія. Але зараз був не час для святкування. Зрештою, він саме зараз бився з Курісом.

Куріс змахнув кулаком.

Люта полум'яна гармата!

Рев!

Могутнє полум'я полетіло в Кан О. Він кинувся вбік, але вогонь піднявся і з-під землі.

"Тц." — Кан О прикрився Убістом. На жаль, полум'я пройшло поверх його меча.

[Ви отримали пошкодження від вогню.]

[Сет Драки зменшив пошкодження від вогню на 30%.]

Кан О спробував загасити полум'я, різко змахнувши мечем.

Тоді...

Куріс раптом наблизився і вдарив кулаком. Це було схоже на гігантську булаву. Що ще гірше, кулак був повністю вкритий полум'ям.

Суд Лави!

Вуш!

- Ухилятися запізно! — Кан О змахнув Демонічним мечем Убістом знизу вгору.

Вічна темрява!

Гігантський вибух темряви люто закрутився, а потім хлинув уперед.

Бам!

Темрява зіткнулася з кулаком Куріса.

Куооох!

Куріс вклав усю свою силу в кулак і почав повільно відштовхувати атаку назад. Його міць була неймовірною.

Проте...

Перш ніж він дістався до нього, його кулак розлетівся на дрібні шматочки.

Бух!

Вічна темрява вцілила Курісу в обличчя, і він похитнувся від удару.

Кан О відштовхнувся від підлоги і злетів у повітря. Потім він підняв меч і рубонув донизу.

Тигр Буревію!

Золотий тигр кинувся на Куріса, але той швидко зміцнив усе своє тіло.

Бух!

Вуш!

Повіяв освіжаючий вітерець, який швидко переріс у лютий вихор. Куріс чинив опір щосили. Він прорвався крізь вихор, змахнув своєю неушкодженою рукою і випустив вогняний стовп.

Кан О ухилився від стовпа полум'я і наблизився. Він швидко переключився на Демонічний меч Блад.

- Слабке місце! — Гіперінтуїція вела його до зап'ястя Куріса, що бовталося.

Кан О наполегливо цілився в цю зону своїм білосніжним клинком.

"Хуап."

Розріз, випад, розріз, удар!

Шух, вжик, шух, вжик!

Він завдав чотири атаки на одному диханні. Величезні осколки світла вирвалися з тіла ворога і були негайно поглинуті Блад.

Куаах!

Куріс закричав, а потім виставив кулак уперед.

Рев!

Він випустив люту вогняну хвилю у формі віяла. Кан О прорвався крізь полум'я і опинився поруч із ним. Система нагадала йому, що він отримав пошкодження від вогню, але йому було байдуже. Тепер він був на відстані удару від слабкого місця Куріса — його зап'ястя.

"Хаат!" — Кан О змахнув Блад.

Високий ранг Удару!

Там, де пройшов його меч, залишилася біла лінія. Покращений Удар, здавалося, розтинав сам простір.

Шух!

Удар залишив чітку вертикальну рану на зап'ясті Куріса. Осколки світла розміром з великий палець періодично випадали з рани.

- Це точно викликає кровотечу.

Удар високого рангу отримав здатність "Кровотеча". І тоді сталося те, чого він не очікував. Осколки світла, що з'явилися внаслідок кровотечі Куріса, були поглинуті Блад! Більше того, вони змусили зірку проявитися на клинку Блад!

- Кровотеча і Блад! У них гарна синергія.

Удар дозволить йому швидше накопичувати заряди; таким чином він зможе максимізувати силу атаки Блад ще швидше, ніж раніше!

- Я зможу частіше використовувати Кров'яну бомбу!

Невдовзі на Блад з'явилося п'ятнадцять червоних зірок.

Кров'яна бомба!

Криваво-червона енергія вибухнула з тіла Кан О.

Бух!

Куріс спіткнувся. Кан О прорвався крізь хмару пилу, що утворилася, і почав безперестанку наносити удари Блад з точністю та швидкістю. І це було ще не все. Активувався також Удар темряви. Червона хвиля, густа і темна, як кров, вдарила Куріса прямо в лоб.

Бам!

Кан О не зупинявся. Удар темряви повністю зарядив Блад.

Кров'яна бомба!

Бух!

Кан О бомбардував ворога. Куріс не міг вічно витримувати його нещадний штурм; зрештою його тіло розсипалося на шматки.

[Ви перемогли Розлюченого Духа Лави, Куріса.]

[Ви перемогли монстра, що живе в неймовірно небезпечній зоні (Деспія).]

[Ви отримали додатковий досвід та майстерність.]

"О, випало якесь спорядження."

Біля трупа Куріса щось виблискувало. Це були рукавиці з вигравіруваним на них вогняним візерунком.

Кан О негайно підняв предмет і поклав його до свого інвентаря. Він хотів розглянути його ближче, але зараз був не час. Адже він був оточений пеклом, а Дворфи все ще боролися за своє життя.

"Д-допоможіть!"

Він раптом почув відчайдушний заклик про допомогу. Кан О підняв голову і побачив Дворфа-воїна, якому загрожувала смерть від рук Розлюченого Духа Лави, Балтіона.

Кан О швидко простягнув руку. Ланцюг темряви вилетів з його долоні і обернувся навколо талії воїна.

"Хааап!"

Кан О вкоротив ланцюг і з силою смикнув. Миттєво тіло Дворфа притягнуло до нього.

Одразу після цього...

Кулак Балтіона вдарив по тому місцю, де щойно був Дворф. Якби Кан О запізнився бодай на мить, Дворфа б розплющило.

"Ти в порядку?" — запитав Кан О.

"Д-дякую!" — сказав Дворф.

[Ви врятували життя Дворфу-воїну, Бедроку.]

[Близькість із Бедроком значно зросла.]

[Близькість із Дворфами Чорного Молота трохи зросла.]

- Зростання близькості! — Очі Кан О заблищали.

Йому потрібно було робити все можливе, щоб підвищити свою близькість із Дворфами Чорного Молота. Коли вона стане достатньо високою, він попросить їх викувати йому демонічний меч. На щастя, йому щойно показали шлях, як швидко зблизитися з ними.

Кан О озирнувся навколо.

- Чи є ще люди, ні, Дворфи в небезпеці!?

* * *

Кан О продовжував працювати на повну силу. За допомогою Едера він зміг здолати і Розлюченого Духа Лави, Балтіона. Крім того, Кан О врятував ще двох Дворфів-воїнів, що підвищило його близькість із Дворфами Чорного Молота.

Зрештою експедиційний загін переміг духів.

"Що там із лавовою хвилею?" — запитав Рандельгофф у Бука.

"Затишшя."

"Добре. Хороша робота, друзі. Я знаю, що це важко, але давайте зберемо здобич і розберемо духів. Потім зробимо перерву."

"Так, пане."

Дворфи-воїни зробили так, як їм було наказано.

"Скільки втрат?"

"Жодної," — негайно відповів Бук.

"Жодної?" — Рандельгофф виглядав приголомшеним.

Вони і раніше билися з іменованими Духами Лави, і кожного разу втрачали щонайменше одного-двох воїнів; щонайбільше — трьох-чотирьох. Але він не помилився; Бук чітко сказав "жодної". Звісно, він був здивований.

"Це завдяки зіллям здоров'я та їм." — Бук вказав на Кан О та Едера.

"Особливо пану Кан О. Він врятував кількох наших воїнів. Магія пана Едера також була неймовірно корисною," — додав він.

"Мм. Мені варто підійти і подякувати їм." — Рандельгофф наблизився до Кан О та Едера. — "Гарна робота."

"Та нічого особливого. Це була захоплююча битва." — Кан О усміхнувся.

"Мені було приємно допомогти," — смиренно відповів Едер.

"Дякую, що врятували наших воїнів." — Рандельгофф злегка схилив голову.

[Близькість із вождем Дворфів Чорного Молота, Рандельгоффом, трохи зросла.]

[Близькість із Дворфами Чорного Молота трохи зросла.]

"О, точно! Ось." — Кан О дістав із інвентаря рукавиці з вогняним візерунком. — "Це випало з Духа Лави, Куріса."

Вони домовилися розділити здобич після закінчення експедиції; саме тому він віддавав рукавиці Рандельгоффу.

"Ти вбив Куріса сам. Ці рукавиці твої, залиш їх собі."

"Не сперечатимусь." — Кан О не був тією людиною, яка просто так роздає речі.

"Я розраховуватиму на вас і надалі."

"Я зроблю все можливе!" — твердо вигукнув Кан О.

- Я буду старатися щосили, поки ви не викуєте мені демонічний меч!

"Я також," — коротко сказав Едер.

Рандельгофф кивнув і повернувся до Бука.

Кан О пильно подивився на рукавиці в руці. — "Оцінка предмета."

[Рукавиці Духа Лави]

[Рукавиці, що містять силу Духа Лави. Дизайн досить вишуканий.]

● Металеве покриття: Зміцнює вашу шкіру. Подвоює захист, але сповільнює рухи.

● Полум'яна гармата: Випускає вогняний стовп. Вартість MP: 1000. Перезарядка: 10 хвилин.

[Ранг: AA.]

[Характеристики:

Захист +210

Фізична сила +50

Магія +40

Опір вогню +10%.]

[Мінімальні вимоги: Рівень 350, Опір вогню 40%.]

"Непогано." — Кан О передав рукавиці Едеру. — "Хочеш купити?"

О, мій фінансисте!

Едер поглянув на рукавиці і похитав головою. — "Вони мені не потрібні."

"Гм, гаразд." — Кан О заховав Рукавиці Духа Лави назад до інвентаря.

Через деякий час...

"Ходімо!"

Експедиція рушила вперед.

* * *

Як завжди, лавова хвиля приходила і йшла. З'являлося все більше Духів Лави, і кількість тих, хто еволюціонував в іменованих монстрів, також зростала.

Експедиційному загону ставало все важче і важче.

Кан О не міг врятувати кожного окремого Дворфа-воїна. У них почали з'являтися втрати, по одному-два за раз. Тим не менш, вони не були в такому поганому стані, щоб відступати. Вони вбивали кожного зустрічного Духа Лави і просувалися далі.

Зрештою...

Експедиційний загін подолав міст.

"Це вперше ми перейшли цей міст," — сказав Рандельгофф.

Раніше їм вдавалося дійти лише приблизно до середини; там вони билися з кількома Духами Лави і відступали. Однак тепер експедиція нарешті змогла пройти шлях до самого кінця! Все завдяки їхнім багатим припасам, а також допомозі Кан О та Едера.

Так чи інакше, експедиційний загін стояв перед чорною зяючою пащею. Це був вхід до печери, що вела до місця, куди ще ніхто раніше не ступав!

Попередня главаНаступна глава