Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Хижак Підземелля

Розділ 178 - Прохання Кайласа.

Прочитано 0% глави

Блискавка перетворилася на чоловіка; той, хто назвався Кайласом, був неймовірно вродливим.

- Кайлас, значить...

Кан О згадав слова Едера. Давним-давно загін, до якого входив один із жерців Батію, знищив храм Джайли.

"Ви той самий жрець, що зруйнував храм Злого Бога?", — запитав Кан О.

"Саме так.", — Кайлас кивнув. — "Тоді тиранія та жорстокість послідовників Джайли досягла свого піку."

Злий Бог Джайла та його прибічники з'явилися нізвідки і поширилися континентом, наче пожежа сухостоєм. Оскільки послідовники Джайли відкидали інших богів та релігії, більшість церков об'єдналися для боротьби з фанатиками Злого Бога.

Ось чому цей період називали Війною Віри. Здавалося, Кайлас жив саме в ті буремні часи.

"Ми з товаришами напали на храм Джайли, щоб послабити його послідовників. Нам якось вдалося зруйнувати святиню та викрасти священні скарби. Один із них був захований тут, у таємному святилищі."

Кайлас почав розповідати історію свого життя.

"Розумію", — вставив Кан О.

"Невдовзі після того, як ми знищили храм, послідовники Джайли пішли у масштабний контрнаступ. Вони вторглися до храму Батію з величезною армією монстрів. Ми з братами відчайдушно билися, але нам не вистачило сил."

Ось чому храм Батію став руїнами Батію.

"Якби вони повернули священний скарб Джайли, незліченна кількість людей постраждала б. Тому ми віддали свої життя, щоб помістити реліквію Злого Бога в труну і запечатати її якнайкраще."

"Тож ви щось на кшталт охоронця цієї труни?", — запитав Кан О.

"На кшталт того. Хай там як, печатка, яку я наклав, була настільки потужною, що послідовники Джайли не могли її легко зламати. У той час з'явилося кілька груп, що взялися винищувати фанатиків Злого Бога. Без своїх священних скарбів прихильники Джайли поступово втрачали силу і зрештою були розбиті. Після цього на якийсь час запанував мир."

"Але послідовники Злого Бога повернулися."

Кан О згадав Трамбо Жертовного. Він був шостим учнем Джайли. Можливо, залишилося ще п'ять.

"Саме так. Учень Злого Бога приносив жертви, що поступово послаблювало печатку."

"І тоді з'явився я і вбив їх усіх."

"Так. Знову прийми мою подяку, Праведнику.", — Кайлас ввічливо схилив голову.

"Дрібниці."

"У мене є до тебе прохання."

"Яке саме?"

"Моя печатка значно ослабла. Якщо нічого не зробити, прийдуть інші шанувальники Злого Бога і викрадуть священний скарб."

Трамбо Жертовний уже встиг принести в жертву кількох людей, що суттєво підірвало захист труни. Як наслідок, Кайлас більше не мав сил оберігати реліквію.

"Що ви хочете, щоб я зробив?"

"Будь ласка, передай священний скарб іншій церкві; такій, що достатньо могутня, щоб не боятися його викрадення."

Тоді з'явилося вікно квесту.

[Транспортування священного скарбу Джайли]

[Кайлас, слуга Батію, виконав свій обов'язок. Тепер хтось інший має продовжити його справу! Оберіть відповідну церкву та віддайте їм священний скарб. Якщо ви залишите скарб собі, на вас нападуть послідовники Злого Бога.]

[Складність: Невідома.]

[ Мінімальні вимоги: Відсутні.]

[ Нагорода: Відсутня.]

[ Невдача: Якщо послідовники Злого Бога повернуть собі священний скарб, вони негайно відновлять свою повну силу.]

- М-м, віддати скарб церкві...

Для інших церков священний скарб Джайли був подібний до об'єкта лиха. Адже фанатики Злого Бога підуть на все, щоб його повернути. Церква повинна бути достатньо могутньою, щоб відбити будь-які подібні спроби, тож...

- У мене є одна церква на прикметі...

Не було жодної гарантії, що обрана церква прийме таку річ. Але він не міг просто залишити її тут; якщо він так зробить, послідовники Злого Бога можуть знайти її знову.

Якщо це станеться, його, ймовірно, змусять повертати її ще раз.

Валану цілком під силу доручити йому таке.

- Ні, дякую!

Він не збирався робити щось настільки невигідне!

Зрештою Кан О кивнув. "Зрозумів. Я обов'язково передам священний скарб."

[Ви прийняли квест "Транспортування священного скарбу Джайли".]

"Дякую.", — Кайлас знову вклонився.

"Будь ласка, дайте мені скарб.", — Кан О простягнув руку.

Скрип.

Кришка щільно закритої труни відчинилася.

Кан О витягнув людський череп, що лежав усередині. У його чоло був вмонтований величезний діамант.

[Череп Немета, Першого Учня Джайли]

[Це череп Немета, першого учня Злого Бога Джайли. Джайла залишив цей священний скарб своїм послідовникам. Череп містить силу Джайли, а також достатньо міці, щоб творити дива.]

[Ранг: Невідомий.]

[Здібності: Невідомі]

[ Мінімальні вимоги: Учень Злого Бога.]

Кан О поклав череп до інвентарю.

"Що ви будете робити, пане Кайласе?"

"Мій обов'язок добіг кінця.", — Кайлас заплющив очі. Тоді його тіло почало розчинятися в незліченних частках світла.

"Бажаю вам всього найкращого..."

Він почув прощальні слова Кайласа, що розчинилися в повітрі.

Тоді Кан О розвернувся. У нього була ще одна справа. Він мав знайти Лінн, дівчину, яка десь тут переховувалася, і безпечно доставити її додому.

***

"Мамо, тату!"

"О, моя маленька Лінн!"

Лінн, яка мала стати жертвою Злого Бога, безпечно повернулася в обійми рідних.

"Дякую вам."

"Дуже дякую."

"Як ми зможемо вам віддячити..."

Родина Лінн без упину вклонялася йому.

"Все гаразд. Я мав змогу врятувати її, тож я це зробив.", — Кан О збентежено почухав шию.

Подумати тільки, що слухати чиюсь подяку буде настільки ніяково!

"Дякую, оппа."

Її очі блищали від сліз.

"Це може бути важко, але продовжуй жити. А тепер дозвольте мені піти."

Кан О дав їй одну пораду і поспіхом пішов. Тоді з'явилося системне повідомлення.

[Робити правильні вчинки легко, але водночас може бути складно. Проте ви врятували людині життя. Ваші дії були справді праведними.]

[Створено додаткову характеристику — "Праведність".]

[Чим вища характеристика "Праведність", тим могутнішим ви стаєте в бою проти злих ворогів.]

- Чим більше характеристик, тим краще.

Зрештою, все, що він мав — це рівні та характеристики! Як нагороду за порятунок Лінн Кан О отримав додаткову характеристику.

Задоволений, він повернувся до Алтейна.

Вийшовши з воріт міжміського переміщення, Кан О попрямував прямо до Холізею.

Тук-тук.

Кан О постукав у двері Буркана, але відповіді не отримав. Він тихо відчинив двері і зазирнув усередину.

- Куди він подівся?

Кан О оглянув підземну арену, але ніде не було й сліду Буркана. Зрештою він підійшов до Даріона, який тренувався на гладіаторській арені.

"Гей, Даріоне."

"Так?", — відповів Даріон настільки ввічливо, наскільки це було можливо.

"Куди пішов Буркан?"

"Майстер? Його немає вдома?"

"Ні."

"Хм, можливо, він пішов випити. Поруч є бар під назвою "Крангбель". Спробуйте зазирнути туди", — сказав Даріон, залишаючись максимально ввічливим. Він не хотів давати Кан О приводу для глузувань.

"Зрозумів."

"Бережіть себе."

"А, до речі... Який у тебе рівень?", — запитав Кан О. Це був його перший раб, той, кого він міг легко використовувати!

"Трохи більше 150-го."

"І це все?"

"Мені справді не вистачає вправності."

"Тц, старайся краще, чоловіче.", — на такому рівні він буде йому непотрібний. Кан О розчаровано цокнув язиком.

"Так, я зроблю все можливе", — сказав Даріон, виструнчившись.

"Я йду."

Кан О покинув Холізей і попрямував до бару "Крангбель".

Буркан справді був там. Він весело пив із тими, хто, за виглядом, також був гладіатором.

Кан О негайно підійшов до нього.

"Брате."

"О, Молодший Брате!", — привітався Буркан, як завжди.

"Я завершив квест майстра Валана."

"М-м, ти приніс якісь докази?"

Кан О дістав із інвентарю бронзову статуетку козла. Буркан оглянув її і сказав: "М-м. Це точно річ, яку носив би при собі фанатик Злого Бога. Хороша робота."

[Ви завершили квест "Випробування на звання наступника Валана 1".]

"Хух.", — Кан О глибоко вдихнув. Він пройшов перше випробування; якби він провалився, то втратив би демонічний меч та адамантій.

"Наступне випробування...", — почав Буркан.

"Ще одне?"

- Я маю почати друге випробування негайно!?

"Буде дане тобі майстром Валаном, коли він повернеться.", — Буркан посміхнувся.

"А зараз?"

"Ти поки що вільний."

"Це полегшення. Я зрозумів, що це справді не вигідно."

Кан О не хотів робити те, що не приносить йому грошей.

"А тепер, якщо ти закінчив, давай вип'ємо.", — Буркан передав йому келих з алкоголем.

"А, я маю дещо тобі сказати перед цим", — сказав Кан О, не приймаючи келих.

"М-м, що таке?"

"Ти знаєш когось високопоставленого в церкві Ракана?"

Давним-давно імперія Алтейн завоювала весь континент.

Імперія провела незліченну кількість завойовницьких битв, і одним із богів, яких вони шанували, був Бог Війни та Перемоги — Ракан.

Після того як імперія була повалена народною революцією, влада церкви Ракана ослабла, але це все ще була церква, що мала безліч послідовників по всьому континенту.

Ракан був Богом Перемоги, тому більшість гладіаторів поклонялися йому.

Звісно, Непереможний Гладіатор Буркан не був винятком.

"Знаю, адже я теж поклоняюся Ракану."

Як і очікувалося, Буркан мав тісні стосунки з церквою Ракана.

"Але чому ти питаєш?"

"Справа в тому..."

Кан О пояснив, як він переміг учня Злого Бога і здобув священний скарб Джайли, а також свій план передати реліквію церкві Ракана.

- Церква Ракана ідеально підходить.

Як уже було сказано, Ракан був Богом Війни та Перемоги. Таким чином, жерці та паладини церкви Ракана були набагато сильнішими, ніж в інших церквах. З точки зору бойової сили, церква Ракана була наймогутнішою!

"Хм. Схоже, ми не можемо це відкладати.", — Буркан підвівся.

Священний скарб Злого Бога. Це був неймовірно небезпечний об'єкт, тому його потрібно було якнайшвидше помістити в безпечне місце.

"Ходімо до храму Ракана."

"Добре."

***

Дістатися храму Ракана можна було через північні ворота Алтейна, проїхавши дорогою. Храм Ракана розташовувався на самій вершині пагорба. Багато гравців прагнули потрапити туди, щоб стати одним з їхніх могутніх жерців чи паладинів.

Проте набагато більше людей приходило сюди, щоб помолитися або виконати релігійні завдання.

Звісно, зустрітися з високопоставленими членами церкви Ракана — такими як Первосвященик, Свята чи лідер ордена паладинів — було важко.

Однак Буркан мав повноваження зустрічатися з такими постатями.

"Ми прийшли побачити Первосвященика", — твердо сказав Буркан.

"Лорд Буркан."

"Це лорд Буркан!"

Паладини, що охороняли храм, негайно впізнали його.

"Це Непереможний Гладіатор Буркан."

"Ого, це лорд Буркан. Подивіться сюди."

Люди почали тягнути до нього руки. Зрештою, він був суперзіркою, улюбленцем усіх громадян Алтейна.

"Він сказав — Буркан?"

"Буркан із Холізею?"

Буркан з'явився несподівано, тож гравці не могли відвести очей.

"Проходьте, будь ласка.", — паладин повів Буркана всередину.

"Його теж. Він мій молодший брат.", — Буркан вказав на Кан О.

"Хто він такий?"

"Виглядає як гравець."

"Тут відбувається якийсь івент?"

Гравці з цікавістю роздивлялися Кан О та Буркана.

"Сюди.", — паладин вів їх.

"Ходімо.", — Буркан йшов велично.

"Добре.", — Кан О спокійно слідував за ним.

Попередня главаНаступна глава