Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Хижак Підземелля

Розділ 149 - Блад.

Прочитано 0% глави

Переміщення крізь Безодню!

Кан О поглинула темрява, і він перемістився так само далеко, як і Блад.

Мууу!

Він почув крик, що долинав з правого боку роздоріжжя, і помчав на звук.

Криваво-червоний кажан затиснув мінотавра своїми гігантськими крилами і жадібно вгризся в нього.

Уламки світла хлинули з мінотавра, наче з фонтану, і Блад випив їх усі до краплі!

"Тобі все мало!?" — Кан О щосили побіг до нього і кинув кинджал.

Кинджал полетів прямо в ціль.

Дзень!

Довгий хвіст висунувся з області його заду і відбив кинджал.

Проте кинджал був лише відволікаючим маневром. Кан О вже наблизився.

"Хуап!"

Аура Безодні!

Він змахнув мечем, випускаючи вугільно-чорну ауру.

Тоді Блад розправив крила і різко злетів угору.

Шух!

Таким чином, вугільно-чорна аура замість нього вразила мінотавра.

[Ви перемогли Мінотавра Пармарла.]

Мінотавр безпорадно загинув.

"Скрип!"

Блад завис на стелі і видав пронизливий крик, що луною розкотився по лабіринту.

Плюх!

Водночас він випустив у нього криваво-червоний промінь.

Кан О прикрився своїм демонічним мечем.

[Убіст поглинув Руйнівник Ненависті.]

[Рівень ситості зріс на 0.02%.]

Промінь, або Руйнівник Ненависті, всмоктався в його меч.

Кан О негайно спрямував меч на Блад. Тоді навколо нього утворилися чорні сфери розміром з бейсбольний м'яч.

В'язниця Безодні!

Це було вміння того ж типу, що й Водяна В'язниця Грано. В'язниця Безодні на певний час ув'язнювала ціль у глибокій темряві, позбавляючи її можливості рухатися.

Це вміння, як і Аура Безодні, Щит Безодні та Переміщення крізь Безодню, було доступне йому під час Тригера Диявола, але він використовував його вперше.

Чорні сфери поступово збільшувалися в розмірах і тиснули на Блад.

Лопотіння, лопотіння, лопотіння!

Блад відчув небезпеку і спробував чинити опір, шалено махаючи крилами. Але було вже пізно.

Мало-помалу чорні сфери поглинули Блад і, врешті-решт, повністю засмоктали його.

- Добре.

Як і Грано, Кан О керував своєю В'язницею Безодні і підтягнув її до себе.

Він планував посилити наступ, поки діє вміння.

Однак...!

Раптово в'язниця почала тріскатися, і крізь щілини просочилося червоне світло.

Бум!

Блад вирвався з в'язниці.

Він мав людську подобу, як і тоді, коли Кан О побачив його вперше, але тепер з його спини стирчали крила кажана.

Іншими словами, він поєднав свою людську форму та форму кажана.

Також він тримав зброю.

Хоча вона виглядала дещо грубою, її було легко впізнати — це була червона коса, що личила самому похмурому женцеві.

Він миттєво з'явився перед ним і змахнув косою по діагоналі.

Шух!

Кан О швидко відскочив убік.

Червона коса вивільнила червону енергію, липку на дотик, яка кинулася на нього, наче цунамі.

Бум!

Як тільки енергія вдарила в товсту стіну лабіринту, вона вибухнула з гуркотом, залишивши на ній тріщини.

- Давай!

Кан О точно знав, що це за атака. Це була руйнівна аура.

- Він не лише об'єднав форми людини та кажана, але й тепер орудує небаченою раніше зброєю і навіть може використовувати ауру...

У Кан О виникло передчуття, що це і є фінальна форма Блад.

- Саме на це я і чекав! — Кан О міцно вхопився за руків'я меча обома руками і зробив замах угору.

Аура Безодні!

Блад не став просто стояти і приймати удар.

Кривава Аура!

Бум!

Чорна та червона енергії зіткнулися в повітрі, і Кан О з Блад були змушені відступити на крок.

"Гррр."

Як і Кан О, Тіньовий Убіст не зміг нічого вдіяти через хвіст Блад і був відкинутий назад.

Блад повністю розправив крила кажана, і навколо них утворилися криваві списи.

Їх було шість!

Свист! Свист! Свист!

Криваві списи розсікали повітря!

Кан О за допомогою Гіперінтуїції знав, куди вони націлені, і біг зигзагами, щоб уникнути їх.

Блад змахнув косою.

Шух!

Червона аура помчала на нього, як цунамі.

Кан О ухилився вбік, не бажаючи приймати атаку такої сили в лоб.

Бум!

Блад не вщухав. Його розпростерті крила перетворилися на щось подібне до свердел і полетіли в нього.

Кан О відступив ще трохи, щоб уникнути атаки.

Після цього Блад безжально використовував усі свої руйнівні прийоми: Криваву Ауру, Атаку Крилами, Криваві Списи, Руйнівник Ненависті тощо.

Його атаки були схожі на цунамі — цунамі, що загрожувало змести все на своєму шляху!

Але якщо Блад був як цунамі, то Кан О був як чорна діра — чорна діра, що поглинає все і вся!

Кан О прийняв натиск Блада лоб у лоб.

Час був не на його боці. В такому разі єдиний вихід — тільки вперед.

Дві істоти зіткнулися!

Битва між чорним і червоним!

На початку Кан О точно був у невигідному становищі.

Зрештою, Демон Великого Лісу володів здатністю Викрадення Життя, а його міць та вміння були колосальними. Сила Блада була не жартом.

Проте люди вміли адаптуватися.

Під час бою Кан О збирав усе більше інформації, що дозволяло йому поступово пристосовуватися до атак Блад.

Блад безумовно був могутньою істотою. Зрештою, він мав найбільшу руйнівну силу серед усіх монстрів, з якими Кан О досі бився в Арті!

Проте...

- Він могутній, але... не дуже точний.

Майже кожен його удар міг стати смертельним. Настільки сильними вони були! Але натомість вони вимагали широких рухів, що відкривало кілька слабких місць.

Завдяки Гіперінтуїції Кан О не пропускав жодної з цих слабкостей.

- До того ж він дуже остерігається Тигра Буревію.

Кажуть, дехто спілкується кулаками. Після сутички з Блад Кан О зрозумів, що той обережний до Тигра Буревію.

- Мабуть, він пам'ятає, як отримав купу шкоди від першого удару...

Тому Кан О змушував його нервувати, вдаючи, що збирається використати вміння, а потім використовував цю можливість для атаки.

Більше того...!

Блад мав критичну слабкість.

Чим більше НР він поглинав, тим сильнішим ставав. І навпаки: чим більше НР втрачав, тим слабшим ставав.

Кан О впевнено наносив удар за ударом, що з часом давало йому все більшу перевагу.

Але час був проти нього!

Він мав закінчити це до того, як закінчиться Обжерливість.

- У мене залишилося 3 хвилини Обжерливості. Я мушу впоратися до цього.

Він знав, як здобути перемогу, і намагався закінчити все якомога швидше.

Переміщення крізь Безодню!

Кан О знову з'явився позаду Блад і зробив замах зверху вниз.

Шух.

Блад розвернувся і змахнув косою.

Однак атака Кан О зупинилася в повітрі — це був фінт.

Шух.

Блад випустив Криваву Ауру зі своєї коси. Кан О захистився Щитом Безодні і зробив крок.

Він отримав трохи шкоди, але воно було того варте. Тепер він був у ідеальній позиції, щоб завдати величезної шкоди.

"Помри!" — Кан О швидко змахнув мечем, розсікаючи його тіло.

Це було так швидко, що Блад навіть не міг сподіватися вчасно зреагувати.

Свист!

Чорні уламки вибухнули з його тіла.

Зубчасте лезо!

Як тільки він наніс удар, який ігнорував будь-який захист, він помітив зморшки в кутиках очей Блад. Мабуть, було боляче!

Одразу після цього Блад розправив крила.

- Знову атака крилами? Ні, це не воно. Це...

Кан О зрозумів, що той намагається зробити. Він точно намагався втекти.

"Цього не вийде!" — Він з силою змахнув мечем.

Аура Безодні полетіла в Блада.

Тоді Блад прикрив своє тіло крилами, наче щитом.

Бам.

Уламки світла вирвалися з його крил, але він не отримав багато шкоди.

Блад підняв крила і випустив червоний промінь з рота.

Руйнівник Ненависті!

- Набридливий малий...!

Він точно знав, що той робить. Він збирався використати Руйнівник Ненависті як відволікання, а потім утекти.

- Вибач, але цьому не бувати.

Він міг просто поглинути заклинання своїм демонічним мечем, але Кан О вирішив інакше. Натомість...

Тигр Буревію!

Бум!

Золотий тигр зіткнувся з червоним променем лоб у лоб.

Ударна хвиля розійшлася по лабіринту, піднімаючи хмару пилу.

Блад намагався використати цю можливість для втечі. Якщо він втече, то зможе знайти якусь здобич і швидко поповнити втрачене НР.

Проте Кан О був на крок попереду.

Кан О прорвався крізь хмару пилу і змахнув мечем.

Розріз!

Він залишив по собі рану, що виглядала так, ніби змія заповзла на його закривавлене тіло. Червоні уламки світла розлетілися всюди.

Блад несамовито затряс головою від болю. Водночас із його тіла вискочили гострі шипи.

- Я знав, що ти так зробиш, — Кан О змахнув мечем.

Він розсік шипи і вдарив по його тілу ще раз.

- Залишилося 2 хвилини.

Перевіривши, скільки часу залишилося, Кан О атакував ще лютіше. Він мав закінчити це до кінця терміну за будь-яку ціну!

Обмеження в часі, шанс на перемогу, якого він так тяжко добивався, азарт від битви з самим сильним суперником — все це підняло його концентрацію до максимуму.

Шух, розріз, шух.

Робота Кан О мечем була прекрасною; вона була схожа на саме нічне небо.

Він знаходив і атакував кожне слабке місце, яке тільки міг знайти.

Для Блад Кан О був подібний до лиха, і він не мав сили протистояти йому. Зрештою, він не міг заблокувати жодну з його атак.

Хлясь, хлясь, бам, бам, бам!

Його вугільно-чорне лезо безжально гатило по тілу Блада.

Уламки світла та кров падали з його тіла.

Він поступово ставав усе слабшим і слабшим.

Як останній акт відчаю, Блад випустив Руйнівник Ненависті, але Кан О використав здатність свого демонічного меча до поглинання магії. Завдяки цьому йому не треба було турбуватися про атаку, і він зміг розсікти крила ворога.

Той несамовито забився в агонії.

Блад упав на підлогу, і Кан О наступив йому на груди. Він продовжував змахувати мечем знову і знову.

Він ще не отримав повідомлення про завершення випробування, тож у нього не було іншого вибору, окрім як атакувати доти, доки воно не з'явиться!

Однак...

У якийсь момент Кан О припинив напад.

Це...

Згустки крові сповзли з обличчя Блад, відкриваючи під ними смагляву шкіру.

На вигляд дитині було не більше десяти років. Це обличчя виражало безліч складних емоцій: гнів, смуток, страх, покору тощо.

Кан О згадав останнє послання Гранде Локсії.

«Дехто називав його монстром, інші — демоном. Але для мене це була просто змучена душа.

Тобі, чийого імені я не знаю: будь ласка, будь милосердним.»

- Змучена душа...

Ця дитина була тим, хто змушував жителів Великого Лісу тремтіти від страху? Ось як Блад виглядав насправді?

Якщо ні, то чи була це жалюгідна людина, яку Блад використовував як носія?

Кан О більше не міг атакувати Блад, ні, юну дівчину перед ним.

Останнє послання Гранде Локсії — «будь ласка, будь милосердним» — не давало йому спокою до цього моменту.

"Убий мене! Якщо не вб'єш, то пошкодуєш. Я колись вб'ю тебе!" — вигукнула дівчинка з отруйним виразом обличчя.

Ця дівчинка, мабуть, і була основним тілом Блад.

- Вони казали, що Блад був напівкровкою, народженим від людини та демона, — Кан О згадав те, що знав про Блад.

"Убий мене! Убий мене! Я кажу тобі, убий мене!" — продовжувала кричати дівчинка.

Її голос був сповнений ненависті.

Проте саме в цей момент...

Він отримав системне повідомлення.

[Випробування демонічного меча завершено.]

[Ви повинні вибрати один із двох варіантів.]

Попередня главаНаступна глава