Кан О та Асу вийшли з порталу, знову з'явившись у Тихих джунглях Лаверо.
"Ого, це справжні джунглі."
Асу була вражена побаченим.
"Джунглі величезні, і монстри тут приблизно твого рівня. До того ж це приховане підземелля, тож ми не зустрінемо тут інших гравців..."
Саме тому він привів її сюди.
"Ідеально, чи не так?"
"Так, справді."
Вона показала йому великі пальці на обох руках, ніби однієї було замало.
"Добре, тоді йди полюй. Цього разу я не буду твоїм нянькою," — твердо сказав Кан О.
"Саме це мені й потрібно."
Асу хотіла стати сильнішою самотужки.
"Мм. Хай щастить."
"Я пішла!"
Асу впевнено рушила вперед. Один крок став двома, два — трьома. Невдовзі вона зникла в густих заростях.
- Вона достатньо вміла, щоб не загинути тут. До того ж таких небезпечних босів, як Барамут, тут більше немає.
Кан О подивився туди, де вона зникла, а потім розвернувся.
***
Першим монстром, якого вона зустріла, був вовк. Точніше, вона натрапила на вісьмох чорних вовків.
- Думаю, вони близько 80-го рівня.
Вона більше не була новачком; Асу вже доводилося стикатися з вовками раніше. Меч Асу засяяв світлом, яке огорнуло все її тіло.
"...Я завжди буду чесною."
Вона використала Обітницю Лицаря, яка збільшила її силу атаки та захист.
Чи став це сигнал до початку бою?
Один із вовків кинувся на неї.
Гав.
Чорний вовк, оголивши червоні ясна, стрибнув, виставивши гострі зуби.
Шух!
Асу обережно виставила меч.
Колотий удар!
Вона вцілила йому в шию, і з рани посипалися червоні осколки світла. У той же момент інший вовк атакував її ззаду. Вона швидко розвернулася, уникаючи атаки, і зробила діагональний замах.
Почесний Удар!
Біле пір'я м'яко злетіло в повітря. Водночас активувалося її намисто, змусивши крижану квітку розквітнути на тілі вовка.
"Яп!"
Вона пригнулася, а потім зробила випад вперед. Її золотаве волосся розвівалося в повітрі.
Трісь!
Крижана квітка розлетілася, і осколки льоду посікли тіло вовка.
Скиг!
Асу спокійно контратакувала наступного вовка.
Хлясь!
Меч опустився на звіра. Проте ще двоє вовків атакували одночасно, мітячи в обидві її ноги. Вона інстинктивно змахнула мечем у бік правого вовка і спробувала відсмикнути ліву ногу, але було запізно.
Укус!
"Угх."
Асу скривилася. Це була гра, тож було не дуже боляче, але щиколотка все одно нила.
[Ви отримали пошкодження.]
Купа білих осколків посипалася з її ноги. Вона вже збиралася відповісти мечем, але згадала, що Кан О часто додає до своїх атак удари ногами та руками.
- Спробую і я!
Вона з силою змахнула правою ногою. Її витончений золотий чобіт врізався у морду вовка.
Гуп!
Цей звук не тільки приніс полегшення, а й викликав приємне поколювання вздовж хребта!
- Це весело!
Асу увійшла в азарт.
"Ану йдіть сюди!"
Вона відштовхнулася від землі, кинулася вперед і почала несамовито розмахувати мечем. Її намисто наповнювало зброю енергією холоду, тому чим більше ударів вона завдавала, тим повільнішими ставали вовки. До того ж вона за кожної нагоди додавала удари кулаками та ногами.
- Набагато легше атакувати серіями, коли додаєш удари руками та ногами!
У цей момент... один із вовків врізався їй у бік. Вона зреагувала занадто пізно і отримала шкоду.
- Оппа ухилявся від такого з легкістю... Це справді набагато важче, ніж здається.
Асу зняла з пояса червоне зілля HP і випила його до дна.
[Здоров'я відновлено.]
[Ви не можете використовувати інше зілля HP протягом 30 секунд.]
"Хап!"
Асу, відновивши сили, знову зосередилася на атаці.
Почесний Удар!
Смертельний Випад!
Щоразу, коли її меч розсікав повітря, вовки або скавчали, або падали.
Зрештою, голови вовків падали на землю одна за одною. Останній звір повалився замертво, а на його тілі розквітла крижана квітка.
"Хоо, хоо."
Асу перевела подих. Потім вона подивилася на переможених вовків.
"Думаю, я непогано впоралася, як на мене," — пробурмотіла Асу, спираючись на меч.
Кивок.
Асу змахнула мечем.
"Добре. Пішли далі!"
Вона пробиралася крізь хащі, шукаючи нову здобич. Асу зустрічала всіляких монстрів: фіолетових гримучих змій, гігантських ос, мурах завбільшки з великого собаку, монстрів-жаб із липкими язиками та навіть тигрів! Вона билася з усіма монстрами, яких могли запропонувати джунглі Лаверо.
З деякими, як-от із гримучою змією, було важко битися через отруту, інші ж, як тигр, були жорстокими, лютими та вищими за рівнем звірами. Тим не менш, Асу подолала їх усіх самотужки. На той час, коли вона вийшла з гри, її рівень піднявся на чотири пункти. Це було справжнє вибухове зростання.
***
Наступного дня...
Асу, закінчивши справи, зайшла в Арт пізно ввечері.
⟨Оппа, сьогодні було багато справ, тож я тільки-но зайшла.⟩
⟨Біля площі Явен є тренувальний центр. Називається "Тренувальний центр Рейна". Зустрінемося там? ⟩
⟨Добре. Я знаю, де це. Буду за хвилину.⟩
За короткий час Кан О та Асу зустрілися в залі, заставленій опудалами.
"Ти вже отримала додаткову характеристику «Завзятість»?" — запитав Кан О.
У цьому тренувальному центрі її можна було здобути, багаторазово б'ючи опудало.
"Я отримала її вже давно."
Асу вивчала чимало порад, коли створювала свого персонажа. Тому вона вже мала «Завзятість», яка вважалася необхідною для новачка.
"Отримала? Що ж, уже пізно, тож сьогодні замість полювання проведемо спаринг."
"Гаразд."
Очі Асу заблищали, і вона почала розминку.
"Я готовий," — сказав Кан О, дістаючи меч правою рукою.
[Асу пропонує спаринг. Бажаєте прийняти?]
"Прийняти."
Як тільки він погодився, Асу атакувала.
"Яп!"
Почесний Удар!
Її клинок, що випромінював біле світло, націлився йому в шию! Але...
"Твій бік повністю відкритий!" — спокійно сказав Кан О і миттєво змахнув мечем, наче блискавкою.
Вжух! Гуп!
Його демонічний меч ударив Асу в бік.
"Угх."
Вона втупилася на нього, як налякане оленя. Один удар позбавив її 80% HP. Асу швидко відступила, але було запізно.
"Плече."
Цього разу Кан О зробив випад їй у плече.
Колотий удар!
[HP Асу впало нижче 10%.]
[Переможець: Кан О]
"Ще раз!" — сердито вигукнула Асу. Вона програла, навіть не встигнувши нічого вдіяти.
"Звісно."
Кан О та Асу спарингували тричі поспіль. Звісно, ні результат, ні хід бою не змінилися. Дуель закінчувалася всього за два помахи меча Кан О.
"Ще раз!"
Асу відмовлялася здаватися. Вона не намагалася перемогти; радше вона хотіла зробити бодай щось, щоб нанести хоча б один удар.
"Чекай."
Кан О підняв руку.
"Чому?"
"Ти знаєш, чому програла?"
"Бо в мене нижчий рівень."
"А ще?"
"Мені бракує навичок."
"Що ще?"
"Хіба потрібно щось ще?"
"Твої навички та рівень — це другорядне; твоя головна проблема в тому, що ти занадто агресивна," — сказав Кан О.
"Я агресивна?"
"Так. Ти занадто зосереджена на атаці, тому твій захист нікудишній."
За її виразом обличчя було зрозуміло, що вона його не розуміє. Кан О збагнув, що потрібно пояснити детальніше.
"Твоя атака краща, ніж у інших на твоєму рівні. Проте твій захист набагато гірший, ніж у них."
"Хм."
Асу виглядала спантеличеною. Схоже, вона почала про щось здогадуватися.
"То що мені робити?" — запитала Асу, шукаючи поради.
"У тебе є три варіанти. Я наполегливо раджу підтягнути захист. Ти — Лицар, тож почни носити щит і вивчи відповідні навички."
"Я не хочу."
"Чому?"
"Носити щит — це не круто," — твердо сказала Асу.
- Едер би засмутився, якби це почув.
Кан О розплився в посмішці, згадавши Едера з його чотириколірним щитом-черепом.
"Які ще варіанти?"
"Ти можеш доповнити свій захист. Не обов'язково брати щит; натомість ти можеш вивчити техніки ухилення або виживання."
"Хм. А який останній?"
"Настільки збільшити силу атаки, щоб вбивати ворогів з одного удару. Це принцип «або ти, або я»."
"Я б не хотіла. Це звучить занадто грубо. Я обираю другий варіант," — сказала Асу.
"Другий варіант теж ділиться на два шляхи. Ти можеш або збільшити ухилення, або зменшити отримувану шкоду."
"Я обираю ухилення. Якби я хотіла зменшити шкоду, я б краще взяла щит," — без вагань вирішила Асу.
"Саме тому я й казав, що щит — твій найкращий вибір."
"Але мені не подобаються щити."
Асу посміхнулася.
Кан О було трохи шкода її, адже вона відмовилася від легкого шляху заради набагато складнішого. Тому він спробував переконати її ще раз.
"Ти ж знаєш, що ухилення вимагає надзвичайно тонкого контролю, так? Мало того, якщо ти помилишся, то можеш отримати серйозні пошкодження."
"Я впораюся. Ні, я зроблю це."
Її погляд не здригнувся ні на йоту. Вона вже все вирішила.
"Але тоді ти вивчиш навички ухилення, щоб підсилити свій захист."
"Гаразд."
"Спочатку йди до Гільдії Лицарів і вивчи «Базове ухилення» та «Легку ходу»."
Кан О також вивчав ці дві навички; вони були незамінними для будь-якого гравця, який покладається на спритність.
"«Базове ухилення» та «Легка хода»."
"І це вже суто моя порада... Є навичка класу Лицар/Мечник під назвою «Парирування мечем». Вивчи і її. Не пошкодуєш."
"Що таке «Парирування мечем»?"
"Якщо використати її вчасно, ти зможеш відбити атаку супротивника."
Якби демонічний меч Кан О не був дворучним, він би теж вивчив цю навичку. Проте з дворучником вигідніше використовувати його ширину для блокування, ніж парирувати. З іншого боку, Асу тримала меч однією рукаою, тож для неї «Парирування мечем» було б чудовим кроком.
"«Базове ухилення», «Легка хода» та «Парирування мечем». Тільки ці три навички, так?"
"Так."
"Я повернуся, коли вивчу їх."
Асу попрямувала до Гільдії Лицарів.
За короткий час вона повернулася.
"Давай знову спарингувати. Цього разу зосередься на ухиленні від моїх атак."
"Зрозуміла."
Спаринг розпочався.
"Не намагайся відбивати мої атаки грубою силою. Уважно дивись, звідки йде удар супротивника."
"Добре."
Вжух.
Кан О націлився у вразливе місце, на яке вказала Гіперінтуїція. Асу вдалося розрахувати сили і ледь-ледь ухилитися.
Вона розвернула тіло.
Його клинок зачепив її стегно.
"Я-я ухилилася!" — радісно вигукнула Асу.
"Наступна атака!"
Кан О не збавляв обертів і наніс черговий удар. Цього разу він мітив у її зап'ястя!
"Парирування мечем!"
Їй не потрібно було вигукувати назву навички, але вона все одно це зробила.
Скрегіт!
Її витончений меч зіткнувся з чорним як ніч клинком Кан О, і від тертя полетіли іскри.
Кан О відчув, як силу його удару спрямували в інший бік.
Це було Парирування мечем!
Гуп.
Оскільки його меч відхилили, він на мить втратив Асу з поля зору.
"Зараз!"
Вона швидко перейшла від захисту до атаки і націлилася Кан О в бік.
Звісно, його надприродна Гіперінтуїція та навички ухилення дозволили легко уникнути удару.
Потім він контратакував.
Кан О обережно розрахував силу і змахнув мечем.
"Хап!"
Асу перекотилася по підлозі, уникнувши клинка на волосину.
Поки вони продовжували по черзі атакувати та ухилятися, Асу почала вловлювати суть.
Хоча це і не означало, що результат спарингу змінився.
"Тц."
Асу, яка знову програла, виглядала розчарованою.
"На сьогодні все. Хороша робота."
"Дякую."
"Який у тебе графік завтра?"
"Вранці я в гостях на радіопрограмі, а після цього вільна."
"Тоді завтра підемо піднімати твій рівень у джунглях."
"Добре, чудово."
Асу посміхнулася, радіючи завтрашньому полюванню.
"Ти прочитала матеріали, які я надіслав про в'язницю Тарнатос?"
"Так. Читала у вільний час."
Кан О задоволено посміхнувся.
"Добре. Давай змусимо Юн Се Хва та Пак Те Гю пошкодувати про те, що вони кинули нам виклик!"