Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Хижак Підземелля

Розділ 87 - Лабораторія Кудала (1)

Прочитано 0% глави

Лабораторія Кудала знаходилася на вершині гір Маррон.

Кан О та Едер попрямували до міжміської брами, маючи намір телепортуватися до Майрона — найближчого міста до гір Маррон.

"Кудал розпочав свої дослідження, щоб оживити дружину, яка померла від хвороби. Попутно він знайшов спосіб створювати штучне життя. Хіба це не зворушлива історія?" — сказав Едер, виходячи з магічного кола.

Після прочитання книг про Кудала Едер поводився як дівчисько, що щойно закінчило читати захопливий любовний роман.

"І що тут зворушливого?"

Кан О не міг йому ні краплі поспівчувати.

"Хіба зусилля Кудала не зворушливі? Він намагався подолати смерть і повернути дружину до життя".

Голос Едера став гучнішим.

"Не зовсім".

Кан О хмикнув.

Для нього дії Кудала нічим не відрізнялися від вчинків божевільного вченого з другосортного фільму жахів.

"Історія Кудала має передаватися з покоління в покоління, її повинні знати маси. Історія про волю людини, кохання та зусилля, спрямовані на подолання самої смерті! Яка дивовижна оповідь!"

Едер міцно стиснув кулаки.

"Займися цим у вільний час. А зараз зосередься на роботі".

Хоча Едер і фанатів від Кудала, Кан О не відчував потреби зупиняти його чи критикувати.

"Хе-хе, я зрозумів".

Едер більше не сперечався.

Кан О та Едер без проблем пройшли через Майрон, помітивши там чимало гравців.

"Продаю повний набір обладунків для новачків. Також продаю кинджал для новачків" — вигукував коваль, судячи з усього, низького рівня.

"Збираємо групу на полювання в Лабораторію Кудала. Залишилося лише одне місце!"

"Полювання на пагорбі Морелло. Шукаємо ДД та хіла. Я — танк".

"Продаю всі види зілля. Трохи дешевше, ніж у крамниці".

Вони навіть бачили алхіміків-початківців, які розклали свій товар прямо на шматках тканини.

"Йдемо за інгредієнтами до Лабораторії Кудала. Алхіміки — ласкаво просимо".

"Чому тут так багато людей?"

Едер з цікавістю озирався довкола. Майрон не був величезним містом, проте людей тут було вдосталь. Краєвиди та кількість населення в провінційних містах, які він відвідував з Кан О раніше, були зовсім іншими.

"Це мекка(святе місце) алхіміків." — сказав Кан О.

Майрон не був таким великим містом, як Алтейн. Однак саме тут народився алхімік Кудал, і тут же знаходилася штаб-квартира Гільдії Алхіміків. Крім того, алхіміки могли добувати різноманітні матеріали в Лабораторії Кудала, тож Майрон вважався базою для багатьох з них.

"Ясно".

Кан О та Едер пройшли крізь східну браму міста. Вони подули у свої свистки у формі кінських голів, закликаючи чорного та білого коней. Кан О осідлав чорного, а Едер — білого, і обоє рушили дорогою.

По дорозі вони помітили ще кілька груп гравців.

- Вони всі, мабуть, прямують до Лабораторії.

Після смерті Кудала штучні форми життя, які він створив, перетворилися на монстрів, а його лабораторія стала підземеллям. Перемагаючи їх, можна було здобути матеріали, необхідні для алхімії. Крім того, підземелля було величезним. Воно складалося з кількох будівель, тому його правильніше було б назвати університетом, аніж лабораторією.

"Це воно?"

Проїхавши деякий час, Едер вказав на щось удалині. Кан О кивнув. Едер вказував на гори Маррон та Лабораторію Кудала.

***

[Ви входите в підземелля "Лабораторія Кудала".]

"Вона величезна".

Едер був у захваті. Перед ними височіли чотири будівлі. Усі вони мали різну форму та архітектуру. В цілому вони виглядали старими. Більшість вікон були розбиті, що створювало похмуру атмосферу. Подвір'я заросло бур'янами та травою, а навколо були розкидані бронзові статуї без рук чи ніг. Там також був невеликий фонтан, але він не був наповнений водою і не працював.

- Здається, всього тут вісім будівель.

Кан О пригадав інформацію про Лабораторію Кудала. Рівень штучних істот варіювався від будівлі до будівлі. На нижньому рівні вони були 50-го рівня, на найвищому — 180-го. Раз на тиждень в одній із восьми будівель з'являвся бос 200-го рівня. Це був Баракура, якого вважали "найвидатнішим творінням Кудала".

Чому ж Кан О підозрював наявність тут прихованого підземелля, якщо звичайний бос уже існував? Усе було просто.

- Це Лабораторія Кудала, але... самого Кудала ніде не видно.

Деякі допитливі користувачі на Артсторі вказували на це і припускали, що Кудал може з'являтися в якійсь секретній зоні. Кан О, звісно, бачив це і вирішив перевірити Лабораторію. Крім того, Тіно розповів йому про чутки щодо секретної зони.

- Цього мені достатньо, щоб озирнутися.

Кан О, проте, вирішив обстежувати підземелля ретельніше, ніж зазвичай. Це було популярне місце, тож тут було багато гравців. Також сюди навідувалися члени впливових гільдій. Якщо він знайде приховане підземелля, але інформація просочиться, інші гравці можуть спробувати стати йому на заваді.

"Ти не знайшов у книгах жодних підказок щодо прихованого підземелля, чи не так?" — прошепотів Кан О Едеру.

Звісно, поблизу не було гравців, які б звертали на них увагу, але обережність не завадить.

"Нічого не знайшов. А ви, пане Кан О?"

Едер наслідував його приклад, стишивши голос.

"Я теж нічого не знайшов".

"Гадаю, нам доведеться просто піти туди і шукати на місці".

"Давайте спершу оглянемо будівлю перед нами".

Кан О та Едер попрямували до споруди з арками.

***

Будівлі були пронумеровані для зручності гравців: Будівля 1, Будівля 2, Будівля 3... аж до восьмої. Найслабші монстри з'являлися в першій, найсильніші — у восьмій.

Кан О та Едер спершу зайшли до третьої будівлі. Тут зустрічалися штучні істоти 90-го рівня. Сам він зараз був 129-го рівня, а Едер займав тіло Арумода — боса 150-го рівня. Іншими словами, це місце було для них прогулянкою.

- Ну, я прийшов сюди не за рівнями, тож це не має значення.

Кан О та Едер оминули групи гравців, що полювали, і пройшли вглиб будівлі. Він обшукував кожен куточок.

Раптом з'явилася штучна істота, відома як Нурам. Нурам був створений самим Кудалом і являв собою штучного вовка. Він був приблизно 90-го рівня і мав сталеві зуби. З'явилося п'ять Нурамів.

Гррр.

П'ять вовків кинулися на них.

"Ану підходьте, пси!"

Едер замахнувся своєю булавою на вовків, що наближалися.

Бам!

Гуп.

Його булава врізалася в голову Нурама, відкинувши того до стіни. Це був очевидний результат сутички 150-го рівня проти 90-го.

Кан О оголив меч і рубонув одного з вовків.

Свист.

Лезо розсікло біле хутро вовка, і з рани вирвалися осколки світла.

Бам!

Якби це був критичний удар, осколків було б більше, але він все одно завдав величезної шкоди. Кан О плавно перейшов до наступної атаки.

Удар Темряви!

Чорна як смола хвиля вирвалася з його меча.

Бам!

Люта, руйнівна енергія вдарила в Нурама — це було значно більше, ніж той міг витримати.

[Ви перемогли штучну форму життя, Нурам.]

[Характеристики викрадено за допомогою Удару Темряви.]

[Фізична сила +1]

Спеціальна здатність Удару Темряви — крадіжка характеристик — спрацювала. Але це ще не все!

[Ви виконали спонтанний квест "Удар Темряви 1".]

[Як нагороду, майстерність володіння Ударом Темряви значно підвищено.]

[Рівень Удару Темряви піднявся до середнього.]

Він нарешті завершив спонтанний квест, який отримав від Персня Кунти вже дуже давно. Завдяки цьому його Удар Темряви досяг середнього рівня.

"О, чудово".

Кан О посміхнувся і замахнувся мечем на іншого Нурама.

"Вивільняйся!" — вигукнув він.

Він явно хотів побачити, на що здатний оновлений Удар Темряви. Однак навичка не спрацювала. Його демонічний меч просто розсік Нурама.

Бам.

Нурам звалився. Кан О погнався за іншим вовком, безперестанку розмахуючи мечем. Він атакував ще тричі, і Нурам помер, виваливши язика. Проте Удар Темряви не активувався жодного разу.

"Наступний!"

Кан О швидко кинувся до чергового вовка.

"Хуап!"

Удар, випад, удар зверху і ще один розчерк!

Він атакував п'ять разів поспіль, але навичка мовчала. Зрештою, Нурам помер раніше, ніж він зміг побачити покращене вміння.

Тим часом Едер добивав останнього вовка.

"З дороги!"

Кан О відштовхнув Едера і рубонув мечем зверху вниз. Кажуть, якщо чогось дуже сильно забажати, воно здійсниться!

Вжух.

Нарешті демонічний меч випустив вугільно-чорну хвилю. Це явно був Удар Темряви середнього рівня. Тепер він мав набагато глибший чорний колір, а обриси звіра стали чіткішими. Крім того, сама хвиля була значно більшою.

Бух!

Удар Темряви влучив прямо в голову Нурама. Той не витримав удару, покотився по підлозі і більше не підвівся.

[Ви перемогли штучну форму життя, Нурам.]

- Хоча рівень піднявся до середнього, він не вкрав жодної характеристики.

Здавалося, Удар Темряви мав менший шанс вкрасти стат у монстра, якщо він уже робив це з таким типом ворога раніше. В описі навички про це прямо не згадувалося, але після тривалого використання все вказувало саме на це. Він крав набагато більше характеристик у монстрів, яких убивав уперше.

- Ну, крадіжка характеристик і так занадто сильна штука, тому це не назвеш слабкістю. Зрештою, в Арті повно монстрів, яких можна вбити.

У цей момент Едер приніс йому предмети, що випали з Нурамів.

"Ось".

Він приніс йому різний мотлох: сталеві зуби та штучні реагенти, які були необхідні для алхімії. Кан О забрав речі і поклав їх до інвентарю.

- Якщо подумати, демонічний меч теж скоро покращиться.

Глянувши на здобич, він згадав про свій меч. Насичення демонічного меча було на рівні понад 98%. До його наступного підсилення залишалося зовсім трохи.

"Йдемо далі".

"Добре".

Кан О та Едер обходили третю будівлю. Вони постійно наштовхувалися на Нурамів, але вбивали їх, щойно ті з'являлися. Звісно, у третій будівлі були й інші монстри. Наприклад, штучна істота, відома як Йорк. Це була штучна лисиця з трьома хвостами, яка могла вивергати вогонь — чергове творіння Кудала.

- Схоже, вона була в процесі перетворення на дев'ятихвосту лисицю, а потім просто зупинилася.

Звісно, Йорки теж не були суперниками для Кан О та Едера. Вони вмирали, залишаючи по собі м'яке лисяче хутро.

Кан О та Едер обшукували будівлю, продовжуючи нищити Нурамів та Йорків. Проте його Гіперінтуїція жодного разу не спрацювала. Не було жодного місця, яке здалося б підозрілим.

"Тут нічого немає" — сказав Кан О.

"Ваша Гіперінтуїція не активувалася?"

Відтоді як Кан О знайшов яму з піском, що вела до оазису, Едер вірив, що той володіє "навичкою" Гіперінтуїції.

"Ні".

"Тоді ходімо до наступної будівлі".

"Так, але спершу я згодую демонічному мечу цей непотріб".

Кан О відійшов у затишне місце, де не було гравців, і висипав увесь мотлох. Темрява витяглася з його меча і почала поглинати предмети.

[Убіст поглинув Сталевий Зуб. Насичення зросло на 0,17%.]

[Убіст поглинув Сталевий Зуб. Насичення зросло на 0,17%.]

[Убіст поглинув М'яке Лисяче Хутро. Насичення зросло на 0,17%.]

...

[Насичення Убіста досягло 100%.]

[Демонічний меч став ще сильнішим!]

Попередня главаНаступна глава