У процесі повалення кістяного голема залишилася величезна купа кісток, розкидана по всій широкій залі.
"Сюди." - Зелений привид Едер вказав на один бік стіни.
Коли Даріон пробрався крізь усі кістки, він виявив, що там справді були двері.
"Гадаю, це не пастка," — сказав Кан О, підозріло дивлячись на Едера.
"Звісно, ні." - Едер затряс руками.
"Даріоне, ти йди першим."
Він скаржився, але пішов.
"Пасток немає," — сказав Даріон після того, як обережно відчинив двері й увійшов.
"Ти йди першим," — сказав Кан О, штовхаючи Едера Демонічним мечем.
Едер пішов першим, а Кан О — за ним.
Як і підземелля, на честь якого воно і названо, це була лабораторія.
Полиці були заповнені численними невідомими ліками, а на столі були розкидані професійні книги з медицини чи магії.
З одного боку, було тіло Едера, яке було повністю заморожене й зберігаєлося в скляній трубці.
"Я... вселюся в той скелет там." - Едер вказав на скелет у лікарському халаті.
"Ти знаєш, що станеться, якщо обдуриш мене, правда?" — запитав Кан О.
"Звісно."
Едер увійшов у скелет, і той ожив.
"Будь ласка, сідайте." - Едер вказав на стіл і стільці.
Кан О, Даріон та Едер сіли навколо столу.
"Мені потрібно подати чай... Я не готовий до цього, бо так давно не мав гостей," — сказав Едер.
Хоча щелепа скелета залишалася нерухомою, звук лунав із його голови.
"Кому це цікаво. Давай гроші!"
"Так, я дам вам гроші. Я отримав досить багато під час своєї практики цілителем."
"Скільки?"
"Я витратив частину на дослідження, але повинно залишитися близько 5000 золота."
Кан О роззявив рота.
5000 золота!
Це було 50 мільйонів вон!
"Добре. Якщо даси п'ять тисяч, я тебе не вб'ю," — сказав Кан О.
"В обмін..."
"В обмін?" - Кан О насупився й схопив руків'я меча.
"Будь ласка, зробіть мені послугу," — сказав Едер.
Кан О був у конфлікті.
- Це буде такою морокою, але якщо за 5000 золота...
Він справді просто хотів убити Едера й покінчити з цим.
Однак при згадці про 5000 золота він не міг так легко вирішити.
"Спочатку вислухаю, що ти скажеш," — сказав Кан О.
"Будь ласка, перенесіть моє тіло до святині Богині Смерті Деборы. Якщо зробите це для мене, я з радістю дам вам 5000 золота."
Щойно він закінчив говорити, з'явилося вікно квесту.
[Перенесення Тіла Едера]
[Едер пробував усе, щоб вилікувати себе, але нічого не працювало. Тепер у нього лише один варіант. Він мусить знайти Богиню Смерті й благати пробачення. Якщо ви перенесете тіло Едера до святині Богині Смерті Деборы, вас винагородять величезним статком.]
[Складність: Кошмар]
[Умови: Тіло Едера мусить залишитися неушкодженим.]
[Нагорода: 5000 золота. Професійні книги з медицини та некромантії.]
[Провал: Тіло Едера не залишається неушкодженим, або Едер стає злим духом.]
Кан О, прочитавши деталі квесту, прибирав меч.
"Що за квест!?"
Він виглядає так, ніби знає, як виглядає святиня Деборы?
Ніхто навіть не знає її точне розташування.
Він знав лише чутки; що вона десь у Деспії, землі, що межує з Пеклом.
І яке це місце Деспія?
Сон Лі Шен, професор географії Пекінського університету, не змінив своїх звичок і зараз вивчав топографію та географію Арту як інший користувач.
Його опублікована стаття "Арт більший за Китай" містила інформацію про топографію та географію Арту й була світовим бестселером.
Звісно, Кан О її теж читав.
У цій книзі Сон Лі Шен вибрав сім найнебезпечніших локацій в Арті, і Деспія, "земля, що межує з пеклом", точно була однією з них.
Звісно, Сон Лі Шен ніколи сам не був у Деспії. Він прочитав усіляку літературу з цього питання, а також послухав, що кажуть NPC, і потім зробив припущення про те, яка Деспія.
Як пекельний ландшафт, Деспія містила монстрів щонайменше 300-го рівня й була місцем, де не сяє сонце.
Більше того, Сон Лі Шен підозрював, що середовище таке суворе, що жодна людина чи користувач не зможе вижити всередині.
Це була лише гіпотеза, тож могло бути ще гірше, ніж він підозрював.
Іншими словами, йому потрібно бути щонайменше 300-го рівня, щоб увійти в Деспію, що займе досить багато часу.
Було багато проблем. Якщо Едера вб'є інший користувач, або його тіло матиме проблеми, або він передумає й сховається, це все буде марно.
Замість того, щоб проходити всі ці муки, він міг просто вбити Едера й принаймні отримати винагороду за перше очищення прихованого підземелля.
"Спочивай з миром!" - Кан О, який прийняв рішення, замахнувся мечем.
"Угх!" — крикнув Едер.
Стілець, на якому він сидів, розкололося навпіл.
Якби Едер не ухилився швидко від удару, то розкололося б він, а не стілець.
"Ех, ти ухилився." - Кан О підійшов до Едера, випромінюючи намір убити.
"Я дам вам 1000 золота авансом!" — поспішно сказав Едер.
Ддук.
Кан О, що готував наступну атаку, зупинився.
"1000 золота?"
"Так, 1000 золота! Навіть якщо ви візьмете все тут, не наберете 100 золота!"
Кан О штовхнув щелепу скелета, яким заволодів Едер, вгору кінчиком меча.
"І немає часового обмеження на квест?"
"Так!"
"Якщо ти станеш злим духом, я вб'ю тебе цим."
Кан О замахнувся Демонічним мечем.
"Так."
"Гаразд. Я прийму квест, якщо даси мені 1000 золота."
"Зрозумів."
Договір укладено!
***
Таємна лабораторія Едера містила таємний прохід, що вів до особняка в Алтейні.
Підлога каміна особняка відчинилася, і Кан О, Даріон та Едер вийшли через нього.
"Я іноді використовую цей прохід, щоб купувати книги чи ліки."
Тіло скелета, яким він заволодів, було в довгому халаті, а обличчя приховане білою маскою з широкою посмішкою.
"І це місце, де я жив колись давно," — додав Едер.
"Цей будинок дорогий?" — запитав Кан О.
"Кажуть, він з привидами, тож коштує копійки."
"Поспіши й покажи, де гроші," — сказав Кан О, втративши весь інтерес до особняка.
Вийшовши з особняка, вони побачили переповнену вулицю Алтейну.
"Я піду звідси й повернуся до Холізея," — сказав Даріон.
"Гаразд. До завтра."
Кан О був так зосереджений на 1000 золота, що зовсім не турбувався про Даріона.
На той випадок, якщо Кан О змусить його залишитися, Даріон швидко зник у натовпі.
"Ходімо," — підганяв Кан О.
"Так."
Едер повів його до Банку Діани.
Банк Діани був першим банком і тому мав довгу історію.
І, можливо, саме тому філія Банку Діани в Алтейні була прикрашена баштовим годинником і була такою розкішною будівлею.
Його товарний знак — герб із терезами й щитом — відповідав його королівському статусу.
"Чим можу допомогти?"
Кан О та Едер підійшли до стійки й їх яскраво привітав один із працівників банку.
"Я прийшов за предметом, що зберігається в моєму особистому сейфі."
Едер витягнув золоту монету розміром із кулак і простягнув.
Знак Банку Діани — терези й щит — був на лицьовій стороні, а на звороті вигравірувано число 1403.
"Я покличу менеджера."
Менеджер не ставив їм жодних питань і просто повів до сейфа Едера.
Вони пройшли прохід, який охороняла охорона, і зупинилися біля дверей без ручки.
"Будь ласка, вставте монету," — сказав менеджер.
При ближчому розгляді в дверях справді був жолоб, достатньо великий для монети.
Щойно Едер вставив монету, двері відчинилися.
"Тоді я піду."
Менеджер пішов.
"Заходьмо," — сказав Едер.
"Хмм. Дивно," — пробурмотів Кан О, заходячи.
Були лише одні двері, але сейф з'єднувався з іншою зоною, залежно від вставленої монети.
"Це особистий сейф, розроблений архімагом Ачелліні. Банк Діани досить пишається ним," — сказав Едер, почувши Кан О.
"А золота монета — магічний артефакт, тож не активується, якщо не використовується її законним власником."
Тобто крадіжка монети силою не спрацює.
"Що, ти мене злодієм називаєш?" - насупився Кан О.
"..."
Для нього Кан О був злодієм.
Злодієм, що краде в привидів!
У будь-якому разі в особистому сейфі були інші двері.
Двері із замком.
Едер саме збирався ввести цифри, але зупинився.
Бо Кан О дивився прямо на замок.
"Що?" — продовжував дивитися Кан О й запитав.
Це був чіткий знак, що він не відверне голову.
"Ахем."
Едер сухо кашлянув, ніби не схвалював, але все одно ввів код.
Щойно двері розблокувалися, вони відчинилися.
Зсередини сяяло золоте світло, і коли двері повністю відчинилися, він побачив акуратно складені золоті злитки по 100 золота кожен.
Їх було понад 50!
Це справді коштувало понад 50 мільйонів вон.
"Хеок!"
Тому він не міг не роззявити рота.
***
Кан О та Едер сперечалися в сейфі.
"Спочатку дай 1000 золота!" — сказав Кан О.
"Ви мусите спочатку прийняти квест," — відповів Едер.
Кан О відчував, ніби Едер не дасть йому 1000 золота авансом, якщо він спочатку прийме квест.
Тоді як Едер відчував, що якщо він дасть Кан О 1000 золота зараз, той просто втече з ними й не прийме квест.
"Це відрізняється від того, що ти сказав. Ти точно сказав, що даси 1000 золота авансом."
"Ви мусите прийняти квест, щоб я дав аванс."
"Як я можу тобі довіряти!?"
Їхні аргументи були як дві паралельні лінії, що ніколи не перетнуться.
- Цей клятий скелет!
- Цей злодій із мечем!
Кан О та Едер дивилися один на одного й продовжували протистояння.
Але тоді Едер зітхнув.
"Гаразд. Я поступлюся."
Хоча йому не подобався Кан О, Едер був тим, хто втратив би більше, відпустивши його.
Він був виснажений і самотній через те, що так довго був привидом. Плюс не було способу вилікувати своє тіло.
Якщо він відпустить Кан О, то залишиться сам.
"Хороший вибір. Давай 1000 золота." - Кан О простягнув руку.
Однак замість грошей Едер дав йому щось інше.
[Едер застосував Прикріплення. Чи дозволите ви це?]
Як полтергейст, що вічно залишається в одному місці, привид міг прикріпитися до когось і слідувати за ним.
Іншими словами, це було як відносини між голкою та ниткою.
"Що це..."
Кан О, що збирався лаятися, взяв себе в руки.
- Він бос монстр. Плюс колись був справді знаменитим цілителем.
Іншими словами, чи не буде він корисним, щоб взяти з собою?
"Хмм. Ти можеш битися?" — запитав Кан О, змінивши тему.
"Так. Моя некромантія краща за звичайну некромантію. Я можу накладати різні прокляття, і, звісно, спеціалізуюся на магії кісток," — відповів Едер.
"Якого ти рівня?"
"429."
"Що?"
Кан О відчув, ніби неправильно почув.
"Рівень мого тіла — 429. У цьому тілі скелета я можу проявити силу приблизно 80-го рівня."
"І твій рівень може зростати?"
"Я не можу підвищувати рівень."
"Тоді важко брати тебе надовго."
Іншими словами, він зрештою стане тягарем.
"В обмін я можу використовувати більше своєї сили, якщо ви отримаєте потужніше тіло нежиті," — сказав Едер.
"Потужне тіло нежиті..."
- Як Ліч, що втратив філактерію*.
- Подумати позитивно; навіть якщо ми б'ємося разом, він не забере експу.
Кан О поступово теплішав до ідеї.
"Ти також можеш лікувати?"
"Не можу, доки не поверну своє тіло."
"Шкода!"
Едер був легендарним цілителем!
Якби він міг лікувати, то міг би заробити хороші гроші нелегальним лікуванням.
У будь-якому разі Едер точно був корисним. І мав багато грошей.
"Останнє питання. Якщо ти прикріпишся до мене, ти будеш битися з усієї сили, коли я б'юся?"
"Якщо ви докладете всіх зусиль, щоб знайти святиню Деборы!"
"Добре."
Кан О вирішив працювати з ним як з рабом. Як із Даріоном!
Однак, якщо не бути обережним, було ясно, що Едер, як Даріон, сперечатиметься з його командами, не слухатиметься чи ледарюватиме.
"Якщо так..."
"Напиши контракт!" - Кан О дістав папір з інвентаря.
Це був Контракт Богині Контрактів Сабри. На звороті паперу була амфісбена, що символізувала богиню.
Якщо контракт укладається через Контракт Сабри, гра перевіряє, чи дотримується контракт.
І в разі порушення контракту порушник карається.
Звісно, через потужність ефекту його не можна було використовувати легковажно.
Якщо контракт примусовий, несправедливий або контракт розривається, то судять відповідно.
І покарання, що послідувало за цією оцінкою, було зовсім не жартом!
Тож потрібно дотримуватися контракту з усіх сил.
Кан О витягнув ручку й почав писати деталі.
Едер дивився збоку.
Закінчивши писати контракт, Кан О підписав біля свого імені.
"Все нормально, правда?"
"Так."
Едер кивнув головою й підписав біля свого імені.
Літери, написані на Контракті Сабри, почали тьмяно сяяти.
Не було стертих рядків.
Якби були несправедливі чи нелюдські умови, як "Абсолютна покора без умов" чи "ти служитимеш мені рабом вічно", система автоматично стерла б ці умови. Не кажучи вже про те, що контракт був би недійсним.
Однак із контрактом Кан О проблем не було.
І контракт став двома, з однаковою інформацією, записаною на Контракті Сабри.
І Кан О, і Едер переглянули свої контракти.
Зміст контракту був таким:
⟪Кан О (перший) та Едер (другий) уклали контракт з умовами нижче.
Перший дозволяє другому прикріпитися до себе, і перший приймає квест другого.
Другий дасть першому аванс у 1000 золота.
Другий, прикріплений до першого, активно братиме участь, коли перший б'ється, і докладатиме всіх зусиль, щоб допомогти першому.
Другий слухатиметься першого під час бою без питань. Однак накази першого мусять бути логічними й правильними.
Перший докладатиме всіх зусиль, щоб завершити квест другого. Але якщо є логічна й правильна причина відкласти квест, то може це зробити.
У разі порушення вищезазначених пунктів або знищення контракту порушник підлягає покаранню, визначеному іншою стороною.
Коли перший завершить квест, контракт завершено. Однак контракт може бути розірвано, якщо обидві сторони погодяться до того часу.
Цей контракт нотаріально засвідчений Богинею Контрактів Саброю.⟫
[Згідно з контрактом, Едер прикріпився до вас. Тепер Едер слідуватиме за вами.]
[Згідно з контрактом, вам сплачено 1000 золота.]
- 1000 золота!
Кан О стиснув кулаки, отримавши те, що дорівнювало 10 мільйонам вон.
У той момент Едер, ніби раптом згадавши щось, сказав: "Якщо у вас був Контракт Сабри, чи не могли ви просто використати його з самого початку?"
"Ах!" - Обличчя Кан О на мить спорожніло.
Побачивши це, Едер виглядав приголомшеним.
- Ти ідіот!
"Хмпф."
Кан О затрясся від приниження.
І тоді...!
Едер не бачив цього, але вираз обличчя Кан О змінився.
Він посміхався.
Точно посміхався.
Дуже зловісно!
_____
Філактерія (англ. Phylactery) — посудина, зазвичай у формі склянки, в якій зберігається сутність істоти.
Магічний предмет, куди некромант або чаклун переносить свою душу, щоб стати (нежить), гарантуючи собі відродження після смерті тіла.Може бути посудиною для душі, ключем до безсмертя, артефактом для відстеження (як у Dragon Age), або навіть предметом, що посилює здібности.