Головний будинок сім’ї Йоцуба
Солярій
Сьогодні сталося кілька речей, які змусили його згадати події трирічної давнини.
Можливо, саме тому він вперше за довгий час згадав про Хонамі Сакурай.
Його спогади про неї були просякнуті жалем. Навіть Тацуя не міг не думати про неї іноді.
Але він знав, що жаль – це єдине, що він може з цим зробити, і він змирився з цим.
І якби не її самопожертва, Тацуя, можливо, ніколи б і не подумав про те, щоб приєднатися до Окремого магічного батальйону і відшліфувати свої магічні бойові здібності.
Цього разу ніхто не мав померти.
Ця думка дозволяла йому втішати себе тим, що ці три роки не пройшли даремно.
І три роки тому він уже підносив мовчазну молитву в пам'ять про жінку, яка загинула, рятуючи його.
…Тому він так здивувався зараз.
Побачивши дівчину, яка вийшла з гостинцями до чаю, Тацуя ледь не вигукнув.
— …Щось не так?
— Ні, нічого.
Дівчина насправді запитала про це Міюкі, а не його – тому що її здивування було ще більшим, ніж його.
Він теж не міг її звинувачувати.
Обличчя дівчини, одягненої в костюм офіціантки, було таким самим, як у Хонамі Сакурай.
*
Невдовзі після того, як маленька дівчинка пішла, Мая з'явилася в солярії. Хаяма не був з нею, що означало, що це місце було приватним.
З тієї ж причини раніше Тацуя зміг сісти на своє місце.
— Що сталося, Міюкі? — запитала Мая зі стурбованим виразом обличчя, щойно та сіла. — Ти виглядаєш здивованою чимось.
Вона знову стала «нормальною» Маєю Йоцубою, зовсім іншою людиною, ніж тоді, коли вони з Тацуєю зійшлися у сутичці.
— Нічого… Тітко Мая, хто була та дівчина? — запитала Міюкі.
Жінка з розумінням кивнула.
— А, ти маєш на увазі Мінамі? — запитала вона.
— Її звуть Мінамі Сакурай – друге покоління Сакура, і генетично вона є близнюком Хонамі Сакурай, тієї, що була хранителькою твоєї матері.
Друге покоління означало, що вона народилася від штучних магів.
А якщо вона генетично була її близнюком, то це означало, що її матір'ю була особина першого покоління з тією ж генетичною інформацією, що й у Хонамі.
Цілком логічно, що її зовнішність була схожа на її.
— Вона теж досить добре справляється зі своєю роботою. Я вірю, що її приховані здібності можуть конкурувати з близнюками Саеґуса. Я навіть готувала її до того, щоб вона стала твоєю хранителькою, коли прийде час. У дорослому віці жінка потрапляє в багато ситуацій, коли їй просто необхідна жінка‑тілоохоронець.
Міюкі, здавалося, на мить повірила тітчиним міркуванням. Тому що вона мала рацію – в певних випадках мати лише чоловіка‑тілоохоронця було б незручно.
Але тепер, коли Мая розкрила Тацуї свої справжні наміри, він ще більше, ніж раніше, загартовувався до конфлікту, який може статися в майбутньому. Якщо вона хотіла зробити з дівчини з таким самим обличчям, як у неї, інструмент, то це лише зробило їх менш сумісними.
Однак у той момент він не міг знати, що такий конфлікт, таке зіткнення неможливе.
Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі. Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!
Також заходь у мій телеграм, там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub