Через кілька днів, коли яскраво світило сонце, Асаф зібрав усіх левів.
Асафа стояв на вершині скелі прайди і з усмішкою дивився на землі прайд. Решта чекали його, так як він повинен був зробити оголошення.
Він подивився на небо, де рухалися хмари і посміхнувся.
- Батьку, ти дивишся? - Не втримався він від запитання, але душею відчував це. Його батько завжди був поруч.
Асаф змінив погляд на своїх дітей.
Завати й Кіара перетворилися на чудового мисливця.
Сімба, Муфаса, Імаму, Тукуфу та Мохату стали чудовими дорослими левами.
Кожен з них теж дивився на нього, очікуючи новин.
Асаф змінив погляд на своїх жінок, тих, хто породив його малят, людей, які стояли поряд з ним, і вони підтримували його майже сліпо.
Нала, Аяна і Захара. Асаф усміхнувся: Аяна і Нала стали дуже дорослими не лише з часу, коли були малятами, але й відтоді, як приєдналися до Асафа.
Їхня особистість стала спокійнішою і більш організованою, а це відповідає їхньому статусу королев.
Він озирнувся на всіх левів, які дивилися на нього з захопленням, і старших людей, що дивились на його обличчя із вдячністю.
Подивився на свою стареньку матір. Вона посміхалася йому, з гордістю дивлячись на свого сина і короля. Вона постаралася настільки, що вже не могла полювати, але як до колишньої королеві її вважали однією з найважливіших у праді.
Невдовзі всі вони зрозуміли, чого чекали.
Вони побачили, як всі тварини прайд зібралися разом під скелю прайди. Вони зрозуміли, що звістка Асафа перевершила їхні сподівання.
Але ще більше їх здивувало те, що в прайдах не було такої великої кількості тварин під скелею пральника і вони підозрювали, ніби це пов’язано з новим статусом Асафа як міфічного лева, який виріс у суспільстві.
Коли всі тварини зібрались, ззаду пролунав сміх.
- Рафікі, нарешті ти тут! - Асафа теж засміявся.
Брати і сестри були приємно здивовані, що їхній дядько Рафіці рідко відвідував їх.
Рафізі посміхнувся йому, але відразу звернув свій погляд на Сарабі.
- Старий друг, як ти себе почуваєш? - Рафіці запитав.
- Краще не буває. - Вона посміхнулась. Сарабі постаріла, і це їй дуже подобалося. У неї залишилось небагато часу. Але вона не жалкувала про це.
Вона бачила, як два її улюблені сини повертаються до життя. А потім повернули життя в землю прайд.
Вона бачила, як вони ростуть. Вона бачила, як народжуються її онуки.
Вона була дуже задоволена. Вона знала, що отримала набагато більше, ніж багато левів можуть навіть мріяти.
І Рафі знала, що сьогодні їхня зустріч може стати останньою.
- Рафіці радий це чути. - Він загадково посміхнувся і знову змінив погляд на Асафа.
Асаф звернувся до всіх тварин, що зібралися.
- Сьогодні... Я піду з поста короля! - Сказав Асафа, і його спокійний, мудрий та сильний голос задзвонив, а всі тварини почули його.
І всі вони в шокі підняли голови.
Леви почувалися так само, і це стало для них несподіванкою. Вони хотіли протестувати, але не могли у присутності стількох тварин підлеглого короля.
Рафікі посміхався, бо він все знав.
- Мохату, виходь вперед! - Сказав Асафа, не озираючись.
Хоча Мохату знав, що колись стане королем, він не сподівався цього невдовзі. Тому він був приголомшений.
- Внук, поквапся! - Устала Сарабі вивів Мохату з оцепеніння.
Оглянувшись, він побачив привітну бабусю.
Мохату підійшов.
- Батьку... Я не думаю, що тобі варто йти з поста, ти ще сильний і в розквіті сил! - Прошепотів Мохату, сподіваючись переконати батька.
Правда в тому, що розквіт сили левів триває недовго лише 3-6 років. Симба був в самому кінці свого розквіту, у нього ще все було, але через 1-3 роки він почне повільно старіти і слабіти.
Асаф не мав такої проблеми, його розквіт буде тривати ще довго, він відчував це, насправді він все ще відчував, що не знаходиться на пікі своєї сили. Він дуже близько до цього, але не зовсім.
Він підозрював, що житиме набагато довше, ніж звичайний лев, і що його розквіт буде значно довший, аніж у них.
Але він знав, що прийшов час для нового покоління. Він вже виконав свою частину роботи.
Коли він прийшов сюди, землі прайд були на межі зникнення. Він врятував їх для свого злого дядька. Допомагав їй процвітати. Він рятував її від загарбників стільки разів, що і не порахувати. Попіклувався про те, щоб прайд мав спадкоємців, які захищатимуть його. Збережив трон доти, доки це було необхідно.
Ось чому він так сильно посміхався: ніколи не хотів трону, не прагнув бути королем. Але це було в його крові, його доля - стати королем.
Але тепер він міг нарешті відпустити цю відповідальність і дозволити новому поколінню взяти на себе обов'язок, оскільки відчував, що зробив все, чого повинен був, і йому більше нічого дати як королю, крім як захистити її від загарбників, але його сини були здатні і на це.
Він не знав точно, скільки років пройшло з тих пір, як він став королем: 5? 6? 7? Може, навіть вісім. Це було досить довго, більшість левів займали корону набагато менше часу.
Оглянувшись назад, він побачив, що Аяна усміхалася йому яскравіше всіх, а за нею слідувала Нала. Ці двоє знали його з дитинства, і як тільки вони почули його оголошення...
Вони знали, що це дуже щасливий момент для нього, і були щасливі за нього.
Захара трохи хвилювалася, не розуміючи його рішення, але побачивши реакцію Нали та Аяни, вона заспокоїлася, думаючи, що, можливо, нічого страшного не сталося, раз Нала і Аяна так спокійно поставились до цього.
- Мохату, наслідений принц відтепер буде королем Гордих Земель! - Проревів Асафа.
Мохату пішов за ним і проголосив себе новим королем.
Всі поклонилися новому королю, і сонце почало світити яскравіше для Мохату й Асафи.
Сарабі спостерігала за цим, тихо плачучи від щастя. Асаф дуже подібний до Муфасу, але його копія Мохату.
Те, що її внук став королем, нагадало їй про те, як вона стала Королем і не могла стримати сліз.
Піднявши голову, вона побачила світло яскравіше за будь - яке інше. Вона вважала, що Муфаса спостерігає за ними і благословляє їх.
Її дні були пораховані, але вона була рада, що перед останнім подихом зможе хоча б побачити це.
Усі тварини поклонилися, навіть леви, а потім встали і заричали разом зі своїм новим королем.
Левійний рик був важливим для жителів прайду, щоб вони знали свого короля. І сьогодні вони пізнали нового короля, оскільки коло життя продовжується.
~КІНЕЦЬ-~
-~- ~iот.
(Буде додатковий розділ, щоб показати його життя через рік)
Дякую за читання. Якщо ви досі не залишили відгуку, зробіть це. Допоможіть цьому виробу досягти нових висоти і дайте йому можливість дійти до інших читачів.