Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Король Лев: Син Муфаси

Розділ 25: Ліс без обов’язків

Прочитано 0% глави

- Ходімо, я покажу вам, як я жив останні п'ять років! - Знервовано сказав Асафа, коли встав. Різниця між ним і цими двома була вражаючою.

- Ти справді виріс набагато більше, ніж очікувалося! - Аяна сказала, коли вставала поряд з ним. Вона пам'ятає, що і тоді він був більше їх, але різниця не була такою великою.

- Йдіть за мною! - З усмішкою сказав Асафа, показуючи їм дорогу до одного зі своїх улюблених місць.

Аяна і Нала поглянули один на одного й пішли за ним.

Вони не могли уникнути відчуття, що все це було сном.

Відтоді все пішло наперекосяк.

Король помер разом з двома королівськими синами, їх кращими друзями.

Тоді на трон вийшов брат короля, але він не був ідеальним. Він запросив гієн у Прайдлендс, що призвело до зменшення кількості їжі. Король був суворий і перевантажував левів роботою.

У результаті їхнє життя стало суцільним стражданням.

Але ось вони йдуть за своїм мертвим другом, законним королем. Чи прайдленд тепер повернеться до попереднього стану? Але якщо Асафа весь цей час був тут і знав, як справи на батьківщині, і відмовлявся повертатися... Чи зможуть вони переконати його?

Нала і Аяна були занурені у свої думки.

- Обережно. - Сказав Асафа, переходячи через великий корінь дерева, що деформував землю, але ніхто з них не почув його слів, бо вони були занурені у свої думки.

Обидва впали, і Асаф повернувся до тями.

- Що відбувається, ви що, навіть ходити нормально не можете? - запитав Асафа, дивлячись на них.

Обидва знервовані і встали.

- Хмф, ми не звикли ходити по лісі... - Аяна спробувала знайти виправдання. Нала просто відвернулася.

- Гаразд, будьте обережні. Асаф продовжував вести їх, аж поки вони не дійшли до отвору, де маленький водоспад лив воду в озеро.

- Ух ти, яке гарне місце! - Аяна сказала, що захоплене чудовим видовищем.

- Зазирніть у воду, ви будете здивовані тим, що побачите! - Загадкою сказав Асафа, відходячи в сторону і даючи їм можливість підійти до краю озера.

Нала й Аяна подивилися один на одного і кивнули, а тоді пішли до краю озера.

- Що ми повинні знайти? – запитала Нала, дивлячись вниз. запитала Нала, дивлячись на воду.

Але Асаф не відповів, і коли вони вже збиралися повернутися, щоб подивитися, чому він не відповідає, обидва відчули, як ззаду їх штовхає в озеро чиєсь лапа.

*ВСПЛІСК*

*ВСПЛІСК*

Асаф розлютився хохотом.

Нала і Аяна в паніці підплили до нього, вони не звикли грати у воді, але з тих пір як були малюками.

Побачивши, що він лежить на спині й сміється, обидві почали дратуватися і вилізли з води.

- Все такий же незрілий. - Нарікала Аяна, вистрибуючи воду зі свого хутра.

- Хм, а я-то думала, що ти виросла! – сказала Нала.

- Я незріла? Я думаю, що ти переплутала лева. Можливо ти думала про нього! - Він серйозно сказав Асафові, вказуючи на інший берег озера.

Нала й Аяна озирнулися в бік озера, але не побачили жодного лева.

*ВСПЛІСК*

*ВСПЛІСК*

- ХА-ХАХУ, ГЛУПЦІ, ВИ ДЕЙСТВИНО БЕЗМОЖЛИВІ НЕ МАНЕ, АХО-ГА! - Асаф знову заричав.

Його сміх відлунням розійшовся по всьому Форресту. Можливо, він повернувся до свого колишнього способу життя після зустрічі з друзями дитинства і примирення з минулим. Саме тому тепер він почувався такою дитиною.

Незабаром він перестав сміятися, зауваживши, що двоє все ще знаходяться під водою.

- Ви двоє не вмієте плавати? - Він гукнув... Але відповіді не було.

- Хлопці, ви що? - Засмучений сказав Асафові, підійшовши до краю озера і подивившись вниз, щоб побачити чи вони не потонули.

Саме в цей момент з'явилися Нала та Аяна і потягли його у воду.

Після того як вони успішно закинули його у воду, вони вилізли наверх.

- Нала, давай наступного разу не зустрічатимемо людей, які померли в дитинстві, здається, що вони чомусь перестають дорослішати.

- Хороша ідея, ми ж не хочемо заразитися їх незрілістю. - Вони говорили один з одним, струшуючи вовну.

- Хаа, ти мене зловив, вітаю... Це перший і останній раз, коли ти мене спіймав!

- Ну так, це ми ще подивимося! - сказала Аяна, відчуваючи виклик.

- Пффтаха Нала, подивися на нього! - Аяна розсміялася, побачивши, як мокра грива Асафи закриває все його обличчя після виходу з води.

Нала дивилася на нього і хіхікала, намагаючись не розсміятися. Вона не хотіла опускатися до їх рівня.

Асаф почав крутити головою і відганятися від води, оббризкуючи Налу та Аяну, які вже майже висохли.

- Ей, ЗРЕКРАТІТЬ! - Аяна відступила назад, не бажаючи, щоб на неї потрапила вода з його гриви.

Асаф зупинився, і його обличчя було сховане, крім широкої умилки на губах, що показує його небезпечні клинки.

- Я дуже нудьгував за вами, хлопці. - Раптом сказав Асафа.

Обидва загинули.

Асафа підняв мокрою гривою, яка закривала йому очі, щоб побачити цих двох чоловіків. Тоді вони підійшли до нього і знову почали тертися головами про його голову.

Аяна раптом штовхнула його, і він впав у полон до Налу.

Потім Асаф опинився над Аяною і Налою, щоб подивитися на них. І тільки тоді він помітив, що це вже не малята, а дорослі леви.

На мить вони втупилися один на одного, після чого Аяна лизнула його в бік, чому його очі розширились, а Натана лізла його до іншого боку.

У той момент Асаф зрозумів, що вони обидві дивляться на теперішнього, дорослого лева і мабуть бачать у ньому свого короля та товариша.

Він відчував на собі їхній інтимний погляд, повний турботи і любові.

Асафу здавалося, що його серце билося сильніше, а кров приливала до горла, коли він дивився на цих двох: ніби між ними щось витає в повітрі. Хвилювання, легке збентеження і щось напружене.

Роздався сердитий кашель, який застав усіх трьох подивитися в сторону.

Там стояв розчарований сурикат зі складеними руками.

Свиня з сердитим видом.

Змія, розчаровано хитаючи головою, і чорна пантера, яка підписує лист, наче вона провалила свою місію лайф-коуча.

– Эм... Це не те, що здається? - Казав Асафа.

- Ми залишаємо тобі 5 хвилин, і ось що ти робиш? - запитала Імані.

- Я не прийму це під своїми деревами! - Тімон сказав.

- Подумати тільки, ви знизили мене до другої за величиною змії... Я розчарований! - Сказав Хаму.

- Асафа... Ти повинен нас познайомити... - Пумба намагався розрядити обстановку.

Нала, Аяна і Асаф ніяковіли.

- А, це Тіммі і Полі? Приємно познайомитися з вами знову. - Аяна привітала тих, кого бачила раніше, Тімона і Пумбу.

https://literna.net/uk/books/88-korol-lev-sin-mufasi

Попередня главаНаступна глава