Марія кудин
Я старша донька короля, а мій молодший брат Арктика - наступний король.
Іншими словами, я наймогутніша жінка!
Нещодавно, я інкогніто вирушила в землі Хеланів.
Щодо інкогніто... Це все через гарячі джерела. Я чула, що вони мають дивовижний ефект на шкірі, тому мені як жінці відразу захотілося поїхати туди; але я думаю, жодна принцеса не може так легко піддатись чуткам.
Коротше, врешті-решт я не витерпила і все одно сюди приїхала...
І це, безсумнівно, було гарною ідеєю!
Шкіра стала шовковистою, а запах і вигляд квітів заспокоїли душу.
Просто чудове гаряче джерело!
Поки я тут, мені б хотілося особисто (хоча інкогніто) подякувати Курурі-сана, який заводить джерелами.
Зрештою, він також подбав про мою матір і молодшого брата, так що в цьому немає нічого дивного.
Здається, чутки про те, що після купання в цих джерелах на тілі залишилися квітковий аромат, виявилися правдою.
З таким освіженим, але водночас задоволеним настрійом, подальша подорож пройде набагато краще.
- Відходимо в маєток Хеланадо. Після вдячності ми повернемося до столиці.
— Як скажете, - відповів слуга, і карета зворушилася.
----- (п. п. щоб показати різку зміну сцени дії, яка зникала під час читання на деяких читках
- П-п-при-пресса!
Лорд вийшов привітати мене, але схоже, побачити принцесу він точно не очікував.
Ну, врешті-решт, я наймогутніша жінка, так що така реакція цілком природно.
- Я б хотіла висловити свою вдячність за турботу про мою матір і молодшого брата, а також Курурі Хелану за те, що ви зробили таке дивовижне гаряче джерело.
- На жаль, Курурі зараз на водоспаді Роншу розвідає місцевість для створення літнього курорта. Враховуючи, який шлях ви пройшли, мені дійсно шкода, принцеса.
- Та ні, не хвилюйтеся, все в порядку. Тоді, я мабуть повернуся трохи пізніше, щоб побачитися з Курурі-саном.
- Вам дійсно не обов'язково цього робити... У будь-якому випадку, наші двері завжди відкриті для вас.
- До речі, що саме входить в "розробку літнього курорта"?
- Вибачте... Це так соромно, я не розумію більшості речей, які робить мій син ... Ем, здається він сказав, що водоспад є місцем відпливу, ні, місце ... А, вірно. Мій син сказав, що водоспад є місцем сили.
- М-м-местом сили!
Уупс, здається мені не вдалося приховати свого хвилювання.
- Що це за місце таке?
- Вибачте, але я сам не до кінця зрозумів, ніби Курурі говорив щось про святих таїнств і збільшення удачі.
Святі таємниці!? Збільшення успіху!?
- Дослідження території нашої країни, також є важливим завданням королівської родини. Отже, я подивлюсь на цей водоспад і привітаю Курурі-сану.
– Э... Але дістатися туди не так легко, як пройти через водоспад.
- Мене це не особливо турбує, адже це хороший шанс дізнатися про проблеми населення.
- Аа, в такому випадку я дам вам супроводжуючого.
- Дякую.
*** ** (зміна POV)
- КУРУРІ-САМА!
- КУРУРІ-САМА!
- УРУУРІЯ-САМАА!
Водоспад Роншу - дійсно величезний водоспад.
Слуга, який приїжджав на швидкий кінь, мало не надірвав горлянку, аж поки я не звернув на нього уваги.
- ЧОГО НАДО!
— ДО ВАМ ГІСТЬ З КОРОЛІВСЬКОЇ СТОЛИЦІ!
- ХТО!
Навіть якщо ми стояли майже впритул, то мусили кричати один на одного.
- Я НЕ ЗНАЮ, але! ЯКЕСЬ, У НЕЇ ЗВИЧНІ ВОЛОСИ! ПОХОЖЕ, ОНА ПРИШЛА ІНКОГНІТО, ЛОРД ПРАСИВ ПРОІНФОРМІЛЮЄ ВАС, КУРУРІ-САМА!
Що? Завите волосся? Хто це?.
(п.п.). Мабуть, у мене щось не так з психікою, але мені чомусь смішно уявляти, як вони стояючи в метрі один від одного, брешуть)
- КУРУРІ-САМА! Я ПОЧТУВЕН, ЩО ЦЕ ТОЛИЦИНИ З ІСТОРІЇ! НАВІТЬ СКЛАДАННЯ ЗА ГОРЯЧІ ІСТРОВИ! — сказав один з п’ятдесяти робітників, яких я найняв.
Ну, як сказав... Крикнув.
- ЧОМУ МУЗИКАНТ?
- ЦЕ МОЖУТЬ НЕ ТІЛЬКО МУЗИКАНТ! СЕРЕД ЛЮДЕЙ ІСКУСТВА У СТОЛИЦІ ЗВИЧАННЯ В МОДІ!
- О, ПРАВДА! ХТО?
- МЕНЕ ЗУБУТ ЛОТСОН! Я БУЛИ В ПОЛЯХ, А якщо Є РОЗДУМНОГО РОДА РОБОТА, то я БЕРУСЬ ЗА НЕЕ! І ДА, Я ПРИСУТВАВ НА РОЗКОПКАХ ГОРЯЧІ ЙСТРОЧНИКІВ!
- А-А, МЕНІ ДЕЙСВИЧНО КАЗАЛИСЬ, ЩО Я ТБЯ ВІДДІЛ! ТИ ТОТ ПАРЕНЬ, ЩО РОБОТАВ УСЕРДНІ ІНШИХ!
– Ну... Взагалі-то ні.
- ЩО! Я ТЕБ’Я НЕ РОЗСЛІШАЛ!
- ТАК НІ, НЕВАЖНО!
- Якщо це відомий музикант, батько повинен з нею впоратися, не бачу тут проблеми.
- ЧОГО! ПІВТОРІТЬ ПОЖУЙСТА, КУКРАРІ-САМА!
- НІЧОГО, ЗАБУДЬ! УВАГА! МИ ЗАКОНЧАЛИ РОЗВЕДКУ ВОДОПАДА! ЯК БИ ТИ ПОДОРОЖУВАВ!
Я хвилювався, чи почули вони мої слова, так що подав ще й відповідний жест. Усі почали збиратися.
***
— Ми вже наближаємось до водоспаду, — пояснив мені відповідальний.
Я повинна на власні очі побачити, що ж це за місце сили таке.
Водоспад Роншу.
Побачивши його, повинна визнати - він величезний.
Від нього утворюється сильний шум, який настільки потужний, що він повністю заглушує всі інші звуки.
Вода щільно оточена поблизькою місцевістю, від якої дуже легко дихати.
Так це і є місце сили?
Щось має статися?
Чи, може, вже відбувається?
І подумавши про це, я чомусь відчула щось дивне. Я відчула, ніби щось всередині мене закипає.
Можливо це і є "сила"?
Треба закрити очі і спробувати відчути "це" ...
- ПРИНЦЕССА!
- ПРИНЦЕССА!
- ПРИНЦЕЄЕССААA!
Здається, слуга кричав не один раз, але я цього не помічала.
Звичайно, це місце сили контролювало мою волю!
Місця сили неймовірні.
- СУДЯТЬ ЗА СЛОВАМИ ЛЮБОВ ДЕРІВНИ НЕПОДАЛЕКУ, КОРУРИ-САМА ВЖЕ ПОКІНУК ЦЬОГО МЕТО! ПОХОЖЕ, ОН ВІДПОВІДУВАВСЯ НА РОЗВЕДКУ СТОЛІЧОГО МІСТА! МИ ПОСЛІДУЄМО ЗА НИМ!
- Ні, я б хотів залишитися тут ще ненадовго.
- А! ЩО ВАМ КАЗАЛИ?
- Я ЗДЕСЬ ЩЕ НЕНАДОЛГО ОСТАНУСЯ! ДО СЛОВУ, КУДА КУКРІ-САН З ОСТРАЛЬНИМИ УШЛІ!
- ВОНИ ВІДКРИВАВИТЬСЯ В СТОРОНУ ОЗЕРА КІРІ! ЩО-ТО НАСЧАТ ДУХОВНОЇ ВОДИ! ЯК КАЖУТЬ РАЙНІ СМЕРТЯ!
- Д-д-т-духовної води!
- ЩО!
Уупс, здається я тільки що знову трохи не проморгала щось дивовижне...
- ЩО ЦЕ ЗА ДУХОВНА ВОДА ТАКА?
- ЭЕМ! ЯКЩО ВАЖЛИВА ПОДА ЧИСТУ, РИБА У НЕЙ НЕ ЗВОДИтьСЬ, то хіба ні? ЩО ЦЕ ОЗІРНЕ ЧИЩЕ, ЯК БИ МИНУЛО НЕБО, ОСТАННО ПРИ ЦЬОГО ЄЇ НАСЕЛЯЄ ОГРОМНА КІЛЬКІСТЬ ПИЛЬНЬКИХ БУДІВ!
Ізольоване!?
— ВЗНАТИ СЕКРЕТ ТОГО ВОДИ У НАШОГО ІНСТИКАЛЬНИХ ІНТЕРЕСАХ! МИ ВИДВІГАЄМОСЯ НЕМІДЖЕННО!
***
– Курурі-сама, схоже, один житель хоче вам щось повідомити.
Лотсон покликав мене, поки я вивчав озеро.
Позаду нього стоїть сільський житель.
- В чём ДЕРЛО!
- Аа!
Ой, звичка...
- Що відбувається? - запитав мене ввічливим тоном, ніби нічого не було.
- Це щодо водоспаду, який Курурі-сама з робітниками нещодавно оглядали. Жінка з загубленим обличчям стояла на самому краю скелі. Мабуть, вона збиралася накласти на себе руки...
- Що? Суицид!?
А ось це хріново. Там пролягає екскурсійний маршрут.
Якщо поповзуть якісь дивні чутки, швидко все це справа точно не вляжається.
- Дякую, що повідомили. Ось, візьміть, на знак моєї подяки ...
- Дуже дякую.
Я дуже вдячний за таку інформацію.
Тому варто їх належним чином дякувати, щоб якщо що - мені відразу повідомляли.
Я дав жителю срібну монету як плату за інформацію.
— Курурі-сама, - покликав мене Лотсон-сан.-- Необукована стихія водоспаду, на мою думку, саме так і містить в собі всю його привабливість та шарм. Однак багато людей можуть просто побоюватися забиратися на його вершину. Якщо ми залишимо паркани та інші огорожі, то зможемо уникнути багатьох нещасних випадків. Крім того, багатьом людям буде легше спостерігати за чудовими краєвидами і відчувати себе в безпеці. До того ж, якщо ми призначимо туди менеджера або когось на зразок нього, подібні самогубці і зовсім перестане з'являтися.
- Хм, а ти хороший! Пізніше я приведу туди огорожу. Лотсон-сан дійсно розумний, хах. Ви чого-небудь вчилися в минулому?
- Ні, я звичайний сільський робітник. Що щодо менеджера для водоспаду, якщо ви згодні, я можу запропонувати кандидатури мого молодшого брата, який зможе приступити до роботи вже завтра.
- Ну що ж, залишу це на твого брата! Увага, збираємося і йдемо до наступної точки!
- Так!
***
- Ми наближаємось до озера Кірі.
- Зрозуміло.
Відразу після місця сили якась духовна вода, так?
Що ж там цікавого?.
- Гуєхехехе.
Ой, як невідповідне для принцеси...
Озеро Кірі. Чудове місце.
Світло проходить через листя навколо озера дерев і видно неозброєним поглядом, що навіює таке відчуття спокою...
Тягни її, жодного хвилі.
Навіть не дивлячись на величезні розміри озера, воно абсолютно спокійно, через що можна без проблем бачити все на глибині.
Тож як нам використовувати цю духовну воду?.
Можливо, її потрібно пити. Це вода врешті-решт.
Так я і зробила, зачерпнувши руками трохи горіиці та випивши її.
- Вона смачна! Напевно!.
Цікаво, який смак риби, що міститься у такій воді.
Я обернулася і не побачила в полі зору слуги.
Я також не бачила Курурі та інших. Мабуть, вже пішли знову розвідувати місцевість.
Весело. Навіть без слуги я все ще найсильніша жінка! (п.п.). Слово "power" може означати іншу силу. Power може означати як фізичну, так і духовну чи навіть політичну силу, тому раніше я перекладав як "могуча"
Я без чиєїсь допомоги зможу зловити якусь там рибку!
Я зняла одяг, який поглинав би багато води і трохи витягнулася.
Ха-а!
Захоплююсь зануренням!
Риба в зоні видимості!
Повертаюся на поверхню, щоб поповнювати запас кисню! (п.п.). в анлейте просто "понюхати", не факт, що їм відомі хім. елементи)
Ще одне занурення!
Риба прямо по курсу!
Рухаюся до неї як яка-небудь неорганічна субстанція!
Різкий рубаючий удар, направлений на жаби!
Терміново на поверхню!
- А це було весело! І досить просто!
- Міс--! Чт... Чим ви тут займалися?
Щойно повернувся слуга сильно впав у паніку.
- Мені просто захотілося рибки. Можете, будь ласка, приготувати її?
- А, так, я не проти... Однак! Принцеса! Будь ласка, вистачить робити подібні речі. Якби з вами щось сталося і нікого не було б поруч?
- Вибачте, відтепер я буду обережніше.
- Ах, добре. Мені вдалося дістати інформацію щодо місця розташування Курурі-сами. Здається, вони знайшли гарне місце для будування вілли і зараз прямують до Тотапайлового пагорба!
- Добре, дякую!
- До речі, мені тут згадала одна стара притча... «... І ця дитина, яка дуже захворіла після ночі на Тотапайловому пагорбі, вилікувалася".
- Ага... Що ж, вирушаємо німе для!
- М-міс, невже ви повірили в цю історію?
- Звичайно ні.
***
– Курурі-сама, житель знову прийшов.
- Навіщо?
Лотсон проводив до мене селянин і той сказав:
- Це щодо озера Кірі, Курурі-сама, яке ви обстежили раніше. Діти гралися здалека і побачили, як якась жінка тонула в ньому. Звичайно, в тому озері мало хто тоне, але все одно, будьте обережні.
- Знову? - Сьогодні точно не мій день... - Дякую за новину, тримай.
- Дуже дякую.
- Блін, це не до доброго, я хотів використовувати те озеро для плавання...
- Курурі-сама, у мене є інша ідея.
- Слухай уважно, Лотсон-сан.
- Озеро Кірі дуже чисте і в ньому легко плавати. Але глибина в ньому іноді сягає 30 метрів, і це обов'язково стосується нещасних випадків. Та й до того ж, навіть влітку кромка озера залишається досить прохолодною. Оскільки воно містить багато різних риб, чому б не зробити озеро відкритим лише для човнів і гостей? До слова, моя молодша сестра непогано плаває, якщо ви залишите управління озером на неї, нам вдасться повністю виключити випадків з утопленцями. Якщо хочете, вона готова розпочати роботу вже завтра.
- Так, Лотсон-сан дійсно розумний, як я і думав. Що ж, добре! Довіряю озеро Кірі в руки твоєї сестри.
- Дуже дякую.
- Якщо вже на те пішло, Лотсон-сан, чи не хочете ви стати менеджером цієї вілли?
- Я з радістю прийму вашу пропозицію, дякую!
- Подбай про неї. Отже, на сьогодні ми закінчили. Після отримання ваших зарплат, ви вільні!
- Ясно!
- Сьогодні багато чого сталося, але Лотсон, ти і правда мене виручив.
- Та ні, не варто, навпаки це я вам дуже вдячний за те, що ви довірили роботи моєму братові, моїй сестрі і мені.
- Але так у мене з'явилась впевненість, що створення цього курорта пройде без проблем.
- А, Курурі-сама, дивіться!
- А! Кудрі!
На зворотному шляху ми помітили чоловіка, в якому можна було б побачити майстра без проблем. Як і сказав Лотсон-сан, його волосся було завиті.
Його екіпаж був шикарен, без сумніву він приїхав з столиці.
- Я, мабуть, привітаю їх.
- Не варто. Схоже, він зараз розслаблений після гарячих джерел. Якщо Курурі-сама порушить спокій пана зараз, це може не найкращий спосіб вплинути на його настрій під час поїздки. Краще просто пропустити ремісника. так у нього залишиться найкраще враження від наших джерел!
- І це правда. Менше я від вас і не очікував, Лотсон-сан.
- Ні, я не заслуговую таких слів...
-----
Після такого напруженого дня, повернувшись додому, я хотів відпочити. Але тут я потрапив у засідку батька.
– Курурі, з королівської столиці...
- А, так, я бачив їх, вони якраз поверталися додому, тому я просто вклонився і проводив їх поглядом.
- О, зрозуміло... Добре рішення, напевно... Повинен сказати, для твого татуся, це був вкрай божевільний день.
- Ну не скажи! На моєму фронті теж було весело.
- До речі, ходять чутки, що якийсь дикун в лісі сам голими руками завалив ведмедя. Бачив щось подібне?
- Ні, нічого такого. Завтра я знову піду до водоспаду Роншу, щоб поставити там огорожі. Трати залишаю на тебе.
- Хохо, зрештою твоя затія з гарячими джерелами дійсно вдалася, так що продовжуй у тому ж дусі!
https://literna.net/uk/books/632-u-ochikuvanni-bidnosti-ya-zbirayusya-stat-kuznetsom