"- Гаррі Поттер, сер, у школі чаклунства і магії Хогвортс цього року будуть жахливі речі, пане! Гаррі Поттер надто великий, занадто цінний, щоб бути залученим у них. Добі повинен захистити його!"
"-Добре, Добі, тоді давай зробимо так... Я повертаюсь в Хогвортс, але як тільки відбувається щось жахливе або дивне, ми зустрічаємося і плануємо наші подальші дії."
Добі думав майже хвилину: "- Добре, Гаррі Поттер, сер! Добі знайде вас, як тільки почнуться жахливі речі! Але великий Гаррі Поттер, сер, повинен пообіцяти, що не потрапить в халепу або небезпечні ситуації. Добі повинен захистити вас, сер! "
"Добре, Добі, я даю тобі цю обіцянку. Я все одно не з тих, хто постійно шукає неприємностей."
"- Добі чув інше, сер! Минулого року великий Гаррі Поттер зіткнувся з Темним чарівником і вийшов переможцем. Але Гаррі Поттер не може наражати себе на таку небезпеку, ні! Добі йому не дозволить!"
"Ти можеш сказати мені, що має статися в школі?"
"- Добі не може, сер, його сім'я заборонила йому говорити про це комусь!"
"Добре, Добі, давай підтримувати зв'язок і разом ми подбаємо про те, щоб Хогвортс залишався в безпеці".
Ельф погодився і з бавовною зник з кімнати, а Гаррі глибоко задумався. Хоч би які події мали відбутися, вони змусили бідного ельфа лякатися за його життя. Цього року йому доведеться бути особливо обережним в Хогвортсі.
***** * $xaплю by + augn
1 вересня 1992
Гаррі сидів у своєму купі, поки Хогвортс-експрес їхав по диким шотландським просторам. Він роздумував про своє літо і той чудовий час, який провів з Фламелями.
Вони пообіцяли обмінюватися листами і допомагати Гаррі, якщо йому потрібна допомога для подальшого навчання, хоча він й досі не мав жодних труднощів. Останнього тижня після повернення з Франції Поттер провів у "Дирявому котлі", де, як і минулого року, йому дозволили займатися магією.
Оскільки він вже закінчив усі шкільні завдання перед від’їздом у Францію на початку літа, то мав достатньо часу для своїх особистих занять і продовження навчання з місця перебування в Ніка та Пенні.
Але цього року, окрім навчання (і вищості над Грейнджер), він мав розгадати деякі таємниці.
Він знову подивився на свій список справ.
1. Успадкувати зв'язок з Певереллами.
2. Бузинна паличка і Восковілий камінь.
3. Дізнатися більше про дивний символ на грудях у дзеркалі Єналеж
4. Ким була та блондинка з Дзеркала? Лялька породжена його свідомістю чи реальна людина? ( Франція, знайомі сріблясті волосся перед апарацією)
5. Парселмагія.
6. Поліпшити навички використання дуей
7. Забрати карту/пергамент у близнюків
8 Дізнатися більше про секрети Хогвортсу
9. Пережити рік і попередження Добі
Загалом, це був дуже амбіційний список; проте Гаррі вважав, що принаймні зможе розгадати пару таємниць. Не бажаючи втрачати час, він відкрив свою книжку на парселтанзі і продовжив читати, але зміст все ще був дуже складним для нього. Гаррі не зрозумів половину того, про що писав Герпій злий.
Здавалося, що більша частина магії, описана в книзі, була або Магією Крові, Маґію Душі, чи дуже старі, просунутими рунами і ритуалами. За словами автора, мова Зміїв була ідеальним засобом для комбінування різних рун і створення могутніх захисних інструментів. Наприклад, для того щоб пройти крізь деякі щити, потрібен був пароль. Вибір пароля на парсетанзі був простим, але дуже ефективним способом запобігти небажаним відвідувачам.
Гаррі також дуже цікавився ритуалами. Згідно з Герпієм, ритуал був схожий на постійне підтримування закляттям тіла заклинача. Потрібно було пожертвувати чимось рівним за цінностями, щоб досягти бажаного ефекту. Існували ритуали, спрямовані на зміцнення розуму, тіла і магії людини.
Але для цього потрібні були спеціальні інгредієнти, які зазвичай використовувалися руни. Тим не менш, він продовжував шукати більш легені варіанти.
Магія крові та душі була дуже складними і небезпечними напрямами. Вони можуть в будь-який момент піти зовсім не так як планувалося, і частіше всього назавжди змінити заклинача. Гаррі вирішив більше дізнатися про них, і бути дуже обережним.
Нарешті, поїзд прибув на станцію Хогсмід, і він вийшов зі свого купе, вставши в чергу, очікуючи карету, яка відвезе його до замку, коли раптово очі рівності розширилися.
У кожній кареті були запряжені великі чорні, подібні до скелетів коня. Вони були трохи вищими, але тонші за звичайні коні, з чорною шкірою і крилами. З якоїсь причини всі інші учні, схоже, ігнорували їх.
У цей момент, здається самі чарівні тварини також звернули увагу на нього, і найближче опустило голову, тнувши йому в праву руку прямо там, де під мантією ховаюлася кобра з чарівною паличкою.
Нарешті, Гаррі вдалося все зрозуміти. Ці коні, мабуть фестрали, і вони так цікавляться мною через волосся, які служать серцем для моєї палички.
На жаль, подумати про це не було часу через учнів, які стояли за ним, тому він швидко потрапив у карету.
У сортируванні не було нічого вражаючого. Шляпа злегка змінила свою пісню, і нові учні були відсортовані без будь-яких затримок.
Дамбльдор представив Локхарта як нового вчителя Зоті, і Гаррі міг поклястися, що пара старших учнів мало не зомліла від можливості провести з ним цілий рік.
Їжа була чудовою, і після бенкету він вже збирався вийти з залу, щоб відправитися в гуртожитку Равенкло, коли Флітвік зупинив його.
Пане Поттер, він вигукнув професор чарівних балачок.
"- Директор хотів би бачити вас у своєму кабінеті. Пароль - "Лимонна долька ".
Гаррі кивнув своїм декану і попрямував на сьомий поверх. Горгулья після виголошення пароля відскочила в сторону і дозволила йому піднятися по сходах у кабінет директора. Він ввічливо постукав, і після дозволу увійшов в простору кімнату.
Дамбльдор сидів за своїм столом у оточенні маленьких срібних предметів, які, здавалося б, безладно обертаються і час від часу пускають клуби диму.
"- Гаррі, дякую, що приєднався до мене сьогодні ввечері! Я сподівався, що ми могли б трохи поговорити перед сном. " - привітав його старий з вогником в очах
"Про що ви хочете поговорити?"
"А як щодо того, щоб розповісти мені, чому ти збрехав про камінь? І не міг би ти розповісти мені, де провів все літо? Деякі люди дуже турбувалися про тебе. Нерозумно так зникати, не сказавши нікому, де ти житимеш."
Гаррі фикнув: "- І хто ж може турбуватися про мене, сер? Мої родичі точно ні. Мабуть, вони святкували, що я залишив їх у спокої на кілька тижнів! Не думаю, що ви не в курсі про мої стосунки з ними, сер! "
"- Я знаю, що тобі було неприємно рости з ними, Гаррі, але я не мав на увазі твоїх родичів. Я говорив про себе."
https://literna.net/uk/books/623-harri-potter-sila-svoboda-i-frantsuzka-kvitka