Це були « рок - бої Бабочки» — першокласна бойова техніка еванян.
Ці елегантні рухи нагадували політ метелика, і їх було дуже важко освоювати. Ключем до цих рухів була не швидкість, а повний контроль над своїм ритмом. Суть "Шагів Метелики" полягала в тому, щоб порушити баланс свого ворога і не дозволити йому зосередитися на меті.
Доки противник не зможе відстежити центр ваги користувача техніки, всі його атаки будуть йти в молоко.
Бійці TPA були приголомшені тим, що гравець IPA зміг застосувати подібну бойову техніку! Це було неймовірно!
Нехай самотній Сніг був звичайною людиною, яка ніяк не пов'язана з відомими будинками, це ще не означає, що він не може досягти успіху власними силами. З моменту отримання цього костюма, він вкладав у нього весь свій час і сили і навіть розробив власні бойові техніки!
Все чого він хотів, це виконати свою мрію і стати справжнім бойцем. Для цього він розробив свою кращу комбінацію: « Шаги Бабочки» і Золотий Стрілок!
Це буде кінець Шутника Ейнхерія!
Крики гравців IPA нагадували шалену річку, вони могли побачити себе в тіні Самотного Сніґа. В дійсності вони були недосвідченими людьми і рядовими працівниками, тому зараз відчували своє співіснування з Самотнім Снігом, наче все як один билися з Шутником Ейнхерією!
Його "Шаги Бабочки" були бездоганні, навіть еваняни будуть задоволені, коли побачать це сповнення! Стандарти його рухів, можливо, були навіть вище тих, що могли досягти самі еваняни.
Самотній Сніг досягнув такого результату не тільки завдяки своїй ігровій енергії душі. Було ясно, що він присвятив практиці все своє тіло і душу. Крім того, сьогодні він вперше використав техніку "Шагів Бабочки". Він не використовував її у своїх звичайних боях, і причина для цього була дуже проста: врешті-решт, сьогодні був його перший справжній бій.
За допомогою « Шаґів Бабочки » стріли Одинокого Снега подолали свої обмеження, ніби їм були дані справжні крила. Через це, Шутник Ейнхерія дедалі важче ухилявся від його пострілів.
Але їхня дистанція залишалася такою, як колись!
Тим не менш, зараз це відбувалося не тому що наближався Шутник Ейнхерій, біг сам Самотній Сніг. Це була головна табу для лучників — підпускати противника на коротку відстань, але одинокій Сніг виявив, що це найкращий спосіб збільшити смертоносність своїх атак.
У цей момент він став справжнім воїном, який мав дух справжнього воїна.
Як тільки він отримав контроль над ритмом бою, одинокій Сніг різко збільшив свою енергію і обрушав на противника шалений напад. Шутник Ейнхерій тремтів від відчуття смертельної небезпеки. Кожен постріл міг стати фатальним, і пускай вони не були фатальярні, але деякі стріли Одинокого Снега нанесли йому урон.
Вушах!
Одинокий Сніг прискорив рух своїх рук, і швидкість його стрільби теж почала збільшуватися. Його прискорена стрільба створювала остаткові зображення, і незліченні стріли наче орда сарани понеслися до Шутника Ейнхерії.
Ця атака називалась « Примарним Потоком Стрілла Метелики»!
Ця техніка мала широкий радіус поразки і складалася з суміші ілюстраційних та реальних стріл. Щоб успішно застосувати цю атаку, тіло, дух і навики користувача повинні досягти абсолютної синхронізації!
Така уява, творчий підхід і навіть бойова міць перевершили сподівання бійців ТРА.
Справжні атаки були добре заховані серед ілюзій, створених за допомогою енергії душі.
Це була високошвидкісна техніка, яка не залишала місця для маневру, з чого слід було, що повністю відбити цю масштабну атаку просто неможливо. Шутника Ейнхерія не мав костюма "Металл" і якщо він отримає пряме влучання хоча б однієї стріли, йому прийде кінець.
Ван Дун був приголомшений. Цей напад нагадав йому жахливий досвід боїв з повітряними силами загнав, але зараз стріли Самотного Сніга були ще більш жахливими і заплутаними, ніж дощ із шипів. Врешті-решт, жуки мали нижчі розумові здібності, тоді як людство набуло сили через свою винахідливість. Половина стріл у цій великіймасштабній атакі були ілюзорними, а інші могли завдати величезної шкоди. Крім того, в глибині цієї атаки переховувався ще один, найбільш убивчий постріл противника.
Шутник Ейнхерій повинен був придумати, як впоратися з цією ситуацією, інакше йому точно прийде кінець!
У цей момент Ван Дун раптово закрив свої очі!
Божевілля, це було справжнє божевілля!
В очах гравців TPA це була безвихідна ситуація. З огляду на швидкість і відстань, Шутнику Ейнхерію вже надто пізно рятувати свою шкіру, тому все, що він міг зробити, це закрити очі та прийняти неминучу поразку.
Така техніка може видатися прекрасною, але гравці ТРА просто не могли повторити її і навіть якщо б вони змогли, то не почали б фантазувати про такі чудеса.
Чудо? Ні, для них це справжня легенда!
Самотній Сніг знав, що це кінець. Це був його найщасливіший бій, і навіть якщо виявиться що це просто сон, його наполеглива праця повністю себе обкупив.
Раптом закривши очі, Ван Дун почав рухатися!
- Боже мій, він також використовує "Шаги Бабочки"!
Він плавав у просторі, наче втратив центр ваги, кожен рух бив з пантелику, а положення його тіла стало непередбачуваним. Крім того, стріли Самотного Снега не потрапили в Шутника Ейнхерія!
- Він зробив це... Він ухилився від атаки по площі!
- Як це могло статися!
Але енергія душі Самотного Снега не зупинилася... Його остання атака ще не закінчилась!
У цій великій атакі все ще ховалася смертоносна стріла, яка безпосередньо керувала його енергією душі. Це була єдина зіолотна стріла, яка також була частиною костюму Золотого Стрілка.
Справжня "Золотна стріла" ось-ось вразить свою ціль!
Шутник Ейнхерій раптово перестав рухатися, ніби його тіло повністю проігнорувало вплив гравітації і, не гаючи часу, склав свої долоні разом!
Буум!
З яскравою спалахом обидва бійця відступили назад!
Вушах!
Над ареною повисла трунна тиша...
Самотній Сніг дивився на блискучу «Золоту Стрелу», яка пробила його власну груди, і обличчя застигло усмішка.
Це була усмішка задоволення.
Він програв... І повністю прийняв такий результат!
Всі мовчки спостерігали, як зникає його аватар, ніхто не очікував що цей бій закінчиться подібним чином.
Шутник Ейнхерій відірвався на п'ять кроків назад, після чого обернувся і, вказуючи на свого суперника вказівниковим пальцем правою руки, м'яко вдарив у груди своєю лівою рукою.
Всі могли бачити, як Самотній Сніг застиг на місці, а його очі здригнулися...
Це був жест бійця, який виявляв повагу до свого противника після битви.
Повага? Хіба гравці IPA коли-небудь отримували щось подібне? Ніколи!
Вони всього лише кучка звичайних людей, а повага належить тільки воїнам!
Шутник Ейнхерій вже пішов, але ні на арені, ні за її межами не прозвучало жодного звуку...
Це була доблесть воїна, який виявив свою повагу!
Доблесть, яка підкоряла серце кожного!
ПП: ця глава вдвічі більша за попередній об'єм, і щоб нам не відміняти абонементи і не ставити окрему ціну на кожен розділ, ми просто розділили її на дві частини. Якщо розділи з'являться в півтора рази більше за звичайне, а не у два, то поділяти ми їх не будемо і ціна буде такою ж.