Підкорення Громового Птаха - 2
Громовий Птах Галія випустив із очей червоний блиск, одночасно обвиваючи свої величезні крила фіолетовою блискавичною маною.
Він намагався створити бар'єр. Не було сумнівів, що Громовий Птах щойно обмінявся заклинаннями з Доротією. Дороті, напевно, стратегічно відступила разом зі студентами.
В одну мить навколо Галії сконденсувалася гроза.
Коли зібралася величезна кількість блискавичної мани, вона сформувала надзвичайно щільну масу неймовірно малого розміру.
──────── [───────!!!!!]
Блискавична мана вибухнула з ревом Громового Птаха й за мить пронеслася по території старої Академії Мерхен.
「Бар'єр Бога Грому (Елемент Блискавки, ★7 )」
Кааааааа──────!!!
Паджіджіджіджік──────!!
— Увак!
Мене відкинуло потужним поривом вітру, і я покотився схилом униз. На коротку мить я відчув, як по всьому тілу розтікається поколювання.
Деякі будівлі були розбиті на шматки, дерева вирвані з корінням і повалені.
Блискавки спалахували незліченну кількість разів. Блискавична мана, розпорошена Громовим Птахом, перетворилася на широкий бар'єр.
З різким тріском із великої кількості блискавичної мани сформувався потужний фіолетовий бар'єр. Це створило величезну кількість струму високої напруги.
[Бар'єр Бога Грому].
Сцена була готова до фінальної частини першого семестру першого року гри ❰Лицар-Маг Мерхен❱ — «Акт 3, Розділ 4, Підкорення Громового Птаха».
Бууум────!!
Бууум────!!
Бууум────!!
Одночасно незліченна кількість блискавок ударили в різні місця на території старої Академії Мерхен, і з них з'явилися підлеглі Громового Птаха — «Блискавичні Гарпії».
Особливо потужна блискавка вдарила біля Залу Карлі, і там сконцентрувалася велика кількість Блискавичних Гарпій — це було тому, що Прикликателька Віра позначила Зал Карлі.
— Аргх…!
Скільки разів я сьогодні котився? Серйозно.
Я пробурчав і швидко підвівся з землі, відновивши біг угору схилом.
[Бар'єр Бога Грому] був непроникним. Це через ефект унікальної риси [Гніздо] Громового Птаха Галії, яка змушувала велику кількість блискавичної мани утворювати щільний і твердий бар'єр.
Якщо оцінювати рівень самого заклинання, то я б сказав — приблизно 190.
Тому навіть якщо весь персонал академії, включно з Дороті, одночасно вистрілить заклинаннями, це не дасть жодного значущого результату. Вони зрозуміють це пізніше, коли разом перевірять свої заклинання на бар'єрі.
───[Кіаааааа─────!!]
Вхід до палацоподібного Залу Карлі був розбитий, і з нього вирвалися Блискавичні Гарпії. Блискавичні Гарпії — крилаті гуманоїдні істоти, все тіло яких складалося з блискавичної мани.
[Блискавична Гарпія] Рів: 85
Раса: (Демон)
Елементи: Блискавка
Небезпека: Середня
Психологія: [Бажає вбивати людей.]
Я прибув до Залу Карлі вчасно.
«Дякую, що відчинили двері, мій солодкий EXP!»
[Демони визнані ворогами.]
[Унікальна риса [Мисливець] активована!]
[Рівень і характеристики тимчасово значно підвищені!]
[Дерево навичок тимчасово стає +10!]
「Морозне Полум'я (Елемент Льоду, ★4)»
Хвааааааа───────!!
Все моє тіло стало легким, як пір'їна. Втомлене тіло не просто відновилося — воно почало переповнюватися силою. Я відчував, ніби можу одним ударом розтрощити будівлю. Потік мани в моїх магічних колах прискорився, а якість мани принципово змінилася.
Активувалася унікальна риса [Мисливець].
Я знищував Блискавичних Гарпій вибухом холодного синього полум'я неперевершеної сили, продовжуючи швидко рухати ногами.
Увійшовши до Залу Карлі, я опинився у широкому центральному коридорі. Зграя Блискавичних Гарпій одночасно глипнула на мене.
Верхній поверх цієї будівлі — місце, куди Прикликателька Віра приведе Люсі.
Тож це було і моїм пунктом призначення.
Кіааааааа!!!─────!!
— Так, моби.
Я біг центральними сходами по три сходинки за раз і спалював Блискавичних Гарпій [Морозним Полум'ям].
[Рівень підвищено!! Ваш рівень зріс до 58!]
[Ви отримали додаткові 2 очки характеристик!]
Блискавичні Гарпії були гарним джерелом EXP. Вибач, Іане, але безкоштовний EXP Залу Карлі — мій.¹
Примітка перекладача: Спочатку було слово «honey pot», яке тут означає «це так легко» або «це зовсім безкоштовно».
— Фух…
Я нарешті дістався верхнього поверху, де стояли статуї чарівників і лицарів. Хоч вони й мали ознаки старіння, дизайн все одно був величним.
У кінці кімнати з червоним килимом стояв величний вівтар.
З високими стелями вид з верхнього поверху Залу Карлі був вражаючий — краєвид був порівнянний із захоплюючим дух собором.
Я витер краплі поту, що стікали по чолу, і кинув погляд у вікно.
Громовий Птах розмахував крилами в демонстрації переважної сили. Він повільно наближався до мого місця, супроводжуваний Люсі та Прикликателькою Вірою.
Незабаром вони зруйнують дах верхнього поверху й увійдуть. На щастя, вони не стануть спеціально шукати сліди вбитих мною Блискавичних Гарпій.
Я бився обережно, бо не хотів, щоб вони знайшли будь-які сліди магії поза Залом Карлі.
— Едене.
Коли перед мною зібралася світло-коричнева мана, вона набула форми Едена — мого маленького голема-фамільяра.
[Кюуу!]
— Втікай.
[Кюу…?]
Прикликателька Віра могла за бажанням вкрасти фамільяра противника. Але я міг уникнути катастрофи втрати Едена, позбувшись його заздалегідь.
Еден нахилив голову в подиві, мабуть, не розуміючи моїх намірів. Після того, як я поспішно наказав йому покинути Зал Карлі, Еден здивовано кивнув і пішов геть.
Ця проста дія гарантувала, що Віра не зможе вкрасти мого фаміліара — долю, що спіткала багатьох, хто не знав цього трюку.
Тепер мені залишалося лише сховатися згідно з планом.
Тук, тук, тук─
На щастя, я знав ідеальне місце для схованки. Я почав стукати в кілька місць за стінами вівтаря.
У ❰Лицар-Маг Мерхен❱ після завершення Підкорення Громового Птаха можна було увійти до секретного місця в Залі Карлі. Мій план полягав у тому, щоб сховатися саме там.
У грі це зображалося як щось, що можна знайти, постукавши в певне місце вздовж стіни.
Я вже мав бути близько…
Тук, тук, тук─
Глух, глух.
«Тут.»
Зсередини лунав порожній звук. Я перевірив візерунок на стіні й знайшов місце ручки.
Я поклав праву руку біля ручки й слабко пропустив через неї свою ману.
Тоді вона повільно вбирала ману з моєї руки всередину стіни. Відчуття було ніби стояти на березі спокійного озера.
І ось так я опинився всередині стіни.
Перше, що я помітив у внутрішній кімнаті, — світні камені вздовж стін, що випромінювали слабке світло.
Мій погляд одразу прикував тісний і занедбаний кабінет. Він був заповнений книжковими полицями, заваленими книгами. Тісний, задушливий простір.
У дальньому кінці кімнати стояв маленький стіл, на якому лежала запилена книга.
Нічого особливого — просто книга з сетингу ❰Лицар-Маг Мерхен❱. Вона містила підказки щодо Архімагів кожного елемента. Читати було нічого. Та й часу в мене не було.
[Виявлено демона поблизу.]
Хуіііііііііііі─
Активувалося [Виявлення Демонів]. Прикликателька Віра була поруч.
Я відчув потужну ауру за стіною.
[Віра Прикликателька] Рів: 125
Раса: Демон
Елементи: Темрява, Блискавка
Небезпека: Висока
Психологія: [Радіє від думки, що отримала найсильнішого фамільяра.]
Я притулив вухо до стіни, щоб зрозуміти ситуацію.
─────Квааааанг──!!
Я почув, як обвалилась стеля. Зовнішні стіни й стеля були розбиті, щоб вмістити гігантське тіло Громового Птаха.
На цей момент уже мала бути сформована група підкорення Громового Птаха з Іаном Фейртейлом — володарем елемента світла, здатним завдати нищівного удару Громовому Птаху, — і найсильнішою силою Академії Мерхен Дороті Хартновою в центрі.
Для довідки, групу підкорення Громового Птаха було нелегко створити. Головна причина — протистояння табору «Зачекаємо адміністрацію академії» й табору «Перейдемо в наступ».
У результаті першокурсники виступили вперед у боротьбі — сцена прямо як із шонен-манґи, — і так сформувалася команда підкорення Громового Птаха. Я пам'ятаю, як мене охопило хвилювання, коли я дивився цю сцену.
«Якщо є змінна, то це відмінники.»
Спочатку було нормально, що відмінники складали підсумкову оцінку семестру до появи Громового Птаха.
Наприклад, у ❰Лицар-Маг Мерхен❱. Після того, як Кая отримала свою 3-тю Картку Фелла, вона відчула сприйняття мани, що дозволило їй легко знайти 2 інші Карти Фелла.
Оскільки вона склала іспит так, то не відіграла великої ролі в підкоренні Громового Птаха. Те саме стосувалося інших студентів класу A і відмінників класу B.
Але цього разу все було інакше.
Через буйство Люсі та те, що я був у центрі запеклої битви, студенти класу A й найкращі відмінники класу B не змогли скласти іспит до появи Громового Птаха.
Це був факт, який можна було вивести з таблиці результатів під час підйому схилом.
У результаті дуже ймовірно, що вони були організовані як повномасштабна група підкорення. Це тому, що поранені студенти приєдналися до групи після лікування чарівниками в укритті. Але брали участь лише ті, хто сам бажав.
Принаймні Кая й Лізетта з класу A брали участь безумовно. У Каї було почуття справедливості захищати людей, а Лізетта мала хоробре бажання битися з Блискавичними Гарпіями та Громовим Птахом.
«Можна сказати, що це вигідна змінна для мене.»
Можна сказати, що стабільність групи підкорення трохи зросла. Підтримка помічників буде ще сильнішою, ніж в оригінальному сценарії.
Завдання групи підкорення Громового Птаха було простим. Перемогти Блискавичних Гарпій і увірватися до Залу Карлі.
Коли з'явився Громовий Птах, Дороті зосередилася на захисті людей, а Іан — на ударі Громового Птаха мечем, огорнутим заклинанням світла.
Нарешті, піти до Залу Карлі й перемогти Віру Прикликательку. Після цього місія завершиться.
Вони сперечалися між собою й казали, що план абсурдний. У той момент Матео вигукнув: «Іншого шляху немає…», і я бачив, як рішучість студентів зростала, коли вони по черзі вимовляли свої репліки. Це теж одна з моїх улюблених сцен.
Звісно, лише основні лінії плану були легкі для розуміння, але група підкорення все одно рухалася систематично, заздалегідь визначивши формацію й маршрут. Вони мали співпрацювати, щоб вчасно реалізувати стратегію й мінімізувати втрати.
«Дороті там теж, тож не смій безрозсудно кидатися й втрачати свідомість, Іане.»
Я швидко позбудуся цієї божевільної й покінчу з ситуацією.
…Треба починати готуватися.
Я дістав із магічної сумки «Магічний Плащ Маскування – Берсерк» і почав його надягати. На випадок, якщо моя особа може бути розкрита.
[Кяхуууууууууууу!!]
На верхньому поверсі Залу Карлі, за стіною, де ховався Ісаак. Хоч небо й не було видно через бар'єр Громового Птаха, вечір був похмурим.
Віра Прикликателька — триметровий демон із сірою шкірою — кружляла на місці з розведеними в сторони руками. Незважаючи на недбалість сукні, її рухи нагадували актрису на сцені.
[Ах, найкращий, найкращий, ах~. Отримати найкращого Фамільяра в свої руки — мені, Вірі Прикликательці, дуже пощастило. Ааа, такий милий, милий, милий!!!!!
Стеля й одна з зовнішніх стін були розбиті навпіл, коли гігантське тіло Громового Птаха заповнило верхній поверх Залу Карлі.
Віра кричала з ніжністю, гладячи Галію. Її очі були налиті кров'ю з випираючими венами, голос хрипкий, з рота бризкала кров.
[Кяааааа, такий милий, милий! Мій фамільяр такий милий, я збожеволію…]
Потім Віра Прикликателька почухала своє скуйовджене коричневе волосся, як собака, і вдарила по рогу на лобі.
Вона дряпала й терла щоку Громового Птаха нігтями й долонями, вкритими подряпаною шкірою й кров'ю.
Мана темряви, що текла тілом Громового Птаха Галії, робила його нездатним чинити опір — воно лише тремтіло. Абсолютна магія домінування Віри над фаміліарами була настільки потужною, що навіть могутній Громовий Птах не міг опиратися.
[Цей чорний птах належить мені, Вірі. Мій новий синочок~. Таке марнотратство для когось на кшталт тебе, аххх~]
Віра Прикликателька наспівувала власну імпровізовану пісню, дивлячись вгору на оригінальну господиню Громового Птаха Галії, що левітувала над вівтарем.
Студентка з рожево-золотим волоссям була скута в стоячому положенні всередині потужного блискавичного щита з мани Громового Птаха — наче лялька-опудало.
Вона не могла рухатися. Вся її мана була висмоктана Громовим Птахом, усі сили покинули тіло.
Вона навіть не мала сили нормально відкрити очі й висіла безвольно, як труп.
[Марнотратствооооооо!!!!!!!]
Віра Прикликателька закричала, стиснувши кулаки, потім оголила гострі зуби й захихикала.
[Хехехехехехехе!!! Ой ні, люди вже йдуть! Вони йдуть рятувати тебе! Йдуть рятувати, рятувати, рятувати тебе! Але що вони можуть зробити? Мій фамільяр, мій чорний птах, уб'є всіх твоїх друзів, кііііікккк!]
Усередині блискавичного щита з рота Люсі не вийшло жодної відповіді. Вона дрейфувала на межі свідомості й реальності.
[Ага, ось вони, ось вони—!!]
Віра Прикликателька закричала, виглядаючи у вікно.
Група підкорення мчала до Залу Карлі, огорнута напівпрозорим захисним щитом із барвистого зоряного світла — це були професори, наглядачі й студенти в шкільній формі.
Вони вже почали підніматися схилом до Залу Карлі.
[Прийшли, прийшли!! Навіть Дитя Світла! Вони вже самі марширують до підземного світу!!]
Віра, яка маніякально реготала, розбризкуючи кров, раптом зупинилася й глянула на Громового Птаха Галію. Атмосфера змінилася, ніби в неї раптово змінився настрій.
Талія Віри вигнулася гротескно вбік, і тоді вона урочисто наказала.
[Убийте їх усіх.]
Раптом мана темряви, що огортала Громового Птаха, стала ще густішою.
Громовий Птах закричав від агонії й спалахнув червоними очима. Він розправив величезні крила й злетів над уже зруйнованою стелею.
──────── [────Кіяааааааааа─────!!!!!]
Буууум бууум бууум бууум─────!!!
Блискавичний бар'єр відгукнувся на рев Громового Птаха. Одним помахом крил загрозливі фіолетові блискавки вдарили в кількох напрямках.
Група підкорення Громового Птаха зупинилася й застигла від виду його грізної присутності. У повітрі оселилася вбивча напруга.
Зі спалахом блискавки Громовий Птах опинився перед групою підкорення.
Битва почалася.
[Хехехехехе! Ой, усі помруть, помруть, помруть, помруть!]
Віра Прикликателька сміялася збудженим голосом, розвела руки в сторони й знову почала кружляти.
[Ой ви, дурні створіння, ви зробили дурний вибір, намагаючись врятувати цю потворну жінку! Кіяаааааааа!]
「Морозний Вибух (Елемент Льоду, ★5)»
Квааааааа─────!!
Поки Віра Прикликателька несамовито кричала, вона відчула небезпеку зі спини й швидко відкинула тіло вбік.
Але її ліва рука вже була повністю відірвана коротким вибухом льоду.
Замерзла рука завдала їй нестерпного болю, змусивши видати пронизливий крик.
「Крижана Стіна (Елемент Льоду, ★4)»
Одночасно [Крижана Стіна] накрила розбиту зовнішню стіну.
Віра інстинктивно відчула небезпеку, швидко зігнула коліна й зі неймовірною швидкістю перестрибнула через розбиту зовнішню стіну.
Ще до того, як [Крижана Стіна] повністю сформувалася, вона ледь приземлилася на даху будівлі.
[Овааааа…!! Хто ти таааакий?!!]
Льодова маса від [Морозного Вибуху] та [Крижана Стіна], що не встигла замкнути Віру, перетворилися на світло-блакитний порошок, що розсіявся й зник.
Перед очима Віри з'явився монстр, що стояв перед вівтарем. Він мав неохайний вигляд: темно-синій капюшон щільно натягнутий на голову. Гострі зуби, щільно набиті в роті, були загрозливішими за зуби будь-якого звіра, а шкіра — чорна, як чорнило.
Над вівтарем була студентка з рожево-золотим волоссям, захищена блискавичним щитом. Монстр стояв спиною до вівтаря й глипав на Віру Прикликательку, ніби захищаючи студентку.
「Холодне Розходження (Елемент Льоду, ★1)»
Чорний монстр випромінював бліду холодну ауру з усього тіла.
Його великі круглі червоні очі горіли вбивчим наміром.
────────── [Гахахахахахаха!!!]
Рев монстра струснув Зал Карлі.
Магічний Плащ Маскування – Берсерк. Для інших він виглядав і звучав саме так, незалежно від волі того, хто його носив.
Важка мана текла, як вітер, і торкалася шкіри Віри.
Коли Віра зрозуміла, що відбувається, вона закрила свій гучний рот.
Мана, яку вона відчула від нього, перевершувала її власну.
[Хмм.]
Віра посміхнулася. Їй спало на думку щось цікаве.
Чееееенг─────!!
Кувааааааа─────!!
──────── [Кіііааааааа!!!]
Багатобарвний промінь зоряного світла пронизав плече Громового Птаха. Світло створювало гравітаційну силу на частинах, яких торкалося, відриваючи плоть і витягаючи кістки, а потім відштовхувальну силу, що розтрощувала плече Громового Птаха.
Сила магії зоряного світла немилосердно розривала противника нерегулярною фізичною силою.
Громовий Птах закричав і випустив шквал блискавок. Фіолетове магічне коло, викарбуване в небі, обрушило незліченні удари блискавок на групу підкорення.
Це була широка атака, що могла завдати смертельних травм навіть від легкого дотику.
Наглядачка Дороті Хартнова поспіхом розгорнула Зоряний Щит, щоб захистити групу підкорення. Щойно блискавка Громового Птаха торкалася щита, вона спотворювалася й нейтралізувалася.
— Ах, ця електрична курка!
Дороті була роздратована своєю нездатністю запустити потужну атаку по Громовому Птаху. Вона могла б використовувати високопотужні заклинання на повну, якби в бар'єрі нікого не було, але тепер їй доводилося в першу чергу захищати.
Зрештою, Дороті не мала вибору, окрім як швидко використовувати Зоряний Щит для захисту групи підкорення.
Група підкорення Громового Птаха вела запеклу битву проти Громового Птаха Галії.
Їхня мета — «перемогти, зберігши життя всіх».
Вони могли ставити таку абсурдну мету навіть проти 8-зіркового магічного звіра, бо було дві істоти, здатні завдавати ефективної шкоди Громовому Птаху, і одна з них могла створювати потужний Зоряний Щит.
Однак.
— Коли він знову знепритомнів?! Хтось розбудіть його!
— Іааане!!
Емі Холловей, чарівниця-зцілювачка групи підкорення, відчайдушно закричала.
Іан Фейртейл — ключова сила, здатна використовувати магію світла, що протидіє Громовому Птаху.
У якийсь момент він знепритомнів, спершись спиною на купу уламків.