Глава 345.
Об’явлення. (Часть 1)
Після того як Дуаньму Юані переодяглася в одяг Лу Шена, вони пройшли у невеличкий кабінет, куди Лу Шан мало погоди приніс трохи їжі та чаю.
За їжею вони розмовляли.
- Яке щастя, що я тебе зустріла. Чесно кажучи, я сумнівалася в тому, що виживу, - сказала Дуаньму Юань, роблячи ковток фруктового чаю і дозволяючи теплої рідини заспокоїти горло.
- Я не буду питати, що сталося. Що далі? - Поглянув на неї Лу Шен.
- Я повинна тобі диявольське золото. Не сумнівайся, я все поверну. Єдина проблема - матриця в моїй голові. Я не знаю, як її позбутися. Вони витягнули частину мого мозку і замінили її матрикою. Якщо ти прибереш голку управління розумом, моє життя може обитися, - спокійно сказала Дуаньму Юань.
- Ти, здається, зовсім не хвилюєшся, - здивувався Лу Шен.
- А чому я повинна хвилюватися? Ти один з найкращих людей, до кого могла потрапити голка. Судячи з того, що я про тебе знаю, ти не схожий на тих хто використовує інших для своїх цілей, тим більше, коли вони потрапили в біду - Дуаньму Юані посміхнулася.
- У цьому ти права, - кивнув Лу Шен.
- Тому я не нікуди від тебе йти не збираюся. Я залишуся з тобою, Дуаньму Юань була дуже прямолінійною.
Але жоден з них не сказав правди. Не мало значення, які відносини зв'язували Дуанму Юань і Лу Шена - через контролюючу свідомість голки вона могла покладатися тільки на нього.
Контролююча розум голка була чимось на зразок контрольованого пристрою, але це також був спосіб захистити її.
- До речі, чому ти раптом прийшов у Велику Інь? - запитала Дуаньму Юань. Вони постійно воюють проти світу Диявола. Тут небезпечно. В порівнянні з Великою Сун, це зовсім інший рівень. Навіть мій батько не хоче втручатися в те, що відбувається тут.
- Твій батько?
- У Великій Сун багато знають його, як Короля Лежаних Лісс, - коли Дуаньму Юань вимовила це ім'я, її погляд став холодним. Ніби вона говорила про абсолютно неприємну їй людину.
- Я чув про нього... - Лу Шен не очікував, що Дуаньму Юань буде дочкою короля Ледяних Ліс.
- У нього в цілому триста шістдесят п'ять дочок. Я лише одна з багатьох. Тому його ім'я для мене просто звук, тому можеш не боятися зачепити мої почуття.
- Добре. Причина, чому я прийшов у Велику Інь - знайти спосіб покращити себе і уникнути трагедії, що вибухнула в Великій Суні диявольської катастрофи. Ситуація там не дуже хороша. Велика Інь в цьому вигідно відрізняється, - чесно відповів Лу Шен.
- Добре, я зрозуміла. Я не дуже багато знаю про цю імперію, але в мене є сестри і брати, які тут раніше бували. Ти маєш бути обережним. Тут все набагато складніше, ніж ти думаєш - Дуаньму Юань нахмурилася. - Майстер Орузія зазвичай не показують своїх облич, так що всі лідери головних сект - божественні Лорди.
- Не хвилюйся, я знаю, що роблю. - Лу Шен посміхнувся.
- Не будь... надто безтурботним. Якщо ти недостатньо сильний, краще піти в підпілля і вийти тільки після прориву. Це не соромно, - Дуаньму Юань думала, що Лу Шен все ще був звичайним культиватором, можливо майже досягнувши області Змеї. Вона чула про нього, коли була на Півночі, і знала, що він досяг рівня шостої Грані, але у Великій Інь такий рівень мало значив.
- Я розумію. - Лу Шен кивнув. - Моя сім'я і слуги все ще в дорозі. Незабаром мене переведуть до головної секти, тому мені потрібен тут спостерігач. Ты...
- Я зроблю все, що в моїх силах. Залишиш мені список людей, які я повинна чекати - перервала його Дуаньму Юань.
- Не хвилюйся, Лу Шен посміхнувся. - Тут ніхто не заподіє тобі зла.
Він так і не запитав, як Дуаньму Юані потрапила в таку ситуацію. Оскільки вона повністю залежала від нього, він вирішив залишити минуле.
- Я... Я розумію. Я буду намагатися з усіх сил, щоб відновити хоча б частково свою силу - Дуаньму Юані кивнула.
На відміну від Жан’ян Цзюлі, вона була осінньою принцесою, відомої трьома тисячами наложниць. Навіть після того, як вона втратила все, її розум і особистість не втратили. На жаль, вона втратила свою силу. Але і це було тимчасове явище. З її досвідом відновлення не стане проблемою.
- Яке твоє теперішнє становище у Великій Сун? - запитав Лу Шен.
- У мене залишилися деякі зв'язки і якщо знадобиться, я зможу зібрати досить грандіозну силу, але тут я ні на що не можу вплинути. Коли б Дуанму Юань розчарувалася, то вирішила грати роль слуги.
- Нічого страшного, цього і слід було очікувати, - похитав головою Лу Шен. - Гаразд, будемо діяти за обставинами. У кабінеті є багато книжок з корисною інформацією. Ти розумієш мову Великої Інь?
- Так, нас йому навчали, - згадавши про своє навчання, Дуаньму Юань почервоніла. Під час навчання з ними поводилися не як з людьми, а як із інструментом для задоволення бажань свого господаря. Якщо Лу Шен колись запросить їй зробити щось з того, чого її вчили...
Вона намагалася викинути ці думки з голови. Гордість, самоповагу і гідність... Усе це було зруйноване під час навчання.
Її життя тепер залежав від Лу Шена. Вона не могла думати про те, як це станеться.
Хоча вона знала, що Лу Шен не зробить нічого подібного, але...
- Гаразд, я збираюся культивувати. Після того, як ознайомишся з інформацією, виходь на вулицю і звикай до навколишнього середовища. Це мій знак, - Лу Шен кинув їй жетон прямого учня. - Візьми його і попроси нашого сусіда, старійшину Чжен Шілуна, допомогти тобі отримати піктограму слуги.
- Поняла. Іди і культивуй з миром, господарю. Я про все подбаю, - Дуаньму Юань кивнула.
Добре, - Лу Шен зрозумів чому вона почала по-іншому до нього звертатися. Це означало, що їхні стосунки з друзями і слугами змінилися. Краще відразу перейти до такої звички, ніж намагатися звикнути до неї пізніше.
- Якщо я зроблю якусь помилку, не хочу, щоб господар шкодував мене або щадив мені. Незалежно від того, яким буде покарання, я його прийму - опустивши голову, Дуаньму Юань покірно поклонилася.
- Не сумнівайся, Лу Шен кивнув.
Дуаньму Юань, пообідаючи, прибрала зі столу. Потім обійшла будинок і подвір’я, знайомлячись з узбережю.
Лу Шен, дав їй трохи золота і пішов у медитаційні кімнати. Зачинивши двері, почав входити в таємну зону.
Входячи в неї з одного місця і отримавши дозвіл від відлюдників, можна було заходити туди. Можна було зв’язатися з відлюдником, подумки вимовивши його ім'я використовуючи свою правдиву Ци. Як тільки пов’язаний чоловік відповідав, таємна зона відіслала його безпосередньо до нього.
Після повторення імені вчителя в п'ятнадцятий раз, він, нарешті, відчув якісь зміни у повітрі. Спочатку це було схоже на хвилі пузирів. Потім він раптово почав збільшуватися в розмірах, стаючи все сильніше і міцніше.
Його тіло почало втрачати ясність, стаючи прозорим.
***
- Пшш... - зір Лу Шена на мить затуманився, після чого все навколо змінилося. Він повернувся в наповнений туманом густий ліс.
- Ти запізнився, - пролунав за спиною холодний жіночий голос.
- Вибачте, вчитель, нещодавно дещо ... - Лу Шен обернувся. Але він не встиг домовитись, як побачив у його голові чорний спис.
Лу Шен поспішно почав оточувати себе правдою Ці. Сила рівна рівня області Змеї виринала назовні, готова блокувати атаку.
Але коли спис наблизився, він відчув щось дивне. Сила списа була набагато вища за його теперішній рівень. Це була вершина сьомої межі території Змії!
- Бум!
Лу Шен ледве встиг підняти руки, коли його вдарило списом. Він відлетів назад. Зумів стояти на ногах, тільки перекурившись в повітрі більше десятка разів.
- Вчитель? - Ахнув він, подивившись в небо.
Цянь Ду ширяла в повітрі. Жінка, одягнувшись у чорні обладунки, крутила зброю і тримала її в руках, раптово мітнула його вперед.
- Шшш... - З неба, прямо на не встигшого ухилитися Лу Шена, впав чорний півмісяць.
- У гонитві за сонцем! - витягнувши з піхви меч, Лу Шен намагався заблокувати удар відпрацьованим до автоматизму прийомом. Він вклав в нього всю свою справжню Ци.
- Дзинь! - півмісяць точно вдарив по клинку, і той з гуркотом вибухнув. Лу Шен захитався, закашлювався, але перш ніж він встиг прийти в себе, Цянь Ду прийшла позаду нього.
- Небесний Молот, - чорно-фіолетова долоня вдарила Лу Шена в спину.
- Пуф!
Вираз обличчя Лу Шена змінився. Цянь Ду збільшила силу. Наступний удар був на рівні Землі! Вона зовсім не стримувалася.
Лу Шен більше не думав. Він знав, що якщо він і далі приховуватиме свою силу, помре.
Плюнувши на все, він активував восьмий головний шлях Диявола. Йому варто було перейти до Екстремального режиму Інь, як його тіло покрила чорна луска.
За винятком луски, в Екстремальному режимі Інь він виглядав як звичайна людина. Але сила його значно зросла. Тепер він був на верхніх рівнях території Змії.
Перейнявши долоню Цянь Ду, він поспішно запитав:
- Учителю, що ви робите?
- Умри! - вираз обличчя Цянь Ду залишився холодним. Відлучившись, вона вдарила Лу Шена в шию.
- Бум! - між ними вибухнув куля білого диму. Лу Шен відлетів, наче куля, створюючи десятки дерев, перш ніж зміг втриматися і приземлитися.
- Вчитель? - Лу Шан був одночасно шокований і злий. Піднявши голову, він побачив, що перед ним нікого немає.
- Чорний Лотос, сто сімдесят перший крок.
Лу Шен здригнувся. Подивився на небо.
На нього з страшною швидкістю ніс величезний предмет. Це була його наставка, яка тримала в руці 20 - метровий спис.
Всього лише за кілька кроків Цянь Ду збільшила свою силу до Майстра Божественного Орузию! Вона намагається його вбити?
Усе волосся на тілі приголомшеного і розлюченого чоловіка встали дибки.
- БУМО! Величезний спис знищив пристойну ділянку лісу, проробив у ньому довгу борозню. Велика кількість тирсів і бруду здійнялася в повітря.
Лу Шен повністю змінив своє життя на той час.
Він блокував спис однією рукою. Його тіло було вкрите чорною лускою, а на голові виросли роги. Тепер він був майже п’ятиметровим ростом. Позаду розгойдувався великий, смертоносний хвіст. Він перейшов у своє третє тіло.
Чесно кажучи, це була його справжня форма. Екстремальний режим Інь і Режим істинної Ці були всього лише маскування.
Він змусив свої м’язи та кістки змінюватися, зтиснувши їх у відповідну форму. Обидві ці маскування були наче йому валяли. Він не міг використати свою справжню силу.
Але тепер все було по-іншому.
Без будь-якої диявольської сутності, зжиченою Ци або восьмиголового диявольського шляху, його тіло було на рівні Короля Диявола чи Майстра божественного Орузія.