01
Тан Янь хотів застрелити зайця, але раптом з кущів пролунав чоловічий крик.
Тан Янь злякався і побіг перевірити, що сталося.
На землі лежав молодий мечник, одягнений у одяг західного регіону, з стрілою, що стирчала з його тіла.
Тан Янь:
— Як ти?
Мечник із західного регіону:
— Я помираю.
Нічого не сказавши у відповідь, Тан Янь почав перевіряти його тіло. Стріла влучила в руку чоловіка, але травми, яка б могла зашкоджувати життю, не було.
Мечник із західного регіону моргнув і сказав:
— Твоя стріла отруєна.
Тан Янь нахмурився:
— Ні.
Мечник із західного регіону закотив очі:
— Але мені паморочиться в голові, і моє серце ось-ось зупиниться.
Тан Янь грізно подивився на нього:
— ...
Мечник із західного регіону заплющив очі і прикинувся мертвим.
Тан Янь зітхнув:
— Тоді рушаймо зі мною до клану Тан, щоб вилікувати свої рани.
Мечник із західного регіону зберігав безсоромне мовчання:
— ...
Тан Янь:
— Ти занадто великий. Я не зможу тебе понести.
Мечник із західного регіону підхопився і поплескав себе по сідницях, його красиві очі вигнулися, наче у кішки, яка успішно вкрала рибу:
— Гаразд, ходімо.
02
Мечника із західного регіону звали Лу Цін.
Травми на його тілі швидко загоїлися і незабаром не впливали на його звичайну діяльність.
Побачивши, що поранення Лу Ціна майже загоїлися, Тан Янь хотів його прогнати.
Але Лу Цін жалісно обійняв спинку ліжка:
— Я не піду.
Тан Янь посміхнувся:
— Чого ти ще хочеш?
Лу Цін:
— Я все ще відчуваю трохи незручності у тілі.
Тан Янь підняв кулак:
— Вір чи не вір, але я можу зробити так, що ти дійсно почуватимешся незручно.
Лу Цін:
— Мені нікуди йти. Якщо ти дозволиш мені залишитися, я зроблю для тебе все, що завгодно.
Тан Янь зітхнув і пом'якшав.
03
Відтоді у Тан Яня з'явився високий і сильний послідовник.
Цей послідовник ретельно дбав про Тан Яня, щодня подаючи йому чай і воду. Одяг Тан Яня завжди був бездоганно чистим, кінь Тан Яня завжди був ситим і здоровим, а арбалет Тан Яня завжди був відполірований, виглядаючи як новий.
Єдиний мінус полягав у тому, що той послідовник був надзвичайно чіпкий, і, прокидаючись серед ночі, завжди біг до ліжка Тан Яня.
Тан Янь:
— Не приходь сюди серед ночі. Кожного разу, коли я прокидаюсь вночі, ти мене до смерті лякаєш.
Лу Цін відчував себе скривдженим:
— О...
Тан Янь:
— Я йду в туалет, тобі не можна за мною слідувати.
Лу Цін:
— Тоді я теж хочу в туалет.
Тан Янь:
— Можеш піти після мене.
Лу Цін:
— Добре...
Тан Янь:
— Я йду в душ, тобі не можна лежати на даху та підглядати за мною.
Лу Цін:
— Ми обоє чоловіки, то чого ж ти боїшся? Ти такий скупий.
04
Тан Янь:
— Крім того, тобі заборонено слідувати за мною, коли я вирушаю на завдання.
Лу Цін виглядав невинно:
— Я не слідував за тобою.
Тан Янь розлютився:
— Ти непомітно слідував за мною.
Лу Цін здивувався:
— Звідки ти знаєш?
Тан Янь:
— Я відчував твій запах.
Лу Цін потер носа:
— Я боявся, що ти потрапиш у небезпеку.
Тан Янь холодно відповів:
— Неможливо, я ніколи не промахуюся.
Лу Цін:
— Хто це сказав? Як ти влучив у мене, не промахнувшись?
Тан Янь схопив його за комір, нахилився до нього і закричав:
— Ти все ще прикидаєшся! Твоя травма того дня була зовсім не моєю провиною!
Лу Цін моргнув, опустив голову і поцілував Тан Яня в губи.
Тан Янь почервонів:
— Що ти коїш?
Лу Цін:
— Звідки ти знаєш, що я збрехав тобі того дня?
Тан Янь відвів очі та втупився в землю:
— ...Моя стріла зовсім не схожа на ту, що в твоїй руці.
05
Лу Цін тихо засміявся:
— Ти знав, що це підробка, але все одно привів мене до клану Тан, щоб вилікувати?
Тан Янь грізно поглянув на нього:
— Мені просто було тебе шкода!
Лу Цін засміявся і обійняв Тан Яня:
— Мені байдуже.
Тан Янь виривався:
— Негідник.
Лу Цін:
— Твій постріл, що гнався за життям, вразив мене. Ти несеш за це відповідальність.
Тан Янь:
— Ні.
Лу Цін:
— Це правда, але це трапилося не того дня.
Тан Янь:
— А коли ж тоді?
Лу Цін:
— Ти забув, що сталося рік тому, на полі бою Фусянцьов?
Тан Янь холодно скривився:
— У мене дуже хороша пам'ять, тож не думай мені брехати. Якщо я кажу, що не робив цього, значить, не робив.
Лу Цін:
— Ти дійсно це зробив.
Тан Янь:
— Куди я влучив?
Лу Цін опустив погляд та усміхнувся:
— У моє серце.
Автору є що сказати:
Брат М’яо давно планував це ~_(:3) ∠) -
Безглузда солодкість~цьом (づ 3 )づ