— Зрозумів, зрозумів!
— Таке кохання, коли я кохаю тільки тебе!
О, Боже.
З п'яним Джов М'яо так важко впоратися!
26
Після довгих зусиль мені нарешті вдалося вкласти Джов М'яо в ліжко, і як тільки моя голова торкнулася подушки, я заснув.
Коли я прокинувся, Джов М'яо вже не було в гуртожитку.
Після того, як я вмився, він повернувся зі сніданком у руках.
Він поставив сніданок на мій стіл.
Перш ніж я встиг щось сказати, він промовив:
— Дякую за минулу ніч.
Я:
— ...
Отже, він все пам'ятає.
Неважливо. В будь-якому випадку це не мені має бути соромно.
Бай Мао справді занадто одержимий плітками.
Перше, що він зробив, коли прокинувся, це подзвонив мені.
— Боже мій, я чув, що Юе Йов Йов вчора напоїла Джов М'яо, зізналася йому і отримала пряму відмову!
Я вимкнув звук, подивився на Джов М'яо, який їв, а потім вдягнув навушники.
— Юе Йов Йов навіть тебе втягнула у це! Я справді вражений. Як можна бути такою безсоромною?
Я відповів простим «мг», щоб показати, що слухаю.
Тоді Бай Мао запитав:
— Отже, що сталося між тобою і Джов М'яо вчора?
Відтоді, як він дізнався, що Джов М'яо залицяється до мене, Бай Мао з ентузіазмом почав грати в сваху.
Я туманно відповів:
— Нічого такого.
Бай Мао у відповідь видав «Он як», але не став тиснути далі. Поспілкувавшись ще трохи, ми домовилися зустрітися після обіду.
Поклавши слухавку, я мимоволі згадав вчорашні події.
Моє обличчя знову почало нагріватися.
Я поплескав себе по щоках і заспокійливо подумав: «Люди живуть своїм життям і цінувати красу – це нормально, якщо ти не святий.»
27
Я купив трохи одягу, а коли повернувся, вже стемніло.
Проходячи повз баскетбольний майданчик, Бай Мао зазирнув туди і сказав:
— Здається, там Джов М'яо!
Щойно він це сказав, я почув свист.
Коли я обернувся, м'яч влучив мені прямо в лоб, і я спіткнувся і впав.
М'яч вдарився об землю і двічі відскочив.
Це був баскетбольний м'яч.
— Шень Мо! – закричав Бай Мао, поспішаючи допомогти мені. — З тобою все гаразд?
У мене запаморочилось в голові.
Голос Бай Мао різко сказав:
— Нам треба якнайшвидше потрапити до лікарні!
Він допоміг мені піднятися, і, зробивши лише кілька кроків, ми почули, як хтось біжить до нас.
Наступної миті мої ноги відірвалися від землі, і мене понесли.
Одна рука підтримувала мою голову, а інша м'яко лежала під стегнами.
Пахло шампунем Джов М'яо.
Джов М'яо був сильним і високим. Він не тримав мене на руках, як принцесу. Натомість він однією рукою тримав мої стегна та талію, а іншою підтримував спину.
Після довгої подорожі Джов М'яо доставив мене в лікарню.
Зробивши кілька тестів, підтвердилося, що у мене був легкий струс мозку.
Комп'ютерна томографія не виявила серйозних проблем, але лікар порадив мені відпочити в ліжку кілька днів і попросив залишатися на ніч для спостереження.
У лікарняній палаті.
Бай Мао не втримався і вилаявся:
— Яка ж Юе Йов Йов ідіотка! Вона серйозно додумалась вдарити когось баскетбольним м'ячем?! Ми повинні повідомити про це!
Запаморочення в поєднанні з нудотою позбавили мене бажання говорити, тому я просто кивнув на знак згоди.
Бай Мао взяв свій телефон і вийшов.
У кімнаті залишились тільки я і Джов М'яо.
Вираз його обличчя був суворим, з відтінком похмурості.
А спина була просякнута потом.
Помітивши мій погляд, він підійшов до мого ліжка.
— Тобі незручно? Поспи трохи. Я побуду з тобою.
Я двічі моргнув, потім мирно заплющив очі і заснув.
28
Наступного дня, вийшовши з лікарні з пов'язкою на голові, я попрямував до поліцейського відділку.
На баскетбольному майданчику були розміщені камери спостереження, і з першого погляду стало зрозуміло, що кидок було зроблено навмисно.
Юе Йов Йов намагалася сперечатися, але врешті-решт зізналася.
За посередництва поліції Юе Йов Йов вибачилася, виплатила компенсацію, а школа винесла їй попередження.
Я думав, що на цьому все закінчилося, але щойно ми вийшли з поліцейської дільниці, Юе Йов Йов знову влаштувала скандал.
Вона підійшла до Джов М'яо з жалюгідним виглядом і сказала:
— Мені шкода.
Джов М'яо подивився на неї і відповів:
— Людина, перед якою ти маєш вибачатися, це не я.
Юе Йов Йов надулася і не рухалася.
Мені було байдуже до її вибачень, і я подав знак Джов М'яо, щоб він пішов зі мною.
Хто б міг подумати, що вона втратить розум і кинеться до мене, вказуючи на мене і кричачи:
— Це все твоя вина, шльондро! Ти спокусив Джов М'яо! Якби не це, я б тебе не вдарила.
Я: ...Це ж у мене струс мозку, то чому здається, що це у неї пошкоджений мозок?
Раптом моє зап'ястя стало теплим. Джов М'яо схопив мене за руку і став переді мною, його голос був сповнений гніву:
— Слідкуй за своїми словами.
Юе Йов Йов ще більше розлютилася:
— Джов М'яо, ти все ще захищаєш його! Якби він не спокусив тебе, тобі б не сподобалися чоловіки!
Джов М'яо зробив ще одне попередження:
— Я не хочу бити жінку, але є межа.
Юе Йов Йов, здавалося, злякалася, але все одно продовжувала говорити.
— Хіба не огидно мати потяг до чоловіків?
Я не міг не розсміятися.
— Що, тобі не подобаються чоловіки? Чи Джов М'яо не чоловік?
Юе Йов Йов витріщилася на мене.
Потім, прямо перед нею, я обхопив Джов М'яо за шию і запитав:
— Можна тебе поцілувати?
Зіниці Джов М'яо розширилися, і він на мить застиг.
Я усміхнувся, потягнув його голову вниз і міцно поцілував.
Після гучного поцілунку я запитав Джов М'яо:
— Як це – подобатися чоловікові?
Губи Джов М'яо скривилися в усмішці.
— Мені подобається, це чудово.
Обличчя Юе Йов Йов зблідло, і вона в люті втекла.
29
Я відпустив шию Джов М'яо, але він схопив мою руку і поклав її назад.
Потім він обхопив мене за талію і запитав:
— І що тепер?
Я виглядав невинним.
— Що ти маєш на увазі?
Джов М'яо насупився.
— Ти щойно поцілував мене.
— Так, і що?
Після хвилини мовчання Джов М'яо подивився на мене щенячими очима і сказав:
— Ти маєш взяти на себе відповідальність.
Я з радістю погодився.
— Гаразд.
Джов М'яо здавався трохи недовірливим.
— Справді?
Я кивнув.
— Справді.
— Тепер ти мій хлопець!
— Мг.
— Тоді видали того хлопця на ім'я Ґу Сі.
Я:
— …
30
Бай Мао був першим, хто дізнався про те, що ми з Джов М’яо зустрічаємося.
Він одразу ж подзвонив мені.
— Я так і знав!
— Знав що?
— Хе-хе, я знав, яка людина тобі подобається.
— Ти такий розумний!
— Припини мене дражнити! До речі, що сталося з тим старшим?
— Я все з ним прояснив.
— Добре, бо Джов М’яо дуже ревнував до нього.
Я був спантеличений.
— Звідки ти знаєш?
Бай Мао хіхікнув.
— Хочеш знати?
— Розкажи мені.
Моя інтуїція підказувала мені, що між цими двома є якийсь секрет.
Але перш ніж я встиг пороздумувати про це, Джов М’яо перебив мене.
Він підняв мою голову ззаду і поцілував мене.
Під час поцілунку він навіть поклав слухавку.
Лише коли я майже задихнувся, він нарешті відпустив мене.
Він потерся головою об моє вухо і сказав:
— Давай просто ігнорувати його?
Ці двоє точно щось від мене приховують.