1
Ця зима була особливо холодною.
Проте, на відміну від попередніх років, я не надто переймався тим, як її пережити.
Досвідчена червоносмуга підв'язкова змія підказала мені хороший метод: виділяючи жіночі феромони, я можу привабити багато самців і тим самим зігрітися!
Проте, блукаючи лісом три дні, я так і не привабив жодної змії.
Коли я вже зовсім впав у відчай, я несподівано зустрів величезну змію.
Ця змія була повністю чорною, з товстим тілом, згорнутим в клубок, а її гладка луска виблискувала металевим блиском. Очевидно, це була королівська кобра*, яка харчувалася собі подібними.
*
У моїй голові пролунав тривожний дзвіночок.
Майже миттєво мені захотілося розвернутися і втекти.
Але було пізно. Королівська кобра рухалася швидше і вже обернулася, її очі втупилися в мене.
Я так злякався, що все моє тіло закам'яніло. Майже інстинктивно я перевернувся і висолопив язика, прикидаючись мертвим.
До моїх вух долинув шелест листя. Страхітлива королівська кобра наближалася до мене.
Моє тіло ще більше напружилося, поки я молився, щоб цей трюк спрацював. Раптом я почув чоловічий голос з нотками сміху.
— Рожевий свиноносий полоз*? Яка рідкість.
*
2
Теплі руки підняли мене вгору.
Королівська кобра зникла, а на її місці з'явився молодий чоловік.
Я відчув на ньому запах королівської кобри. Він був демоном-змієм, який прийняв людську подобу.
— Припини прикидатися мертвим, я не маю наміру заподіяти тобі шкоду.
Я залишався нерухомим, але він почав гладити мене по голові своєю рукою.
Вона була такою теплою.
Я не втримався і притулився до його руки, обхопивши її всім тілом.
Він не мав наміру завдати мені болю протягом усього процесу, тож я поступово почав розслаблятися.
Оскільки спочатку я хотів привернути увагу змій, щоб зігрітися, а він був таким теплим, то чому б не залишитися з ним?
— Ця зима надто холодна. Можна я притиснуся до тебе?
Я тихенько випустив феромони, які сигналізували про залицяння самки, і подивився на нього сяючими очима, сповненими очікування.
— Знаєш, як це називається у людей? – У його голосі пролунали дражливі нотки, і він відповів на своє ж питання: — Це називається дружина. Ти чіпляєшся до мене, бо хочеш стати моєю дружиною?
Я був дуже зайнятий, поглинаючи тепло його руки, тож охоче погодився.
— Так, так, я хочу бути твоєю дружиною.
3
Так тепло.
Я позіхнув, висунув голову з-під одіяла і оглянув нове помешкання.
Ми, змії, всі холоднокровні тварини. Щоб витримати сильний холод і зменшити витрати енергії, ми зазвичай в цей час впадаємо в сплячку. Однак зараз я зміг прокинутися лише після короткого сну.
Це був перший раз, коли я спав у такому теплому гніздечку.
Я був настільки зворушений, що мої очі наповнилися слізьми.
Лу Сюань така добра змія.
Кілька тижнів тому він поселив мене в своєму домі і навіть навчив користуватися сучасними інструментами, якими зазвичай користуються люди.
Наприклад, цією білою маленькою коробочкою, яка називається пультом від кондиціонера. З ним мені більше ніколи не доведеться боятися взимку холоду.
Я вважаю, що це найвеличніший людський винахід. Якби всі змії мали такі досконалі інструменти, чи не означало б це, що нікому з нас не довелося б впадати в сплячку?
Була ще ця чорна коробочка, яка називалася мобільним телефоном. З його допомогою можна було розмовляти з Лу Сюанем, дивитися відео та грати в ігри.
Я навіть бачив Лу Сюаня по ньому. Схоже, він був дуже популярним у людському суспільстві, його фотографії та відео були скрізь. Багато людей кричали: «А-ах-х-х-х, Лу Сюаню, я хочу мати від тебе мавпячих дітей*».
*«Я хочу мати від тебе мавпячих дітей (我要和你生猴子)» – китайський інтернет-сленг, що означає «Я хочу мати від тебе дітей (我要和你生孩子)».
І хоча я не дуже розумів, чому Лу Сюань, змія, видає себе за мавпу, він справді дуже добре справлявся з цим завданням.
Я клацнув язиком і продовжив використовувати свій гнучкий хвіст, щоб постукувати по екрану телефону, повільно вводячи запити, які хотів знайти. Я зовсім недавно цьому навчився, і тепер можна було знайти відповідь на будь-яке питання.
[Як бути хорошою дружиною?]
[Що повинна робити хороша дружина?]
[Три хитрості, щоб зробити чоловіка нерозлучним з тобою.]
Я почав навчатися з великим інтересом. Лу Сюань був такий добрий до мене, тож я, звісно, мав йому віддячити.
Тієї ночі, коли Лу Сюань витягнув мене з ліжка, я почувався вкрай невинним.
Лу Сюань тільки-но прийняв душ перед сном, обгорнувшись лише рушником. Я зачепився за нього хвостом. Його шкіра була надзвичайно приємною.
Але він схопив мене за хвіст, відкинувши мою спробу притиснутися, і безпорадно запитав:
— Що ти робиш у моєму ліжку?
— Грію твоє ліжко.
Побачивши вираз шоку на обличчі Лу Сюаня, я гордо похвалився:
— Я сам знайшов це в Інтернеті. Це те, що повинна робити хороша дружина.