***
- Таким чином я трохи видужаю.
Я відкинулася на спинку стільця, обблокувалась і ніжно погладила свій живіт. Здається, що якщо по ньому трохи постукати буде розчавлюватися звук.
- Як щодо того, щоб трохи поправитися?
-А, чули? Це я сама з собою.
Вона підняла голову біля мене, нахиливши її і трохи подивившись на мене. Здавалося, в її очах запалився вогонь, коли вона дивилася на моє тіло.
-Роз вже говорили про це. Чому ти так здуріла? Твоя мати була так здивована!
Той, хто мастив ноги графіні, швидко забрав руки і трохи відсунувся назад.
-Хаха, але я ж трохи набрала? Не вірите в це?
-Не те, щоб не вірю...
Зітхнула графиня, заплющивши очі.
- Це проклятий зять.
Коли вона сказала це, то швидко прикусила нижню губу.
- Ні, мені просто боляче бачити тебе такою зіпсувалаючою через свого колишнього чоловіка.
Вау, мамуля. Мені дуже подобається, що ти називаєш його колишнім!
Графиня швидко визнала факти і прийняла дійсність.
Для найкращого зятю в імперії знадобилося менше 30 хвилин, щоб перетворитися на проклятого кастратика.
Від початку і до сьогодні граф скрипів зубами від злості.
- Ні, але він такий прекрасний вигляд. Чому він так вчинив?
Вона схопила подушку, в яку була уткнута підборіддям.
Дивлячись на її тремтячу руку, я могла помітити, наскільки вона була сердита.
- У будь-якому випадку, це ціна за його гарне обличчя!
- Не всі красуні такі. Подивися на батька.
- Він був слабкий і ребок ... Точніше, нагл і молодий, хлопчик.
Звичайно, звичайно.
- Ненавмисно виходити в світло, але краще вже швидше покінчити з тим, хто не може бути чоловіком. Зараз же покласти кінець!
Оскільки масаж мені робили напівобтяженим, і поруч не було графа, мама не приховувала й осудила мого чоловіка.
Я ж піддавала їй з сумним виразом обличчя.
Мій чоловік не те, що не міг виконувати роль чоловіка, він і на роль людини не придатний, як тут можна жити?
-Моя дочко... Він був кращим нареченим в імперії, тому я була спокійна, видаючи тебе заміж.
Графиня простягнула мені свою руку і стиснила мою. Я усміхнулася, відчуваючи тепло її пальців.
- Не хвилюйся. Все тепер позаду, а зараз у нас час медитації, чи не так?
-Верно...
Намагаючись заспокоїти її словами, я помітила, як обличчя графіні пом’якшилося.
Я подумала, як же мені пощастило, що зараз законний період, коли ми можемо жити окремо.
-У будь-якому випадку, добре, що Його Величність зробив так. Адже так?
Я кивнула, згадавши обличчя Його Величності.
Озираючись назад, здається, що він мав крила за спиною.
Ніби він ангел-рятівник. Напевно?
-Мила, ти вийдеш заміж знову?
Почувши ці слова, я замислилась і потиснула плечима.
Поки я про це не думала.
- Чи небайливо думати про це зараз? У мене ще три тижні.
-Не ще, а всього 3 тижні. Боже мій, навіть три тижні шкода.
Я теж з цим погоджувалась.
До речі, я ще особливо не думала про майбутнє.
Я просто хотіла жити щасливо, як безробітна в майбутньому.
Мені так само було цікаво, як далеко я можу зайти, будучи багатою безробітною герцогинею.
-Добре. У будь - якому разі, не думай ні про що і відпочивай. Як тобі, мабуть, було важко. Спершу твоя мама хоче, щоб ти трохи видужала.
Здається, я і правда наберу. Протягом останніх трьох днів вони постійно пропонували мені різні страви.
Схоже тому, що до цього я не могла особливо їсти протягом трьох днів. Я поклала руку на свій повний довала живіт і повільно моргнула.
Моя м’яза рука розслаблювалася і погладила живіт.
О, щастя.
Гаразд, подумаєш, наберу небагато.
Приємів їжі було близько 4-х і кожен раз, як я опинялася за обіднім столом, здавалося його ніжки не витримає обиля страв.
Я думала, що буду кататися, як куля, якщо з'їм все це. Але це не так вже й погано, якщо так подумати?
https://literna.net/uk/books/515-lyubii-chomu-ti-pro-tse-zhalkuyesh