Творці плюс до всього займалися ще й відновленням карт.
Звичайні карти рідко реставрувалися, вони могли частково втратити свої властивості від цього і вартість такого задоволення була дорогою. Але були й рідкісні карти, унікальні, які не було легко знайти на ринку. Тому, крім реставрації, їх пошкодження не було нічим іншим.
Відзивання Чень Му було неймовірно низьким. Його наставник не передав йому знань про те, як можна тренувати в собі цей досвід. Хоча він і намагався освоїти техніку з підручників, що містяться в його книгах, все це не принесло жодних результатів.
Обмірковуючи це, Чен Му дійшов висновку, що такий результат був цілком передбачуваний.
На ринку можна було зустріти тільки звичайні товари, тоді як спосіб розвитку Успірія вважався секретним для кожного Творця. Хто буде ділитися своїми таємницями з іншими за таких суворих обставин?
Технік розвитку навичок було багато і серед них були й більш популярні, ніж інші.
Кожен з п’яти відомих районів Федерації Тянью мав свою велику школу, яка спеціалізувалася на навчанні Творця карт. Але тут не було нічого спільного з Зачаровниками. Зазвичай вони отримували освіту в тих самих навчальних закладах.
У Храмі Куцзі району Фаньєси головним фактором Воспірія стала їхня віра. Лише практикуючи аскетизм, включаючи самозречення і самовдоволення, тамоші Зачарувальники могли підняти свій навик Воспірія.
П'ять великих районів, п"ять найбільших шкіл:
Район Бейлянь - Пустиний табір.
Район Шангань - Величний Дворець Кніґ.
Район Цезохе - Зоряна Палата.
Район Фаньєси — Храм мовчазних мук Кузькі.
Район Тянь Дун Лі — Льодовий острів Білосніжного Місяця.
Окрім цих шести освітніх закладів, столичним університетом об’єднаних знастей вважалися найбільш відомими та найкращими.
У Федерації Тянью було 5 престижних районів і 22 загальних. Чень Му жив у Східній Цітаделі, це було місто одного з загальних районів, де міг оселитися кожен бажаючий. Переїхати в престижний район було не так просто. Для цього він мусив мати надзвичайні навички та соціальний статус. Умови в них вважалися куди кращими, ніж у інших і для багатьох людей мета переселитися туди була мрією всього життя.
Незважаючи на короткочасне перебування і огляд визначних пам’яток, вони не були враховані.
Школа Дун Вей не входила до списку найкращих навчальних закладів країни, але там вона все одно була досить відомою. На жаль, Чен Му не мав шансу піти навіть сюди. Він робив досить поверховий метод, до того ж не мав великого таланту, тому хоч і тренувався вже 2 роки, прогрес як і раніше залишався незначним.
Але він не втрачав мужності, дотримуючись графіка своїх знань і тренувань. Для практики йому потрібно було Проводник*, щось, що завжди мало місце в його повсякденному житті, і він вибрав річ, яку не тільки знав найкраще, але й сам особисто створив - енергетична карта Першої Зірки.
У попередньому розділі я не зовсім зрозумів автора, коли він пояснював, що у всіх методів розвитку Восрія є одна загальна риса. З китайської, це можна перевести як фізичне середовище. Але, як тепер дізнаємося, це фізичне середовище може бути і окремі предмети, і якась віра. Вирішив назвати "Проводником". Хоча все ще залишається незрозумілим, читати наперьод, на жаль, немає часу, отже я познайомлюся з вами і в першу чергу можуть виникати подібні непорозуміння, але ми будемо намагатися пояснити вам усе.
Після того, як він використав вибрану карту вже стільки разів для вдосконалення Восрія, вона стала трохи по-іншому, стало більш прозорою, гладкішою і блискучою. Здавалося, вона увійшла з ним в якийсь магічний зв'язок, але не він був упевнений, як описати все це словами.
Завдяки всім його зусиллям, нехай і з таким низьким рівнем Успрія, важко, але він все ж міг створити Магічну карту Першої та Другої Зірки.
Першу зірку він запам’ятав вже давно, тому почав свої спроби.
Невдача! Помилка в візерунку. Перший блін вийшов комом.
Друга спроба також.
Третя, провал.
...
Лоб Чен Му покрилася іспанкою. Все ж, створити Магічну карту і енергетичну це дві різні речі. Він переконався в цьому ще більше.
Простіше кажучи, карта складалася з двох частин. Сам матеріал і чорнило, що на нього вносяться у схематичну структуру. Состав чорнила був дуже складним, але для Творця їх приготування було основою основ.
Але мапи не були тим самим, що малювати пензлем, для цього потрібно було використовувати силу Воспірія, щоб об'єднати матеріал і чорнило, яке ускладнило процес у декілька разів.
Зараз він вже не міг підтримувати свою Возприятливість, хоча воно і так було дуже низьким. У даний момент після всіх цих зусиль він відчував величезну розумову втому.
Його вимочувало навіть гірше, ніж від створення 25 карт, які він робив щодня.
Не помічаючи цього, Чен Му не спав за столом.
За вікном можна було побачити зоряне небо. Погода ставала все прохолоднішою, і ці небесні світила змушували людей почуватися трохи самотніми. Холодне світло від них проникло через вікно і падав на стіл, де спав молодий юнак.
Та дивна карта, що Чен Му ніяк не міг розгадати, просто купалася в цьому світлі.
У кімнаті панувала тиша, яка переривалася лише звуками хропіння.
Несподівано срібні лінії на її поверхні злегка сяяли, а чорний колір самої карти став ще глибшим.
Поступово лінії ставали все тьмяніші і темніші, аж до того, що їх вже важко було розгледіти. Павутина срібних ниток на поверхні почала змінюватися.
Хоча деякі перетинні лінії зникли, багато хто не тільки залишався на місці, тепер здавалося, вони виблискували ще більше.
Весь процес тривав близько десяти хвилин, після чого вся поверхня карти зазнала кардинальних змін. Замість ліній на чорній поверхні карти, залишилися лише незліченні срібні точки, які нагадували зоряне небо.
Коли Чен Му прокинувся, час уже 5 ранку. Його розбудила морозна свіжість, що постала в кімнату через вікно. Він протир очі і потряс головою, бажаючи відігнати від себе сонливість.
Холодне повітря, що ворушилося у його легені з глибоким вдихом, нарешті повернуло його до « ожиріння », після чого очі мірошком пробіглися по стільниці. Раптом його тіло стало мерехтіти, ніби він перейшов у статую без можливості поворухнутися.
Йому знадобилося, напевно, хвилин п'ять, щоб взяти себе в руки і перше що він зробив після цього, сильно ущипнув свою руку. Хоча він ніколи не вважав себе атеїстом, зараз йому здавалося, що він ще спить, але біль у руці довела протилежне.
Непримітність таємничої карти змінилася! Він чітко пам’ятав срібні лінії, але тепер там були лише точки. Якщо раніше він міг називати її високорівневою картою, то зараз у нього вже немає здогадок.
Те, що він зараз бачив, виходило за рамки його розуміння, і він не міг перестати п'янутися на нього як божевільний.