Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Професія - Магистр! / Маг на повну ставку

Розділ 3000

Прочитано 0% глави

Глава 3000: Як ти там ... в іншому світі?

Обличчя Чжао Юцня помрянело.

Він не хотів чути імені молодшого брата, особливо знаючи, що той помер не своєю смертю.

- Мам, тобі потрібно відпочити. Я прийду, як тільки з'явиться час - Чжао Юцень встав, поправляючи свій костюм.

- У тебе знову з'явилися термінові справи? – запитала жінка.

- Ага, ціла купа справ. Після того як по Європі почали з’являтися маги на драконах, бізнес нашої сім'ї погіршився. Тепер всі ходять тільки на драконьї аукціони, і навіть наші постійні клієнти перейшли до них, - неохоче відповів Чжао Юцянь.

- Постійні клієнти говориш ...вони завжди вели справи з твоїм батьком і мною, ми завжди разом обговорювали, а зараз, коли твого батька немає... - Жінка мовчила.

- Чому завжди так? Ти завжди поводишся так! Не важливо, що я тобі кажу, ти зводиш все до них ...мам, скільки можна згадувати? І як я взагалі в цьому випадку повинен з тобою спілкуватися? - Не витерпів син.

Жінка, яка розгнівалась у його гнівному тілі, не могла стриматись і швидко заспокоїлася.

- Тепер я тільки з тобою і можу розмовляти про них, невже ти зовсім не хочеш згадувати їх? Ми ж були такою прекрасною сім'єю... - Мати явно була розчарована.

Чжао Юцянь, і сам розуміючи, що перейшов межу, почав глибоко дихати.

- Я не це мав на увазі... просто мені важко згадувати про них, а я не хочу страждати, я хочу тільки дивитися вперед.

- Але чому мені здається, що згадки про них лише зляться тебе?

- Мамо, ні, все не так...

- Ладно, ладно. Я розумію твої почуття. Щойно я побачила того хлопця і відразу згадала твого брата... тому що в тебе ще багато справ, - спокійно відповіла жінка.

- Добре. Більше відпочивай і краще харчуйся, як тільки ти одужаєш, я заберу тебе, - сказав Чжао Юцянь.

***

Швидким кроком чоловік пішов геть, на обличчі його було замішання.

Його мати ледве не побачила його наскрізь.

Бай Шаїн весь цей час дивилася слід силіету свого сина, і очі її мимовільно сміялись.

Вона не могла зрозуміти, коли їхня сім'я встигла докотитися до такого... і навіть прекрасні венеціанські види не могли заспокоїти її душу.

Бай Шаін закрила очі в надії позбутися цього тяжкого відчуття безпорадності. Вона хотіла, щоб час прискорився.

Ніч накрила округу, а повітря відсвіжало. Жінка не хотіла заходити всередину, бо думала, що замкнений в кімнаті повітря відразу почне душити її.

Нещодавно від старого сімейного слуги вона дізналася те, що змусило її до лікарні.

Вона ніяк не могла прийняти цю новину...

Невже це і правда зробив Чжао Юцянь?

Почувався звук наближення.

Бай Шаїн не звернула на це уваги, але в наступній мить її плечі опустилися теплі навики з овечої вовни і пара молодих рук залишилась на передпліччях — жінка мимовільно розплющила очі.

Це було до болю знайоме обличчя з тією ж посмішкою, яка з'являлася на ньому в моменти обурення...

Він так любив посміхатися ...Бай Шаїн пам'ятала, що з самого дитинства на його обличчі була ця усмішка, а іноді... він сміявся як ідіот, сильно піднімаючи кутки губ.

Тому її серце завжди було люб’язним до молодшого сина, бо він з самого народження любив свою сім’ю і те, що саме вони були його батьками.

- Малюк Мань? - Бай Шаин не вірила тому, що бачили її очі.

- Я ж казав тобі, щоб ти не називала мене так після 18, - на чоловічому обличчі з'явилося збентеження.

- Навіть коли тобі буде 88, я все одно буду звати тебе так. Малюк Мань, а де твій батько? Він прийшов до тебе відвідати мене? Як ви там... в іншому світі ...никто вас не ображає? Вам все вистачає? У день помилення в Венеції я дещо спалила* для вас (ректи йде про поминальні китайські гроші, які спалюються для того, щоб сім'я « на тому світлі» ні чого не потребувала), ви отримали... ох, це ж Венеція ...таліанські дУхи, напевно, не визнають таких пожертв або, може сильно зрізували їх кількість ...нішого, наступного року я точно проведу ритуал вдома. - жіночий голос звучав як пісня. Вона говорила безупинно, ніби боялася, що не зможе висловити все, чого хотіла.

- Мамо, у мене не було можливості привести батька, - Чжао Мань Янь сів на лавку поруч з нею.

- Чому це? Хіба ви ще не зустрілися ... з'явилися це через образу? Я знаю, що твій батько був суворим, але він любив тебе і завжди сподівався, ти, як і він, візьмешся на вершину суспільства. По правді кажучи, він часто говорив мені, що твоя невимушеність тільки йде тобі на користь. Людям завжди мало, і тільки в ситості та багатстві вони можуть бути щасливі, ти ж з самого дитинства був таким усміхливим... - Бай Шаїн хотіла розповісти так багато, що майже задихалася, ніби потім у неї більше не буде такої можливості.

Спочатку Чжао Мань Янь слухав з усмішкою, але поступово його очі ставали сумними.

- Мам, я не зміг привести батька тому, що Я не там, де ти думаєш. Я живий-здоровий, і тобі це не сниться. Оглянься навколо, чи може сон бути таким реалістичним? Та й уві сні тебе не кусають комари, - Чжао Мань Янь долонею вбив комара на плечі матері.

На обличчі Бай Шаїн вилилося замішання.

- Це правда ти, малюк Мань? - Жінка не могла стримати почуттів.

Це я. Кілька років я горів далеко від дому, а тепер я скучив... по тобі, - посміхнувся Чжао Мань Янь, міцно обіймаючи її.

https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku

Попередня главаНаступна глава