Розділ 2893. Гора мертвих.
Підводна володаря гналась слідом, але Цін-лун не звертав на неї уваги.
Убий її не буде легкою справою, але мудрець морських скелетів повинен поплатитися за те, що він зробив!
Розвівши крила і вдаривши хвостом об землю, дракон таки відрвався.
Покрите лускою черево дракона пронеслося над накопиченням нежиті. Неначе в мить вони навчилися ховати голови як черепахи, але це не мало жодного сенсу. Кігті дракона випромінювали зелені блискавки...
- Долбані ту костяну дівку! - Озирнувшись назад, Мо Фань помітив, що підводний володар уже зміг наблизитися до дракона.
Імператриця морської неживи очевидно знову використовувала свою магію. Простір навколо неї занурився у похмуру альщу. Здавалося, що глотка якогось стародавнього первісного створіння намагалася проковтнути хвіст дракона.
Дракон все сильніше розмахував хвостом. Піднявши його до неба, він покликав на землю золотошу небесну блискавицю!
Бігом!
Удар блискавки відкинув імператрицю в сторону. У той же час розсіялася алка глотка.
Метою Мо Фаня і дракона була зовсім не вона.
Після удару дракона, демон морських скелетів досі не прийшов в себе.
Кістки в його тілі потріскалися. Мо Фань помітив, що чорна кров з’явилася на місці походження канатів із хрящом.
- Схопи його! - Помітив дракона Мо Фань, що демон морських скелетів кинувся в втечу.
Демон мчав по землі, покритій кістками. А дракон звивався в небі, швидко догнавши противника.
Дракон вчепився зубами у противника, але той з недвозначною силою намагався вирватися.
Але дракон не збирався давати йому шанс. Він підняв шию, пурхнув головою і силою вдарив їм об землю.
Наступної секунду налетіли кігті дракона. Демон скелетів ще не встиг піднятися, як його вдалось у землю. Почва навколо нього покрилася тріщинами і помітно просіла.
Він все намагався боротися, зламати кігті дракона, втекти. Але дракон надаває все льодом, а потім вчепився зубам і в його верхню половину тіла!
Кігті тягнули вниз, зуби простягали наверх. Тіло демоно розірвало на три частини і в усі боки бризнула чорна кров!
Існування рівня правителя було розірвано на частини! Щоб не з’єднати частини тіла знову, дракон спеціально обдурив їх зеленим драконів.
Залишки розтопилися, і зрештою від противника не залишилося й сліду. Але дракону наче цього було мало, і він схопив кілька скелетів поруч і точно так само розірвав їх!
Імператриця не залишай в небо. Під її ногами знову зібралися піщані дюни з кісток. Великі дюни були заввишки кілька кілометрів!
Її бурштинові очі були повні гніву і ненависті. Неначе зневага дракона похитнула її авторитет перед неживою.
*цззс....
У вухах роздавався дзижчання.
Незліченна кількість страшних драконячих бджіл створила хмару навколо імператриці і костяного змія.
Костяй дракон мав огидним зіпсутим диханням. Багато кісток на його спині колись належали істотам рівня правителя.
Морська володарка стояла на голові костяного дракона. За її спиною з’являлося багато чорних костяних бджіл. Мертве дихання оволоділо всім небесним простором!
Вона люто дивилася на Цін-луна і Мо Фаня. Розсіяне драконом військо нежило знову. Вони немов зумілі послідовники, які висіли по дюнах. Гори мертвих тіл ставали дедалі вищими.
Червоні пагорби простягалися до своєї імператриці. А вона крижаним поглядом дивилась з висока, на розпилюючи потоп ...
Позаду стояв священний дракон. Його хвіст втрачався серед болота, а голова підпилювала хмари!
Мо Фань стояв між рогів дракона. Духовна тінь його спиною була силою святого птаха. Тінь його відкритих крил палала на горизонті, наче вогонь священного феніксу...
Чорний дракон ширяв поруч з Цін-луном.
Чорний дракон був величезним, але виявився розміром лише з шию Цін-луна.
Безстрашний Цін-лун першим рушив на монстра з місячними очима.
Імператриця не могла відразу розвернути дракона і закрити шлях. З високої костяної гори внизу раптом витягнулася величезна кокосова рука і спробувала схопити Цін-луна за горло!
Чорний дракон вдихнув. З потужним видохом стовп чорного драконячого вогню піднявся на костяну гору.
Костяна рука змінила траєкторію, намагаючись зупинити потік вогню.
Костягий дракон скористався випадком і накинувся на Цін-луна, намагаючись гострими стирчами виколоти йому очі.
Мо Фань змив у небо. На костяного дракона кинувся наче живий священний сокіл.
*цззс...
Хмари чорних костяних бджіл роїлися в бік соколу Мо Фаня і своїм чорним диханням погасили полум’я Мо - Фані.
Демонізована кров може швидко підняти певну силу аж до самої вершини.
Мо Фань контролював вогонь священного птаха, а також частину вогняної енергії темового тотему отримала гетерка. Але демонізація розбудила дух і іншого тотему, неповна тінь якого з'явилася за спиною мага.
Мо Фань розумів, що це не є священним таємом. Він зможе бачити його справжній вигляд тільки знайшовши інші споріднені йому томи.
Але Мо Фань відчайдушно прагнув цієї сили!
Він був упевнений, що справжній птах тотом міг легко спалити живцем костяного дракона!
.......
Чорні костяні бджоли не тільки могли “зжарати вогонь Мо Фаня ” і навіть перетворювали на свою їжу отруйне дихання чорного дракона.
Мо Фань придивився до костяного дракона. Очевидно, ці чорні бджоли були його найсильнішою здатністю.
https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku