Глава 2675. Батько і син.
Мо Фань навіть не сподівався, що його дешева провокація вдасться.
- О, яка гарна! - Раптом вигукнув простодушний хлопець, що стояв поруч.
У хлопця була суха шкіра. Срібний одяг був старий, але все одно виглядав так, ніби він наділений своїм найкращим одягом.
Його усмішка була прямою і щирою. Ніби він тільки що увійшов у місто і побачив гарну дівчину і не міг відірвати від неї очей.
- Отче, вона мені потрібна! - Дуже прямолінійний хлопець вказав на Му Нін Сюе, як десятирічний хлопчик показують іграшку в вітрині.
Мо Фань покосився на хлопця, який ніби тільки що вийшов з глухого села.
- Батько тебе вчив? Усі справи треба вирішувати власними силами, в місті теж так. Хіба ти не чув, як твої дядька говорили, що вона є головою міста? - Біля хлопця стояв чоловік середніх років з густими бровами.
Він теж виглядав дуже просто. Одяг виглядав неохайним, наче рахувався багато років. Більше-менш пристойно виглядала тільки капелюх, зроблений з шкури тварини.
- Господар, це батько і син з острова Хуан. Цао Лінген і Сао Сяохань. Цао Ліньфен був колись сильним магом клана Чжау, але згодом став відлюдником і оселився на острові. Він повністю присвятив себе вихованню сина Цао Сіохана. Протягом 20 років вони майже ніколи не покидали острів. Вони вийшли в світ близько місяця тому. Цао Сяохань сам убив кривавого демона, ніж привернув увагу багатьох впливових людей.
Мо Фань був байдужий до таких справ. Батько і син довгий час були відлюдниками. Про Цао Сяохана ніхто не чув, а він був дуже сильний!
- Батьку, що означає глава міста? То вона найсильніша в цьому місті? - Цао Сяохань не розумів, як багато влаштоване і завалює батькові запитаннями.
- Типу того, як мінімум вона головний управитель, - Цао Лінген кивнув.
- Батько, раніше ти підбадьорив мене, кажучи, що я можу одружитися з тією дівчиною із села Ерню, коли досягну вищого рівня. Але в порівнянні з цим, вона як плямиста собака. Я хочу це, щоб кожного дня засинати в її обіймах - Цао Сяохань вперто показував на Му Нін Суе.
Цао Ліньфен не відчував ніякості через слова сина.
А інші навіть у такій важкій атмосфері не стримувалися від сміху.
Скільки років ці двоє провели на острові? Чому дорослий хлопець розмовляє як сільська дитина?
У такому випадку, ви двоє можете очолити наступ - посміхнувся Лінь Кан.
- Эм... - Цао Ліньфен вагався.
- Отче, хіба ти не казав, що міські дівчата люблять сильних? Тоді все просто, я покалічу найсильнішого в їхньому місті. Коли Ерню говорила, що я їй не подобаюся, я просто допоміг їй позбутися того тирана в селі, і тоді вона стала спілкуватися зі мною, - думав хлопець, не звертаючи уваги на хохот навколо.
- Так, це так, - Цао Ліньфэн кивнув.
Хоча Ерню вийшла за найбагатшого чоловіка в селі, Цао Лінфен почав говорити про цео Сяохані як про гроші. А якщо будуть гроші, то Ерню може передумати...
Але зараз вона йому вже розонравилася!
А син має наметан! Ця дівчина справді має незрівнянну красу. Довге сріблясте волосся чудово пасувало до її холодної аристократичної форми.
Цао Сяохань один вийшов вперед.
Хоча за його спиною стояли кілька тисяч військових Линь Кана та інші маги, очевидно Цао Сяокань буде першим, хто атакує Фан-Сюе.
Але його причина здавалася всім сміхотворною.
- Ти! Так, ти! Виходь, бийся зі мною! - Цао Сяохань підійшов ближче і раптом вказав на Мо Фаня.
- Я? - Мо Фань теж вказав на себе, - як ти дізнався, що я тут найсильніший?
- Нісенітниця! Це я тут найсильніший! Я просто бачу, як близько ти до неї стоїш, тому ти мені не подобаєшся! Зараз я тобі наваляю! - Хлопець дивився на Мо Фаня як бик на червону ганчірку.
- Твою мать, що за слова! Господарю, я провчу його за тебе! - Не витримав один з командирів патрульного загону.
- А ти хто такий? На моєму острові навіть видри сильніші за тебе! - Цао Сяохань з презирством подивився на мага.
Командир відразу схопився з місця. Його тіло почало розчинятися в повітрі.
Люди зачинялися руками від яскравого сонця, але тут сонячні промені наче щось заслінило. Усі подивилися на небо і зрозуміли, що тіло мага перетворилось у шалену буру гору, яка придала Цо Сяохань!
Температура повітря різко зросла. Дерева загорілися ще до того, як гора наблизилася до землі.
Цао Сяохань стояв, не рухаючись, і все також простодушно посміхався.
Раптом його погляд змінився.
- Стрибок тигра!
Очі хлопця сяяли наче сонце. Він підняв кулак у небо і в бік димячої гори стрибнув стоканий з світла тигр-владика!
Від стрибка палячого тигра здригнувся увесь ліс.
Магі по обидва боки стояли, витаривши очі. Як стародавня істота звільнилась від пут часу й виникла в цей світ!
Дихання стародавнього володаря могло придушити будь - яку магічну сферу!
Гора, що мала вигляд величної гори, але перед тигром-владкою вона була всього лише гірським піском.
Гора розсипалася і закрила гірський схил шаром чорного піску.
А командир патруля впав прямо на людей. З його рота текла кров, і він відразу знепритомнів.
Чжун Лі та Гу Ін стояли поруч. Вони хотіли підняти командира, але його тіло виявилося таким м'яким, ніби в ньому не було кісток.
- Це... - Магі поспішили.
У хлопця з села є така здатність?
https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku