Розділ 2425: По сходах на колінах
Внаслідок цього на тілі вовка тепер було два види візерунків, які проголошували про велику руйнівність тварин у світі.
Мо Фань був задоволений.
І хоча вовка не передалась здатність вовчениці до негайної регенерації, нові візерунки сильно підсилювали його.
Звичайно, зміни в тілі були кардинальними.
Рівень полководця є абсолютно новою хвилями, і для того щоб вивчити всі здобуті навички, потрібен час.
- Поки повертайся в призовний простір. Залишайся там, дуже скоро ти мені знадобишся, - сказав Мо Фань.
- Ого! - Вовк був не менш радий.
Він і сам не наважувався навіть мріяти про те, що прийде день, і він буде полководцем!
У призовному вимірі повно інших істот, але навіть головнокомандуючі будуть перед ним плазуватись і в страху перебігтися на інший бік!
Ось тепер він буде використовувати всезагальним почестом і повагою, зможе живе там, де йому заманеться, не турбуючись про те, що його можуть вигнати!
Мо Фань знав, що вовк у призовному вимірі мав свій ареал пробування, де він живе ще підлеглим — просто логовим.
Попереду була битва з кланом Му, і нова сила вовка була потрібна Мо Фаню як ніколи!
Сам же вовк, звичайно, розумів, що не буде сидіти в своєму лігві довго, просто тепер він нічого не боявся!
***
***
Мо Фань вийшов з тренувального приміщення.
Він думав, що Мунін Сюе дочекається, поки він завершить свої справи, але вона вже була на шляху у володіння клану М.
***
Найпершим місцем, де люди жили в місті Му, завжди була столиця. Клан не тільки володіє стародавніми практиками елементу льоду, але й міг породити мага криги рівня закляків.
І якщо один маг високого рівня може прославити сім’ю, то чаклун чарівний міг би принести процвітання цілому клану!
Згідно з магічною конвенцією про магів закляття, чарівники цього рівня не беруть участі в рутинних справах.
І головним ворогом Мун Сюе був зовсім не цей ватажок рівня проклять, а ті, що були під ним і плели свої жахливі сіті.
Ті, кому потрібно контролювати все, навіть людське життя.
***
Гора Мупан була помітна на фоні столиці, вся її вершина — біла і сріблястий сніг.
На засніженому пагорбі виднілися кілька будинків з дахами стародавнього стилю. Вони переливались у світлі крижаних кристалів, тому здавалися якимось божественними.
Му Нін Сюе ніколи не користувалася машиною, щоб дістатися до головного старовинного будинку Му — так само як і тоді, вона пішла гірськими сходами.
Вона милувалася білими пейзажами навколо, вона зловила себе на відчуттях, ніби все її культивування залишило її, а сама вона була як чистий аркуш.
Те саме відчуття чистоти, коли приймаєш гарячу ванну після важкого робочого дня.
Однак це місце не було для неї родинним.
У 13 років її вже називали "місіс", а вона весь час активно культувала. Зовнішня вона була прекрасна, але всередині неї був лише лід.
Усе своє життя вона прагнула почепити і шанобливе ставлення до клана, навіть не підозрюючи, що весь цей час була лише маріонеткою.
Майже 10 років!
Майже десять років вона прислухалась до слів найсильніших клану Му.
Але все це не коштувало ровним рахункам НІ-Чого.
Ці люди все роблять тільки для себе.
***
Вона йшла далі, навколо не було ні душі.
Му Нін Сюе піднімалася сходами дороги, кожен сходинок був спогадом!
- Ха-ха, так і знала, що ти прийдеш, - почувся чийсь голос.
На самому верху вже виднілися крижані ворота. Там стояла дівчина в довгому дорогому плаття-халаті.
- Навіть не знаю, з чого це ти раптом вирішила стати абсолютно самостійною і покластися на якогось дикуна?
- Тільки ось знаєш, цей твій дикун у порівнянні з клоном Му — як собачка на тлі дракона. Якщо ми захочемо вбити його, нам нічого не коштуватиме!
Му Тінін дивилась на му Ніну Сюе. Вона дивилася на неї, думаючи про своє. Протягом багатьох років Му Тінін не розуміла чому, і тільки тепер зрозуміла.
Хоч би скільки надій, ресурсів і дорогих одягів вкладав в неї клан Му, чоловіки завжди віддавали їй Мюен Сюе.
І добре красива, на світі є дівчата і красивіше, але Мун Сюе стримувала її навіть в культивування!
Це була межа.
Незрівнянна межа.
А той факт, що Мун Сюе взагалі її не ставила, ще більше розпалив в душі Му Тіньїн вогонь заздрості!
- А мій батько? - молвіла Му Нін Сюе.
- Якщо хочеш дізнатися, то дійди до останньої сходинки на колінах! – усміхалась та.
Вона хоче побачити її на колінах!
Якщо Му Нін Сюе зробить це, то Му Тіньїн буде надзвичайно приємно!
https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku