Глава 2258* Хто тут хитріший?
- Та які ж тут складності? Мій брат повівся непросто до мене, ми навіть і братами то ніколи не були. І якщо я його не знищу, він не заспокоїться, поки не знайде спосіб знищити мене - сказав Чжако Мань Янь.
- Якби я був твоїм братом, і ти зробив би так зі мною, я б теж не заспокоївся, поки не вижив тебе, - сказав У Ку.
- Эй, чернець, ты не так зрозумів. Я щиро люблю наречену свого брата, - відповів Чжао Мань Ян.
- Якби ти почув свої слова з боку, то як би реагував на моєму місці? Хлопчик мій, я не буду говорити за твої інші вчинки, але безладні любовні зв'язки як монах я ніколи не вітаю... самому знаєш, чим це може бути небезпечно ... - Сказав монах.
- Монах, ти трохи вузькоглядний, я ж не Енді Чан* (герой гонконгської манхви).
- Сім'я Енді займалася снадобами. У тебе, по-перше, немає знадобень. По-друге, нема такої сили, у тебе зовсім загублена внутрішньосемічна мораль. Гаразд, ти можеш вступити до нашої Чорної церкви і тоді, можливо, зможеш помститися своєму братові, - сказав монах.
Обличчя Чжао Мань Яня почервоніло.
Чому цей чорноцерковник йому не вірить?
У нього з Шансою справжня любов! Вони близькі до духовного! Чому не можна в це повірити?
- Гаразд, відступимо від цієї теми. От скажи мені, монах, навіть якщо вб'ю свого брата або залишу його живим, мені доведеться ховатися? - Молив Чжао Мань Янь.
Ти повинен вирішити, чи пошкодуєш про почуття своєї сім'ї... навіть для чорних. Це заслуговує найвищої кари, - сказав монах, погладжаючи своє вбрання.
- Хіба ти не казав, що мета Чорної церкви врятувати весь світ? – задав питанням маг.
- Ми зараз обговорюємо твою сім'ю, не змінй тему розмови, - відповів У Ку.
- Мда. Мені навіть і поговорити про це не з ким, - посміхнувся Чжао Мань Янь.
А це завжди так, дуже багато що ми не можемо розповісти навіть найближчим людям, боячись, що вони будуть турбуватися. Багато чого ми не розмовляємо, бо в них зовсім інше бачення ситуації. Тому краще завжди обговорювати це з незнайомцями, - сказав У Ку.
- Монах, я глядлю, ти тупий малий. Ти ж сам не віриш у спасіння, яке пропагуєш. Чому б тобі не відкрити свій храм? Я допоможу тобі грошима, щодня допомагатимеш людям справлятися з труднощами. Твій обов'язок теолога в Чорній церкві дуже шкідливий, - запропонував Чжао Мань Янь.
Якби ми зустрілися з тобою кілька раніше, можливо я і правда відкрив би свій храм та слухав би проблеми людей, про які вони не можуть сказати іншим... - Сказав У Ку.
- Ти все ще можеш це зробити. Саме встатимеш на справжній шлях буддизму. Я замовлю за тебе словачко перед Мо Фанем і Му Баєм, щоб вони тобі пробачили, і тоді ти зможеш стати справжнім монахом, - сказав Чжао Мань Ян.
- Занадто складно, - замотав головою У Ку.
- А що складного? Ось ти послухав про мого брата і вже можеш стати монахом, - сказав Мо Фань.
- Ця зустріч, можна сказати, була визначена. В наступні десять хвилин я можу прочитати для тебе кілька молитов, - відреагував У Ку.
- Які ще молитви? Я ще не помер, тому - неохоче відповів Чжао Мань Ян.
Після цих слів кам’яна огорожа почала розсипатися, наче сильний вітер.
Пісні намокали під дощем, камені повністю розпалися, і по обидва боки монаха з'явилися дві людини в темно-червоному та темній дощовичках.
Обидва вони дивилися на Чоно Мань Яня.
- Мої помічники підібралися. Боюся, молодий чоловік, що вижити у тебе не вийде, але обіцянка я своє стримую, молитви будуть прочитані, - посміхнувся У Ку.
- Ех, монах, я розкрив тобі душу, а ти так підло вчинив зі мною! - Виручився Чжао Мань Янь.
- Твоя дилема вирішується дуже просто: ти помреш сьогодні тут. У результаті, і твоя мама страждати не буде, а брат твій про зраду не дізнається і щасливо одружиться з своєю нареченою, але ти відправишся до свого батька - ну хіба не прекрасний результат?
Чжао Мань Янь поплескався назад.
- В добрий останній шлях, - сказав У Ку.
Під час розмови монах лише зволікав, чекаючи на підлеглих.
Про війну він не парився, вирішив доручити її прибульцям.
- І тобі того ж, - відповів Чжао Мань Янь.
Ку спочатку не розумів значення слів співрозмовника, аж поки він не відчув щось дивне за спиною.
Монах обернувся, піддаючи себе підлеглих.
Від одного з них не було відповіді, тільки блискавки прилетіли йому прямо в груди — свіжа кров хлинула із рани.
- Ідіот! - Другий в дощовику сердився на молодого мага.
- Не смій кричати на мене! - Мо Фань переключився на магію тіні.
Тінь попрямувала прямо до людини в темно-синому дощовику, схопивши його за горло.
Тень перетворилася на кулю з шипами, що встромлювались у тіло жертви.
Шия, руки, груди — усе було проткнуте.
- Монах, розумієш, не тільки ти тягнув час. Я не зміг вбити тебе, а ось мій друг зможе! - Посміхнувся Чжао Мань Янь.
Той факт, що він зміг протягом двох годин тягнути час з теологом Чорної церкви, про щось так говорить!
https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku