Розділ 1172. Неділя.
Азалія дивилася на Ідішу, що лежала в труні. Коли Азалія побачила її віч - на - віч, їй здавалося, що фея лише спить. Ресонії, наче тремтіли, а тіло виходило з такої потужної енергії, що Азалія навіть не наважилася наблизитися.
Азалія ненавмисно відступила назад. Оглянувшись, вона кинула очі на охоронця головного лицаря.
Рицар нічого не сказав, але коли в крытій галереї почувся голос старшої настояльниці Міроли, що поспішаючи сюди, щоб уважно оглянути залишки феї, він полегшено зітхнув.
- Ти відразу дізналася про це? - запитала Азалія.
- Так, Мірола кивнула.
- Ти правда вважаєш, що тільки вона зможе привести вас до величі? Мені здається, що вона відштовхувала вас до протилежного кроку. Вона просто сказала Азалія.
- Азалія, ти тут вже багато років, і мабуть помітила, що становище храму феї стає гірше рік за роком. Це відбувається не тільки тому, що у нас немає феї, яка продовжувала традицію наслідування, але й через те що наші попередні лідери були надто слабкі, всі вони занадто добрі і вибачливі. У цьому величезному світі страждання нескінченні. Чорна церква постійно намагається підірвати суспільство, темні сили вчиняють стихійні лиха, нескінченно трапляються катастрофи, епідемії та напади монстрів. Парфенон постійно атакує титанів. Протягом правління Фей Ідіши Парфенон був дуже шанованим у всьому світі. Ми ніколи не виявляли слабкості і не йшли на компроміси! - сказала Мірола.
Тут були тільки Азалія і Мірола, а також заступник головного лицаря Ландін, який стоїть біля тіла феї.
Незважаючи на те, що Ландін був здібним членом Хайлуна. Він був досвідченим лицарем, і мало хто з людей Парфенона чув, як він говорив.
- Азалія, ти розумна дівчина. Тобі треба прийняти правильне рішення, інакше ти не довго зможеш залишатися в Парфеноні, - вимовила Міроли.
- Судячи з усього смерть Ендер теж ваших рук справа, - холодно посміхнулася Азалія.
- Ендер дуже кмітлива. Вона зрозуміла, що програла не решті претендентів, а своєму вчителю, і вибрала такий спосіб закінчити все це, - відповіла Мірола.
- А Панаси?
- Пані? Невже ти не зрозуміла, що вона від початку була з нами? - Усміхнулася Мірола.
- Вона не вбивав її, так? - Догадалася Азалія.
- Верно. У будь-якому випадку повинен бути каталізатор. Не хвилюйся, коли фея Ідіша повернеться на своє місце, Панаси відразу прокинеться немов від сну. Ідіша не може спокійно дивитися на те, як її вірний послідовник покинув цей світ. Тим більше вона не буде тут вічно, і їй знадобиться наступник - посміхаючись, сказала Мірола.
До цього моменту, Мірола вже наблизилася до труни феї. Вона озирнулася на тіло феї, яке виліковувалося, а потім помітила легке підрожування її рук.
Мірола була вражена, коли побачила це. Нарешті цей день прийшов!
- Такі пафосні промови, все ради Парфенона! А по мені, ви просто група людей, які не хочуть поступатися іншим свої насиджені місця! Ви просто хочете і надалі насолоджуватися цією владою! - сказала Азалія.
- Вони всі слабкі, так і ми самі зможемо пробути тут всього кілька років. Ну що, ти все обдумала? Азалія, адже ти розумніший за Ендер. Ти завжди змудрилася залишатися на нейтральній кордоні, не вдаючи із себе жодної загрози. Але тепер ми не можемо залишити таких людей. Ми або усуваємо їх, або змушуємо коритися! - Покликала Мірола.
Азалія знімала погляд на тіло Ідіши і відповіла:
- Я думаю Салан вчинила занадто великодушно, не перетворивши тіло Ідеші в фарш!
Мірола відразу помрочила. Азалія зрозуміла свою позицію, прискоривши фею.
- Думаєш у неї вистачить сил? Вона нанесла йому всю ганьбу, фея верней їй! - Мирола гнівно.
Азалія зробила кілька кроків назад. Раптом у її руці з'явився тонкий чорний меч і дівчина в одну мить опинилася поруч з тілом феї. Азалія націлила в лобі меча і замахнулася.
Тільки тоді фея нарешті прокинулася. Вона різко розплющила очі і подивилася на Азалію. Її очі видавалися настільки темними і бездонними, ніби в них було все світобудови. Холодним байдужим поглядом вона втупилася на Азалію!
- Як сміливо! - Покликала Мірола.
Рицар Лендін не сподівався, що Азалія зробить щось подібне. Одним сильним рухом він опинився поруч з феєю і випустив золоте сяйво, щоб захистити її!
Азалія ніби знала, що її спроба не здасться. Вона швидко сховала меч, і її силует зник...
У цей момент Мірола і лицар Лендін думали тільки про захист феї. Вони не відразу здогадалися, що таким маневром Азалія просто хотіла відволікти їх увагу. Для неї головним був втечу звідси!
- Дожени її! Не дозволь цій мерзявці втекти! Вона порушить всі наші плани! - Мірола дала наказ лицарю.
Рицар, залишивши за собою тіньовий слід, умирався після Азалії.
.......
Лицар на два рахунки догнав Азалію. Він мовчав перед дівчиною, але в його очах розлютилася озлобленість.
- Ти теж готовий пожертвувати заради них своїм життям? Ти, мабуть, знаєш всі їхні махінації! - Азалія розуміла, що вона не рівня цьому лицарю.
- Завжди повинен бути вибір, - нарешті вимовив Ландін.
- Як ти не розумієш, Адіша використовує зовсім не магію воскресіння Парфенона! - У розпачі сказала Азалія.
- Я знаю. Передай мої вибачення Вентаю, - лицар заніс руку в якій вже горіло синє полум'я. Світлові вуха відображувалися на блідому обличчі Азалії.
Вираз обличчя Азалії застигло, і її погляд спорожнів.
Хвилі темного дихання оточили всі тіла Азалії, перетворилися на захисні обладунки і потужно опанували її.
- Брудні темні сили і тебе зіпсували, - безстрашно вимовив лицар, дивлячись на Азалія.
- Парфенон перетворився на царство однієї людини. Навіть з усією її владою, я не збираюся підкорятися! - В руках Азалії вже був чорний меч. Меч блищав то там, то тут, змушуючи лицаря відступати.
Рицар Лендін відступив назад, замінивши вулканічний щит для захисту.
Блиск меча з’являвся в одному місці лише на одну мить, а потім знову зникав. Азалія переміщалася так швидко, що на той час як лицар встигав відреагувати, від неї залишилося тільки темне дихання.
......
Азалія дісталася густого лісу. Вона відчувала, що лицар безупинно переслідує її, наче вовк, який винюхує дичину.
Серед гір виднілися обриси священного безмовного храму. Навіть там тепер небезпечно. Азалія навіть не знала, скільки людей з Парфенона вже підкорилися владі Ідіши. Але вона була впевнена: якщо він прийде до страти і вб’є її, то наступної помре сама. Ідіша не залишить жодних суперниць!
Бігом!
Гучний рев потряс голубе небо. Зрештою він пробив заборонений бар’єр і наполовину виліз за його межі.
Азалія стиснула зуби і перемагала в бік тотового змія.
Якщо вона хоче втекти з Парфенона, то сили тоталітарного змія тут як слід. На даний момент всім чарівникам Парфенона вже були віддані накази від імені нової влади. Хоч Азалія і була найсвятішою, але один Бог знає які злочини вони могли звалити на неї. Було достатньо лише одного слова того, хто зараз править Парфеноном!
- Хайлун, Шоушен! Вони ось-ось втечуть звідси. Я використовую силу найсвятішою, щоб зміцнити заборонений бар'єр і перетворити цього монстра в попіл! - Азалія з'явилася перед двома магами.
- Свята, тут дуже небезпечно. Вам краще сховатися у безпечному місці, - торопліво сказав один з лицарів золотого сонця.
- Якщо вони зможуть втекти, це знищить репутацію Парфенона! - Відказала Азалія.
Зовнішні вона виглядала абсолютно спокійно, але її душа була повна похмурих побоюванням. Вона турбувалася, що Хайлун і Шовшен вже підкорилися влади Ідіши. Якщо так, то їй не вибратися звідси.
- У руйнуванні бар'єри немає ніякого сенсу. Наші люди вже оточили гору, їм нікуди бігти. Але якщо найсвятіша може посилити бар'єр - це ще краще! Так ми позбудемося зайвих клопотів, цього змія напевно важко здолати, - Хайлун кивнув, дозволивши Азалії зміцнити бар'єр.
Першим, хто створив заборонений бар'єр, був Вентай. Саме завдяки йому Парфенон став неприступною фортецею. Після того, як з’явилася техніка такого бар'єра, Азалії дали йому право на збереження.
Азалія підійшла до зоні забороненого бар'єра. Заборона не розрізняла своїх і чужих, але він не завдав нікому шкоди Азалії, а навпаки дав їй безпечний прохід.
Коли вона пройшла через бар’єр, з’явився розлючений Ландін. Він пильно дивився на Азалію всередині забороненого бар'єра.
- Що ти в біса з'явився? Чому не охороняєш фею? - Прийнявши брови, Хайлун неохоче звернувся до лицарів.
- Азалія складається з переговорів чорної церкви. Вона розрубала тіло Ідіши на вісім частин. Я прийшов заарештувати її за наказом старшої настояльниці Міроли, - Ландін відповів так швидко, ніби він приготував відповідь заздалегідь.
https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku