Ю Жубін ось так, на очах у всіх присутніх, дістала з сумочки електричну бритву й поглянула на Тан Ханьцьов палаючими від захвату очима, ніби з нетерпінням чекаючи, що та щось відповість.
Ця бритва була абсолютно новою, її три головки сяяли чистотою та блиском — одразу видно, що її придбали зовсім недавно.
Тан Ханьцьов, яка тільки-но заступила на роль батька, перед цією електричною бритвою поринула в батьківське мовчання.
У яку ж людину вона закохалася?
Хіба в когось ще є така дівчина?
Супроводжувала їх усе ще Лінь Лінь. Побачивши, як Ю Жубін вихопила бритву, уявила Тан Ханьцьов, яка стоїть перед дзеркалом із бритвою в руках.
Пробачте, але це справді трохи кумедно.
Лінь Лінь ледь не зірвалася, і їй довелося прикласти титанічних зусиль, аби стримати сміх.
Інші дві пари артисток дивилися на них одночасно з веселощами та захопленням. Співробітники знімальної групи ледь не випали в осад від такої «повної готовності» Ю Жубін, а цей момент, на щастя, встигли зафільмувати й випустили як офіційний залаштунковий матеріал.
У день виходу шоу «Ми справжні» як основний випуск, так і залаштункові кадри були геть просякнуті атмосферою безумного гумору. Вони надзвичайно успішно привабили величезну аудиторію глядачів, кількість коментарів зростала з кожним днем, а ефект виявився просто колосальним.
[— Ха-ха-ха-ха-ха-ха, богиня краси знову й знову ставить під сумнів своє життя!]
[— Президентка Тан: Я просто проігнорую твою акторську виставу.]
[— Ю Жубін: Бути сином — це моя професія!]
[— Все, Ю Жубін настільки професійна, що я вже починаю боятися, аби вона зараз не дістала щось, що виявиться більшим за моє!]
Тан Ханьцьов швидко вийшла з мовчання й, не даючи паузі затягнутися, запитала: «Ти досить професійна?»
Вона непогано виконала домашнє завдання, навіть бритву із собою взяла.
Ю Жубін миттю виставила великий палець угору й із гордим виразом обличчя мовила: «Щодо рольових ігор я справжній професіонал!»
Тан Ханьцьов злегка підняла брову, взяла її абсолютно чисте обличчя обома долонями, оглянула його зліва та справа й посміхнулася: «То що ти зібралася робити із цією річчю?»
На такому ідеально чистому обличчі й голити-то нічого.
Руки й ноги в неї також завжди були гладенькими та шовковистими, тож про волосяний покрив на тілі тим паче не варто було турбуватися.
Тож навіщо тягнути із собою бритву... щоб поголити брови?
Ю Жубін перебувала в її долонях, урочисто кажучи: «Я можу нею й не користуватися, але кожен справжній чоловік зобов'язаний мати її хоча б на один день!» Вона знову подивилася на неї, потім простягнула їй електробритву, як скарб: «Тату, я знаю, що ти свою не взяв, але не хвилюйся, ми з тобою можемо бути чоловіками, які користуються однією бритвою на двох!»
Тан Ханьцьов: «...»
"Я не це мала на увазі!"
[— Усім привіт, мене звати Бритва.]
[— Представляю вам обох моїх чоловіків.]
[— [Повернімося додому, до першопочаткової краси.JPG]]
Четверо молодших артисток виглядали так, ніби щойно засвоїли цінний урок.
Комедійне чуття Ю Жубін як зірки розважальних шоу було справді поза конкуренцією.
Тан Ханьцьов безпорадно зітхнула.
Що ще вона могла зробити? Вона була її дружиною — якою б дивовижною не була її логіка, доведеться балувати її й далі.
Вона попросила Ю Жубін сховати речі, після чого вони разом попрямували до режисера, аби привітатися зі співробітниками та чотирма артистками.
Ю Жубін слухняно виконала прохання, заховавши бритву назад у сумочку, і наступної миті перед нею з'явилася рука. Ця рука мала чітко окреслені тонкі кістки, гладенькі й доглянуті кінчики пальців — самі пальці були довгими, витонченими й красивими; це була саме та рука, яка здатна була перетворити її на озеро пристрасних почуттів і подарувати всі принади дорослого нічного життя.
Тан Ханьцьов хотіла взяти її за руку — це був інстинктивний рух, який уже давно міцно вкорінився в її тілі.
Погляд Ю Жубін на мить затримався на її долоні, а потім перемістився на її обличчя, і вона мовила: «Це неправильно».
Тан Ханьцьов: «...Що трапилося?»
Ю Жубін застебнула блискавку на сумочці та сказала: «Це підходить для матері й доньки, а батько й син мають поводитися ось так».
Сказавши це, вона м'яко відштовхнула її руку назад, а потім підійшла ближче й невимушено закинула свою руку їй на протилежне плече, прийнявши надзвичайно хвацьку позу.
Режисер спостерігав за тим, як Ю Жубін без найменшого сорому обіймає за плечі їхню керівницю, відчуваючи це так, ніби присутній на шоу з приборкання диких звірів.
Якби хтось інший дозволив собі так поводитися з президенткою Тан, від тієї людини вже давно б і мокрого місця не залишилося.
І справді, Ю Жубін для пані Тан була подругою, для якої горіли всі зелені світла у світі — навіть якби вона творила капості прямо на очах у президентки Тан, та все одно вдягла б на неї бронежилет і повернула до життя.
«Батько й син» привіталися з усіма присутніми. В основному Ю Жубін відповідала за привітання з іншими, а Тан Ханьцьов лише спостерігала за тим, як вітаються з нею, та відповідала кивком голови — зрештою, усі присутні були її підлеглими.
Четверо артисток поводилися максимально виховано й стримано, не наважуючись влаштовувати жодних фокусів. Вони не були безстрашною Ю Жубін, і вони не хотіли бути схожими на Фу Їджень, яка охоче вітала усіх, але зустріла холодну реакцію президентки Тан та помічника президента Хво.
Тан Ханьцьов мовчки поглянула на Ю Жубін, яка саме забрала картку від номера.
Якби не заборона на публічність, ця дружина президентки мала б у повній мірі насолоджуватися всіма привілеями статусних стосунків із керівницею компанії.
Отримавши картку, Ю Жубін разом із Тан Ханьцьов вирушила шукати свій номер.
Як і під час «Трьох днів і трьох ночей», Тан Ханьцьов добровільно взяла на себе завдання шукати номер, а Ю Жубін із радістю котила позаду їхні легкі валізи.
Цього разу зйомки тривали лише один день та одну ніч, тому забагато речей вони з собою не брали — лише по маленькій валізці, де ледь уміщалися піжама, одяг на наступний день, косметика, засоби для догляду за шкірою та чистий гігієнічний набір.
Проте цього разу Тан Ханьцьов ішла повільно, практично щосекунди очікуючи на Ю Жубін. Варто їй було почути, що чотири коліщатка валізи гуркочуть занадто гучно й квапливо, як вона одразу зупинялася й просила Ю Жубін бігти повільніше.
Ноги Ю Жубін були слухняними й миттю зупинилися, але вона праведно заявила: «Мій нинішній образ — це надзвичайно багатий і щасливий юнак зі здоровими та люблячими батьками, сонячний і жвавий юнак у розквіті сил. Цілком природно, що я сповнений юнацької енергії».
А потім її знову здолала акторська жага, і вона не втрималася від додавання нових деталей: «Тату, тобі варто приділити трохи часу, аби краще пізнати свого сина, а не жити лише роботою, звертаючи увагу лише на дружину й забуваючи про дитину».
Кожного разу це «тату» звучало з її вуст настільки природно й гладко, ніби їй анітрохи не було соромно.
Втім, якби вона заздалегідь не повідомила свойого справжнього батька Тан Хетяня про потреби шоу, Ю Жубін не мала б впевненості грати роль його онука.
Дружина його доньки раптово перетворилася на онука — хіба це взагалі вкладалося в голові?!
Тан Ханьцьов зупинилася і дивно подивилася на неї.
Що означало «звертати увагу лише на дружину й забувати про сина»? Хіба її дружина й син — це не одна й та сама людина?
Це та ситуація, коли «Я граю саму себе, тож хочу бути і дружиною, і сином»?
Тан Ханьцьов злегка прочинила червоні губи: «Не додай собі драми».
Ю Жубін із переконливою суворістю заперечила: «Я збагачую свого персонажа».
Тан Ханьцьов: «...»
Хто просив тебе збагачувати свого персонажа?!
Ю Жубін без найменшого зніяковіння пояснила: «Це допоможе глядачам краще зрозуміти ситуацію в нашій родині та поглибить їхнє враження про наші стосунки батька й сина».
Тан Ханьцьов трохи безпорадно мовила: «...Глядачам це непотрібно».
[— Розвиток персонажа такий дивовижний, яка турботлива, кккк]
[— Якщо Ю Жубін і далі збагачуватиме цей образ, я почну боятися, що вона зараз отримає батьківського ременя, ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха]
[— Ні! Глядачам це потрібно!]
[— Потрібно, ще й як потрібно, глядачам це треба! Мені не шкода цього трафіку, давай ще більше деталей, аби я краще пізнала ваші батьківсько-синівські стосунки — мені так зручніше шиперити цей батьківсько-синівський СР, ой ні, мені так зручніше заздрити!]
Номер знайшовся дуже швидко, і, як і очікувалося, це була кімната з двома окремими ліжками, проте цього разу готель, обраний знімальною групою, мав у ванні кімнаті повноцінну ванну, де можна було розслабитися.
Обидві розклали свої речі, побіжно оглянули номер і сіли по місцях, очікуючи шостої вечора, коли мали розпочатися офіційні зйомки.
Під час цього очікування Ю Жубін лежала на ліжку й дивилася на дівчину, яка витончено сиділа в м'якому кріслі, повільно кліпаючи очима й спокійно про щось розмірковуючи.
Тан Ханьцьов погодилася з'явитися в шоу здебільшого задля того, аби завоювати прихильність більшої кількості людей та підняти свій рівень сяйва.
Цікаво, наскільки зросте її рівень сяйва після виходу цього епізоду?
Ю Жубін дедалі більше відчувала, ніби грає у гру, де всіма силами турбується про своє дитя.
Втім, це її дитя було настільки здібним і повним переваг, що їй навіть не доводилося сушити голову над тим, як здобувати для неї симпатії інших — і це не абияк тішило.
Тан Ханьцьов, підвівши повіки, одразу помітила пильний погляд своєї дівчини, проте та, здавалося, дивилася на неї, роздумуючи про щось своє.
Тан Ханьцьов запитала: «Про що ти думаєш?»
Вії Ю Жубін злегка затріпотіли, повертаючи її з роздумів до реальності, і вона мовила: «Я забула про одну річ».
Тан Ханьцьов: «М-м?»
Ю Жубін: «Я забула збагатити твій образ».
Тан Ханьцьов: «...»
Ю Жубін піднялася з ліжка й із максимально серйозним виразом обличчя: «Твій поточний персонаж — це успішний чоловік, безумовно вірний своєму коханню, але якому бракує спілкування із сином».
Якщо відкинути останній пункт про брак спілкування з сином, то попередні описи виявилися дивовижно схожими на їхнього шановного батька Тан Хетяня.
Тан Ханьцьов навіть хотіла запитати, чи не скопіювала вона цей образ безпосередньо з Тан Хетяня, але втрималася й натомість сказала: «Не треба додавати деталей у мій образ».
«Треба, ще й як треба, — мовила Ю Жубін. — Усе, що є в сина, має бути й у тата».
Вся родина має бути гармонійною!
Щойно годинник пробив шосту, співробітник знімальної групи повідомив, що їм час спускатися на майданчик для початку зйомок.
Шоста вечора — це також час вечері для більшості родин, тож знімальна група дбайливо підготувала для трьох пар «батьків і синів» відповідний ігровий етап під назвою: «Батьківська любов — мов гора».
Гра була простою: знімальна група підготувала десять комплектів тарілок, на кожному з яких була написана назва страви. Батьки мали стати на білі точки, намальовані знімальною групою, як гора, не рухаючись, а потім кинути бамбукове кільце. Їжа, на яку вони приземлилися, була вечерею для їхнього сина.
Звісно, у подібних іграх нагороди не могли бути суцільно чудовими, інакше вар'єте втратило б усю свою комедійну привабливість.
За три хвилини Тан Ханьцьов здобула для Ю Жубін коробку локшини швидкого приготування.
Ю Жубін: «...»
Що не так із цією батьківською любов'ю?
------(Перекладач має що сказати)------
Якщо в цьому шоу не буде лотереї, вони приречені)