Тан Ханьцьов, Хань Вей і Лінь Лінь, прослухавши музичний файл, надісланий Ю Жубін, негайно скликали нараду і провели ретельне планування подальшого шляху стажерки Чи Нвань.
Було вирішено спочатку дозволити їй йти шляхом айдола-стажера. Якщо її виключать, тоді її направлять на композиторський шлях. Якщо ні, то це, звісно, найкращий варіант.
Тан Ханьцьов була неймовірно здивована, що в її компанії ховається такий талант. Перебуваючи під контролем у минулому житті, вона справді пропустила багато дивовижних речей.
На щастя, у цьому житті вона нічого не пропустила — Ю Жубін сама принесла їй цей скарб.
Ю Жубін також попросила, щоб, незалежно від рішення «Хваяо», Чи Нвань тимчасово не дізналася про це. Тому що вона, як капітан, мала намір, скориставшись можливістю, добре потренувати Чи Нвань, щоб вона досягла ще більшого прогресу.
Доки вона не наважиться сама підійти до Тан Ханьцьов і представити свою пісню.
Тан Ханьцьов зрозуміла намір Ю Жубін і погодилася, наказавши всім відповідним співробітникам зберігати інформацію про Чи Нвань у секреті. Ті, хто розголосить секрет, будуть звільнені без права на помилування — працівники, які не підкоряються наказам, Тан Ханьцьов абсолютно не потрібні.
Тим часом у тренувальній кімнаті Чи Нвань, маючи чітку мету, повністю преобразилася. Її танець був сповнений життєвої сили, і вона стала набагато кращою, ніж раніше.
Тань Сі подивилася на Чи Нвань, яка стала іншою людиною, а потім на Ю Жубін, що спокійно сиділа з навушником у вусі. Їй було дуже цікаво, який метод та використала.
Здається... вона навіть не підходила, щоб її навчати?
Тань Сі, закінчивши навчати свого підопічного, і оскільки інструкторка повернулася, скористалася вільною хвилиною і прослизнула до Ю Жубін, сіла поруч і заінтриговано запитала: «Що ти зробила? Вона начебто змінилася».
Ніби їй відкрили ключові канали енергії, і вона осягнула суть справи.
Ю Жубін нічого не сказала, просто взяла другий навушник і вставила їй у вухо, а потім знову увімкнула пісню.
Через три хвилини Тань Сі була сповнена захоплення: «Ця пісня чудова, поділися зі мною».
Ю Жубін підняла брову: «Ексклюзив, немає аудіоджерела». Подумавши, додала: «Поки що немає».
Тань Сі: «Тоді звідки в тебе ці ресурси?»
Ю Жубін підняла підборіддя в напрямку Чи Нвань: «Звісно, це дала мені сама авторка».
Тань Сі здригнулася, захоплено сказавши: «Це просто неймовірно! Чи Нвань настільки талановита і прихована!»
Ю Жубін посміхнулася: «Так, вона прихований талант. В імперії пані Тан з'явився ще один великий полководець.» Вона, як фанат кар'єри, почувалася неймовірно задоволеною.
Чи Нвань зупинилася після того, як станцювала тричі, і підійшла до Ю Жубін для перевірки. Ю Жубін об'єктивно оцінила: «Порівняно з тим, що було, у тебе є прогрес. Я бачу, що ти намагаєшся звільнитися від кайданів і розкритися».
Спочатку мета Чи Нвань бути стажеркою полягала в тому, щоб довести свою правоту, але результат був незначним. Вона все одно була боязка і сором'язлива . Це було тому, що вона випадково потрапила в цю сферу, наче риба, що раптом вискочила на сушу, розгублена і задихаючись.
Але зараз усе по-іншому. У неї з'явилася мета, перед нею пролягає чіткий шлях, щоб повернутися у звичне «водне середовище». Це неймовірно стимулювало її мотивацію, і вона, звісно, буде прагнути повернутися у воду, щоб вижити.
Брови Чи Нвань піднялися від радості.
Ю Жубін додала: «Але цього недостатньо».
Вона повернула голову до Тань Сі і раптом запитала: «Ця пісня гарна?»
Тань Сі засміялася: «Надзвичайно гарна». Вона подивилася на Чи Нвань: «Ти справді молодець, що змогла написати таке!»
Вона дружньо посміхнулася: «Можеш надіслати пісню і мені?»
Від визнання і похвали серце Чи Нвань забилося швидше, її рожеве обличчя почервоніло, а очі яскраво блищали, що було дуже мило.
Ю Жубін, помітивши, що дівчина набула трохи впевненості, скористалася моментом і сказала: «Саме так, цей настрій — запам'ятай його! Коли танцюєш, думай про похвалу Тань Сі, про свої почуття, коли чуєш похвалу, а потім уяви, як глядачі в залі слухатимуть твої пісні і вихвалятимуть тебе».
«Лише з впевненістю ти зможеш зворушити людей і перемогти тих, хто тебе зневажає».
Чи Нвань, почувши ці слова, схоже, справді щось зрозуміла, і схвильовано вигукнула: «Я зрозуміла, дякую, капітане!»
Потім вона сама побігла назад, щоб продовжити тренування, показуючи неймовірну цілеспрямованість.
Тань Сі була спантеличена: «Що сталося?»
«Я лише похвалила її?»
Ю Жубін зітхнула: «Ех, нещаслива дитина, ось і все».
Потім вона дослівно переказала слова Чи Нвань. Тань Сі, дослухавши, вкрай незадоволено нахмурилася: «Такі батьки самі знищують майбутнє своєї дитини».
Ю Жубін кивнула: «Тому ми, як фанати кар'єри президентки Тан, повинні правильно направити цю дитину».
Тань Сі одразу заявила: «Вибач, я фанатка її краси, а не кар'єри».
Ю Жубін раптово підвелася, пішла до своєї сумки, вправно витягла цукерку, повернулася і, вклавши її в руку Тань Сі, стиснувши її кулак, втішено сказала: «А тепер ти фанатка її кар'єри».
Тань Сі: «???»
Ти що, роздаєш фанатський статус наліво і направо?!
Ю Жубін запхала телефон у кишеню, лагідно погладила її по голові, потім попросила дозволу в інструкторки і пішла до вбиральні.
…
Навіть у вбиральні Ю Жубін не забувала досліджувати історію айдолів за допомогою телефону. У результаті, після того, як вона помивa руки, вона успішно забула телефон на умивальнику, а згадала про нього лише коли повернулася до тренувальної кімнати.
Вона вдарила себе по голові, зітхаючи, що з віком пам'ять стає гіршою. Потім вона поспіхом побігла назад за пристроєм.
Повертаючись, вона глибоко замислилася.
Їй здавалося, що вона забула якусь дуже важливу річ.
…
Тан Ханьцьов знайшла на умивальнику телефон, який здався їй знайомим — білий, без чохла, точно такої ж моделі, як у Ю Жубін.
Вона витерла руки насухо, підняла телефон і деякий час розглядала його. Чим більше вона дивилася, тим більше він здавався телефоном Ю Жубін, але вона не могла бути абсолютно впевнена. Тому вона просто дістала свій телефон і вирішила зателефонувати Ю Жубін.
Якщо Ю Жубін відповість, то їй не доведеться даремно робити зайві кроки або просити когось сходити до тренувальної кімнати і запитати.
Вона відкрила контакти і швидко знайшла номер Ю Жубін. Її гладкий, як нефрит, палець злегка торкнувся екрана, і відразу з'явився інтерфейс виклику.
Білий телефон, що лежав у її долоні з абсолютно чорним екраном, раптом засвітився яскравим світлом, ніби відповідаючи на виклик.
Вона опустила погляд, і, розгледівши слова на екрані, її зіниці різко розширилися. У голові пролунав різкий шум, і спогади про попереднє життя, що несли огидний і відразливий запах темряви, в цю мить нахлинули, як морські хвилі, захлинувши її повністю.
На екрані чітко світилося.
— Неслухняна лялька.
------(Перекладач має що сказати)------
Цей і два наступні розділи — одні з моїх найулюбленіших. Інтрига, [СПОЙЛЕР, СПОЙЛЕР, СПОЙЛЕР], нові угоди, [СПОЙЛЕР, СПОЙЛЕР] та чудове непорозуміння. Обожнюю! (~￣³￣)~