Тан Ханьцьов, додивившись відео, довго не могла прийти до тями. Потім, ніби втративши контроль над пальцями, вона натиснула кнопку повтору, і на екрані знову розквітла непереборна чарівність.
Ніжна маленька біла квітка, простора репетиційна кімната та кілька пісень у різних стилях, що грали випадково. Ці три елементи, поєднавшись, створили сліпучу й вражаючу танцівницю з потужною харизмою.
Її витончений вигляд змінювався, тіло рухалося в такт музиці, і її безмежний шарм розкривався в кожній пісні. Кожен її рух був сповнений впевненості у володінні сценою.
Вона майстерно керувала виразом обличчя: чи то демонічна чарівність, чи безпристрасна байдужість, чи життєрадісна енергія — вона ставала втіленням музики.
Далі була частина, де вона демонструвала свій вокал. Кожна пісня була наповнена різними почуттями, які глибоко зачіпали слухача, легко занурюючи його у світ композиції.
Стоячи в репетиційній кімнаті, вона виглядала так, ніби стояла в центрі сцени, до якої були прикуті всі погляди. Усе її тіло випромінювало сліпуче світло.
Вона ніби народжена для сцени, вона — сліпуча головна героїня.
Тан Ханьцьов не знала, чи можна це назвати «аурою головного героя», але вона мала визнати, що була глибоко вражена. Ю Жубін демонструвала зрілу та досвідчену здатність контролювати сцену, наче досвідчена айдолка, що пройшла сотні битв.
Якби вона щойно не підписала з нею контракт, Тан Ханьцьов повірила б, що та є ветеранкою.
Тан Ханьцьов без вагань відповіла Хань Вей у WeChat.
[Нехай іде]
Вона підходить для цієї сцени більше, ніж будь-хто інший.
Хань Вей, дивлячись на яскравий екран, на мить замислилася. Вона не очікувала, що Тан Ханьцьов відповість так швидко, а потім спокійно написала: [Добре].
Хань Вей: [Вам потрібен візит до лікаря?]
Тан Ханьцьов відповіла все так само швидко: [Ні, усе гаразд].
Потім вона додала ще одне речення: [Скажи їй, нехай зателефонує мені, коли матиме час].
Хань Вей: [Добре].
Ю Жубін витирала піт, відпила води, потім дістала цукерку і почала жувати.
Вона була трохи роздратована.
Навіть якщо вона колись була талановитою айдолкою, це не могло приховати її нинішнього смутку.
У реальному світі вона дебютувала, і жодних втрат і страждань, які їй судилося пережити, вона не уникла. Завдяки цьому вона засвоїла уроки, стала кращою та яскравішою, і в результаті отримала овації на сцені.
А потім вона «згасла», її кар'єра стрімко пішла на спад менш ніж за два роки.
Оскільки компанія була невеликою, а її ділові навички – дуже слабкими, її добра репутація була розбита, вона поступово зникла з очей громадськості, і зрештою не залишила жодного сліду. Після закінчення контракту вона просто пішла з індустрії розваг і почала жити звичайним життям офісного працівника.
Вона прожила кілька років звичайним життям, більше не танцювала і не співала. Сьогодні, щоб стати фанаткою, вона повернулася до своєї старої справи. Вона не знала, чи була вона все ще тією самою Ю Жубін, яка могла міцно тримати сцену в своїх руках. Вона могла лише докласти всіх зусиль, а остаточна оцінка все ж таки залишиться за глядачами.
Вона дуже боялася, що не сподобається Тан Ханьцьов.
А що, як багатії в цьому світі — це збоченці, які прагнуть досконалості! Адже вони навіть у похвалі не дотримуються елементарних правил!
Ю Жубін була налякана, тому їй доводилося покладатися на солодощі, щоб врятувати себе.
Хань Вей подивилася на неї: «Ви чудово впоралася».
«Президентка Тан дозволила вам брати участь у шоу талантів».
Чисті очі Ю Жубін вмить загорілися, вони блищали, наче очі оленяти.
Хань Вей поправила окуляри: «Президентка Тан хоче, щоб ви їй зателефонувала, коли знайдете час».
Ю Жубін яскраво сяючими очима запитала: «Тоді я зараз… маю час?»
Поглянувши на свій чорний годинник, Хань Вей приблизно розрахувала час і сказала: «Спочатку відпочиньте, а з іншими стажерами зустрінемося пізніше».
Очі Ю Жубін примружилися, її посмішка була яскравою та сяючою, що миттєво додало кілька яскравих відтінків до її витонченого обличчя, і воно стало настільки гарним, що люди не могли не подивитися ще раз: «Гаразд, дякую, помічнице Хань».
Вона підвелася, покинула кабінет помічника президента, тихо пройшла через офіс, повний елітних секретарів, знайшла тихий куточок із панорамним вікном і набрала номер Тан Ханьцьов.
Телефон швидко з'єднався, і зрілий та спокійний голос жінки долинув із слухавки, додаючи нотку шарму: «Алло?»
Ю Жубін не могла не зітхнути: Це ж абсолютно несправедливо! Мало того, що вона гарна і багата, так у неї ще й такий приємний голос! Я, як лимонний дух, щиро заздрить!
Ю Жубін опанувала себе і, посміхаючись, сказала: «Дякую, пані Тан, за цю можливість».
Тан Ханьцьов раптом тихо засміялася, її низький сміх був як пір’їнка, що лоскотала чиєсь вухо: «Ти сама цього досягла, тобі слід дякувати собі».
Ю Жубін, слухаючи її чистий і чарівний голос, дивилася на краєвиди крізь великі вікна.
Сонце яскраво світило, огортаючи все місто Лань. Напівкругла будівля «Хваяо» з чіткими рівнями була настільки яскраво освітлена, що сліпила очі. Її куточок, що ледь видніється, велично та гордо височів перед Ю Жубін
Перед цим гігантом вона здавалася надзвичайно маленькою. Але вона вже вирішила покластися на нього, щоб він став її кораблем, на якому вона могла б плисти проти вітру й хвиль, підтримуючи кар'єру Тан Ханьцьов.
«Президентко Тан, — вона перестала посміхатися і її обличчя стало серйозним, — ви повинні добре керувати "Хваяо"».
«Хваяо», що спирається на «Корпорацію Тан», була, хоч і маленькою, але не такою жалюгідною, як її колишня компанія. Проте вона боялася будь-яких непередбачених обставин, наприклад, якщо керівництво «Хваяо» буде настільки розумово відсталим, що не зможе вести бізнес, і навіть найкращі карти будуть програні. Або ж Тан Ханьцьов буде мати несерйозне ставлення, не буде займатися «Хваяо» і дозволить їй залишитися напризволяще.
Ю Жубін не хотілося знову проходити через жахливу діяльність маленької збанкрутілої компанії, вона була виснажена і тілом, і духом.
Вона не знала, чи серйозно Тан Ханьцьов ставилася до своєї ролі як президентки «Хваяо», чи це було просто забавою. Однак, будучи фанаткою кар’єри й артисткою, яка підписала контракт із «Хваяо», вона мусила покладати великі надії на своє «дитинча» та на свою начальницю. Якщо знадобиться, вона навіть наважиться ризикнути життям, щоб благати Тан Ханьцьов — її величність Імператорку — взятися за управління державою.
Тан Ханьцьов замислилася. З тону Ю Жубін вона ледь відчула присмак якоїсь історії, але також без зусиль відчула її щирість: вона справді хотіла, щоб вона добре керувала «Хваяо».
Потім вона почула, як Ю Жубін важко зітхнула, і тихо сказала: «Інакше мені доведеться працевлаштуватися в одну відому державну установу».
Тан Ханьцьов злегка насупила брови. «Що поганого в тому, щоб працювати у відомій державній установі? Але, змінивши думку, вона вирішила, що мислення Ю Жубін не можна порівнювати з мисленням звичайної людини, і тому запитала: «Що за установа?»
Ю Жубін: «Під мостом». Вона додала ще одне речення:«Я досить добре наклеюю захисні плівки».
Справді, її навичка наклеювання захисних плівок була доволі непоганою. Хоча її основна робота не була пов’язана з цим, але оскільки її телефон був занадто «креативним» і постійно бився, це змусило її освоїти мистецтво наклеювання плівок.
Однак, після того, як вона стала майстринею, її телефон більше ніколи не падав — справді, він був таким розумним, що не було чого на нього злитися.
Тан Ханьцьов: «......»
Дійсно, її мислення не можна недооцінювати...
Тан Ханьцьов, подумавши, знайшла її слова смішними, і в її голосі ненавмисно з'явилася посмішка: «Якщо ти докладеш достатньо зусиль, навіщо мені дозволяти комерційно вигідній артистці йти в відому державну установу клеїти захисні плівки?»
Компанії найбільше цінували талановитих артистів. Якою б багатою не була «Хваяо», вона не може підтримувати марних людей, що чекають дарів з небес.
Ю Жубін посміхнулася з полегшенням. Дуже добре, наша президентка Тан все ще дуже розсудлива.
Вона раптом згадала свою давню мрію і запитала: «Тоді я матиму можливість грати в кіно в майбутньому?»
Вона завжди хотіла зніматися, але та маленька розвалена компанія ніколи не давала їй ресурсів, пов'язаних з кіно і телебаченням, і врешті-решт дозволила їй бути забутою. Вона тоді справді хотіла вибухнути від люті – та клята компанія абсолютно не вміла цінувати й використовувати своїх артистів, це була просто лайняна контора!
Тан Ханьцьов підняла брови: «Все залежить від твоїх здібностей».
Вона не буде сліпо чи насильно просувати її, а буде враховувати реальну ситуацію Ю Жубін в цьому світі. Для талановитих артистів ресурсів завжди буде більш ніж достатньо.
«Добре! Я буду старатися! — сповнена бойового духу, сказала Ю Жубін. — Пані Тан, ви також повинні зробити "Хваяо" величною!»
Тан Ханьцьов не могла стримати посмішки, їй незрозуміло чому здалося, що Ю Жубін турбується про її кар'єру більше, ніж вона сама.
Можливо, вона боїться, що «Хваяо» збанкрутує і їй доведеться клеїти плівки під мостом?
«Добре, — сказала Тан Ханьцьов, — я не дозволю тобі клеїти плівки».
Ю Жубін повісила слухавку, з радістю додала Тан Ханьцьов у WeChat, а потім з нетерпінням пішла готуватися до зустрічі з іншими учасницями.
Тан Ханьцьов, сидячи вдома, тримала в руках телефон і не зводила очей з порожнього рядка для нотаток.
Вона не знала, чи варто їй писати «Ю Жубін», але щойно вона хотіла це зробити, її мозок не міг стриматися від думки про схожу за звучанням фразу «Ю Бужубін».
Вона занурилася в хвилинну тишу, потім поворухнула пальцями, написала ієрогліф «Ю» і додала після нього знак питання.
……
Тан Ханьцьов спеціально дала настанови Хань Вей, щоб та, поки її не буде в компанії, особисто займалася справами Ю Жубін, виявити всі її сильні сторони, а потім усе організувати та надіслати їй без жодних прогалин.
Подібно до нагляду та спостереження.
Хань Вей не вважала це дивним, адже вона також побачила в Ю Жубін величезний потенціал. Якщо її добре розвивати, вона, можливо, стане тією «роботою», що потрібна «Хваяо», яка зможе прославити її ім’я, тому обережність Тан Ханьцьов була логічною.
І ось, коли Хань Вей особисто збиралася повести Ю Жубін на зустріч з іншими стажистами, голова секретаріату Лінь Лінь поспіхом підійшла до неї і сказала: «Помічнице Хань, молодий пан Цьов приїхав до "Хваяо"».
Хань Вей підсвідомо глянула на Ю Жубін, і випадково зустрілася з її так само спантеличеним поглядом.
Що тут робить Цьов Юньлі?
Лінь Лінь: «Він сказав, що хоче побачити пані Ю».
Ю Жубін: «?». Як цей мерзенний чоловік дізнався, що вона тут?!
Раптом у її голові загуло, вона на мить завмерла, і механічний голос системи знову вибухнув у її свідомості: [Почати другий метод виправлення.]
[Другий метод виправлення: за допомогою системи, господарю просимо прийняти відповідне завдання.]
[Поточне завдання: зустрітися з головним героєм, і сказати йому фразу: «Я потрапила в "Хваяо" за примусом».]
Ю Жубін: Цей настирливий аромат «білого лотоса»?1
Коли несподівано запустився другий метод відновлення, Ю Жубін ніби побачила перед собою ціле поле квітучих білих лотосів. Знайоме відчуття протесту миттєво посилилося відразою, що заповнила її голову.
Вона дістала цукерку, зняла яскравий фантик, кинула її в рот і з байдужим виглядом почала їсти.
Система, не звертаючи уваги на її дратівливий настрій, механічно повторила: [Поточне завдання: зустрітися з головним героєм, і сказати йому фразу: «Я потрапила в "Хваяо" за примусом».]
Ю Жубін, заспокоюючи себе солодким смаком, подумки запитала: Ти впевнене, що хочеш, щоб я пішла?
Система була непохитною: [Поточне завдання: зустрітися з головним героєм, і сказати йому фразу: «Я потрапила в "Хваяо" за примусом».]
Ю Жубін: Добре, це ти сказала, твій тато побалує тебе цього разу, зараз же піду.
Система миттю принишкла, не сміючи вимовити й слова, боячись, що вона знайде привід і влаштує їй смертельну суперечку.
Її міцні зуби, наче спеціально для цього створені, люто вгризлися в цукерку. Пролунав хрускіт, і солодка хвиля миттєво розлилася в роті.
В її очах раптово спалахнув незрозумілий бойовий дух, і вона, закочуючи рукави, сказала: «Я зараз же йду його побачити.»
Я зараз же дістану свою італійську гармату і пригощу нею цього головного героя! 2
Хань Вей і Лінь Лінь, дивлячись на її войовничий вигляд, мали відчуття, ніби вона тримає в руках невидимий сорокаметровий меч. Вона виглядала не так, ніби йде на зустріч, а ніби йде вбивати!
«Зачекайте! — Хань Вей без вагань схопила її за зап’ястя і, з серйозним обличчям дивлячись на неї, сказала: — пані Ю, вбивство є злочином».
Ю Жубін: «???»
Я не казала, що збираюся забрати його нікчемне життя?
----------(Автор має що сказати)---------
……
Щиро дякую за вашу підтримку, я продовжую наполегливо працювати!
------(Перекладач має що сказати)------
З моєю «креативністю» я теж мушу замислитися над опануванням майстерності наклеювання захисної плівки...
На жаль, нам не судилося спостерігати це епічне протистояння між людиною та італійською гарматою. Справді шкода! (╯°□°）╯︵ ┻━┻
1. 白莲花 (báiliánhuā) «Білий лотос» — в китайському інтернет-сленгу, що описує персонажа або людини, яка на перший погляд здається чистою, невинною, доброю та безкорисливою, але насправді є дволикою, маніпулятивною та хитрою.
2. 意大利炮 (Yìdàlì pào) «Італійська гармата» — це китайський інтернет-сленг, для позначення чогось неочікуваного та дуже потужного, що може вирішити проблему, навіть якщо його походження або логічність викликають сумніви.