Через декілька хвилин на екрані з’явився екран звантаження.
У цій стратегії, звичайно ж, історія йшла про сучасний світ. Це можна було легко визначити за завантажувальним екраном, який був заповнений літаками, танками і безліччю інших причутливих високотехнологічної зброї.
Користувачський інтерфейс був досить простим, після завантажувального екрана можна було вибрати режим кампанії або ж звичайний бій проти реальних гравців.
Чен Мо зрозумів, що ця гра чимось нагадувала йому всесвіт з одноіменною серією ігор « Red alert ». Однак у цій грі було багато інших рівнів, і в ній існувало набагато більше різних технологій.
І ця гра не була зосереджена на холодній війні і не поділяла гравців на дві сторони.
Дія « завоювання легіону» відбулася у вигаданому світі після третьої світової війни, де багато країн були повністю знищені і вирішили захопити безхозні території.
Так що в режимі кампанії гравець гратиме як лідер однієї з країн, і фінальною метою гри є захоплення всього світу.
Після реєстрації облікового запису Чен Мо запустив систему кампанії.
Загалом у грі все було зроблено на найвищому рівні, навіть навчання вийшло досить непогано. Тим не менш, темп гри був досить млявим, як власне і сама історія, і після проходження двох рівнів він не побачив якого-небудь прогресу. В основному він просто вторгався туди, куди показувала гра...
Але ця проблема, ймовірно, виникла через інший світ, і розробник, мабуть, просто подумав і вирішив не прописувати сюжет на повну котушку.
У всякому разі сюжет в стратегіях був не особливо важливий.
Керування у грі було виконано досить недбало. У грі не можна було переналаштовувати кнопки, які відповідали за ті чи інші речі, неможливо було налаштувати хоч будь-які макроси, у деяких кнопок взагалі не було гарячої клавіші...
Вибір юнітів, пересування і атаки здійснювалися за допомогою миші, а клацання правою кнопкою відміняти дані команди, що було дуже незручно.
Чен Мо вирішив ще трохи пограти в цю гру.
У той же час підліток сидів поряд з Ченом Мо і дивився на екран Чана Мо, очікуючи завантаження свого комп’ютера.
Чен Мо зараз керував танком, він направив його в напрямку семи або близько того солдата, і під вогнем солдатів танк Чана Мо через кілька секунд вибухнув.
- Що за чорт! - Чен Мо не міг повірити своїм очам, таке розвиток подій нагадало йому « Red Alert» з її безглуздими правилами світу, як кілька солдатів з кулеметами змогли підірвати танк? Броня на танку була підробленою?
Підліток запитав у Чен Мо:
- Так, я новачок.
Підліток сказав: - Танки в цій грі — повне сміття. Або ти будеш клювати солдатів, або будеш збирати гроші на літаки чи ядерну боєголовку. Танки в цій грі повний відстій.
Чен Мо втратив дар мови: чи танки не є головним аргументом на війні?
Підліток відповів: - Це гра, і тут все по-іншому.
Підліток також запустив "Завоювання легіону" і почав шукати онлайн-матч.
На підбір противника не потрібно було навіть хвилини.
Підліток перестав розмовляти з Ченом Мо і зосередився на будівництві та створенні своєї армії.
Чен Мо вирішив спостерігати за грою підлітка.
Добування корисних копалин, будівництво, навчання, розвідка... Підлітки, здавалося, дотримувалися певного плану і ставилися до матчу серйозно.
Його противник вирішив зарошити[1] його, але на щастя, у підлітка було побудовано достатньо захисних споруд і йому вдалося зупинити ще кілька хвиль. Він створив близько 30 вертольотів і почав контратаку.
- Так! - Схвильовано скрикнув підліток.
- Баланс цієї гри жахливий.
Підліток подивився на нього: - Жахливий? На даний момент це найкраща стратегія на ринку.
Чен Мо сказав: - Три танки були знищені дюжиною солдатів, це не має ніякого сенсу.
- Ну, тут вже нічого не поробиш. На даний момент це найбільш популярна стратегія на ринку, так що тобі доведеться просто прийняти цей факт, - відповів підліток.
- Чому ти не граєш в РПГ?
- В основному вони занадто нудні. В основному, це не залежить від того, чи гравець повинен просто нескінченно гриндить і врешті-решт стане кращим. Я люблю стратегію за те, що тут все вирішує уміння, а не час, який грав у грі.
- Хм, — кивнув Чен Мо.
- Якщо ти хочеш пограти в РПГ, то тобі варто грати у віртуальні проекти. У жартівницькій грі та приключені ігри найліпше грати в ігровому капсулі, — додав підліток.
Але якщо ти хочеш грати в стратегії або бізнес-симулятори, більшість з них є і на ПК, і немає особливого сенсу у тому, щоб ти вирішив погратися в них в капсулі.
- Чи є в цій грі рейтингові ігри? - запитав Чен Мо.
- Я щойно апнув трохи ммр-а[2].
- Отже рейтинг робить цю гру набагато цікавішою, правда?
Підліток кивнув у відповідь: - Верно. Все починається з проходу кампанії, після якої йдуть звичайні матчі, а потім йдуть рейтингові ігри. Мені особливо подобається грати з професіоналами.
Чень Мо запитав: "Чи проводяться турніри?
Хлопець відповів: - Звичайно. Стратегія — популярна. У більшості великих кіберспортів є гравці, які стали справжніми Богоми цієї гри.
Ще трохи, і підліток продовжив грати.
Чен Мо, з іншого боку, ще трохи побавився в ігри, після чого залишив інтернет-кафе.
Що здивувало Чен Мо, так це те, що в його попередньому світі вже давно перестали робити якісні стратегії, але у цьому світі вони були все ще досить популярні.
Але це мало сенс після того, як він про це трохи подумав.
Віртуальні ігри сильно вплинули на комп’ютерні гри, але більшість з них залишилась у Сполучених Штатах Америки. Порівняно з РПГ, стратегії були більш пристосовані до ПК і стали цікавішими, тому вони змогли залишитися популярними та отримувати все більше гравців через те, що стратегію в більшості свого було безглуздо адаптувати для капсул віртуальної реальності.
Чен Мо зараз не міг вирішити, чи почати йому створювати РПГ-ігур, так як в даний час це зажадало б від нього великої кількості грошей і зайняло б багато часу, але тепер він знайшов щось, що допоможе йому з вирішенням даної дилеми.
[1] Затрешити - раннє, швидке напад на свого противника.
[2] Ммр - рейтинг гравця, який визначає силу підбірованих йому гравців-соперників.
https://literna.net/uk/books/337-vsemohutnii-hei-mdizai-nerha