Глава 365 - Хейнлі має озиратися назад. Частина - 1
Стул був легким і без спинки, але покоївка розмахувала ним з усіх сил, так що Рашта могла серйозно постраждати, якщо б її вдарили цим обом.
Рашта інстинктивно прикрила живіт, і віконтеса Верді поспішно відштовхнула служницю в сторону.
Стул зачепив лише лоб Рашти. Потім покоївка, яка розгойдувала стілець всім тілом, втратила рівновагу і впала на підлогу зі стільцями.
- Ах!»,- вигукнула Рашта.
Рашта прикрила живіт, згорнула калачиком і закричала. Коли служниці, які стали свідками цієї сцени, злякалися і підняли шум, охоронці за дверима вдерлися у спальню.
- Ваша Величність!»,- вигукнув один з лицарів.
Коли вони побачили імператрицю в муках, зламаний стілець на підлозі і розлючену служницю, то з тривогою кинулися піднімати Рашту.
Служниця, яка розгойдувала стілець, знову спробувала кинутися на Рашту, але охоронці швидко втримали її і притиснули до підлоги.
Покоївка чинила опір, і її очі сяяли. Її гнів був сильнішим за страх. У цей момент вона хотіла прикінчити Рашту будь-якою ціною.
Але вона не могла порівнятись з грубими і міцними охоронцями.
Рашта доторкнулася свого чола, пильно дивлячись на покоївку. У неї зависла голова, у животі пульсувало серце, але найбільше її боліло лоб.
Віконтеса Верді поклала свою хустку до рани Рашти і наказала одному з охоронців:
- Поклич палацового лікаря!"
Коли охоронець вибіг, Рашта запитала:
- Дворцевого лікаря?
Здавалося, вона не знала, що в неї на чолі тече кров.
- Я думаю, у вас поріз на лобі.»,- сказала Верді.
Рашта не розуміла, що її рука була забруднена кров’ю, поки не почула слова віконтеси Верді.
Рашта зблідла, побачивши свою покруджену руку.
Приблизно через 15 хвилин з’явився лікар - палац, а ще за п'ятнадцять хвилин — Совішу.
- Ваша Величність...»,- сказала Рашта.
Рашта, за якою доглядав лікар з палацом, встала, як тільки увійшов Свешу, і почала плакати:
- Раште так боляче..."
Рашта відчула полегшення, побачивши його обличчя, але водночас злякалась. Служниця повинна суворо покарати за спробу вбивства члена імператорської родини, але Рашта боялася розповісти про страту свого батька.
У випадку Деліз Рашта наказала відрізати їй мову, як тільки це сталося, щоб перешкодити їй говорити.
На цей раз охоронці раптово увійшли в спальню, і кров текла у неї з лоба, тому вона забула закрити рот покоївкою.
Побачивши лоб Рашти, Свешу здивовано запитав:
- Що сталося?
- Служниця напала на її Величність.»,- відповів лікар.
- Травма серйозна?
- На щастя, ні, але...»,- відповів лікар.
Після того як один лікар, що стояв на подвір’ї, затихлі слова палацу, він підійшов до ліжка і забрав волосся з лоба Рашти. Травму не було видно через пов'язки.
- У неї широкий поріз на лобі ...",- сказав лікар.
- Поріз глибокий?
- Я зроблю все, що в моїх силах, але... Я боюся, що у неї залишиться шрам." - сказав лікар.
Рашта здивовано подивилась на свого лікаря. Він не сказав про це Рашті, так що вона теж щойно дізналася про нього.
- Шрам!»- запитала Рашта.
Свешу поклав руки на тремтячі плечі здивованої Рашти.
- Шрам може з часом зникнути. Яке полегшення, що це всього лише маленький шрам." - сказав Совешу.
Рашта збиралася крикнути йому, що шрам на її обличчі не приносить полегшення, але Совешу вже ставив палацовому лікарю інше запитання.
- А дитина?
- З ним все гаразд, але я думаю, що її Величності краще бути більш обережною.."
Я з полегшенням кивнув і вийшов зі спальні, щоб увійти в маленьку кімнату, де була замкнена покоївка.
Служниця стояла на колінах, охоронці міцно зв’язали їй руки за спиною.
Покоївка була розумна. Як тільки він увійшов, вона швидко закричала замість того, щоб вибачитися або попросити вибачення.
***
https://literna.net/uk/books/334-imperatritsya-znovu-vikhodit-zamizh-kr