Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Імператриця знову виходить Заміж (KR)

Розділ 194 - Людина в фонтані. Частина - 2

Прочитано 0% глави

Глава 194 - Людина в фонтані. Частина - 2

- Моя королева! Я рекомендую свою сестру в якості Вашої фрейліни! ",- вигукнув Априн.

Роза, яка була терпимою до нього, швидко похитала головою і м’яко схопила мене за руку, як тільки ці слова злетіли з його губ.

Це був знак того, що я ні в якому разі не повинна цього робити.

 « Роза знає її? »

Звичайно, коли людина знаходиться в найвищому суспільстві, вона знає обличчя і імена багатьох людей, навіть якщо це не ті люди з якими вона близько спілкується...

Я не відразу відповіла і повернулася, щоб подивитися на Розу, поки Аппин відчайдушно благав мене.

- Вона дуже мила, прониклива і енергійна дівчина. Вона дуже допоможе Вашій Вищості. Для нашої сім'ї буде честю, якщо Ви приймете її. Я ніколи не забуду доброти Вашої Висновки,- продовжував Априн.

- Не могли б Ви сказати їй, щоб вона прийшла до мене завтра?

Він виглядав таким сумним, що я не могла не призначити зібрання на завтра. Аплин кивнув і нарешті відійшов від мене, збуджено дихаючи, потім він розгорнувся і пішов по своїх справах.

Роза, дивлячись йому в спину, почекала, поки він повністю зникне, перш ніж заговорити начистоту:

- Ваше Високість, не робіть сестру сера Априна своєю фрейліною.»

- Ви її знаєте, міс Роза?

- Особисто ні, але вона дуже відома...»,- відповіла Роза.

- Знаменита? Вона створює багато проблем?

 - Вона схожа на сера Априна, така ж м'яко кажучи, невгамована...»,- відповіла Роза.

- Ох...»,- зітхала Нав'є.

- Якщо ви будете тримати цю дівчину поруч з собою, Ви втратите свою гідність, Ваше Високість.»,- додала Роза.

Її слова змусили мене відчувати занепокоєння.

Але я вже призначила цій дівчині зустрітися на завтра, і не могла взяти свої слова назад.

- Я вже вирішила зустрітися з нею завтра. Я хочу особисто на неї поглянути, а потім вже буду судити.." - сказала Навіє.

***

Наступного дня я зустрілася з цією дівчиною і відразу зрозуміла, чому Роза не хотіла, щоб сестра Априна стала моєю фрейліною.

- Я Мастас Вайолет, Ваше Високість.»,- сказала Метасе.

Вона обізвала мене гучним голосом, а атмосфера навколо неї була справді... На неї було страшно дивитися.

Роза казала, що вона схожа на Априна. Принаймні, на даний момент вона була оточена такою ж аурою.

Хоча Априн був лицарем, він здавався безособовим і жорстоким. Вайолет так само справила враження.

Крім того, що це висить у неї за спиною?

- Коп'є!»,- сказала вголос Навіе, здивований тоном.

- Я Мастас, емм... Ваше Високість...», Мастас не відразу зрозуміла про що йде мова.

Величезний спис, що визирав через її світло-фіолетову сукню, прикрашене мереживами і перлами, виглядав занадто недоречним.

Поки я дивилася на її зброю, Мастас почервоніла і рахувала щоку.

- Ах це ... Я нещодавно дізналася, що зброя повинна завжди тримати під рукою і ніколи не випускати." - сказала Мастас.

Обличчя Рози було спотворене в нерозбірливій гримасі.

Рада познайомитися з вами, міс Мастас.

Я привітала її з усмішкою, намагаючись не показати свого здивування.

Але коли вона почула мої слова, то запитала:

- Міс Мастас?

Неначе вона була дуже здивована, як ніби я назвала її не її іменем.

Коли я підняла брову і втупилася на неї непомітним поглядом, Мастас вибачилась і жестикулюючи руками пояснила:

- Прошу вибачення, з тих пір, як я була присвячена в лицарі, всі називають мене тільки сер Мастас і ніяк інакше.."

- Ви були присвячені в лицарі?

- Так ...", з якоїсь причини Мастас відповіла похмурим тоном, потім вона подивилася мені в очі і вагалася запитала:

- Эм... А що взагалі має робити фрейліна, Ваше Високість? "

Ви тільки подивіться на неї...",- заговорила Роза, стоячи позаду мене.

- Ні в якому разі не ...»- прошепотіла вона самими лише губами.

Я захищалася і для початку попросила її налити мені чаю.

Однак Мастас просто стояла на одному місці і нічого не робила, вона взяла її за руку й потягла з кімнати.

Після того як дві молоді леді зникли, я відкинулася на спинку крісла і замислилась.

Чому сер Априн підштовхнув до мене свою молодшу сестру, яка навіть не знає, що таке бути фреліною?

Начебто у нього був... Якийсь прихований мотив.

***

https://literna.net/uk/books/334-imperatritsya-znovu-vikhodit-zamizh-kr

Попередня главаНаступна глава