Розділ 179 - тривога. Частина - 3
- Ця нахальна жінка зайняла місце королеви відразу ж, як тільки її вигнали з місця імператриці ...."
- Немає жодних причин, чому б вам не називатись королевою!»
- Хіба королева Кріста не може знову вийти заміж за іншого короля?
Служниці говорили слова потіхи, але це не справило на Крісту великий вплив.
*
Хоч Нав’ята й Кріста розуміють обставини один одного, то їх бентежила ситуація, з якою вони не могли нічого вдіяти.
Гайнлі скликав усіх офіційних осіб, придворних чиновників і посадових людей, щоб визнати, що вирушати в Східну Імперію було його власним легкодумним рішенням.
Гейнлі знову звернув увагу на це, підкреслюючи, що це був його власний вибір, а не вплив королеви Нав’є.
- Королева Навіє, ким я щиро захоплююся і поважаю. Я свідомо обрав її як свою пару, її видатні здібності та розум гідні поваги, але коли вона прибула сюди, ви не привітали її належним чином..."- сказав Гайнлі розчарованим тоном.
Всі, що зібралися тут люди прийшли за наказом Гайнлі, збентежено кашляли або уникали його похмурого погляду, опустивши свої очі в підлогу.
Усім було цікаво, що імператриця, про яку всі знали лише з чуток, приїхала сюди після розлучення заміж за їхнього короля.
Після слів Гайнлі заперечив лише одного з присутніх.
Імператриця Східної імперії раптово з'явилася перед нами як королеви, і в процесі неслідовувало б жодних коментарів, які нам би все пояснили. Проте, люди вважають Крісту королевою неможливо змусити людей ставитись до імператриця іншої країни як до королеві.
Тільки марказ Кетрон, двоюрідний брат колишньої королеви Крісти, спробував заперечити Хейнелі, але йому довелося притримати свій рот на замку, коли Гайнли грозно подивився на нього, і затиснув в'язнений палець до своїх губів ніби кажучи:
« Я можу позбутися тебе в будь-який момент, і наступного дня на твоєму місці виявиться хтось інший.»
*
Після того як Кріста пішла, я залишилася сама, сівши за стіл і обмірковуючи свої подальші дії.
Раптом пролунав гучний стукіт у вікно.
Коли я підійшла до вікна і відкрила його, у віконному промі з'явився Гайнлі зі купою коштовностей в вигляді букета.
Він простягнув мені букет, який складався з купи коштовностей.
- Що це таке?
Гайнлі пояснив:
Західне королівство - країна, яка виготовляє дорогоцінні камені, всі копальні належать королівській сім'ї. Ми дістанемо велику кількість коштовних каменів.
- ...»,- Навіє не знала що сказати.
- Тобі не подобаються коштовності?
- Справа не в цьому ...",- відповіла Нав'ята.
Я пригадала, як у дитинстві прикрашена коштовними тортами.
Гейнлі подобається з такою легкістю розкидатися коштовностями?
У всякому разі, мені було соромно отримати такий дорогий подарунок, я просто не могла цього зробити.
Якби це був звичайний букет квітів, я б з легким серцем прийняла його.
Ти все ще приголомшена?." З тривогою в голосі запитав Гайнлі, вагаючись.
- Було б добре, якби це був звичайний букет квітів, шкода, що це не так ...»,- відповіла Нав'ята.
Коли я посміхнулася, Гайнлі наполягав на тому, щоб пальцем вказівити маленькі червоні квіти між зав’язками прикрас.
- Тут теж є квіти. Отже, це можна вважати букетом квітів.
Коли він розсміявся при цих словах, Хейнлі сказав, почуючи щоку, як ніби йому було ніяково думати про це:
- Ми тепер пара, моя королева. Будь ласка, прийми цей скромний букет. "
Коли я прийняла цей букет коштовностей, його обличчя відразу сяяло.
Хоч я і прийняла цей букет, але мені не подобається його цінність...
З іншого боку, це було дуже мило, я запросила його увійти назад.
Я хотіла покласти букет на стіл і відкрити йому двері, але...
Щойно я відступила назад, Гайнлі несподівано застрибнув через вікно.
- Хейнлі!
Коли він опинився всередині, я стояла прямо перед ним з поднятими від здивування бровами, Я замисленим поглядом дивилася на його, намагаючись зрозуміти чому він так зробив, подивившись на мене Гайнлі пробурмотів з нелочним виразом обличчя:
- Приваблення..."
- І часто ти заходиш кудись через вікна?- запитала Навіє.
Очі Гейнлі металися з боку в сторону, здавалося, він не знав, як відповісти на це питання.
Це був не той вчинок, який зробив би король, але, якби я продовжувала питати, він б змутився, тому замість того, щоб продовжувати загрозити на цьому увагу, я навмисно змінила тему.
- Що ти зробив першим, коли прийшов додому?
- Провів невеликий збір...»,- відповів Хейнлі.
- Що там на ньому обговорювалося?
- Збір відбувалося не для того, щоб що-небудь обговорювати, тому воно швидко закінчилося ...»,- відповів Хейнлі.
***
https://literna.net/uk/books/334-imperatritsya-znovu-vikhodit-zamizh-kr