Педро не очікував, що знову так скоро відвідає це місце.
Він не хотів покидати свій теплий будинок у таку холодну зиму, особливо коли лютували демонічні звірі. Однак герцог Раян викликав його до себе, щоб передати важливі папери в руки четвертому принцу.
Звісно, він уже знав про що там ішла мова – вся знать Сірого Замку обговорювала цю приголомшливу новину: короля вбили, а вбивцею виявився Ґорон Вімблдон, старший син короля. Затим до столиці прибув другий син, сказав, що королівство ні дня не може бути без короля, а тому, як другий в черзі, він зійде на трон.
Проте таку поведінку схвалили не всі. Деякі стверджували, що суд над Ґороном був дуже дивним, він з’являвся лише кілька разів, мовчав, а його руки були міцно зв’язані. Тому певна частина людей вирішила почекати, поки це питання ретельно вивчать, а вже потім вирішувати, хто успадкує трон.
Також ходили чутки, що це вистава спланована і поставлена другим сином короля – Тіфіко Вімблдоном. Справжній вбивця – це другий принц, який прикидається сумним, але не може дочекатися, коли посяде трон.
Незалежно від того на чийому боці була правда у цій суперечці, другий принц завдяки повній підтримці прем’єр-міністра тимчасово прибрав до рук владу верховного правителя Сірого Замку. Він негайно видав указ про відкликання всіх своїх конкурентів – битва за престол закінчилася, всі принци і принцеси, отримавши указ, мали повернутися до закінчення зими. Новий король офіційно надасть території і титули на основі шестимісячного правління.
Звичайно, Педро міг відчути нетерплячість в цьому указі.
Чи зможе Тіфіко Вімблдон утримати трон залежить від реакції інших дітей короля. Якщо всі погодяться і повернуться до столиці, він, беззаперечно, стане Вімблдоном IV.
Документи, відправлені до Прикордонного Міста, спочатку передали до фортеці Довга Пісня. Коли герцог Раян побачив указ про відкликання, то зневажливо пирхнув. Поки король був живий, то мав високий контроль над володарями різних місць, але другий принц… його сходження на трон досить спірне. До того ж є прецедент: Ґорона відправили на гільйотину. Очевидно, ніхто не захоче повертатися до столиці.
Однак для шести знатних сімей фортеці Довга Пісня цей наказ прийшов у потрібний час.
Більше двох місяців тому граф Мілу пустив у дію свавільний план, який зробив герцога нещасним, особливо тим, що провалився. Реакція принца була доволі різкою, він засудив Гілла Медера до страти, що можна сприйняти як прямий розрив стосунків між фортецею і Прикордонним Містом.
Спочатку герцог Раян планував дочекатися закінчення Місяців Демонів, щоб мати вільні руки і розібратися з цією проблемою, але зараз, маючи цей указ, можна вирішити все законним шляхом. Роланд Вімблдон повернеться до столиці, а Прикордонне Місто, очевидно, знову буде під владою герцога, якщо ж принц відмовиться їхати до Королівського міста, володар західного регіону зможе силою примусити його піти в ім’я нового короля.
Герцог не переймався тим, до чиїх рук, зрештою, потрапить корона.
Як посланець, Педро не почувався комфортно. Минулого разу він пообіцяв, що привезе новий торговий договір, але свавільна схема сім’ї Мілу проявила себе першою. І тепер він тут, знову з поганими новинами: неважливо що це, звістка про смерть короля чи указ нового короля про відкликання – Педро вважав, що четвертий принц не захоче бачити ні те, ні інше.
Плавання проходило досить гладко. Королівство Сірий Замок розташувалося на південній частині материка, тому взимку річка не замерзала.
Час від часу Педро дивився на берег крізь вікно. Він не бачив людей, які б загинули від голоду, чи біженців, що свідчило – Прикордонне Місто ще не втрачене.
Це викликало у нього легке здивування. Зрештою, коли він відвідував містечко стіна ще будувалася. Відверто кажучи, Педро не відчував довіри до стіни зведеної з каміння, яке було скріплене якимось брудом.
Але його здивувало ще дещо, він побачив судно зі знаменом Вербового міста, корабель повільно минув їх по правому боці річки – звична сцена, проте не під час Місяців Демонів! Вони мають час торгувати, поки борються з демонічними звірами? Як можна оборонятися від жорстоких монстрів, не перекинувши на лінію оборони всіх шахтарів?!
Через три дні судно прибуло до пристані Прикордонного Міста.
Дерев’яний причал залишався старим і пошарпаним, але біля пристані з’явилася новенька споруда. Після того, як корабель причалив, звідти вийшли двоє охоронців, які уважно стежили за кожним рухом людей.
Педро відразу ж зрозумів мету появи тут вартових.
Четвертий принц, очевидно, не хотів, щоб хтось таємно покинув місто водним шляхом.
Після того, як Педро зійшов з човна і пояснив охоронцям, хто він такий, чоловік привів для нього коня і супроводив до замку.
Як і при попередній зустрічі, принц Роланд зустрів його у приймальні. До того ж Його Високість звелів приготувати багату трапезу, хоча це не був типовий час для прийому їжі.
Обсмажений на вогні свинячий окіст, нарізана сушена риба, салат з незнайомих дикорослих овочів, хліб з маслом і овочевий суп, який можна побачити на будь-якій вечері.
Здавалося, принц любив обговорювати справи після трапези.
Так думав Педро, але його руки ні на мить не зупинялися, адже можливість повноцінно пообідати випадала нечасто. Навіть родина Жимолості, коли вони не проводили бенкетів для гостей, в основному їла картопляний хліб і бекон.
Після обіду, коли подавали десерт, Педро з повагою передав папери.
Роланд взяв конверт, відкрив його за допомогою обіднього ножа, затим витяг листа і швидко пробігся поглядом. Новина його приголомшила.
Король помер?
Роланд нічого не відчував до свого номінального батька. Він був у Прикордонному Місті, коли перемістився, не кажучи вже про те, що новий принц не зустрічався з королем жодного разу, а в пам’яті попередника було лише невдоволення і обурення батька. Тому він почувався збентеженим – чи потрібно йому показувати смуток?
Від подальшого тексту віяло змовою. Вімблдона III убив старший син? Як новий король, другий принц видав указ про закінчення битви за трон і велів усім своїм суперникам повернутись до столиці Сірого Замку?
Роланд кашлянув пару разів і підняв голову, якраз вчасно, щоб побачити очі Педро, сповненні вибачення.
То он воно що. Він подумав, що герцог буде щасливим, незалежно від того, який вибір зробить Роланд – у всякім разі перед ним постане дилема.
Посланець не привіз торгового договору, але приніс погані новини, схоже, він дуже про це шкодував. Роланд потайки всміхнувся, повертаючи лист до конверта:
– Я зрозумів.
– Ем, Ваша Високосте, що ви плануєте…
– Навіть якщо я хочу повернутися, мені потрібно зачекати закінчення Місяців Демонів. Зараз надто холодно і сніжно. До того ж, що робитимуть жителі Прикордонного Міста, якщо я поїду?
Якби це був хтось інший Педро неодмінно сказав би «не хвилюйтеся, фортеця Довга Пісня допоможе вам у цій ситуації» чи будь-яку іншу дипломатичну фразу. Але з четвертим принцом, з яким зустрічався лише двічі, він не міг говорити так недбало. Уперше Педро відчув огиду до свого статусу посла. Зрештою він лише кивнув зі словами:
– Зрозумів, мені передати вашу відповідь?
Роланд звелів слузі принести перо і папір. Він швидко написав відповідь, яку скріпив власною печаткою, і передав послання Педро. Посол глянув на конверт, лист був адресований Тіфіко Вімблдону, другому принцу Сірого Замку, а не королю Вімблдону IV.
Педро подумав, що четвертий принц цим показав своє ставлення до ситуації.
Більше розділів тут. | Непряма підтримка: зайти і погуляти по цьому сайту. | Пряма підтримка.