Цього тижня у Прикордонному Місті було спокійно.
Відповідно до слів Залізної Сокири і Браяна, кількість та сила демонічних звірів поступово зростатимуть з кожним днем Місяців Демонів. Користуючись тим, що тиск на лінію оборони невеликий, Роланд знову відправив до Вербового міста судно з рудою.
Завдяки використанню парової машини на шахті Північного Схилу кількість робітників зменшилась наполовину, а виробництво постійно зростало і вже досягло рівня, який був до обвалу. Використання парового двигуна зменшила потребу в людських ресурсах.
Одночасно з цим Роланд здійснив початкову реформу гірничодобувної системи, попередня стала оплата була замінена на змінну зарплату, яка залежала від кількості добутого. Він попросив Барова розрахувати середню кількість добутої руди за попередні роки, та встановив цю кількість як стандарт. Ті, хто добував більше, отримували більшу зарплату. Крім того, з’явились додаткові винагороди за відкриття прожилок дорогоцінних каменів. Це позитивно вплинуло на робітників, тож у шахті і навколо неї кипіла робота.
Роланд, природно, хотів щось зробити з рудою, яка в нього залишилася.
Окрім виробництва другої парової машини, він вирішив виготовити ще партію ручних верстатів.
Верстати мають давню історію, для широкого загалу це річ потрібна для виготовлення інших інструментів. Тому ковадло – виготовлене і закріплене вручну – можна вважати найпримітивнішим верстатом.
Виготовляти вручну – нормально, але потрібні додаткові елементи для обробки, тому люди часто додавали пряжки або пази, щоб закріпити деталі. Наприклад, стволи ранніх гаркебузів і крем’яних рушниць вручну виготовляли на ковадлах із заглибинами.
Згодом знадобилися інші інструменти, щоб збільшити швидкість виробництва. Залежно від цілей використовувалися різні способи кріплення й інструменти обробки. Зв’язка ручної роботи і механіки ефективно покращувала процес.
Роланд думав над ручними фрезерними верстатами.
Хоча фрезерний верстат мав різні функції, принц в основному планував використовувати його для обробки евольвентних зубчастих коліс, тож конструкцію можна спростити. Потрібна лише пара заглибин для фіксації зубчастої пластини й обертовий сталевий шліфувальний диск. За допомогою Анни можна легко виготовити спеціальний шліфувальний диск. Верх диска відшліфувати до форми трапеції, нагріти до стану, коли він буде аж світитися, затим, використовуючи залізну смугу, нанести позначки, а потім занурити у воду для гартування. Таким чином можна отримати шліфувальний диск з більшою жорсткістю.
Після того, як ключову проблему вирішили, Роланд покликав Картера і попросив його найняти двох теслярів, що зроблять базу фрезерного верстата, водночас Анна продовжувала виготовляти інші металеві деталі на задньому дворі замку.
Не варто й говорити, що за допомогою Анни, обробка металу стала такою ж простою, як ліплення із глини, особливо після того, як вона навчилася контролювати своє полум’я. Початкове виробництво дрібних деталей залежало від неї. Роланд здивовано зітхав, коли бачив, як дівчина брала до рук злиток заліза, розтоплювала його до рідкого стану, а потім замішувала, немов тісто.
Без відьом йому б довелося відкласти всі свої плани на десятиліття.
Двома днями пізніше на задньому дворі з’явився перший спрощений фрезерний верстат.
Роланд протягом цього часу займався рисунками. Він розробив набір передач для регулювання швидкості і стабілізації потужності парової машини. Пластина відповідного розміру вже була підібрана, але процес фрезерування шестерень можна проводити лише після того, як фрезерний верстат буде повністю зібраний.
Шестерні не нова річ у цьому світі, більшість шахт покладалися на худобу, що тягнули лебідки завдяки дерев’яним шестерням. Цього разу головний лицар був задоволений, йому довелося добряче попрацювати заради незрозумілих ідей принца, та цього разу він усвідомлював, що планує робити Його Високість.
Роланд велів привести трьох ковалів з їхніми учнями, щоб вони навчились користуватись фрезерним верстатом на задньому дворі замку. Він не міг щодня сам використовувати верстат, тому мав навчити групу професійних робітників.
Після шанобливого привітання Роланд почав демонструвати їм, як використовувати фрезерний верстат для обробки зубчастих коліс.
Він не був проти того, щоб стати старшим слюсарем перед усіма. Справді, у цей час існували різні принци, а їхні захоплення були різноманітними. До того ж його раніше вважали непослідовним, тож він не відчував ніякого тиску, працюючи з верстатом.
Головний лицар стояв збоку, він відповідав за заливання в машину розтопленого смальцю – зрозуміло, що в цей час не існує ніяких мастил, – хоча замінювати мастило на смалець не найліпша ідея, але все-таки це краще, ніж нічого. Смалець лився на плиту, а потім стікав до спеціальної посудини внизу, таким чином його можна неодноразово використовувати.
Роланд спочатку вирізав позначки зубців на диску відповідно до потрібного кута, потім закріпив деталь на робочому столі. Затим підтягнув шліфувальний диск до верхньої частини зубчастого колеса, вирівняв відповідно маркувальної лінії і натиснув на педаль. Педаль приводила в рух дерев’яне колесо, а сила передавалась на вал шліфувального диска через ремінь.
Після він повільно спрямував шліфувальний диск до зубчатого колеса так, щоб кут між ними становив 90 градусів.
Оскільки матеріал зубчастого колеса – чавун, а шліфувальний диск був загартовано сталлю, то вирізати зубці не було вже так важко. Густий запах смальцю наповнив задній двір, змусивши ковалів і їхніх учнів, які давно не куштували м’яса, ковтати слину.
Після демонстрації настав час підписати контракт. Комерція у Прикордонному Місті тільки зароджувалася, тому про галузь не могло бути й мови. Не залежно від того парова це машина чи верстат, не буде натовпу, який би біг до магазину, щоб купити ці речі. У цю епоху суспільство не усвідомлювало величезного значення цих речей та їхньої потенційної цінності. Тому Роланд змушений взяти на себе ініціативу щодо просування використання цих машин.
У контракті було написано, що кузня за допомогою фрезерного верстата повинна обробляти щонайменше один комплект шестерень на тиждень. Необхідні матеріали надаватимуться замком, а плата за обробку становить 10 срібних драконів. Водночас з цим щотижнева оплата за використання верстата складала 2 срібних дракони, оскільки верстат не передавався кузні у вільне використання, а більше нагадував оренду.
Під час Місяців Демонів, кузні мали набагато менше роботи, ніж раніше. Тож це можливість заробити, до того ж це був наказ принца, зрозуміло, що ковалі не мали заперечень. Між іншим, Роланд повідомив їм, що це перший фрезерний верстат, а в майбутньому буде зроблено ще кілька. Зацікавлені в них можуть звернутися до ратуші.
– Ваша Високосте, чому ви прямо не написали в контракті, що оплата вісім срібних драконів? – збентежено запитав Картер після того, як ковалі пішли.
– Хоча цифри однакові, але вони мають різне значення, – пояснив Роланд. – Це, либонь, перший комерційний договір оренди в Прикордонному Місті. Мені потрібно встановити стандарти галузі.
Головний лицар витер піт з лоба, Його Високість четвертий принц, здавалося, знову почав говорити нісенітниці, але Картер мав уже достатньо досвіду в таких справах, доки він показує, що уважно слухає, принц Роланд продовжить пояснювати.
– Хороший початок важливий для формування доброчесного кола. Наразі лише мені потрібно купити шестерні, тому я забезпечу їх верстатом. Вони платять робочою силою й отримують зарплату. У майбутньому вони зрозуміють, що матимуть більше користі, купивши інструменти, ніж орендуючи їх. – Роланд зробив невелику паузу. – Таким чином, побачивши якусь нову річ, вони спочатку можуть її орендувати, а потім вирішити чи потрібно її купувати, оцінивши ринок і можливі прибутки. Я ж можу отримувати прибуток за оренду. Це доброчесне коло.
Сайт, блог і телеграм канал.