– … – Ґорон знав, що його загнали в тупик. Все, що він може зробити, це потягнути молодшого брата за собою в пекло. Тепер перший принц взяв себе в руки: – Мета всього цього – позбутися мене?
– Позбутися тебе? Ні, це мені нічим не допоможе, дорогий брате. Проте тут нічим не зарадиш, – голос Тіфіко залишався спокійним, ніби він констатував факт. – Якби я терпляче чекав п’ять років, то, боюся, зіткнувся би з піратською армією третьої сестри. Знаєш, чим вона займається останнім часом?
Ґорон похитав головою, прикидаючи відстань між ним і другим братом. Він пам’ятав, що його брат з дитинства був дуже розумним, проте не вмів скакати на коні, стріляти з лука і битися мечем. Якщо підібрати момент, щоб кинутись уперед і розрізати…
– Вона формує власну армію, брате. Відверто кажучи, я в захваті, що вона почала робити це задовго до королівського наказу. Навіть я цього не очікував. Коли ми були дітьми, все було мирно і спокійно, тож чому? Як ми дійшли до того, що нам потрібно вбивати одне одного? – він відступив на два кроки і сказав: – Наприклад, ти зараз хочеш розрізати мене мечем навпіл, так?
– ……
– Мені це відомо, старший брате. Ти все такий же, як і раніше. Коли ти хочеш когось убити, твої очі набувають жахливого вигляду, – Тіфіко зітхнув. – Скажу прямо, я хочу скасувати указ про вибір майбутнього спадкоємця престолу. В іншому випадку через п’ять років на мене чекатиме флот Ґарсії. Вона вже кілька років контролювала порт Чиста Вода, а місто Золотого Врожаю ідеально підходить для підготовки купців, а не воїнів.
– Мені потрібна армія, що зможе протистояти флоту третьої сестри, а цього торгове місто не може дати. Ґороне Вімблдоне, завтра тебе судитимуть за те, що ти покинув свої землі і вбив короля. Я ж цієї ночі повернуся до міста Золотого Врожаю, щоб підготуватися до поширення сумної звістки про короля на схід. Я буду глибоко засмученим і виконаю свій обов’язок, прийнявши корону, як другий у черзі на трон. А тебе відправлять на гільйотину, засудивши за вбивство короля.
– Ти…! – Ґорон заревів і кинувся до молодшого брата, проте відстань була завелика. Його меч заблокували двоє охоронців. Принц на мить завмер, лезо проткнуло йому литку. Від цього Ґорон втратив рівновагу і впав на підлогу. Охоронці накинулись на нього, притиснули до землі і швидко зв’язали так, щоб він не зміг рухатись.
– Суд? Думаєш у тебе є право судити мене? Я розповім про це і дам знати всім, хто тебе підтримує, який ти монстр!
– Звичайно, ти не зможеш цього зробити, старший брате, – терпляче сказав Тіфіко. – В алхімічній майстерні є препарат під назвою «Забута мова», його готують, змішуючи отруту ящірки та кобиляче молоко з південних земель. Після того, як ти це вип’єш, то не зможеш видати жодного звуку. Не турбуйся, ти не відчуєш болю, навпаки, смак буде м’яким і хмільним. Якщо ж ти хочеш когось звинуватити у цьому, то звинувачуй нашу третю сестру. Якби не вона, я б не пішов на цей крок.
Тіфіко махнув рукою начальнику охорони, який кивнув і відсалютував, після чого велів забрати першого принца з палацу, інші охоронці теж віддали честь та покинули кімнату, з другим принцом залишився лише астролог Ансгер.
– Ваша Високосте, оскільки трон уже ваш, я повинен звертатися до вас «Ваша Величносте», – з поклоном мовив астролог Ансгер.
– Ти гарно виконав свою роботу. Коли я сяду на трон Сірого Замку, то виконаю свою частину угоди. Однак… побачивши сьогодні трагічний образ мого брата, гадаю, потрібно додати ще один пункт.
Погляд астролога відразу змінився:
– Ваша Величносте, ви хочете…
– Не переймайся, я просто не хочу, щоб мене зрадили. – Тіфіко дістав із кишені таблетку. – Ти, мабуть, часто бачив таке. Восковій оболонці цієї таблетки знадобиться сім днів, щоб повністю розчинитися, приблизно стільки ж часу знадобиться мені, щоб дістатися до міста Золотого Врожаю зі столиці. За твою співпрацю, я обіцяв тобі місце головного астролога, тож не хочу, щоб інші запропонували тобі вищу ціну.
– Ваша Величносте… ви, певно, жартуєте. – Обличчя астролога зблідло, він стиснув зуби, але зрештою вирішив проковтнути таблетку.
– Розумний вибір, – задоволено кивну Тіфіко. – Можеш іти.
…...
Коли кімнату покинув астролог, обличчя другого принца стало похмурим.
Він схопив порцеляну з тумбочки і розбив її об землю. Вона розлетілась на друзки. Одразу ж прийшов охоронець.
– Ваша Високосте?
– Геть! – розлючено гаркнув принц.
– Слухаюсь. – Охоронець швидко схилив голову і вийшов з кімнати, зачинивши за собою двері.
Дідько, так не мало бути!
В його плани не входило вбивати батька. Враховуючи ставлення до нього Вімблдона III, він хотів лише вказати на дії Ґарсії і зупинити її. Пішаком у його руках мав стати Ґорон Вімблдон.
Тіфіко вважав, що його план бездоганний. Він використав посаду головного астролога, щоб переманити на свій бік наставника Ґорона – астролога Ансгера, що мав невисокий ранг у Гільдії астрологів, той написав листа першому принцу. І старший брат проковтнув наживку. Все відповідало думкам Тіфіко, битви – сильна сторона Ґорона, проте мислення – слабка, водночас перший принц не бажав поступатися своїм правом на трон.
Кілька наступних листів підігріли амбіції старшого брата, а Тіфіко підготувався до наступного кроку. Коли був відправлений останній лист з астрологічним прогнозом, другий принц таємно повернувся до столиці, щоб повідомити королю про те, що Ґорон, можливо, планує захопити владу. Жодних сумнівів, що якби це підтвердилось, батько розлютився би і відправив старшого сина до в’язниці, можливо засудив би до смерті або до заслання.
Тоді батько б звернув увагу на інших дітей, і Ґарсія, що швидко нарощувала військову силу, неминуче стала б наступною жертвою.
Але… чому все так обернулось? Батько, почувши від нього новину, дивно посміхнувся, витягнув кинджал і вдарив себе у груди!
Все відбулося так швидко, що Тіфіко не встиг йому завадити, і міг лише спостерігати, як батько помирає.
Він сів на край ліжка, вперше подумавши, що він також шахова фігурка. Остання посмішка його батька була жахливою, від неї волосся стало дибки. Тіфіко думав над цим знову і знову, навіть оглянув труп, та все ж не знайшов підказки; чому батько так вчинив?
Він також підозрював, що ця людина могла бути несправжнім королем, але не зміг знайти жодних недоліків, навіть сліди від рани на спині такі ж, як принц пам’ятав.
Побачивши, що Ґорон прибув до столиці, він заспокоївся і змінив плани. Покласти провину за смерть Вімблдона III на найстаршого принца, потім скористатися тим, що він другий принц і є наступним в черзі на королівський престол, щоб успадкувати корону. Якщо коронація пройде гладко, Тіфіко більше не буде обмежений своїми землями, тож зможе прямо веліти герцогу півдня підготуватись до атаки на Ґарсію, щоб змусити її покинути порт Чиста Вода.
Тож здалося, що все закінчилося не так вже й погано, однак Тіфіко відчував глибоке занепокоєння… ніби є невидима сила, яка приєдналася до боротьби за Сірий Замок, а він про це нічого не знає.
Проте у цю мить йому не залишається нічого іншого, як міцно триматися за трон. Тіфіко присягнув собі, що коли він дізнається, хто стоїть за цим, то вони відчують, що таке гнів короля!
Сайт, блог і телеграм канал.