Розділ 22. Декларація
Наступного дня дощ припинився, Прикордонне Місто знову ожило, і багато жителів містечка зібралися на майдані і чекали виступу четвертого принца.
Напередодні Роланд вивісив оголошення, де повідомив, що ті, хто прийдуть послухати його промову, отримають порцію пшеничної каші і шматок хліба. Для містян це означало безплатний обід, тому людей на майдані було набагато більше, ніж коли вони приходили подивитись на страту відьми.
Ближче до полудня Роланд піднявся на попередньо підготовлену сцену.
Він збрехав би собі, якби сказав, що не нервує, стикаючись з такою кількістю людей. Раніше йому в основному доводилося мати справу з комп’ютерними моніторами. Навіть на зустрічах він був серед тих, хто аплодував речнику. Тому йому вперше довелося зіткнутися з такою юрбою.
Але він мав це зробити, щоб утримати жителів у Прикордонному Місті потрібна загальна мобілізація.
Роланд махнув рукою, щоб заспокоїти всіх.
Він багато разів практикував цю сцену, але коли піднявся на поміст у роті трохи пересохло:
– Мої піддані, добрий день. Я четвертий принц Королівства Сірий Замок, Роланд Вімблдон. Я зібрав вас усіх тут, щоб повідомити важливу новину! Чотири дні тому прибув посол фортеці Довга Пісня, щоб забрати видобуту руду. Всім відомо, що місяць тому стався нещасний випадок і шахта Північного Схилу обвалилась. До цього дня виробництво ще не відновилося повністю. Через обвал минулого кварталу ми добули руди тільки на два місяці. Я пояснив ситуацію посланцю і сподівався, що він зможе виділити Прикордонному Місту їжу в повному обсязі, а ми підготуємо потрібну кількість руди після зими. Та він відмовився! І не погодився на переговори. Він відмовився дати нам більше їжі, як і два роки тому.
Натовп вибухнув криками, показавши, що нестача їжі два роки тому сильно на них вплинула.
– Цього разу буде гірше. Астролог Королівства Сірий Замок повідомив мені, що цьогорічна зима буде набагато довшою, ніж раніше, і Місяці Демонів триватимуть понад чотири місяці. Це означає, що кожен може зіткнутись з двомісячним браком їжі. Два роки тому ви втратили одну п’яту від кількості жителів. Хтось втратив брата, хтось дитину. Скільки ви готові втратити цього разу?
– Ні! Ваша Високосте, допоможіть нам! – знизу хтось голосно закричав, і його крик підхопило багато людей: – Ваша Високосте, будь ласка, допоможіть нам!
Схоже, підготувати кількох людей було розумним рішенням. Роланд підняв руку, стишуючи галас юрби:
– Звичайно, я не залишу своїх підданих, жодну людину! Ви можете не знати, що вартість пшениці і хліба, яку відправляє фортеця Довга Пісня, не еквівалента вартості руд, що вона забирає. Відповідно до ринкової ціни, руди, видобутої за два місяці, достатньо для обміну на піврічний запас їжі! Я продав руду крамарям Вербового Міста, їхнє вантажне судно, повне їжі, незабаром припливе до Прикордонного Міста. Крім хліба, буде ще сир, вино і в’ялене м’ясо! Вистачить на всю зиму!
Майдан вибухнув криками «ура».
– Однак це означає, що ми припиняємо наші стосунки з фортецею Довга Пісня, і вона більше не прийматиме наших містян. Тож цю зиму ми проведемо у Прикордонному Місті. Більшість уже бачила, що на захід від міста будується міцна стіна. Я знаю, що багато людей стурбовані чи зможемо ми зупинити демонічних звірів. Я хочу сказати вам, що демонічні звірі не набагато сильніші за лісових. У них міцна шкура, але якими б великими і сильними вони не були, вони не здатні лазити по стінах і гризти каміння. Це просто легкі мішені! Скажіть мені, мої піддані, що ви оберете: сховатися в халупі, яку виділить фортеця, і померти з голоду чи під моїм керівництвом боронити Прикордонне Місто до останнього, захищаючи своїх близьких і дітей? Обіцяю, усі містяни, що будуть брати участь в обороні на міській стіні до кінця Місяців Демонів, отримають винагороду – 25 срібних вовків. А сім’ї тих, хто пожертвує своїм життям, отримають компенсацію у п’ять золотих драконів!
– Ми будемо битися за Вашу Високість! – під керівництвом людей принца, які ховалися в натовпі, дедалі більше людей кричали та обіцяли битися до смерті.
Відчувши їхній піднесений настрій, Роланд скористався можливістю і велів видати обід. Він не очікував, що всі залишаться у Прикордонному Місті. Однак був упевнений, що якщо залишиться лише половина, цього вистачить, щоб зупинити демонічних звірів тут і не дати їм пройти далі на схід.
*********
Педро не знав, що про нього говорив четвертий принц. Коли він повідомив новини шістьом знатним сім’ям, вони просто засміялися.
– Ти кажеш, що невмілий принц справді хоче відкинути демонів сам? Насмілитися квапливо будувати стіну до початку зими, не знаю, варто хвалити його за мужність чи сміятися з його самовпевненості?
– Відсутність хоробрості в Його Високості відомий факт, коли це четвертий принц знайшов у собі мужність? Він просто невіглас, не більше!
– Так, у нього навіть каменярів нема, він навалив купою неполірований камінь, перемазавши його якимось мокрим брудом. Боюся, стіна обвалиться, як тільки досягне певної висоти.
– У будь-якому випадку, це добре. Якщо він прибіжить до фортеці Довга Пісня, то, очевидно, залежатиме від нашої милості. А якщо помре у Прикордонному Місті… ми зможемо швидко закінчити цей фарс.
Герцог, який думав, заплющивши очі, раптом сказав:
– Педро, що ти думаєш?
Він стрепенувся, бо не очікував, що герцог фортеці Довга Пісня поцікавиться його думкою.
– Ну, я спочатку хотів зберегти монополію, навіть купуючи руду за ціною нижчою на 30% за ринкову – це все одно вигідна для нас угода, проте… – він швидко розібрався у своїх думках, – проте Його Високість немає наміру продавати всю руду фортеці Довга Пісня, він навіть готовий продавати її за ціною на 50% нижчою за ринкову, що означає, принц планує збільшити видобуток руди в наступному році. Якщо вони зможуть подвоїти видобуток порівняно з попередніми роками, ми можемо заробляти більше, ніж раніше. Він також планує самостійно виробляти металеві вироби для продажу, такі товари дуже популярні і їх легко перепродати. Однак… це не найважливіше.
– О? І що ж найважливіше?
– Якщо він зможе утримати Прикордонне Місто, це також буде гарною новиною для нас. Нам не доведеться щороку зосереджуватися на боротьбі з демонічними звірами, що може заощадити великі кошти. Друга перевага в тому, що величезна кількість земель між фортецею і Прикордонним Містом буде у нашій власності. Чи то обробка землі, чи використання її для розселення нових людей, обидва ці варіанти непогані. Це може полегшити поточну ситуацію перенаселення фортеці. – Педро говорив свої ідеї одна за одною: – І четвертий принц не залишиться у Прикордонному Місті назавжди. Боротьба за королівський трон триватиме лише п’ять років, а через п’ять років ми отримаємо більш розвинуте Прикордонне Місто, а потім ми б могли приєднати його до фортеці. Тоді б територія фортеці стала б третьою за величиною територію в усьому королівстві. То ж я пропоную… – Він поглянув на герцога й обережно сказав: – Фортеця має послати людей, щоб допомогти Його Високості побудувати стіну і підтримати оборонців Прикордонного Міста.
– Правильно, – посміхнувся герцог, – але це думки купця, якого цікавлять лише прибутки і збитки.
Сказавши це, він випростався, його очі повільно пройшлися по кожному з учасників розмови, голос набув ваги:
– Однак для людини мого рангу ситуація не зводиться лише до прибутку. Чому я маю допомагати тому, хто не знаходиться під моїм контролем? Тому що люди ведуть з ним торгівлю? Деяких правил потрібно дотримуватись, а якщо вони порушені, то винуватця слід покарати. Незалежно від того, буде Прикордонне Місто процвітати чи буде зруйновано, важливим є те, що ніхто навіть думати не повинен, щоб забрати у мене владу, – навіть якщо це принц, він не є винятком.