Розділ 349 (635 лайків)

- Вісім триграм Небесне Поворот!

Кулька вибухових печаток ось-ось повинна була вибухнути, коли Курото виплеснув чакру з кожного меридіана свого тіла і закрутив її в спіраль.

Бах... бах.... бах....

Почулось гучний і оглушливий вибух.

Конан ширяла в небі, з байдужістю спостерігаючи за вибухом.

Перед вибухом вона помітила появу спірального вихора з чакри, підозрюючи, що її ворогу вдалося щось придумати. Її багатий досвід бойових боїв наготувався їй.

Вона усвідомлювала, що ця серія вибухів може не мати сили вбити його.

Коли дим від вибухів розсіявся, як вона і очікувала, силует чужака стояв у неї перед очима.

- Що ж... - Трохи здивувалася Конан.

Навіть після вибухів він стояв цілий, чого Конан точно не очікувала. Таким вибухом вона вбивав навіть Джонанів з маленьких Деревень шінобі.

Курото стояв на землі, зі змішаними почуттями на душі.

Техніка Танца Шикіґамі Конан дозволяє їй не тільки літати, але й створювати бумажного клона, якого не відрізняє від теперішнього навіть з силою Б’якугана. Курото тепер ламав голову.

Крім того, цей папір, який складався з її тіла, також легко перетворювався на вибух і вибухнув.

Що дуже неприємно проти шинобі з тайдзюцу. Уявіть собі ситуацію, коли ви зламаєте голову і вдарите у нього. Тоді ваш суперник вибухає за останню секунду.

Після короткої сутички Конан запитала.

- Ти не звичайний шинобі. Так хто ти такий? Навіщо ти проник у Деревню Скритого Додя?

Курото тримав у руці солом’яний капелюх, який рятував його від дощу.

- Просто мандрівний бродяга. А ваша Дерня така величезна.

Поки він розмовляв з нею, в голові він продумував план, як би з неї впоратися. У нього була загальна картина бою, але йому потрібна відповідна можливість.

Бах....

Поки вони удвох оцінювали силу один одного, на іншому кінці Деревні пролунав шум чогось великого, що врізався в землю.

Конан і Курото також привернули увагу.

- Там же....

Курото помрочив, тому що в цьому напрямку якраз і вилетів сигнальний вогонь. Там шалена битва.

Б’якуган Курото не діставав до них, тому що вони були далеко, але він відчував величезні запаси чакри в тій стороні. Мабуть, це була Югіто Нії, Джінчурікі Двоостого, бо крім неї ні в кого у загоні розвідки не було стільки чакри.

- Не треба було брати її з собою!

Х’юга Курото чомусь підозрював, що саме її і розкриють першою з усього їх загону. Вона ж як ніякі Джінчуріки Двоостого.

Він так не хотів брати її з собою, але Райкаґе вимагав, щоб з ними був хтось із його шінобі. Хокаґе та Кезеке не могли відмовити йому, тому що прохання було зрозумілим для них. Курото сам довго відмовлявся йти в розвідку, але накази Хокаґе не обговорювалися.

На відміну від Курото, Конан була приголомшена. Її лякала чакра Хвостатого звіра. Здається, вона переживає за когось у тій битві.

Раптом у небі з’явився силует, який впав між ними.

Він був одягнений у плащ з червоними хмарами, який носили члени Акатсуки. Його очі горіли багровим кольором. Мангек’є Шарінген був одним з них.

Він махав Конан, яка ще ширяла в небі.

- Залиш цього шінобі мені. Я так давно ні з ким не бився, у мене аж руки лускаються.

Конан ніколи не сумнівалася в силі Мангек’є Шарінген, тому кивнула і розкрила крила, попрямувала на інший кінець Деревні, де йшла битва.

Коли Конан пішла, Шінічі швидко запитав.

- Обов'язково було нападати на Акатсуки?

Шникники вже давно впізнав його, тому вирішив втрутитись у справу і врятувати його від Конан.

Курото рівився вперед, наче вирішив вступити в ближній бій з ворогом, запитавши його.

- У Деревні прихованого Дощу є інші способи виявити ворога, крім техніки керованого Дожнього тигра?

Югіто Ніі ще та високомірна штучка, але ніяк не дурна, щоб видавати себе. Отже, в Деревні є інший спосіб зрозуміти, що чужаки перетнули кордон.

Шиники відповіли.

- Хіруко займався чимось подібним. Говорив, що це захистити нас від розвідки. А що сталося?

Хьюга Курото лаяв його.

- Чому ти мені раніше не сказав?

Шиничники потиснув плечима.

Хідан і Сасорі щороку приносять якісь новини з місії, тут ще стільки твориться. У мене немає стільки грошей для Касаї!

З огляду на це Шінічі не міг розповідати йому про все. Так і Курото не потягнув би такі платежі щодня.

- Я планував напасти на Акатсуки, навіть побив сили Трих Деревень шінобі, але вони захотіли спочатку все розвідати. Тепер наш напад не буде таким вже несподіваним.

Шникини нахмурились.

- Якщо ви хотіли щось дізнатися про Акатсукі, можете запитати мене. Навіщо було бути в Дерівні Скритого Дощу? Чи ви мені не довіряєте?

Хьюга Курото лютно крикнув.

- А як я потім розповім це Хоказі? Ти про це не подумав? Та якщо я розповім йому, що ти мій шпигун в Акатсукі, а потім шпигувальники донесуть це до Пейна, Акітсуки тебе живцем закопують!.

- Эм....

Курото продовжував.

- Я розібрався з Шинно, але Деревні вірять, що він ще в Акатсуки. Я навіть це не можу їм повідомити. Вони наполягли на розвідці, я не зміг нічого зробити.

Арр....

Аж раптом почувся рев дикого звіра, і це викликало сильний біль та смуток.

Серце Курото стисалося. Югіто Нії, Джінчурікі Двохостого Скритого Хмарака було поранено.

Шиничники запитав його.

- Їй вже не втекти. Мені потрібно їй допомогти?

Хьюга Курото похитав головою.

Їхній загін виявили, отже напад на Акатсукі буде розкрито. Вони пропустили нагоду винищити їх. Тепер їм треба відступити, причому негайно.

Дуже нерозумно з їхніми силами намагатися відбити Акатсукі.

Під прикриттям Шиніки Курото вирушив до каналізації, де мав зустрітися з загіном, але там був тільки старійшина Чіє. Югіто Ніі і Джарія не з'явилися.

Побачивши Курото, Чіьо сказала.

- Югіто знайшли. Я використала маріонетку, щоб простежити за її боєм. Нам її не врятувати.

Чіє думала так само, як і Курото, тільки в ній говорив багатий досвід шінобі.

А можливо, вона так намагалася послабити приховане Хмара. Схований Песок щойно втратив свого Джинчурікі, а наступний хороший Джіннурик з'явиться тільки років через вісім або десять. А у Скритого Хмари два Джинчурікі, що порушувало баланс сил між Деревнями.

Хьюга Курото не хвилювала безпеки Джинчурікі.

- Джірая-сама?

Чиьо похитала головою.

Я не знаю, але ти не хвилюйся, він не став втягатися у бій, щоб допомогти Югіто. Він пішов кудись вглиб Скритого Дощя.

Х'юга Курото з полегшенням видихнув.

Втрата Джинчуріки це провал для розвідки. Якщо впіймають ще й Джіраю, напад на Акатсукі просто неможливо.

Чий був затьмарений чимось.

- Я боюся, ти все вірно сказав з самого початку. У них набагато сильніші сенсорні технології. Розвідка провалена, нам треба відступати.

Курото ввічливо кивнув у відповідь.

- Шкода, що ви не послухалися мене з самого початку.

Не було сенсу залишатися в Деревні Скритого Дощу. Якщо Джарія не знайде допомоги, то їй буде непотрібно. А якщо його спіймали, то і тоді вони не зможуть йому допомогти, це буде просто тратою часу.

Що важливіше передати Раді Каге те, чого вони навчилися.

Незабаром Курото і Чіє виїхали за межі Деревні Скритого Дощу, щоб повернутися в країну Огня використовуючи підземні річки Амегакур.

......... ... .......

У цей час у вежі Пейна в Делевні Скритого Дощу.

Побачивши Пейну у вежі, Обіто запитав його.

- Розібралися?

Пейн мовчки кивнув. Джинчуріки Двостовостого спіймалась.

Конан спустилася з неба прямо на дах вежі.

- Одного пропустили.

Обіто здивувався.

- Комусь вдалося втекти?

Пейн запитав.

- Хто він?

Конан згадувала.

- Здається, шінобі клана Хьюга. Сильний, зміг відбити мої вибухові печатки, але в ближній битві я не гралася з ним.

Битва між ними була короткою, вона не змогла підійти до нього ближче, але спокій Курото справив на неї враження. Вона бачила в ньому могутнього противника.

Обіто замислився.

- У Клані Х'юга немає сильних шинобі, крім їх патріарха головного гілки сім'ї. Ти впевнена, що він був з клану Х'юга?

Лише патріарх Хіаші Х’юґ подумав про нього, але це не міг бути він.

Конан не змогла відповісти на його запитання. Вона дивилася на шлях Діви Пейна.

Пейн посміхнувся.

- Один з двох чужинок, один із них Джинчурікі Скритого Хлака, а другий з клану Г'юга, значить з Конохи. І діяли одночасно. Чи це означає, що про нас збирають інформацію декілька селекціонерів?

Конан розізлилась.

- Орочимару? Шинно?

Без сумніву, тільки Орочимару або Шінно, два відступника і втікача могли розповісти про базу Акатсуки.

Обіто потиснув плечима.

- Хто розповів їм про нас? Та хіба це важливо? І важливіше, що Великі Деревні шінобі задумали проти нас.

Пейн сказав.

- Вони послали навіть Джінчурікі, наступний крок очевидний.

Конан все ще сумнівалася.

- Коноха і Скритого Хмарко об'єдналися, можливо, з ними та Сухий Камінь, схований пісок і прихований Туман. Ми не вистоїмо проти них.

Обіто посміхнувся.

- Схований Туман точно не з ними. Оноки зараз обговорює зі мною покупки Техніки Хімери, значить і Скрий камінь не біля справ.

Пейн підійшов до краю висунутої мови статуї і нахилився вперед.

Боги з презирством дивилися на всю Державу Скритого Дощу.

- Цього разу я хочу, щоб вони відчули біль!

Усмішка зійшла з губ Обіто і він відступив назад, ховаючись у спіраль.

Конан кивнула і розкрила крила, вилітаючи з вежі. Вона готувалася до чогось.

......... ... .......

Країна Огню, печера, тимчасове сховище тре Каґе.

- Чортові Акатсуки, як же я хочу покінчити з ними!

Знаючи, що розвідка провалилася, Джінчурікі Двосого було спіймано, а Джирая ні слова, Гокеге та Казекаре зрозуміли свою помилку, але Райкі - метал блискавки.

Джинчурікі Восьміхвостого запитав Чиьо.

- Югіто Ніі не змогла навіть відступити? Вона ж дуже сильна.

Чиьо похитала головою.

Курото теж нічого не розповідав. Зараз вони не знали, жива Югіто Нії з Скритого Хмарака або мертва.

Як Курото і думав, Райкаґе незабаром сказав.

- Пропоную напасти на них прямо зараз!

Третій Хокаґе дуже кликав.

Оскільки він не був по собі від зникнення третього Каге, то погодився з пропозицією Райкаґе.

Два Каге прийняли рішення. Казекаге, найслабший серед усіх по кількості шінобі, мусив погодитись.

Курото залишив печеру і підійшов до Шісуї.

Шісуі відразу запитав його.

- Курото-кун, я чув, що розвідка провалилася?

- Аха, напали раптово на Акатсуки, перевір... - Курото гойдав головою.

- Ось чому я говорив, що рано повідомляти Деревне про Акатсуки. Вони ще не готові.

Шисуї помрів. - Навіть якщо можливість утрачена, невже нам ні в чому не пощастило?

- Акатсуки готові до нападу Скритого Хмара, Листа і Песка. Вони просто так не здадуться. Це буде кривава бійня!

- Попередь Ітачі, нехай буде готовий до місії в будь-який час!

- Курото-кун, ви збираєтеся?

Курото кинув.

- Якщо Аматуки не втрушаться, Деревні шінобі програють проти Акатсукі. Нехай Ітачі об'єднається з маріонеткою третього Казекаґе, будемо підтримувати зв'язок через нього. Давно Аматсуками не давали про себе знати, час і нам показати, що таке ефектний вихід.

Шісуі був сповнений цікавості.

- Ви будете особисто?

Курото сказав спокійним голосом.

- Якщо не я, то хто вб'є лідера Акатсуки?

https://literna.net/uk/books/309-pererodzhenii-u-svit-naruto-z-tensei-hanom