Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Перероджений у світ Наруто з Тенсейганом

Розділ 6

Прочитано 0% глави
Глава 6: Пастка

Вечір. Анко та Інузука Ода прийшли відвідати Курото.

Побалакавши небагато, Ода раптово усміхнулася і сказала: "Крото-кун, як шкода, що ти захворів"

Курото не зрозумів її: чому не пощастило?

Ода пояснила це тим, що командир загону дав їм особливе завдання. І якщо його виконає, їх можуть повернути назад в село. Хіба це не порятунок від цього заточення в пісках?

"Особо завдання, говорите?" Курото був здивований почутим, але виду не подав, побажав Анко і Оде удачі: "Легкою місії вам"

Не знаючи чому, Курото думав про неприязне завдання, але етична поведінка шінобі не дозволяє втручатися в деталі завдань, і навіть якщо у нього є підозри, він вибрав замовчати, бо це саме той випадок; безглуздо висловлювати свою думку.

Нарешті, Ода поплескала Курото по плечу і сказала з умилкою: "Не хвилюйся ти, селище ніколи не забуде нас. Нас, чудових шинобі, які пройшли через війну. Тепер можеш відпочивати. Постарайся вилікуватися ка можна швидше"

Курото мав серйозні сумніви, але без доказів він не міг нічим поділитися і лише відрізав: "Будьте обережні на завданні!"

Ода та Анко пішли на завдання, хоча й трохи побалакали.

Минуло три дні.

Під час відновлення Курото часто накрив зудливий і пронизливий біль, що перетікає в довгі хвилини тортури, але катування не без користей, тому що вони робили його сильнішим.

Незважаючи на те, що він ще не перевіряв ретельно, Курото міг оцінити об'єм Чакри у своєму тілі, і зараз його було в 10 разів більше, ніж до приколу.

У цьому світі є своя класифікація шінобі. За цими стандартами є Генін, Чуніни, Джонини, недо-Каге і, відповідно, Каґе. Усе залежало від навколишнього середовища та історичних часів.

Наприклад, Х’юга Курото до уколу рідини був шинобі з силою старшого гена, окрім трьох базових технік і стандартного м'якого кулака клана Гьюґа.

Тим не менш він був просунутий до рівня Чуніна самої селищ, що дало йому можливість виконувати завдання і різні місії.

Це і є загальноприйнята система критеріїв:

- шинобі, який здатний виконати ніндзюцу рангу Е, або хто вміє використовувати силу спадщини крові вважається Геніном.

- Шінобі, здатний виконати ніндзюцу рангу С по праву вважається Чуніном.

- шінобі, здатний повторно виконати місію рангу В, бути здібним до двох і більш ідеальних бойових мистецтвах, таких як ніндзюцу, гендзьюцю, тайдзуцу або досконало володіти кеккою Генкаєм може вважатися Джоніном.

І рівень Каґе вже ясніший, ніж інші. Найкращий спосіб це відібрати найсильніших шінобі в селі. Отже, Каґе має різний рівень сили.

Такі бар’єри не дають твердої основи, тому чакри є основою для вимірювання сили шинобі.

Тепер сила Курото була на рівні старшого Геніна, а його чакра дорівнювала об'єму слабкої чуніну, швидко пробираючись і наближуючись до опіни.

Курото ледве зміг використовувати очі протягом усього відновлення.

Уважно оглянувши їх, він виявив, що тепер його очі були наче кришталеві діаманти і сяяли з вражаючим блиском.

Ще одна відмінність: він мав на чолі техніка Проклятої печатки, яка тепер втратила свою силу.

Звичайно, мітка спрямована на Б’якуган і пов'язана з нервовими клітинами.

Тепер його очі втратили всі зв'язки з Бьякуганом. І навіть якщо і друк залишається, вона тепер не матиме на нього ефекту.

Період відновлення тривав стільки, скільки і думав Курото. І не минуло багато часу, як він побачив знайому чарку, яка швидко наближалася до заходу.

Курото, не задумуючись, оперся об стіну і вийшов з кімнати.

Тонкая фігура врвалася на територію застави.

Це була Мітараші Анко, яка кілька днів тому вирушила на особливе завдання разом з Одою!

Тільки в цей раз побоювався колір її шкіри, вона була бліда, як ніби кров не запливала до її голови, на тілі було безліч шрамів, її дихання билося, наче вона був у декількох боях відразу.

Курото швидко зрозумів, що це була Анко. Його рука потяглася до сумки на поясі, діставаючи кунай. Тенсейган сяяв так яскраво, що пробивався з-під окулярів. Він цілився не в неї, а в те, що міг мати на хвості.

Курото заспокоївся, переконавшись, що за нею не було переслідування.

У цей час інші шінобі оточили їх, накладаючи пластири на рани Анко, задаючи купу питань про напад.

Курото, який стояв у бойовій готовності поряд, оперся на незрівнянну силу Тенсейгана і помітив дивну зміну в виразі обличчя командира Нара Міцуї, котрий стояв поруч з Анко. Ніби все пішло не за планом.

Тепер Курото знайшов підтвердження свого твердження.

Саме те, чого він спочатку зазнав і якому не хотів вірити.

Тепер йому потрібно триматися обережніше з командиром загону і капітаном підрозділу Наро Міцуї ...

Добре, що він був зосереджений на Анко, тому зміни Курото не помітив.

"Задачі зроблено?" Міцуї запитав у Анко.

Анко відповіла злорікливо: "На нас накинулися з засідки, як тільки ми прибули на місце. Це була пастка. Ода загинула. Я ховалася два дні в пустелі, щоб вижити".

Почувши це, Міцуї відповів неприродно: "Можливо, вони розкрили шинобі, якого ми заполонили в село піску, тому вас розкрили. Я співзволю в село".

Тоді Міцуї швидко пішов, а Курото мовчки допоміг підняти Анко.

Як тільки вони увійшли в кімнату Анко, вона запитала його: "Діровка від нас відмовилася?"

Анко була явно не дурною, щоб Орочимару взяв її до себе. А ці так звані місії були підозріло небезпечними, чого вона не могла не помітити.

Курото допоміг їй намазати її рани: "Не думай так багато, іноді завдання не завжди вдається виконати. У тебе ще мало досвіду, тому не хвилюйся так сильно, постарайся вилікуватися швидше" Курото знав, що він дурить її, але її треба було заспокоїти.

Від його слів, вираз обличчя Анко став таким мовчазним, як більшість часу, коли вона була на завданні з охорони застави.

Попіклуючись про неї, Курото переконався, що не має ворогів і повернувся до своєї кімнати.

Як тільки він ліг на ліжко, то стиснув свої зуби з усієї сили і в розпачі.

"Як вони можуть так з нами поводитися? Як вони сміються?"

https://literna.net/uk/books/309-pererodzhenii-u-svit-naruto-z-tensei-hanom

Попередня главаНаступна глава