Глави: 251-260

251.щастіше фонової служби

Щось мені робити? Др-друге вимірювання, де я замкнула Куро має зовсім інше значення часу ніж у нашому світі. Через це, оскільки різниця у часі просто величезна, я не вловила ознак того, що запечатаний Куро готовий вирватися.

Що ж робити? Що мені робити?

Один з них, Мудрая Шираорі, швидко знайшов метод контратаки.

Двоє друзів прийшли і врятували мене.

3 - Нічого не можна зробити. Реальність така жорстока.

Ага. Відповідь природно під номером три!

Ну, адже я дійсно нічого не можу зробити. Куро все одно сильніше за мене. Ну і щодо пункту під номером 2, у мене все одно немає друзів! Ха-ха-Ха.

Можливо, мені варто припинити робити серйозні приготування. Відразу стає зрозуміло, що я повинна робити. Якщо він спробує напасти, то знищити його. У будь - якому разі, подивимось, що станеться. Якщо чесно, я б хотів, щоб він не нападав на мене.

Відразу після того як Куро вирвався, він пішов у напрямку вампірника і демона. Хрм. Може він хоче вбити демона? У даний момент я не хотіла б, щоб вампірник постраждала. Думаю, треба підготувати для неї шлях до відступу.

До речі, щодо вампірника, демон її просто кросує на частини. Тепер, коли демон вибухав гнівом, вона просто не може захиститися від його атаки, так що пошкодження у неї все ростуть. Навіть з золотим зв’язком із передбаченням майбутнього і Прискорення Сознання, якщо її атакують на швидкості вище за ту, якою вона може спрацьовувати, то все марно. Здається, що вона ще тримається тільки завдяки захисту Драконячої Чешуї, але скільки їй вистачить?

Їй голову відрубали. Або так я подумала, але вона зловила відлітаючу голову і прикріпила її назад.

- Якого!? Так само можна робити! Якого ... мені теж треба так спробувати! А, ні, не варто. Схоже це дуже боляче.

Ця битва перетворилась на односторонній бій, і здається гра вже закінчилась.

Хмм? Вампірник все ще щось планує? Тільки не кажіть мені, що вона планує використовувати Зависть? вона ТОЧНО планує її використати. Не важливо, вб'ють тебе чи ні, ти ніколи не повинні її використовувати. Я тебе за це накажу пізніше.

Ну, вона не змогла її активувати. Оскільки в цей момент прибув Куро.

Куро приземлився між вампірником і демоном. Демон вдарив Куро, але його легко побити. Я в душі не уявляю про що думала вампірник, але вона вдарила Багровим Морем по Куро. ИЙ, ДУРА, СТІЙ! Багрове Море було просто стерто бар'єром Куро. Звичайно ж, атака такого рівня на ньому не спрацює.

Гей, стій! Вампірник, ти ж тільки що використала Зависть, вірно? Ти ж його явно використовувала!? Що ти робиш? Так і пишемо, НАКАЗАННЯ НЕІБЕЖНО.

Куро схопив вампірника за голову. Я вже приготувалася кидатись до неї на виручку. Але це не принесло мені жодної користі, бо Куро просто вирубав її.

А потім Куро почав просто бити демона. Це було дійсно настільки односторонній річ, що назвати можна тільки так - "збій". Рівня, "Не намагайтеся повторити це вдома". Його душа почала втрачати сили, оскільки регенерація не встигає за уроном.

Так, гнів закінчився. О! Зрозуміло, зрозуміло. Гнів також використовує силу душі для активації, отже коли її сила закінчується, то актівація зупиняється. Отже, активація зупинилася, то він більше або менше прийшов в себе. Якщо звичайно від його розуму ще щось залишилося. Але не думаю, що варто про це турбуватися. Коли він бився з вампірником, то діяв дуже розумно.

- Ти задоволена цим всім?

Куро заговорив до одного з моїх клонів. О боже. Ти взагалі про що?

- Я знаю, що якщо вб'ю цього Великана, то я зроблю тебе, супроводжу ти останню і D своїм ворогом, вірно?

А? Та ні, все взагалі-то не так. У D зараз багато роботи, так що швидше за все вона взагалі не з'явиться.

- Навіть якщо він і всього лише жертва. Але та лють яку я відчуваю зараз, мені треба її скинути, побивши когось, тоді мені стане легше. Так що не заважай, це моя помста.

Хмф. Простіше кажучи, Куро в даний момент не збирається зі мною битися. Як на мене, так все відмінно. Схоже він все не дуже правильно зрозумів, але це досить зручно для мене. Я не збираюся його поправляти, так що нехай залишається в провалі.

Поки що я забрала несвідому вампірчику і демона в інше вимірі який створила. Після того як переконалася, що Куро транслювався. Схоже, він попрямував до короля демонів. Думаю мені теж пора йти.

Вже час повідомити Короля Демони про мої плани та дії. І було б добре, якби Куро поділився своїми. В залежності від того, як реагує на мої плани Куро, ми плануємо його майбутнє. У будь-якому випадку, можна очікувати, що моя мета йому не сподобається.

У будь-якому випадку, Куро сильний. Той, хто має менше можливостей не може цього зрозуміти, але можна побачити хоча б частину картини. Не слід недооцінювати того, що він справився з печаткою набагато швидше, ніж я планувала. Таким чином, мою оцінку його сили варто підняти вгору. В даний момент при прямому зіткненні з ним мої шанси на перемогу рівні 20%? Оскільки я не впевнена, що знаю справжню силу Куро, то точно оцінити важко. Я досить високої думки про його здібності, але можливо він ще сильніший.

Що ж до мене, то серед найслабших богів я одна з найбільш слабких. Виявлені мною дані і мої розрахунки, сила Куро зараз не приваблює до богів середнього рівня лише однієї сходинки. У звичайному положенні я не мала б шансів на перемогу. Співвідношення щось на зразок того, як якщо прийняти мій рівень за 1000, тоді Куро всього трохи не дотягує до рівня в 10 000.

Ось тільки, я всі свої здібності заточувала на можливе зіткнення з Куро. Може бути в чистій силі я і програваю, але мої здібності підготовлені особливим чином. Єдине на що я можу сподіватися, щоб перемогти, так це на кращу підготовку. Як завжди.

Так, як завжди. Битися з тими, хто набагато сильніший за мене - це те, що я роблю від самого народження в цьому світі. Кожного разу я використала свою павутину і отруту, щоб несподівано підловити їх. Цього разу все буде так само.

Але до цього ще далеко. Я телепортувалася до Короля Демони. Мене чекають Король Демони і Куро. Ну що, приступимо?

252. Проклята доброта.

- Широчка. То правда, що ти займаєш всякою нісенітницею?

Перше, що зробила Король Демони, — це замислення. На відміну від її звичайного ігрового настрою, в даний момент у неї похмурий і пригнічуючий голос. Що ж зробиш, схоже саме такий голос у короля Демони був спочатку. Перед тим як вона деградувала завдяки одному з моїх слонів. Такому міг поклонятися Балто тремтячи від страху. Поруч з поточним Королем демонів дуже мало людей могли б не боятися. Щоб не боятися, потрібно неабиякої рішучості. Якщо б намагалися налякати не мене, то у них би навіть вийшло, напевно? Ось тільки я одна з тих "кого не залякати".

Не відповідаючи на запитання короля демонів, я відкрила свої очі. Король Демони на мить спотворився, але це і все, вона витримала страх що виходить з моїх очей.

- Що ти запланувала?

Дуже холодний тон. В залежності від відповіді ти так просто не відійдеш - таке у мене склалося враження.

- Секрет

Так я зробила це пальцем у Куро, перенаправивши увагу короля Демони. Яка та година ж кинулася в атаку на нього.

- І що це означає?

Куро спокійно стоїть на місці склавши руки, його лоб нахмурен. Він, безсумнівно, задумується над тим, чи варто відповідати.

- Ми зайшли вже надто далеко, так що секрети рівносильні зради.

Куро зітхнув і відкрив свій рот, ніби впокорившись.

- Почну з головного. Деградація душ циркулюючих у світі стала кошмарною.

Гей, хіба переходити відразу до висновків це не занадто? Хіба може хтось зрозуміти тільки це?

- Наскільки кошмарна?

Одна така є! А? А Король демонів що, завжди вміла так швидко все обмірковувати? Або що? Може в момент коли вона стає серйозною вона умисне або типу того?

- Частина душ вже знаходиться на межі знищення.

- Чому ти приховував це від мене?

- А якби і сказав, що змінилося б?

Така неприємна атмосфера, напружена тиша. Як неприємно. Можу я піти? Ні? Ладно тоді остаюсь.

- Скажи чесно. Чи те, що я роблю як Король демонів, повністю відновить силу M?

- Це неможливо.

Куро відповів миттєво. Король демонів сидить, опустивши голову, і її плечі трясуться.

Для неї сталаю Королем демонів, як багато потрібно було наполегливості і скільки надій вона на це вкладала, я навіть уявити не можу. Ось тільки, та, хто так довго читала волю Богіні, дивилася на світ з боку так давно, і вперше вирішила щось зробити порушивши волі богині. Для короля демонів, яка поклоняється Боговіні більше ніж багатьом людям, це вимагало дійсно великих зусиль. Крім того, вона знала, що коли б стала Королем Демони, то напевно померла.

Ось тут мені і потрібно вказати їм шлях.

- У такому випадку треба зруйнувати систему.

Для цих двох людей, які зараз перебувають у безвиході, моя пропозиція повинна стати рятівною соломинкою, я впевнена в цьому. Вони повинні з радістю вхопитися за нього.

- Що ти маєш на увазі?

- Енергія, що використовується для підтримки системи витрачає близько 90% всієї енергії. Грубо кажучи, якщо ми отримаємо ще 10% і після того, як знищимо систему, то зможемо отримати потрібну кількість енергії.

Це ж просто. Ця система створила зіпсуту до глибини своєї душі D. З цим не можна справитись прямим наскоком. Але завжди є дорога. Враховуючи характер D, вона напевно залишила десь приховану дірочку, до якої звичайними методами не дістатися.

- А це взагалі можливо?

- Широчка, а це можна зробити?

Ці двоє дивляться на мене. З одного боку, сумніваюсь, з іншого - надія.

- Можливо. Заради цього, мені довелося принести в жертву багатьох з тих, кого Куро ізолював.

Це взагалі-то не правда. Але це не зовсім правильно, тож якщо я скажу тільки це, Куро домислить решту сам і в результаті зробить помилкові висновки.

- Ось значить навіщо ти це зробила.

Ось полюбитеся, як я і говорила.

- Я все підготувала самостійно. Все що залишилося, це добути позосталі 10%. Крім того, щоб покрити можливу помилку в розрахунках, нам потрібно отримати 15% енергії.

Як це робити? Роз'єднати війну небачених в історії масштабів. План, над яким зараз працює Король демонів повинен бути розширений ще більше. І є ще одне.

- Розширити масштаб війни. Крім того, вбити Героя.

Куро зреагував на це стягнувшись. Так, Куро відреагував на вбивство Герой. Ось тільки тут я не можу відступити.

- Перед знищенням системи, потрібно знищити систему Героїв. Завдяки енергії, зібраному у Героїв, я чекаю збільшення енергії на 3%.

Хоча 3% здається мало, але насправді це величезний масив енергії. І я хочу забрати її, не важливо як. Крім того, якщо я позбудуся Героя, то ймовірність короля демонів на виживання зросте.

Герой існує для знищення Короля демонів. Це закон, і різниця в здібностях неважлива. Король демонів завжди буде переможений Героєм. Навіть якщо поточний Герой буде переможений, тоді наступний або наступний за ним. З кожним поколінням Героїв імовірність виживання короля Демони зменшується і тут не допоможуть ні здібності, ані фізичні показники, система влаштована саме так. Я не думаю, що Король демонів зможе програти Гером поточного покоління. Я не думаю, але краще отримати додаткову гарантію.

- Я думаю ця жертва необхідна.

- Причина всього цього, недбалість адміністратора Куро.

Куро двічі сміявся від моїх слів. Я знаю, я жорстока. Це правда, що якби Куро зробив те що було потрібно в потрібний момент, то такої ситуації не сталося б. Ось тільки Куро ніколи б не зміг цього зробити. Як і Король демонів, він убогий, який ставить доброту Богині вище всього.

Через таку доброту, як це не дивно, світ і стоїть на межі руйнування. Можна сказати це ідіотизм. Ось чому мені треба зруйнувати це все.

Я не брешу їм. Якщо система буде знищена, то достатньо енергії для цього світу. Тільки знищення системи означає, що всі можливості і фізичні показники будуть втрачені. І оскільки вони дуже прив'язані до душі, то це означає, що ця частина зникне. Таким чином, всі ті хто має багато здібностей і високі фізичні показники отримають потужніший удар при їх зникненні. Як це сталося з учителем зовсім недавно.

Я не брешу їм. Якщо систему знищити, світ буде врятовано. Ось тільки, як побічний ефект цього будуть гекатомби трупів. Я просто замовкла про це.

253. Час для серйозного покарання (дуже сильного).

Пояснення з Куро та Королем демонів завершено. Що вони будуть робити далі, це залишаю на їх власному оці. Хоча, коли вони не бачать моїх думок у такій чудовій перспективі, дуже важко втриматися від наживки. Куро схоже поки щось підозрює, а ось Король демонів заковтнув наживку повністю. І тоді, вибору - то іншого все одно немає.

Якщо навіть вони не підуть мені на зустріч, це теж не страшно. Я просто використовую свій прихований козир. Явно, що Король демонів буде на моєму боці. Так що, я думаю вона буде більш ніж щаслива передати внесезі Правителі Обжерства мені. Якщо так і буде, то залишиться ще кілька штук.

Я розвернулась спиною до короля Демони і Куро, а також телепортувалася. Здається, їм потрібен певний час для роздумів. А коли достатньо подумають, їм потрібно буде приповзти до мене з благаннями. В іншому вимірі, куди я транслювалась, вуглюмая вампірчик відразу прийняла загрозливу позу. Схоже вона вже встигла прокинутися.

- Хто, це був?

Під "це" я думаю вона має на увазі Куро. Здається, вона думає, що він підвівся на її шляху під час бійки з демонами. Або ж це дійсно було так.

- Куро. Він такий же як і я.

- Такий же як і майстер.

Коли я сказала, що він такий же як і я, обличчя вампірника відразу показало розуміння. В її очах тільки небезпечні вогники не погасли.

- Я хочу з ним зустрітися.

І що ти плануєш зробити при зустрічі... Думаю навіть питати не треба. Вона точно спробує відкусити йому голову. Я маю на увазі, що вона реально спробує її відкусити. Коли вона дізналася, що він такий же як і я, вона повинна була вже зрозуміти, Що у неї немає ніяких шансів на перемогу, і тим не менш, подивіться на цю маньячку. Ну, я ж не зобов'язана організовувати цю зустріч.

- Ні

- Чому ні?

Для початку навіщо мені взагалі напружуватися і займатися цим? Тим більше, що ти явно будеш створювати проблеми. Невже ти думаєш, що все має бути так як тобі заманеться? Хіба ти не відчуваєш удачу? Схоже, мені треба показати тобі на твоє місце, нехай і злегка.

- Цей чоловік зруйнував все, якраз в той момент, коли все налагодилося. Він повинен за це відповісти

- Плювати

- Мені теж байдуже! Я хочу з ним зустрітися!

- Заткнись.

Я підняла тон голосу і відкрила свої очі. У той же момент тіло вампірника почало трястися від страху. Так, так. Я бачу ти розумієш різницю в наших силах. І все одно вона дивиться на мене з викликом... Бойові інстинкти вампірів явно вирвалися на свободу. Ну, настав час для маленького навчання.

- Заздрість, ти ж її використовувала?

- Не розумію про що ти?

Вампір намагається зробити вигляд, що не розуміє, але її очі забігали з боку в бік як божевільні. Брехати погано, зрозуміло. ПЛОХО.

- Арг-ой!

Я схопила її за щоку і різко підняла. Ти ж використала її і знаєш про це? Ти ж знаєш про це? Я ж все бачу, ти знаєш про це?

Я почала трясти своєю рукою якою обхопила щоку вампірчика - вгору і вниз, вліво та праворуч. Вампірник вчепилася у мою руку і намагається вирватися, але не доля, у тебе немає ні шансу проти моєї вищої фізичної сили. Хмпф, навіть перед вознесінням, мої фізичні здібності в плані атакуючих здібностей значно перевищували можливості вампірника зараз, так що немає шансів на те, що я програю зараз після того, як піднялася. ти думаєш, що твої тонкі ручки зможуть впорається з моєю тонкою ручкою, так? Схоже моя рука трохи тонша? Гаразд, не будемо про руки.

- Я прошу про-о-шені! Я прошу про-о-шє!

Вампір просить вибачення зі сльозами на очах, але я тебе ще не пробачила. Тим не менш, я мало чого ще можу зробити.

Я відпустила щоку вампірника. Після чого з'єднала це вимірювання, з іншим, запросивши сюди ще когось.

- Пані.

Вампірник подивилася на Мера, який з'явився з іншого вимірювання, наче шукаючи у нього допомоги.

- Пані, ваша чарівність на мене не спрацює.

Мера легонько похитав головою і потім закотив вампірчику ляпасу.

- А? А?

Вампірщик від подиву, тільки і може що моргати, не розуміючи що відбувається.

- Пані, невже Ваші батьки пишалися б вами зараз?

- Це, це ж, а? Що?

На слова Мері вампірник спробувала рефлекторно заперечити.

- Пані, піддавшись вампірським інстинктам, це дуже приємно, я це знаю. Ніхто не зможе ігнорувати Вас. Ніхто. Це ви будете підкорити їх усіх. Це ж просто мрія? Чи, може, ви вважаєте це просто сном? Невже Ви вважаєте, що все що відбувається навколо це не реальність?

Ефект сну метелика. Вампірник в даний момент повністю здалася вампирським інстинктам і межа між яв’ю і реальністю для неї стає все більш брижкою. Або, можливо, її самосвідомість як вампіра стала занадто сильною, а її почуття власної гідності зникають.

- Пані, я запитаю знову. Як ви думаєте, ваші батьки пишаються цим?

Вампірник не відповідає. Вона не може відповісти. Той, кому вона безрозсудно довіряла, хто, як думала, ніколи її не зрадить, дав їй ляпаса і пробурив від сну. Її приголомшене обличчя повільно блідне.

Пані, я більше не можу служити Вам як своєму господареві. Оскільки моїм господарем були Ваші батьки.

Пригадується про її батьків, і в неї з’являється людська свідомість.

- Отже, навіть після того, як ви стали моїм прабатьком, моє серце все ще належить Вашим батькам.

Ці слова на перший погляд не мають великого значення. Але для вампірника, Мера дуже важлива людина. Він завжди підтримував її, від самого народження. Якщо вона втрачає таку людину, то як відреагує.

Вампірник мовчки трясе головою заперечення очевидного. У очах у неї з'явився на мить підозріле світло. Але те, що привело її в відчуття, було другою ляпасою.

- Я вже віддав своє серце Вашим батькам. Я більше не буду сумніватися. Я зважився.

Вампірчик закрив обличчя руками від сорому. Її плечі трясуться.

Твої батьки дали мені лише одне завдання. Піклуйся про Вас пані. І більше нічого.

Повільно і обережно, Мері обняв вампірника.

- Мене попросили приглянути за вами. Я буду приглядати за Вами до самої своєї смерті пані. Я ніколи не покину вас. Якщо ви почнете втрачати себе, то я поверну Вас. До тих пір, поки Ви не повернетеся на правильний шлях я буду хрити Вас стільки, скільки знадобиться. Але, якщо я чимось зможу Вам допомогти, дозвольте мені вам допомогти.

Зрештою, якщо ви запитаєте про найбільшу кару для дитини, то це буде тоді, коли вам до вподоби люди. З огляду на ситуацію, і те в який поганий стан вампірник впав, поки Мера не було поруч, це стало важливим фактором. Король Демони сказала, що коли дозволити двом продовжувати жити разом, то вони будуть залежати один від одного. Ось тільки, мені це не здається такою вже страшною проблемою. Коли є можливість на когось покластися, хіба це не прекрасно саме по собі? Для мене, наприклад, таке залишиться недоступним на завжди.

Лише від них залежить те, що станеться далі. Ось тільки, я думаю, що треба дозволити їм працювати разом якомога частіше. Я поговорю про це з Королем демонів пізніше.

З цього виміру, я обережно перемістила їх до кімнати Мери. Так, тут я все закінчила, але думаю треба познайомитися і до іншого реінкарнованого.

254.Демон і павук.

Я транслювалась в інший вимір, де знаходився демон. Він все ще не прийшов в себе. Зрозуміло, що після того побої не можуть так швидко прийти в себе.

Я думаю виходу немає, так що я трохи підлічила його. Якщо він відновиться занадто швидко, тобто є можливість, що гнів активується, так що тільки небагато лікування. Відразу після набраного відновлення демон почав стогнати і відкрив очі.

- Е, Вакаба?

Демон прошепотів тихим голосом. Да, да. Перед тобою дівчина мрії. Вакаба Хііро! Аргх, як же дратує. Чому мене завжди плутають з D.

- Тут мене звуть Широ.

- Зрозуміло. Я Вратх. Не проти мене так називати?

А от гнів — це гріх, ага. Я не знаю причини, але схоже демону теж не подобається коли його звуть його минулим ім'ям. У мене така ж ситуація. Оскільки тут ми співпадаємо, то немає сенсу з'ясовувати причину того, що нам не подобаються наші імена.

- Отже Широ. Де це я?

Ну, зрозуміло, що ти почуваєшся незручно. Інший вимір, де ми зараз знаходимося в типовому стані. Іншими словами, тут немає нічого крім величезного простору. Нічого немає - навіть світла. Повна чорнота. Проте є повітря, яке дозволяє у мінімальному об’ємі підтримувати можливість виживання. Якщо б не це, то ти вже помер би від задухи або помер від різниці тиску з огляду на наявність повного вакууму. Крім того, було змінено параметри так, щоб темрява не була абсолютною і можна бачити, що відбувається. З точки зору демона, це абсолютно чорний простір, в якому немає нічого, крім мого персони. Природно він хоче зрозуміти, де він зараз знаходиться.

- Інше вимірювання, яке я створила.

- Інше вимірювання. Я так і думав.

О, це несподівано, він прошепотів "Я так і думав". Значить він зрозумів, що це не нормальний простір?

- У мене також є здатність Простільної Магії. Тому що він зрозумів, що це не звичайний простір.

Я впевнена, що на моєму обличчі нічого не вплинуло, але схоже демон якось розпізнав моє здивування і вважав за потрібне пояснити. А, ну так, все вірно, це ж сталося ще в той момент, коли він був псевдогобліном. Він тоді отримав Магію Простір. Я забула про те, що сама залізла в його інший простір під час останнього його бою. З іншого боку, не схоже, що він зуміє розвинути цю магію до рівня, коли вона стане загрозою для мене, так що я особливо і не загострила на цьому увагу.

Якщо рівень Простільної магії досить високий, можна використати її навіть щоб завдати шкоди мені. Все вірно, я сама спеціалізуюся на Простегальній Магії, але особливо небезпечною вона стає коли після підвищення рівня перетворюється в магію вимірів, її навіть змогли використовувати для атаки на D. Я впевнений, що це було просто несподіване використання даної магії, але судячи з того, як це використовувалося раз, я не можу бути впевнена, хто-небудь не спробує повторити подібне. Саме тому має сенс наглядати за людьми, які мають Простію Магію, але демон при його поточному рівні Маґії не зможе зашкодити мені.

- У мене багато питань, але головне, схоже реінкарнував не тільки я, а весь наш клас у цьому світі?

Хмм? Тебе так це цікавить? О, так, зрозуміло. Коли хтось із твого колишнього життя з'являється перед тобою, то така здогадка стає очевидною. У випадку демона, з огляду на те, як він поводився під впливом гніву, то його можливості спілкуватися з іншими були дуже обмежені. Так що він явно не міг отримати ніякої інформації про реінкарнованих.

- Все в цьому світі.

- Все. Це несподівано.

Хоча він сказав, що це несподівано, але не виглядає дуже здивованим. Після того як він побачив мене, можна зрозуміти певну закономірність.

Демон, якого звати Сасаджі в попередньому житті, залишав відчуття людини, яка вміє швидко оцінювати ситуацію. Щось на зразок того, що він миттєво розумів настрій оточуючих і вибирав вірні слова. Хоча він завжди вважав, що не стільки намагається поводитися відповідно до своїх обставин, скільки робить все можливе для того, щоб мирне оточення було вдалим. З іншого боку, розуміти оточення і знаходити потрібні слова — це вже вказує на певну здатність швидко оцінювати ситуацію. До речі щодо його розуму, я не кажу: що розум можна оцінити по тому, добре чи погано людина навчається. Є багато ідіотів, у яких хороші оцінки, і навпаки, чимало розумних людей вчилися досить погано. У випадку Сасаджі, він був досить хороший в навчанні, так що можна вважати його достатньо розумним.

- Тоді, що щодо Ямади Шуншуке і Оошима Канати, ти знаєш щось про них?

Демон запитав мене "Чизнаю я", схоже він впевнений, що я відповім на його питання. Хоча я вже сказала, що всі класи реінкарнували в цьому світі, все ж можу зрозуміти, як я знаю про інших людей, які перетворювалися. І причини приховувати це у мене взагалі-то немає, так що можу йому і сказати. Все одно, демон не зможе зрозуміти, що я більш ніж просто "що-небудь знаю".

- Вони обидва живі.

Один з них поміняв підлогу! Але він живий, так що я не вру.

- Зрозуміло. Це тішить.

Ці прості новини відразу розвіяли обличчя демона, показуючи його справжні почуття. Хмм. Я його чудово розумію. Демон дуже боїться мене. Ну, це зрозуміло. Раптом ти був розбитий якимось незрозумілим мужиком у чорному, а коли прокинувся, тебе чекала та, кого ти знав у своєму попередньому житті. До того ж ти перебуваєш в іншому вимірі. Тож зрозуміло, що не бути насторожі - важко. О, можливо демон більш простий хлопець ніж я думала, тоді можливо він просто озвучував мені перший прийшов в його голову питання, оскільки голова його ще не дуже добре співображає. Я роздумувала над цим протягом хвилини, обміркувавши всі можливості, і дійшла висновку, що це правда.

Що ж, для мене так навіть буде легше. Було б ще краще, якби мені довелося менше говорити. І все одно, я ж не можу говорити стільки часу поспіль! Я недавно спілкувалася з Королем Демони і Куро, наполовину тому що один із тих людей, з ким я спіймалась, був король демонів, який майже наполовину я, а друга половина в тому, що я підібрала всі слова та обдумала наперед! Таким чином я змогла провести тривалий марафон, відповідаючи на запитання. І якщо ви думаєте, що я могла б зробити це не підготувавши відповіді заздалегідь, то Ви сильно помиляєтесь! Так що з демоном проблемка. Вибач, але будь готовий до багатьох справ. Не бійся, поки ми в цьому просторі, зовні пройде не так вже багато часу. Тому можеш використовувати стільки часу, скільки забажаєш.

255.Три слова, це максимум!

Що сталося, коли я був без свідомості?

Хлопець, на ім’я Куро, побив тебе і виснажив твою енергію, яка в тому числі підтримувала гнів. Ось чому ти зараз у відповідному стані. Можеш для перевірки спробувати активувати гнів, я гарантую твою безпеку поки ми в цьому вимірі, але у тебе нічого не вийде.

Хто такий "Курі"?

Відповідь: Бог цього світу. Ось тільки, він повний невдах.

А як щодо тебе, Широ?

Він співпрацює з нами зараз. Для більшої зручності він тепер підкоряється Королю демонів.

Король Демони?

Відповідь: Король Демони.

Питання: Уммо, під "Королем Демонів" ти дійсно маєш на увазі короля всіх демонів?

Відповідь: це не зовсім точно, але ти можеш вважати так.

А як щодо дівчини, з якою я колись бився?

Відповідь: вона вампир. Зараз живе в країні демонів. До речі, вона також реінкарнована.

Як її звали в попередньому житті?

Відповідь: Негіші Акіко.

Питання: вона не дуже схожа на себе.

Відповідь: їй довелося багато чого пережити.

З нею все гаразд?

Відповідь: В порядку. Правда, вона була покарана за те, що поводилась занадто недбало.

Запитання: Схоже я теж зробив багато поганого.

Відповідь: це не важливо. Тобі не варто про це турбуватися.

Що ж тепер роблять інші реінкарновані?

Відповідь: більшість знаходиться під захистом вчителя ельфів. Дехто перебуває в академії людей. Ямада і Осіма входять до групи, яка в академії.

Питання: до людської академії далеко?

Відповідь: Дуже.

Що зі мною буде далі?

Відповідь: Нічого. Оскільки твій розум повернувся, ти можеш робити те, що захочеш.

Кінець... запити і відповіді закінчилися. Чудово, просто чудово, я змогла. Ось тільки, скільки часу це зайняло, я не можу точно сказати. Ага, я зголодніла посеред цього діалогу, так що покинула даний простір щоб пообідати, але загалом пройшло не стільки часу. Так, вірно. Будемо думати саме так.

Коли я сказала демону, що він може робити все що захоче, на його обличчі явно видно, ніби він не знає що робити. Ну, коли тобі несподівано говорять, що ти можеш робити що хочеш, то зрозуміло, які будуть деякі труднощі. Може, я маю дати йому якусь мету? Ми обидва реінкарновані, так що мені потрібно подати йому руку допомоги.

- Якщо тобі нема куди йти, то ти можеш жити в мене?

Я сказала "у мене", але взагалі це місце належить Балто. Або я можу дати тобі інший вимір. але якщо мене не буде, він не зможе ходити і зрештою помре.

- Було б непогано, напевно. Чесно кажучи, я просто не розумію, що мені тепер робити.

І ось так, замість втрати вівці у мене з'явився демон. Перш за все, оскільки він був майже голий, я повернулася в особняку Бальто і попросила слуг вибрати належний чоловічий одяг, і змусила його одягти її. Через те, що гнів втратив будь - яке почуття сорому, він виглядав як демон з казок, на яких були тільки боягузи.

Після того, як він одягнувся, в повітрі з'явилося відчуття "що тут не так". Обличчя у демона було як в попередньому житті, тобто як у японця. Навіть будучи демоном, його обличчя все одно японське. Китайська броня в Японії була б кращою на крайній випадок, але коли він одягав західне вбрання, це виглядає якось неправильно. Раптом, але я не задумавшись пробурмотіла "Тобі це не йде". Схоже він чув моє бормотування, і демон це дуже здивувало.

Хрм... мм. Щось не так. Він же мечник з явно японськими рисами обличчя, просто спробуйте представити такого чоловіка в одязі західного аристократа? Так, Бальто є аристократом, з демонів він знаходиться на вершині влади, так що думаю, що у нього тільки такий одяг. Демон одягнений в вбрання аристократа. Можливо він сам і зможе з цим жити, ось тільки я не зможу. У демона достатньо середня особа, до того ж він став вищим, так що він явно не привабливий. Взагалі не привабливий, але він зараз виглядає дивно.

Да. Потрібно японського одягу. Ось тільки такий одяг тут немає. У довгій подорожі до замку короля Демони ми пройшли багато міст, але ніде не було японського одягу. Або ж слід сказати, що тут взагалі немає японців. Це ж інший світ, і нічого дивного. Хоча, враховуючи що тут все влаштовувала D, то я думала, що вона могла десь влаштувати щось японське, але вона цього не зробила.

Якщо нічого такого немає, то я можу це створити. Му-ха-хо. Немає такого одягу, якого не можна було б зробити з моєї павутини! І яка з японського одягу йому б найбільше підійшла?

але спершу мені треба поговорити з Бальто. У мене тут демон демонів. Коли я питала у слуг про одяг, то також почала думати, чи є вільні кімнати, і дізналася, що половина кімнат в особняку пусті. Так, точно, так багато простору, але на подив дуже мало людей. Оскільки господар особняка - Бальто рідко там з’являється.

Так що проблем з місцем де розмістити демон - ні. Мені треба тільки отримати дозвіл від господаря особняка. Я телепортувалася в замок короля демонів, і постукала у двері свого кабінету, який постійно користується Бальто. Навіть я вмію бути культурною. І не стала телепортуватися прямо в кімнату, не можна сказати, що я так ніколи не робила, але я намагаюся не робити такого часто.

- Заходьте.

Я отримала дозвіл зайти в кімнату, так що відчинила двері. Це взагалі-то замок Короля Демони, де збирається вища громада, так що треба відкривати двері культурно, ось тільки такі дрібниці мене завжди мало хвилювали. Я відчинила двері так обережно, як тільки можливо. Крім того, як тільки я відкрила свій рот, я зрозуміла, що кількість слів, які треба вимовити є ще більшою проблемою, ніж хороші манери.

Думаючи про це, я зайшла у відчинені двері, де моя мета - Бальто бився проти документів. Все в порядке. Здається, що Бальто постійно закопується в документи. Тільки біля столу сидить його молодший брат, також переглядаючи документи, що несподівано.

- Що тобі треба?

Хуліган на мене витріщився! Павук стрибнув за двері!

- Эй! Не можна ж просто увійти і вийти, не кажучи чому!

Угх. І чому цей хлопець тут? Стільки проблем. Оскільки я телепортувалася і відразу постукала у двері в мене не було часу, щоб зрозуміти, що там є ще хтось. Якби я знала, що він там, я б не стала витрачати свій час. Аргх, скільки ж проблем.

256.Я привела до нашого дому чоловіка, можна він у нас поживе ... Якого біса!

У такі дні, мені хочеться повернутися додому якомога раніше. Ні, правда, така маленька як я, дуже погано вміє спілкуватися з такими жахливими людьми, які дивляться на тебе з таким виразом, ніби збираються тебе вбити. Розумієте, з точки зору звичайної людини навіть звичайний хуліган неприємний, вірно? Зазвичай ви стараєтесь їх уникати, вірно? Так що природно я захотіла повернутися додому.

- Ти що втечеш?

Ай! Як він здогадався?

Угх. Слухай, мені взагалі-то складно спілкуватися. А ще важче спілкуватися з такими напористими людьми. З хуліганським типом людей, у мене взагалі ніколи ніяких загальних справ не було. З цього часу більшість з мене були розумні люди, які більш/менше розуміли, що я хочу сказати, використовуючи мінімум слів, так що у мене виходило спілкуватися, але ось ЦЕТ хлопець зовсім інша справа. Правда. Він відразу впадає на мене, не задумуючись про мої почуття.

- Гей, ну правда, що ти хотіла?

Ось бачите, і так завжди. Коли я спілкуюся з Королем Демони, я можу говорити спокійно, але вона виняток, з якою я зможу спокійно спілкуватися. Вампірник зі мною взагалі не горить бажанням спілкуватися. Аргнар та інші терпеливо чекають, коли я змовлю. Але ЦЕЙ хлопець постійно підганяє мене, кажучи: "Давай говори вже".

Ум, навіщо я взагалі сюди заявилась?

- Эй! Ми взагалі-то тут справою зайняті. Так що говори швидше.

Так! Не підганяй мене!

- Демон, нахлебник, гаразд?

Ось! Якщо мене підганяти, то виходить такий набір незрозумілих слів!

- Хмм? Що це означає?

Ти винен! Дай мені говорити з моєю швидкістю!

- Блів, ти давиш на Широ і збиваєш її з пантелику. Взагалі-то вона безумовно прийшла сюди не для того, щоб побачити тебе, а щоб поговорити зі мною, вірно?

- Эм, ой, это...

- Охолонь, добре. Широ, я приношу вибачення за дії мого брата.

- Як скажеш брат.

Чудово Бальто. Ти не даремно так довго працюєш з Королем демонів. Відмінний хлопець, який розуміє почуття інших.

- Отже, давай послухаємо твоє прохання ще раз.

Так, секундочку. Демон не має сенсу, значить треба сказати чоловік? Знайти, чи швидше зустріти? У нього зараз складний час, так що я хочу дати йому відпочити. Так.

- Я зустріла людину. Хочу оселити його в особняку.

Та-дах! Після цього звуку, хуліган голосно закричав. Що він взагалі робить?

- Ка-какого хрена!

Що це за заїкання такі? І взагалі, сам якого хріна?

- Широ. Мій будинок не місце для побачень. Якщо це тільки один раз, то я подивлюся крізь пальці, але будь ласка спробуй звести це до мінімуму.

Хм? Хмм? ГММ!?

В-Все не так! Я не це хотіла сказати! Ой! Тепер я зрозуміла, чому хуліган так роздратувався! Слово, яке я вибрала, можна розуміти двояко!

- Не так.

Якщо я не поясню все, моя честь буде марною. І всі навколо будуть сміятися за моєю спиною, як би я це не заперечила. Ненавиджу, коли вони так роблять.

- Ось правда. Просто так сталося, що він такий же як я, тому не рахуйте мене шльондрою або щось таке.

Здається, що я чую чийсь сміх але напевно це просто уява. Дорога покоївка, вовлоки цього безробітного бога звідси зараз же.

- Ти що, з ним?

Отвали и сдохни! Все не так розумієш.

- Старий друг. Можна використовувати в війні.

Маленька брехня, оскільки ми взагалі не друзі і я сказала про можливу користь. Таким чином, неважливо що думає хуліган, але я зможу переконати хоча б Бальто! Я не знаю, наскільки він може бути корисним.

- Ах, ось воно що. У такому випадку немає проблем. До речі, як ти думаєш, наскільки корисним він може бути?

Ось так. Приємно говорити з розумною людиною. Повна протилежність, припачному, тупому хулігану.

- Значно.

- Якщо так, то це перспективне.

Обличчя Бальто на секунду стало напруженим, але я зробила вигляд, що не помітила. Бальто так само допомагає Королю Демони, тільки через страх, тому йому не можна довіряти до кінця. Якщо він подумає, що ми втрачаємо борців, то відразу стане небезпечним для нас. І тоді Бальто встане проти нас з набагато висиленою армією короля демонів.

З другого боку, Бальто має багато причин для занепокоєння. Демон ще не зустрівся з Королем демонів. До того ж я не знаю, як на все це відреагує сам демон. Він хоче допомогти нам у війні чи ні, залишається під великим питанням. І я не збираюся його заставляти. З іншого боку, якщо він вирішить встати проти мене, то я його не пробачу.

- Я сам зв'яжуся з особняком. Я впевнений, що там багато вільних кімнат.

- Дякую.

Почувши моє "дякую", Бальто був здивований. Я теж вмію бути вдячною.

Я отримала дозвіл Бальто, тож мені тут більше нічого робити. Я пішла раніше, ніж хуліган встиг оправитися від шоку.

***** * $xaплю bull a nange

-Блов.

- Ой!? Братан, а куди вона подівся?

- Давно пішла.

- Зрозуміло.

- Судячи з усього, він не її хлопець.

- І годі, ніби мені є до цього якесь діло!

- Блов, я не можу схвалити твій вибір, що ти в ній такого знайшов?

- Про що ти говориш?

- Вздох. Мій молодший брат, який ніколи не цікавився протилежною статтю, і тільки подумати, що вибрав собі таку складну мету.

- Все не так! Просто коли побачив її, моє серце забилося швидше!

- Вздох.

Кров 27.Кровь демона.

- Пані, невже Ваші батьки пишалися б вами зараз?

Слова Меразофіса все ще звучать у мене в голові. Ці слова стали для мене шоком, ніж якби мене вдарили важким предметом по голові.

Коли я почала оцінювати свої попередні дії, то побачила, що мої вчинки хаотичні. Я використала Очарування, щоб викрасти серця хлопців і пити їх кров. Якби я, яка була мною в попередньому житті побачила б таке, вона б знепритомніла.

А мене це зовсім не чіпало. Ніби так і повинно бути, я робила все це нічого не усвідомлюючи. Якщо подумати, то це ненормально. І все одно, навіть зараз, хоча я й розумію, що це було ненормально, але я не відчуваю емоцій з приводу своїх дій.

Це ненормальність, стала нормою.

Я навіть не зрозуміла, коли моє тіло і душа перетворилися на вампіра. Коли я думаю про все це, мені стає так сумно. "Ахах, я більше ніколи не буду людиною".

З тих пір, як я билася з "демоном", пройшов день і я повернулася в академію. В академії сказали, що причиною всього стала напад таємничого монстра і що зовнішній вигляд та здібності монстрів не відомі. Всі свідки крім мене загинули, а в лісі не залишилося навіть залишків слідів нашої битви. Я тільки і можу подумати, що хтось шалений сильний зумів його вбити.

В академії вирішили, що я вбила демона. Це наполовину вірно, але тільки на половину. Я дійсно билася з демоном, але той хто його переміг був ймовірно Куро, який такий же як і Майстер. Оскільки він розібрався зі мною з такою легкістю, як я просто пилюка, зрозуміло, що демон, який я гралася на рівних для нього не представляв ніякої проблеми.

Не уявляю, що сталося з демоном потім. Єдино, Майстер попередила мене, щоб я не говорила нічого дурного. Ось тільки, судячи з того, що я чула в академії, схоже вона або хтось подібний підтасували факти. У такому випадку, якщо я запитаю Майстра, я зможу зрозуміти що ж сталося з демоном.

Ось тільки ніяк не представиться випадок. Коли у мене до неї немає діла, Майстер весь час з'являється, але коли вона потрібна, то її ніколи не поруч. Це все через те, що хоча вона і павук, але поводиться як справжня кішка. Через це я нічого не можу зробити.

Крім того, слова Меразофіса як зубний біль, який не дає мені заспокоїтися. Чи мої батьки пишалися б мною? Оскільки вони були людьми, природно, що їм не вдалося пишатися тим, ким я стала. Вампіром. Мої думки, цінності і навіть цілі в житті відрізняються. Бажання бути людиною зникло дуже давно. Я відкинула все це, без жодних глибоких відчуттів, як сміття викидають у смітник. Якби я не тхнула в це пальцем, то ніколи б цього не зрозуміла.

Але я змінилася, в той момент коли все зрозуміла. Тепер я чітко розумію різницю між вампіром і людиною. Повністю зрозуміла.

- Софія, схоже ти перемогла страшного монстра? Ти чудова як завжди.

Це принц даної академії, Валдо сказала мені дані слова похвали. У звичайному положенні я б просто сказала йому "дякую". Ось тільки сьогодні я не можу цього зробити.

- Пані, невже Ваші батьки пишалися б вами зараз?

Як і чутки, від яких не позбутися просто закривши вуха, слова Меразофіса знову й знов звучать в моїй голові. Коли це сталося знову, я зробила оцінку Валдо, і побачила, що в його показниках записано - ненормальний стан "Зачарований".

Мені нудо. Я не можу просто повернутися і бігти від Валдо. Мене вітають ще багато людей, яких я знаю. І кожного вітання мені все більш нудно.

Я спустилася у туалет і заперлась в кабінці. Хоч я відчуваю нудоту, але єдине, що виходить зараз з мого рота, це приглиблені стони. Через деякий час я знову почала себе контролювати і оперувалася об стіну туалету.

Це навіює спогади. У своєму житті я ще такого не робила, але в минулому життя я часто ховалася так у туалеті. Але оскільки в туалеті дуже погано пахне, то це ще більше псує мій настрій і це явно не те місце, де я хотіла б ховатися.

Що я тут взагалі роблю? Я реінкарнувала і змінилася. Я стала настільки вродливою, що моє жахливе минуле просто не повірила б у це, в мене завжди найкращі оцінки. Все чого я не могла отримати в попередньому житті, я отримала в цій. Можливо саме через це. Я так сильно помінялася.

На сьогоднішній момент мені майже не залишилося слідів тієї, яку раніше звали Негіші Акіко. Все що у мене залишилося, це моя заздрість до Майстра. І це ще більше виділяє мою потворність, я не можу навіть посміятися з цього, якщо б хотіла.

Жахлива. Якщо оцінювати мене існуючою з точки зору людей, я монстр, який шокований до самої глибини моєї душі. Однак, незважаючи на це, я спокійно живу і не відчуваю навіть проблиск гріха чи жалю. Це результат того, що я стала вампіром.

Як вампір, я думаю, що я поводжуся нормально. Це нормальна поведінка вампіра, дійсно нормальне.

- Пані, невже Ваші батьки пишалися б вами зараз?

Принаймні, так було до того моменту, коли Меразофіс не сказав мені дані слова. Гордість? Що таке гордість? Після всього що було, чим я можу пишатися?

Якби мої батьки все ще були живі, щоб вони подумали про мене? Всі, хто приніс своє життя в жертву, тільки для того, щоб дати мені бігти. Як би вони дивилися на мене?

Коли я задумалася над цим, то послухалась імпульсу висунула свої зуби хижака. Солодкий смак крові пройшовся по моєму роті. Хто б міг подумати, що моя власна кров така смачна, я дійсно вже не людина. Я вирвала свій ікла і викинула його в унітаз. Ось тільки через мить, у мене виріс новий клик, і знову стоїть на своєму місці, наче його щойно не вирвали. Ніби кажучи, що я ніколи не зможу знову стати людиною, то дивлюся у своє розчарування.

Коли я навіть не можу придумати, як я зможу жити як людина, який сенс від гордості. Я не знаю. Я просто не знаю. Якщо все буде так і далі, то може мені й не варто було розуміти, в кого я стала.

Без 11.Статус Кво.

Я прийняв щедрі пропозиції Буковеню і оселився у великому особняку. І хоча я дуже вдячний їй за це, але якщо чесно, то ніяк не можу звикнути. Оскільки перша частина свого життя у цьому світі я проживав в руїнах замість дому, а друга частина мене носилася навколо втративши контроль над собою через гнів. Колись я зупинявся у безхозному будинку, але ніколи не міг бути в такому гарному палаці. Або, краще сказати, що я ніколи, навіть у своєму попередньому житті, не бачив такого чудового особняка. Цей палац такий великий, що його можна спокійно назвати маленьким замком.

Після кількох днів перебування тут я почав запитувати слуг про різні речі. Якби була можливість, я хотів би поговорити з Буковеню, але вона не із тих, хто любить побалакати. Вона і в минулому своєму житті не була балакуча, але зараз вона практично весь час мовчить. Коли ми поговорили з нею після нашої зустрічі в іншому вимірі, я це дуже чітко зрозумів. Я зрозумів, наскільки складно спілкуватися з Широ.

Потихеньку я почав ставити запитання слугам. Я хотів би поставити всі свої питання раз, але оскільки у всіх є своя робота, мені було б неправильно забирати в них надто багато часу. З іншого боку, можливо завдяки цьому я зміг вивчити імена і обличчя всіх слуг у особняку, і міг розмовляти з ними на дружній ноті. Мене більше або менше вважають гостем, але це не офіційно. Радше мене можна назвати не гостем, а простим нахлібником. Завдяки цьому я зміг порозмовляти з багатьма людьми, і мені вдалося довідатися про те, чого хотів навчитися.

Перше, схоже це країна демонів. Здається, що я навіть не зрозумів цього питання, тому покинув землю і потрапив у володіння демонів. З іншого боку, я ніяк не міг цього зрозуміти. Адже візуально ніякої різниці між демоном і людиною немає, та й живуть вони так само як люди. Якби мені про це не сказали, я б і не зрозумів, що вони демони.

Друге, схоже, тут практично немає напівлюдей, як я їх називаю. У слові демони, я уявляю собі щось диявольське, але місцеві дияволи не мають ні крил чи рогів. Іншими словами, якщо я не буду приховувати своїх рогів, то я напевно виділятимуся. Якщо мені треба буде вийти назовні, то краще за все буде вдягнути шапку, щоб приховати свої роги.

Третє, схоже ніхто з слуг не розуміє, хто така Широ, так що про неї ходять різні чутки. Близька помічниця короля Демони, молодша сестра Короля демонів, клон Короля демонів тощо. Вона говорила, що знайома з Королем демонів, але коли я почув те саме від інших людей, мене здивувало. Проте, проаналізувавши різні чутки, я дійшов висновку, що вона справді близька до короля Демони. Крім того, є ще думка, що їхні обличчя чимось схожі, так що можливо вони дійсно родичі. Ось тільки на цьому кінчається все, що можна витиснути з чуток, так що якщо я не спрошу її особисто, то я ніколи не думаю що я зможу дізнатися правду.

В Букове дуже багато дивного. Хоча вона явно так само реінкарнувала як і я, але я не знаю, чим вона займалася до нашого моменту. Це цікаво. У будь - якому випадку, очевидно, вона навіть сильніша за мене.

Навіть з моєї власної точки зору, я сильний. Я був настільки сильним, що колись сумнівався, чи взагалі існують люди, які зможуть мене перемогти. Без будь-якої фальшивої скромності, я думаю, що при активному гніві моя сила була на рівні світових монстрів. І все ж, вистачило одного погляду на неї, щоб зрозуміти, що мені її не перемогти. Не потрібен навіть камінь оцінки. Я навіть не розумію, звідки в мене така впевненість. Ось тільки моя інтуїція просто кричить про це.

Мені потрібно зрозуміти причину, і напевно це через її інший вимір. Я сам балувався просторовою магією, так що я розумію наскільки нереально було те вимірювання. Здається, що все довкола не має меж. У цьому просторі навіть змінюється час. Якби я не бачив обличчя того, хто все це створив, то міг би навіть вирішити, що ця робота бога.

Бога, так... Те, про що я щойно згадав, це той чоловік у чорному, який переміг мене в битві. Вставши проти мене, в той момент, коли у мене був активний гнів, він зміг мене зробити як дитину. Коли гнів активний, мої фізичні показники досягають максимального значення. За таких умов просто неможливо когось побити з легкістю. Буковень назвав цього чоловіка богом. Мені здається, що я маю запитати її про те, ким вона є цим богом. Але не думаю, вона дасть мені відповідь на це запитання.

До речі, пригадай про диявола і він з'явиться. Широ побувала мене. Її тіло повністю вбране у біле, що створює певну ауру — суміш з її красою, і це викликає відчуття святості. З моменту її реінкарнації помінялися не тільки колір волосся, але й кольори його брів і навіть кольору шкіри. Крім того, вона завжди тримає свої очі закритими. Я не знаю, навіщо. Ось тільки судячи з слів слуг, коли вона відкриває свої очі, то здається, що твою душу кудись засмоктує.

Коли я привітав Широ у своїй кімнаті, я помітив дещо несподіване за її спиною.

- Ти!

Схоже для неї це так само було несподіваним, оскільки її очі широко відчинені. Ця дівчина вампір, хто билася зі мною на рівних нещодавно. Якщо вірити словам Широ, то вона також повинна бути реінкарнацією моєї однокласниці, Негіші Акіко, але... що у неї за проблеми, що вона спробувала як тільки мене побачила відразу ж активувати бойову магію?

- Ай!

Магія Негіші, була зупинено Широ. Дивовижно. Просто за мить, вона втрутилася у конструкцію магії і зруйнувала її. Що ж за здатність дозволяє їй таке творити, взагалі не уявляю. До речі, в скрікрі Негіші вона зробила щось звичайне. Це виглядає зовсім нереально, але коли тіло вдарило, воно не здригнулося. Замість цього кулак просто занурився у тіло. З Негіші взагалі все в порядку? Її тіло зігнувся літерою Г а з її рота потекла кров. Схоже кістки, які тримають тіло були переломані?

Широ подивилася на стан Негіші і повільно, змусила її сключений тіло випростається. Зло рота Негіші вирвалося вереск, який важко описати. Почувши такий крик, легко з’їхати з глузду. От тільки, рана регенерувала так швидко, що може бути б це здивувати мене ще сильніше.

Ситуація і з самого початку була дивною, а що буде далі?

Кров 28. Від'єднання.

Коли Майстер попросила мене відвідати декого з нею, хто знаходиться в тому ж особняку, де проживають і вона, то це було нормально. Це взагалі не перший раз коли Майстер видає мені вказівки, і це було кілька разів і не два, коли вона мені говорить зробити щось божевільне.

От тільки я навіть і подумати не могла, що в місці призначення нашого візиту, мене чекатиме мій опонент з останнього бою на смерть. Коли я не задумувалася активувати магію, мене вдарила Майстер. Мої Хілти впали майже до нуля. Щастя, що вони сьогодні не стали рівні нулю. Можливо, вона вважала, що руйнування особняка під час бою буде поганою, так що зв'язала мене павутиною перш ніж вдарити. Демон, який побачив все це, відсахнувся, але найгірше в тому, що для Майстра це норма.

Майстер особисто віддала демону книгу і повний набір одягу схожий на Доги, в якій можна було б займатися кендо, після чого кудись пішла. Перед тим як піти, вона видала мені книжку і я думаю, що мушу її прочитати. А що ще треба було робити?

Зараз я дивлюся на демона. Цей одяг, безумовно, зроблений майстром. Вона і мені в минулому така робила, схоже Майстеру подобається робити одяг, просто вражає. Як видно з якості одягу, одяг був портом професійного характеру. З іншого боку, можливо це стиль Майстра, але більшість одягу зроблений їй простою і не броською. Одяг, який вона дала демону, був зроблений просто і абсолютно не піддається оцінці, оскільки він повністю зробив це Майстером. Все ж таки, так як якщо б ви намагалися оцінити Господаря, але й одяг зробленої ним це теж стосується.

Гаразд, одяг не важливий. Проблема в тому, навіщо вона її зробила для демона? Для Майстра зробити подарунок комусь це практично неможливо, якщо не вважати звичайно мене, Меразофіса і Ариел! Чому хтось, з'явившись незрозуміло звідки, отримує від неї подарунок? Я нічого не розумію, але мене це вже дратує.

- Можеш хоч дірку подивитися, але я все одно не планую на тебе атакувати.

Демон заговорив. Я взагалі-то дивилася не на тебе, а на одяг яку подарувала Майстер, але не буду його розчаровувати.

- Це ти так говориш.

Коли я билася з ним, він зі мною ні словом не обмовився, мало того, неможливо було взагалі зрозуміти вміє він говорити взагалі чи ні. Він виглядав абсолютно божевільним, від нього походить чисте бажання вбивати. Саме тому я навіть і подумати не могла, що він може говорити, але явно демон, який зараз стоїть переді мною повністю відрізняється та поводиться спокійно. Його поведінка настільки відрізняється, що можна подумати, ніби це зовсім інша людина.

- Просто в той момент я був під впливом гніву і не міг думати здорово. У даний момент гнів майже не відчувається, так що я можу діяти згідно зі своєю волею.

Гнів, це ж сила демона, вірно? він що втратив розум через вплив цієї здатності? І він сказав, що не міг зробити так як хотів?

- Гнів це одна з здібностей яку я маю, і коли я активую її, я втрачаю свою волю. Крім того, немає гарантій, що я зможу прийти в себе. Я надто часто активував гнів і як результат повністю втратив контроль, що перетворило мене просто в машину, яка убила все живе. Правда в певний момент, моя свідомість повернулася, так що я пам'ятаю тебе.

Можливо, демон відповів на моє здивоване обличчя і вирішив усе пояснити. Втратити свою волю і почати все руйнувати. Яка божевільна здатність.

- Використовувати таку здатність, ти що ідіот?

- Не можу цього заперечити. Ось тільки, можна сказати, що обставини мене змусили.

- Щось не можу уявити ситуацію, де монстр з такою силою як у тебе буде змушений використовувати цю здатність.

Від моїх слів демон криво посміхнувся.

- Тоді виходить, що ми обидва монстри?

Хотілося б мені сказати, що це дуже грубо, але заперечувати це нерозумно.

- Звичайно ж я не завжди був сильний. Спочатку я був дуже слабий, а потім постійно ходив по краю смерті.

- Зрозуміло. Не демон і не людина, вірно? Виходить, що ти еволюціонував з монстра?

Майстер сказала, що вона еволюціонувала з павукоподібного монстра в людській формі, так що можливо з демоном все ще.

- Ага. На початку я був гобліном.

- Хмм?

Гоблін? Гоблін який глиН? Я звичайно не дуже багато грала в ігри або читала мангу, але навіть я знаю про гобліни. Слабкі зелені монстри, які завбільшки з дитину, вірно?

- Ти ж жартував зараз?

- Чистая правда. Я народився гобліном. Так що ти розумієш, чому я був слабкий.

Схоже він дійсно був гобліном. У такому разі, еволюціонувавши з такої слабкої форми життя, він заслуговує особливої поваги.

- Коли я був слабкий, мені доводилося покладатися на силу гніву, щоб вижити. Якби не це, я б уже помер дуже багато разів, в цьому я абсолютно впевнений. У мене був такий вибір.

Смело. Я думала, що в мене було важке життя. Навіть у мене були ситуації, коли мені доводилося робити важкий вибір для виживання. І був час коли я думала, що помру найближчим часом.

- Замість того, щоб стояти, може сядемо?

Почувши пропозицію демона, я сіла на запропонований стілець.

- Оскільки так вдало зустрілися два реінкарнованих, я б хотів поставити тобі кілька запитань.

Я несвідомо скрикнула "А?" у відповідь.

- А?

Тиша.

- Ти ж Негіші Акіко, вірно?

Звідки він... стоп, напевно Майстер розболтала.

- Зрозуміло, ти теж реінкарнований.

Тепер усе стає зрозумілішим. І чому Майстер змусила нас зустрітися, і чому дала йому одяг.

- А?

- А?

Тиша. І чому він такий здивований? У демона на обличчі дивний вираз, можливо він чогось не розуміє або щось бентежиться.

- О, ось як значить. Думаю, що все так. Через багато років ти, мабуть, забула обличчя однокласників.

Що він таке каже, почекайте-но. Тепер, коли він це сказав, у мене відчуття, що я вже десь бачила його обличчя. Після реінкарнації моє обличчя було абсолютно іншим, так що я не задумувалася про це, але у Майстра залишилося її власне обличчя. Значить у цього хлопця так само? Тепер, коли я придивлялася до нього, якщо видалити роги і змінити колір його очей, то в нього явно японські риси обличчя.

- Я Сасаджима Кіота. Ось тільки я використовую тут ім'я Ворота. Радий познайомитися... з вірою.

Прости. Навіть почувши твоє ім'я, я все одно не можу згадати тебе.

Без 12. Незручно.

Так незручно вийшло. Оскільки моє обличчя не змінювалося після реінкарнації, я думав, що Негіші весь цей час знала про те, хто я такий. Ось тільки, судячи з її реакції вона взагалі не пам'ятає мене. Навіть коли я назвав своє ім’я, вона відповіла без жодної впевненості. Схоже вона трохи затрималася і сказала "Сасаджими, так, звичайно пам'ятаю", але її обличчя каже, що вона явно не пам"ятає, тому це явна брехня. Широ обличчя майже не змінюється, тому зрозуміти, що вона думає неможливо, а ось на обличчі Негіші відображаються всі її емоції, так що все відмінно видно.

І все одно, так незручно. Я весь цей час поводився так, ніби вона знала мене, і раптом все виявилося зовсім не як незручно! Хоча, як я вже казав раніше, минуло багато років, але це нормально забути обличчя своїх однокласників. У моєму випадку я тим не менше пам'ятаю Негіші, але це напевно через те, що вона залишила про себе певне враження.

Негіші Акіко. Вона була в дивному положенні у класі. Навіть зовнішній вигляд дівчини був дуже вражений, але ще більше враження від неї справили на нього. Негіші проводили більшість ранкових уроків у напівсонному стані. Навіть коли старий Кудо намагався розбудити її, то все чого він домагався, це спалахи в її очах, які говорили про очевидне бажання його вбити. Навіть одного цього вистачало для того, щоб я зрозумів наскільки вона небезпечна. Ніхто з нею не хотів спілкуватися.

Негіші явно помінялася. Раніше вона дивилася на інших з постійною ненавистю в очах, але тепер її вираз обличчя змінився. Тепер вона поводиться як справжня дворика, хоча мені здається, що їй дуже важко жити відповідно до свого віку. Оскільки вона є реінкарнованою, то стає більш зрілою, ніж виглядає.

Тим не менш, змінилася вона на краще або до гіршого - не мені вирішувати. Якщо їй так зручно жити, то все гаразд. Я вважаю, що спілкування з нею стало набагато легшим.

Хоча я думаю так, але все одно почуваюся незручно. Мене забули, але ми ж намагалися вбити один одного тільки вчора. Чому Широ залишила нас удвох нічого не сказавши? Якщо ми не любимо одне одного, і те, що ми залишилися наодинці, це явно не зробить все легше.

- Хмпф. Може перестанеш звати мене Негіші? Тепер мене звати Софія Керен. Тому кличте мене цим ім'ям.

Ось тільки не схоже, що вона готова мене називати на ім'я Вортх. У мене є причини не любити своє минуле ім’я. Мабуть, їй теж не подобається її ім’я з попереднього життя. Це напевно через те, як раніше до неї ставилися в її попередньому житті.

- Розумію. Тоді, я буду звати тебе Софія, з цього моменту.

Чому б і ні. Я ж теж прошу називати себе іншим ім'ям, тому не можу в цьому відмовити.

- Отже, і чого Широ від нас хоче?

Я запитав, щоб змінити тему розмови. Якщо ми продовжимо спілкуватися на рахунок імен, то я думаю це буде викликати тільки погані спогади.

- Без поняття

- А?

Ось тільки не такої відповіді я очікував.

- Не знаю. Вона нічого не сказала.

- Умм.

Ти прийшла сюди, хоча тобі нічого не сказали? О, але тепер, коли ти про це сказала, стало зрозуміло, чому вона мене відразу атакувала.

- Це ж не для того, щоб ми могли зустрітися?

- Не думаю. Може в книзі щось написано?

Софія тримає в руці книгу. Я також подивився на книжку, яку мені дала Широ.

Широ дала мені книгу і одяг. З одягу було, доги, хакама, кілька японських шкарпеток, і частина одягу, про який думати не хочеться, але напевно це переможна пов'язка? Як не глянь, але це повний набір одягу самуря, вона що, хоче щоб я це носив? Я взагалі-то виріс у сучасному суспільстві, тому мені не дуже подобається одяг, в якому я виглядаю косплеером. З іншого боку, я був в одних боягузах і мав хороші риси. Доки я одягну цей одяг, поки не повіриться що краще.

Що ж щодо книжки, на обкладинці нічого не написано. Так що це більше виглядає як записна книжка. Коли я відкрив її, то побачив що там щось написано.

- Тренування від Широ, початковий курс.

Заголовок написаний дуже красивим почерком. Крім того, є і ілюстрація на якій мультяшний павук стрибає від радості або щось подібне.

- Що це таке?

- Хто знає? Може вона написала це, після того як нажралася в стельку?

Що це має означати? Все моє уявлення про Широ розсипалося, як картковий будиночок. Спіртне? Вона нап'ється?

- Коли Майстер нап'ється, її характер повністю змінюється. Коли майстер п’яний, то ліпше вважати його цілком іншою людиною.

Зрозуміло. ГМ!?

- Майстер?

Я просто не можу цього не запитати. Що за "Мастер"? Що це взагалі за відносини у Вас?

- Вибач, можеш ти не уявляти нічого дивного? Майстер і Я не знаходяться ні в яких дивних відношеннях, зрозуміло!

- Ні, ні! Що це за "Мастер"? Називати так когось це само по собі дивно!

- Я просто не можу звати її ніяк по іншому! Я проклята!

- Проклята!

- Все вірно. Прокляття через якого я не можу звати Майстра ніяк крім Майстер.

Яке ж божевілля!

- І чому тебе так прокляли...?

- А ти як думаєш? Це вона влаштувала коли нажралася.

- Може є якийсь шлях, як або скасувати це?

- Схоже неможливо. Це настільки сильне прокляття, що мені напевно треба радіти, бо це не стало нічим більшим, ніж дурним жартом.

Схоже, що найміцніше прокляття було витрачено зовсім нерозумно. Або ж швидше моє уявлення про Широ яке я збудував всередині себе, розсипалося в прах, коли я дізнався, що вона здатна накласти таке прокляття.

- У будь-якому випадку, треба прочитати книгу. Ніби там не багато написано, так що я думаю, читання її багато часу не займе.

Думаю вона просто не хоче і далі обговорювати своє прокляття, оскільки швидко змінила тему розмови. Потім вона швидко розгорнула книжку і зробила вигляд, що читає. Я був шокований, коли побачила, як вона грубо припинила розмову. Ні, я розумію, що наші стосунки не дуже хороші після того, як ми билися на смерть, але все одно, це вганяє мене у депресію. Може бути я скучив за людськими голосами більше, ніж я думав. З таким самим реінкарнованим, можливо я сподівався, що зможу розмовляти на одному рівні або щось таке. Думаючи так, я також звернув увагу на книжку.

Кров 29.Озаданість.

Це погано, дуже погано. Як взагалі з людьми треба спілкуватися? Аргх, я не знаю. Майстер рідко розмовляє, а коли нап’ється, то вона взагалі не слухає інших і просто веде свій монолог. Минуло так багато часу з тих пір, як я спілкувалася з кимось без використання гіпнозу, що я вже й забула як це.

Добре, що я відразу стала гордим тоном, але чи це спрацювало? Він же не думає, що я дивна, правда? Схоже я змогла обдурити його, що пам'ятаю його ім'я або взагалі його пам"ятаю.

Роблячи вигляд, що я читаю книгу, я сповідую вчення демонів, Вортха. Він читає з серйозним виразом обличчя, так що, схоже він не стурбований моєю ситуацією. У такому випадку, мене злить, що він робить вигляд, ніби я порожнє місце. З іншого боку, добре, що я запропонувала прочитати книгу, оскільки продовжувати розмову було складно, та і було б незручно, якби настала тиша.

І взагалі, що це за книга така? оскільки ми говоримо про Майстра, то швидше за все вона написала її особисто, бо ненавидить говорити, але якщо порівняти зусилля для написання книги і зусиль потрібні для розмови, тоді написати книгу по-моєму важче. І потім, якби вона була тут, то ми б говорили менше. І потім це ж не так зручно, коли не можна задати питання?

Уточнити у когось, кого навіть поруч немає, досить дивно. Треба все-таки книгу почитати. Погляньмо Тренування від Широ, початковий курс? Можна тільки похвалити тебе за вміння з перших слів убити всякий інтерес. Як і очікувалося від Майстра, в мистецтві вибити мене, вона не знає собі рівних. А що це за малюнки, спроба бути милою, в той час коли у тебе навіть немає грама звичайної цивілізованості? Що ти хочеш?

Ох, ні, так не можна, неможливо. Треба все читати уважно.

Вони трансформують частину душі, щоб легше було керувати енергією, яка міститься в душах усіх живих істот.

А?

Отже, здатність це і є частиною душі, і чим більше здібностей ти отримуєш, тим більша частина душу використовується. Сама душа має певні обмеження, які можуть призвести до того, що людина матиме обмежені можливості. Але щоб змусити її перевищити цей ліміт і мати систему, яка збільшує кількість здібностей.

Емм. Ця, очевидно, дуже важлива стаття. Тільки коли біля кожної буківки намальований паучок, який танцює або щось інше, то важко зосередитися на словах.

Крім того, на відміну від нормальних здібностей, які трансформують тільки надносну зону душі, існують і спеціалізовані здібності, що впливають на внутрішню частину серця. Це сім смертельних гріхів і семеро добродійців. Просто кажучи, вони наділені здібностями Правителів.

Сім смертельних гріхів. Моя заздрість одна з них, вірно? Воріт також має гнів. Вже трохи запізно думати про це, але думаю не варто його злитися з приводу обраного ним імені?

Тому що можливості правителя трансформують внутрішню частину душі, то вони відрізняються від інших здібностей власника. Перша відмінність полягає в тому, що ці здібності самі по собі дуже сильні. Друга причина полягає в тому, що кожна з цих здібностей впливає на характер власника. Третім, чим більше їх використовуєте, тим більша кількість руйнується душа. Отже, якщо ми не хочемо уникати будь - яких здібностей правителя, то можемо втратити себе.

Секунду. Я не чула цієї важливої інформації раніше. Якщо використовувати цю здатність, то чи можна втратити себе?

- Ці можливості руйнують душу, так само як було у демона, не використовуйте їх, якщо не хочеш втратити себе.

Я згадала слова чоловіка в чорному, коли він заліз у мою бійку з Вратхом. Отже, що він мав на увазі? Чи душа Вратха була поглинута схильністю до гніву? Чи, може, він був на волосині від цього?

Я уважно подивилася на Ворота. Він з серйозним видом читає книжку і не звертає на мене уваги. Це показує, наскільки важливим є написане в книзі для нього. Іншими словами, це тому, що він випробував усе на собі.

І мене це теж стосується. Оскільки у мене теж є здатність Заздрість. Так ось значить, що мала на увазі Майстер, коли говорила, щоб я не використовувала цю здатність. Я завжди думала про ці слова, але ти ж сказала їх так походя! Якби пояснила все по-людськи, я б не стала її використовувати.

- Є чотири можливих переслідування. Перша - не мати здібності правителя взагалі. По-друге, стримуватися від використання здібностей. Третье, зволожувати силу волі. Четверте прокачати здатність опір єретичної магії, отримавши нуліфікацію еретики.

Третье просто ідіотизм, так що я проігнорувала цей пункт. Нарешті я зрозуміла, чому Вратха і мене змусили зустрітися тут.

- Протидія Єретичній Магії зменшує негативний вплив, який впливає на душу. З здатністю Нуліфікації Єретичної магії, сила атаки в межах системи практично обнудиться. Те саме можна сказати і про здібності правителя. Для того, щоб використовувати здібності правителя і при цьому звести негативний вплив на мінімум, цей метод найбільш зручний.

Іншими словами, вона каже, що Ворота і я повинні підняти опірність єретичних магії. Хоча книжка ще не закінчилась, все інше можна прочитати пізніше.

- Є хвилинка?

- Що?

Цей хлопець навіть не відірвався від книги - а ти проте упертий.

[Показувач досягнути. Здатність [Достоїнство 1ур] отримана)

Схоже, я отримала певну здатність, але подивлюся що там таке пізніше.

- У тебе є Єретична магія?

- Так.

- Зрозуміло. Тоді кинь в мене найслабшої магії.

- А?

Знову відірвався від книжки.

- О? Ти не зрозумів, що написано в книзі?

Я сказала кілька зневажливого тоном. На обличчі Вратха з’явився цікавий вираз. Це відчуття вищості над іншими, так приємно. Я та, хто правильно зрозуміла, що хотіла сказати Майстер. Справді, я знаю її з самого дитинства. Ось тільки, до цих пір, багато її дії важко зрозуміти.

- Грубо кажучи, щоб загасити негативний ефект здібностей правителя, треба отримати нуліфікацію єретичної магії. Я прошу тебе атакувати мене нею, щоб отримати її.

Цього разу на обличчі Вратха з’явився вираз розуміння, але він все одно розуміє.

Без 13. Спротив.

Книгу, яку мені видала Широ містила інформація, якої я хотів знати. Методика, як перемогти гнів. Ось тільки рішення запропоноване Софією, було несподіваним. Чи Єретична Магія — це засіб проти насильства? Це як сказати комусь, щоб він тебе вдарив, аби навчитися краще тримати удар. Це може звичайно і допомогти, ось тільки в чому сенс вибирати самий болючий шлях, коли є інші методи. Я її не розумію. Мало того, вона ще це говорить з такою гордістю, що стає навіть більш незрозуміло.

Є багато інших варіантів, як отримати опірність. Перше, саме те що запропонувала Софія, отримати атаку певним атрибутом. Звичайно, цей метод допоможе вам отримати опірність. Ось тільки в процесі отримання опірності, доведеться отримати значний урон від даного атрибута. Якщо хочеш стати стійким до вогню, то доведеться залізти в вогонь і дозволити своєму тілу там згорить. Якщо говорити простіше, то це вид тортур. Якщо ви маєте такий погляд, то або в ситуації коли вам не під силу протистояти їй, або можливо ти просто дурень, хоча є ще й натяк на те, що власні муки приносять задоволення. І не кажи мені, що ти з цих, останніх, добре?

Найбезпечніший метод, щоб отримати атакуючу магію або здатність, цього типу, після чого прокачувати її. При цьому опір до цієї магії буде поступово зростати разом з ростом атаки. Причина того, що я маю високу опірність до вогню і блискавки саме в тому, як моя магія вплинула на протидію. Думаю, що опірність зростає разом з ростом здібностей або зростанням твого власного рівня. Звичайно, що підняття здатності щодня буде мікроскопічним, так що я думаю, в більшості це пов'язано з збільшенням рівня.

і останній метод, це витратити окуляри здібностей таким чином отримавши здатність. Окуляри здібностей можна витрачати не лише на придбання нових навичок, але й на прокачку старих. Я можу і витратив всі раніше надані окуляри вміння, але їх можна з часом безпечно отримати.

Окрім цих методів, є досить специфічні варіанти. Наприклад, бути расою, яка має високу опірність до потрібного атрибута. Крижаний дракон з яким я не так давно бився, наприклад, має нуліфікацію крижаної магії. Це єдиний метод, який базується на початковій можливості еволюціонувати. Для мене ця потенційна можливість може бути можливою, а от для людей і демонів еволюція практично неможливо. Не знаю, як там у вампірів з еволюцією? і навіть якщо еволюція можлива, чи буде варіант з необхідними протимоскітними відпочинками - невідомо.

Ось тільки, відносно даної ситуації, Буроло вже дала нам відповідь.

- А ти книгу до кінця прочитала?

- А?

- Ось тут. Поглянь.

Найшвидший метод отримання Нуліфікації Єретичної Магії - це мати витривалість. Терпеливість також є однією з здібностей добродійців, але вона не впливає на душу. Мало того, разом з нею отримуєш і здібності Нуліфікація Єретичної Магії*

- Бачиш?

У місце, яке я показую, все ж зрозуміло. Якщо я зумію отримати цю здатність, то автоматично отримаю Нуліфікацію Єретичної Магії.

Обличчя Софії застигло, але маска самовпевненості на ньому все ще тримається. Після чого її обличчя почало червоніти. Їй соромно. Це так очевидно.

- Звичайно ж я читала це! Тільки витривалість - це одна з можливостей Володаря, так? У будь-який теперішній момент, тільки одна людина у світі може мати таку здатність, чому ж ти не бачиш моєї доброти, коли я поступаю її тобі? Я прошу тебе допомогти підняти мені опірність, бо залишаю терплячість тобі!

Софія продовжує базікати без умолка з червоним обличчям. Схоже вона відчайдушно намагається приховати свою помилку. Було б зовсім некультурно, якби я ткну їй в обличчя, так що нехай буде так.

- Зрозуміло. Вибач, що відразу цього не зрозумів. У цьому випадку, я тоді скористаюся твоєю добротою Софія.

Взагалі-то мені б це дуже допомогло. Я поки утримую свій гнів, але я не знаю, в який момент знову втрачу розум і почну всіх вбивати. Тому я відчуваю, що мені потрібно якомога швидше отримати нуліфікацію Єретичної магії.

- Так. Моя доброта просто не знає кордонів, тому не забудь подякувати мені коли отримаєш терпіння.

Вона може думати, що мене обманули, оскільки показує явні ознаки полегшення. Це якось розчаровує. Я думаю, можна назвати це "розчаруючою красунею". Вона залишилася такою ж ексцентричною як і в попередньому житті, просто змістився вектор.

- Ти ж не думаєш про мене щось погане?

- Звичайно ні. Коли я зрозумів, що зможу звільнитися від гніву після стількох років, то дуже зворушився цією інформацією.

Я майже пройшов через лезо. Може це її бойові інстинкти, але вона надзвичайно прониклива.

Ось тільки, хоч я використовував це як виправдання, але я дійсно сильно вражений цією інформацією. Половина мого життя перетворилася на пекло. До тих пір, поки я не почав битися з Софією, я вже хотів померти. Ось тільки в той, момент бою з Софією, коли я відчув , Що дійсно можу померти, я відчував що не готовий до цього. Потім, коли мене майже вбив бог Куро, я відчув справжній жах. Жах від того, що мене зараз вб'ють. Таким чином я зрозумів, що не хочу вмирати. І оскільки я зовсім недавно хотів померти, це було так несподівано. Наприкінці я зовсім не хотів померти.

Достойно презирство. Після того, як я вбив таких людей, коли сам зустрівся з можливістю бути вбитим, я почав чіплятися за життя. Якби вони побачили, як я себе поводжу, то були б цілком впевнені, що всі гобліни насміхаються з мене. Коли вони билися, якщо брали чиєсь життя, то зрозуміли, що в якийсь момент їм доведеться розпрощатися зі своїм. У мене такого рішення немає. Натомість я використав силу гніву, щоб вбивати слабших від мене людей і ніколи не мав відваги поставити своє життя на кон.

Я відчув полегшення, коли зміг прийти до тями. Що я вижив. Я був такий щасливий. Я просто жахливий. Після всього, що я наробив тепер жити в світі. Мені треба було померти. Але я боюся смерті.

Я такий убогий. От тільки, у мене не вистачить мужності забрати своє власне життя. Я вважаю, що для компенсації я повинен бути балансом свого життя правильно. От тільки, якщо мені потрібно буде заради цього померти, то я не думаю, що зможу це зробити. У своєму попередньому житті, я думав, що вбивати злочинців це нормально, ось тільки ніколи не подумав що це торкнеться і мене. Навіть якщо я сам думаю, про те, що я повинен був померти, але я трясуся при думці про смерть. Я себе ненавиджу.

Якщо чесно, я все ще не впевнений, як мені жити далі, але щоб уникнути більше злочинів, то я не можу гнівінню дозволити собі перемогти себе. Ось чому мені потрібна Нуліфікація Єретичної магії.

Ось тільки є одна проблема.

- Я радий, що ти подарувала мені таку можливість, ось тільки у мене нуль очок здібностей.

- Ох.

Ситуація стала напруженою. Софія в проблему відвела погляд від мене.

Кров 30.Беспокійство.

Да блін! Чому все так виходить? Все, що я не скажу, в результаті обертається проти мене!

- Є й інші методи крім отримання Терпіння, але схоже вони не рекомендовані.

У той час коли я відчуваю роздратування і занепокоєння, Вортх спокійно це заявляє. І чому ти так дієш, спочатку зважиш мене, а потім говориш таким спокійним голосом! Грр, як же мене бісить.

Заспокойся. Я гордий вампир. Мені не можна виходити з себе за всяких дрібниць. Тож, що б я міг зробити для себе, я намагаюся прочитати про такі методи спілкування з Вратами.

* Виявлене, і коли людина активується, то швидко підвищує опірність до єретичного магії. Ось тільки, до того моменту, поки опір єретичної магії не досягне рівня нуліфікації буде складно використовувати магію. В найвагомішому випадку навіть смерть, так що цей метод складно рекомендувати.*

- Не піде

Вратха на обличчі з'явився запитання, але це дійсно не вихід. Адже це ж Майстер каже, що можна померти? МАСТЕР може померти! Навіть ця потвора, сила якої виходить за межі всього розумного, говорить, що від цього можна померти, так що це явно не варіант. Якщо навіть Майстер каже, що від цього можна померти, то для всіх інших зі 100 спроб, 99 буде закінчуватися смертю, я в цьому просто впевнена.

- Звичайно ж буде дуже незручно не мати можливості використовувати магію.

- Проблема зовсім не в цьому.

Я навіть не уявляю, чому буде неможливо використовувати магію, але якщо порівнювати з можливістю смерті, то це нісенітниця. Ой, чорт, будучи леді, мені ж не можна використовувати слова "Єрунда", вірно? Ці слова виглядають так польською, навіть без грамотності. Я повинен утриматися від використання цього слова в майбутньому.

- Або питання до тієї частини, що можна померти?

- Якщо Майстер дійшла висновку, що можна померти, то вона приміряє це на саму себе. Для звичайних людей типу нас, я боюся, що використання цього шляху може призвести до миттєвої смерті.

Це точно, я відчула це на собі багато разів, в той час як мене тренувала Майстер. Якби Аріел не зупиняла її, я навіть не знаю, скільки б разів мені вдалося закінчитись. Майстер зовсім не вміє співвідмірювати свої сили з силами звичайних людей. Адже вона зазвичай думає "Ну що тут складного?", а я вже майже помираю.

- П-значно. Тоді не варто використовувати даний метод.

- Мудре рішення.

Я пробігла по сторінках книги ще раз, але схоже в книзі більше нічого не написано з приводу отримання противності до Єретічної магії, виходить найкращий шлях для здобуття здатності - піддаватися атакі єретичної магії. Ні, ну правда, навіщо було писати все інше.

Якщо ви не знаєте, що це таке, то вам доведеться використати Єретічну Маґію.

При моїх словах, обличчя Вратха скривилося. Так, мені це теж не подобається, але якщо ми хочемо отримати опірність, у нас немає інших варіантів, крім як скористатися цим. І крім того, на відміну від тебе, у мене є Нулі і Нульфікація почуття Боллі. Не важливо наскільки серйозна атака, але якщо не відчуваєш болю, то й проблем особливих немає.

- Тоді може бути і я повинна робити те ж саме? Зараз я отримаю Єретічну магію і ми зможемо обмінюватися ударами магії.

Я вибрала зі списку Єретичну магію і вивчила її. У мене ще досить багато очок здібностей, так що думаю, великої проблеми в цьому немає. Це просто для того, щоб прокачати опірність Ворота до певного рівня, а потім я зможу використовувати на ньому Очарування, правда якщо йому не пощастить, то він може потрапити під вплив техніки.

До речі, я перевірила, можливо чи немає отримання Терпіння, але схоже моїх очок здібностей не вистачає. Я намагалася знайти й інші здібності правителя, але єдина, яка мені доступна - це Похоча, і це при тому, що я мушу витратити на неї майже всі свої існуючі окуляри здібностей. Чесно кажучи, я не цікавлюсь такою здатністю. З огляду на ризик і ціну, віддача не видається істотною.

- Отже, приступимо.

- Нам дійсно треба це робити?

- Навіщо питати очевидні речі?

Почувши мої слова, Вратх зігрів сильний подих.

Потім, ми в тиші почали обмінюватися ударами Єретичної магії. Причина по якій ми мовчимо в тому, що у мене просто немає можливості заговорити. Якщо чесно я такого не очікувала. Зараз ми використовуємо Єретічну Магію 1 рівня - занепокоєння. Як і її ім’я, це магія, яка змушує противника почуватися невпевнено.

Ефект настільки простий, що я ніколи не використовувала його, але це явно неприємна магія. Непереносиме неприємне відчуття виникає, як якби хтось залізний цвях постійно цапав би шкільну дошку. Крім того, і Нуліфікація Болі та фальсифікації почуття Боллі взагалі не працюють.

Коли я дивлюся на обличчя Вратха, я бачу, що його обличчя поблизилося і все зморщилось. Я думаю у мене зараз вид не краще. Якщо чесно я не знаю, наскільки корисна така магія в бою, але якщо її використовувати, то вона напевно подушить бойовий дух ворога. Проста, але дуже неприємна магія. Добре підходить для тортур.

- У тебе вже піднялася опірність?

- Поки що ні.

- У мене піднялася до Великої Супротивленості Єретичної магії 1 рівня.

- Зрозуміло, вітаю.

Ми швидко закінчили це діалог з Воротам і продовжили далі далі в тиші.

Що таке мазохізм? Таке ж відчуття, як я відчувала, в той момент, коли мене била Майстер. І взагалі, що це за ситуація коли чоловік і жінка сидять в кімнаті наодинці і з блідими обличчями у тиші дивляться один на одного?

Крім того, може бути тому що магія 1 рівня або через те, що Вратх просто слабак, але моя опірність дуже повільно піднімається. У мене є Велика Спротивливість Єретичної Магії 6 рівня, що вже досить високо, може бути причиною в тому числі і в цьому.

На даний момент фізичні показники Вратха впали, як якби він ослаб. Але коли я дивлюсь на нього за допомогою оцінки, то його максимальні показники не зменшились, так що раніше або пізніше дані повернутися в норму. Може це наслідки того побої, яке йому влаштував той мужик на ім'я Куро. Напевно, це було необхідно для того, щоб скасувати гнів.

Ось тільки, навіть в такому стані як у нього зараз, я відчуваю його занепокоєння, так що є ймовірність, що якби він був у нормі, то можливо така кількість тривоги і непевності могла б звести його з розуму? Якщо подумати з такої точки зору, то чи я маю бути вдячною за те, що він зараз у ослабленому стані? Я не впевнена, що зможу витримати те, чого мені магію доставляється ще тривалий час.

О боже? Виходить, що з нас двох саме я слабачка? Оскільки завжди покладаюся на свою магію?

-Пробач. Це моя межа...

Брати впали на підлогу, закінчуючи таким чином цей день прискореного прокачування протистоянь.

257.Після чудово.

Якщо мені важко спілкуватися, то чому б не замінити це спілкування на письменність! Я просто геній. Якщо я просто запишу все, що хочу сказати в книгу заздалегідь, тоді мені не потрібно буде займатися розмовами. Потім вони просто повинні читати цю книжку, коли захочуть. І мало того, поки вони читають книгу, мені навіть поряд з ними не потрібно бути.

Ця ідея швидко захопила мене. Тепер я можу займатися навіть тим, на кого постійно відкладала напад! Я-хоо!

Спершу сестричка. На даний момент я наказала їй таємно підтримувати дії натсума. правда, я не хочу, щоб вона сильно влізла у все це. Я буду щаслива, якщо сестра просто зуміє отримати здібності правителя. І краще приглядати за нею. Я не знаю, коли вона зрадить мене.

Тому я дала їй просту інструкцію, а швидше навіть нагадую її.

- Що це?

- Прочитай.

Я просто сказала це і швидко відійшла. Якщо я дозволю розмовам іти далі, вона почне знову розповідати про свого брата. А коли вона заводиться, мені знадобиться не менше години щоб втекти від неї. І це буде кошмарна година. У мене просто немає на цей час.

Поки я тут, піду подивлюся, як себе почуває Натсума.

... Так, будемо вважати що я нічого не бачила. Цікаво, що наркомани теж так поводяться? З ним же все буде в порядку? Хмм. Гаразд, якщо він зможе отримати здібності Правителя, то я в зручний момент просто позбудуся його. Так що почекаємо поки діяти через Натсуме.

Так далі, по списку Аргнар. Запобігання діям ельфів на території демонів зараз практично абсолютно. Небезпечні демони також були знищені. Якщо чесно, залишилося мало того, що Аргнар може зробити. Думаю треба доручити йому підготовку до війни. При такій швидкості розвитку подій, я думаю зможу втягнути людей у повномасштабну війну протягом наступних декількох років.

А після закінчення війни, наступним за планом йде знищення села ельфів. Я так вирішила. От тільки Потимас явно не здасться так легко. Завдяки розвідуванню, які поставляють мої клони через бар'єр, я досить обізнана про стан справ в ельфійському селі, але є одне місце куди я досі не можу проникнути. Це місце, де міститься основне тіло Потімаса. І проблема не в тому, щоб проникнути, а в те, де воно знаходиться. Схоже він дуже добре ховається. Все-таки весь цей час він уникав зустрічі з Куро і Королем демонів, і до того ж досі живий. Хоча Куро, напевно, довго б думав про те, чи варто знищувати Потімаса.

У той момент, коли я обнаружу головне тіло Потімаса, я від нього позбудуся. Приготування до цього, ймовірно, закінчиться наприкінці війни. Гаразд, особливої потреби для поспіху немає. Я можу просто вести повноцінну облогу.

Щоб інша сторона теж взяла участь в даній облогі, мені треба зв'язатися з ним. Я відкладала цю дію до цього моменту, але мені все одно треба буде зв'язатися з ним раніше або пізніше. Можливо, він найскладніший для розуміння людина з усіх з ким я зустрічалася за винятком Потімаса, так що я повинна все прорахувати.

Я говорю про контакт з Папою Релігії Божественного Миру. Той самий правитель умерлості. Для того щоб визначити, чи можна знищити систему, мені потрібні привілеї правителя, а він один з них.

Судячи з даних моїх клонів, у мене є підозра про те, до якої мети рухається папа. Мабуть, він діє так само, як Аргнар. Подібно як Аргнар хоче, щоб демони вижили будь - якою ціною, так і Папа бажає, аби люди пережили це. Ось тільки на відміну від Арґара, папа Правитель. Крім того, якщо вірити Королю демонів, він підняв Табу до максимального рівня. Він має максимальний рівень Табу, але хоче зберегти людство. А це звичайними методами неможливо. І в залежності від ситуації він може стати набагато небезпечнішим ворогом, ніж Потимас.

Я написала книгу. Вона виявилася досить великий. Зміст: поточний стан світу, реінкарнації, поточні приготування демонів, мої дії по знищенні ельфів і заклик приєднатися.

Я впевнена, що тато вже давно розуміє ситуацію цього світу. Інакше я зовсім не розумію, чому він почав війну з Богоміною. У всіх країнах і в усі часи релігійні війни закінчувалися величезними жертвами. Є дуже мало людей, які можуть приймати аргументи, що не збігаються зі своєю релігійною позицією і навіть якщо й приймуть їх, але завжди будуть глибоко всередині, проти цього. І це тому, що хоч вони мають догматичні відмінності, то релігія Світового світу й релігія Богині поклоняються одному богові. І тато просто не може цього не знати. Розуміючи все це, він таки привів у дію план, який повинен послабити релігію Богині, напевно він прийшов до такого рішення тільки через розуміння стану світу.

Крім того, з приводу реінкарних, я думаю він також дещо розуміє. Адже у нього під командуванням теж є реінкаровані. Очевидно, він спілкувався з ними. Як маленьку добавку, я додала опис як вийшло через реінкарнацію та історію про дії колишнього короля Демони і Героя. Я постаралася не говорити нічого про D. Так буде краще. Знання про це може призвести до катастрофи. Адже вона дійсно бог Зла. Тільки уявіть, що подібний бог виявив інтерес до цього світу? У Папи напевно точно інсульт від стресу станеться?

Те, що я описала про майбутні дії демонів на половину з себе представляє припущення. Я повинна бути впевнена в тому, як Папа все зрозуміє і відреагує на це. Але якщо він скористається цією інформацією щоб піти проти мене, то не буде йому пощади. З другого боку, те, що Папа не зробить, ніяк не може запобігти війні. Сила короля демонів перевищує усе, що існує у світі. Навіть реінкарнували зі своїми читками не рівну їй. Вона сама по собі, без будь-якої армії може знищити півсвіту. Природно, поки не вмішаються Куро або Я. Проти такого короля демонів він не зможе зробити багато чого, щоб папа не зробив. Результат все одно буде один.

Так, підсумки не змінюються. Чи буде він проти під час війни, чи приєднається до знищення ельфів, наслідки не змінюються. Ось тільки для моєї головної мети потрібні привілеї Правителя. І він не погодиться з цим. І це проблема, у мене не залишиться вибору крім як вбити його і забрати привілеї в нього.

Я була в машині і з'явилася прямо перед Папою. У цей момент він саме розмовляв з одним із реінкарованих - Кусамою.

- Ти хто така?

- Вакаба!?

Батько впевнений у собі, але все - таки залишається обережним. Кусама приголомшений його голос тремтів. Вони такі різні.

- Тримай.

Я залишила книжку, написану мною. І телепортувалася звідти. Дальше розв'язання за Папою.

Цікаво, як все далі буде розвиватися?

Інтермедія. Тато думає.

Яка несподіванка. Дивна дівчина раптово з'явилася і залишила книжку. Судячи з реакції Сайджі, схоже вона із реінкарнованих.

- Сайджі, поклич І8.

Сказав я Сайджі, який все ще дивився на порожнє місце, звідки зникла дівчина, з відвислою щелепою. Сайджі прийшов в себе і почав діяти. Він тут же зник. Скільки не дивлюся на це, але виглядає так, ніби він використав Простішу Магію. Але насправді, це одна з можливостей нінзя яка у нього є. Погане те, що він сам не розуміє за яким принципом вона діє, так що повторити цей ефект з допомогою інших здібностей неможливо. Інакше, я б змусив кожного члена спец-заряду церкви вивчити таку здатність.

І8, про заклик якого я попросив Сайджі є одним з членів спецзагону, який займається пошуком і знищенням людей зі здатністю Табу та демонів потрапити в середовище. Табу майже ніколи не досягає 10 рівня, але з іншого боку, це неможливо. І оскільки існує така можливість, то краще з нею розібратися раніше, ніж пізніше. Таким чином, церква завжди гналася за тими, хто мав здатність Табу. Крім того, оскільки демони майже не відрізняються від людей на зовнішній вигляд, то можуть виникати ситуації, коли вони впроваджуються у групу осіб для диверсій або шпигунів. Послідовність таких демонів є невід’ємною частиною.

Для того, щоб спец міг виконувати свою функцію, їм потрібно мати здібності оцінки високого рівня. Так що у І8, якого я зараз покликав, вона природно є. Викликав я його для того, щоб він зробили оцінку книги, яку залишила загадкова дівчина, аби зрозуміти, чи книга небезпечний чи ні.

До того часу, поки І8 не прибуде я почав думати про ситуацію. В першу чергу, хто вона? Вона, мабуть, була реінкарнована. Але це ніяк не пояснює одну річ. Сайджі одразу визнав у ній реінкаровану. Сайджі не має здібностей Оценки. І камінь оцінки, наскільки я знаю, у нього теж немає. Якщо так, то яким чином Сайджі зміг зрозуміти, що ця дівчина реінкарнована?

Він раніше з нею зустрічався? Ні. Оскільки він завжди був під наглядом. Якби він зробив щось підозріле, то навряд чи це залишилося б непоміченим. Тому, наскільки я можу судити, у нього не було можливості для таємної зустрічі. Ось тільки його здатність Нінзя, дуже загадкова. Навіть Оценка не говорить всього про цю здатність, тому існує можливість, що там є приховані можливості про які Сайджі нам не повідомив. Якщо так, то він міг таємно вислизнути з під наглядом, щоб я цього не дізнався.

З іншого боку, судячи з реакції Сайджі, це явно не так. Він був просто ошелешений. Сайджі не настільки хороший актор, щоб схопити мене. Хоча Нінзя має здатність змінювати форму, але під час перевірки він не дуже добре міг. Якщо б Сайджі навчився ліпше використовувати свою силу, він став би набагато кориснішим. Як шкода. Та й потім, у Саджі взагалі немає наполегливості. Я тримаю його поруч з собою через те, що його здатність Нінзія просто вражаюча, але він до цих пір так і не зміг опанувати її до кінця. Оги який був посланий в село ельфів і то був більш умілим. І скільки разів я буду сумніватися у своєму виборі того, кого треба було скеровувати до села, а кого залишити в себе?

Прокляття, це погано. Я дозволив своїм думкам знову відмовитися від мети.

Якщо зробити припущення, що Сайджі не бачив цю дівчину до теперішнього моменту, тоді все стає набагато простіше. Це тільки можливість, але тоді виходить, що ця дівчина виглядала так само і в тому світі, де Сайджі звали на ім'я Кусума Шинобі, тобто зберегла те ж саме обличчя? Якщо так, то я можу зрозуміти чому Сайджі відразу зміг розпізнати в дівчині реінкарновану.

Ось тільки тут виникає проблема. Я не повірю, що дівчина може випадково опинитися одне й те ж обличчя в різних світах. Сайджі, Огі та Юрі, у них всіх змінилося обличчя. Доповідь Огі, очевидно, також стосується усіх реінкарованих людей, які зараз живуть у селі ельфів. Не можу повірити, що ця дівчина стала винятком. Якщо так, то виходить що вона спеціально поміняла свій зовнішній вигляд на той же самий, який у неї був в попередньому житті. І навіщо вона це зробила?

У мене є кілька припущень, але найбільш ймовірно, що вона знала про те, щоб Сайджі була тут. Навіть для багатьох людей у церкві існування Сайджі є таємницею. Є дуже мало людей, яким я настільки довіряю, що надав дану інформацію. Виникла витік від них? Або, можливо сам Сайджі проговорився. Або є ще варіант, так само як і у Сайджі, який має здатність Нінзія, можливо це дія невідомої здатності. Якщо так, то це не результат дії зрадника і мені стане набагато легше.

Ні, я не можу собі дозволити розслабитися. Адже це означає, що інформація все одно тече, просто з іншого джерела. І потім, я не помітив ніяких ознак того, що дівчина використовувала маскування. У неї все настільки ідеально? Можливо, оскільки існують здібності про які я не знаю. Так само як Сайджі, яка була реінкарувала, вона може мати якусь унікальну здатність. Можливо якось пов'язане з маскуванням?

І взагалі, в чому мета дівчини? Це має бути пов’язано з цією книжкою, але якщо її не оцінять, то вона буде надто небезпечною. Навіть якщо небезпека, що зникає, повинна бути обережною. До тих пір поки І8 не прибуде я нічого не зможу зробити. Крім того, мені б хотілося почути що розповість Сайджі, але я сам і послав його за І8. Як нерозумно.

- Тату, І8 прибув.

- Заходь.

Як вчасно, І8 прибув. Людина яка увійшов через двері, приховував своє обличчя за білою ганчіркою з намальованою на ній оком. Церковний спец. Відряд швидше можна описати як загін вбивць. Оскільки вони часто роблять речі, які створюють їм багато ворогів, їх особистість повинна залишатися невідомою, так що вони приховують своє обличчя і ім’я під псевдонімом. Навіть від своїх товаришів по церкві. Єдиний, хто знає правду - це їхні власні колеги з спеціалізму. І навіть там, вони думають що за ними стежать і домовляються наверх, а їхні власні соратники. І8 і Сайджі, який привів його, вийшли в центр кімнати.

- Я знаю, це несподівано, але будь ласка, оціни цю книгу.

- Звичайно.

І 8 втупився на книгу через свою пов'язку. Ось тільки нічого не відбувається. Зазвичай він відразу повідомляє мені результат, але не рухається далі.

- Що сталося?

- Оцінка неможливе.

- Що?

- При оцінці цієї книги з'являється результат "Оценка неможливо"

Оцінка неможливе? Я про таке взагалі ніколи не чув... Хоча... Ні, зачекайте... є одна річ. Здатність N%I=W. При всіх спробах оцінки даної здатності вона завжди показує тільки такий результат - оцінка неможливо.

Але що це означає? Зміст можливостей N%I=W приховано волі високорівневого адміністратора. Це було зроблено для того, щоб надати реінкарнованим більш сприятливе ставлення з боку оточуючих і заодно захистити їх. Отже, оцінка неможлива.

Отже, судження про те, що книжка не може оцінити, означає, ніби вона знаходиться поза законами природи цього світу. Або вона може бути реліктом з епохи до активації системи.

Це... Може бути набагато небезпечніше, ніж я думав.

Інтермедія. Страждання Папи.

- І 18, прочитай її.

Рішення, до якого я прийшов, це змусити І8 дослідити зміст книги. У випадку, якщо там буде якась пастка, яка активується при читанні, то постраждають тільки І8. Зрозумівши все це, І8 замахався на секунду, потім взяв книжку і почав переглядати її зміст. Через маску яка закриває його обличчя, я не бачу вираз його особи, але думаю він готовий до найгіршого. Будучи членом спец-заряду церкви, він повинен бути готовий прийняти смерть в будь-який момент.

- Cайджі, розкажи мені що ти знаєш про цю дівчину.

Доки І8 не дійде до кінця книги, я запитаю Сайджі про дівчину.

- Звичайно. Вона Вакаба Хііро. Моя однокласниця з попереднього життя. І мало того, найкрасивіша дівчина в школі!

Слова Сайджі зачепили щось у мені. Що тут не так? Красуня? Може те, що Сайджі назвав її красунею? Дивно. З моєї точки зору, я не бачу, щоб вона особливо виділятися серед інших.

Після того, як я обдумав це питання, я здригнувся. Оскільки я ніяк не можу згадати обличчя дівчини.

- Сайджін, а ти чітко бачив її обличчя?

- А? Навіщо питати такі очевидні речі? В Маразм впадеш?

Що це означає? Як би глибоко я не закопувався в свою пам'ять, єдине що я можу згадати про дівчину це те, що вона біла. У мене є здатність записувати.

Тоді виходить, що мої органи чуття були якось блоковані? Ось тільки навіщо? І потім, чому на Сайджі це не подіяло? Використовувалася якась техніка, щоб дія поширювалася тільки на певних людей? Чи справа в тому, що Сайджі знав цю дівчину спочатку, і тому технологія не спрацювала? У будь-якому випадку не зрозуміли мотив. Виходить, якби це вплинуло на Сайджі, тоді він не зміг би зрозуміти, що вона реінкарнувала? Тоді, які мої дії? Може мені варто спробувати пробитися через заборону? Не знаю. Врешті-решт, це просто здогадки. Схоже я не можу зрозуміти сенс дії цієї дівчини. Все що я розумію, це те, що її вміння до маскування настільки досконале, щоб я навіть не зрозумів що вони взагалі були залучені. Якщо вважати, що у неї є здатність змінювати своє обличчя на таке ж як було в попередньому житті, то тоді можна здогадатися: її спроможність повинна бути якось пов'язана з ілюзією.

- Вакаба, абсолютна красуня, але з холодним серцем, настільки, що при погляді на неї, здається вона прийшла до нас з манги. Її обличчя як - ніби належить якийсь знаменитості, вірно? Схоже вона носила окуляри, для того, щоб не виділятися, але навіть вони не могли приховати її красу. Ці окуляри явно були тільки для виду. Її форми також дуже гнучкі. Вона просто втілення поняття краси, так. Крім того, її волосся! Такі м'які і довгі! А коли світло падає на них, то здається, що біля її голови з’являється німб або може бути ангел! Її чорне волосся було прекрасні, але тепер, коли її волосся стало чисто білими, вона стала ще лу-у-учше. Вона і раніше виглядала приголомшливо, але тепер з цим волоссям, стала виглядати просто фантастично. Ох, просто ох.

Що це з ним таке?

- Ти що був закоханий в неї?

- Ні за що! Це так дрібно! Швидше я їй поклонявся!

Взагалі-то ти зараз у центрі найбільшої релігії світу і навіть жартома говорити про поклоніння звичайній людині, не богу? Схоже я десь зробив помилку у його вихованні.

- Зрозуміло. Про її зовнішній вигляд достатньо. А як щодо її характеру?

- Без понятия.

На мить я навіть збився з думки, настільки ця відповідь вибивала мене з усього. Ти не знаєш? І це після всього того, що ти тут тільки що наговорив що тут взагалі відбувається?

- Її загадковість, це частина зачаровування Вакаби!

- Ідіот. Це ж нічого не пояснює.

- Оскільки Вакаба не спілкувалася з іншими. Нерозмовна і неемоційна. Поняття не маю, про що вона думала. Ми тільки і могли, що спостерігати за нею з боку, Ось наскільки вона була прекрасна. Просто спостерігати за нею було надзвичайно приємно.

Сайджі зараз виглядає, як людина, яка поступилася на шлях просвітлення. Схоже я допустився помилки, мені треба було відправити його в Академію королівства Анарейх, а з Юрі замість нього почати тренувати на вбивцю.

- Ваша святість, я закінчив читати.

У той момент, коли я відчув огиду до ідіотизму Сайджі, І8 сказав ці слова.

- Хрм. Схоже, твій стан не змінився?

- Верно. За даними Оценки, на мене не діє ніяких змін стану. Отже, якщо тільки дія не повинна наступати з затримкою в часі, то не думаю, що є якийсь прямий шкоду від книги.

- Як ти думаєш, може бути непряма шкода?

- Зміст книги унікальний. І можливо буде неприємно.

І 8 дав умовну відповідь. Хрм? Я не очікував такої реакції. І 8 відмінної людини, хоч і працює в спецрозряді. Коли він визначає, чи зміст небезпечний, то зазвичай не використовує таких уїдливих слів.

- І8, скажи вже чітко. На твою думку, чи повинен я особисто прочитати цю книжку?

- Так. Якщо зміст цієї книги відповідає дійсності, то єдиний хто може зробити рішення — це Ваша Святість.

- Це терміново? Якщо ні, то книга може переписати і я зможу прочитати копію.

- На мою думку, чим швидше Ви її прочитаєте, тим буде краще. Якщо взяти до уваги можливість прихованої пастки, яка працює з затримкою, то звичайно краще буде читати копію.

Після секундної роздумів, я взяв книжку з рук І8 і почав читати. Можливості пастки взагалі-то були незначні з самого початку. Адже вона змогла легко проникнути в найбільш охоронний центр релігії Божественного Миру. Такі можливості не мають змісту покладатися на пастки, коли можна просто вбити. Якщо щось станеться зі мною, тоді це буде означати, що я завжди помилявся в рішеннях. Але якщо моє життя наближається до кінця, залишаться мої підлеглі, які продовжують мою справу. Завжди є ті, хто піднімуть минулу знамена, навіть якщо з Папою щось станеться.

Ось тільки, у своєму роді, книга виявилася просто неймовірною. Коли я її прочитав, то вчепився руками у голову.

- А чому павуки?

Сайджі запитав, чи міг би він зайти в книжку. Хоч і зміст книги неймовірно, але те що намальовано на полях теж вражає.

- Невже у Вакаби є і таке захоплення?

- Ідіот. Це приховане повідомлення.

На перший погляд це просто намальовані милі паучки, але вони несуть важливе повідомлення. Оскільки їх тіла білі. Перше, що спадає на думку про павуків - це звичайно стародавній Божевий звір, але її тіло чорне. І в неї передні ноги не схожі на сережки. Монстр з білим тілом і серповидними передніми ногами. Як людина, яка має здатність записувати, я відразу ж зміг згадати, що це означає.

- Жах Лабіринт.

Загадковий монстр, який має якийсь зв'язок з релігією Богині. Ось що значать ці малюнки.

258. Призупинення принцеси вампірів.

Так, з релігією Божественного Світу закінчили. Їх знову навіщу через кілька днів. Щоб почути їхню відповідь.

Ось тільки є проблема. Хоча я можу все викласти за допомогою книги, але не зможу отримати відповідь через книгу. Зрозуміло, що вони не будуть відповідати на мої запитання. Інакше це прям якесь перекидання записками вийде? І потім обмінюватися записками, це повинно бути більш романтична річ? А тут все серйозно, розмірковування про долю світу і так далі. І потім інша сторона вже у віці. Якби він був дорослий, представник чоловік, то це було б нормально, але він же вже старий.

Так мені знадобиться хтось, хто буде все слухати замість мене. І мій не зовсім випадковий вибір падає на ... вампірчика. Король демонів займається іншими справами, і потім вона ж зрештою король демонів. Так що відправити її прямо в центр території ворогів буде не занадто розумно. Релігія Божественного світу - це все-таки центр людства.

І у мене є й інші причини для вибору саме вампірника. Так, є такі причини! і зовсім не тому, що у мене немає інших знайомих крім вампірника, зрозуміло! Кхм!

Якщо сказати простіше, вампірник і релігія цього світу мають складну історію. Зрештою, адже саме релігія Божественного світу знищила країну, де жила вампірник, вірно? Так, якщо згадати, дійсно все знищили. Місто де виродився вампірчик було стерте з лиця землі, так що можна сказати і так. Просто кажучи, вони вороги.

Вампірник, ну правда. Відколи Мера відрубав тебе, ти сама не своя. Чи радше постійно про щось роздумуєш? Ти думаєш про те, що означає бути людиною? Що значить бути вампіром? Кто я? Що я таке? Такого роду думки. Схоже вона втратила саму себе. Здається, вона неправильно сприйняла все те, що їй говорив Мера, і втратила почуття власної гідності.

Коли я запитала Мері чи це нормально, він мені сказав:

- Немає ніякого сенсу їй щось говорити, вона повинна сама знайти відповідь.

Так що схоже він не планує їй допомагати. А він правда думає, що все буде в порядку? Вона ж може прийти до невірної відповіді.

Іншими словами, я вирішила відволікти її, підкинувши їй завдання, яке стане нею поточною метою життя. Що вийде від її контакту з релігією Божественного світу поки незрозуміло, але думаю, все якось налагодиться. Поки я тримаю її на прив'язі, дуже небезпечна ситуація не повинна бути... довірливою.

- Іншими словами, готуйся.

- Що ти маєш на увазі під іншими словами - хіба це щось пояснює? Раптом з'являється і сказати "Другі словами", це ж взагалі не має ніякого довбаного сенсу.

Гарні дівчатка не говорять слово "довбаного"! Так що шлеп по голові. Схоже її череп тріснув і шия зламалася, але це не так вже страшно. Я всунула книгу їй у руки.

Ця книга досить товста. Оскільки вампір повинен вивчити важливі речі про світ, систему і те, що буде далі. Якщо вона цього не знатиме, то не зможе говорити з Папою з релігії Божественного Світу на рівних. Вампірник до того ж має високий рівень табу, так що не страшно якщо вона його підніме до максимуму, і я можу навіть змусити її витратити окуляри здібностей на це.

Му-ха-хо. Після таких масштабних новин, її проблеми шукати самоідентифікації просто зникнуть! Ти забудеш всі свої тривоги! Замість цього ти будеш трястися від страху, знаючи що станеться зі світом!

....Ой? Схоже я... тільки що збільшила їй причини для занепокоєння?

А, ладно. Все нормально. Вампірник вже доросла. Я впевнена вона якось викрутиться.

Гаразд, вистачить про вампірника. Може й погано, але неважливо. Я залишу решту догляду за нею на Мера, її опікуна. Думаю, треба піти і провідати демона.

Так що я вирушила в кімнату демона. Я йшла пішки, як усі нормальні люди. Зазвичай я просто телепортуюся. Але ми ж живемо в одному особняку, так що відстань не варта того щоб телепортуватися.

- Широ, вітаю.

Демон вітав мене з усмішкою. Він ніколи не думає, що має здатність гніватися. Цікаво, як він взагалі зміг її отримати.

- Що Вас привело до мене сьогодні?

- Спротивливість Єретичної магії

- Так, я підняв свою опірність до Великої Супротивності Єретичної магії 5 рівня. Але, здається, що Нуліфікація ще тривала.

Ага-ага. Все йде як треба. Я не втомлююся, коли розмовляю з демоном. З одного слова він може зробити висновок про те, що я запитую. Це, мабуть, означає вміти читати атмосферу розмови.

- Стан.

- А? Емм, ага! Майже повернувся в норму. Я думаю, щось близько 90%. Я не думаю, що це відновлення буде відновлене за горами.

Але іноді він щось розуміє. Як же незручно не розмовляти. Але не думаю, що зможу себе виправити. Адже спілкуватися з іншими - це так складно.

Фізичні показники демона все ще відновлюються. Він також не активував свій гнів. При такому підході, я думаю це тільки питання часу, коли він вивчить Нуліфікацію Єретичної магії. Тоді він не буде втрачати себе під час активації гніву... Напевно. Якщо він зможе це зробити, то буде керувати собою своєю власною волею.

Я віддала демонові книжку. У ній теж є зміст, що я дала вампірнику в книгу.

- Ця книга трохи простіша.

- Прочитай її, потім можеш робити що хочеш.

- А?

Я повернулася до демона спиною і вийшла. Після того як він прочитає книжку, демон сам вирішуватиме, що йому робити. Якщо вирішить стати на мою сторону, то добре. Якщо стане проти мене, я його не пробачу. Якщо залишиться в стороні, то це теж не погано. Я не маю права вирішувати за нього. Він повинен сам все вирішити.

І це стосується не лише демона. Те саме можна сказати про вампірника. На даний момент здається, що вона працює за моїми наказами, але я не маю наміру вирішувати все за неї. З того моменту, як я підібрала її, я дала їй достатньо сил щоб вирішувати сама. Її сила вже достатньо, щоб жити у світі. Вампірник може робити все, що вона захоче. Так, вона навіть може вибрати шлях, який зробить її моїм ворогом.

Я зупинилася. Якщо вампірчик стане ворогом, то що мені робити? Відповідь очевидна. Якщо хтось стане на моєму шляху, йому не буде пощади, не важливо хто це. Хто б це не був...

259.Король демонів лякає.

Я вирішила, що повинна повідомити Короля Демони про все, пов'язане з Релігією Божественного світу. Зазвичай я повинна була б зробити це до того, як щось робити, але я просто про це забула. Ну, думаю нічого страшного. Все одно я завжди могла робити все, що захочу.

Ось тільки, зараз я увійшла в контакт з дуже впливовою людиною серед людей, так що на відміну від минулих випадків приховати це не вийде. Якщо станеться якась замінка з переговорами, то навіть я не зможу все виправити. Хоча, не те щоб я взагалі нічого не можу зробити, але це буде виглядати як "Убити всіх хто проти!". Якщо я так поступлю, це викличе велике занепокоєння серед людей. Якщо все так і станеться, Куро може знести дах. А мені не хочеться, щоб він на мене напав.

Тож, якщо щось піде не так, нехай Король демонів все і виправляє. Все буде в порядку. Найгірше, що може статися - це просто люди стануть трохи агресивнішими. Постарайся, я в тебе вірю! Ти зможеш!

Да. Не важливо, чи вийде це, але нічого страшного не станеться. Яке ж гарне життя, завжди є на кого звалити проблеми. Правда, король Демони може таким чином заробити виразку.

Саме через це я і попрямувала до замку короля Демони, ось тільки час було вибрано невдало. Тільки що, до мого приходу у короля Демони подібні гості. Коли я зайшла в кімнату короля Демони, то побачила, що король демонів сидить на стільці і стоїть перед ним два чоловіки. Балто ніде не видно. Мабуть, знову носиться, намагаючись виконати чергове завдання короля Демони.

- А-а, Широчка. Як вчасно. Заходь.

Король демонів запрошує мене увійти в кімнату. Прокляття, оскільки тут є ще хтось, то краще, якби я зайшла в інший момент. Я саме збиралася піти, коли Король демонів покликала мене. А коли вона кличе мене, я вже не можу втекти.

- Давай послухаємо їх історію разом.

Не розумію, що тут відбувається, але я не проти.

- Отже, слухаю вашу доповідь.

Король демонів говорить це з посмішкою. Хмм? Схоже вона з якоїсь причини в поганому настрої?

Вони ніби усвідомлюють, що король демонів стримується і обидва дуже затиснуті. З двох людей одна виглядає красунею, а друга взагалі малолітнім хлопчиком. Красуня - це командир 2-ої армії, а маленький хлопчик - командувач 6-ї війська. Для когось, хто не знає цього, це може виглядати дивно, але вони дуже поважані серед демонів.

- Так. Підвернувся випадок і моя 6-а армія разом з 2ою армією змогли загнати Героя в кут. Ось тільки в той момент, коли перемога майже була у нас в руках, з нами зробили контратаку, результатом якої стали великі втрати. Мені немає вибачення...

Якого...? Загнали в кут Героя?

Я несвідомо покинула погляд Короля Демони. Я тримаю свої очі закритими, навіть коли дивлюсь на когось. Король Демони, можливо, відчув мій погляд, тому що вона кивнула головою як би підтверджена.

Йде підготовка, щоб стерти з системи існування Героя взагалі. Таким чином, до часу закінчення підготовки був даний наказ не робити жодних дій. Незважаючи на це, вони спробували прикінчити Героя.

- Я теж прошу вибачення. Якби мої агенти змогли помістити смертельну дозу отрути, як ми планували в його келих, тоді до цього ніколи б не дійшло.

Хмм-хмм. Отже виходить, що шпигун або ще хтось з загону красуні намагався отруїти Героя, але він випив не всю порцію. Потім війська малюка атакували Героя який був ослаблений отрутою, але замість перемоги зазнали поразки. Щось на зразок того.

Взагалі-то в нормальній ситуації, це можна вважати повним провалом, але взагалі це не погано. Вони не вбили Героя. Ми звільнені від проблем, бо некомпетентні.

- Король Демони, Санаторія просто надавала нам підтримку. Саме 6-а армія вела бій, так що я приймаю на себе всю відповідальність.

Ого! Незважаючи на те, що він малюк, то з повагою! Ось тільки, Ви робите серйозну помилку.

- Скажіть, Вам що, було щось незрозуміло сказано?

Король Демони втоне моїм мисленням. Усмішка на її обличчі сильно змінилася, ставши усміхом садиста.

- Наскільки я пам'ятаю, я послала Вам чіткий наказ? "Не намагатися вбити Героя"

Все вірно, тактика і вся решта дурниця нікого не хвилює. Потері в живій силі цікавить Короля Демони ще менше. Чим більше втрат, тим краще. Проблема в тому, що хоча Героя наказав їм не чіпати Ґерої, то вони таки знехтували. Ось у чому корінь проблеми.

- То чому ж Ви не виконали наказ і зробили спробу вбити Героя?

На її обличчі застигла усмішка, але в неї запала гнів. Цей гнів не тільки заповнює всю кімнату. Так, а що там з ментальним станом тих хто перед нею? Навіть питати не треба було. Їхні обличчя зблідли і вони всі трясуться, відразу видно, які думки бродять у них в голові.

- Хмм? І як я можу зрозуміти відповідь, якщо ви мовчите? Або ви взагалі не слухаєте що я кажу? У такому випадку, не слухати того що каже Король Демони, це дійсно сміливо.

Звичайно, вони всі чують, як жорстоко. Дитина вже практично відкрив рот, намагаючись в паніці щось сказати, але схоже він втратив голос, і просто відкриває і закриває рота, як риба викинена на берег.

- Я... Приношу найглибші вибачення.

Він нарешті зміг вичавити з себе стандартні слова вибачення. Схоже це все на що він в даний момент здатний.

- Хмм? Вибачення за що? За помилки в стратегії? За самовдоволені вчинки? Або за те, що не слухаєте що я кажу?

Король демонів продовжує дедалі більше тиснути на малюка. На відміну від нього красуня тримається більш впевнено.

Король демонів, ваш гнів цілком виправданий. Ось тільки, ми зробили свої дії через занепокоєння про бойові можливості, які має Герой. Звичайно, ми не перемогли цього разу, але майже дістали Героя. Я впевнена, що наступного разу все вийде.

Ох, все вона труп.

Гучний кришталь пройшов по кімнаті. У той же час пролунав звук ніби щось зламали.

Трохи червоної рідини вилилося на обличчя малюка. Схоже, малюк ще не зрозумів що сталося. З відсуттєвим виразом він підняв очі на те, звідки капала рідина. Там його погляд зіткнувся з таким же поглядом красуні, яким відірвали руку.

Визг. Красуня і малюк одночасно закричали. Король демонів дивиться на них холодно, без жодного інтересу і поїдаючи руку красуні. Можливо, використовуючи силу обжерливості, рот короля Демона надто малий, щоб покласти руку в нього.

- Я сказала... Не намагатися... нападати ...На Героя. Зрозуміло?

Король демонів, наче даючи комусь звичайні інструкції, залишала паузи між словами. Красуня слухає ці слова затискуючи обрубок руки. Якщо вона її не послухає, просто вб'ють.

- Мені плювати на бойовий потенціал Героя. Все що мені потрібно, щоб Герой залишився живим. А, напевно Ви не розумієте причин цього, так? Ваша робота полягає не в тому, щоб думати, а у виконанні моїх наказів, закладаючи для цього всі сили, поки ви помрете.

Малюк явно переляканий.

- Що? Ви вважали, що ви особливі або типу того? Ви просто сміття, від якого я можу позбутися в будь-який момент, зрозуміло? Ви дуже сильно помиляєтесь на рахунок своєї цінності.

Король демонів похитала головою з здивованим виразом на обличчі. Ну, наполовину я думаю вона робить саме те, що думає.

- Вбий це собі в голову. Ви все для мене просто пил. Все що від Вас вимагається, це вбити якомога більше ворогів перш ніж Ви помрете самі і ваша душа повернеться у світ. Якщо вам щось не подобається, то вбийте ще більше ворогів. Якщо не зможете, то спочиньте. Якщо ви не будете виконувати накази - спочиньте. Все спочиньте. Здохни! Здохни! Здохни!

Обидва і красуня яка зараз походить кров'ю і малюк тепер мертвецьки бліді. Оскільки вони розуміють, що Король демонів тепер абсолютно серйозна. Так, треба б їм кинути рятувальне коло.

- Балто, помре від такої переробки.

Прошепотіла я. Вони обидва мають високе становище. Отже, якщо їх не буде, то з'явиться багато різних проблем. І це явно погано вплине на Балто. Якщо його завантажити ще трохи, то Балто просто помре.

- Як дратує. Ладно. Я думаю цього разу я Вас прощу.

Побачивши, як швидко змінився настрій короля демонів, вони явно зрошувалися. Але коли я повернулася до них, то вклонилися і відразу вийшли з кімнати. Бачачи все це, я потиснула плечима. Якби я був Королем демонів, то зробила б так само.

- Отже, навіщо прийшла Широчка?

А, все вірно. Пізніше, коли я розповіла про діяльність з Релігією Божественного світу, король демонів почала битися головою об стіл.

Без 14. Речення.

Я взяв книжку в руку. Подумав небагато, а потім поклав її на стіл. Після чого закрив очі і задумався, і сам не зрозумів, коли знову взяв книжку в руки. І так кілька разів.

Я дивлюся на книгу, яку тримаю в руках. Якщо чесно, то це не стільки книга, скільки записна книжка. Ось тільки для мене зміст може бути важче, ніж будь-яка книга. Я не можу пригадати, скільки разів перечитував книжку. Я вже повністю запам'ятав зміст. Може і не до літери, але зміст від цього точно не змінюється. Навіть якщо я і хочу щось змінити, але зміни зміст вже не вийде.

У ній говориться про можливість знищення світу, і це можна запобігти.

Я стиснув свою голову своїми руками. Я вже знав, що з себе представляє цей світ і наявність систем завдяки Табу, але я навіть не думав, ніби все дійшло до такого становища. Якщо все це дійсно так, то мені серйозно не пощастило з переродженням. Якщо все це правда.

Звичайно ж, я не можу вірити всьому. Ні, бо в книзі напевно міститься багато правди, яку можна перемішати з брехнею і недомолвками.

Причина, чому я так думаю, в тому, що все це занадто добре, щоб бути правдою. У книжці говориться, що спосіб розв’язання проблеми потрібно знищити систему. Але чи це справді так? До цього моменту, ніхто такого не робив, чи спрацює це? Чи світ може так легко врятуватися? Якщо б це було так, чому ж тоді цьому світові довелося подолати такі труднощі? Можливо мої підозри безпідставні, але мені просто в це не віриться.

Крім того, якщо система зникне, то це означає, що ми втратимо свої здібності та фізичні показники. Ті, хто покладався на них у своєму виживанні, помруть. Хаос вибухне просто божевільний. Те, що раніше можна було легко зробити з певними фізичними показниками, буде абсолютно неможливо. Все, що побудоване на використанні здібностей - розпадається. Найближчий опис, це буде просто пекло, як я думаю. Це так, ніби в сучасній Японії раптово зникло електрика. Ні, якщо взяти до уваги ситуацію, то це буде ще гірше.

Ця книжка нічого про це не говорить. Судячи з цього, незручні факти хочуть приховати, а показана тільки красива картинка. Ось що я думаю.

Чесно кажучи, я взагалі не можу уявити собі роботу системи. Широ має значно більше інформації, ніж я. Саме тому, навіть якщо вона щось і приховує, у мене взагалі немає ніякого уявлення, що це може бути. Або навіть є взагалі, що приховувати.

Мої сумніви не мають кінця. Ось тільки, я не можу відкинути зміст цієї книги як повну колоду. У ній дуже чітко викладені факти. Навіть, коли я звіряю їх з вмістом Табу, все збігається до дрібниць. З цієї самої причини після довгих та болісних роздумів, я і дійшов висновку, що більша частина написаного є правдою, з невеликою порцією брехні і прихованих фактів.

Я постукаю пальцем по книзі, що лежить на столі. Якщо більша частина цього правда, тоді навіщо Широ дала мені цю книжку? Хоча, це взагалі очевидно. Я думаю, вона хоче, щоб я сам вибрав свою долю. У змісті книжки говориться, що світ — це період турбулентності. А Широу сприяє цьому. Вона хоче мені сказати, щоб я подумав, що я буду робити, коли час прийде, так я думаю.

Широ, може бути дуже доброю. Хоча в минулому житті ми не були дуже близькі, але вона все-таки допомогла мені. Наприклад, говорячи про опір Єретичної магії, або дав цю книгу. Не думаю, що вона не розуміла, як я можу стати її ворогом.

Мені варто все-таки визначитися зі своїм рішенням, а не задовольнятись напівмірами.

Якщо все піде так і далі, то світ буде знищений. У цьому немає жодного сумніву. Коли це станеться? Про це нічого не написано. Все що написано, про швидкість, з якою світ йде до цієї точки. Але з усього написаного неможливо визначити часові рамки, навіть якщо припустити, що світ проживе ще тисячі років, це не суперечить книзі.

Знищити систему, а потім використовувати її енергію для того, щоб зупинити знищення світу. Гадаю, тут немає врані. Якщо є вранья, то у дрібницях, де можна приховати метод і спосіб досягнення цього. Якщо чесно, враховуючи багато технічних термінів, я взагалі не дуже розумію, що до чого, але якщо вона все це придумала, то уява у неї просто нереальна. Така уява не є чимось новим і похмурим. Отже, давайте приймемо простішу відповідь, що це правда.

Це тільки, енергії все одно не вистачить. Її треба дістати. Думаю тут і починаються проблеми. Добути, це іншими словами почати вбивати людей і забирати їх енергію. Саме тому вона планує розпочати війну між демонами і людьми.

Цей варіант неминучий, якщо хочеш врятувати світ. Чи це дійсно так? Залежно від того, скільки часу залишилося до знищення світу, потреба в цьому питанні може змінитися. Можливо, саме тому Широ приховує цю інформацію і є запас за часом, який дозволить уникнути цього методу? Чому Широ так наполегливо намагається прискорити? Чи є причина, чому все так?

Напевно. Схоже, що Буковень дуже хоче щось приховати. І мені треба знати що це. І ще, чи є щось приховане в інших місцях.

Я встав, тримаючи книгу в руці. Коли я подивився за вікно, то бачу, що вже досить пізно. Я тільки зараз це помітив, звичайно Широ повертається щоб поїсти або поспати, вдень її застати досить складно, але зазвичай в цей час вона буває у особняку. Час іде до сну. У даний момент Широ повинна бути у своїй кімнаті.

Я використав камінь оцінки, щоб переглянути свої показники. З іншого боку, майже повністю відновився, можна сказати, що ще не поновився. Крім того, у мене всього два магічних меча. І навіть вони зроблені впихах, у той момент, коли мої показники ще не відновилися. Я почуваюся невпевнено. Мало того, що я не в кращому стані, але і сила Широ незрозуміло. Якщо мої відчуття не підводять мене, тоді навіть будь я в кращому стані, то шансів на перемогу у мене немає. От тільки, якщо Широ хоче досягти чогось, що я не зможу прийняти, то все одно буде бій. Сподіваюся цього не станеться.

Коли я прийняв рішення, то попрямував до кімнати Широ.

Кров 31. Злодейка.

- Угх, бргг!

Під час занять я відчула нудоту і швидко прикрила рот рукою. Оскільки останнім часом мене нудило, майстер пробурмотіла щось на кшталт "вонючка". Не хочу, щоб мене так називали.

- Софія, знову тобі погано?

Коли я намагаюся стримати нудоту, Вальдо - місцевий принц з'явився прямо переді мною. У цей момент я й не дотрималася.

*

Я лежу на ліжку в шкільному лазареті. Відтоді як мене відрубав Меразофіс, я часто потрапляю в лазарет. І справа не в тому, що у мене проблеми з тілом - проблема в мозку.

Розпочавши з Валдо, мені боляче навіть дивитися в обличчя тим людям, на яких я використовувала Очарування. Я взагалі не розумію, як мені тепер з ними спілкуватися, донедавна я дивилася на них як на запас їжі, але зараз, коли я прийшла в себе і почала оцінювати все з точки зору людини... У своєму попередньому житті я не дуже добре спілкувалася з іншими. А з хлопчиками ще менше.

Я вже давно перейшла останню межу, навіть з моєї точки зору, але тут уже нічого не напишеш. Та я, яка була раніше, ставилася до них як до речей. Я їх не сприймала як живих людей. Я використовувала їх Очарування, промивала їм мізки і використала як звичайну річ. Навіть з моєї точки зору це просто кошмар.

З того часу, як я все це зрозуміла, я почала уникати зібрань. Здатність зачаровувати, яка включається в ряд здібностей вампіра, не така вже й сильна. Причина, чому вона все-таки діє в тому, що у нас дуже велика різниця у фізичних показниках. Ось тільки тепер, після того як я перестала на них використовувати Зачарування і намагаюся не зустрічатися з ними, вони повинні прийти в себе. Кілька з них вже змогли вийти з - під мого контролю.

Так, з кількома все в порядку. Проблема в тих, хто все ще намагається зустрітися зі мною, незважаючи на те, що Очарування вже вимкнене. Валдо один з них. Не знаю я, що він хоче, але коли він просто підходить до мене, мені вже стає погано, так що хотілося б щоб він це все припинив.

І в той момент, коли я почала заспокоюватися, після того як мене майже перестало нудити, майстер скинула на мене справжню бомбу. Якого хріна? Світ на грані знищення? І як я можу щось змінити? Так, ти мені про це сказала, але що ти хочеш, щоб я тепер зробила? У мене і так говорих проблем, і коли ти несподівано навалюєш на мене ще й додаткові проблеми, то в мене просто немає ніякої можливості зробити щось з цим.

Релігія Божевічного Світу - це те, про що я весь час думаю. Якби вони не розпочали війну, моя сім'я зараз була б жива.

От тільки, якщо запитати мене, було б краще, якби все склалося по-іншому, то відповідь відразу зрозуміла. Я пригадую слова Меразофіса. Те, що мучить мене, "Чи могли б Ваші батьки пишатися вами?" і відповідь природно - ні. Вони люди, тому вони природно не змогли б прийняти мій стиль життя вампіра.

Тоді, якщо припустити, що ця війна не буде і я б жила далі з батьками, то щоб сталося потім? Чи могла б я приховати, що я вампир і жити далі як людина? Не впевнена. Це дуже прониклива ситуація, і моя уява пасує у цьому питанні. Про що б я не думала, але всі думки зводяться до того, чи зможу я приховати свою вампірську сутність.

Зрештою, неможливо змінити те, що я народилася вампіром. А те, що не можна змінити, завжди матиме вплив. Тепер для мене немає іншого шляху, крім як бути вампіром, і я прийняла цей шлях всією своєю душею. Якщо сказати грубо, то на питання: чи хочу я знову стати людиною, я б відповіла відмовою.

Якщо система зникне, то всі мої здібності теж зникнуть. У той же момент пропадуть і всі мої здібності вампіра. Виходить, я перестану бути вампіром? Я стану звичайною людиною?

Ну вже дудки! Тоді я більше не зможу бути самою собою. Я вампир, тому якщо я стану не вампіром, то це буду вже не я.

Тільки якщо систему не знищити, тоді світ прийде кінець. А якщо світ прийде кінець, то й я помру. Отже, вибір між смертю і битвою вампіром.

І що тут можна вибрати. Що я можу ту взагалі зробити.

Через відсутність сну, моя свідомість весь час зникає. Навіть якщо я і маю опірність втрати свідомості, але все одно є певні межі. Завдяки Нуліфікації почуття Болі я можу ігнорувати свій поганий стан, але оскільки кожного разу, коли мене б'є, там видно кров, то зрозуміло, що в моєму шлунку кровотеча. Навіть я розумію, що моє свідомість повністю вийшло з під контролю.

Охх, як же я хочу крові. З того часу, я не випила ні грама крові. Я справжній предок, так що навіть якщо я не п'ю кров, то не помру і мої фізичні показники не зменшуються. Ось тільки проблема в моїх відчуттях. Це ніби нормальна людина почала їсти одні вітаміни. Може жити на них і можливо, але втіхи від цього отримати важко. Навіть якщо я не п'ю крові, то стаю нервовою і ніяк не можу заспокоїтись.

- Тобі краще?

Тільки в той момент, коли зі мною заговорили, я помітила, що поруч з ліжком хтось знаходиться. Навіть у такому стані, як я, не можна бути такою безтурботною.

- Зі мною все гаразд.

Я постаралася відповісти спокійно. Коли я подивилася нагору, то як і очікувала, побачила обличчя Вальдо.

- Ти обманюєш мене. Ніхто не повірить цьому, побачивши твоє бліде обличчя.

Валдо нахилився і заглянув мені в очі. І не тільки це, він ще й руки на ліжко поставив так, ніби збирався закрити мені шлях до втечі.

- Що ти взагалі робиш?

- Хіба ти не хочеш випити крові?

Я просто не змогла не дертися. Я думала про таку можливість. Що після того, як Очарування перестане діяти, Валдо зможе здогадатися про те, хто я така.

Я сковтнула слину. Цей хлопчик переді мною, зараз для мене виглядав таким солодким і смачним. Завдяки моїм вдосконаленим п'яти почуттям, я відчуваю запах поту Валдо, його трохи збільшену температуру тіла, і навіть чую звук його швидко блюється серця. Хоча ефект Очарування і пройшов, але схоже він відчуває до мене певну слабкість.

- Для тебе, я готовий пожертвувати всім чим завгодно.

Від цих слів, останні бар'єри стримують мене, в моїй свідомості - впали.

*

- І ось я знову це зробила.

Замість того, щоб повернутися в гуртожиток ми вислизнули зі школи і прийшли до особняка де проживають Майстер.

- Я добре почуваюся.

Валдо широко посміхається кажучи це. З його рота визирають два довгих ікла. Так, я це зробила. Через постійний голод, я перестаралася і випила забагато крові.

Якщо ти вип'єш вампір, то сам стаєш вампиром. Так кажуть, ось тільки одного цього недостатньо. Щоб стати вампіром, потрібно щоб вампир, який п'є кров, з самого початку думав про те, щоб перетворити жертву в васпіра, або вампіп повинен поділитися своєю кров"ю з тим хто помер через висмоктовану з тіла крові. Один з цих двох варіантів. Оскільки я надто довго не пила крові, то сама не помітила, як випила забагато. Таким чином, Вальдо став вампіром.

- Ти ж син дворикської сім'ї, вірно? Якщо дізнаються, що ти вампір, то явно будуть проблеми!

Якого біса я покладу все більше проблем, коли я і з попередніми ще не розібралася? Аргх, якого! Що мені тепер робити?

- Заткнись.

У той момент, коли я закинулася від злості, мене стукнула Майстер. Мені захотілося розплакатися.

260.І взагалі, хто це зробив?

Вампірчик влетіла в особняку у занадто збентеженому стані. Гаразд, не важливо, нехай. Взагалі-то це не дуже добре, але врешті-решт, це ж вампірчик. З промов моїх клонів, я більш-менш в курсі, що сталося.

Але знаєте що? Коли справа дійшла до деяких двох уявних дій, я припинила спостереження, а коли вони вийшли з кімнати, то я побачила ще одного вампіра. Підглядати за сценами кохання, це занадто, так що я не стала спостерігати, але як же цікаво, що там сталося.

По-перше, я заткнула вампірника, яка почала тягати як не в собі.

- Вдень!

У даний момент ми бачимо прекрасну картину вампірника погнуту буквою Г. У той момент коли хлопчик побачив це все, його очі широко відчинилися.

- Та як ти смієш!

Він кинувся на мене. Витягуючи свій меч у спробі проткнути мене. Ох, вампірник, здається ти погано виховуєш своїх слуг, так?

У той момент, коли я вже приготувалася приблизно покарати його, раптово з'явилася істота між мною і хлопчиком. Ця істота використовувала щось схоже на Дзюдо, щоб кинути хлопчика на підлогу, після чого взяв його на болівій. Оскільки він вампір, думаю він міг би відірвати свою руку, щоб вирватися, але він ще не звик до свого нового положення. Думаю така незвичайна техніка звільнення з захоплення йому в голову ще не приходила.

- Ургх, пусти мене!

- Ні за що. Це для твого ж власного блага, Валдо. Не варто зв'язуватися з цією леді.

- Цей голос... Да ладно, Филмина!

О-о, він помітив. Все вірно. Та, хто зараз на тобі їде, це твоя колишня наречена Фелміна.

Вона та убога, хто з усіх сил намагалася врятувати бідного хлопчика поплескаючого під чари вампірника, а в результаті була облита брудом і її почали ігнорувати, він кинув наречену, яка намагалась його врятувати. А я попіклувалася про цю дівчину - яка ж я розумниця! Крім того, я трохи потренувала її і дала роботу - яка ж я супер розумниця!

- Валдо, будь ласка, заспокойтеся. Інакше Ви помрете.

Ой, невже в її очах, коли вона дивиться на мене плющить страх? Та не може бути, просто уява розігралася. Я ж його не вб'ю, зрозуміло? Адже технічно він є сином одного з найвищих двориків. Якщо я вб'ю його, то доведеться розгрібати море проблем. Так що нічого боятися, вірно? Чи не так?

- Бргх! Ох, ухх. Кхе. Майстер, може бути Ви могли б не бити мене весь час?

Ой, вампірчик схоже відійшла. Вона витирає кров яка пішла у неї рот платонком. Це все дрібниці. Вона ж не помре, так що все в порядку.

- До речі, Майстере, а що це за дівчина? Вона схожа знайома з Валдо.

- А? (Фельміна)

- А? (Валдо)

- А? (Я)

- А? (Вампірчик)

Довга і напружена тиша. Умм, Вампірку, ти що серйозно не пам'ятаєш Фелміну? Чи ти взагалі ніколи її не помічала? Як жахливо...

Пробач її, вампірник вона ТАКА. Вона не хотіла завдати тобі болю. Але хоч вона і не хотіла, але завдала.

Коли Фельміну було видно зверху на Валдо, вона почала ламатись. Валдо втупився у підлогу намагаючись приховати сором. Вампірчик розуміє, що зробила щось не те, але не знає що конкретно, вона намагається виглядати спокійно, а очі її видають.

Справжній любовний трикутник. Я тут роблю личу, так що піду я. Пора.

- Не залишай мене!

Чорт, вампирник вчепилася у мій рукав. Навіть якщо ти благатимеш мене з такою особою, є речі в яких я нічого не розумію! Іншими словами, дружба, командна робота, любов чи пристрасть, все це вимагає вміння спілкуватися, що складно і найголовніше, я не розумію інших людей.

Бргх! Пусти! Я хочу піти! Або швидше, не хочу щоб мене в це втягнули! Це ж ти сама все і влаштувала! Нічого вже не поправиш, так що просто змирись! Хоча, думаю вона сама не розуміє, що такого поганого вона наробила.

- Емм. Цікаво, що тут відбувається.

Демон! Ти так вчасно! Врятуй мене!

*

- Простіше кажучи, причина всього в тому, що Софія перетворила Валдо у вампіра

- Так.

Всі трохи заспокоїлися, так що ми переїхали в маленьку гостьову кімнату в особняку. У цьому особняку є кімнати розміром з клас в університеті. Взагалі-то я ніколи в університеті не була, так що мені здається, що в коледжі будуть саме такі величезні кімнати.

На відміну від втомленого виразу обличчя демона, вампірник відповідає з наглою міною або ж вона так думає. Складно виглядати наглух, коли здається, що вона в будь-який момент може розплакатися.

- А потім, Вальдо напав на Широ коли вона вдарила Софію, а Фелміна його зупинила.

- Так.

- Так.

Валдо виглядає спокійніше, а Фелміна все ще в депресії.

- А потім Софія запитала, хто така Фелміна.

Тиша, обличчя Вампірчика скоїлося, Вальдо намагається зробити вигляд, що спокійний, але це явно не так, а Фелміна знову розплакалася.

- Фелміна намагалася як тільки могла врятувати Валдо від ефекту Зачарування Софії, але не досягла успіху. Вальдо порвав заручини і вигнав її. Потім її підібрала Широ і зробила своєю помічницею.

- Верно

Фелміна підтвердила все, продовжуючи схлипувати. Вона так сильно билася, а ворог виявляється її навіть і не помічав.

- Рішення прийнято, винна Софія

- Вражаю!

- Вирішення відкинене

Демон витримав свій вердикт, вампірник відразу заперечила. А демон відхилив заперечення. Ніякої пощади.

- Як не подивися, але в усьому винна Софія. Для початку, використовувати Очарування на людей і промивати їм мізки, хіба так можна? Цього не можна робити з такими ж як і ти. Це справжній злочин.

І не заперечиш, цей аргумент припинить всі її спроби відповісти. Я здивована. Мені здавалося, що демон має досить м’який характер і я не думала, ніби він скаже все так прямо. Хоча, якщо трохи подумати, то думаю можна це зрозуміти. Однак він є правителем гніву. Глибоко в його серці постійно вибухає гнів. Швидше треба вважати, що його звичайна м'яка поведінка - це аномалія. А ось поточна її поведінка є нормою.

У відповідь на такі несподівані жорстокі слова вампірник стягнулася... А потім опустив голову в підлогу. Фелміна дивиться на вампірника холодним поглядом, а Валдо ніяк не показує своїх стосунків. Все ж Вальдо вирішив залишитися з вампірником, навіть після того, як Очарування припинило діяти.

- ... Я...не..

Вампірщик пробурмотала слабким голосом. Навіть з моїм поліпшеним слухом, це все що я змогла розібрати, настільки тихий був її голос. Ось тільки, очевидно, що за цим бурмотінням стоїть якесь сильне відчуття.

- Що?

- Я змінилася!

Цього разу вона кричала.

- Я вампир. Я не нормальна людина. І ніколи їм не буду.

Мабуть, я єдина тут, хто розуміє всю вагу тих слів, які вона щойно вимовила. Ці слова вказують на те, що вона повністю відкинула свою людську частину. Но...

- І що з того?

Атмосфера в кімнаті, прямо фізично дає. Гнів настільки сильно стискає всіх довкола, що здається, ніби він має свою вагу.

- Є добро, є зло. Неважливі справи завжди будуть поганими. Те, що ти зробила - це зло, і неважливо, скільки ти будеш заперечувати.

Фельміна ледве проковтнула слину. Обличчя Валдо застигло, схоже він вже не може підтримувати байдужий вид.

- Те, що ти називаєш злом, це те, як живуть вампіри. Заборонити мені це, все одно що заборонити мені жити. Якщо це зло, то нехай я буду злом. Але я та, хто я є.

Вампірник прийняла виклик кинутий в неї.

Вони мерехтять поглядом один з одним.

Протягом багатьох років люди міряють свої погляди.

Умм, я так зголодніла, може бути я зможу улизнути?

https://literna.net/uk/books/295-pavuchok