Глави: 211-220

211. План тренування вампіра.

Час відразу після 210 розділу.

------ ---...----- -- -- - -- ...--..."--

Мера обережно вклав спати вампірника в наметі.

Вона напевно дуже втомилася через такий наплив вражень.

- Меразофіс, тобі теж треба відпочити. Після перетворення в вампір, ти виснажений. Тобі треба буде ще обговорити з Ґорадою і вирішити, що ви далі робитимете.

- Ви маєте рацію. Я з вдячністю приймаю вашу пропозицію.

Мера теж поїхав до намету.

- Ладно. Не важно? що вибере ця дитина, але те, що нам потрібно зробити залишилося незмінним. Нам потрібно на території демонів. Будемо йти спокійно? Або швидко?

- Якщо спокійно, то скільки часу це займе?

- Близько трьох років. Якщо нестися з усіх ніг, то близько півроку. Для середньовіччя це нормальний термін.

Один рік у цьому світі 411 днів, вірно?

Тоді три з них — це приблизно 3,5 за земним календарем.

А якщо бігти з усіх ніг, то близько 200 днів.

І оскільки тут немає транспорту, то дійсно доведеться бігти своїми ногами, причому всі шість місяців.

Тоді означає вибрати трирічний варіант, так?

І потім, з нами же піде вампірчик.

Тож вибору не існує.

А для неї вибір - це просто екзотичний спосіб самогубства, так?

Отже, неможливо вибрати швидке повернення.

Для нас з Королем демонів, бігти півроку - нормально, але вампірчик і Мері явно цього не зможуть.

І навіть якщо на це не звертати уваги, то я все одно хочу подивитися на місцеве життя.

Світ, очевидно, не буде знищений завтра.

- Будемо йти спокійно.

- Так і думала, що ти так скажеш.

Так.

- До речі, ти оцінила?

- Ага.

Це питання з приводу Вампірника і Мери.

Як я і думала, враховуючи що вона майже наполовину як я.

Вона відразу здогадалася, що я хочу попросити далі, так що почала писати результати оцінки двох людей на бужечці, яку звідкись дістала.

Бумажка, хоча ні, це річ була зроблена з павутини.

А її і так можна використовувати?

Треба запам'ятати.

І я окинула очі передана мені папірець з павутини.

Слабкі.

Хоча ні.

Якщо порівнювати з звичайними людьми, то вони не слабкі.

Це з моєї точки зору всі люди слабкі, а вампірник взагалі дитина.

Але з такими показниками, у Великому Лабіринті Елро вони б здохли відразу.

Чи зможе вампірчик вижити з такими низькими показниками?

Можливо вона і стане сильнішою коли виросте, все-таки зараз вона дитина, але враховуючи наскільки слабкі люди ...

Навіть не дракон, а будь-який змій є смертельною загрозою для людства.

А на даний момент вампірник, напевно, приділяла б навіть жабу з Великого Лабіринта Елро.

У Мера все краще, але при зустрічі зі змієм, йому кінець.

Хмм.

Може мені їх потренувати злегка?

Хоча мені не дуже цього хочеться, але якщо робити це в процесі нашого руху, то це не так вже й складно.

Умм.

Вирішено.

Час подорожі може зменшитися, якщо показники Вампірника і Мера піднімуться.

Ну і потім, якщо вони зможуть захищатися самі по собі, то мені не доведеться про це турбуватися.

Я вирішила, тому приготувала собі легкий будинок і пішла до ліжка.

Перед цим я писала телепортуватися по всіх своїх базах, де відкладала яйця.

Хоча всі вони вже проколювалися і вилізли павуки, я зробила їх своїми підлеглими за допомогою Родчного домінування або ж швидше стали частиною мене і я закинула їх в інший вимір.

Так буде простіше їх контролювати.

Якщо вони з'являться натовпом у цьому світі, то це буде катастрофа.

Детки з Лабіринту Елро?

Вони такі чудові.

Так що з ними все буде нормально.

Я маю на увазі, що вони вже повністю влаштувалися у лабіринті, тому я не можу їх звідти забрати.

Думаю, про них всі будуть думати як про нового монстра Великого Лабіринту Елро.

Гаразд, не мої проблеми.

Мама, яка покинула своїх дітей і все інше. Говоріть що хочете.

Після цього я повернулася в свій будиночок і пішла спати у ліжку.

Хоча мені не обов'язково спати, але якщо забрати у мене сон і бажання смачного напою, то від мене ж нічого не залишиться.

Спати, прокидатися, їсти і знову спати!

Прекрасне життя.

Так що, добраніч.

Наступного дня ми почали подорож.

Я змусила вампірника йти пішки.

Хоча вона й ще мала, але з показниками їй просто йти по землі не повинно бути для неї проблемою.

Так що нехай ходить.

Монстри не наближаються, через здатність короля демонів до залякування. Так що по лісі йти легко.

Хоча Мера намагався щось заперечити, але я не розумію чому він так наполягає, це ж лише прогулянка?

Я його проігнорувала.

Натомість я передала йому пляшечку наповнену кров'ю ельфів.

Хоча для вампірника і все гаразд, якщо вона не п'є кров, бо у неї є звання справжнього предка, коли Мера не буде її пити, то його фізичні показники почнуть падати.

І хоча його обличчя і кричить від цього, але мені б хотілося, щоб він швидше до цього звик, оскільки для нього це необхідно.

І потім, це набагато краще, ніж було зі мною, якою доводилось їсти тільки отруєну їжу.

Отруєна, да?

Отрута.

Хмм.

Підняти опір до ядам і заодно отримати звання Ожора?

Виглядає непогано.

Крім того, вони отримають ще й Спротивність розкладення.

Тому я проконсультувалася з Королем демонів.

У неї є здатність синтезування отрути, так що вона легко зможе її створити.

Слабкий отрута, такий, щоб вони не померли і якщо підмішати його в пишу, то все буде відмінно.

Так що поставимо їх є отруєну їжу, поки вони не отримають звання Обжера.

Схоже Вампірчику і Мера не сподобалося їсти отруєної їжі.

Наступного дня я навчила Бойової магії Вампірника і Мера.

Це було так легко.

Я використала свою силу, щоб активувати Бойову магію у них примусово, а все що їм треба було робити - це просто підтримувати її.

Нічого складного, ось тільки для Мера це виявилося дуже важко.

Вампірщику вдалося це зробити майже відразу, а ось для Мера знадобилося багато спроб.

Це через те, що у нього низький рівень Маніпуляції магією?

Я рада, що в кінці-кінців він таки зміг її отримати.

В моєму випадку, для її активації мені доводиться згадувати свої відчуття, так що якби вони не змогли підтримувати цю здатність, то були б складною справою.

Хоча я почала все це з думкою "Що там важко, трохи тренування?", але схоже чим далі, тим більше проблем.

212. Король демонів і 3-х годинна підготовка.

Ми прибули в місто.

Хоча це добре, але здібності вампірника не дуже то й піднялися за цей час.

Звичайно, вона отримала звання Обжори, але ось зростання здібностей повільний.

З іншого боку, все що вона робить, це просто йде своїми ногами, так що природно зростання здібностей не буде швидким, вірно?

Як тільки прийшли в місто, ми відразу попрямували до готелю.

Оскільки було відчуття, що вампірчик може впасти завмиру в будь-який момент, то їй треба відпочити.

Ум.

Може я перебрала з отрутою?

Оскільки вона вже отримала звання Обжери, то чи можна приготувати і нормальну їжу?

і взагалі, я теж хочу поїсти нормальну їжу.

Адже, поки Вампірник їсть отруйну їжу, мені доводиться робити те саме.

Я звичайно намагалася робити собі їжу без отрути, але мені сказали, що це буде нечесно і змусили їсти отруєну страву разом з усіма.

Але тепер вистачить.

І взагалі, нехай Король демонів виконує свою обіцянку годувати мене смачними смаками.

В першу чергу готель.

Ми знайшли кращий готель у місті і без роздумів зайшли в неї.

Король демонів дав великі чайові і ми зайняли кращу кімнату.

Залишивши у номері Вампірника, яка вже на межі, і Меру, королю демонів, я поїхали за покупками.

Про всяк випадок, я викликала трьох клонів, за базу для яких я взяла молодих паучків і залишила їх стежити за будинком.

Оскільки молоді паучки ще не отримали самосвідомість, я поглинула їх і тепер можу використовувати їх як свої додаткові тіла, на відміну від деток, яких залишила у Великому Лабіринті Елро.

Звичайно ж кожен з цих павучків не дуже сильний, але втрьох, я думаю вони зможуть відігнати Дракона.

Оскільки люди в готелі відчувають тиск від аури Короля демонів вони навряд чи зроблять якусь дурницю, але спрага легкої наживи може затьмарити їхній розум, так що ніколи не знаєш, що станеться.

Тож ми пішли за покупками.

В основному купували їжу.

Більшість з них мають висококласні складники.

Король демонів виявляється багатою.

От тільки мене дратують ці погляди.

Після того як ми увійшли в місто, на мене весь час сіпаються.

Тут Вам не театр.

Ох, як же мене це злить.

Так хочеться перебити всіх, хто гляне на мене.

.... Може всіх перебити і погано, але принаймні кількох?

Серед тих, хто дивиться на мене, я відчуваю кілька дуже огидних поглядів.

Поки Король демонів пішов за покупками, я пішла в перевулок, щоб утекти з роду власника магазину.

І поїхала в місце, де немає людей.

Я заблудилась у незнайомому місті.

Коли я зайшла в місце, де не було людей, на мене без попередження напали.

І в той же момент шия нападника була розбита.

Хоча я лише злегка зрізала його павутиною, він не зміг нічого зробити і помер.

Я так часто бурчала, що не змогла позбутися своєї злості.

Хоча я не знаю, чому він напав на мене, можливо хотів продати в рабство або взяти заручників і вимагати від короля демонів викуп, а може задовольнити свої сексуальні бажання.

І хоча він був цілком убогим, який не міг навіть служити для скинення злості, але оскільки в ньому була кров, я зібрала її.

Це буде для Мері пити, але йому вже пора і самому добувати свій харч.

Король демонів він подобається, і вона дбає про нього за компанію з вампірчиком, але якщо чесно, він мені не цікавий.

Я швидко закінчила роботу і закинула труп в інший простір, де зберігаю свої додаткові тіла.

Я відчуваю, що інші тіла почали поїдати труп і повернулась до Короля демонів.

Ось тільки треба швидко щось зробити.

Якщо все так і далі продовжуватиметься, моя злість зросте коли люди стануть навколо більше і я не знаю, що я тоді зроблю.

І потім є ще питання Куро, так що влаштовувати масову різанину не слід, але я себе почуваю огидним.

- Уфф, уф. Принесла.

Схоже Король демонів закінчила купувати поки я займалася всілякими дурнями.

- Все?

- Умм. На сьогодні повинно вистачити.

- І що ти плануєш робити з усіма цими складниками?

- Хмм? Готувати звичайно?

Що?

Я взагалі то думала, що в цьому місті є якийсь висококласний кухар, але готувати буде Король демонів?

- Хі-хі-хи. Я жила довго. Отже, скажімо так, мої здібності в горобці набагато вищі ніж у будь-якого кухаря.

Ха.

Добре.

Доведи.

Король демонів повернувся до готелю зайняв кухню і почала готувати.

Я повернулася до своєї кімнати і з тривогою почала чекати на свою їжу.

Їй знадобилося три години.

Тільки через три години Король демонів взяв у помічники кілька слуг принесла їжу.

Я чекала.

Весь цей час я чекала.

Я ледве витерпила весь цей час.

Оскільки вампірник теж відчула запах і піднялася, то всі засілися за стіл.

- То ж, гарного апетиту.

- Приємного апетиту.

Я потягнулася до такої довго очікуваної їжі.

Почнемо з риби.

Що?

Веліколепно!

У той же момент як шматочок потрапив мені в рот, він весь заповнився смаком соусу.

Хоча смак і близький до майонези, але приємніший та м’який.

А потім смак самої риби перемішався зі смачними соусами, щоб вона була ще смачнішою.

Вперше їм щось настільки смачне.

Якщо згадати, я взагалі ніколи не їла нормально приготованої їжі.

Тільки солодощі та фрукти, які давали мені в якості підношень.

Є правильно приготована їжа, яка не містить отрути, це вперше в моєму житті.

Коли я подумала про це, з моїх очей покотилися сльози.

Я їла страви, один за одним.

Хоч смак їх і став трохи солоним через сльози, але це відмінно виправлялося алкоголем.

....

Доброго ранку.

А?

І коли я встигла зробити простий будиночок?

Вся моя ліжко укутана в кокон.

І взагалі, коли я встигла заснути?

Хмм?

Нічого не пам'ятаю.

Я пам’ятаю, як гостина короля демонів справила на мене сильне враження і я їла її, а потім провал.

Я що, напилася і заснула?

Гаразд, треба вставати.

Коли я вийшла з дому, Король демонів вітав мене широкою усмішкою.

- Широчка. Сонечко наше прокинулося!

Одного разу Королю демонів вдалося усміхнутися ще ширше.

У той же момент багато ударів потрясли моє тіло.

- Зуби спали!

Гхм!?

Щось за привітання таке, та ще з самого ранку?

*Бздинь*

Без 6. Рабе!

Я створюю зброю.

Тільки й роблю, що створюю його.

І водночас я сповнений ненависті та бажання вбивати.

Село гоблінів знищено.

Вижили тільки я і брат Розараза, який був приручений, так само як я.

Хоча можливо, що хтось з гоблінів і врятувався, але ймовірність цього вкрай мала.

Оскільки гобліни навряд чи втікали б від ворога.

Може тільки діти вижили.

Ось тільки не думаю, що діти, втративши свій будинок можуть вижити в цих жорстоких горах.

Люди залишалися з село гоблінів протягом семи днів. Вони зібрали все, що символізувало цінність і пішли.

Забравши мене і брата Розараза.

Нас привели до невеличкого села біля підніжжя гори.

Її будівництво пройшло не так вже й багато часу.

Може кілька років, максимум 10 пройшло з моменту будівництва села.

У селі живуть чоловіки і жінки різного віку, а в центрі міста стоїть загін яким керує укриття монстрів.

Напевно він належить до військових структур якоїсь країни.

Хоча його оточує переважно відбиток, він сам справляє враження шляхетності.

Напевно раніше він був дворянином.

Не знаю його імені.

Його люди називають Укрота двома різними словами.

Тому що з цього його ім'я, я не знаю.

Я думаю одне з них ім'я, а друге звання.

Моє тіло все ще мені не підкоряється.

Воно тільки виконує накази Укрота.

З братом Розараза все ще, хоча він і поруч, але ми не можемо навіть поговорити.

Я впевнений, що він теж зараз сповнений спраги вбивства як і я.

Коли ми прибули в село, нам дали незначну свободу.

Говорили не атакувати людей, нічого робити, щоб могло зашкодити людям, не намагатися втекти, уникати спроб самогубства, старатися бути корисним і так далі.

Однак мені не дали можливості порозмовляти з братом.

Тому що мене перевели в інше місце.

Мені дали інший наказ після цього.

Створювати зброю.

І я його створюю.

Я не можу не виконати наказ.

Я роблю найкращу зброю, яку тільки можу.

І його використовують люди, які зруйнували моє село.

Це ганьба.

Якби мої прокляття мали силу, то вся ця село вже лежала б у руїнах.

Я створюю зброю порожниста злобою.

[Показувач досягнути. Отримано здатність [Прокляття 1ур.]

Ха-ха-Ха.

Я дійсно отримав таку здатність.

Але я не можу її використовувати.

Оскільки це завдасть шкоди людям.

Навіть якщо я хочу використовувати її, але моє тіло не дає мені цього зробити.

Яка ж неприємна сила.

Так що я продовжую створювати зброю стільки скільки можу.

Раптом, але Укротитель монстрів відноситься до мене добре.

На початку я думав, що мене будуть використовувати на знос.

Але він не дає мені виготовляти більше зброї ніж дозволяють мої резерви, готує мені добру їжу.

Він навіть дав мені камінь оцінки.

Хоча я й досі не розумію його слів, але знаю, що Укрот намагається бути добрим до мене.

От тільки від цього, бажання вбивати і моя ненависть не стала меншою.

Кожного разу, коли він отримує зброю, що я створив, починає посміхатися і мені хочеться його вбити.

Ця сила не повинна була бути твоєю.

Схоже, у крота теж є Оценочний камінь.

і вище рівня ніж мій.

Схоже ті мурашки які пробігли по моєму тіло при нашій першій зустрічі були якраз через його використання на мені.

Я впевнений, що він оцінив мене і побачив, як я можу виготовляти зброю, я потрапив у рабство.

Я створюю зброю поки моя мана не закінчиться.

Коли мани немає, я не можу створювати зброю поки не відновлюся.

У цей час я займаюся тренуваннями.

Мені дали приміщення перемелене з комори.

Оскільки це була невелика складова, то в ній досить вузько.

і немає нікого, хто б доглядав за тим щоб я виконував накази Укрота.

Напевно вони впевнені, в його здатності.

Я займаюся фізичними вправами, які можна робити в цьому маленькому приміщенні.

Віджимання, присідання, коввирки і т.д.

Я не думаю, що це мені допоможе.

Але це все одно плюс нехай і невеликий.

Я не буду підкорятися укриттю вічно.

Одного разу я точно його прикінчу.

На даний момент я не можу чинити опір його заклинанню.

Але я чекатиму потрібного моменту.

І щоб не пропустити цей момент, я повинен стати сильнішим.

Інакше, можливо я не зможу скористатися цим шансом.

Якщо чесно, я навіть не знаю чи буде у мене такий шанс або ні.

Але не можна втрачати надію.

Ні за що.

Я продовжу підживлювати своє бажання вбивати і ненавидіти до цього моменту.

і мріяти про те, як ця людина згорить у вогні пекла.

Кров 19. Куди не кинь всюди клин.

Ми проводили час у місті.

Взагалі-то ми залишили місто не дав мені хоча б вийти з готелю.

Я не могла ходити містом, оскільки я дитина і мені цього хотілося.

Аріел і Широорі виходили досить часто, а при кожному своєму від’їзді вона викликала білого паучка.

Білий павук активував магію.

Це був наказ від Широорі, яка сказала вчити магію поки я в готелі.

Я повинна була дивитися на те, як павук активує магію і навчається цього.

Ну, якось ти можеш дивитися на речі більш реально.

Павук активував магію темряви.

Хоча моя сумісність з льодом і водою вища, темрява йде після них.

Тому для мене було б краще вивчити саме їх, але оскільки Широрі не може використовувати ні крижану магію чи воду, вона вирішила, що мені треба вчитися магії темряви.

Здається, що Широорі найбільш сумісна з магією темряви, хоча вона й цілком біла.

До речі, я завжди думала, що вампіри не люблять цієї води і все ж у мене висока сумісність з водою. Напевно це одна з тих речей, які треба записати в незрозуміле.

Хоча ми були в готелі чотири дні, якщо рахувати перший день, але я не змогла вивчити магію темряви за цей час.

І навіть якщо б і змогла, то все одно б отримала тільки спроможність нижчого рівня ніж магія темряви - Магія тіні.

Судячи з слів Аріел, це абсолютно марним вид магії, а ось наступна за ним магія темряви на високих рівнях вже стає корисною.

і чому вона хоче, щоб я вивчала всіляку магію? Вічне питання.

І взагалі, вивчити магію просто дивлячись на її активацію, без здатності - неможливо.

А знаючи це, мені здається, що мене просто змушують робити всякі безглузді речі.

Але я все одно намагаюсь, бо паучок не знає жалості.

Коли він відчуває, що я не показую достатньо наполегливості, то стріляє в мене слабкою магією.

Оскільки можливості Чутливості магії та Маніпулювання чаклунства зросли, то це не зовсім марно, крім того я отримала здатність "Маг" і "Зхища".

Але я вважаю, що є більш ефективні шляхи для отримання навичок.

Вдень я змиваю паучок, а вночі просто кошмар.

Кожного разу після вечері, Широрі напивається.

А коли вона нап'ється вона стає такою мерзкою.

Її поведінка повністю змінюється, і з нею взагалі неможливо нічого зробити.

Особливо коли вона наїться, вона перетворюється на збоченку і починає домагатися мене.

Вона мене облизує.

Добре, що в готелі є ванна, але мені не подобається бути покритою слиною.

І я не розумію, навіщо вона мене облизує.

Оскільки спілкування з п'яною Шираорі неможливе, навіть якщо я питаю у неї навіщо це, вона відповідає щось на кшталт "Тому що це смачно".

і кожен раз у мене по спині біжать мурашки, але все ж не так страшно, вірно?

Хоча зі мною нічого не трапилось, але ось у Меразофіса стався прорив.

Мабуть Аріел його чомусь навчила, поки я спала.

Може зовнішній вигляд у нього і не став таким, але ось тільки в очах його з'явився блиск.

Напевно, він все це робить для мене, але просто бачити, що йому стає легше вже зробити мене щасливою.

І готовка весь цей час просто чудова.

Коли я запитала Аріел, виявилося, що все це готує.

Вона також годувала нас отруйною їжею, але може готувати і смачно.

І те, що мене чекало після того, як ми покинули місто, це знову пекло.

Умм.

Я в загальному так і думала.

Звичайно, Широорі не могла вибрати нормальну дорогу.

Вона одразу ж покинула її і пішла непоганими стежками.

Звичайно, ми мусили йти за нею. І ми йшли за нею через поля, ліси, гори і серпантини.

і хоча ми ходимо по таких забутих кутках, але монстри не наближаються до нас, боячись Аріел.

Схоже вона використовує здатність залякування, які відганяють монстрів.

Якщо подумати, то мабуть на мене ця здатність не діє, бо я маю страх.

Коли я уточнила в Меразофіса, він сказав, що під час нашої подорожі йому також з’явився страх.

Але спочатку йому було важко, бо він тремтів від страху.

Оскільки зовні він цього не показував, я трохи здивована.

- Я просто не хотів, щоб пані хвилювалася про мене.

Він сказав це з кривою посмішкою.

- Ви ж завжди хвилюєтеся через мене, але зараз зі мною все гаразд.

Він сказав це зі спокійним обличчям.

Хоча я й не знаю, що відчуває Меразофіс, але вирішила не лізти йому в серце.

Оскільки я думаю, нічого хорошого з цього не вийде.

Дитина тієї кого він любив, дивне реінкарноване створіння і до того ж Вампір, яка зробила його вампиром.

Я не можу зрозуміти, що він відчуває, якщо сама не пройти через все це.

Думаю, у нього там складний клубок суперечностей.

А я не з тих, хто може легко розбиратися в чужих мотивах.

Хоча, якщо вже оцінювати силу характеру, то у мене він напевно найслабший з усіх.

Так що якщо він захоче розповісти сам, я вислухаю, але спеціально питати не буду.

Замість цього, я хотіла б знати, якого доброго ми літом мчимося через такий густий ліс.

Кров 20. Майстер жорстокий.

Три роки проскочили як одну мить.

Так, вже три роки.

Це для цього світу три роки, а за Земним календарем — 3,5 року.

Я все ще слідую за Аріел і Майстером.

Майстер?

Майстер це майстер.

Я тільки так і можу її звати.

Через прокляття.

Це сталося близько року тому.

Майстер принесла карти.

Карти.

Вони дуже схожі на ті, які були у мене в попередньому житті.

Хоча я не мала друзів, але ні з ким в них не грала.

У цьому світі нічого на зразок карткових ігор немає.

Люди тут не думають про розваги.

Через постійну війну з демонами багато людей не знають, як заробити собі на шматок хліба.

І ось, майстер з нізвідки дістала ці карти.

Коли я запитала, звідки вони раптом взялися, вона відповіла [з місця D].

Це що за місце з назвою D? Не розумію.

оскільки Майстер завжди говорить тільки мінімум, при цьому з таким видом наче з неї ці слова кліщами тягнуть, я не розумію більшість того, що вона каже.

І потім, якщо я запитую вас, вона не відповідає, так що звідки їх дістала незрозуміла.

Якби це були звичайні карти, я б не була так здивована.

Так, звичайно в цьому світі немає карт, так що це дивно, але їх могла зробити Майстер, або вона могла їх замовити кому-небудь.

Звичайні карти можна зробити легко.

Але карти були незвичайні.

Не знаючи цього, я сама затягла мотузку на своїй шиї, коли погодилася зіграти з Майстра в пари.

Серед усіх можливих ігор у карти було обрано саме вона з певної причини.

Це єдина карткова гра, правила якої я знала.

Гей, тут нічого не поробиш!

Я взагалі не грала в карти у попередньому житті!

Мені не з ким було грати!

Хіба це так погано!

Ось чому я вирішила зіграти в пари, у цій грі прості правила.

Оскільки Меразофіс не знав правил, я використала цю відмовку, щоб уникати гри.

Мерозофіс змутився і сказав "Вибачте мене за те, що я не знаю правил", не вибачайся я і сама їх погано пам'ятаю.

- Та все в порядку. Це ж пари, все дуже просто.

Очі Аріел які дивилися на нього з жалістю не виходять у мене з голови.

Напевно вона помітила.

І нічого на мене дивитися такими очима.

І ми почали турнір.

Проблема полягає в тому, що оскільки грати без ставок було нецікаво, то це ще одне правило.

Той, хто займає перше місце, починає прагнути того, кому належить останнє.

Як завжди в карткових іграх.

Хоча я в них і не грала.

Я все знала.

Чому ж я все це влізла?

Якби я знала, що станеться, то змогла б усе якось запобігти цьому.

До речі, схоже Майстер володіє суперсилою Рентгенівський зір, але для того, щоб вона не жульничала, їй заборонили використовувати цю здатність.

Завдяки цьому, вона тримала очі відкритими, і це було відвертно.

Зазвичай вона тримає очі закритими і використовує рентгенівський зір, щоб все бачити.

Це я дізналася не від неї, а так сказала Аріел.

Перший раунд.

Першим місцем для Аріел

Останній з них.

Такий результат через те, що Меразофіс не до кінця зрозумів правила і йому просто не пощастило.

Карта без пари провела весь час в його руках від початку до кінця.

Так що все закінчилося швидко.

Аріель загадала, щоб наступний раунд він простояв в позі, наче сидить на невидимому стільці.

Відразу після того, як почувся заклик, зловісний вітер піднявся від карт і вдарив у Меразофісу.

І змусив Меразофіса прийняти цю позу.

- Широчка, а що це відбувається?

- Карти прокляті.

- І звідки на них прокляття?

- Хто знає?

- Як позбутися прокляття.

- Ніяк.

- А?

- Його не можна зняти?

- А-а-А?

- Не можна

- Ай-й! Що ж робити? Меразофіс тепер буде в такій позі весь час!

- Він повернеться в норму на початку наступного раунду.

- А! Зрозуміло!

Отже другий раунд, щоб врятувати Меразофіса.

Перше місце Майстра

Останній з них

На відміну від першого раунду, програй його власну вину.

Йому було важко зосередитися через гру в складній позі? Чи все ще не зрозумів правил? Меразофіс забув скинути пари які були у нього на руках.

Через це і програв.

Але коли переможець був визнаний, Меразофіс врятувався від сидіння на невидимому стільці.

- Меро, будеш голим до кінця наступного раунду.

Як тільки він позбувся однієї проблеми, з'явилася нова.

У той же момент зловісний вітер піднявся від карт.

І з Меразофіс зникла весь одяг.

Вся.

- Ох!

- Аа-а!

Мерозофіс який тільки і може що безмовно відкривати та закривати рот, Аріел яка видала радісний вигук, мій скррик, і Майстер з досить фізіономією.

Коли я подумала, що тут щось не так, то побачила, як вона п'є!

Вона ж п'яна!

Оскільки я не можу дозволити Меразофісу залишатися голим, то третій раунд для захисту Меразофіса.

Як результат, 1 місце у Майстра

А останній у мене.

У мене!

Ви ж вже здогадалися, так?

Чому я називаю Майстра Майстером?

- З цього моменту будеш звати мене Майстер.

Да.

Саме так.

Через це я можу тепер називати Майстра тільки Майстером.

не тільки голосом, але навіть про себе.

Яке ж сильне прокляття.

Хоча Аріел намагалася щось придумати, але результат негативний, від прокляття не позбутися.

До речі, коли вона на наступний день прокинулася, у неї був вид, який говорить щось типу "А ви власне про кого?"!

Ти ж сама змусила мене називати тебе так!

Кров 21. Три роки.

Багато відбулося за ці три роки.

Ми йшли від міста до містечка, а між містом завжди пробиралися нехоже шляхами.

Майстер напивалася в кожному місті, яке ми відвідували.

Не було дня, щоб я не страждала від менструації чи фізичної хвороби.

Чому ми не ходимо дорогами?

Я думаю знайшла відповідь на це питання за ці три роки.

Це тому що Майстер ненавидить людей.

Тому, щоб не зустрічатися з людьми, ми ходимо туди, де людей немає.

Хоча її обличчя не змінюється, але по її аурі я розумію, що у неї псується настрій коли навколо багатьох людей.

Інакше я не розумію, навіщо вона використала магію яка не дає розпізнати її обличчя.

Я навіть не помітила, коли майстер почала приховувати свій зовнішній вигляд за допомогою магії.

Оскільки я завжди була з нею, то помітила це надто пізно.

Результатом цієї магії стало те, що Майстра стало можливим описати тільки одним словом "Білая".

До тих пір, поки хтось з хорошою інтуїцією не буде пильно вдивлятися у неї, то все що він побачить - це що вона біла.

Так що коли вона ходила по місту, все тільки і бачили, що "вона Біла", ні деталі обличчя, жодного враження не збереглося.

Завдяки цій магії все докорінно змінилося від того, що було раніше, люди просто кидали на неї погляд і не зацікавилися далі.

Оскільки я бачила Майстра раніше, то схоже на магію на мене не діє.

Майстер настільки ненавидить людей, що навіть використовує магію.

Вона намагається уникати будь - яких контактів з іншими.

Виключення Аріел і я. Хоча до Меразофісу ставляться ліпше, ніж до інших, все ж він може вважатися гіршим за нас.

Або ж на нього майже не звертають уваги.

Через те, що хтось занадто розбірливий нам і доводилося пробиратися такими шляхами, але завдяки цьому вміння та стаміна виросли.

Можливо, це теж було однією з її цілей.

Я думаю, що Майстер намагалася мене натренувати так, щоб я стала сильнішою за ці три роки.

Мені здається, що я стала набагато сильнішою.

"Я думаю" тому що в боях я не брала участі, і все що я можу це покладатися на числові показники здібностей та фізичні показники.

Монстри не наближаються, бо бояться залякування Аріел.

А коли б і попалися, то майстер та Аріел з ними відразу ж поділилися б.

Хоча я й розумію, що за ці три роки стала сильнішою, все одно порівняння з Майстром чи Ариел не має жодного сенсу.

Як не дивно, але вони жахливо сильні.

Майстер священної звіри, Аріел Король демонів.

І те, що це не жарти стало зрозуміло.

Хоча, здається, серцем я це ніколи не прийму.

Але ось їхня сила, це те, що не дає сумніватися.

Мені не залишається нічого крім як прийняти це.

Навіть якщо я їх оцінюю, то їхня сила не зрозуміла.

Майстер [Оценка неможлива], а Аріел [Завершення заборонено].

За ці три роки я довела рівень оцінки до 9 рівня.

Це результат того що я весь час тримала її активною, як в тій раді, який дала мені Майстер поки була п'яною.

Коли майстер напивається, вона іноді дає якісь поради і розповідає про своє минуле.

Більшість з цих історій нічого не варті, але серед них є і корисні поради.

Одна з них, Майстер сказала, що її життя не раз було врятоване цією здатністю.

Тому я намагалась тримати Оценку постійно увімкненою, як казала Майстер.

Я думала, що моя голова вибухне.

У мене були жахливі головний біль, і я все одно не могла тримати оцінку ввімкненої постійно.

Може, через те, що я наполегливо пояснювала себе таким чином до межі, я отримала нову здатність розширення Божої Хмари, але в той момент, у мене вже майже знепритомніла свідомість, так що мені було не раніше.

Оскільки я продовжувала себе таким чином, я змогла підняти здатність до 9 рівня за такий короткий час як 3 роки.

Хоча я чула, що майстер підняла Оценку до 10 рівня менше ніж за рік, але з нею не варто порівнювати, вона взагалі дивна.

Напевно я зрозуміла тільки половину з тих історій і порад які давала Майстер.

І це не тому, що вона брехала, але через те що половина з того, чого вона говорить, виходить за межі розумної.

Щось на зразок того, щоб купатися в лаву, для піднімання Спротив до вогню або піднімати здібності постійно активуючи їх.

Хоча Майстер і каже "Спробуй" це зробити, але тільки для Майстра таке можливе.

Великий Лабіринт Елро подібний до природних кордонів з організацією Демони.

і оскільки я не можу займатися такими абсурдними методами піднімання свого рівня як Майстер, я там напевно не виживу.

Я не знаю, скільки разів я чула слова Майстра "Я думала що помру", коли вона розповідала про Лабіринт після того як напивалася.

Мабуть, вона в той час дійсно була на краю смерті.

Якщо так подумати, то мені пощастило.

Майстер допоміг мені вижити, хоча я мусила пройти через багато неприємних речей, але змогла стати достатньо сильною.

Напевно треба висловити свою вдячність з цього приводу.

Но, но!

Мені б хотілося, щоб вона припинила їсти мене по шматках, коли нап'ється!

Чому я повинна битися в смертельній битві кожного вечора?

Мало того, кожен раз програвати!

А вранці, здається вона все це повністю забуває!

Чому в моєму місті я боюся, що алкоголь — це найжахливіший підземелля, де не можна пити!

Хіба це не дивно!

Ох, ладно.

Якби не це, то можна було б щиро подякувати.

Хоча з'їдені частини потім і відновлюються за допомогою магії лікування, але страх та біль коли тебе пожирають живою нікуди не діваються.

Спочатку вона мене облизує, потім починає покусати і вушка стають міцнішими.

За що мені це?

Останнім часом, коли вона наїдається, у мене таке відчуття що вона забуде зупиниться і з'їсть мене повністю.

Якби Аріел не ставила Бар'єр, готель був би знищений під час наших жорстких нічних бітів.

Цікаво, а це взагалі бітовою назвати можна?

Я все ще 1-го рівня.

І ось так продовжуючи свою подорож, ми нарешті досягли території Демони.

Я пішла разом з Аріел і Майстром, хоча інколи мені хочеться все кинути. Але я вирішила піти на територію демонів.

Так, я перестала думати категоріями людей/демони.

Оскільки я знаю, що не належу ні до людей у цьому світі.

Коли я прийняла таке рішення, то вирішила піти на територію демонів.

Ось такі ось справи.

Інтермедія. Регулярні промови Короля демонів Адміністратору.

*Повноч першого дня після підхоплення Широорі.*

- Ти мене чуєш?

- А? Щодо паучка?

- Схоже, чуєш. Я так і думав, якби не вийшло, то я б занепокоївся. Я можу з тобою контактувати так щодня?

- Так, так, звичайно. Краще підтримувати зв'язок один з одним.

- За мою відсутність вона ж нічого не наробила, вірно?

- Емм.

- Тільки не кажи, що накоїла?

- Умм, емм. Думаю, так.

- Що вона наробила? Кажи!

- Емм. Довга історія, спробую розповісти, так що слухай не перебиваючи, гаразд?

....

Інакше кажучи, вона захистила реінкарновану релігію Божественного світу і вбила Ельфи?

- Так.

- Раптом. Я думав, що їй на всіх крім себе плювати.

- Широчка взагалі хороша дівчинка. Тільки її дії не завжди зрозумілі і не всі можуть бути пояснені логічно.

- Ось у цьому і проблема.

- Так.

- Ситуація зрозуміла. Як це не дивно, але вона все зробила правильно. Я сам поговорю з Ельфами та релігіями Божественного світу.

- Я можу на тебе розраховувати?

- Ох. Не думаю, що отримаю виснажливу відповідь.

- Ага

- Я повинен спробувати, просто на всяк випадок, але не думаю, що з цього щось вийде. Продовжуй спостерігати.

- Поняла.

- Тоді, на сьогодні все. Я зв'яжуся з тобою в той же час завтра.

- Ага, ага.

* Один з промов через рік

- Знову п'є алкоголь?

- Ага. Рознесла все в готелі.

- От блін. І чому все так вийшло?

- Ну, думаю в цьому винен Куро, який показав Широчці, що алкоголь смачний.

- Емм. Незважаючи на те, що алкоголь може не давати їй, то чи все буде нормально?

- Ти хочеш, щоб я зробила щось таке страшне? Я думаю, що Широчка просто прикінчить мене щоб отримати його без всяких роздумів?

- Так. Вона це може.

- Зрозуміло? Тому, щоб зберегти своє життя, я не можу їй пити.

- Тоді спробуй звести руйнування до мінімуму.

- Звичайно, мені самому не хочеться виділятися.

- Сподіваюся на тебе.

* Один з промов через два роки.*

- Так, і що далі було з картами?

- Я вирішила їх забрати.

- Зрозуміло. Якщо все так, то вона влізла у зону відповідальності D?

- Швидше за все. Хоча вона періодично кудись раптово зникає, я не думав, що до Д.

- Щось готує?

- Голосую за те, що нічого.

- Можливо, але вона ходила до Д. Тому будьте обережні.

- Хоча я це й так знала, але хіба D не вражаюча?

- Так, можна сказати, що порівнюючи мою силу і силу Д, то я не зміг би перемогти її навіть якщо земля та небо поміняються місцями.

- Так крута?

- Ага. Не важливо, що я зроблю, але якщо вона вирішить, я нічого не зможу зробити. Ось так.

- Налякає.

- Але вона рідко вмішується. Якщо тільки не відбувається щось визначене.

- Безумовно

- Хтось зачепив її родичів.

- А?

- Д не прощає тих, хто покуштував на її родичів. Вона завжди змушувала ворога заплатити за це. Тож, коли D сказала що хоче зробити її своїм родичем, вона дала мені чіткий сигнал. Можливо, їй подобається її поведінка.

- Зрозуміло.

- Що ж до мене, я не планую втручатися, але просто буду страховкою. У що це все виллється в майбутньому? Можливо, нам доведеться з нею зійтися в бою.

- І що ти тоді плануєш робити?

- Я пройду свій шлях до кінця. Навіть якщо D потім мене вичетне на порошок.

- Впертий

- Я знаю.

- До речі, може з'явиться у нас? Може ти зможеш зняти прокляття з карт. І потім, мені не хочеться тримати у себе таку небезпечну річ, я б тобі їх віддала.

- Розумію. Прийду як тільки звільнюся.

* Один з промов третього року

- Ще одна фабрика, що не працює.

- І скільки їх всього?

- Дві працюючих і сім мертвих.

- Чи мені так добре відводили очі, чи то люди які займалися їх укриттям були шалено талановиті.

- Мабуть, і те й інше. Гаразд не працюють, але три діючі споруди. Я не можу пробачити цю помилку.

- Це неприємно, але це не те, що можна потягнути в один. Все ж, ми ходили по всьому світу знищувати ці фабрики після встановлення системи.

- Або може якраз через створені нами шуміхи вони і змогли приховати дані будівлі так добре.

- Ти думаєш, що дані будівлі були створені вже після встановлення системи?

- Можливо. Можлива можливість

- Все марно.

- Ага

- Коли пошук буде закінчений?

-Хочеться все провернутися протягом трьох років, але оскільки я хочу бути обережним, і переглянути всі закоулки, то поспішати не варто.

- Верно. Розумію. Навіть якщо це триватиме багато років, коли буде знайдено будівельну споруду, то вона затрачає на неї весь свій час.

- Звичайно, я розумію.

- А як щодо зібраних ядер?

- Енергія з них повільно передається світом. Повертати її швидко буде небезпечно.

- Зрозуміло. Якщо кінець хтось десь не поглине її раз і не стане Богом.

- Тільки вона змогла це зробити. Навіть я такого не можу. Якби це було так просто, то вже б народилося ще три Бога.

- Ага. Якщо б це було так просто, то Потімас став би їм ще дуже давно.

Оскільки він намагався це зробити, і в нього нічого не вийшло, ми й опинилися у такій ситуації.

- Треба було йому в той момент просто здохнути.

- Згоден.

- Цікаво, чому Широчки отримали таку неймовірну річ?

Взагалі-то це неможливо, тут є кілька нюансів, але точну причину я все одно не знаю. Мало хто з них знає такі речі.

- Широчка нестандартна?

- Як ти думаєш, можна когось, хто став Богом за рік назвати стандартним?

- Ні.

- Можливо щось у ній таке і привернуло D

- Ага, за нею цікаво спостерігати. І від неї суцільні проблеми.

- І це теж можливо.

Ми збираємося зараз увійти на територію демонів, отже можливі неприємності.

- Тримай її на короткому повідці

- Якщо зможу, не можу нічого обіцяти.

- Це зрозуміло.

Інтермедія. Тато і Адміністратор.

- І в чому проблема зараз?

Я запитав того, хто стоїть навпаки

- Я хотів би почути що за проблеми з країною Сарієра

Там стоїть чоловік чий тіло повністю закрите чорною бронею, Чорний Дракон - адміністратор говорить спокійним голосом.

Проблеми Саріера?

Я не думав, що він турбується війнами людей.

Навіть якщо це релігія Богіні, або навіть коли вона поклоняється матері.

Тоді його цікавить не війна.

Що могло статися там, що привернуло увагу такої істоти або що він хоче дізнатися.

Тоді можливо проблема в монстрі на ім'я Жах Лабіринта, так?

- Ти хочеш уточнити з приводу появи жаху Лабіринта на полі бою?

Недоручки і хитрощі не потрібні з цією істотою.

Я запитав прямо

- Ні. Те що я хочу дізнатися стосується не цього.

Ось тільки відповідь відрізняється від того, що я очікував.

Але навіть якщо б він і очікував якоїсь відповіді, я все одно не знаю, що відповідати.

Я і сам не знаю, що це за звір на ім'я Жах Лабіринт?

Незрозумілий монстр з'явився раптово у Великому Лабіринті Елро, і перетворив війну зі країною Сариєра в повний хаос.

Крім того, ця потвора досягла рівня Правителя і явно був ворогом стародавньої Божественної звірини.

Можливо, досі живий.

Не думаю, що той кого не змогла вбити магія стародавнього Божественного звіра зможе убити людину.

Хоча коло повідомляє, що Героя відновили свій могутній дух і велику магію, але він не загинув, то таки сховався.

Хотілося б, щоб старий Божественний звір його прикінчив, але сподіватися на це не варто.

Треба придивитися до мага, що привів Героя назад.

Судячи з промов, в той момент коли магія вдарила нікого крім Героя і жаху поруч не було.

Так що навряд чи, хтось ще міг втрутитися і витягнути Героя за останню секунду.

Так що, швидше за все це проделки жаху.

Не знаю вже навіщо рятувати Героя, який йому ворог, але якщо припустити, що він привів Ґероа до магу, то всі кінці сходяться.

І хоча я хотів би отримати більше інформації про мага, але імперська контррозвідка бдить.

Все що вдалося з'ясувати, що це найсильніший маг в імперії.

Так що вбивць до нього не підішнеш.

Я не можу сліпо ослабити силу людей.

Максимум що можу, встановити за ним спостереження і витягнути його на передню лінію під час бою з Демони, так?

І навіть це вимагає великих зусиль.

Це може бути небезпечно, але якщо не робити різких рухів, то мусить статися.

Навіть якщо просто витягнути Героя з його лап, то і це буде відмінно.

- Схоже твоя голова як завжди наповнена думками.

- Ой, прости. Я вже постарів, та й старі рани все ще турбують. Добре б знайти хорошого лікаря.

Я намагаюся сховатися за жартома.

Оскільки у мене є Прискорення розуму, то зазвичай мою мислительку діяльність не помічають, але з цією істотою це не пройде.

Взагалі-то у мене є погана звичка збиватися з думки і потім до неї не повертатися.

Хоча зазвичай я все ретельно обдумую, але це не помічають навіть коли стою навпроти когось, він не помічає, що я думаю.

Після того як я навчився Прискорення розуму, обманювати стало легше, але до цього було дуже важко.

Ой.

Знову мої думки попливли не в той бік.

- І так, що ж від мене хоче дізнатися Пан Чорний Дракон?

- Схоже ти виявив занадто пильну увагу до викрадення дочки Лорда Керен, навіщо вона тобі?

Він негайно відповів на моє запитання.

Що це означає?

Що ж він знає.

Він просто про щось здогадається щодо дочки Керен? Чи, може, прийшов дізнатися про мої наміри, знаючи все?

Краще вважати що останнє.

Тоді варто говорити дуже обережно.

- Ця дівчина наслідниця крові Керен. Коли я хотів зупинити її втечу, що могло перешкодити моїм майбутнім планам, ми зазнали нападу невідомої групи, і загін мене поніс серйозні втрати. Після цього я не знаю, що сталося з дівчиною.

Ну, що ти відповіси на це?

- Зрозуміло. Я розумію.

У цей момент тиск навколо мене різко зріс.

Тьмяні чари, які не сплутаються довкола

- Якщо ти так себе ведеш, то мені знайдеться, чим відповісти

Я стиснув у кулак раптово спітніла долоню.

Я повільно відкрив свій рот, намагаючись не провокувати.

- Тепер я навіть не можу зрозуміти, чому раптом Пан Чорний Дракон так розлютився.

- Дустін. Це все що ти хочеш мені сказати?

Краще говорити прочитуючи кожне слово.

- Так. Моя відповідь, все заради виживання людей.

Якщо хтось інший слухав би цю розмову він б не зрозумів відповідь, не знаючи все.

Ось тільки той, кому це адресувалося все, зрозумів.

- Зрозуміло.

Чорний дракон тихо прошепотів і покинув крісло.

- Я тебе попереджаю. Не варто їх чіпати взагалі.

- Ваше попередження я прийму серйозно.

- Але навіть після цього, не зупинишся, вірно?

- Майбутнє покаже.

Чорний Дракон доторкнувся рукою до дверей

- Ти не зупинишся. Скажу тобі одну річ. Поточний Король демонів не знає пощади. Доклади всіх сил, щоб людство не було знищене.

Сказавши ці зловісні слова, Чорний Дракон зник за дверима.

Я весь вкритий потім.

Фух.

Звичайно знаючи його, він швидше за все не вбив би мене прямо на місці, але в мене всі підживки трясуться.

Ось тільки, чи сказав я йому щось, що відкриває мої плани?

Чорний дракон, схоже, знає про реінкарнованих.

коли він говорив про "Ніх" він ймовірно мав на увазі реінкарнованих.

Мало того, він прийшов до мене.

Що це означає?

Крім того, поточний Король демонів?

Не тільки Герой, але ще й Король демонів помінявся?

Це погано.

Як же мало інформації

Хоча я люблю говорити, що моя мережа шпигунів найкраща з тих, які є у людей, але цього недостатньо.

Треба покращити збір інформації, придумати що протиставити ельфам і продовжити пошуки пропавої дочки Керен.

Схоже треба зробити дуже багато.

Без 7. Створення магічної зброї.

Оскільки я завжди робив зброю, до того часу як мав мани, моя здатність створення зброї досягла 10 рівня.

У той же час здатність створення зброї еволюціонувала в більш високий рівень.

Ім'я вміння змінилося на створення магічної зброї.

З його імені зрозуміло, що ця здатність дає змогу надавати ще один ефект створеній зброї.

Ось тільки ефект фіксований і на 1 рівні я можу вибрати лише один з п'яти ефектів.

Ці ефекти: божественний захист, додавання елементального урону, додання атаки ненормальним станом, автопочинка і автоматичне відновлення.

Божественний захист створює захисні здібності людини, яка використовує зброю.

Трохи підвищується опірність елементальному урону і ненормальним станом.

Хоча цей захист постійно діє і не вимагає ані манів, ні стаміну, але ефект слабкий.

Елементальний урон, як і показують звання, може додати атаку певного типу до атаки зброї.

Елемент не вибрано, але активується тим, хто його використовує, використовуючи елемент до якого схильний носій, також споживає ману людини, яка вживає зброю під час активації.

Атака ненормальним станом майже те саме, що елементальний урон тільки замість мани споживає стаміну.

Автопочинка, відновлює міцність зброї з часом.

Не вимагає ні мани, ані стамін.

Хоч і не росте з часом, все ж може бути корисним для того, хто планує використовувати одну й ту саму зброю довгий час.

Останнє, автоматичне відновлення, щось на зразок комбінації здатності Автоматичного відновлення хітів і прискорення швидкості регенерації мани.

Хоча не відновлює стаміну, зате нічого і споживає.

Ефект нижчий, ніж здібності. Але оскільки він не перекривається здібностями, то швидкість відновлення трохи підіймається.

Хоча це й трохи неправильно називати це магічною зброєю, але не варто недооцінювати.

Якщо потрібен урон, тобто можливість додати елементну атаку або напад ненормальним станом.

Якщо потрібно захисту, то це є божественний захист.

Якщо потрібно битися, довго зберігаючи магію, то автоматичне відновлення

Якщо важливо підтримувати зброю в доброму стані, то автопочинка.

Оскільки кожна з них має свою ділянку, то можливості використання безмежні.

Ось тільки є проблема.

Вбудовування спеціальних здібностей споживає ману.

Чим вище повинен бути вплив здібностей, тим більше споживання мани.

Важливим є те, що зброя зі вбудованою магією також вимагає додаткових манівок.

І вбудовану магію можна закласти тільки в момент створення.

Після створення зброї не можна наділити його магією.

Отже, для того щоб укріпляти зброю магії, потрібно використовувати кількість манів після створення зброї.

А мана - обмежена.

До цього моменту, я вкладав усю свою ману для створення зброї, щоб створити найкращу зброю.

Але тоді я не зможу додавати в зброю особливі здібності.

До того часу, поки моя мана обмежена, я можу або зменшити якість зброї, щоб накласти спеціальну здатність чи зробити хорошу зброю, але спеціальну спроможність буде абсолютно неважливою.

Треба щось вибирати.

Хоча моя мана і значно виросла, але досягти оптимального результату відразу в обох напрямках я не можу.

Я еволюціонував в Шамана Гоблінів.

Результат моєї прокачки укриття Буїром.

Буїрем приборкує монстра і приводить його до мене, після чого я його вбиваю.

Приборканий монстр не може напасти на мене, навіть якщо я його атакую.

І я продовжую бити його, поки він не помре.

Так що я можу безпечно вбивати високоранго монстра, таким чином прокачуючи свій рівень.

Коли я досягнув 10 рівня і був готовий до еволюції, Буірит наказав мені еволюціонувати в Шаман.

Щоб збільшити мою Ману.

Шамана має більше форм магії, і після неї мани стають дедалі більшими.

Отже, для того, хто займається створенням Орузія це можливо єдиний правильний вибір.

Якість зброї за допомогою здатності створення Орудія росте залежно від кількості вкладеної мани.

Чим більше мани, тим краще зброя.

Оскільки верхнього обмеження немає, то потрібно самому визначити якість зброї і кількість можливостей.

А мені сказали тільки створювати зброю.

Не кажучи, що потрібно більше зброї.

Якщо з'явиться якийсь негативний ефект, то можна буде і його додати.

Після того, як я еволюціонував в Шамані мої бойові здібності теж виросли разом з рівнем.

Мої фізичні показники зросли, мої здібності покращилися де тільки можливо.

Але шанс втекти від Буіріма все ще немає.

Я вивчив мову.

Це виявилося досить легко.

Я вже вивчав мову Гоблінів раніше, крім того, хоча я і не розумів, що Буїрам говорив, але зміст його наказів зрозумів.

А втім, для того щоб виділити потрібні слова, недостатньо було часу.

Хоча й досі існує багато слів, яких я не розумію, сказати, що я вивчив мову в досконалому стані.

Але з огляду на те, що спочатку я навіть не міг зрозуміти, як виглядає "Бурим" чи "Капітан", можна сказати, ніби прогрес значно вищий.

Я вивчав мову підслуховуючи і збираючи інформацію.

Це може бути корисним, якщо з'явиться шанс втекти.

Те, що мене турбує, це те, як Буїрим кудись поспішає.

Буїрим, здається, займав високе становище в величезній країні ім’я імперія, але зробив помилку і був висланий сюди.

Напевно він хоче зробити щось, що дозволить змити цей сором і повернутися туди де він був раніше.

Причина по якій він хоче якомога швидше повернутися назад.

Це його помилка.

Можливо це і не дає мені шансів на втечу в даний момент, але можливо тут якось можна буде зачепитися за його слабкість.

Я хочу збирати інформацію.

Кров 22. Демони...

Ми увійшли на територію демонів.

і це було просто.

Звичайно, ми не перейшли через кордон безпосередньо.

Територія демонів межує з імперією і там скрізь понатикани форту, так що пройти там не так-то просто.

Для того щоб потрапити з території людей, на територію демонів потрібно обминати всі торні дороги і пробиватися через дикі місця.

Місце, через яке ми пробиралися, це круті гори, які називають Горами Магії.

Піки найвищих гір піднімаються вище кордону хмар.

Я б не хотів, щоб ми піднімалися на гори без будь-якої екіпіровки.

Ні, правда.

На своєму шляху, ми заночували а залишків сіли, яка схоже була покинута вже кілька років, потім Аріел довелося спілкуватися з гірським драконом, а потім і Аріл та Майстер втікали від дивного монстра схожого на мавпу.

Після того як ми перетнули Гори Магії, де сталися всі ці неприємності, ми вже увійшли на територію демонів.

Чесно кажучи, на шляху сюди я так виснажилася, що навіть нічого не відчула з цього приводу.

Можливо, причина цього також полягає в тому, що сцени життя майже не відрізнялися від тих, які я бачила на території людей.

І все-таки, коли я говорила про територію демонів, я уявляла щось інфернеальне, де всі небо закрите хмарами цілий рік, моторошна атмосфера та трава не ростуть.

Але насправді небо голубе, довкола зелених і чистих повітря.

Чудова природа, яка зовсім не відрізняється від того, що було на території людей.

Гори Магії більше побували на місці, де могли бути демони.

Подібно до демонів, демони мають багато твердинь, щоб відвернути вторгнення людей.

Пусте місце між фортами демонів і людей часто стає полем бою, а не схожим на те, що є найнебезпечнішим місцем у світі.

Якщо хтось побачить когось спокійно і йде по цій території, то його відразу атакує, мало того, кажуть, що часто це переростає в армійські битви.

Майстер який все це почула, виглядає засмученою.

Мабуть, Майстер вважав Великий Лабіринт Елро найнебезпечнішим місцем.

Але судячи з того, що Майстер мені розповідала, тут буде безпечніше.

Після того, як я прокачала Оценку, я не використовую її на інших, але судячи з тому, що я чула у розмові Майстра і Ариел, схоже рідко зустрінеш людину яка зміг просканувати фізичні показники вище 1000 одиниць.

Я погоджуюсь, що Лабіринт, де показники у монстрів в кілька разів вищі, можна вважати небезпечним місцем.

Але, чесно кажучи, мені важко визначити де небезпечніше, а де ні, оскільки бойового досвіду у мене немає.

Зараз ми перетнули Гори Магії і вже зайшли на територію демонів, прокинувшись у форті, так що в цю небезпечну місцевість не заходили.

Хоча я думала, що майстер помчить туди, але відчула полегшення, коли зрозуміла, ніби вона не планує цього робити.

І потім, хоч ми не ходили по цій небезпечній місцевості, то йшли стежками просто неба!

Я думаю, що найголовнішою причиною цього є те що немає форту ні з боку людей, ні зі сторони демонів в тому, щоб будь-хто, хто спробує там пройти, буде стерт у порошок матір'ю природи.

Для нормальної людини все так і буде.

Оскільки Аріел і Майстер поїхали цим шляхом без роздумів, я просто пішла за ними, але якби я була з Меразофісом, то не знаю, чи змогла б я тут пройти або ні.

Якщо б ми не використовували постійно ясновидіння і простору Маневрування, щоб орієнтуватися, то швидше за все ми б швидко заблукали.

Крім того, навіть якщо б і не заблукали, то при відсутності Аріел монстри почали б нападати на нас. У даний момент вони не наближаються через її здатність Залякування.

І якщо говорити про бій між Монстрами з одного боку і мною з Меразофісом, то особливої впевненості у мене немає.

Все-таки Майстер говорила, що навіть для неї це було небезпечно.

І якщо це було складно для Майстра, то що говорити про ту, яку Майстер постійно перемагає, так що з такими монстрами битися для мене було б неможливо.

Хоча з іншого боку я не думаю, що настільки потужні монстри, з якими навіть у Майстра були б складні, потрапляють часто, а якщо це якась дрібниця, то можливо я змогла б викрутитися.

Ось тільки у всіх монстрів, яких я бачила до цього моменту були високі фізичні показники.

Оскільки бували і моменти, коли Аріел вбивав їх раніше, ніж я встигала їх оцінити, я не можу сказати нічого точно, але ті кого я бачила, все були сильніше мене.

Монстри в цьому світі сильні настільки, що ламають весь баланс.

Я була здивована, що людей і демонів досі не вирізали.

А що сказати про демонів?

Незабаром повинні дійти до міста демонів, і мені цікаво, наскільки вони сильніші за людей?

Оскільки їх називають демонами, то чи вони мають роги і все інше?

Можливо з крилами.

Шкіра блакитного кольору і кігті як у вампірів.

Може я намалював себе і трохи лякаючий образ, але все одно цікаво.

Так ми і продовжували йти далі, поки я намагалася зрозуміти як виглядають демони.

Оскільки ми йдемо дикими місцями, то місцеві тут не видно, але ось з'явилося поле.

Нормальна дорога, по якій ми пішли далі.

Як же добре йти дорогою.

Як приємно, що не треба продиратися через рослини втрачаючи хіти на кожному кроці.

Я побачила людей, які збирають урожай.

О?

Люди?

- Аріел тут люди, але ми ж вже на території демонів, вірно?

Цікаво хто вони?

Люди, які потрапили в полон і тепер використовуються як раби.

- Хмм? Люди?

Оскільки обличчя Аріел виглядає так, ніби вона не розуміє, що я кажу, вона швидко оглядалася навколо і на обличчі у неї запалилися ознаки розуміння.

- А, ясно, зрозуміло. Для реінкарнованих слово демони мають значення чогось диявольського. Ясно, зрозуміло.

Аріел сказала сама собі.

Емм, я взагалі-то не відмовилася б від пояснень?

- Вони все і є демонами.

Аріел сказала це штовхнувши пальцем в тих, хто працює на полі.

А?

Але вони виглядають точно як люди.

- Людей і демонів не можна відрізнити за зовнішнім виглядом. Вони виглядають однаково.

Э-эеээ.

Що за?

Я відчуваю себе засмученою.

Отже, тут немає нічого спільного з людьми.

Між демонами і людьми немає різниці.

 Кров 23. Схоже, що втручання в магію є обов'язковим після реінкарнації.

Ми досягли Замка Короля демонів, десь через рік після того, як зайшли на територію Демони.

Хоча мені хотілося б описати щось цікаве, але все що я можу сказати це те, що немає ніякої різниці від території людей.

Взагалі жодного.

Вулиці такі ж, ніякої різниці в архітектурному стилі або у приготованій їжі, так що і не зрозумієш відразу, де ти зараз.

Оскільки це демони, я очікувала жити в місті різних рас, але все виявилося не так.

Якщо щось змінилося, то тільки мова, якою всі розмовляли.

Але оскільки Аріел мене навчила раніше, то й тут немає проблем.

Проблема в тому, що демони - це одна раса, немає нікого з рогами, хвостами чи схожих на монстрів, як я собі придумала.

Коли я подумала, що між демонами є Вампіри, то виявилось, ніби їх теж немає.

Так сказала Аріел.

- Минуло дуже багато часу з тих пір, як я бачила Вампіра. Їх усіх знищили багато років тому.

Ось що вона мені сказала.

Це шокувало мене.

Виходить Мегаспіс і я, єдині вампіри в цьому світі.

- Колись один з Вампірів став Королем Демони, і він став Великим королем демонів, якого пам'ятають як одного із великих досі, хоча минуло багато часу. Ось тільки він був знищений Героєм, а потім на всіх інших вампірів відкрили полювання, завдяки чому вони взагалі зникли.

Аріель розповідав таку сумну історію, якось умудрялася залишатися веселою.

Аріел давно не бачила вампірів, крім того, ймовірність їх виживання близько 0.

Якщо це не правдивий предок, то їм потрібно пити кров, тому вони можуть ховатися у віддалених місцях, де їх можна було б знайти.

Цікаво, наскільки ж стара Аріел.

Ось чому я сказала, що демони є однією расою.

Хоч є ще гобліни, які співпрацюють з демонами, то вони не будуть називати їх біснуватими.

Одинокі так називають расу, яка виглядає як люди.

Якщо подумати, то зовнішній вигляд Аріел такий самий, як і в людей.

Так що можна було б здогадатися, якщо Король демонів має зовнішній вигляд людини, то й її піддані повинні бути такими ж.

Мені сказали, що це тільки наполовину вірно.

- Я відрізняюся від них. Хоча я виглядаю як люди і демони, але всередині мене немає нічого спільного з ними. Хочеш подивитися?

Оскільки вона в цей момент була злодійкою ухмілля, я обережно відмовилася.

За такими розмовами ми продовжували подорож по території демонів, зрештою досягнувши Змка Короля демонів.

Ніякої злодійської аури та замку, навпаки дуже гарний замок з білими стінами.

Назва "Замок Короля демонів" йому зовсім не підходить.

Довкола замку лежало місто, де життя схоже на задоволення.

Моя ідея про демонів була розсипана в труху.

- Ну що ж, якщо ми дісталися достеменно, то я думаю пора Софію відправити в школу!

Сказала Аріел.

- Школа?

- Так, школа.

Школа.

У них навіть таке є.

Демони ходять до школи.

Здається, що я отримав ще один удар.

- Я думаю, що Софії потрібно піти до школи, щоб навчитися жити в цьому світі. Адже останнім часом ти тільки й робила те, що подорожувала замість нормального навчання. Оскільки у тебе є знання з попереднього життя, я думаю, все не так вже й погано, але я вважаю, що не буде поганим рішенням піти до школи в цьому світі. Звичайно ж, школа яку я рекомендую не звичайна. У демонів також є двіряни, так що я направлю тебе в школу, де вчаться благородні, Іде?

Схоже, у мене немає вибору, хоча вона і запитала "Йде?"

Звичайно в моєму віці не буде нічого дивного, якщо я піду до школи.

І потім школа це не тільки місце для навчання.

Там можна завести корисні знайомства, крім того стати своїм в суспільстві.

А коли я походжу до школи, де навчаються дворики демонів, то можу завести контакт з майбутніми високопоставленими демонами.

Хоч усе це мине, все залежить від мене, але я думаю Аріел намагається дати мені хоч якусь основу для життя на території демонів.

Якщо і буде з чимось проблема, так тільки з тим, що я не дуже вмію спілкуватися з людьми.

Але я все - таки теж дочка шляхетної, хоч би яка була.

Можливо, це ще одна можливість почати своє життя знову і забути про його минуле.

- Добре. Я піду до школи.

- Окей! Тоді я забираю Меразофісу, він стане працювати на мене.

- А?

Два голоси мій і Меразофіса змішалися.

- Хоча в школі і можна мати слуг, але Софія не настільки відома для цього, навіть з усіма моїми рекомендаціями. Ти підеш до школи, як нещаслива, так що слуга тобі не довіряє.

Да ладно.

Я ж не знала про це.

Ні, Меразофіс...

- Вооб...

- І я не приму відповідь "Узагальне-то я передумала"

Вона сказала це раніше, ніж я встиг вислуховувати свої думки.

Після цього ми з Меразофісом поділилися, не питаючи нашої думки.

У школі всі учні жили в гуртожитку, тож Меразофіс не міг там жити.

Так само як Аріел і Майстер.

Хоча, те, що тепер Майстер не буде намагатися мене з'їсти кожну ніч і на краще.

Ситуація де мене ніхто не знає і я абсолютна одна.

Крім того, я подорожувала глухими місцями від самого народження і не мала ані освіти, ні світської мудрості.

І навколо одні благородні демони.

Цікаво зможу я це пережити?

Кров 24. Ділення.

Коли їм п’ять років, діти демонів потрапляють у академію.

Оскільки мені теж п'ять, то тут повна відповідність.

Період навчання у школі від 5 до 15 років.

Після закінчення школи учні вступають у те, що на Землі назвали б університетом і після чого стають незалежними та самі вибирають життєвий шлях.

Більшість людей, які йдуть до університету мало, проводять свої заняття відразу після закінчення школи.

Оскільки в школі є велика кількість шляхетних людей, то після випуску вони переважно починають працювати дворянами.

Рогова система двориків від найвищого до найнижчого: Герцог, Маркиз, Граф, Віконт, Барон. П'ять сходинок.

Принців не існує.

Тому що найбільший Король демонів, незалежно від того, ким він був до цього часу, тому немає наступників.

Хоча я чула, що королева демонів має дітей і родичів, вони в основному стають герцогами.

Більшість з тих, хто зараз носить титул герцога раніше були кимось із родичів Короля демонів.

Хоча ви можете знайти слабкі родинні зв’язки з колишніми королями демонів і серед Маркизів та графів, цікаво буде побачити в історії благородних будинків.

З іншого боку, серед Баронів є багато людей з простолюдинів. Тому більшість не має нічого спільного із попереднім Королем демонів.

Сила в цьому світі це все. Якщо демон сильний, то отримати звання Барона відносно легко.

От тільки і втратити його так само легко.

Титул, отриманий силою, може легко втратити, якщо його сила зникла.

Навіть якщо демон в ідеальному стані, але при будь-якій проблемі все може різко змінитись.

Це нормально для благородних демонів.

Отже, навіть княжний дім може розколюватися, якщо його не вистачає.

І Сила це не обов'язково фізичний потенціал.

Зв'язки, знайомства, вплив, політична вага і військова сила - це також сила.

Герцогський будинок не так-то легко штовхнути з лімпа, оскільки на відміну від Баронів, їхня сила копалася поколіннями.

Навіть якщо цього недостатньо, аби втриматися нагорі, це нічого б не допомогло.

Тому Аріел навчила мене ходити до академії.

Мене половину вже прийняли, і для повного прийняття мені треба було пройти екзамен.

Екзамен повинен показати мої знання, бойові здібності і т.д. і мені сказали, що навіть якщо результати будуть поганими, то мене не виженуть.

Тому я можу дозволити собі розслабитися.

Письмові екзамени поділялися за напрямами.

Я можу спокійно вирішувати математичні приклади, оскільки вчилася на Землі у старшій школі.

Мови не є проблемою. Оскільки Аріел вчила мене читати й писати під час подорожі, тут не повинно бути проблем.

Мова людей і демонів я знаю на відмінно.

Але оскільки я нічого не знаю про історію, то тут у мене проблеми.

Цінні здібності - просто.

Коли у мене запитали, які види магії я можу використовувати, я відповідала чесно.

Магія якої я можу використовувати: Вода, Лід, Тень, Тьма, Ветер і Моленія.

З Водяної та Льодови я можу використовувати високорівні закляття.

Оскільки магія Тьми - це еволюція магії тіні, то я можу використовувати високорівні закляття з трьох дисциплін.

Це результат постійної тренування, яку мені влаштовувала Майстер протягом чотирьох років подорожі.

Оскільки на обличчі вчителя з'явилося недовірливий вираз, я показую йому свою магію.

Нерозумно руйнувати все довкола, я дивилася на те, щоб не завдати шкоди.

Як результат мої магічні здібності визнали.

Хоча мені треба було пройти екзамен бойових можливостей, він закінчився тоді, коли я одночасно активувала Бойову Магію та дух Боїв.

Я взагалі нічого не встигла зробити.

Що це за іспит, якщо вони взагалі нічого не побачили?

У будь - якому випадку я спокійно повелася.

Оскільки це школа для благородних, то поступили не так вже й багато.

Близько 100 людей, їх поділили на три класи.

Перші три роки клас не ділять за здібностями, просто випадково розкидають учнів.

Оскільки я вступила вже після початку навчального року, мене призначили у клас з найменшою кількістю людей.

- Це Софія Керен, хто буде тепер вчитися з Вами. Познайомтеся з нею.

Вчитель представив мене.

На мене схрестилося багато поглядів маленьких дітей.

Взагалі-то, якщо подумати, то вони всі одного віку зі мною, тобто діти.

До цього моменту мене завжди оточували дорослі.

Хоча Майстер тих самих років що і я, ось тільки по зовнішньому вигляду цього не скажеш.

Після того як вчитель вийшов, мене засипали запитаннями.

Оскільки всі вони говорили одночасно, я не могла зрозуміти, що вони говорять.

Навіть мої п'ять відчуттів, якщо вони говорять по-різному, не можна зрозуміти.

- Ви всі, майте хоча б трохи самовладання, ви ж палаци.

Той хто врятував мене був красунчик з блакитними очима і блондинистим волоссям.

- Я з Герцогського будинку Валд К Атмос. Якщо щось знадобиться, ти можеш покластися на мене.

Ха.

Незважаючи на те, що дитина є немовлям, вона заслуговує довір’я.

Ось тільки він не знає про проблему.

Може я і виглядаю дитиною, але всередині я старшокласниця.

Після цього я відповідала на запитання, які ставили мені діти по черзі, яку влаштував Вальд.

Моя легенда, що я учениця особини, яка подорожувала світом.

Протягом довгого часу люди виконували публічну місію і тепер повернулись додому.

Я повернулася з нею.

Оскільки ця "Особа" дуже важлива, то я не можу розголошувати її особистість.

Взагалі-то це Король Демони, так що ніякого враніття.

І хоча діти весь час намагалися з'ясувати, що це за "Особа", звичайно ж я їм цього не сказала.

Наступне, що я сказала - це те, чого не маю на увазі.

Після того, як вони це почули, презирство почало витікати в повітрі.

Але деякі діти дуже зраділи.

Здається, не двореяни в цій школі рідкість.

А ті, хто сюди зумів поступити - талановиті.

Взагалі-то я не маю талантів.

Куди ж ти мене впіхнула - Аріел.

Коли я роздумую про майбутнє, то зведу живіт, але почала своє шкільне життя оточеним дітьми.

Кров 25. Я була присутня як одна з сторін під час розриву заручення, крім того від мене намагалися позбутися, хоча я цього не помітила, і що мені робити?

Вісім років пройшло.

Як один момент.

Хоча я щодня переживала, чи зможу здобути освіту, але можна сказати, що змогла.

Да.

Все - таки я народилася чітером.

Тільки мене звільнили від магічних тренувань у класі.

Замість моїх однокласників моїм опонентом був вчитель.

Крім того, він не стримувався.

І перед початком тренування він сказав "Будь обережним зі мною. Я серйозно", і почувши ці його слова, я трохи пригальмувала та почала чіплятися, після чого помітила це.

Слабкий.

Я атакувала вчителя найслабшої магії.

Вчитель був з дому Маркізів і чарівника першого класу.

У класі по бойовій підготовці на мечах, все було так само.

Спочатку я думала, що він заманює мене в пастку через те, ніби меч вчителя був такий повільний. Але потім зрозуміла: він бореться з усією силою.

Слабак.

Так що все закінчилося, коли я просто вибила меч з його рук.

Це не означає, що вчителі були слабкими. Просто я - інша людина.

А що щодо Аріел і Майстра, які легко зігнитимуть мене в баранячий ріг?

Чесно кажучи, школа нічому мене навчити не може.

А крім цього в школі ще навчали академічного знання і етикету, вірно?

Якщо це школа для палаців, то звичайно наявність у них класів на етикеті.

І ці заняття для мене, яка не бачила за час подорожі, нічого крім природи прийшли до двору.

Завдяки їм я навчилась поводитись як дворянка, якщо не дивитися на неї.

І крім того, Майстер мені час від часу надсилала накази.

Щось типу "Подняти здатність до рівня NN" або "прокачати фізичний показник до такого-то".

Оскільки я не знаю, що трапиться якщо я цього не зроблю, то відчайдушно прикладала всі свої сили для виконання цих завдань.

Вона стежить за мною? Оскільки я в кімнаті, у гуртожитку ночує білий павук, я не можу ні в чому бути впевнена.

Я була в академії вісім років, і звичайно я подружилася з кількома людьми.

Першим був Валд.

Юний спадкоємець Герцога, який вчився в тому ж класі, як і я.

Будучи справжнім принцом даної школи, він допоміг мені зрозуміти істини багато разів.

Ми здружилися, коли у відповідь на його допомогу я почала його навчати магії.

Наступним став учитель, Дюльтрис.

Це той самий вчитель, який бився зі мною в треніровій битві.

Він якось несподівано приєднався до мого заняття з Вальдом, і відтоді був на них завжди.

Правда він завжди на заняттях виглядав млявим, але це все через те, що весь свій час, замість нормального сну, він витрачав на дослідження магії.

Третьим був Кара.

Він був хлопчиком їх Герцогського будинку, так само як і Вал, і вони стали один одному суперниками.

Оскільки Вальд проводив зі мною багато часу, то ми часто зустрічалися з ним і якось потай подружилися.

На відміну від Валда, у якого дуже спокійний характер, він трохи зухвалий, але це все через особливості його вибухівного характеру.

Четвертим став Нітара.

Він народився в сім'ї графа, крім того, його старший брат схоже командує армією, і так само як у старшого брата, він має талант до магії, так що у нього великі перспективи.

Я так здивувалася, коли він несподівано запропонував мені при першій нашій зустрічі магічний бій.

Після того, як я його легко перемогла, він приєднався до моїх магічних уроків.

П'ятим був Шіві.

Хлопчик Барон, він виріс спрага сил і пристав до мене благаючи стати моїм учнем.

Сім'я Шіві тільки нещодавно стала Бароніми, і якщо він не зможе досягти успіху в Армії Короля Демони, то у майбутньому його баронство може розчавити як дим.

Так що він був готовий схилити голову навіть перед простолюдинкою, у якої не було ніяких титулів, крім того, він завжди йшов до результату не думаю про методи які використовує.

Ум.

Я оточена самими хлопчиками.

Мало того, всі вони красуні.

Через це дівчата кидають на мене заздрісні погляди, і відмовляються визнавати мене своєю подругою.

Тому я і стала свідком певної проблеми.

- Фелміне, я скасував нашу поручку!

Валд сказав це школярці.

Феллміна - наречена Валда, крім того дочка Маркіза.

- Можу я дізнатися причину?

- А ти сама не розумієш?

Прости.

Я ось наприклад теж не розумію.

Навіщо мене сюди покликали?

І чому тут не тільки Валд, але й інші хлопці зібралися?

- Ти продовжуєш знущатися над Софією, але цього мало, ти навіть спробувала її вбити. Докази вже зібрані.

А?

Знущання? Убивства?

Про що це вони?

- Софія, адже ці солодощі тобі презентувала саме Фелміна, так?

- Так.

Те що Валд тримає в руках, я дійсно отримала від Фелміни.

Вона роздавала ці солодощі всім дівчатам у класі і я отримала свою порцію.

А потім, Вальд відразу забрав їх у мене, але що в них не так?

- У цій цукерці велика кількість отрути. Якби Софія їх з'їла, то могла б померти.

Отрута?

Ну, оскільки у мене є нуліфікація ненормальних станів, то така річ, як отрута на мене не діє.

- Крім того, нещодавній вибух у класі. Це ж теж твоїх рук справа? Ти намагалася уявити це як нещасний випадок, але насправді планувала вбити Софію. Правда все обійшлося невеликим пораненням, тому що Софія в останній момент змогла вийти з зони ураження, але якби вона опритомніла у центрі вибуху, що б було?

А? І нещодавній вибух у класі?

Взагалі-то, хоча я на одних інстинктах ухилялася від нього, але навіть якщо б і не зробила цього, то сильних пошкоджень він мені би не завдав?

Навіть якщо б руки відірвало, це не настільки сильне пошкодження, щоб на них загострити увагу.

- Крім того, було ще й багато інших випадків. І всі докази вели до тебе. Ти все ще плануєш замикатися?

Вальд кинув пачку аркушів в сторону Фелміни.

Фелміна вся різко збліднула.

- Твоєму батькові повідомили. Там все і обговориш.

- Ні, ні, чому! Чому саме вона!

- Тому що... Я не знаю чому.

А?

Все скінчилося?

О?

Після цього Фелмін покинула школу.

Хоча я не помічала цих проблем, але все вирішилося без моєї участі, цікаво, а це добре?

Кров 26. Кров фонової служби

Настав час, коли школярі вирушають у подорож по найближчому лісі для знищення монстрів і піднімання свого рівня.

До цього моменту Майстер забороняла мені це, але в цей раз дозвіл мені було дано, так що я теж беру участь у подорожі.

Місце призначення ліс, що лежить у двох днях шляху від замку короля Демони.

Там живе багато низькорівних монстрів, і це чудове місце для учнів, щоб полювати.

Звичайно ж, оскільки це реальний бій, і не все може піти так як планується, тому не варто бути безпорадним покладаючись на низький рівень монстрів.

Я відчуваю неприємні відчуття, які не можу приховати, стоячи перед лісом.

У мене огидні спогади про подорожі лісами.

І все ж більшість часу у своїх подорожах мені доводилось проводити саме в лісах.

І ці болючі спогади несподівано випливли.

Водночас я відчуваю трохи ностальгії.

Крім того, я радію тому, що нарешті зможу битися.

Просто думка про боє настільки заводить мене, що моє обличчя стало червоним.

Від самого народження і до цього часу я не брала участі в теперішньому бою.

Були звичайно побиття Майстром і тренуючими бої в школі.

Але побиття Майстра не є нормальним боєм, а треновими бої в школі, навіть грою не можна назвати.

Це все не дотягає до того рівня, коли ставка в бою твоє життя.

Я буду битися.

Своїми руками.

Просто уявіть собі, що моє серце починає битися швидше.

Це напевно через те, що я Вампір.

Інстинкти вампіри хочуть бою і крові.

Ось чому, після того як я увійшла в ліс і вбила свого першого монстра, мене охопило таке розчарування.

Слабкі.

Хрупкие.

Я давлю їх як мух.

Це не бій.

Але я вперше у своєму житті отримала досвід, і мій рівень виріс.

Коли я сказала, що мій рівень став другим, у хлопців які стояли навколо витягнулися обличчя від здивування.

Я сказав щось дивовижне?

Найдивовижніше, що в той момент коли я підняла рівень, все моє тіло засяяло, і моя стаміна відновилася.

На відміну від Хітів і Мани, методи відновлення стаміну дуже обмежені.

Схоже підняття рівня відновлює стаміну.

Коли я сказала про це, мені повідомили, що стаміна при піднятні рівня не відновлюється.

Я що особлива? Так дивно.

- Софія, пора закінчувати. Інакше ми знищимо всіх монстрів у лісі.

Вчитель Жальріс сказав мені зупинити.

Мій рівень виріс до третього, і оскільки мені не цікаво продовжувати тиснути всяку дрібницю, я погодилася.

- А я нікого не зміг знайти.

- Заспокойся. У мене так само.

- Я прийшов сюди підняти рівень, а в результаті - нічого.

- Нічого не поробиш, оскільки Софія сама їх всіх скривдила.

Хоча хлопці схоже чимось засмучені, мені без різниці.

Вони, звичайно ж, непогані друзі, але не мої суперники.

Тому задовольнити мою спрагу не можуть.

Виходить, що мій рівень став ненормальним за останні кілька років.

Чи є взагалі хтось сильний, хто зуміє битися зі мною один на один?

Якщо я піду до Великого Лабіринт Елро, про якого розповідала Майстер, може бути там я зможу знайти гідного противника?

Мої думки потекли в небезпечному напрямку.

Мабуть, я втрачаю відчуття небезпеки через запах крові.

Ніколи не думала, що я так повернута на битву. Перший раз за собою таке помічено.

І в той момент, коли ми намагалися піти, дещо сталося.

Крик почувся вдалеці.

Напевно це один з учнів які зараз у лісі.

Тоді з кимось із учнів сталося щось неприємне.

Хлопці всі рвалися в ту сторону звідки почули крики.

Хоча це і приємно, що вони кидаються комусь на допомогу без роздумів, але в той же час мені здається, ніби так ситуація тільки погіршиться.

І хоча це нерозумно, я не можу їх відпустити.

Я вирубала їх, напивши зі спини.

Вибачте.

Але якщо вони підуть туди, то точно помруть.

Той, хто випустив цей крик вже мертвий.

Я відчуваю це за допомогою здатності відчувати Присутність.

І сила ворога подібна до того рівня, який я відчувала за допомогою почуттів Присутності від Майстра або Ариїл.

Я сховала хлопців у безпечному місці і почала рухатися до місця небезпеки.

Навіть я розумію, що роблю неправильно.

Оппонент дуже сильний, судячи з того що я відчуваю за допомогою здатності.

І все одно, я посміхаюся.

Ах, нарешті бій.

Переді мною велика небезпека, а я відчуваю радість.

І рвусь їй назустріч.

Море крові навколо.

Частини тіла настільки перемішані, що вже важко зрозуміти, чиї це рештки.

Можливо серед них є хтось із мене, хто все одно в моєму серці радість.

[Демон 49ур ім'я Ворота]

Стан:

16077/16077 (зелена)

(Синя)

СП: 15755/15 755 (Желлтая)

: 15791/1507921 (червона)

Середня атака: 15888

Середня охорона: 15823

Середня магія: 17760

Середня опірність: 17808

Середня швидкість: 15773

Функціональність:

[Високошвидкісне відновлення мани 10ур.] [Чумовно Магія десятир , [тоді реорганізують магію 2уранн] (досконалене використання) [чесове приборкування сили Маграції 10в.) [Закликання магії 1 р.ц 2ур.] [Велика атака життя 1ур , [Бог мечей] (Доповнити ране пошкодження 10ура). [Успадковане ураження курунн "Спрощений вогонь"] Атака шкарпеток 6 р. [Псикінез 7вз...] Обчислення 5ур.] [Чоловіка корекція ймовірності 1ур ; [Тиран 3ура] (Оцентка 2ур.) [Магия присутності 4ур ... [Демлячість тривсемурустського лікування][Іогнована магія 10ур .. [Карсія полум’ям 6 р. [Велика опірність до 5ур.] [Соборона, яка розбиває пошкодження п’ятир. . [Вільна протиріччя від оглушливості 5 р. н. е.) [Поборкання води 6урс ] (Зорення льоду 9ур ..) [Підбуріння штормові 1в.н.спротиваження землі 5, : Спірання блискавки 2ур...] Протидія сонячному променють світло 2. Страх 2ур.] [Соборний зір єретичної магії 9вр ] (Знаменита п'яти відчуттів 3урс.) [Запроблемлення відстані від триграншової точки зору, що відповідає божественній області 4 р. н. е. [субадьор. : Боженьовий рух 10ур]...

Окуляри здібностей: 0

Назва:

[Убивця союзників][Передворник родини] [Мастер вбивця] ("Безпорадний"(Палач людей)[Вбивець демонів) [Навмисно вбивцю монстрів] "... [Справжній бійц , що приносить жах]" [Дитячий Цар дракон]

]

Там стояв демон.

Інакше не назвеш, два роги стирчать з голови і крім того просто фізично відчуває спрагу вбивства, яка відразу говорить про те, що це монстр.

О?

Здається, десь я це обличчя вже бачила, але напевно це просто здається.

Моя кров кипить.

Нарешті мій перший ворог.

Цей хлопець гідний стати моїм ворогом.

Його сила така ж, як у мене, може трохи менше.

І все ж я не можу приховати свою радість.

Я хочу перемогти його і спробувати його кров на смак.

І згідно з цим бажанням я викликала демона на бій.

Без 8. Гнів.

Це була ситуація, яка не повинна існувати.

Я не вірю своїм очам.

Хотілося б сказати, що це жарт, але тоді дуже вже вона чорна.

Або ж він може так поводитися, щоб підібратися до ворога ближче.

Але все не так.

Я розумію, що це не так.

Брат Розараза радіє.

Разом з укриттям монстрів Буїрімом.

Хоча цей покидьок прикінчив всіх у нашому селі.

Але мій брат радіє з ним від усього серця.

У його очах я бачу прив’язаність до приручителя.

Навіть одне це не повинно бути правдою, але є ще й те, що брат Розараза тримає у своїх руках.

Це те, що священне для кожного гобліна.

Коли гоблін йде на полювання, йому дають оберег, це дуже важлива для нього річ.

І Розараза тримає безліч таких зерегів у руці.

Кожному гобліну дають один обезпечений.

Тому вони не можуть належати братові.

Відтоді як ми втратили наше село, минуло багато часу.

Якщо б він забрав обезпечений матеріал, то напевно вже був би у такому стані.

Тоді чиї обереги в його руках?

Я не хочу думати про це.

Але є тільки одна відповідь на це запитання.

Ті обереги, які тримав брат Разараза, належать гоблінам іншого села Гоблін.

І раз він їх тримає в руці, значить він атакував і знищив це село.

Моє обличчя все палає.

Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому?

Він зрадник.

Він відкинув свою честь.

Немає йому прощення.

[Сприємність досягнена. Здатність [Ярість 9ур.] стала [Отримність 10урс]

[Показувач досягнути. Здатність [Ярість 10ур] еволюціонує в [Гнев]

[Сприємність досягнена. Здатність [Табу трир.] стала [Табу 5ур]

[Показувач досягнути. Виявлено [Правитель гніву]

[Як ефект гніву], здібності [Дух Бога Війни 10ур.]

[Бойовий дух 2ур] об’єднано з [Дух Бога Війни 10ур.]

Гнів вирвався з мене і спалив усе в попіл.

Я теж впав.

У той же момент заклинання підкорення, яке було накладено на мене, теж згоріло.

Тепер я вільний.

Тепер мене ніхто не зупинить.

Я направив всю свою силу на створення зброї

Єдине, що я хочу від зброї - це можливість зруйнувати все.

Огнений меч зловісного виду з'явився переді мною.

Я вдарив їм зрадника без сумнівів.

Оскільки він навіть не може захиститися, я розрубав того брата одним ударом і тіло охопило полум’я.

Хоча наступним і мав бути Буїрім, він уже втік.

Люди збираються, щоб почути звук бійок.

Буїрам викликав нового монстра.

Наче це має значення.

Навіть якщо моє життя і закінчиться тут.

Давайте, випустіть все що можете, щоб наситити мій гнів.

- Це... рамка.

Я дивлюся зверху вниз на останні секунди життя Буіріма.

У цілому селі залишилися живими тільки я і Буїрім.

Я вбив їх усіх.

Їх було більше.

Те, що поламало результат бою, це сила гніву і силу Божого духа війни, крім того, треба сказати ще й спасибі тому, щоб при збільшенні рівня я повністю відновлююся.

Мабуть через те, що мій рівень був низький, то він так часто піднімався після вбивства ворогів.

Я використовував хіти, ману і стаміну до тих пір, поки не був при смерті, та відновив їх з підняттям рівня.

Бився знову, поки не був на порозі смерті.

І ще, і ще й...

Спочатку вони не хотіли мене вбивати.

Моя здатність створювати зброю була дуже цінною.

Хіба можна так просто розійтися з таким?

Це зрозуміло, тому спочатку вони змучували мене, а не вбили.

Якби вони відразу спробували вбити мене, то могли б щось зробити.

- Як нерозумно

Буїрім боровся за своє життя відчайдушно.

Як утихомирювач монстрів і як воїн.

Навіть коли закінчилися монстри, його сила як воїна була вищою, ніж у будь-якого іншого тут.

А тепер він лежить на землі і стогне.

- Ти ненавидиш мене?

Я не відповідаю на його питання.

Немає в цьому сенсу.

Замість відповіді я підняв свій меч над Буїром.

- Як шкода

І Буїрім помер.

Його останні слова були дуже важкими.

Можливо він дуже сильно щось хотів зробити.

Але він знищив нас, гоблінів.

Так що - карма.

І все одно, мій мозок ще палає.

Жахливе відчуття втрати і безпорадності залишилося.

І вогонь гніву не вичерпав себе.

Я зняв Оценочний камінь з тіла Буїрима.

І він вдячний за себе.

Там було написано "Можлива еволюція".

І два варіанти для подальшої еволюції.

Хобгоблін і Оґр.

Я вибрав.

У той же момент, я використовував здатність Іменування на собі, і змінив своє ім'я.

на Ворота.

Я більше не маю права називати себе гобліном.

І моя гордість і мої молитви змилилися гнівом.

Тому я більше не можу бути гобліном.

Я демон.

Демон гнів.

Коли я дивився у небо, почалася еволюція і я знепритомнів.

Інтермедія. Думки перед внутрішнім оком Укривача.

Де ж я допустився помилки?

Чи все пішло саме так через те, що помилки не було?

Я не знаю.

І так і не дізнаюся, оскільки помираю.

- Це... карма...

Якщо згадати, то цей гоблін Разраз мені видався незвичним з самого першого погляду.

Зазвичай гобліни думають тільки про бійку.

Але ось в очах Разраза я побачив потужний інтелект.

І коли я його оцінив, то побачив здатність.

n%I=W

Така ж здатність була у монстра на ім'я Жах Лабіринт.

І знову нестандартний монстр.

У мене ще тоді з'явилися погані передчуття.

І в той самий час я подумав, що це мій шанс.

Якщо я зможу приручити цього гобліна, можливо це допоможе мені в майбутньому.

Звичайно ж він ніколи не досягне рівня того жахливого монстра, але він напевно стане сильнішим за звичайного гобліна.

Крім того, здатність створення зброї, яку я ніколи раніше не бачив, також була привабливою.

Якщо така здатність буде під моїм контролем, то це вирішить проблему з поставками зброї в цей віддалений регіон.

Я почав розуміти, чому гобліни так сильно поширили свою територію проживання.

Я зміг приручити Розраса за допомогою здібностей.

Але це тільки початок.

Щоб монстр справді став відданий, треба набрати знак відданості.

Відданість — це спеціальна ознака, яка з’являється лише у приручних монстрів і коли він досягає 100 років, довір’я стає максимальним.

Монстр, який досяг 100 одиниць відданості, виконає будь-який наказ господаря.

З другого боку, якщо відданість низька, то вона обов’язково буде намагатися спрацювати будь - який наказ, якого йому не дай.

Бути відданим нелегко.

Спочатку треба зламати його волю.

Повністю.

Щоб він не міг навіть подумати про те, щоб напасти або чинити опір панові.

Це дуже важливо.

Для цього я змусив Разраза вбити і з'їсти гобліна який був поруч.

У результаті цього він отримає звання і, крім того, таку дію мав зламати його.

Мабуть.

От тільки воля Разразу не була зламана.

Натомість його серце зайняв гнів.

Навіть воля Розараза, яку я приручив у той самий момент, легко була зламана вином і розумінням того, що він не зміг захистити село.

Після цього я ще кілька разів намагався зламати його волю, і всі мої невдачі були марними.

Потім я спробував інший підхід, намагаючись спілкуватися з ним лагідно, але його відданість все одно не підходила вище 0.

У той момент я знову відчув неприємне передчуття.

Здатність, пов’язана з гнівом, зростала в нього щодня і він отримав навіть здатність прокляття.

Інші здібності теж повільно, але вірно росли, так що було зрозуміло, що Розраз готується вдарити, як тільки з'явиться шанс.

Але була причина, чому я не міг відпустити Розразу.

Мені потрібно було повернутися в імперію якомога швидше, а для цього мені треба показати себе з хорошого боку.

І здатність Разразу тут б знадобилася.

Здатність створювати зброю з нічого.

Якщо інформація про таку здатність, яку ніхто не чув і не бачив до цього дійде до верхівки імперії, то можливо мене повернуть з посилання в цю заволю.

Була така слабка надія.

І ось чим ця надія обернулася.

- Як нерозумно

І все це почалося з тієї місії по знищенні жаху Лабіринта, так?

Тоді я дуже не хотів йти в цей похід.

Я вже старію, а в той час моя дружина завагітніла.

І час, коли дружина мала розродитись був якраз на той момент, як я мав бути в поході.

Я не міг побачити своє новонароджене немовля на власні очі.

Як шкода.

А потім я зустрівся з Жахом Лабіринта.

Тільки я і Ронант змогли вижити.

Після того, як почали говорити про жах Лабіринта, він вийшов з лабіринти і погнався за провідниками.

Місія виявилася провалена, загін втрачено, крім того наша вина в тому, що небезпечний монстр був випущений у світ.

Я повинен був прийняти покарання і мене відправили в Гори Магії.

Хоча я не помер, було й добре, але так і не зміг побачити свою сім’ю.

Я звичайно чув, що це дівчинка і з нею все добре, але я її так і не побачив.

І тільки недавно я отримав листа від дружини, що мою дитину викрали.

Звичайно, я хотів у той же момент кинутися в імперію, але тоді мене б назвали дезертиром і просто повісили б.

Щоб повернутися, у мене не було іншого шляху, окрім як зробити щось видатне.

Хто вкрав мою доньку все ще невідомо.

От тільки я дізнався, що це не дії самотніх але кримінальної організації, оскільки в викраденні брали участь багато людей.

До того ж, схоже, серед них були добре навчені маги, були знайдені остаточні сліди Магії Ветра.

Хоча у мене є знайомі в армії, хто займався пошуками, але не було жодних зачіпок.

Я звичайно не знаю, що я робитиму після повернення, але я просто не можу сидіти склавши руки в засланні.

- Ти ненавидиш мене?

Раптом мені в голову прийшло таке питання.

Після цього питання, я зрозумів наскільки це питання було дурним.

Звичайно ж він ненавидить мене.

Ворога, який змусив тебе вбити одного зі своїх.

Такого прощення не можна пробачити.

Ах.

Зрозуміло.

Монстри також знають, що таке любити свою сім’ю.

Той випадок, якого роз’їжджав на початку, мабуть, був його молодим братом чи сестрою.

Принаймні Розараза був його старшим братом.

Що ж він думав, коли побачив, як повністю змінився його брат під впливом моїх здібностей?

Те, що спустило все з ланцюга, мабуть, стало тим, хто здогадався, ніби його знищили ще одне село гоблінів.

Хоча я не розумію, як він зміг вирватися з - під моїх здібностей, але сильний гнів міг її зруйнувати.

Навіть якщо все і так, то мені нічого не дає.

Розраз підняв свій меч вгору і сорнув їм замість відповіді.

Якщо подумати про все те, що він пережив до цього моменту, то напевно це законний кінець.

От тільки у мене залишилося ще незакінчена справа.

- Як шкода.

Хоч раз перед тим як померти, я хотів би побачити обличчя моєї донечки...

Інтермедія. Слухи авантюристів.

- Доброго ранку.

- Яке тобі "Доброго ранку". Полудень уже.

- Та яка різниця.

- Саме через таке твоє ставлення твій ранг і не росте, хоча час пройшло вже пристойно.

- І навіщо ти сваришся, я ж вчора повернувся за північ, вірно? Дай мені хоч відпочити.

- Так, як там з знищенням Хімікуви?

- Так. Хоч він і був сильний, але замість бійки, вирішив бігти після того, як я переслідував його пів дня, я нарешті догнав його і прикінчив, була вже опівночі. Він мене взагалі заганяв. Взагалі-то добре, що я хоча б зараз зміг прокинутися.

- Да розказуй.

- До речі, я щось не бачу Рукуссо та інших, вони кудись пішли?

- Ага. Чув, що в поблизькому лісі з'явився Оґр. Отже, вони пішли на його знищення.

- Ог? Тут їх рідко зустрінеш.

- А я що кажу? Майстер гільдії сказав, що це ймовірно заблудлена тварина.

- Та все одно, хіба не дивно? Тут же в окрузі не звідки Оґу взятися, вірно?

- Ага. У будь-якому випадку, звідки він з'явився для нас не важливо. Оскільки це рідкісна видобутка, то в лісі з’явилися змагання.

- Так ось чому в гільдії так тихо.

- Ага.

- А ти чого?

- А?

- Чому ти не пішов?

- Лениво

- Ха

- Ні, правда, я часто вбивав Огрів у тому місці, де я був раніше. Так що не буду псувати задоволення молоді.

- Ага, ага. Брешеш.

- Що? А може підемо зараз?

- Вже надто пізно. Навіть якщо й підемо, все одно дістатися раніше інших не вийде.

- Так. Хочеш ставку на те, чия команда його вб'є?

- Ні. Я навіть не знаю, хто там взагалі бере участь.

- Рукуссо, так? Кохан, Агіріс, Кувас, Реген і ще...

- Що ще більше?

- Майже всі авантюристи рівня C беруть участь.

- Багато сил на одного Огра. Ах-х. Мені його вже шкода.

- Огри зазвичай рівень небезпеки Д. Якщо еволюціонують, то можуть стати небезпечнішими, але з того що я чув, це звичайний Ог.

- І як у них проходить еволюція?

- Перші три гілки це Воїн, Лучник і Шаман. Как и гоблінов. А наступна стадія вже Найвищий Ог. Наступна стадія Ог Генерал. Четверта стадія Король Огров. Коли досягає рівня короля, його рівень небезпеки стає В. Зазвичай він йде разом з натовпом, так що все залежить від розміру натовпу. Рівень небезпеки може піднятися навіть до рівня S.

- Ого. А що сказати про зовнішній вигляд?

- Міняється. Стає більше. Огра легко розпізнати, оскільки вона розміром з людину.

- Як і очікується від авантюриста А. Стільки знань.

- Лестощі тобі нічого не дасть. Крім того, ти і сам рівень А.

- Ну взагалі-то я не виїжджав з цього міста в інші місця, так що на живу Огра не бачив.

- А цікаво?

- Трохи. З людейоподібних монстрів у окрузі тільки Гобліни і є в Магічних Гор.

- Гобліни, так? Зазвичай з глоблінами проблеми більше, ніж із Ограми.

- Але гобліни сильні не тільки фізичними показниками. Місце проживання теж проблема.

- Якщо вони нападуть, поки ти витріщаєшся в гору, то буде неприємно.

- У мене також є неприємні спогади про це, я тоді взяв завдання на збирання медичних рослин, які можна зібрати тільки в Горах Магії.

- Мені довелося бігти весь час до самого будинку.

- Це правильне рішення. Боїтися з монстрами, які нападають натовпом і лізуть у ближній бій, не вистачає життя.

- Як же добре, що вони не залишають Гор Магії.

- Так. До речі, якщо вже згадали, знаєш, що біля підніжжя Гор Магії є село?

- Ага. Імперія її збудувала, що б застовбурити землю або щось на зразок того? Ніколи там не був.

- Схоже, вона зруйнована.

- Що? Як?

- Хто знає. Дітала мені невідомі, сам почув від людей, які ходили на завдання в Гори Магії і виявили, що село зруйноване.

- Взагалі-то це і очікувалося, неможливо підкорити Гори Магії, так?

- Не знаю. Тільки чув про це. Але було дуже зручно, коли я йшов на роботу до Гори Магії.

- Нічого не зробиш. Я не думаю, що причиною є гобліни.

- Нереально. Там взагалі-то був військовий, Буїрім і він був сильним.

- Настільки сильний?

- Ага. він напевно того ж рівня А як і ми. Можливо, навіть до S

- Дивно. Ну від імперських солдатів іншого і не чекаєш.

- Майстер Гільдії! Майстер Гільдії тут!

- Хмм? А що сталося?

- Та хто знає. Це, Рукуссо?

- Так. Эй! Ти ж начебто пішов на знищення Огра?

- Гото, Негг! Все погано! Все дуже погано!

- Ей, заспокойся

- Що за причина паніки?

- Та не можу я розслабитися! Він ... Він ...!

- Він?

- Ог! Все... Все... Огро всіх!

- Гей, що сталося? Та скажи вже?

- Ог убив всіх!

- Що?

- Секунду. Один Ог?

- Так! Він явно не звичайний Огрі! Всі мертві!

- Я піду, покличу майстра гільдії

- Так. Сподіваюся на тебе.

Інтермедія. Авантюристи проти Огра.

[ Завдання на знищення: Ог, унікальний]

[Огр з'явився в лісі. Унікальна тварина з високими бойовими здібностями на відміну від нормальних вугор. Перші команди майже повністю знищені. З даних, отриманих від тих, хто вижив, здається Огра має особливі здібності. Оцінювання рівня небезпеки B+]

Натовп зібрався біля дошки завдань в гільдії.

Високоранкові авантюристи, які раніше виконували інші завдання або відпочивали і тому не могли брати участь у полюванні.

Все чого вони хочуть - це отримати завдання на знищення цього унікального Огра.

Помста за товаришів, щоб піднести свою рангу, гроші за нагороду і досвід за вбивство.

Хоча причини розійтися, всі разом хочуть вбити Огра.

Мало того, ворог унікальний монстр, про який мало інформації.

І цього мало, він ще й зумів перемогти кілька команд авантюристів рангу С.

Рівень небезпеки В+ означає від рівня B і вище.

Тому Майстер Гільдії вирішив зібрати більше авантюристів і затиснути Огра числом.

Ті, хто зараз зібралися в гільдії - це авантюристи, які хочуть брати участь у полюванні.

- Дякую, що вирішили взяти участь!

Майстер Гільдії привітав усіх авантюристів.

- Як всі знають, цього разу ворог є унікальний Ог! Схоже його фізичні показники вищі ніж у звичайного Огра, крім того в нього є невідомі можливості. Так що він явно виділяється!

Зазвичай шумні авантюристи зараз слухають Майстра Гільдії в тиші

- Є три речі, які заслуговують згадки!

Це була інформація, яку мало хто зміг донести.

- Перша черга скажених здібностей до ренерації! Дивне відновлення відбувається, яке неможливо за допомогою відомих здібностей! У цей момент його тіло висточе світло і в наступний момент, всі рани зникають без сліду! Кажуть, що його відновлюють Мана і Стамін! Хоча була команда, яка майже змогла прикінчити Огра, але через цього дивного відновлення їх усіх перебили!

Авантюрісти почали розмовляти між собою, почувши слова Майстра Ґільдії.

Серед них був і чоловік, який в той час прикупив свою губу.

Юнак на ім’я Рукуссо, що подає надію.

Він один з тих, хто вижив.

і щоб помсти за своїх товаришів, хто приніс себе в жертву заради порятунку, він буде брати участь у цьому завданні на знищення як лекаря.

- Другий! Швидкий ріст бойових показників! Хоча це й схоже на Бойовий Дух, але явно відрізняється! Час активації мінімальний, фізичні показники збільшуються астрономічними після активізації! Оскільки зовнішній вигляд не змінюється, покладайтеся на свою інтуїцію!

Хоча це і дуже дивне керівництво, але воно є одним з того, чим авантюристи славляться.

Пристосування до будь-яких умов.

Це їхня основа і їхній головний секрет.

- Третье! У Огра є Магічний меч! Ні, Два!

Шум став ще більшим.

Магічні мечі - це рідкісна річ, якої дуже мало.

І вони мають у Огра.

Огри зазвичай використовують дерев’яну палицю або кам'яний сокиру.

Це явно ненормально.

- Тиша!

Всі розмови затихли після крику Майстра Гільдії

- Майстер Гільдії. У мене питання

Один чоловік підняв руку.

Це авантюрист А рівня, Гото.

- Після знищення Огра, хто стане власником магічних мечів?

Всі погляди сфокусувалися на Мастері гільдії

У цих очах світиться бажання, яке не приховати.

Тех авантюристів, які мають магічні мечі поважають, це показ стану.

- Вони будуть відомі двом людям, які внесуть найбільший внесок у перемогу.

Крики радості розступилися навколо.

Мотивація авантюристів виросла скачком.

- Тоді, рушаємо!

Мотивація висока, досвід багато, кількість воїнів велика.

Так що вони просто не можуть програти.

- Ой, я ніколи про таке не чув.

Гото витер холодний піт коли крик почався навколо.

У несподіваного авантюриста, який йшов поруч з Ґото просто зникла нижня частина його тіла.

Земля, де ніби нічого не було, раптом вибухнула.

Авантюристи розкидали по сторонах і їх кількість зменшується один за одним цією незрозумілою атакою.

Незрозуміло взагалі, звідки наноситься удар.

Навіть якщо ви і втечете, то не знаєте куди втікати.

Ті, хто втікають, вибухають так само як і інші.

Така ось пекельна перспектива.

Якби серед авантюристів був реинкорнований, він би міг і розпізнав ситуацію як мінне поле.

Авантюрісти намагалися втекти від небезпеки, а потім активували міни.

Механізм простий.

Завдяки своїй спроможності створювати магію, створюється Маґічний меч, який надає сили самознищення і накачує чарівництво вогню в землю.

Ефект самознищення сам за себе.

Атака, яка може завдати великої шкоди, оскільки випускають всю енергію загартована в меч раз.

але з іншого боку, Магічний меч втрачає міцність і після використання ламається.

Після цього почалася атака з далекого відстанню, за авантюристами, які були в оброшеному стані.

Авантюристи по яких потрапляли, просто розривали на шматки.

Ніби з гармати потрапили.

Ось тільки атакували їх мечами.

Спеціально укріплений меч помішаний в особливий контейнер у основі якого містився інший меч, зі здатністю до самознищення.

Самопальна гармата.

Наземні міни і бомбардування з неба розмивали авантюристів без жодної пощади.

Гото все зрозумів і повернув назад.

Він побачив, що там, де вони пройшли вибухи вже більше не відбуваються.

Якщо він відступить, то не вибухне.

Гото почав бігти.

І це зрозуміло.

Оскільки так неможливо було перемогти.

Міни під землею, і бомбардування з дистанції. Де ж ворог?

Гото бачив відповідь.

З допомогою здатності ясно бачити.

Він побачив, як Оґ відкидає в сторону щойно ізольовану голову Негга, який був близьким другом Ґото і крім того авантюристам А ранга.

Наскільки Гото пам’ятав з історії, які розповідав Негг, то зріст Огра майже як у людини і після еволюції зростає.

А ріст Оґра був вдвічі більшим, ніж зріст людини.

Він еволюціонував, і спокійно зміг розмазати авантюриста А рівня.

До того ж невідомі здібності, які перетворили полювання на пекло.

У цей день Ґото вижив, і більшість авантюристів загинуло.

Інтермедія. Імперські лицарі проти Огра.

Ох, мені зовсім не хочеться цим займатися.

І взагалі, чому я повинен займатися чимось на зразок знищення Огра?

Напевно це означає, що знищення Огра це єдине що можна довірити убогому, щоб навіть не тренувати героя? Хоча він йому і був призначений тією істотою?

Мене злить навіть спогад.

Ці божевільні релігії Божественного світу.

Хоча я й казав, що вибираю з нього найсильнішого героя, але вони забрали його в мене!

І імперія також.

Чому імперія так легко погодилася з Релігією Божественного миру?

Така велика країна повинна більше виявляти самостійність.

Хоча Імператор мечника цього покоління звичайна людина, яка має лише титул.

Отже, він покладає всі свої надії на свою майбутню дитину.

З того що я чув, принц, який був народжений кілька років тому, говорять природжений геній.

Так що навіть у венах цього звичайної людини все ще тече королівська кров Імператорів мечника.

Хоча до мене, кого відправили в цей віддалений регіон, все це не має відношення.

Місце призначення кордону з демонами, форт Дазаро.

Для моїх досягнень і здібностей це виглядає трохи дивно.

Схоже моя історія про те, що це я захистив Героя не покатувала, так?

Може, через сумніви в цьому релігія Божественного світу і вип'є мене сюди?

- Пане Ронант! Ми наближаємось! Це ліс, де живе Оґра!

Моя мотивація і так низька впала ще нижче від цього веселого крику лицаря.

- Навіть якщо і так, то сенс кричати який? Я це бачу.

- Так!

У нього занадто гучний голос.

У мене від нього голова болітиме.

Власник голосу імперського лицаря, Ніодоз.

Він занадто загорівся, такий шумний і до того ж безглуздий.

Бездротовий дивак.

Хоча його вік близький до мого, ми не часто спілкуємося, оскільки у нас різні напрямки діяльності.

І оскільки мене відправили в цей віддалений регіон, ми і рухаємося тепер разом.

Ніодоз пробрався в лицарі з простолюдинів, тому постійно в цьому захолоді.

Я зазвичай був в центрі імперії, там я його зустрічав кілька разів через його безтовкову поведінку я пам'ятав, на відміну від облич інших людей. Він навіть змушує мою пам’ять витрачати на будь - яке непотрібне.

- Якщо ми об'єднаємо магію пана Ронанта і мою техніку мечем, ми будемо невразливі! Так що в Огра немає жодних шансів! В атаку!

Він безглуздо підняв свій меч у небо і намагався прискоритися.

От чорт, який же він безглуздий.

- Стой. Я чув, що Огрі живе в цій сфері унікальний. Якщо ти кинешся на нього без підготовки, втрати серед солдатів виростуть.

- Хмм, хм! Все як і говорить пан Ронант! Я завжди про це забуваю!

ти просто не вмієш думати.

- І так, Учень N2. Ти ж чула інформацію про Огрі, вірно?

- Так. Звісно ж Вчитель. Можу я дізнатися, чому я була єдиним, хто слухав про це протягом години, хоча в гільдію ми ходили разом?

- Не можеш.

Не хочу витрачати свій час на учня N2.

Замість того, щоб займатися збиранням інформації про Огрі я краще присвячу себе вивченню магії.

- Емм, хоча вчитель і інші не слухали, але в Огра є багато особливих здібностей, крім того, він схоже розумний. Ефект відомих здібностей підтверджені - раптове зцілення. Кажуть, що не тільки рани виліковуються, але й відновлюють Ману та стаміну. Наступний раптовий ріст фізичних показників. Правда я чув що на короткий час, але схоже він використовує її разом з повним відновленням, так що це стає проблемою. І останнє, але також важливе, у нього схоже здатність створювати Магічні мечники.

- Магічні мечі!

- Ніколи не чув про таку здатність.

- Я теж не чув про таке. Інформація не підтверджена, тож чутки можна почути тільки. Але точно відомо, що магічних мечів у нього багато.

- Ог який володіє магічним мечем! Я повинен схрестити з ним свій клинок!

- Не варто воно того. Що відомо про силу цих магічних мечників?

- Відомо про Магічний меч блискавки, вогнемлений магічним мечем, і схоже ще є вибухові мечі, які він закопує під землю.

- Закопує під землю?

- Я чув, що якщо наступити на те місце, де вони закопані, то вони вибухають. Більшість авантюристів загинули саме від цього.

Интересно.

Є ще ідіоти, які використовували магічні мечі так?

Магічний меч важко створити і вони рідко.

Заставити їх вибухати?

Нерозумно.

Якщо на кожен меч доведеться по життю одного авантюриста, то це просто розоряжно.

Але він це робить.

Схоже це дійсно стає цікаво.

- Ось тепер я зацікавився.

Мені стало не так нудно.

- Схоже, якщо наповнити магічний меч магією до певного кінця і закопати, то він може вибухнути. Ця інформація, яку отримали авантюристи за тяжкі втрати.

- Тоді виходить можна просто вдарити по землі магією вітру, так?

- Це можливо тільки для вчителя, з його астрономічною кількістю мани?

- Глупота. Навіть ти це зможеш.

- А-а! Я!?

Ця молода дівчина молодша донька якогось місцевого дворянина, і хоча у неї є талант, але марно від неї ніякого, оскільки вона лінива і не вміє нормально спілкуватися. Тому я її і вибрав.

Хоча ця істота довірила мені виховання Героя, що я провалив, але принаймні я вирішив спробувати і поекспериментувати з навчанням різних людей як своїх учнів.

Отже, я дещо зрозумів.

Я думав, що навчати та скеровувати людей було складніше.

Все-таки мене назвали генієм.

Я все легко схоплював, але коли я почав навчати інших, виявилося що вони не розуміють навіть простих речей які їм говорили.

Не можу зрозуміти, що в цьому незрозумілого.

Коли я почав шукати причини, через які вони цього не розуміють, я прийшов до іншого рішення.

Коли я навчаю інших, то сам вчуся.

Ця істота, мабуть, розуміла це, тому й отримала призначення Героя.

Як і очікувалось.

- Нереально! Нереально! Нереально!

- Дівчисько! Не можна вирішувати, що є можливим чи ні, навіть не спробувавши! Тільки так, речі які видавалися неможливими стають звичайними!

- Просто постарайся це зробити. Не бійся, навіть якщо у тебе нічого не вийде, я просто посміюся з тебе.

- Вчитель ви жахливі!

- Ти неправильно вимовила слово "Прекрасні"

Разом зі мною і Ніодозом їде ще 100 лицарів.

Як Огор атакує нас?

Прямо в родинному колі.

Інтермедія. Два старигана проти Огра.

- Дій за планом, все в твоїх руках, учень N2

- Що правда? Я це повинна зробити!? Не звинувачуйте мене якщо нічого не вийде, добре?

Учень N2 почала конструювати магію.

Уфф.

Повільно.

Ага, це формула, та, що я їй нещодавно показав.

Вона все ще робить канали занадто товстими, від того і втрат.

Все не так.

Після того, як учень N2 закінчив формулу.

Повітря вдарило з неба по землі.

Магія шторму "Падлячі небеса"

Вкладеної магії не вистачить для вбивства, тільки щоб зупинити ворожу армію. Це масова магія яка може розчавити ворогів, якщо кількість мани вкладеної на заклинання збільшити.

Магія змусила вибухнути Маґічні мечі, як і планувалося.

Скільки ж він їх закапав?

Здається, що земля здибалася.

Якби ми кинулися вперед без роздумів, то тут б і залишилися.

- Я більше не можу...

Учень N2 впала на землю виснаживши магію.

Ну, думаю вона непогано справилася.

- Тепер наш шанс! Армія, вперед!

Рицарі кинулися вперед по команді Ніодозо.

Хмм?

Щось летить сюди.

Це меч?

Схоже, багато мечів встрягаються у землю.

- Вони можуть вибухнути! Не наближайся!

Незважаючи на попередження Ніодоз, я не думаю, що ці мечі вибухнуть.

Дистанція до лицарів надто велика.

Мечі встромлюються з боків від лицарів.

Кожен меч, наче запускається з таким розрахунком, щоб лицарі могли обминути його.

Навіть якщо й вибухне, відстань така сама, що великого урона не буде.

Він задумав щось інше.

Що ж він задумав?

Мечі продовжували падати як би відповідав на моє питання.

Цього разу вони націлені в центр групи лицарів.

І в цей момент проскочила пурпурна блискавка.

Блискавки вдарили навколо оглушливої лицарів.

Крім того, мечі продовжували падати один за одним оглушених лицарів і кожен раз - удар блискавкою.

- Ого-го! Дивись! Хіба це не чудово?

Я закричав від захоплення.

Чудово!

Це не просто магічні мечі блискавки.

Перші мечі, які були введені у землю, мали бути проводирями блискавки.

Цими мечами оточили лицарів.

Вони, мабуть, поглинають і направляють блискавки.

Блискавка, яка зазвичай має малу дальність притягується до цих мечів і таким чином збільшує свою площу поразки.

Він передбачив такий ефект і тому так розкинув мечі?

Цей хлопець хороший.

- Ці Магічні мечі і так можуть! Чудово! Просто відмінно! Ха-ха-Ха-хо!

- Вчителю, це... не ... час ... пам'ять. для... Смела...ха

- Саме так! Гей, ті хто ще можуть рухатися! Розберіться з тими магічними мечами, які встромлені у землю!

Гей, стій!

Мій внутрішній крик не був почутий, і лицар витягнув меч.

У той же момент з мечем потекли іскри й тіло лицаря просто згоріло.

- Природно той хто підготував таку складну пастку не міг не приготувати опору для витягнути їх.

Новий меч впав на те місце, звідки лицар щойно його витягнув.

- Хоча це цікаво, але так нас знищать. Отже, я мушу зробити деякі кроки.

Хоча мене вражають здібності Огра, але треба щось зробити, щоб нас не перебили.

Хоч це і сумно, але доведеться стати серйознішим.

- Так, Ніодоз вперед

- Емм, емм!

Я уточнив позицію Огра за допомогою очей 1000 миль.

І активував телепорт.

Ніодоз з'явився поруч із Огром.

Очі Огра розширилися від подиву.

Схоже і Ніодоз теж здивований, напевно мені варто було цього очікувати від нього? Але він швидко опритомнів.

Меч Ніодоза летів до Огру, а Агор зупинив його за допомогою Магічного меча який висів на його поясі.

Удари і блоки продовжувалися деякий час.

І ось битва мечів Ніодоза і Огра почалася.

Хоча ця відстань неможлива, судячи з того, що я бачу у них приблизно однаковий рівень із Ніодозом.

А Ніодоза взагалі-то називається Майстером меча.

Серед людей він один з найкращих і все ж таки ворог йому під стати.

Але за моїми прикидками можливості Ніодоза в бою на мечах все-таки вище.

А якщо брати показники сили, то Ог сильніший.

Ось тільки мені цікаво що буде при несподіваному зростання фізичних показників, про які говорили.

Якщо Ніодоз загине, то це буде серйозна втрата.

Хоча може благородні його і не люблять, але треба йому допомогти.

Оскільки Огор може використовувати вогонь і блискавки, то вони напевно на ньому будуть погано працювати...

Тоді з магії далекого бою залишається світло, так?

Я створив магію.

І вистрілив.

Перевага магії світла в тому, що запуск магії та її попадання відбувається одночасно, так що нею легко цілиться на великій відстані.

Треба подякувати і Ніозу який весь час рухаючись зробив так, щоб Огрі отримав пряме потрапляння.

Магія світла потрапила в ногу Огра куди я і цілився.

Такі речі як завжди неможливі для людини.

Учень N2 прошепотіла, але я думаю, що в майбутньому ти зможеш так само.

Гра стала сповільнюватись, коли влучив у магію.

І Ніодоз природно цим скористався почав атакувати все більш впевнений.

Огра махнув мечем, який тримав у правій руці і з його острію здалося полум’я. Тільки полум'я не дістало Ніодоза.

Меч в руках Ніодоза теж Магічний, який використовує магію вітру.

Яскраві вітри перешкоджали шлях вогню і розсіяв його.

Ніодоз в теж час стрибнув через вогонь і вдарив Огра.

Огор зупинив удар мечем який тримав у лівій руці.

Блискавка вдарила з меча.

Ніодоза відкинув назад.

Але його цим не вб'єш.

Моя магія знову вдарила Огра який намагався скористатися нагодою, відкинувши Ніодозо.

Цього разу магія сильніша, ніж минулого разу.

Огра вдарило магією у голову пробивати її наскрізь.

Навіть він не виживе якщо в голові діра.

Тіло Огра почало падати.

Під час падіння він кинув меч який тримав у руці.

Хоча це марно, але Магічний меч блискавки попав у тіло лицаря вбив його.

Який невезучий лицар.

Але все одно це перемога.

У цей момент Огор засвітився і тієї ж години встав неушкодженим.

Рана в голові зникла.

Що?

Звичайно, я чув про те, що він здатний відновлювати рани, але щоб і смертельні!

Це погано.

Це виходить бійка проти безсмертного монстра.

Якщо відновлення можливе навіть при пробитій голові, це означає, що для того, щоб його знищити його тіло повинно бути розмолото на дрібні частини, не даючи йому можливості відновити.

Коли я кинув погляд на поле бою від якого відволікся, то Огор розгорнувся і побіг.

Швидкість вражає, і здається він ще й поліпшення фізичних показників використовував для того щоб втекти.

Навіщо він біжить після відновлення?

Отже його відновлення має якісь умови, які не так легко виконати?

Не знаю.

Не знаю, але можливо я щойно уникнув смертельної ситуації.

Інтермедія. Імператор меча і маг.

- Так що, ви пропустили Огра?

- Так. Крім того, з огляду на швидкість він показав при відході, ймовірно, якби бій продовжувався ми б загинули.

Він взагалі-то бився на рівні з Ніодозом.

Ніодоза була б поганою без моєї допомоги.

оскільки навіть Ніодоз якого звуть майстром меча виявився безсилий, то я не думаю, що звичайні авантюристи і солдати зможуть щось зробити.

Я так і доклав тому, хто переді мною.

Імператору мечника, той хто стоїть на вершині влади в Ренгзандській імперії.

- Зрозуміло. Вступати у пряме зіткнення означає нести непотрібні втрати, вірно?

- Верно. Хоча якщо ми зберемо всю еліту імперії, то я думаю, що впораємося, але наскільки я знаю, вільні у даний момент тільки я і Ніодоз, так?

- Майже.

Імператор меча важко зітхнув.

Зазвичай він собі такого не дозволяє, але зараз поруч тільки я.

Так що зітхання не страшений.

Він відповідає за таку велику кількість людей.

- Схоже у тебе проблеми.

- Це все через те, що у мене мало людей яким я можу повністю довіряти.

- Ого. Виходить я один з довірених?

- У певному роді. Тебе цікавить лише магія, і тобі абсолютно плювати на всі авторитети, вірно? Якщо ви приготовите наживку у вигляді якоїсь магічної таємниці, то будете працювати не покладаючи рук.

- Ха-ха-хо! Можна й так сказати!

Це взагалі не така вже неправда.

- Є якась причина, чому мене помістили?

Перша - це через тиск релігії Божественного Світу. Друге це щоб мати когось здатного швидко відреагувати на щось, третє щоб захистити тебе від непотрібних неприємностей, якось так.

- Хтось хоче мене використати, так?

Я звичайно очікував такого, але не думав що до цього дійде.

- Релігія Божественного світу сумнівається у твоїх словах про те, що ти врятував Героя. Як воно насправді?

- Ну, я тільки зробив вигляд, що врятував Героя. Взагалі-то я думав, що буду його виховувати.

Хоча ми провели мало часу разом, Джуліус вбирав від мене знання як губка.

Може тому, що він достатньо слухняний і так швидко вчився.

Якби у мене було більше часу щоб його вивчити. то можливо він міг би перевершити мене і досягти істинного розуміння магії.

Як шкода.

- Герой принц Королівства Анарейх і релігія Божественного Світу надівила. Тож ми не могли залишити його.

- Розумію. Ось чому я сказав, що піду разом з ним, щоб продовжувати його навчати, але ці ідіоти з релігії Божественного світу відмовили мені.

- З їхньої точки зору, той хто приховує правду не заслуговує довіри.

І ти туди ж.

Я ж не робив нічого марного.

Тільки слідував інструкціям, які мені дало те істота.

- Мені ти теж не хочеш правду розповісти?

- Нічого не зміниться навіть якщо я розповім. Не бійся, я не зроблю нічого, що може пошкодити імперії.

- Сподіваюся.

- Якщо ти продовжиш робити дурниці, я можу розчаруватися в тобі.

- Це буде неприємно.

Це не жарт.

Якщо ти зробиш ще щось погане, я просто віддам всі свої титули та спадщину імперії і піду.

- Якщо ти мене залишиш, імперія чекають темні часи.

- Це перебільшення. Моя сила не така велика.

- Тобі треба навчитися оцінювати себе трохи більше.

- Я чудово розумію про що говорю. Я зрозумів, наскільки безглуздо я був донедавна.

Оскільки я зустрів ту істоту, то зрозумів, наскільки недосвідчений.

І мені ще далеко до вершини.

- З моєї точки зору ти володієш важливими можливостями.

Імператор мечника ще раз зітхнув.

З огляду на те, що для нього важко виконувати свої обов’язки без достатніх здібностей.

Поточний Імператор мечника живе за славою предків.

І це факт.

Хоч його і називають Імператором мечника, але його здібності менші за Ніодоза. І його дипломатичні здібності не дуже.

Просто кажучи, звичайна людина.

Мабуть, все ще здається гірше, оскільки попередній імператор меча був великим.

Все-таки він був вчителям в бою на мечах попереднього героя.

І навіть після того, як він пішов від влади і все ще на голову вище Ніодоза в бої на мечах.

Цей чоловік який виріс завжди намагаючись наздогнатися за своїм великим батьком з мого погляду робить все можливе.

І хоча він робить що може, але не того рівня, щоб утриматися на верхівці влади.

Оскільки демони засихли, то в останні роки війни не існує. Ці палаци почали скеровувати свої погляди на справи держави, і це добре, що він все ще міг придушувати їхні дії й запобігти розпаду імперії.

Крім того, палаци дивляться на нього обличчя його батька, тому він і зміг втриматися на троні не роблячи при цьому різких рухів.

Коли батьки генії, то дітям важко.

До речі, якщо подумати, то його син теж геній, це не зробить все ще гірше?

- До речі, як твій син?

- Ти про Юго? Напевно не дуже.

- Емм? Я чув, що він просто монстр.

- Не клич сина іншої людини монстром. Але я пробачаю тобі. Навіть я дивлячись на нього бачу тільки монстра. І тілом і душею.

А це вже серйозно.

- Він справді любить Бога. Ось тільки, він думає лише про себе. І ніхто не може змінити його думку. Було б добре, якби батько був поруч, але я не знаю де він зараз.

- Може мені на нього натиснути?

- Це ймовірно неможливо. Дворяни хто не підтримують мене, захищають його. І хоча він повний талантів, його розум не зміцнів. Його постійно хвалять і влещують. Шкода, що я не можу заборонити їм спілкуватися з ним або ще якось відділити дворик від нього. Навіть якщо ти спробуєш зустрітися з ним, тобі напевно не дадуть.

- Проблема. Тоді я пасс.

- Тобі простіше.

Як же складно все. Чи виховання дітей — це батьківська турбота?

Не варто в це залізти, бо проблем там не оберешся.

- Продовжуючи розмову, я вирішив направити дивного Огра на темну сторону.

- Темну сторону?

- Угу. Уникаючи прямого зіткнення, він витиснув його на територію демонів.

- Зрозуміло. Звалити цю проблему на них, так?

- Верно. Хоча я не знаю, як це вийде, але краще ніж марно втрачати людей. Кілька сіл було вже знищено. Отже, вичавити Огра з території людей потрібно до того як буде завдано істотний урон.

Це логічно.

Якщо все піде добре, то Огре зіштовхнеться з демонами і вони подурять один одного.

Хотілося б поспілкуватися з цим величезним, але за даних обставин це неможливо.

З такою небезпечною істотою, від якої просто претендує ненависть і бажання вбивати, навіть демони не хочуть говорити.

Бес 9. Спокійно.

Я рубав Громовим Магічним мечом, який щойно створив.

Оскільки я створив магічний меч у вигляді катани, то напевно правилом буде називати його чарівною катою.

А потім створив ще одну, але тепер з силою вогню.

Я вирішив, що оскільки я користуюся двома зброями, то буде зручніше, якщо і в правій та лівій руках мечі будуть однакового розміру й пропорцій.

Мені здається, що моїх здібностей не вистачить, щоб обручати мечами різних видів.

Все-таки, мої вміння мечники на рівні початківця.

Хоча у мене є здатність Таланти мечника, але я можу битися на мечах і програваю усім людям з якими боровся до цього моменту.

Особливо старий чоловік, з яким я недавно бився був небезпечним.

Я користувався Божим духом війною та Бойвою Магією одночасно, і тільки й міг битися з ним на рівні.

Може, за фізичними здібностями я його і на голову вище, але все одно бій вийшов дуже важким, причому хто з нас виграв, а хто програв би.

Його вміння володіти мечем легко дозволяло йому закрити різницю у фізичних показниках.

Зараз я бачу Оґ Шаман.

Щоб простіше було створювати магічні мечі я обрав еволюцію з упертістю на магію.

Сподіваюся, що тут я не зробив помилки.

Я створюю Магічного Оруза і намагаюсь підняти його якомога вище.

Взагалі-то, можливість створення Магічного Орузи і додавання до нього спеціальних можливостей було корисним при бої з людьми.

Коли в лісі почали нападати різні групи людей, то це було досить небезпечно, оскільки я все ще не дуже добре володів магічними мечами.

Тому з цього моменту я завжди намагався приготуватися до зіткнення.

Мені вдалося порівняно легко знищити велику групу людей, які атакували мене використовуючи магічні мечі як замінники мін.

Магічні мечі змінюють свою форму залежно від того, як я їх використовую.

Крім того, я маю наукові знання про Землю, що набагато вищі за тих, хто живе у світі. І це додатковий плюс, який мені потрібно використовувати на повну.

Але це не означає, що все пройшло добре.

Ця саморобна пушка була невдалою після кожного використання, а заготовлених циліндрів було не так вже й багато.

Крім того, мало хто міг би бути точним і могутнім. Для пострілу потрібно було два магічні мечі.

Простіше було б їх просто кидати.

Хоча спочатку все вийшло добре, але після того як механізм його дії стали відомі, вони не мали жодної вартості.

Хоча на землі це і жахлива зброя, яка вимагає тривалого розмінування, у цьому світі є така річ як магія.

Я навіть не міг уявити, що вони атакують магію відразу всі мінні поля і примушуватимуть їх усіх підірватися раз.

Добре, що у мене був план Б.

Ось тільки він теж був зруйнований за допомогою телепортаційної магії.

Це чисельність.

Раптом, з нізвідки з'являється той старий.

Схоже це та річ, яку називають Простестною магією.

Той, хто почав стріляти по мені здалека, і він також старий.

У цьому світі старі люди надто небезпечні.

Я вже думав, що мені кінець.

Взагалі-то я на 90% і помер.

Меч який я мітнув вдало потрапив в лицаря, котрий помер і у мене піднявся рівень.

Схоже, що я зміг зберегти своє життя лише завдяки тому, щоб бути щасливим і приправлятися їй.

Навіть питання про те, чи зможу я втекти після активації гніву.

Мої показники дуже дорослі, коли я активую гнів.

Якщо додати ще й дух Бога війни, то мої фізичні показники зростають у 20 разів від надзвичайного.

В даний момент мої фізичні показники приблизно 1000

Коли я використовую Божий дух війни, то показники з 1000 піднімаються до 2000

А потім в 10 разів до 20 000.

Гнів дає змогу збільшити кількість показників у десять разів.

Ось тільки є і проблема в цій здатності.

Вона дуже небезпечна.

Зникає критичне мислення.

Коли я активую цю здатність, моя свідомість випаровується і я перетворююся на берсерка, який продовжує руйнувати все навколо.

А коли я зможу повернутися в свідомість не знає ніхто.

Хоч я міг утримати свою свідомість, коли вбивав Буіріма, то не було б нічого дивного, якби після цього я не зміг знову стати собою і так залишився звіром.

Ось чому я використовую гнів лише в крайніх випадках.

Але думаю, що наступного разу я не зможу знову стати собою.

Просто я як людина зникну.

Навіть якщо я і витримаю після цього перемогу, але перемогою такої поразки не можна назвати.

Це ніби стає камікадзе

Якщо чесно, оскільки раніше я легко перемагав людей, я їх недооцінював.

що мені доведеться активувати гнів для того щоб бігти.

Вибір створення Магічного Оружія як один зі своїх головних козирів не було помилкою.

Але цього недостатньо.

Я рубав катаною.

Я уявляю того старого з яким бився не так давно.

Я продовжую рубати катаною цього старого.

Але я ніяк не можу перемогти.

Я не можу перемогти цього старого зі своєї уяви, без Активації Божого духу Війни, як не намагаюся.

Але все одно, я продовжую рубати.

Я намагаюся думати про вбивство ворога як про звичайну річ.

Я можу перемогти, якщо дозволю опанувати себе гніву.

але тоді в якийсь момент все закінчиться.

Я намагаюсь не піддаватися гніву і стараюсь поліпшити свою зброю знищення.

Я також придбав Простішу Магію, заплативши за неї окуляри здібностей.

Вона вимагала 10 000 очок, так що явно купуюче.

Недарма кажуть, що запозичити вдалу стратегію ворога - це також один зі способів перемоги.

Оскільки те, що було неприємно для мене, буде так само неприємним і для ворога.

Але простірильну Маґію не можна використовувати на низькому рівні, тобто її необхідно тренувати.

Я рубанул Катаною.

Тоді я і зможу його вбити наступного разу.

Я треную свою техніку мечем.

[Сприємність досягнена. Здатність [Талант Меча 3ур.] стала[Talant мечу 4р.)

Я погасив гнів, який здіймався з глибини мого серця, тихіше і спокійніше.

Уся жадоба вбивства зосереджено лише на лезанні меча.

Ще більш, є тільки лезо меча і нічого більше.

Інтермедія. Папа и Нинзя.

- Таким чином Огор зник на території демонів. Усі щасливі.

- Я не щасливий. Ог то жив.

Так я сказав хлопчику, який знаходиться переді мною.

Дивлячись за його обличчям.

Хлопчик спокійно попався саці.

Хоча зовнішній вигляд відображає його реальний вік, але ось душа інша справа.

Він реінкарнований.

- З твоєї точки зору, цей Ог реінкарнований?

- Не знаю. Він атакував мене раніше, ніж я зміг з ним поговорити.

Хлопчик який у цьому житті носить ім'я Сайджі каже, що в попередньому житті його звали Кусама Шинобі.

Сайджі має унікальну здатність "Нинзя", яка спеціалізується на складі інформації та вбивстві.

Тому я направив Сайджі на контакт з Огром, який підозрюється в тому, що він реінкарнований.

У результаті - провал переговорів.

До зустрічі взагалі не дійшло.

- Він мене майже розмазав. А він точно реінкарнований?

- Я взагалі-то тебе і послав, щоб дізнатися це.

Унікальний Оґр з’явився на кордоні між територіями демонів і імперією.

Бойові можливості вищі за будь-який Огра, мудрість достатньо для встановлення пастки, яка знищила авантюристів, і крім того невідома здатність створювати Магічні Мечі.

Навіть видно з цієї фрагментарної інформації, що ймовірність реінкарнованого великого.

Реінкарновані при народженні отримують унікальні здібності яких немає в інших, як здатність Сайджі "Нінзя".

Крім того, є здатність n%I=W чия дія невідома.

Є два підтвердження від реінкарнації.

Існування Сайджіна привернуло мою увагу до цього факту.

Сайджі був народжений як син одного з моїх таємних підлеглих, який знаходився в моєму прямому підкорення.

Зазвичай оцінка не проводиться перед досягненням певного віку, але ті, хто народжується серед таємних слуг, проходять оцінку раніше і постійно.

Оцінка здійснюється для розуміння стану новонародженого, в той момент і спалахнула його ненормальність.

Він народився з великою кількістю очок здібностей, що зазвичай неможливо.

І від народження мав дві здібності.

Мало того обидві здібності до того ніколи не бачили.

Я використовував здібності правителя, щоб з'ясувати деталі здібностей і чи є ще хтось із такими ж здібностями.

Таким чином я дізнався, що крім Сайжді у мене в країні знаходиться дві дитини зі здатністю n%I=W.

Напевно, це доля, що одного з них підкинули на поріг церкви.

Я послав тих, хто підкоряється безпосередньо мені, і дав наказ, приглядати та охороняти.

У той же момент я встановив приховану стеження і за другим.

У той момент я думаю можна було вже відчути дихання майбутнього.

Ще більше мене переконало що це важливо, коли Потімас який є патріархом ельфів з'явився із вимогою віддати йому тих дітей хто має здатність n%I=W.

Вони можуть сильно вплинути на світ.

Якщо ельфи почали смикатися це дещо значить.

Вони не турбуються дріб’язковими справами.

Коли вони починають діяти, то у світі трапляється щось жахливе.

Діти зі здатністю n%I=W дуже цінні.

І все стало ясніше, коли Сайджі заговорив, нехай і не занадто чітко.

Дещо про реінкарнованих людьми расував Сайджі.

Це був шок.

Люди іншого світу народилися в цьому.

Таке взагалі можливо?

Це міг би зробити хтось з вищих адміністраторів.

Наприклад, творець системи, хто навіть вищий за Чорний Дракон.

Істота, яка живе десь дуже далеко і яку відомо тільки по імені D.

Реінкарновані напевно потрапили в цей світ за її волею.

Тільки це і можу придумати.

Інакше вони не могли б отримати здібності від самого народження, це не дозволить системі.

Якби в них не народилась думка, то це означало б, що у системі є дефект.

А це неможливо, судячи з того як себе вів Чорний Дракон під час нещодавньої зустрічі.

Якби сталося щось настільки серйозне, він би так спокійно не розгулював.

- Старик, не варто замислюватися.

- Ой, прости. Коли я задумаюсь, то перестаю сприймати навколишній світ.

Це погано.

Про що ми говорили, про Огрі?

- Неважливо реінкарнований він чи ні. У будь-якому випадку його вб'ють. Імперія випхнула його до демонів зробила загалом вірно.

- Цікаво. Огор небезпечний, а його зможуть вбити?

- Судячи з доповіді про зіткнення з двома видатними істотами, вони його не вбили. Але змусили бігти, так що значить його можна загнати в кут. Значить і вбити можна.

Ось тільки ця ситуація яка є на даний момент.

Швидкість росту реінкарнованих абсолютно ненормальна.

Я можу зрозуміти це просто подивившись на Сайджі.

Він уже мав виняткові здібності і багато очок здатності при народженні, крім того, місячно він вже дорослий, так що й навчається швидше ніж звичайні діти.

Навіть у юному віці він вже має здатність дорослого пройти спеціальне тренування.

Якщо ріст продовжуватиметься і далі в такому темпі, він стане настільки сильним, що жодна людина не зможе з ним зрівнятися.

Те саме стосується Огра, якщо він з реінкарнованих.

Мало того, Сайджі росте повільніше Огра.

Він уже має спроможність втекти від видатних людей імперії.

А імперська еліта навіть поодинці може завалити монстра класу В.

Якщо у них це не вдалося, значить рівень небезпеки Огра як мінімум А.

Якщо продовжити лінію росту, то в майбутньому вона може стати дуже небезпечною.

- Якщо демони його вб'ють, то проблем немає. Хоч я хотів би, щоб він їх гарненько покромал перед тим як вони го вб'ють.

- Хіба буває все так добре?

- Поживемо подивимося. Це все щодо Огра. Як щодо решти.

- Окей. Ворог заковтував наживку.

- Вдало

- Тепер молімося, щоб з Огіварою все було добре.

Під моїм захистом знаходиться двоє реінкарнованих.

Сайджі і сирота Юурі.

і ще один, хлопчик на ім'я Огівара Кенічі, чиє прізвище в даний момент Уґіо, поміщений під наглядом.

Я таємно зв'язався з Угіо і проінструктував його за вмінням розвідки.

Він влаштував так, щоб його сім’я покинула країну.

Щоб дати ворогу можливість.

Ельфі викрали вугіо, якого більше не охороняли.

Хоча я майже на половину був упевнений, що з цього нічого хорошого не вийде, але схоже ельфи одержимі реінкарнованими.

Я тільки можу припускати, що вкравши його, вони думали що це може бути небезпечно.

Але все вийшло відмінно.

- Сподіваюся, тут все пройде добре.

Хоча це і потрібно для того, щоб зрозуміти, що відбувається у ельфів, Угіо пішов дорогою небезпечного шляху.

Якщо щось трапиться - буде неприємно.

- Це ж Огі, він впорається, проблем не буде

Хоча я відчуваю полегшення від слів Сайджі, але молюся, щоб і з іншими реінкарнованими які потрапили до ельфів все було добре.

Інтермедія. Нічкова земля.

Це круті гори, які мають назву Гори Магії.

Ці гори мають три шари.

Перший шар

Ці гори дуже круті і завжди вкриті снігом.

Монстри живуть тут більше, ніж ті люди на землі.

В основному монстри З класу, крім них Повітряні драконоїди, Крижані Драконоїда і т.д. Тут теж живуть.

Це перший рівень, який люди і демони називають Гори Магії.

Другий рівень.

Немає нічого, коли людина перевалила гори першого рівня.

Дві величезні гори блокують прохід потужний холодний вітер який змушує людей повертатися назад.

Це світ снігу і каменю.

Якщо хтось пройде перший рівень гір, то йому доведеться зустрітися з гнівом матусі природи.

Третій рівень.

Це кінцева точка Гори Магії.

Там живе дракон.

Останній вартовий.

Гори магії розташувалися півкругом.

Якщо ви подивитесь на них згори, то побачите, що гори були гарними трьома хвилями.

Якби реінкарновані побачили це, вони б могли сказати, що ці гори виникли через зіткнення континентів, які відбуваються через рух тектонічних плит.

І це лише на половину вірно, так що можна сказати, що наполовину це неправильно.

Магічні гори дійсно сформувалися в результаті зіткнення континентів, але сталося це не через рух плит.

Ця істота перемістила континенти, щоб досягти результату, і як виникла гора Магії.

Ніхто про цей факт не знає крім того істоти, що і влаштувало це все.

А за Горами Магії є велика територія.

Ні люди, ні демони не знають про її існування.

Тільки люди, які живуть на цій території знають про неї.

Великий острів оточений Горами Магії, а з іншого боку — морем.

Розмір приблизно 1570 000 квадратних кілометрів.

Це приблизно дорівнює Монголію на землі.

Хоча це не достатньо, щоб називатися континентом, але можна спокійно називати цю територію країною.

У країни немає імені.

Це незалежна країна, яка не належить жодним людям чи демонам.

Ні люди ні демони не знають про її існування через гори і море.

Але й жителі цієї країни теж не можуть покинути цю країну.

Але вони знають, що є територія людей і демонів.

Їм доводиться повністю забезпечувати себе, через особливості географії.

Отже, головним чином вони виготовляють зерно та тваринне господарство.

Щодо решти індустрії, то в багатьох потребах надається багато речей і мало.

Крім того, найбільш помітним є факт, що в цій країні дуже мало людей займаються виготовленням зброї.

У цьому світі, який знаходиться у владі монстрів, які є ворогами всього живого, зброя і броня це необхідно.

Але до цієї країни все це не стосується.

Оскільки в цій країні монстрів немає.

Механізм появи монстрів не відрізняється від механізму утворення будь - яких тварин.

Вони не з'являються із пустоти.

Звичайно, іноді з'являються підземелля, з яких виходять монстри, але це залишимо за дужками, більшість монстрів народжується звичайними методами, як і всі живі.

Отже, якщо монстрів немає, то вони і не з'являються.

Крім того, вони не можуть прийти в країну.

Ця країна була побудована в такому місці, де монстри не існують.

Тварини, які живуть у цій країні, поводяться нормально, тому їх не можна назвати монстрами.

Хоча є хижаки, вони теж не монстри.

Різниця між тваринами і монстром очевидна будь-хто.

Оскільки монстрів немає, то й боїв мало. Отже, зброя й броня не створюються і немає війн.

Така країна, яка ніби втілила все прекрасне у цьому світі.

Але це ще не все.

Люди, які живуть у цій країні самі по собі можуть бути названі чудом.

Якби хтось оцінив мешканців цієї країни одного за іншим, його б вразив один факт.

Факт того, що люди і демони продовжували битися між собою весь час, спокійно та мирно живуть у цій країні

Крім того, вони одружуються один з одним і народжують дітей.

Отже, у цій країні мало чистих репрезентантів демонів або людей.

У країні, де раси кровних ворогів живуть у мирі та задоволеннях.

Ось така чудова країна.

Це ідеальна країна, яку хотіла створити Богиня. Тому ця істота намагалася задовольнити її бажання побудувати цю країну.

Ось тільки дещо, що не попадали в розрахунки наближалося до цієї країни.

Один Оґр, якого так довго вимикали люди, був видалений у Гори Магії і досяг третього кола гір.

Пройшовши друге коло, не дивлячись на холод і відсутність їжі.

Гра, яка була на грані між життям і смертю проігнорувала застереження Крижаного Дракона який був призначений вартовим.

Він взагалі його попередження не почув.

Оґ майже при смерті вже був не в собі, і навіть дракон стоїть перед ним тільки їжею.

Він тільки вбивав і їв, бо був агресивним. Він тільки недавно став величезний.

Крижаний дракон втратив майже половину тіла і ледве втік від божевільного Огра.

Що б розповісти Господареві, що наближається до його країни.

А в цей час Оґ перевалив через останній рубіж.

Інтермедія. Колишній імператор меча.

Я прибув до цієї віддаленої країни відразу після того, як передав свій титул Імператору мечника своєму синові.

Я не можу знайти причини, чому я повинен битися проти демонів, хоча весь час був на передовій.

Чому люди й демони постійно воюють?

Немає відповіді.

І у мене навіть не було можливості подумати над цим питанням, замість цього я тільки і робив, що рубав ворогів.

Ось тільки, в якийсь момент один з моїх учнів став Геройом і демони перестали атакувати після того, як він сам вирушив на територію демонів.

Він так само як і я не бачив сенсу в цих битвах.

і хоча я не знаю що він зробив, але війна зупинилася, нехай і не надовго.

Лише невелика кількість людей знала, що він вирушив на територію демонів.

Ось чому багато людей не довіряли демонам, які сильно перестали нападати.

Було багато гарячих голів, які пропонували скористатися цією нагодою.

От тільки, я хотів вірити йому.

Що він зможе припинити вічну війну між людьми а демонами.

Але я цього результату все одно не побачу.

Звичайно, я абсолютно впевнений у своїх здібностях при бої на мечах, але коли справа доходить до переговорів - я слабкий.

Кінець битву, вплив цивільного народу зростав, тоді як сила військових падати, і той, хто тільки й може махати мечем, раптово став непотрібним.

Вдалим є те, що хоча мій син має слабкі здібності до бою, але голова в нього добре варить.

Тому я вирішив, що буде краще вручити майбутнє імперії моєму синові, ніж залишатися на троні просто для виду.

Коли я прийняв таке рішення, то відразу відчув велике полегшення.

Здається, що я постійно ніс на себе важкий тягар відповідальності навіть не помічаючи його.

Питання, яке виникло і про якого я не міг думати, стало займати мене дедалі більше, чи справді люди та демони приречені на війну?

Не думаю.

Звичайно, є яструби для яких це все, але в більшості своєму війни не хоче ніхто.

Довга війна знищила імперію.

Демони також думають про цю ситуацію.

Ось чому вони відступили.

Вони розуміють, і думають так само як усі люди.

І якщо вони думають так само, тоді завжди можливо досягти взаєморозуміння.

Так я вирішив.

І потім, мене знайшов чоловік і запросив до нижньої країни.

І те, про що я мріяв, є звичайною справою.

Люди і демони живуть разом, ніхто не гнобить нікого. Вони живуть укупі з кров’ю та зброєю.

Побачивши це, я розплакався від радості і вирішив провести решту свого життя там.

І хоча може бути і можна було б провести решту життя спокійно, але схоже це не для мене.

Я обнажив свій улюблений меч.

Навіть у цій мирній країні я не зміг відмовитися від нього.

Крім того, я щодня займався утриманням зброї в відмінному стані і тренуванні.

Це не означає, що я щось передбачав.

Просто я не міг позбутися частини свого життя, яка була проведена з мечем.

Я тренувався з мечем і молився про мир.

Так і продовжував жити.

Яка іронія, що це знадобилося.

Я чекаю на тих людей, які вибігають з міста.

Я вже бачу фігуру ворога.

Великий ріст, який перевищує розміри людини.

Огор, мало того, що відбулось еволюції.

Очевидно, його розмір — найвищий.

Ось тільки його страхітлива аура набагато більше, ніж та, що я відчував від короля Огров, коли з ним бився.

Зазвичай це відчувається від драконів, з якими жодна людина не може зрівнятися.

Але все одно, я йду назустріч Огру.

Навіть якщо я і на пенсії, то все одно залишаюся Імператором мечника.

І Богом мечника.

Тим, хто править мечем.

Навіть якщо за фізичними показниками я і програваю, перемога або поразка залежить не тільки від цього.

Я навчу цього обезумливого Огра.

------ ---...----- -- -- - -- ...--..."--

Перший рівень Магічних Гор.

Льодовий Дракон зустрівся там з господарем.

Він ледве вижив після битви з Огром, і зв'язався з ним.

Господар отримав виклик від Крижаного Дракона миттєво телепортувався.

Господар, вислухав викладку ситуації від Крижаного Дракона вилікував його як подяку і пішов телепортом зі словами "Я піду першим".

Оскільки Крижаний Дракон не може використовувати телепорт, йому довелося летіти.

і в місці, куди Крижаної Дракон повернувся, він стояв спантеличеним, оскільки господар, який повинен був бути тут швидше нього - відсутнього.

------ ---...----- -- -- - -- ...--..."--

Господар Крижаного Дракона Куро зрозумів, що його пересування за допомогою телепорту закінчилося невдачею.

Зазвичай телепорт здійснюється негайно, його не можна скасувати.

А тіло Куро зараз було в темряві.

Куро замислився.

У возапортування втрутилися і замкнули його в іншому просторі.

Здається, саме так виглядає ситуація сьогодні.

Лише Куро найсильніший у світі.

Ніхто не може перешкодити Куро телепортуватися.

Але факт залишається фактом, хтось це зробив.

Навряд чи це хтось з богів інших світів.

Про це було б відомо.

Мало тих, хто здатний непомітно вторгтися в світ, який обслуговується системою D.

І такий могутній Бог, просто вбив би Куро замість того, щоб замикати його.

Отже, є дві можливості.

Перший - це втручання D.

Друга — це людина, яка тільки недавно стала Богом.

Обидві можливості неймовірні, але обидві можливі.

Дії D завжди були незрозумілі.

Так що вона легко може втрутитися, хоча раніше собі такого не дозволяла.

А недавно, колишня богинею не може зробити нічого такого складного як заборонити телепорт Куро.

Божественні уміння - це не та річ, яку можна опанувати за один день.

За короткий час Богиня, яка почала поклонятися Богові, здобула божественність.

Якщо подумати про швидкість її росту, то можливо, що вона вже й має таку можливість.

У будь-якому випадку, це не змінює факту, що виникла проблема.

Куро намагався вирватися з іншого простору.

У той же момент темрява стала білою наче забороняючи йому це.

Велика кількість білих павуків заповнила весь простір навколо.

У цей момент стало зрозуміло, хто відповідальний за все це.

- Що ти запланувала, Широорі!

Куро прорвався через цунамі білих павуків і крикнув цим голосом.

Але відповіді не було.

Інтермедія. Бог меча проти Огра.

Я захистився від удару двох катан Огра, змушуючи їх ссказувати по мечу.

Якби я заблокував удар жорстко, то мій меч міг би бути розрубаний.

Удар, в який закладено сили достатньо щоб убити мене.

Ні, усі його удари дають силу бути смертельно небезпечними.

Я відразу відчув, що мої фізичні показники нижчі ніж у нього, як тільки побачив його, але я був занадто наївний.

- ВА-А КАРГХ!

Ог звил.

Навіть ударна хвиля від його голосу, змушує моє тіло тремтіти, наче його вдарили.

Біль пронизав мої вуха, а моє тіло відчуває себе так, ніби я отримав прямий удар.

І це просто крик, без будь-яких здібностей.

Оґ у нього в руках катани різко вдарив ногою по землі, яка пішла тріщинами.

Я вклонився швидко відступаючи і теж час відступати.

Обгорнувшись одним кроком, ми побачили відстань, яку я пройшов за допомогою своєї швидкості під час відбуття.

На кінчику його меча танцює магічний вогник.

Зрозуміло, Магічний меч.

І досить сильний.

І хоча це схоже на Огрі, він б'ється не тільки покладаючись на силу.

Доказом цього є те, що він може використовувати магію Магічного мечника.

Хоча він себе і не контролює, але все одно спокійно використовує всі свої бойові техніки покладаючись на свій інстинкт.

Який же незручний монстр.

Якщо він в кожний удар вкладає всю свою силу, то я зможу дещо зробити.

Я прослизнув між його ударами мечем і рубав Огра.

Царапина.

До того ж він і бронований.

Те, що я відчув, коли мій меч вдарив по тілу, це не відчуття меча врізаного в тіло, але відчуття, ніби потрапив у щось тверде.

Я навіть шкіру йому прорубати не зміг.

Питання перемоги або поразки вже вирішене.

Схоже це моя межа.

Незважаючи на те, наскільки відточена моя техніка, якщо я не можу прорубати його шкіру мені не перемогти.

Звичайно, є слабкі місця, як - от око чи горла, але навіть попадаючи в них рану для нього не стане смертельною.

А ось кожна атака Огра для мене смертельною.

Він, мабуть, попадеться мені раніше, ніж я зможу зняти йому всі Хіти.

Тоді є тільки одне, що я можу зробити.

Я дам час іншим, щоб якомога більше людей змогли втекти.

Я перестав атакувати.

Я вклав усі свої знання і вміння нагромаджені за все своє життя, щоб дати трохи більше часу іншим.

....

Скільки часу пройшло?

Навіть мить розтягується у вічність.

Гра - найсильніша істота з усіх, хто мені довелося битися раніше.

І час бою напевно найдовший.

Скільки часу сходило і зайшло сонце?

Я навіть не помічав цього, оскільки відкидав усі сторонні думки.

Чим більше я концентруюся, тим менше бачу.

Я перестав бачити все непотрібне, і повністю зосередився на боях.

Я перестав бути собою, а став просто машиною все існування якого - це бій.

Я навіть і не думав, що досягнувши свого віку, мені доведеться так викладатися в бою.

Мабуть тепер я міг би розповісти своїм учням, що означає розрубати блискавку.

Правда не думаю, що у моїх учнів це вийде.

але кінець вже близько.

Думки типу тих, які зараз бродять у мене в голові - це чіткий доказ.

Щоб викластися повністю, я перестав думати і зосередився на бої, але навіть у цього є свої обмеження.

І ця межа називається стаміною.

Я відбив усі атаки Огра.

Ось тільки бій який продовжувався так довго перевищив всі можливості моєї стаміни.

Мої м'язи рвуться від кожного руху, я відчуваю що і мої кістки починають ламатися.

Смак крові наповнює мій рот при кожному видохі, в очах стоїть димка і я майже нічого не бачу.

Просто чудо, що я все ще стою на ногах.

Я взагалі стільки протримався.

Я більше не можу зробити ні кроку.

Але я все одно тримаю в руках меч.

Я не випущу його до останнього.

І хоча я зупинився, але Оґ не б'є по мені.

- Старик, я хочу знати твоє ім'я.

Ха.

Я думав, що монстр божевільний але він може говорити?

Якщо подумати, його рухи стали дивними останнім часом.

Можливо, він прийшов у себе під час нашої битви?

Хоча я не знаю від чого він зійшов з розуму спочатку, але ось повернути собі розум під час битви...

Зазвичай все буває зовсім навпаки.

- Бог мечника, Рейгар Ван Ренгзанд.

Хоча голос у мене і хрипкий, але я зміг представитися як належить.

- Бог меча. Ти такий сильний, що можеш себе так називати. Хоча я набагато сильніший за тебе, але я не зміг потрапити по тобі жодного разу. Я вже не думав, що роздратування поверне мені зміни. Ні, це не змінює. Схоже, тепер я можу збожеволіти в будь-який момент і почати всіх вбивати. Свідомість може і повернулося, але зміна - ні.

Остання частина це скоріше монолог.

Він зараз виглядає беззахисним.

Ось тільки я навіть руку підняти для удару не можу.

- Бог мечника, Рейгар Ван Ренгзанд. Я не забуду твого імені. І вб'ю тебе з повагою, як і покладено військо.

Огор зник.

Хоча я вже не бачу нічого, але ніколи б не зміг захиститися, навіть якби побачив.

Це був ідеальний удар.

- Чудово.

Моє тіло розрубало на дві частини разом з моїм улюбленим мечем.

Схоже не тільки я вмію збагнути секрети майстерності під час битви.

Хоча удар все ще не дуже хороший, але в ньому відчувається натяк на талант.

- Ти теж був чудовий.

Такі слова я почув тоді, коли моє мислення зникло.

------ ---...----- -- -- - -- ...--..."--

Куро розібрався з усіма білими павуками, які постійно прибували.

Крім того, він вибрався з іншого простору.

За його внутрішнім часом минуло десять днів.

Ось тільки він відчував, що час зовні рухався з іншою швидкістю, ніж час всередині іншого простору, так що ззовні пройшов тривалий час.

- Вона вже може навіть міняти тривалість часу в цьому просторі?

Куро прошепотів з наріканням.

Той, хто перешкоджав йому подорожувати так і не з’явився.

Вона лише послала велику кількість білих павуків, які до певної міри можна назвати її частиною.

Тільки цим павукам не можна ставитися серйозно також.

Можливо, це був не найнебезпечніший момент у його житті, але це вперше з моменту створення системи, коли Куро так втомився.

Куро швидко перетнув гори Магії.

Йду до нижньої країни.

Ось тільки країни вже не було.

Адже з моменту ув’язнення Куро, у зовнішньому світі пройшло кілька років.

Біс 10. Порожній

Я вбив усіх живих.

Я ненавиджу все, що може пересуватися.

Мене дратує навіть легке підрощення в кутках мого ока.

Мої відчуття еле-єле повертаються після бою з Богом Меча.

Але чи це взагалі можна назвати поверненням?

Я розрубав беззахисну тварину і з радістю почав рвати м’ясо зубами.

Я поводжуся як справжній звір.

Ні, навіть тварина полює тільки тоді, коли голодний, а я вбиваю все що рухається, так що я вже не звір.

Я вбиваю не тільки тварин.

Я вбив багато людей, які втікали від мене.

Чоловіків, які намагалися зупинити мене, жінок, що захищали своїх дітей, беззахисних дітей і старих людей, котрі намагались своїм життям купити для інших небагато часу. Я всіх їх убив.

Чому я це все роблю?

Я не знаю.

Мене нудить від того, що я вбиваю беззахисних.

Але бажання вбивати і гнів дедалі більше зростає.

Голос "Убей" звучить в моїй голові все голосніше.

Я підкорився гніву і тому кличу.

Я відчуваю неприязнь через ці вбивства, і це дратує мене ще більше. Потім роздратування переросло в бажання вбивати і я починаю шукати наступну жертву.

Замкнуте коло, яке тягне мене все глибше і далі.

Я еволюціонував в Огор Генерала з Висящого Огра, після перемоги над Богом мечника.

Після цього я продовжував бійню і перетворився на Великана.

Хоча була можливість стати чимось, що називалося Королем Огров, але я вибрав саме це.

Зміни були радикальні.

Моє тіло, яке ставало все більше і менше з кожним еволюцією до цього часу, скоротилося й знову стало розміром з людину.

Хоча якщо б тільки це, то я не був би так здивований, але в той момент коли я побачив себе у відбиванні води, я здригнувся.

Обличчя з мого колишнього життя дивилося на мене.

З мого лоба стирчали два роги і було враження що я став більш дорослим, ніж я був раніше, але все одно, обличчя явно було моє.

Чому тепер?

Ця думка з'явилася в моїй голові.

і в той же час я це прийняв.

"Так, зрозуміло. Я повернувся".

Я еволюціонував у Великана, і рівень здатності Табу виріс до 10.

Процес отримання Табу був дуже руїнницький навіть для мого серця.

Я виблював все що у мене було всередині, впав в лють, і почав вбивати усе живе, що було поруч намагаючись задовольнити свою спрагу вбивства.

Кожен день у владі гніву, і тільки одне бажання - вбий.

Перед тим як отримати Табу, я шкодую про те, що не можу стримати себе.

Але після того як я отримав Табу, мені стало набагато легше.

Оскільки я отримав виправдання своїй різанині.

Відчувши це, я почав злитися.

Гнів у моєму серці, це не та тимчасова річ, яка була покликана здатністю.

Це справедливий гнів.

Така річ не потребує жодних виправдань.

Все одно це просто спроби самокерування за ті гріхи, які я наробив.

Хоча відкритого Табу було жахливо, це не є підставою для різанини.

Все залишилося так само.

У той момент коли я жив своїм колишнім життям.

Я не помилявся.

Ось чому я використовував силу.

Різниця лише в тому, що після того як я використовував силу, я починав шукати виправдання.

Все так само.

Судити свої власні вчинки через призму правосуддя, використовуючи це як виправдання.

Ось мабуть через що мій зовнішній вигляд став близький до того, який був коли я був людиною.

У попередньому житті, терпиливість була чеснотою, а жорстокість злочином.

У цьому світі терпіння - злочин, а жорстокість — це чеснота.

Я більше не розумію, де добро, яке є злом.

Але навіть якщо я цього і не знаю, але все одно буду продовжувати.

Відкинувши в сторону свою витривалість і поняття хто правий, хто винен.

Хотілося б, щоб хтось зміг мене зупинити.

Я хочу повернутися в село Гоблінів.

Місце, де мені не треба було думати про те, що таке гріх, а що є чеснота.

Але там тільки попіл.

Горді воїни і міцні теплі доми, все це тепер просто попіл.

І потім, немає нікого, хто зможе мене зупинити.

Мої фізичні показники вже перевищили 10 000, хоча я не використовую гнів.

Я зумів відбитися від Крижаного Дракона, який спробував встати у мене на шляху не використовуючи гнів .

Коли я був гобліном, мені говорили, що Драконоїди - найстрашніші монстри з тих, хто живе в горах.

Але навіть вищий рівень драконоїда - Дракона, не зміг мене зупинити.

У даний момент я просто машина, яка призначена для вбивства всього живого.

У мене немає волі, є тільки один гнів.

Я вбиваю, ем і шукаю наступну здобич.

Ось так я і існує.

Чи є сенс продовжувати таке життя?

Можливо, було б краще, якби моя свідомість не поверталася після того бою з Богом Меча.

Тоді я б дійсно став машиною, яка ні про що не думає і нічого не жалкує.

Або Бог мечника міг би мене вбити.

Зрозуміло.

Я вже хочу померти.

Я не хочу жити в цьому світі, а також у такому стані.

Чому цей світ сповнений болю?

Чому вся ця біль дісталась мені?

Я не знаю.

Я хочу померти.

Але зробити це з власної волі я не можу.

Моє тіло робить дії, щоб підтримувати життя.

Він вбиває здобич, їсть і гине.

Я переслідую групу, яка намагається перетнути Гори.

У мене з'явилося звання Руйнувальник країни а я навіть не встиг зрозуміти коли, напевно, вбив дуже багато людей із цього боку гори.

Оскільки під час руху я постійно згадував Божі рухи мечника, то отримав титул « Бог Меч ».

Мені погано від того, що таким чином я заплутал пам'ять про Реігар Ван Рангзанд.

Я втратив слід групи, за якою йшов після того, як перетнув гори.

Гаразд, це неважливо.

Я йшов за ними, не тому що я хотів їх вбити.

Швидше я навіть радий, що я втратив їх.

І все одно, на мене напала дивна група.

Дивина була в тому, що вони використовували магію і луки, ніж відрізняються від тих бійців з якими я торгував раніше.

Я отримав звання вбивця Ельфів після цього, і розірвав на них одяг, щоб підтвердити свою здогадку, я побачив що у них гострі вуха.

Схоже вони ті, кого на Землі звуть ельфами.

Хоча я не знаю, чому вони напали на мене, але всі померли.

Ельфи звісно відносно сильні, але не для мене.

Схоже, ніхто не міг би мене перемогти.

Напевно мені залишилося тільки здатися.

Але ще рано.

На моєму шляху стоїть дівчинка.

Її рот посміхається, очі горять і вона будить мій бойовий дух.

Воно створює відчуття монстра, який прагне людського тіла, хоча за її зовнішнім виглядом і одягом про це не скажеш.

Я відчуваю.

Вона сильна.

Настільки, що я можу і померти.

Отже є надія, невелика надія.

Інтермедія. Нечисть проти нежиті (Чаття 1)

Я оцінював дівчинку, яка стояла переді мною за допомогою каменя Оценки.

Я давно його не застосовував.

Останній раз це було перед бійкою з Крижаним Драконом, а на інших не було сенсу цього робити.

Я просто розумів, що я виграю за допомогою інтуїції.

Але з цією дівчинкою все по іншому

[Людина Вампір 3ур Софія Керен

Стан:

ХП: 14271/14 2791 (зелена)

ДП: 12893/12894 (Синя)

СП: 12655/12 566

: 12661/12 19661 (червона)

Середня атака: 12738

Середня охорона: 13226

Середня магія: 12755

Середня опірність: 13219

Середня швидкість: 12774

Функціональність:

[Вищий Вампір 8ур] [Супер-шосте відновлення хітів 3ур.] (Чоловно Магія 10ура) [Дитва чарівницьких формул 10ур ," "Засильне відродження маня десятивр". Меч 2ур.] [Ген Тайцзуцу 9в , [Велике поліральне розрушення 2урс...] (Чісне додаткове дробове ураження 1ура) [кращене охолодження щедрого пробитннн [грашливе збільшення масштабного руйнувань 1ур .. [Брашена нова вода 10урран ] [Доповняте життя 6ур.] [Велика атака 10урс , [Атака поточної води 10ур] (Синтування ліків від десятивронн ). [Паралальна свідомість 2ур] [Записання 10урс.] (Чоловікість перетини десятир.) [Скривання 10.r.ц [Безшумність 10влн ,] Глибока вода 7ур.] [Мазія льоду 10ур ] (магія заморожування десятивронним махом). ] [Магия адського льоду 8ур.] (магія вітру 10ур) [Magia carma car](Магагія грунту 10ер.) [МІГилія землі 1ур .. [МАгрія громуфів 9в.ц [Марія світла (1рс.): [Могазія Тенію - десятируст ,]... [Спротивлення від світла 4ур.] [Поборнення ночі чотирир. ] (Зоряні хвилі) [Упередження опору кислоті 10урс ). [Нуліфікація ненормальних станів]... [Інтермальна опір свідомості 7ур] дальність, яка має значення 10ур.] [Задобу Божу мануру (проблесть) [Свободина мана 10.р . [Облаганний рух десятинурс ] (Достатнє небо 10ура).][Стойність дронтєф-дванн]]

]

Щось крутовато.

І це третій рівень?

Людина і Вампір?

І чи не забагато можливостей?

Мої фізичні показники вищі, ніж у неї.

Але ось із здібностями я програваю як і в якості та у кількості.

Хоча у мене і є мій козир створення Магічного Оруза, але можливості в дівчинки на ім'я Софія ненормальні.

Вона може навіть сильніше за мене.

Але тільки якщо я не активую гнів.

Хоча зараз я не хочу активувати його, але що буде коли я буду при смерті не знаю.

Гнів може активуватись без мого бажання.

Точніше, ймовірно активується.

Скільки я зможу контролювати його силою волі?

Це і стане поворотним пунктом бою.

Або я помру, або вона.

Можливо, вона помре навіть до цього.

У той момент, коли я починаю битися, я не стримуюсь.

Дівчинка махнула дворучником який легко тримала в руці, хоча вона не повинна мати такого тіла.

Цей дворучник має майже такий же зріст, як і її товстий та важкий.

Хоча, здається, в ньому немає жодних особливих можливостей, меч має чудову міцність.

Вона миттєво скоротила дистанцію і рубала мечем.

Я зупинив вогонь Катаною, який тримав у руці.

Але зрозумівши, що це не зможе стримати удар, я додав і Катану Гріма схрестивши їх між собою.

Важко!

Я не недооцінював її, але думав, що зможу зупинити удар однією рукою, оскільки мої фізичні показники вищі.

Потім хотів атакувати її Катану Гріму, але не зміг, бо я мусив докласти всіх сил для захисту.

Її показники виросли.

Божий дух був задіяний у війнах та Божественній Магії.

Можливо, й здібності Найвищого Вампіра.

[Вищий Вампір: Спеціальна здатність Вампиров. Здатність зростає з кількістю випитої крові. Кров, взята з крові, зберігається в тілі. Крім того, у вас є додаткові можливості з кожним рівнем. Перший: Захист місяця, 2ур.: Сильна кров, 3ур.

Захист Місяця збільшує можливість росту або спаду місяця.

Кривавий туман дозволяє їй перетворювати свою кров в імперію і спокійно маніпулювати нею. А Туманізація - здатність перетворюватися в туман.

Тенневий демон, це здатність викликати союзників з тіні, Трансформація фонової служби це можливість перетвориться на одного із союзних.

Зов родичів, дозволяють закликати інших свого виду.

І найважливіше - здатність до відновлення.

Ця здатність подібна до ліч, оскільки дозволяє раз на день повністю відновити Хіти, які впали до нуля і відновлювалися.

Також проблемою є здатність Сильна кров.

Ця здатність дозволяє використовувати запасну кров для росту фізичних показників, коли вона активована.

Вона зробила меч несподіваним і небезпечним.

Я також відігравав Божий дух у війні і Божественну Бойову Магію.

Тепер я все одно маю кращі фізичні показники, ніж у неї.

Хоча Божий дух війни у нас однакового рівня, все ж Богова Магія більша за мене.

Зрозуміло, що різниця між нами стала меншою, ніж була до активації здібностей.

Я активував Силу Дракона, один зі своїх козирів.

Сила Дракона підвищує фізичні показники і заважає ворогу створювати магічні конструкції.

Коли мене атакували ельфи, я блокував їх магічні потуги за допомогою даної здатності.

Божий дух війни, Божественна Магія і Сила Дракона.

Це вперше коли я активував всі три одночасно.

- Хі, хі-хі-хи

Дівчинка почала хіхікати.

- Ти заблокував її. Ти заблокував мою атаку. Хі-хі-хи

Чорт.

Вона схоже небезпечна.

До того ж божевільна.

Правда не мені про це говорити.

- Нарешті! Мій перший справжній бій у моєму житті! Перший серйозний бій!

Мурашки побігли по шкірі.

Ні, причина не її слова.

Просто похолодало.

Морозне повітря походить від дівчинки.

У той же час її закрив червоний туман.

Схоже Вампірський Кривавий Туман.

Крім того, різка зміна температури за допомогою крижаної магії.

Ворог починає битися серйозно?

Тоді і я теж.

Я витягнув безліч магічних мечів з іншого простору створеного місцем Храніння із Простеленої магії.

І запустив їх у повітря завдяки Психокініза.

Ось тепер почався справжній бій.

Інтермедія. Нечисть проти нежиті (Часті 2)

Неприємні відчуття пройшли по моєму тілу.

Схоже, що велетень оцінює мене так само, як і я його.

Але його рівень оцінки тільки 2, так що крім імені він нічого не побачить.

Так що у мене перевага в інформаційній війні.

Я знаю всі здібності та титули Великана, а ворог не знає.

Отже я можу зробити щось несподіване для нього, в той час як я легко можу передбачити його дії.

Я користуюся на повну здатність Прискорення розуму і передбачення, так що я ще й буду бачити дії ворога наперед.

Як і можна було сподіватися від золотого зв’язку Майстра, я отримала здатність ухилятися, яку вороги можуть вважати нечесністю.

Видно, що оцінка — це його схильність до вогню та блискавиці.

Хоча у мене до них є опірність, але вогонь - це моя слабкість.

Без сумніву, блискавка не є для мене сильною стороною.

Те, що привертало мою увагу цій здатності Бог Меча, гнів і створення Магічного Орузія.

[Бог] меч — це гра, яка є надзвичайною умілістю меча. Максимальна корекція при руху з мечем]

[Гнев: n% сили може досягти Богів. Збільшує божественну сферу. Віддаючи можливість самосвідуваності, ми швидко збільшуємо шанси бойових дій. Крім того, W система пригнічена і право на вторгнення в область МА отримано]

[Свободання Магічного Оруза: створює зброю споживання мана. Якість зброї залежить від рівня здатності і вкладеної мани. Крім того, існують можливості для додавання спеціальних здібностей)

Крім того, є ще й здатність [Демон], але оскільки його не можна використовувати, я проігнорувала його.

Зрозуміло, що Бог меча — це фінальна стадія сили Герой меча яка є в мене.

А чим більше я маю сили з мечем, тим більша ймовірність, що мене пошкодить меч.

Крім того, оскільки у нього є Нуліфікація Рубаючого Урона, я відразу можу сказати, що в рубці програю.

Але оскільки у мене в руках дворучник, то він завдає шкоду навіть якщо і не прорубується, так що битися все-таки можна.

Гнів - це один з семи смертних гріхів, так само як і моя Заздрість.

Схоже він її поки не активував.

Хоча я не знаю, наскільки виростуть його показники після активації, але краще готуватися до того, що зростання буде серйозною, бо судячи з Майстра це читерні здібності.

А я і так по фізичних показниках програваю.

Ну і нарешті створення Магічного Орузи.

У руці у Великана катани, в цьому світі теж є катани, так? Мабуть, вони зроблені за допомогою здібностей і тому мають особливі здібності.

Я подивилася на обидві його Катани активувавши оцінку.

[Огненна Катана Сузаку: Атакаюча здатність 3000, Прочість 9973, Додатково: Божественний захист, Доданий вогнем, Автопочинок, автоматичне відновлення, Магічний простір: меч створений за допомогою можливості]

[Громова Катана Сейрію: Атакуюча здатність 3000, Прочість 9978, Додатково: Божественний захист, Доданий урон блискієм, Автопочинка, автоматичне відновлення, Магічний простір: меч створений за допомогою можливості]

І непогані мечі...

Хоча мій дворучник — це витвір мистецтва, створений знаменитим ковалем демонів, його навіть порівняти з цим жахом не можна.

Перш за все дивно, що вбудовано відразу 5 спеціальних здібностей.

Говорячи таких магічних мечів зовсім мало.

Окрім того, згідно з іменами, там повинні бути ще два меча Генбу і Бьякко, вірно?

Хіба це чесно ховати свої козира?

Эй?

Якщо подумати, а звідки тут взагалі знають про чотирьох Бога?

У цьому світі я ніколи про них нічого не чула.

Гаразд, неважливо.

Замість цього, треба подумати як знищити даного монстра.

Мабуть, ближній бій - це екзотичний вид самогубства.

Моя пробна атака була легко відобразена, і судячи з того, що його показники після цього різко зросли, зрозуміло, він включив можливості-улучачі.

За фізичними показниками велика схильність до магії, але судячи з можливостей це ближній бій.

Якщо так, то атака з далекої відстані буде ідеальною, оскільки дозволить використовувати магію та особливі здібності вампіра.

Якщо він почне зі мною перестрілятися, то це буде моя перемога.

Я активувала Кривавий Туман, який оточив мене.

Крім того, Магію Води активувала і додала в туман.

Мене оточує червона вода.

Хи-хи, він здивований.

Це та стратегія, до якої я прийшла комбінуючи здібності Вампіра і Маґію.

Хоча я не можу додати Атаку Кіслотою до магії, але я можу зняти це обмеження якщо змішуваю її з крововим туманом, як я щойно зробила.

Точної теорії, що там відбувається я не знаю, але воно працює.

Цунамі є найсильнішою кислотою, яка розчиняє все при дотикі.

Яка змінює форму як я захочу і атакує коли мені заманеться.

Техніка яку Майстер назвала Багроовим Морем.

Одне з моїх основних оружечок.

Катана від такого не захистить, вірно?

Ось чому велетень не має вибору окрім того, як піти до мене в ближній бій, намагаючись при цьому ухилитися від атаки.

А я буду тримати його на відстані і перехоплювати його так щоб він не зміг дістатися до мене.

Так, я прямо бачу як все це буде.

Але його дії зовсім не збігаються з планом.

Незліченна кількість мечів з'явилася нізвідки.

[Вигадуються мечі: Атакуюча здатність 2500, Прочість 100, особлива: атака Огнем, Сам руйнування, літає. Меч створений здатністю]

А ось це погано.

Я інстинктивно зачинилася своїм Багровим Морем.

Наступного разу мечі рвали вперед і встромилися у Багрове море, яке я використовувала як щит.

И зганьбилися.

Половина мого Багроового Моря зникла.

Прямо як під ракетним обстрілом.

Гей, це ж читерство?

Ти не тільки сильний в ближній, але й у далекому бою так само.

Тепер усе стало складніше.

Але ось тільки незрозуміло чому.

Але я не можу перестати радіти.

Він повністю перевернув мою стратегію використовуючи лише одну здатність, створення Магічного Орузія.

Що ж він придумає далі?

Я в нетерпінні чекаю, що ж він ще прикривав для мене.

Що він покаже мені далі?

Інтермедія. Нечисть проти нежиті (Чаття 3)

Хіба так можна?

Це ж порушує всі правила?

Червона рідина наблизилася до мене.

По дорозі зачепив кряж і розчинив дерево.

Я думаю, що це швидше за все є ефектом кислоти, але швидкість розпаду дерева просто ненормальна.

Червона рідина повністю розчиняє все, що торкається або проходить.

Навіть якщо я буду захищатися від цієї рідини, вона може бути небезпечною.

і крім того, вона атакує з будь-якого напрямку.

Оскільки це рідина, для неї немає обмежень.

І взагалі, її рухи незвично швидкі.

Я кинув мечі, що вибухали, і втікав від цієї червоної хвилі.

5 Мечі, що вибухають під час польоту, перехоплювалися стіною червоної рідини.

Удар заблоковано.

Захист за допомогою якого можна до того ж і атакувати, це неприємно.

Хоча вибух на короткий час розсіює цю рідину, вона відразу відновлюється.

А в мене мечі обмежені, я не можу їх витрачати без сенсу.

На відміну від ворога, який може продовжувати битися поки у неї є мана.

А мана і не думає закінчуватися.

Вона відновлюється швидше ніж витрачатися.

Якщо ви намагаєтесь зменшити запаси манів, то вам потрібно тривалої битви.

Але у мене такі ж проблеми, бо я думаю, що посеред бою буду змушений створювати нові мечі.

Хоча я і думав, що мій ворог не проти тривалої битви.

Але в цей момент тінь дівчинки почала звиватися і з неї вилізло щось типу темно-червоного вовка.

Одна з можливостей Вампіра, Теневій Демон

[Теневой Демони ---ур

Стан:

ХП: 3000/3000 (зелена)

1/1 (Синя)

СП: 2500/2500

: 2500/2500 (червона)

Середня атака: 3000

Середній захист: 2500

Середня магія: 1

Середня опірність: 1500

Середня швидкість: 3000

Функціональність:

[Велике поліпшення руйнувань 2ур.] [Багато поліпшенні пошкодження 1урс ]

Хвилинку.

Чи ж він не занадто сильний?

Він сильніший, ніж ті монстри яких я бачив навколо ...

Крім того, він має ще й здібності.

І це ще не все, він вийшов з тіні не один.

Вісім теневих демонів вишикувалися в лінію перед дівчинкою.

І в той момент коли вона підняла руку.

Червона хвиля і тіньові демони атакували мене одночасно.

Ні, я не зможу ухилитися від усіх атак.

Поки я стримувався від червоної хвилі, тіньові демони якимось чином випадали там куди я відступав.

Один з них вкусив мене, перш ніж я встиг його прикінчити.

Я розрубав демона, який вкусив мене і мітнув блискавку у решті тіньових демонів які стрибнули до мене.

А наступного разу згоріла червона хвиля.

Я відчув біль в той момент як моя шкіра почала розчинятися.

Багато часу пройшло від того, як я отримував пошкодження.

Але цього недостатньо, щоб мене вбити.

У мене немає противності до кислоти, але завдяки тому що у мене високий захист, я отримав значно зменшений рівень від атаки.

Я випустив силу вогню і блискавиці одночасно, щоб відкинути червону рідину яка прилипла до мого тіла.

Якщо я продовжу отримувати урон нічого не протиставляючи, то зрештою рани стануть фатальними.

Дівчинка теж це розуміє.

Вона і далі спостерігає за мною очима.

І її очі мають Магію.

Сока і Стазіса.

Магічне око Сока забирає мою ману, хіти і стаміну.

У мене також є така здатність, що називається проклятість ока, ефект майже такий самий. Ось тільки Магічні очі можуть забирати силу ворога просто подивившись на нього. А мені для того, щоб активувати здатність треба доторкнутися до ворога.

Я думаю, що просто дивитися ворога для нанесення шкоди - це через чур.

Хоча звичайно та дрібниця, яку забирає здатність нічого не змінює.

Магічне око Стазіса може паралізувати ворога.

Загалом обидва неприємні, але очей стазіса небезпечні.

Якщо мене паралізує я нічого не зможу вдіяти.

Хоча у мене є опірність, але ефект може накопичуватися і тоді в якийсь момент мене паралізує.

І найгірше, що я не можу позбутися цієї червоної хвилі.

Якщо так продовжуватиметься, то я можу і померти.

Померти.

А?

Я ж ніби хотів померти.

але незважаючи на це, я зараз думаю як перемогти.

Чому?

Моє тіло, схоже, зовсім не хвилюється що я думаю і рухається самостійно.

Ризикуючи отримати урон, я кинувся до Теневого демона і розрубав його.

Звичайно, коли я відволікся на Теневого Демона червоної хвилі, то відразу ж взялась за це.

Вона доторкнулася до мого тіла і почала його розчиняти.

Я скинув її вогнем і блискавкою.

Хмм?

Щось удар став слабшим?

Я оглянув Громовий меч і вогненний меч.

Половина мечів уже розчинені і міцність сильно впала.

Зрозуміло.

Хоч моє тіло і може переносити такий урон, але зброя - ні.

Я не знаю, чи ти це планувала, але руйнування моєї зброї поставить мене в незручне становище.

Погано, але не смертельно.

Я влив ману у вогняний і вогненний меч.

Відновлення.

Після того, як рівень створення Магічного Оружії став я зміг лагодити магічні мечі.

Тепер обидва меча як нові.

Тільки мани на це потрібно не мало.

Створення Магічної зброї річ зручна, але ману їсть несміливо.

Я не зможу постійно відновлювати їх.

Схоже, у даний момент я перебуваю в програшному положенні.

Щоб перемогти мене, треба йти в бій з ближніми і докладати зусиль, щоб не піддатися гніву та не втратити ману.

Здається, немає іншого вибору окрім використання мечі в іншому просторі на повну.

Ця дівчинка сильна.

Я не зможу перемогти, якщо буду стримуватись.

Дівчинка викликала ще Теневих демонів.

Вона повністю готова продовжувати бій як завгодно довго.

Так що мені потрібно терміново скоротити дистанцію.

Знову.

Я знову думаю про перемогу.

Якщо вона сильна, то вона мене вб'є.

Це непогано.

Хіба не погано?

Чому ж я думаю про те, як перемогти?

Усупереч суперечливим почуттям, я кинув у атаку на дівчинку.

Інтермедія. Нечистість проти нежиті (Часть 4)

Гей, не жартуй так!

Навіть після того як Багрове море доторкнулося його, отриманий урон наближається до нуля!

Також укуси собачок неефективні.

Серед тих демонів, які я можу викликати собакоподібні демони мають найвищі атакуючі показники.

У мене є ще пташині демони для розвідки і м'які для прихованого проникнення, але якщо розмова йде про боє, то собачки єдиний вибір.

Темні демони яких я викликаю мають кілька здібностей від мене. але собакоподібні мають ще свої спеціалізовані здібності.

Навіть після того, як у нього був вкус від собачки, він практично не має.

Схоже, різниця у фізичних показниках надто велика.

У даний момент у мене відчуття, що я маю перевагу, але ось підходити ближче явно не варто.

Було б добре, якби Магічний Око Стазіса спрацював на ньому. Але чи не варто давати йому можливість підійти?

Не варто поспішати.

Якби це були магічні очі Майстра, то напевно вони б спрацювали.

Цікаво Магічні очі вимагає особливої раси? Або чи потрібно особливого таланту? У моєму випадку я змогла отримати їх оскільки моя раса Вампір.

Злі очі Майстра більш потужна версія Магічних очей.

Але все одно, хоч отримати їх і складно, але ефект того вартий.

Навіть велетень не зможе протистояти Магічним очам.

У даний момент я планую знищити гіганта використовуючи Магічне око Стазіса, щоб не дати йому рухатися, а потім поступово наносити йому пошкодження поки не вб'є.

У будь - якому випадку треба готуватися до тривалої битви.

Зрозуміло, що велетень буде намагатися пробитися вперед і нестиме урон.

Так.

Якщо ні Багрове море, ані собачки не дають достатнього урону, він може перестати ухилятися і намагатися підібратися ближче.

Я думаю зараз бій іде в невигідному для ворога варіанті, а ось скоротковий бій буде на руку ворогу.

Невже ти думаєш, що все буде так легко?

Я випустила магію, яку запасала.

Я запустила паралельні свідомості

І на додаток до Багроового моря, почала створювати магію льоду і ночі, для атаки на велетня.

Крижаний спис і коп’є ночі полетіли й прокололи тіло велетня.

Ой, ні, не проткнулися.

Хоча кров з неї тече, здається, що вона пошкоджена, але тіло не пробито.

Все-таки у нього високі опірності, а крім того Сила Дракона заважає створенні магії.

Порівняно з магією, завданою затраченими пошкодженнями, це було не дуже добре.

але вище 0.

Постійні атаки явно зменшуються гіти велетяни.

Пошкодження, викликане нападом, трохи вища за автоматичне відновлення хітів.

Крім того, багато атак затоплюють його.

Якщо так і піде, то моя перемога вже поруч.

Але не думаю, що все буде так легко.

Он, мечі з'являються нізвідки.

Ей, щось їх багато

Ч-Че-Е-є-го, стій!

Їх сотні!

І всі вибухають?

Якщо вони вибухнуть раз, то відразу ж все навколо рознесе!

Погано.

Хоча більшість людей далеко від нас, але мої шкільні друзі недалеко.

Нічого не напишеш, вірно?

Якщо все так, то мені треба перестати стримуватися і використовувати свій козир.

Мечі полетіли.

Це схоже на стіну з лезів.

Зброя призначена для якого рубати, протикати і вибухати.

Я випустила магію в сторону наближення мечів.

Магія Крижаного Ада [Блискучий туман]

Красивий туман який блищить білим.

Насправді це смертельний туман, який заморожує і руйнує все, з чим зіткнеться.

Він змішався з Кривавим туманом і став Блискучим баґовим імпер

Моя найсильніша атака, я її навіть Майстри не показувала.

Якщо треба так сказати, то хіба Блискучий Кривавий туман не підходить?

Блискучий Кривавий туман зіткнувся з літаючими мечами.

Мечі підірвалися і по туману пройшла хвиля.

Ось тільки вибух та ж погас, неможливо прорвати або відкинути цей туман.

Все марно, бо навіть вогонь заморожує туман.

але все одно Блискучий Кривавий Туман зменшився більше ніж на половину, точніше залишилося близько 30%.

Маса літаючих мечів була відображана і я направила залишки Блискучого Кривавого Тумана на обгоріте велетняного велетня.

Великан прийшов в себе і витягнув нові мечі з іншого простору.

У той самий момент земля затряслася і перед Блиским Кривавим Туманом з’явився стіна землі.

що стіна землі зможе зупинити мою супер-техніку... не варто мене недооцінювати.

Блискучий Кривавий Туман розбив стіну за допомогою кислоти і заморозив усе, розбиваючи стіни на дрібні шматочки.

Звичайна брудність не може зупинити його.

Стіна землі здалася майже без бою і Блискучий Кривавий Туман дістався до велетня.

Великан намагався відбити його вогнем.

Як результат, полум’я відкинуте назад і права рука велетня зникла.

Сила вогню знизилася, і у нього тепер залишилася тільки одна рука.

Якщо пощастить, то тут буде кінець бою. Але не думаю, що все буде так добре.

Цікаво, втративши руку, він зможе ухилятися від моїх атак?

Багрове море і собачки атакують велетня, щоб дати Блискучому Кривавому туману зблизиться з ним.

Знову і знову я створюю магію, щоб продовжувати його заганяти.

Знову і знову, моя паралельна свідомість почалася підготовкою нового Блискучого Тумана.

У Багроовому морі вода тоне, і собачки кусаються й зазнають ушкодження від атаки магії.

і після всього цього, ще один Блискучий Кривавий Туман наближається. Витримаєте?

У той момент, коли я вже майже святкувала перемогу мого Багрове море, собачки і магія були розорені на частини, розрізані та порізані і лезо меча вже наполовину занурилося в моє тіло.

Що сталося?

Урон, мені нанесли урон?

Це мені, яку захищає Божественна Броня?

Після того як мене відкинуло і я покотилася по землі, то піднялась на ноги. Моя права рука майже відірвалася.

Хоча вона майже швидко зажила, проблема в тому, що я не розумію як велетень зміг пошкодити мені.

І от тільки подивившись на нього, я зрозуміла відповідь.

Усі фізичні показники 999

Неможливо.

Може у мене з головою щось?

Хоча я намагаюся жартувати, але це теж можливо.

- Ва-а- а-аргх!

Великан звил.

Це лише показує, що ми хочемо руйнувати і не маємо жодної причини.

Раптом я дещо згадала.

Гнів.

Здатність, яку я побоювалась.

Схоже, вона активована.

І збільшення фізичних показників перевищило всі мої припущення.

Я думала, що кількість подвоїться, але те що сталося робить все беззмістовним.

Схоже все дуже погано.

Інтермедія. Нечистість проти нежиті (Часть 5)

Зрозуміло.

Гнів активовано.

І це сталося проти моєї волі.

але навіть після його активації я не знепритомнів.

Що це означає?

Не знаю.

Різня коли я не в собі, або все розуміти, але вести себе як звір... Що краще?

Гаразд, все одно зробити нічого не можна.

Але я дуже здивований.

Навіть з активним гнівом, пошкодження не такі істотні.

Взагалі-то я очікував, що одним ударом розрубаю її наполами, але все що вийшло, це наполовину відрубати руку.

Навіть при її показниках, які перевищують 10 000, дивно що вона змогла витримати мою атаку зарядженої люттю.

Якщо придивитися ближче, то можна побачити білу луску.

Швидше навіть схоже на луску змії.

Вона має здатність Божественна Броня, яку я думав мати тільки дракони.

Не дивно, що вона мала здібності лише для драконів. Але завдяки цьому її захист настільки зросла, щоб витримати мій удар.

Небагато того, наполовину відрубана рука тут же загоїлася.

Бронірова і швидко відновлюється.

До того ж вона зазнає нападу на відстань, оскільки її важко дістати.

Чи міг би я її вбити в нормальному стані?

Взагалі-то я не впевнений, що зможу її перемогти навіть з активним гнівом.

Коли я жив з цією дівчиною, то розумів важливість здібностей.

Дівчинка, очевидно, програє у фізичних показниках, але явно виграє в силах.

але все одно, при такій розходженості в фізичних показниках я зможу подолати її здібності.

Я рубав тіло дівчинки мечем.

Вона не встигає за моєю швидкістю.

Вона нічого не зможе зробити.

Навіть маю найбільший захист завдяки божественній лусці, якщо я буду постійно її рубати, то її хіти поступово закінчаться.

Дівчинка, відчуваючи удари з усіх боків, активувала магію льоду.

Це схоже на червону діамантову пилюку, від якої я недавно втратив руку.

але зараз ситуація змінилася.

Я влучив у моє тіло коштовний камінь, але не врятувався.

Її очі розширилися.

Вона помилялася, і я негайно скористався брухтою в її обороні, рубаючи мечем на шиї.

Віддача.

Броніова.

Катана розрубив її шию вібрує.

Її відрубана голова летить по повітрі.

Оцінка показує, що її хіти значно впали.

Дівчинка впіймала руками голову, що розлетілася і посадила її знову на шию.

Що?

Що це було?

Я настільки здивований цією дією, що гнів починає перехоплювати управління.

Якщо шия нічого не дає, то серце напевно.

У стародавні часи їм пробивали серце.

Могутній удар в її груди.

Дівчинка якось умудрилася зловити мій меч.

У той же момент коли вона зупинила мій удар, меч розлетівся на шматки, а дівчинка відкинула в інший бік.

Схоже, я вклав надто багато сили і схоже не стільки колол, скільки нанесла дробову травму.

Мрія через це розсипався і не дістав до дівчинки.

Оскільки її відкинуло, вона пішла з зручної для мене дистанції.

Якщо я втрачу контроль над своїм гнівом, то це помістить мене у програшну ситуацію.

Якщо я не в собі, то я починаю ламати все підряд.

Але мої здібності залишаються.

Наприклад, я маю здатність Бог меча.

Навіть якщо я втрачу себе, здібності не втратяться.

Але все одно, я не можу приймати правильні рішення і читати наперед.

У той момент, коли ми розділилися дівчинка почала загострити рани.

Магія зачинила шию дівчинки і звідти з'явилось світло.

Розріз на її шиї зник.

Це ж читерство? Адже так?

Я дійсно здивований її псевдо-бесмертием.

але це не справжнє безсмертя.

Її хіти значно впали.

Навіть якщо вона лікується, але відрубана голова знімає дуже багато хітів.

Якщо зробити це ще раз, то вона не витримає.

Хоча з огляду на те, що у неї ще є відродження, як у Вампіра.

Так що вона не помре.

Щоб за атаку я не використовував, вона її переживе.

Я хотів би використати свою решту сили для втечі.

але вона теж про це знає.

Навіть з активним гнівом я не можу перемогти.

Тоді для виживання я повинен бігти.

Це можливо буде складно. Але оскільки вона зараз зосереджена на захисті, то я думаю зможу втекти.

Ось чому я думаю про втечу.

А дівчинка сміється з моїх безглуздих потугами.

Її очі показують, що вона щось приготувала.

У неї є ще якийсь козир?

Ідеали здатності "зависть" були приховані під час оцінки, так що мене це нервує.

Її ім’я вказує на те, що вона має подібну силу до гніву і як це може змінити ситуацію.

У неї рани по всьому тілу.

У даний момент моя загублена рука регенерувала. Я витягнув меч з Другого простору.

Навіть якщо Заздрість і на рівні з гнівом, як це допоможе проти моїх здібностей?

Але ось у її очах я бачу впевненість в перемозі.

Ну що ж повіримо, що вона може перемогти.

Тоді хвилюється не про що.

Я просто помру, як і хотів.

Умру.

Хоча я думаю, що моє тіло нарешті буде заспокоїтись, але серце відчайдушно б'ється.

Я боюсь?

Померти.

Після того, як вбив таких людей, я все ще боюся смерті?

Егоїстично.

Страшно.

Але у мене немає іншого вибору.

Який сенс у такому стані?

Воно того варте?

Звичайно, що ні.

Тоді у мене немає іншого вибору.

Так, мене це лякає.

Я жахливо хочу жити, я ухилився від її удару.

Дівчинка щось хоче зробити.

Темрява, цілковита темрява.

Переді мною з'явився чоловік.

Інтермедія. Нечистість проти нежиті (Часть 6)

Що це, чорт візьми, за мужик?

Чорний чоловік впав з неба.

Він одягнений в чисто чорну броню

Або ж, можливо, ця броня і є його тіло.

Або сталева шкаралупа.

[Оцінка неможлива]

Що він собою представляє незрозуміло.

Таке я бачила тільки у Майстра.

Хтось типу Майстра?

Якщо це так, то це кошмарний монстр.

Чоловік стоїть між мною і велетнем, спиною до мене та обличчям до велетня.

Незважаючи на удар, який завдав удару землі, він встав і прийняв позу.

Жадібність вбивства так і прет від нього, я відчуваю як мурашки пробігли у мене по спині.

Великан розпізнав у ньому ворога витягнув меч.

Чоловік спокійно прийняв його удар.

У той же момент меч, який тримав Великан розсипався на шматки.

Я бачу чому.

Судячи з того, що я бачу за допомогою здібностей відповідальних за чутливість, чоловік встановив бар'єр.

Він схожий на Бар'єр Божественного дракона який використовувала Аріель.

От тільки відрізняється.

Бар'єр, що оточує тіло вище рівня і складніший за будівництво.

Я розумію, наскільки він вищий за якістю, але не можу повністю зрозуміти, на що здатний.

Великан відкинув зламаний меч і відразу ж дістав новий.

У той же момент чоловік ухилився від удару другою рукою яку він недавно регенерував.

Чоловік легко махав рукою зламав їх.

Обидві руки Великана.

Великан, схоже, знову розлютився через те, що відступив і збунтував.

Чоловік спокійно пішов за ним і ударив ноги Велику ногу.

Великийан впав на землю.

Здається, все відбувається так легко.

Чоловік легко поламав мечі Великона і його руки, а в момент її відступу просто штовхнув його.

Так це виглядає.

У будь-якому випадку, Великан нічого не може зробити.

Великан, який спокійно витримав найбільш мою сильну атаку.

Чоловік схопив його рукою за голову і підняв вгору.

Може мені його зупинити?

Не варто зі мною жартувати.

Це моя здобич.

Нічого з'являтися з нізвідки і намагатися її забрати!

Я випустила Багрове море в бік чоловіка у чорному не зтримуючись.

Велика кількість туману досягла чоловіка і зникло, як ніколи.

- А?

Звичайно в мене вирвалося цей дурний скрик.

Навіть якщо магія перетинає бар’єр, там завжди є спалах, ніби вода вдарила стіну.

але в той момент коли Багровий Туман торкнувся його бар'єру він просто зник, як ніби його ніколи і не було. Навіть звук не з'явився.

Це був мій козир, яким я збиралася добити Великана.

Залишився останній справжній козир

Заздрість.

Ця здатність примусово вимикає всі можливості ворога.

Майстер казала мені ніколи її не використовувати. Але якщо зараз, не використовувати її, то потім може і не наступити!

- Припини.

Перш ніж я встигла щось зрозуміти, чоловік опинився переді мною.

Я не зрозуміла коли він перемістився.

Можливо я просто відключилася, а він спокійно підійшов до мене.

- Ця здатність руйнує твою душу, як вона зробила з тим Великим, не варто її використовувати, якщо хочеш залишитися собою.

Чоловік простягнув руку до моєї голови.

Повільно.

Але я все одно не можу уступиться.

Моє тіло мені не підкоряється, наче мене паралізувало.

І ось його рука торкнулась моєї голови.

Це було таке лагідне дотикання, навіть у такій ситуації я відчула як заспокоююся.

І потім я втратила свідомість.

------ ---...----- -- -- - -- ...--..."--

Адміністратор Куро обережно поклав сплячу дівчину на землю.

Потім він підійшов до Огрі чиї ноги були зламані.

- Ва-а- а-аргх!

Великан заричав.

Почувши цей рик обличчя Куро спотворилося.

- Ти теж жертва благородної жалю.

Його обличчя пробігає по різних емоціях.

Емоції хаотичні і важко описати.

- Вибач, але я не можу тебе відпустити. Я не вб'ю тебе, але й не відпущу. Я не пробачу тебе. Бо ти зв'язався зі мною.

І війна почалася.

Точніше не битва, а побиття, назвати це бітовою не можна.

Мечі Великана не можуть пошкодити чоловікові, вони ламаються як зроблені з паперу.

На відміну від нападу чоловіки, які роблять Великуну боляче.

З боку здається, що чоловік його тільки злегка поплескає, але від цих бавовн у Великана ламаються кістки.

Він залишає його на деякий час, після цього

Він чекає, коли Великийан відновиться.

І знову його ламає.

Дія продовжувалася довго, але в якийсь момент Великан перестав рухати мечем.

Регенерація не є нескінченною.

Його сили закінчилися.

У той самий момент, гнів який і дозволив Велику рухатися весь цей час втратив свій ефект.

Великийан впав і затрясся.

Чоловік подивився на Великана зверху вниз і важко зітхнув.

- Ти задоволена цим всім?

Одинокий білий павук нерухомо застиг і дивиться на чоловіка, який говорив з ним.

- Я знаю, що якщо вб'ю цього Великана, то я зроблю тебе, супроводжу ти останню і D своїм ворогом, вірно?

Білий павук зберігає мовчання.

- Навіть якщо він і всього лише жертва. Але та лють яку я відчуваю зараз, мені треба її скинути, побивши когось, тоді мені стане легше. Так що не заважай, це моя помста.

Він шепоче, виглядає трохи спокійніше, ніж раніше.

Білий павук не відповів на його шепіт.

213. План навчання вампирника. Продовження.

* Небагато раніше*

Поки ми залишилися в місті я змусила Вампірника тренуватися у магії.

Звичайно, можна купити здібності для окулярів. Але на початку я майже не мала б очок здібностей, але якби і були, я хотіла би зберегти їх якомога більше.

Схоже я поводжуся як жебрак.

Ну і добре, вірно?

Ось чому я вирішила, що вампірник повинен дивитися і вчитися.

Я вибрала магію темряви.

Такі результати показали Оценку проведений Королем демонів. Вона гарна з льодом, водою і темрявою. Слаба, до світла, вогню і блискавки.

Якщо чесно мені хотілося б її потренувати в магії льоду і води, ось тільки я їх використовувати не можу.

Оскільки я тепер поза системою, то магія яку я можу використовувати трохи відрізняється від тієї що діє в цьому світі.

Як би це сказати те, магія яку я використовую справжня, а магія всередині системи несправжня.

У системі, до магії додають різні атрибути.

Якщо говорити простіше, вода яка виходить за допомогою магії води, звичайна магія, але з додаванням певного атрибута.

І кількість урону зростає або зменшується залежно від слабкості ворога до певного атрибута та його захисту.

Коли я була в рамках системи, вогонь був моїм найслабшим атрибутом.

От тільки тепер у мене немає цієї слабкості.

Оскільки атрибут вогню це не сам вогонь.

Якщо взяти кулю вогню і кулі води, то куля полум'я повинна бути вища.

Але в цьому світі їх урон однаковий.

Хіба це не дивно?

Гаразд, ще можна зрозуміти, що якщо вода потрапляє в воду, то вона завдає шкоди, але як щодо світла і темряви?

Вони не можуть завдати шкоди фізично.

Це наслідок дії додаткової характеристики за назвою атрибут.

Для прикладу, вогонь, який має більше пошкоджень, зменшується.

Коли вода і земля, які виробляють менше відходів, стають дедалі помітнішими.

Для речей типу темряви і світла, які взагалі нематеріальні, додаються урон.

D був той хто зробив цю занадто складну систему.

Хоча сильні і слабкі сторони зроблені відмінно, але взагалі-то для дії системи це надлишок. D просто гралася.

Зустрічаються елементи з ігор там і тут, але думаю найбільш явний це атрибути.

Ну, я наприклад не можу зробити щось на зразок цих атрибутів за допомогою магії.

Це все дія системи, а я зараз не є її частиною, так що використовувати не можу.

Єдина відмінність - це темрява, все інше схоже один на одного, але ось доповнення відрізняється.

Магія за кордоном системи хороша, в кордонах система деградує.

Оскільки вважається атрибут.

Тому я вирішила, що треба навчити магію темряви як те єдине, на чому побудована система.

Чому магія темряви виняток? Тому що це єдина магія, яка існує за кордоном системи.

Все ж це магія, яку Бог використовує Зла Д.

Так, ну і звичайно.

Вона сама себе називає Богом Зла.

Отже використання магії темряви не дивно.

Коли я отримала "Боженість для чайників" там було чітко написано, що D це бог який контролює темряву.

Да.

Саме через те, що магія темряви це її сильна сторона, то вона вплила у систему справжньої магії темряви.

Так що ту ж магію можна використовувати і за кордоном системи.

Якщо навчати магію побачивши її, то це легше зробити.

Або швидше.

Мені просто пощастило що у Вампірника сильна схильність до магії темряви.

Для початку я вирішила навчити її магії темряви для проби, а далі вже вирішувати питання з іншими атрибутами.

Отже, я залишила клона і проінструктувала його щоб він займався з нею магією поки ми з Королем демонів ходили в місто.

Висновок.

Ніякого прогресу.

Хмм?

Може метод неправильний?

Дивно

Я ж змогла вчитися цим способом, так що для неї це теж можливо

Мммм?

Гаразд, пройшов тільки один день.

Якщо подумати, то може бути мені також важко вловити магію, якби я не мав необхідних здібностей.

Якщо так, то не варто чекати на поспішні результати і слід готуватися до тривалого навчання.

Не буду її квапити. Нехай продовжує як може.

------ ---...----- -- -- - -- ...--..."--

Більше. Ще. Ще!

Їжа, Еда!

Алкоголь, алкоголь!

Король демонів чудово готує.

Вона прожила таке довге життя.

Її здатність на відмінному рівні, а використані інгредієнти також хороші, ми не економимо на них.

Неможливо з цього зробити щось неприємне!

Щастя чекає мене цього вечора!

Приступимо до їжі!

- О, Широ вже накачалася.

- Може зупиниш її?

- Безпогано, навіть якщо і спробую.

Схоже, що зовні стало більш оживилося, але я зараз так добре відчуваю себе, справжнє щастя складається з рису і саке, і все це моє!

- Вибачте, молода леді облизують?

- Я думаю, це необхідна неприємність, бути обблизливою. Краще з п'яною Широ не зв'язуватися.

- Є проблемка. Може знадобиться її зупинити, якщо вона почне робити щось небезпечне.

Ти що не розумієш, що для мене неможливо зупинити Широ?

Така ніжна шкіра.

Але якщо я занадто захопився Король демонів, то що мені треба буде зробити?

Ладно, зупинюсь.

Яка ж сильна воля!

- Да, да. І відпусти руку уснущої леді.

- Хнык

Схоже мені дійсно треба це зробити.

- Так, а тепер в ліжечко.

- Ага.

Хнык.

Як же мене дратує обличчя Мера.

Не радійте алкоголем погано.

- Пей.

- Що?

- Випий це!

Я встромила пляшку йому до рота і залила алкоголь всередину.

Хіба це не чудове обслуговування, шановний відвідувач.

Так, ковтай!

- Бухуу.

Ой, він її виплюнув.

Яка втрата.

- Ч-Що?

- У тебе огидне обличчя!

Я вдарила його порожньою пляшками.

- Просто стати вампіром, це брґ-р-рд-ргх, відстій.

Я почала довгу розповідь про те, які проблеми виникали в мене після народження павука.

Люди просто не розумію як це відмінно мати руки.

Я зроблю так, щоб він все це зрозумів і поки він не зрозуміє, ніхто спати не буде!

***

Доброго ранку.

Хмм?

Схоже вже полудень

Я що проспала?

Тоді це добрий обід?

- Доброго ранку.

Я чую дуже відсвіжене вітання.

Я обернувся назад і побачив Мера, по обличчі якого блукала усмішка.

Хмм?

Він що завжди був такий задоволений?

- Дякую за вчорашнє. Завдяки цьому я зважився.

Вчора?

А що було вчора?

- Що важливо, це те, чого можна досягти, а не то ким ти є зараз. Я вирішив, що я досягну максимуму. До вчора я занадто турбувався, що завадило мені рухатися вперед.

Ум.

Щось я нічого не розумію?

- Я готовий до цього. Я прийняв те, що я вампір і буду захищати юну леді.

Да?

Правда? Постарайся.

Емм?

Що я йому на це взагалі повинна відповісти?

214 Що я тепер можу

Ми залишили місто.

Я зберегла смаки та алкоголь.

Але мій Боже!

Нічого не поробиш.

Я не можу пити алкоголь зовні.

І потім, якщо насолоджуватися ним весь час, він скоро набридне.

Такі речі вимагають певного часу між прийомами.

Я почала більше розуміти розмови, про пиво, яке п’ють робітники після робочого тижня.

Якщо і є про що шкодувати, так це про те, що вампірник зовсім не навчає магію.

Схоже вона навіть не може вловити що таке магія, я турбуюся про її майбутнє.

Але я не можу їй цього сказати.

Добре бути Богом

Це наслідок моїх зусиль.

але як же неприємно не мати доступ до системи.

Якщо чесно, те що я можу зараз робити це бліда тінь моїх минулих думок.

Я випустила павутину.

Я все ще можу виробляти павутину, не тому що у мене є здатність, а просто через те, що я павук.

Взагалі-то, я зараз поза обмеженнями системи, то можу змінювати павутину як захочу.

Але в усьому іншому я стала такою слабкою.

Завдяки тому, що атрибути не додають до магії, вона стала слабшою.

Все крім магії темряви, просторової магії, чари зцілення.

Ну щодо магії зцілення, оскільки я тепер Бог, то я регенерую без використання магії, так що це не важливо.

Оскільки просторова магія більше не отримує допомоги від системи, вона стала нестабільною. Доведеться багато тренуватися.

Єретичну Магію можна використовувати. Оце тільки сенсу немає.

Крім того, в залежності від ворога деякі види магії стають марними, єдина магія яку я зараз можу використовувати це магія темряви.

Ну це якщо думати про бій, в повсякденному житті проблем не буде.

Я можу зробити кубики льоду.

Правда не роблю.

У мене немає протиріччя.

Оскільки опірність включає атрибути, мій захист зник.

Можливо, що зникла захист від ненормальних станів, так що я їм нормальну їжу.

Як же це все незручно.

Я майже нічого не можу робити, практично все що я робила, несе в собі якийсь атрибут.

Тільки що Просте магії.

Більшість атрибутів не є важливими, але те, що я більше не можу використовувати отруту, мене шокувало.

Яд який завжди підтримував мене разом з павутиною зник.

Весь отрута у цьому світі йде від атрибута.

Немає хімічної отрути, тільки магічні.

Так що не зовсім вірно називати це отрутою, скоріше "Уроном від магії, який триває довгий час".

Я створювала отруту за допомогою синтезу отрути, а замість нього з’являлася звичайна вода!

Якщо дивитися з точки зору магії, то в системі це дійсно вода.

Оскільки опірність отрути - це протиріччя атрибуту, то отрута в цьому світі безглузда.

Яд не хімічний, тому його кількість ні на що не впливає.

Він не виникає, оскільки і не повинен.

Далі злий Око.

Діляться на ті, які можна використовувати і не можуть.

Можна використовувати Далекий зір, передбачення і розкладання.

А ті які не можна використовувати Сок, Паралізація і Гравітація.

Далекий зір - це як телескоп, його використовувати легко.

Прогноз складніший, його практично не можна використовувати.

Без допомоги комп'ютерної системи обчислення стає дуже складною, її важко використовувати.

Розкладання, так, я можу його використовувати.

Що ж щодо того, чого я не можу використовувати це атрибути, нічого не поробиш... Справді нічого.

Ті, хто має вплив через систему очей, паралізацію і гравітація, можуть бути атрибутами.

Павутина, отрута, магія і злі очі.

Ці чотири речі, які були моєю найкращою зброєю, тепер одного немає, а два інших наполовину марні.

Ось чому я стала слабшою.

Чому так сталося?

Боги повинні бути сильними.

Звичайно ж я зможу це вирішити.

Як-небудь.

Але навіть якщо речі, які я можу зробити і зменшилися, але їх якість покращилась.

В першу чергу фізичні показники.

Оскільки я поза системою, то точно оцінити цифри неможливо.

Але оскільки фізичні показники в системі стають кращими за допомогою магії, я можу досягти такого ж ефекту.

Але тепер вони у мене не фіксовані, і я можу їх спокійно міняти.

Тепер моя магічна сила стала набагато більшою, ніж раніше підняттям, так що мої фізичні показники можуть бути легко піднятими понад 100 000.

А оскільки 99 999 знаходиться в системі, то мої фізичні показники будуть вищими за будь-який у світі.

До того ж, 100 000 - це за нормальних умов. Якщо це битва, то можна ще більше збільшити їх.

Я навіть можу пробити нуліфікацію фізичних пошкоджень, яка є у короля Демони, оскільки переможений буде вище ніж те, скільки може витримати нульова кількість втрат.

Можна сказати, що я продаю захист грубою силою.

Навіть з одним цим, ніхто не зможе перемогти Куро в цьому світі.

Подарунок D "божестність для чайників", так само показує мінімальна кількість сили, яку потрібно щоб стати богом.

Я може бути низькорівним богом, але все одно моя здібність - це Божі здібності.

Хоча я втратила свої здібності, пам’ять про їх використання не зникла.

Атрибути з системи я не можу використовувати, але з часом, можливо, я зможу зробити щось, що дозволить їх замінити.

Я хочу створити технології схожі на них.

Перш за все, я хочу відновити свої злі очі.

Щоб зробити це я вмістила своє тіло в інший простір

І створила клона який буде керувати дітьми, які народжуються з яєць, і яких я зробила своїми частинами.

Хоча кожен з них не такий вже й сильний. Але оскільки імітувати Паралельне свідомість не так вже й складно, я поставила їх створювати замінники здібностей

Я продовжую працювати, хоча основне тіло і нічим не зайняте.

Лебідь який граціозно пливе по воді повинен під водою швидко-швидко рухати своїми ногами.

Моє головне тіло не ліниве.

Ніби це взагалі можливо.

Ось так я і тренуюся в прихованому місці під час подорожі.

Уфф... Я б хотіла, щоб вампірник пішла за моїм прикладом.

215. Кому потрібен цей світ! Я повертаюсь додому!

Після того як я стала людиною мислення інших людей, мене почали дратувати.

Уффф, дратує.

Ці погляди не дають спокою.

особливо погляди чоловіків.

Спочатку вони дивляться на моє обличчя, але потім їхній погляд спускається все нижче і нижчим.

Я ношу вільний одяг щоб приховати своє тіло як тільки можливо, але є певні обмеження. Якщо ми огорнемося, то зможемо вразити мою шию так само, як і тоді.

Але я павук.

Я звичайно розумію, що є всякі збоченці, але ось не думала про те, щоб стати їх метою.

Може причина в моєму зачісці?

Чи заплітати волосся в косу і таким чином огрівати шию було немудро?

Може розлести назад?

Але не думаю, що це допоможе.

Я не можу ввести їх в оману, щоб вони на мене не дивилися.

Хмм?

А може можу?

Взагалі-то, це повинно бути легко?

Є ж здатність маскуватися, вірно?

Так, це мені зараз не під силу, але я ж зможу розробити замінник?

Так, нехай мої клони негайно почнуть розробку маскувальної магії.

Удачі, інші я!

Так я і продовжувала подорож.

По трохи, я змогла відновити деякі здібності.

І все завдяки моїм клонам, які працюють без втоми.

З огляду на збільшення кількості слонів кількість енергії, яку споживають слони, зросла.

Я більше не можу використовувати здатність Нерест, так що створювати нові тіла стало важче.

Я просто відрубую частини тіла і з'єдную їх разом - готово!

Загублені частини тіла самі регенеруються.

Енергії на все це споживають так багато, що моє тіло виснажене.

Зараз я роблю по 100 тіл на день.

І оскільки їхня кількість зростає, то продуктивність праці така ж висока, чому я так намагаюся.

Трапилась подія.

Воно відбулося в місті.

Оскільки під час подорожі Король Демони не зміг зупинитись, ми зайшли в гільдію авантюристів.

Схоже вона одночасно є і банком.

Принаймні, Король демонів зберігає тут свої гроші.

До речі, Король демонів зареєстрований у гільдії як авантюрист.

Але завдання не бере, бо це викличе непотрібний шум.

Оскільки мені було цікаво подивитися на гільдію авантюристів, я пішла з нею.

Гільдія Авантюрістів, це практично стандарт для будь-якого фентезі і я хочу побувати хоча б в одній з них.

З такими почуттями я зайшла всередину, коли сталася трагедія.

- О, красуня!

Несподівано я зустріла п’яного чоловіка.

Взагалі-то, коли я вперше заходив у приміщення, мені слідувала провести розвідку що знаходиться всередині.

Мало того, враховуючи що у мене тепер людське тіло, є можливість, що мені сприймуть будь-яку шкоду, так що я не повинна була бути такою безтурботною.

А я пізно помітила п'яницю, що наближається.

Коли я його помітила, він вже взяв мене за плече.

Я, яка не звикла до таких контактів одержувала.

Як шкода, що через це я не змогла його відразу відкинути.

Через це він зміг зробити ще дещо.

Він торкнувся мене.

- Ого! А як щодо гарної фігурки?

Він доторкнувся до мене.

У перші роки мого життя, мене чіпають.

Зазвичай, у такій ситуації треба почервонити і викрикнути?

Можливо так і треба було зробити, але я не змогла.

Натомість я зблідла і втратила свідомість.

Коли я прийшла в себе, то лежала у кімнаті відпочинку гільдії авантюристів.

А поруч сиділа Король демонів.

- Ти в порядку?

На обличчі короля Демони читається 10 відсотків занепокоєння і 90% тривоги.

Схоже, вона хвилюється про мене.

не варто це того.

Поки я просто кивнула.

Да, я в порядке.

Просто мої груди потрусили.

Все гаразд, все в порядку.

*Стук у двері*

Недавній п'яниця заявився.

И узгу! Я не зрозуміла, коли я встигла забитися в кут під стелею.

Я-Я не боюся.

Я сказала, що не боюся!

- Ось бачиш! Вона налякана через те, що ти зробив.

Інший чоловік підійшов до п'яниці і сильно дістав його по голові.

- Вибачте, я прошу вибачення.

Він впав на коліна і б'ється головою об підлогу.

Все гаразд, я тебе прощаю. Я сказала тобі пробачати, тому просто забирайся звідси!

Якнайдалі.

Йди звідси.

Киш! Киш!

Поки я говорила так про себе, Король Демони випроводила авантюристів з кімнати.

- Ти, мабуть, мало знаєш про цього хлопця?

- Я не дуже добре навіть спілкуюся з людьми, невже ти думаєш, що я звикла, коли мене чіпають?

- Верно.

Ох. У неї таке обличчя, як ніби вона готова розсміятися в будь-який момент.

- До речі, говорю про всяк випадок, якщо комусь розповісти про це я знищу цей світ.

Я сказала це спокійним голосом.

У цей момент обличчя короля Демони засоромилося.

Це сталося так несподівано для мене, але більше я не прощу нікого, хто спробує сексуально до мене помагатися.

Н Е П Р И К А Т Ь с Я!

Зазвичай я встигаю вбити їх ще до того, як вони торкнуся мене.

От тільки я злякалася.

Я втратила високу опірність до страху, чому і забилася в куток.

Насправді, це серйозна проблема.

Я думала про те, що в якийсь момент це може статися і навіть готувалася до цього, але коли дійсно сталося, то я нічого не змогла зробити.

Ні, люди явно небезпечні.

Точніше. Чоловіки небезпечні.

Заспокойтеся.

Я в порядке. Я в порядке.

Це просто випадковість, якщо я не буду виділятися, то на мене і не звертатимуть уваги.

На мене напали прямо в місто.

Погано!

І взагалі, чому "Мужчі" є в цьому світі?

Так, у всьому винні чоловіки.

Тоді, напевно, якщо я всіх їх вб'ю, то проблема буде вирішена?

Мені здається, що це чудова ідея.

- Схоже ти замислила щось погане?

Я нічого не задумала.

Будемо вважати, що це був жарт.

Ні, у мене таке відчуття, що мені треба докласти більше сил в створенні камуфліруючої магії, цього разу мої клони зв'язалися зі мною.

- Шлях на землю знайдено.

Ось що вони сказали.

216. Тимчасове повернення

Смердить.

Найжахливіший запах з усіх, які я відчувала за все своє життя, я на одних рефлексах снизила чутливість мого носа.

Таким чином, чутливість від рівня собаки знизилася до тої, яка присуща людині.

Але все одно, неприємні запахи нікуди не зникли.

Вітер проходить по моїй шкірі.

і це не дуже приємно.

Якщо чесно, то холодно.

Усі звуки чутимуть довкола.

Люди йдуть поруч і розмовляють.

Машини їздять.

Музика ллється з вікон.

Я стою на зупинці, яка знаходиться між містом і його околиці.

Я повернулася в Японію.

Серед завдань, які я дала своїм клонам, найважливішим було знайти шлях до повернення на Землю.

Цьому є багато причин.

Ігри, манга, солодощі, лапша швидкого приготування.

А?

Виникає поважних причин?

Ну і добре.

Перше, я увійшла до найближчого магазину.

До речі, я вже не в халаті.

Він просто кричить "Фентезі". Натомість я змінила свій одяг на ту, яка не буде виділятися.

Схоже навколо зима, так що я змінила одяг на біле пальто, спідницю і черевики.

Я повністю біла, і одяг моя білошкіра, так що виділятися не повинна особливо.

Змінити колір одягу можна, але лінюху.

Я все одно скоро звідси піду, так що поки ніхто не покликав поліцію, проблем не буде.

Ось тільки тримати свої очі весь час закритими може бути трохи небезпечно.

Усередині магазину я схопила перший журнал, який впав.

і перевірила дату випуску.

Побачивши дату, я не повірила своїм очам.

Хоча в іншому світі пройшло понад п’ять років, тут минуло лише пів року.

Здається, що час відрізняється.

Це унікальна теорія відносності чи релятивізмської теорії?

я просто хотіла сказати щось розумне. Я все одно не знаю ні тієї, ані іншої, так що різниці немає.

У будь-якому випадку знання з фізики, у світі де є магія марні.

Але все одно, півроку...

Схоже все навколо залишилося рівно так, як я і пам'ятаю.

Якби минуло п'ять років, я б могла змінитись.

Але оскільки це було не так ,я сказала собі "Не може бути" і вирішила перевірити.

Оскільки я все одно тут, то вирішила перевірити мангу за тиждень і нічого не купити.

А?

Купити щось?

Я взагалі-то ніша. Проблеми?

Продавець дивився на мене з подивом, коли я читала мангу зі заплющеними очима.

Так що я поспішила піти.

Да.

Мій рентгенівський зір на землі також працює.

Взагалі-то, якби магія тут не працювала, я б і не змогла сюди телепортуватися. А оскільки я тут, то все в порядку.

У книжечках, земля зазвичай не має магії, оскільки відсутній магічна енергія, але схоже це теж не так.

Не розумію, чому тоді нею ніхто не володіє.

Напевно якась істота влаштувала так, щоб її не було.

І зараз я прямую до особи, яка може бути тим самим істотою.

Звичайно я говорю про D.

Моя основна причина приходу на Землю це зустріч з D особисто.

Розваги і все інше, це вже потім.

Верно?

Я тільки і знаю про D що вона існує.

Але ми ніколи не зустрічалися.

Моя гордість не дозволяє мені стати родичкою когось, кого я навіть не бачила.

Взагалі-то я і не планувала стати чиєюсь підлеглою.

Навіть якщо мені довелося піти на поступку і проти своєї волі погодиться, але принаймні я хочу підкорятися комусь, кого я поважаю.

Ось чому я хочу побачити D своїми власними очима.

Чи варто їй працювати?

Погано, що вона явно сильніша за мене.

D була творцем супер-складної, величезної магічної конструкції, під назвою Система.

Знати навіть це допомагає нам зрозуміти, наскільки вона чудова.

Тільки цього одного достатньо, щоб зрозуміти різницю в силах.

Навіть після того, як я стала богом, я бог низького класу, хто навіть не може нормально використовувати свою силу, так що шансів на перемогу немає.

Крім того, якщо сліпо довіряти тій фрагментарній інформації, яку відкрила D, вона вважається сильною навіть серед інших богів.

Якщо звичайно цю інформацію можна вірити.

Ось чому мені нецікаво оцінювати силу D.

Мені цікаво, як на мене справить Д.

Ні більше, ні менше.

Якщо раптом вона мені не сподобається, то я буду думати далі.

Можливо, я зможу вдавати, що підкоряюся їй і втечу, або накопичити сили та скинути D, все залежить від моїх відчуттів.

Все так само, як я і робила до цього завжди.

Я слідую до своєї мети.

Усе довкола не так, як я звикла до цього.

Наприклад, дорога, якою я йду зараз, смердить огидно.

Місто виглядає занадто перенаселеним.

Все, що є навколо мені не подобається.

Я не відчуваю що повернулася додому.

Взагалі-то це і зрозуміло.

Ой, кіоск с Гуидоном.

Ах, хочу з'їсти.

Але грошей немає.

Цікаво, а D буде мені платити зарплату?

Якщо так, то ніяких проблем з тим, щоб вона була моя босом немає, ага.

Я вийшла з станції і увійшла в житловий масив.

На відміну від цента, тут менше людей і магазинчики зустрічаються значно рідше.

Я йду.

Ось той будинок, який ховається в тіні між іншими будинками.

Звичайний будинок, вік приблизно 10 років, без особливих прикмет.

Я відкрила калітку і увійшла всередину.

Запустила свої пальці під коріння рослини в горщику, який стояв поруч з дверима.

Взяла ключ.

Ключом я відкрила вхідні двері.

Всередині було тихо.

Відразу як я увійшла всередину, переді мною сходи.

Без роздумів я стала підніматися по ній.

Піднявшись на другий поверх, я відкрила двері праворуч від себе.

Я чую легкий звук комп'ютера звідти.

Монітор показує гру, лисий старий на екрані легко ухиляється від ворожих атак.

Кожного разу, як він це робить, від геймпа доноситься дріб удару по клавішах.

- Привіт. Або варто сказати "Добро просимо додому"? Дівчинка, яка тримає геймпад, сказала це не обертаючись.

- Я тут перший раз, так що напевно все-таки "Привіт" правилом?

Дивно, але я спокійно змогла відповісти.

Якщо відкинути Короля Демони, то це перша людина з яким я спокійно розмовляю.

І я знаю чому.

- Приємно познайомитися... Напевно? Ти ж Вакаба Хііро? Або мені називати тебе D?

Сказала я.

Дівчинка повернулася до мене.

Те обличчя, яке я відмінно пам'ятаю.

Вона виглядає точно як я.

Різниця у тому, що волосся вона в косичку не заплила, і трохи інший вираз обличчя.

- Рада познайомитися з тобою особисто.

Сказала вона, не змінюючи вираження обличчя.

217. Вакаба Хііро

- Добійна атака на лежачиму суперникі.

- Наївна

- Море куль? Поймала мене. Но.

Появилась картинка з написом К.О.

- Пр-ро-і-гра-ла

- Битися зі мною на рівних, вже чудовий результат.

- Отже ось і настав той день, коли хтось переміг мене.

Мене це дратує, але водночас і заводить.

Цього разу ми обмінялися персонажами для щогл реванш.

Звук ударів по клавішах геймпа заповнив кімнату.

D, справжня Вакаба Хііро любить грати в файтинги.

І природно будучи оригіналом, вона жахливо сильна в цьому.

Крім того, хоча у мене і є моя пам'ять. Але я вперше граю в цю гру.

Навіть якщо я і знаю що робити, але мій персонаж не рухається так як я хочу.

Пам'ять і справжні відчуття не збігаються.

Але я змогла це подолати, зараз я досить добре бореться, але все одно, до цих пір не могла виграти жодного бою у D.

Подивившись на нього після закінчення бою, я помітила, що вже стемніло.

Хоча час в іншому світі йде по-іншому, але не думаю, що я тут занадто засидилася.

Не хочеться, але пора йти додому.

- Бувай, я зайду ще.

- Заходи в будь-який час.

І так я і пішла.

О чорт.

Я ж забула попросити у неї кишенькові гроші.

Ну і добре.

Наступного разу попрошу.

Повернутися додому.

Чи варто говорити так, якщо взагалі-то поверталася я в цей світ?

Все вірно, в моїй змінній пам'яті я саме з цього світу, моя пам"ять була сфальсифікована і імплантована мені D.

Тому можна сказати, що я і не жила в цьому світі.

Гаразд, це не важливо.

Крім того, в іншому світі також є ніч.

Король демонів прокинулася і привітала мене, кивнула й пішла влаштовуватись.

Це лякає.

Ну як так то.

Не може бути.

Чому?

Але це не просто Божий рівень.

Це навіть не питання чи зможу я перемогти, чи ні. Між нами фундаментальні відмінності.

Цікаво, що люди відчувають те ж саме, коли лякаються привидів?

Просто невимовний жах.

Ось що я відчувала, дивлячись на D.

У її очах блукає темрява бездонного пекла.

Хоча її божественна сила прихована, але навіть так, її очі все - таки жахають мене.

Я нічого не зможу зробити, це просто нереально...

Між нами прірва...

Все-таки я не можу конкурувати з оригіналом.

Просто кажучи, я зрозуміла наскільки слабка.

Навіть якщо повторювати це постійно, то я не можу описати жаху.

Мій господар.

Їй неможливо протистояти.

Вперше я дізналася про D, коли отримала здатність мудрості.

Тоді вона мені і представилася як D.

Потім ми вперше зустрілися з Куро.

Де з'явився смартфон із якого і виходив голос D.

Тоді я вперше з нею заговорила.

Після цього вона іноді втручалася, що я вважала неприємним.

Зовсім дивна ситуація.

Я думаю, що є причина, чому я стала Богом.

Після підхоплення моєї душі знову з’явилася.

У той момент я помітила, що є щось прикріплене до моєї душі.

Це моє ядро, моя божественна область.

Воно поглинуло мене і стало моїм існуванням.

Це була пам'ять Вакаби Хііро.

Те, що заповнило мою свідомість і стало мною.

Я зрозуміла, що це означає.

Я маю пам'ять Вакаби Хііро, але не є нею.

У той момент коли я це зрозуміла, всі мої сумніви і непевності раптом знайшли своє місце, як шматочки головоломки, які стали на свої місця.

Я не маю імені.

А вампірник мав ім’я з попереднього життя, тоді як я його не мала.

Там не подавалося Вакаба Хііро.

Це пояснює, чому в мене не було такої великої кількості очок здібностей як у інших.

Тому що я найболісніша істота, яка могла бути.

Через це і сила моєї душі була дуже мала.

Невідповідність виникла через імплантовану мені пам'ять Д.

D сказала...

D сказала, що всі хто потрапив під вибух у класі були реінкарновані в інший світ.

І наскільки я зрозуміла жоден з учнів не підходив на роль Д.

Крім мене - Вакаба Хііро.

І якщо подумати про це уважно, то в моїй пам'яті були прогалини.

Я не можу згадати обличчя своїх батьків.

Якщо подивитися на мене, можна сказати, що я красуня.

Навіть якщо мої упередження не підраховуються, існує різниця між тим, що я пам’ятаю і чим є.

Те, що я не люблю коли на мене дивляться.

І тоді я зрозуміла, хто така D і хто насправді я.

У цьому навчальному класі павук сплів свою павутину.

Вчителька зупинила учнів, коли вони хотіли його вбити.

Натомість вона запропонувала дбати про нього.

Але учні обурювалися і сперечалися, тож вони вирішили не робити цього.

Весь цей час павук жив у цьому класі.

Весь час оточений гігантськими людьми.

При цьому думаючи про те, що його в будь-який момент можуть вбити.

Люди постійно сварилися на павука, і їх лякали.

А вона просто намагалася жити серед них.

Ось таке ось, найбільш перелякана істота в класі.

Це я.

208. Поява покоївки

- Я нарешті взяла раунд.

- Не думала, що ти зможеш так швидко мене перемогти.

Вітаю себе! Я перемогла в одному РАЙНДІ!

Хі-хі-хи

Нарешті!

Я нарешті змогла взяти один раунд!

Я часто навідувалась до неї і продовжувала викликати її в бій, так що мої здібності зростали.

Зазвичай я була дуже близька до перемоги, але ось кожен раз, коли я думала що перемога у мене в кишені... Але зараз я перемогла! Так!

Му-ха-Ха-ху-хо!

Так, а зможу я взяти і другий?

- Смішно.

Поразка!

Ч ... що!?

Це нереально.

Як можна відповісти на удар, який миттєво вбиває?

Вона програла в першому раунді.

Щоб набрати енергію для спецаура?

Прокляття!

Але все одно, результат матчу ще невідомий.

Все вирішиться в третьому раунді!

У нас у обох не залишилося в запасі супер-вузрів.

Отже, всі вирішать здібності.

- Я хочу тобі сказати тільки одну річ.

Перед тим як розпочати наступний раунд, сказала мені D.

- У наступному раунді ти побачиш, наскільки я сильна.

Божественна аура почала виходити з тіла D

Да ладно.

Вона що ще і її збирається використовувати?

Цю божественну силу, яку вона до цього моменту так сильно ховала?

- Я докладу всіх сил...

- Не варто було тобі їх затрачати.

Жіночий голос перервав монолог D

У той же момент комп'ютер виключився.

Ой!

Подивившись туди, звідки походив голос я побачив покоївку, яка без будь - якого жалю витягла виделку з розетки.

А? Покоївка?

- Я тебе шукала.

Чому покоївка сказала це з такою дивною посмішкою дивлячись на D.

Интересно.

Вона виглядає такою доброю, як справжня японська жінка, але її усмішка лякає.

Якось у моїй голові виникло слово "Мати".

Вона схожа на того, проти чиїх слів не можна заперечувати.

- Я стала безпорадна. Випустила свою силу, після стількох зусиль по прихованню цього місця.

- Тобі не вистачає мудрості, щоб називатися вищим Богом. Цього разу ти навіть втекла з дому. Але тепер час повертатися.

А?

D втекла з дому?

Я відчуваю, що все моє уявлення про неї руйнується як картковий будиночок.

- І взагалі, що це таке?

Покоївка дивиться на мене.

Вона про мене? Так?

Ой...

Не думаю, що зможу перемогти.

Я навіть не помітила, як вона з'явилася.

Вона дуже гарна, але її присутність майже не відчувається.

І це не магія.

Око просто не зачепиться.

Але вона майже не відчуває себе, що практично неможливо.

Вона вміє використовувати якісь можливості, які дозволяють приховати свою присутність, якщо я просто відволікуся, то вона зникне і з'явиться в іншому місці.

Загалом, я потрапила в пастку.

Для того, хто так легко зловив мене, вона напевно не може бути слабкою.

- Це моя нова іграшка.

Та все ж ти назвала мене забавкою!

То як ти думаєш про мене?

Не прощу її, якщо це справжня причина.

- Вона ж просто клон?

не говори про мене так, ніби я не людина!

але я не людина, а павук.

- Щоб відвести тобі очі, мені довелося все привести у відповідність з балансом, а потім виникла неприємна ситуація, після якої Пак став богом.

- Не поняла.

Я теж не розумію.

Ум.

Іншими словами.

D створила мене для того, щоб приховати той факт, що вона втекла з будинку?

Треба ж, причина мого існування така багатія.

Я що, була створена як відволікаючий маневр? У мене є таке питання, але відповідь на нього очевидна.

Ось тільки як моє створіння може приховати факт того, що ти втекла з дому?

У світі є багато таємниць.

- У будь-якому випадку, пора додому. Тебе чекає робота.

- Не хочу додому. І працювати не хочу. Я хочу проводити своє життя в іграх.

О, прямо як я.

- Не думай тільки про себе. А хто буде займатися шеолом якщо не ти?

- N

Горнича послала палець на D

Ого.

Чітка ілюзія, що на її скринях зараз вибухнули вени від гніву.

- Я занадто зайнята керуючи пеклом.

- Але ж ти можеш, вірно?

- Не важливо чи ні. Працювати необхідно. Так що треба повертатися.

Нарешті покоївка застосувала силу.

Вона схопила D за шкірку і потягла її.

Прямо як кішки тягають кошенят.

Вибач, але я не зможу з'являтися тут найближчим часом через деякі причини. Як я й казала тобі ране, ти можеш робити все що захочеш. Так що, побачимося.

D кинула ці слова замість прощання коли її втаскували.

А після того як D зникла з кімнати, я залишилася одна.

Д виявилася несподівано добра.

Я згадала про наші короткі зібрання.

Так, а тепер шукати, шукати.

Напевно у неї в кімнаті є щось цікаве, це ж кімната D

У мене як у Вакаби Хііро немає нічого такого в пам'яті, але було б дивно, якби вона не сховала тут щось цікаве.

І як результат я знайшла прокляті карти.

D сказала що я можу робити все, що захочу, так щоб я їх заберу.

і все одно, покоївка так?

Цікава, а як вона каже "Местер"

Вона веде себе до рівної, хоча й виглядає покоївкою.

аби хтось називав мене Майстером.

Думаю, це було б мені приємно.

Тепер, якщо вже D забрали, то залишатися тут немає сенсу.

Ох, чёрт.

Я так і не змогла виграти в неї.

Вона втекла в той самий момент, коли у мене з'явився шанс!

209. Результатори тренування (Клони)

Вампірчик почала звати мене "Мастер"

Це взагалі до чого?

Головою вдарилася чи що?

Мало того, хоч і називає мене "Мастером" але в голосі немає ніякої поваги.

Вона говорить це крізь зуби і проти волі.

Якщо так не подобається, то навіщо себе заставляти?

І взагалі, з чого це раптом вона так несподівано почала звати мене майстром?

Не розумію.

І це тривало весь час нашої подорожі.

Протягом трьох років ми відвідали різні місця, поїли різну їжу, і нарешті досягли території людей.

Мої здібності значно підросли за ці три роки.

Хоча минуло три роки, це не можна сказати швидко.

Перш за все, треба згадати, що я змогла створити магію яка перешкоджає розпізнаванню, так би мовити вдосконалена версія маскування.

Вони тільки бачать що я "Біла" і нічого більше.

Оскільки я вся одягнена у біле, то я намістила саме цю характеристику, щоб вони далі неї, нічого не бачили.

Тепер я можу спокійно ходити по вулиці.

Нарешті ці погляди припинилися.

Ось тільки якщо хтось все-таки побачить що за цією магією, то вона більше на них не діє.

Так що це явно не найсильніша техніка.

Якщо це лише маленьке діалог, то проблем немає, але якщо на мене будуть дивитися тривалий час, технологія не допоможе.

Так що ті люди, з якими я постійно спілкуюся, в якийсь момент почнуть бачити моє обличчя.

У будь-якому випадку, до тих пір, поки натовп не звертає на мене уваги, це не так вже й страшно.

Хоча я й далі працюю над поліпшенням техніки, однак ця зміна була неефективною.

Прості чари стають дедалі кращими.

Що дало мені змогу створити прохід на землю і керувати фізичними законами часу в іншому просторі.

Напевно у мене є схильність до просторової магії.

Я вважаю, це мій єдиний талант, бо все інше я успадкувала від D.

Тож я планую і далі розвиватися в цьому напрямку.

Крім того, я змусила працювати злісними очима, трохи змінивши спосіб життя під Божим правлінням.

Я зробила багато чого.

Я тепер впевнена в роботі моїх Злих очей.

Крім того, вона створила нову версію злого ока Сока.

Як результат, я трохи закохалася і створила цілий набір злих очей.

Ще кілька додаткових, щоб отримати повний набір з 10 очей.

Хи-хі-хи, нехай все на кухні ховаються.

Кількість речей, які я можу робити збільшилося, але мої бойові здібності не особливо змінилися.

Эх... Хоча моя сила ніби мала вирости, але вона була вже дуже велика, так що навіть таке збільшення потрапляє в межі погрішності.

Да.

Це як якщо у будь-якого лінкора додати нову гармату.

Звичайно, бойова міць виросте, але не особливо, якщо порівняти з тим, що було до цього.

Щось на зразок того.

Мої показники були досить великими, так що кілька нових здібностей не особливо то й помітні на загальному тлі.

Гаразд, якщо все так, то нічого не напишеш.

Якщо порівняти з моєю швидкістю зростання коли я була в системі, то я бачу істотне уповільнення, але напевно така швидкість і повинна бути без допомоги системи.

Цей світ не такий простий, щоб зробити мене могутнім Богом за короткий час.

Якщо б все було так просто, Куро вже давно став би найсильнішим.

Якщо мої Клони продовжують свою роботу, то я думаю, що я стану поступово кращим в майбутньому.

Взагалі-то стати Богом, до того як він був павуком, це вже серйозна перемога, можливо бажати більшого - це зухвалість.

D взагалі не думала, що я зможу вижити.

Хмм... Вона могла навіть сказати правду, коли говорила це.

Коли D помістили пам'ять Вакаба Хііро в мою душу, то туди потрапив і фрагмент її душі разом з спогадом.

Фрагмент настільки маленький, що судячи з слів D вона його не помітила.

Але це фрагмент душі високорівного Бога.

І душа маленького павука була заповнена нею, що і вплинуло на мене.

Чесно кажучи, у мене майже не залишилося спогадів про те, як я була павуком в своєму попередньому житті.

Все вірно, взагалі-то все, що я пам'ятаю, може бути просто уява з спогади Вакаби Хііро.

Більшість моїх спогадів - підробка, але пам'ять Вакаба Хііро має велике значення.

Оскільки та маленька частина душі D, виявилася для мене занадто великою.

Моя душа отримала цей шматок душі мутує в те, чим я зараз і є.

Завдяки цьому сила моєї душі стала такою сильною.

Моя здатність легко навчати, і мати високу сумісність з ними, в цьому саме причина.

D зробила систему, природно система добре адаптована для душі Д.

Завдяки сильній душі я змогла вивчити паралельні свідомості і оцінку.

Ха... Коли Король демонів почула про Оценку, вона сказала щось типу "А?"

Вона прямо підірватися була готова.

Я ніколи не думала, що це така небезпечна річ!

Ось чому, при оцінці я завжди відчуваю себе не комфортно, а монстри взагалі приходять від неї в лють.

Ха-ха-хо, так ось чому.

Мене постійно атакували монстри.

Я цього не знала!

Якби знала, то не використала б оцінку!

Хоч я і здивована цим знанням, але зараз Оценку використовувати я більше не можу.

Як незручно, що її неможливо використовувати.

Оскільки ця річ щільно закладена на систему, то я не можу створити повний аналог.

А без неї мені так самотньо.

220.Обратна сторона снігових гір

Щоб дістатися з території людей на територію демонів, потрібно перетнути гори.

І люди та демони побудували на кордоні фортів і кожен, хто спробує її перетнути, відразу сприймається як ворог.

Мені і Королю демонів, це взагалі-то без різниці, але ось вампірчик помре.

Хоча я і треную її як тільки можу всі ці три роки, але я не думаю, що вона зможе вижити якщо їй доведеться битися з елітними воїнами охороняючі кордон.

Отже, ми перетинаємо кордон між людьми і демонами мирним шляхом.

Значить треба йти через гори.

Мало того, там сніг лежить.

Великі гори перед моїми очима.

Я не знаю, яка унизу висота, але ясно, що скелелаз, який спробує на них піднятися ризиком свого життя.

Здається гори занадто великі.

Тобто це місце є ще небезпечнішим, ніж кордон. Тільки з іншого погляду?

Да ладно, думаю все буде в порядке.

Вампірник же не помре, правда?

А все точно буде в порядку?

- Все шляхом, немає проблем.

Ти з тих, хто буде говорити "Все в порядку" щоб не сталося, вірно?

Добре. Якщо Король демонів так думає, то повіримо їй.

Отже! Від'їжджаємо!

Холодно.

До речі, якщо подумати, то це в перший раз як я відчуваю холод?

Елро, у Великому Лабіринті, було спекотно.

Або ж у деяких місцях там стояла жахлива спека.

А Павуки мерзнуть?

Якщо чесно не знаю.

Я прожила більшість часу в теплі, так що щодо холоду не знаю.

У короля Демони все гаразд.

Тоді значить все буде нормально?

Але все виглядає ненормально.

Вона просто намагається тримати обличчя і бути спокійною.

До речі, це нагадало мені про те, що в короля Демони з усього її набору здібностей і протистоянь немає опірності до холоду.

Як убого.

Хи-хи, на відміну від мене, у мене з протидією все відмінно.

Мої Клони закінчили приготування Супер-ультра теплого пальто за одну ніч.

Цікаво, як це відчувається під носком.

Приємна сухість і тепло, завжди й всюди.

Гори снігу не поважні.

Хі-хі-хи, поки мої соратники страждають від холоду, я єдина хто йде в тепліше і мовчить про це.

Благослови!

Король Демони намагається тримати своє обличчя як все нормально, Вампірчик бліда і з обличчям начебто вмирає, у Мера такий вигляд, ніби він вже наполовину помер, і тільки я з посмішкою на обличчі.

Страдайте... Витрачайте ще!

Страждання інших — це так приємно!

- Широчка, а ти так добре переносиш холоду, да?

Грхм!

Все зовсім не так.

- І пальто на тобі вчора було одягне інше, вірно?

Все вірно, оскільки холодно, я приготувалася

- Віддай його! Віддай його мені негайно!

Эй!

Ти що робиш?

Я відчайдушно захищала своє пальто від короля Демони весь час, поки ми рухалися по горах.

У середині шляху ми дійшли до покинутого села.

У такому місці є село?

Що за мазохісти тут жили?

Або треба сказати - виживали.

Чи, може, вони покинули своє місце через те, що не могли тут жити?

- Зрозуміло. Тут так само

Король демонів прошепотіла щось, але я так і не зрозуміла.

Ми провели ніч у покинутому селі.

Я вирішила піти по селищі після того, як прокинулася наступного дня.

Судячи з зовнішнього вигляду, будинки були покинуті кілька років тому.

Удома маленькі і приземні, для дорослих вони маловатні.

Розмір якраз підходить під розмір дітей.

Це що село для дітей?

Я шукала навколо інструменти.

Нічого цінного.

Тільки всяка примітивність.

Може це село примітивних дітей?

Я вийшла за околицю села.

Там все заросло.

Рослини - демони.

Щось на зразок як якби демон змішав із рослиною.

Як найзахопливіше поле, вони що ЦЕ вирощували?

Вони що тупі?

Потрібно ці рослини знищити, заодно і пообіцяю.

Ага.

Овочі корисні для здоров’я.

і хотілося б ще й приправ.

Я взагалі не проти майонеза, але віддаю перевагу іншим спеції.

Прошу вибачення у всіх хто любить майонез.

Зелені стручки мої улюблені.

Хоча я їх ніколи не їла.

Я передаю свою енергію клонам.

Я перестала збільшувати їх кількість.

Кількість енергії, яка необхідна для їх вмісту, стала настільки великою, що було важко створювати нових.

Якщо я буду їсти ще більше, то Король Демони схопиться за голову і з криком "Трати, суцільні трати" втече в захід, так я думаю.

Я спокійно можу з'їсти достатньо їжі, щоб нагодувати 20 людей.

Після цього я п'ю саке, щоб відновити свою енергію.

Саке просто чудовий варіант.

Найкращі ліки.

Я відчуваю, як мене наповнює енергія з кожним ковтком.

Оскільки Король Демони прокинулася, ми продовжили завоювання снігових гір.

І ми знову йдемо по володіннях льоду і каміння, де мало хто може вижити.

У цей момент з неба спустилася тінь.

Біля нас приземлився дракон.

Дуже красивий, крижана луска покриває все його тіло.

Це зовсім відрізняється від дракона Землі, цього Крижаного Дракона.

Силен.

Я досліджую Крижаного Дракона, використовуючи Зловий Око аналізатор, який я створила як заміну оцінки.

Я використовую його для оцінки сили ворога.

Він може приблизно показати кількість енергії, що накопичується в душі ворога.

Хоча ворог може бути слабким або навпаки, коли він сильний і має сильну душу.

Отже, не можна довіряти йому.

Але оскільки в системі сила душі і бойова сила - це майже синоніми, то використання Злим Оглянтом аналізу стоїть.

Згідно з результатами дослідження, цей дракон у два рази сильніший за Алабу.

Дуже сильний дракон.

він слабший тих драконів що жили на нижньому рівні Великого Лабіринта Елро, але серед тих монстрів, які живуть зовні він просто король.

Крижаний дракон телепатично заговорив з Королем демонів.

Треба підслухати.

- Що ти хочеш, засновник Таратектів?

- Нічого такого, просто проходжу мимо. Ти хіба не отримував повідомлення про це від Гуірі?

- Хмм. Нічого про це не чув.

- Все одно, я хотіла б, щоб ти поводився пристойно і дав нам пройти.

- Так і вирішимо, я не буду нападати, Я не хочу викликати гнів засновника Таратектів.

Переговори закінчилися швидко.

Схоже нас пропустили.

Але чому він взагалі тут?

Куро його сюди поставив?

А навіщо?

Поки Крижана Дракона була зайнята розмова з Королем демонів, я викликала кілька слонів.

Обыщите-ка все навколо.

Я хочу знати, чому Куро поставив тут такого сильного Варта.

Під час війни людей і демонів зрозуміло, що тут може стати небезпечною справою.

Там щось явно є.

Щось, що Куро хоче заховати.

Я знайду це і тоді зможу використовувати його слабкість проти нього.

Хи-хи-хі, не можна довіряти тому хто сильніший мене.

Я взагалі ніколи не вважала Куро союзником.

А тут є можливість знайти його слабкість, за яку можна буде зав'язати.

Цікаво, що ж ти все-таки приховуєш?

https://literna.net/uk/books/295-pavuchok