Глава 70.
- Вікно стану.
Ім’я: Грид.
Рівень: 83 (331,400/298,000).
Клас: наступник Пагми.
* Збільшена ймовірність додавання додаткових ефектів при створенні речей.
* Збільшена ймовірність підсилення речей.
* Ви можете беззаперечно екіпувати всі типи артефактів. Тим не менш, в залежності від рейтингу предмета ви отримаєте визначений штраф.
Титул: « Ті, хто став легендою ».
Додатковий опір аномальним умовам.
* Якщо рівень здоров'я падає до мінімуму, Ви виживете.
Швидке визнання.
Титул: « Перший, хто створив унікальний предмет»
* Проворство: +200.
Титул: « Той, хто створює лише легендарні речі».
* Проворство: +350.
Титул: « Убивця Рицарів».
* Виносливість: +100.
Сила: +30.
Титул: « Апостол Правосуддя»
* Всі характеристики: +10.
Сила: +30.
* Апостола Правосуддя немає рівних.
Здоров'я: 7,886/7,8862.
Мана: 522/52.
Сила: 679.
Виносливість: 517.
Лавкість: 202.
Інтеллект: 174.
Проворство: 844.
Самовладання: 149.
Впертість: 198.
Експозиція: 168.
Переваги: 149.
Проникливість: 149.
Мужність: 93.
Рахунок характеристик: 0.
Вага: 8,302/17,540.
Після трьох днів полювання на гірських орків я підняв цілу купу рівнів. Приїхавши сюди, я перебував всього лише на 45-му рівні, але тепер ...
« Тери дня... Майже сорок рівнів всього за три дні ...."
Я витратив цілий рік на те, щоб досягнути 80-го рівня. Такий поганий результат був спричинений відсутністьм таланту і фінансової підтримки, але я в усьому звинувачував систему. Але зараз я всього лише за три дні догнав свій попередній статус. І це здавалося просто якоюсь фантастикою.
« Таке відчуття, що раніше я просто стояв на місці... Або мій клас був настільки шахрайським... - Я вирішив, що « багато хто досягає рівня шахрайства за місяць завдяки одному купленому артефакти. Але це все одно не так круто, як 38 рівнів за 3 дні.
Відкриваючи свій інвентар, я знову зрозумів, що гроші вирішують майже все. Мій інвентар був забитий 40-а одиницями шкіри гірського орка, 60-ю давнім дорогоцінним камінням, а також грубими сокирами, луками і трьома сильфідними лусками.
« А ще 580 золотих монет... Непогано, непогано», - подумав я, як раптом відчув, що вздовж мого хребта раптово пробігла хвиля холоду: « Дочекайте-но, лише три сильфідні луски? »
Я був настільки засліплений полюванням на монстрів, що деякий час забув про свою справжню мету. Хіба я не повинен був отримати 20 сильфідних лусок?
І ось, після трьох днів полювання, у мене їх було всього три.
- Що за чортівня? Чому тільки три? Я вбив більше 80 орків!
Це означало, що ймовірність випадання сильфідних лусочок була вкрай низькою. І ось, коли я з запізненням усвідомлював цей факт, до мене підійшов Хурой.
- Привіт, Грид.
Хурой деякий час спостерігав за мною. Я знав про це, і тому його поява мене зовсім не здивувала.
- Ах, ти прийшов.
- Кхек? Грид! З тобою все гаразд?
- Про що це ти?
- Ні, хіба це не дивно? Зазвичай ти проклинаєш мене і переслідуєш геть.
– Ах, да. Це правда. Отже, ти хочеш, щоб при кожній нашій зустрічі я покривав тебе прокляттями?
Хурой торопліво похитав головою.
- Ні, я ніколи не хотів нічого подібного. Так набагато краще. Я радий, що ти не проганяєш мене.
Потім Хурой почухав затилицю і незручно посміхнувся. До недавнього часу Хурой здавався мені божевільним, а тому я не хотів мати з ним нічого спільного. Але тепер все було по-іншому. Завдяки цьому парню я отримав титул апостола правосуддя, через що став сильнішим і зміг набагато швидше полювати на орків.
Отже, я вирішив перестати ігнорувати Хуроя і намагався зрозуміти його наміри:
- Хурой, я розумію чому ти вважаєш мене рятівником. Так, я витягнув тебе з в'язниці. Але це зовсім не зобов'язує тебе ходити за мною.
Від мого наміру поспілкуватися очі Хуроя полізли на лоб, і він з яскравою посмішкою на обличчі пояснив:
- Я не просто сидів у в'язниці. Я виконував завдання, під час якого мені було заборонено виходити з гри протягом 50 годин реального часу. Іншими словами, я провів у темній одиночній камері майже двісті годин гри. Це було справжнє пекло... Але ти, Гриде, витягнув мене з нього.
- Що? Ні, хто взагалі такі абсурдні завдання вигадує? Не виходити з системи і провести п'ятдесят годин реального часу в одиночній камері? Це ж маячня!
Я відмовлявся вірити у почуте, і тому Хурой дав додаткове пояснення:
- Це дійсно було складне завдання, але в якості нагороди за нього був другий клас.
- Що?
Я не очувся? Другий клас?
— Нагорода – другий клас? Це правда? - Підійшовши до Хуроя, перепитав я.
— Все так, - впевнено відповів Хурой.
Я схопив Хуроя за плече, після глибоко зітхання і проговорив:
- Отже... Перша людина, яка отримала другий клас...
- Так, це я. Ха-ха-Ха-хо! Ти здивований? Я і сам не перестаю дивуватися, коли бачу свою історію в новинах. Ха-ха-Ха-хо! Це все завдяки Гріду! - Розсміявся Хурой.
– ... Ти повинен служити мені вічно, — проговорив я, мимовільно вклавши трохи більше сили у руку, яка стискала плече Хуроя.
Хр-р р-русь!
Більшість очок, отриманих за останні три дні, я вклав у Силу.
- Грид...?
- Тьху! Ух-х...
Я просто втратив дар мови через гнів, який бурить у мені. А ще я відчував, як всередині мене починає прокидатися заздрість. Першим, хто отримав другий клас був Хурой! Крім того, я сам допоміг йому цього досягти!
- Це... Ти хоч розумієш, як тобі пощастило? — Ти схопив Хуроя за шию і закричав, — ти просто зобов’язаний служити мені решту свого життя! З цього моменту я буду твоїм господарем! Проклятий везучий виродок!
- К-кхек! Х-добре! Я вже присягнувся, так що відпусти мому шию ... Мне... Мені важко дихати!
І ось, в той момент, коли я намагався заспокоїтися...
Бу-дух! Бу-дух!
Здалека почулися серйозні кроки. Коли ми з Хуроєм відчули, як земля під нашими ногами почала трястися, то відразу почали нападати і тоді... Нашим поглядам поставилися величезні чотириметрові орки.
- Це ще хто...?
Цей орк більше нагадував огра, ніж орка!
- Це їхній вождь! Польовий бос 140-го рівня. Мабуть, він прийшов, почувши, що ти знищив село - вигукнув вражений Хурой.
– ...
На доказ цих слів, його ім’я з'явилося на голові велетенського орка. А позаду самого монстра здалося ще 11 орків.
- Купи мені час!
Хурой поклявся жертвувати собою заради мене, тому я з чистим сумлінням збирався забрати звідси ноги. Але тоді чому Хурой пішов за мною, а не був обличчям до лиця з орками?
- *** Що ти робиш? Я твій господар! Чому ти мене не слухаєш, **** **!
- Не потрібно! Якщо ми об'єднаємо наші зусилля, то зможемо здолати його! - Не збавляючи темпу, пояснив Хурой.
- Що?
- Мій другий клас називається "Соратник Апостола правосуддя"! Коли я перебуваю поряд з апостолом Правосуддя, всі мої характеристики зростають на 20% і тепер у мене 138-й рівень! Ти зміг придушити навіть лицарів, так що якщо ми об'єднаємо наші сили, то зможемо впоратися з ним! - пояснив Хурой.
Цей молодий чоловік був сповнений рішучості, від чого я мимоволі згадав, як він абсолютно безозброєним кинувся на чотирьох лицарів.
«Верно. Цей виродок дуже сильний. Та й я сильніший, ніж раніше!»
До того ж польові боси були набагато слабшими, ніж боли в підземельах. Звичайно, зустрічались і такі надмощені істоти, як Лесна Охорона, але це було в порядку винятку.
« Якщо мені не змінює пам'ять, топ-ігроки самотужки справляються з польовими босами...».
Отже, якщо власник легендарного класу і людина, яка отримала другий клас, об'єднають свої зусилля, хіба вони не зможуть впоратися з польовим босом 140-го рівня?
"Добре".
Вирішивши не тікати, я вихопив кинджал і повернувся до Хуроя:
- Гей! Хіба ти не казав, що прийшов сюди виключно через мене? Тоді всі предмети, що вийшли з цього боса, мої, вірно?
- Про що ти говориш ...?
- Як це про що? Хіба ти не пообіцяв служити мені? Невже ти збираєшся забрати у свого пана всі предмети?
- Ні. Я радий, що можу битися з тобою пліч-о-пліч. Мій другий клас чудовий тільки тоді, коли я поруч з тобою.
- Гаразд, тоді почнемо!
Коли я встановив випадання трофеїв у режимі « Підбор здійснює лідер групи», то відправив Хурою запрошення.
Ваше запрошення до групи було прийнято.
Як учасники тієї групи, ми могли бачити рівень один одного, але не клас. Отже, Хурой був приголомшений до глибини душі.
- Грид? Це правда? У тебе тільки 83-й рівень?
- І що? Є якісь претензії?
- Ні, мені просто цікаво, як гравець 83-го рівня може придушувати лицарів і знищувати гірських орків. А може, у тебе прихований клас? Один з епічних, яких в грі лише три...!
Епічний клас? Ні, у мене було щось більш видатне. У мене був легендарний клас. Але я не відчував потреби розкривати його.
- Ну, типу того. Ей, чи не краще буде розібратися з звичайними монстрами, після чого зосередитися на босі?
– А-а? Ах, да.
– Добре. Тоді сагри на себе вождя, а я займуся орками.
– Я-я? Х-добре! Так, я зроблю це! - Відказав Хурой, після чого розгорнувся і закричав, звертаючись до вощу орків, — Ей, ти **** ** Твій противник - я! Йди сюди, ***
– ...
Вперше у своєму житті я бачив щось подібне. Людина, яка лаялася ще затейвіше ніж я!
- Гра-а-А- а- А-і-ах!
Хуроя вождь орків дуже розлютився і відразу кинувся до нього. Я теж не став зволікати і, коли активізував своє вміння, приготувався зустрітися з 11 орками.
– Ярсть Кузца! Безперервне правосуддя!